Профільні фармацевтичні асоціації просять керівництво держави зберегти функціонування аптечної інфраструктури

Найбільші національні фармацевтичні асоціації звернулися до керівництва держави з проханням стосовно збереження функціонування аптечної інфраструктури як складової ланки системи охорони здоров’я, порушення якої може призвести до розбалансування моделі забезпечення доступності ліків для громадян. Відповідний лист був спрямований Президенту України, Уряду, Міністерству охорони здоров’я України, профільному парламентському комітету, Державній регуляторній службі України та Антимонопольному Комітету України.

У своєму зверненні асоціації висловили підтримку політиці Уряду щодо реформування фармацевтичного сектору із створення прозорого ціноутворення вартості ліків. Водночас вони зазначили, що після 3-місячної підготовки Порядку та умов надання маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, у місцях здійснення роздрібної торгівлі препаратами була несподівано змінена її редакція, яка повністю суперечить раніше узгодженим позиціям. У зв’язку з цим, на думку аптечної спільноти, надання нової редакції виглядає як навмисне затягування процесу та цілковита зневага до діяльності аптечного сектору, тому просить під час ухвалення цього порядку підтримати його раніше узгоджену редакцію.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

ЛИСТ

від 27.05.2025 р. № 025

Президенту України

Кабінету Міністрів України

Комітету Верховної Ради України з

питань здоров’я нації, медичної

допомоги та медичного страхування

Міністерству охорони здоров’я України

Державній регуляторній службі України

Антимонопольному комітету України

Ми, представники відповідального фармацевтичного ринку України, що нижче підписалися, цим спільним листом висловлюємо повагу та звертаємося з проханням розглянути наше звернення стосовно збереження функціонування аптечної інфраструктури як складової ланки системи охорони здоров’я, порушення якої може призвести до розбалансування моделі забезпечення доступності ліків для громадян, особливо у воєнний час.

Слід зазначити, що учасниками фармринку підтримано окреслену Урядом політику реформування фармацевтичного сектору стосовно прозорого ціноутворення вартості ліків, а саме механізмів реферування та декларування цін, створення Національного каталогу цін, встановлення граничних постачальницько-збутових та торговельних (роздрібних) надбавок, регулювання маркетингових послуг, послуг з промоції, інформаційних та інших послуг тощо з використанням європейських стандартів.

З метою зниження цін на лікарські засоби для споживачів Кабінетом Міністрів України заборонено надання маркетингових послуг, ухвалено норми щодо механізмів контролю за ціноутворенням, зокрема встановлено обмеження оптових та роздрібних націнок на всі рецептурні та безрецептурні ліки, розроблено Національний каталог цін, запроваджено реферування та декларування цін.

Водночас варто відмітити, що використана практика тотального регулювання ціноутворення, підходи до застосування та механізми їх впровадження відсутні в європейських країнах та є неринковими. У теперішніх умовах реформування аптечні заклади знаходяться під тиском надмірного регуляторного навантаження, що порушує, а подекуди і блокує їх функціонування. Натомість ці обмежувальні норми не зачіпають діяльності виробників, якими закладається близько 72% від вартості ліків.

Введені обмеження призвели до зупинення діяльності програм лояльності для пацієнтів, звуження асортименту та запасу препаратів, підвищення роздрібної ціни на ліки (окрім Топ-100+) до максимально граничних у межах постанови задля покриття операційних витрат, призупинення інвестування в навчання персоналу і відновлення аптечної інфраструктури та можуть призвести до розвитку «тіньового» обігу лікарських засобів на ринку України.

Відтак практика останніх 3 міс довела, що заборона маркетингових угод з 1.03.2025 р. не дала очікуваного результату щодо зниження вартості препаратів та поставила під загрозу фінансову стійкість аптек та їх здатність забезпечувати населення необхідними ліками, що в результаті порушує функціонування всіх ланок обігу лікарських засобів.

Враховуючи зазначене, для збереження діяльності аптечної інфраструктури представники фармацевтичного сектору беруть активну участь у напрацюванні Порядку та умов надання маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Порядок), що може слугувати містком для втримання рентабельності аптечної діяльності та збереження надання належних фармацевтичних послуг споживачам.

З березня до травня 2025 р. на робочих нарадах під головуванням заступниці керівника Офісу Президента України Ірини Верещук у тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України, профільними асоціаціями, учасниками ринку та іншими зацікавленими сторонами був обговорений та узгоджений фінальний проєкт Порядку, який базувався на здійснених розрахунках рентабельності діяльності аптек як у великих, так і малих містах. За результатами всіх етапів публічного обговорення, включно з відкритими нарадами, консультаціями, громадськими слуханнями та письмовими зверненнями, редакція проєкту регулювання маркетингових витрат у розмірі до 12% від загального обсягу роздрібної реалізації була підтримана переважною більшістю представників фармацевтичного сектору, профільними міністерствами, а також отримала позитивний висновок від Антимонопольного комітету України та Державної податкової служби України.

На переконання фармспільноти, узгоджений проєкт відповідає цілям державної політики у сфері охорони здоров’я, сприяє прозорому та ефективному функціонуванню фармацевтичного сектору, а також узгоджується з принципами дерегуляції та підтримки конкуренції, закладеними в офіційних документах Президента, Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.

Проте, після 3-місячної роботи над фінальним проєктом, 26.05.2025 р. МОЗ України надана чергова редакція МОЗ України надана чергова редакція Порядку від Міністерства в інтересах одного виробника, що повністю суперечить узгодженим позиціям, є бюрократичною та неможливою до виконання, значно ускладнює вихід на ринок України нових препаратів, тому викликала обурення більшості учасників наради, які представляли великі та малі аптечні мережі, дистриб’юторів, імпортерів, певних виробників лікарських засобів та галузеві громадські організації.

Суттєвою обставиною є те, що перший варіант регулювання був предметом багатоетапного обговорення: у форматі міжвідомчих нарад та в рамках публічного громадського обговорення. Натомість другий підхід був представлений МОЗ лише у відповідь на звернення однієї з галузевих асоціацій без попереднього погодження на міжвідомчому рівні, що спричинило спротив у більшості представників фармації щодо прозорості процесу ухвалення рішень. На думку аптечної спільноти, надання нової редакції виглядає як навмисне затягування процесу та цілковита зневага до діяльності аптечного сектору. На глибоке переконання фахової спільноти, стратегічне рішення Президента України полягало у зниженні ціни на лікарські засоби для громадян, а не зруйнуванні аптечної інфраструктури в країні.

Тому представники фармацевтичної спільноти висловлюють незгоду щодо зміни вже узгодженої позиції МОЗ у частині перегляду концепту розгляду проєкту постанови, що суттєво впливає на стабільність функціонування аптек.

Зауважимо, що аптечний сектор як соціально відповідальний бізнес завжди оперативно реагує на виклики сьогодення та виступає надійним партнером як для населення, так і держави, серед іншого, у впровадженні державних пацієнтських програм, президентських та урядових ініціатив, спільних проєктах з вітчизняними та зарубіжними фармвиробниками, які спрямовані на забезпечення доступності лікарських засобів для споживачів, гарантуючи якість лікарських засобів, виробів медичного призначення, супутніх товарів тощо.

З огляду на вищезазначене та соціальну необхідність злагодженої діяльності всього фармацевтичного сектору щодо забезпечення доступності ліків для населення, фармацевтична спільнота звертається з проханням не допустити ігнорування узгоджених спільних напрацювань та сприяти у встановленні чітких та прозорих механізмів ціноутворення, формуванні  збалансованого підходу до надання маркетингових послуг шляхом підтримання узгодженої редакції регулювання маркетингових витрат на рівні до 12% від загального обсягу роздрібної реалізації, що відповідає критеріям ефективності, прозорості, контрольованості та широкої ринкової підтримки та є компромісним рішенням для збереження рентабельного функціонування аптек, забезпечення прозорості, рівності доступу до лікарських засобів та захисту інтересів пацієнтів.

Учасники фармацевтичної спільноти вдячні за співпрацю та сподіваються на конструктивний діалог.

З повагою

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!