МОЗ представило новий підхід до обчислення вартості маркетингових послуг

Традиційно до обговорення долучилися представники Антимонопольного комітету України (АМКУ), Державної регуляторної служби України, Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба), представники профільних об’єднань різних ланок фармацевтичної галузі та бізнес-спільноти.

Напередодні засідання учасникам було надіслано новий текст проєкту Порядку та умов надання маркетингових послуг, послуг з промоції лікарських засобів, інших послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу, у місцях здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — проєкт Порядку).

Нагадаємо, що попередній варіант проєкту Порядку передбачав встановлення обмеження обсягу доходу ліцензіатами з роздрібної торгівлі лікарськими засобами від надання послуг з промоції лікарських засобів, маркетингових  та інших послуг, пов’язаних з реалізацією препаратів кінцевому споживачу, на рівні 12% загального обсягу доходу, отриманого від реалізації лікарських засобів, розрахованого за попередній квартал поточного року. Водночас з цією пропозицією не погоджувалися окремі учасники обговорень, Державна регуляторна служба України двічі відмовила в погодженні проєкту Порядку.

«Це викликало велику дискусію серед учасників ринку, і виробники нам показували, що наша модель є неправильною. Тому ми дискутували і запропонували компромісний варіант», — зазначив міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, презентуючи новий підхід до обчислення вартості маркетингових витрат.

Нова пропозиція МОЗ України — встановити щоквартальний обсяг витрат виробників / імпортерів на послуги з промоції ОТС-препаратів, маркетингові та інші послуги, пов’язані з їх реалізацією кінцевому споживачу, які надаються в місцях здійснення роздрібної торгівлі, не вище 18% від загального обсягу реалізації (без урахування податку на додану вартість) безрецептурних ліків, розрахованого за попередній квартал поточного року.

Щоквартальний обсяг витрат виробників / імпортерів на послуги з промоції рецептурних лікарських засобів та/або послуги, пов’язані з забезпеченням їх наявності, які надаються в місцях здійснення роздрібної торгівлі, пропонується встановити на рівні 2% від загального обсягу реалізації (без урахування податку на додану вартість) рецептурних препаратів, розрахованого за попередній квартал поточного року.

Такий підхід, за словами В. Ляшка, не обмежуватиме аптекам верхню межу маркетингу та зможе забезпечити конкуренцію між ними за можливість надавати якомога більше і якісніше ті чи інші послуги з маркетингу. При цьому виробники розумітимуть, яку суму на маркетинг вони зможуть витрачати і самостійно ухвалюватимуть рішення, через яку аптечну мережу чи аптеку здійснювати маркетинг лікарських засобів.

Водночас ліцензіатів хочуть зобов’язати щоквартально надавати до Держлікслужби за затвердженою нею формою визначений перелік інформації про укладені маркетингові договори (таблиця). Проєктом Порядку пропонується зробити таку інформацію загальнодоступною шляхом оприлюднення її на сайті Держлікслужби.

Реакція ринку

У ході наради, яка тривала 3 год, учасники висловлювали різні позиції та застереження. Враховуючи, що профільне міністерство надало для ознайомлення новий варіант проєкту Порядку за декілька годин до наради, місцями дискусія була емоційною, оскільки після майже 2 міс обговорення представлено інший підхід до обчислення вартості маркетингових послуг. Деякі учасники обговорення побоюються, що це затягне процес узгодження і затвердження нового порядку маркетингу, тож пропонують повернутися до попередньої версії, яка пройшла громадське обговорення, опрацювання в рамках робочої групи та отримала погодження від окремих органів центральної виконавчої влади, і нарешті ухвалити рішення, аби запустити маркетинг на фармацевтичному ринку. Представники аптечних мереж вказують на те, що нинішня робота в умовах встановлених граничних роздрібних націнок на лікарські засоби та відсутності маркетингових активностей не дозволяє повністю покривати поточні витрати, і аптечний сегмент починає нести збитки.

Представники окремих українських виробників препаратів, підтримуючи новий підхід до встановлення граничного обсягу витрат на маркетингові послуги, висловили готовність розкрити та подавати необхідну інформацію про обсяги реалізації ліків та маркетингові витрати.

Враховуючи, що окремі групи лікарських засобів мають сезонність, деякі учасники обговорення висловили думку, що доцільніше обчислювати звітний період щодо обсягів реалізації препаратів або роком, або сезоном до сезону, щоб дати виробникам можливість інвестувати більше коштів у відповідний період. Запропонована Міністерством модель не враховує цей аспект, тож у МОЗ готові дискутувати з цього приводу. Ще один важливий момент — перелік інформації, яку пропонується визначити для подання Держлікслужбі та яка може містити комерційну таємницю. Сумніву також піддається доцільність публічного оприлюднення таких даних.

Представники дрібних аптечних мереж висловили побоювання, що новий підхід може стимулювати виробників укладати маркетингові договори з найбільшими аптечними мережами, з якими складно конкурувати малим мережам через менші обсяги закупівель та товарообігу. З їхньою позицією погодився і представник українського виробника лікарських засобів, який висловив думку про зниження потенціалу дрібних аптечних мереж в умовах розподілу 18% витрат виробників на маркетинг між найбільшими гравцями роздрібного ринку ліків. Отже, на його думку, попередній підхід виглядав більш справедливим відносно всіх гравців ринку.

У МОЗ планують доопрацювати проєкт Порядку з урахуванням представлених пропозицій. Водночас остаточного рішення щодо підходу до обчислення вартості маркетингових послуг у Міністерстві поки не мають.

Катерина Горбунова

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!