eCTD в Україні: нормативна база, тестовий досвід, очікування ринку

Нормативно-правове регулювання еCTD

У рамках форуму відбулося 2 панельні дискусії, присвячені впровадженню eCTD в Україні. Модератором першої, що зосереджувалася на нормативно-правовому регулюванні цієї платформи, виступив Володимир Ігнатов, виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників «AIPM Ukraine». За результатами інтерактивного опитування учасників форуму виявлено, що лише ¹/₃ респондентів уже мала досвід подання заяви до Єдиного вікна Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України в електронному вигляді. ¼ подавала досьє у форматі еCTD в Україні, ще ¼ — в інших країнах.

Ключові нормативно-правові акти, які регулюють питання впровадження еCTD в Україні, розглянула Вікторія Ганжело, адвокатка, старша юристка практики фармацевтичної регуляторики LA Law Firm. На рівні нормативно-правових актів вищої юридичної сили наразі фактично наявні два закони України «Про лікарські засоби»: Закон від 04.04.1996 р. № 123/96-ВР та новий Закон від 28.07.2022 р. № 2469-IX, який набув чинності, але введений наразі в дію не в повному обсязі. Станом на сьогодні питання державної реєстрації чи перереєстрації лікарських засобів у частині змісту та порядку подання пакета документів регулюють ст. 9 та 9¹ Закону України № 123/96. Однак 18 серпня цього року набуде чинності ч. 6 ст. 13 нового Закону України № 2469-IX. Відповідно, з цієї дати подання матеріалів для державної реєстрації (перереєстрації, безстрокового подовження державної реєстрації) повинно буде здійснюватися в електронній формі відповідно до стандарту eCTD Міжнародної ради з гармонізації технічних вимог до лікарських засобів для застосування людиною (International Council for Harmonisation of Technical Requirements for Pharmaceuticals for Human Use — ICH).

Окрім цього, продовжує бути чинним Порядок державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2005 р. № 376. На його підставі розроблено та затверджено три накази МОЗ: від 26.08.2005 р. № 426 (порядок проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію)), від 17.11.2016 р. № 1245 (порядок розгляду реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, які зареєстровані компетентними органами інших країн) та від 15.06.2020 р. № 1391 (порядок проведення перевірки реєстраційних матеріалів на їх автентичність на лікарський засіб, який подається на державну реєстрацію з метою його закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я). Серед них лише наказ № 426 містить положення щодо подання пакета документів у форматі eCTD. Він визначає термінологію, а також окреслює загальні вимоги до матеріалів реєстраційного досьє: останні подаються до ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ) відповідно до типу лікарського засобу у паперовій та/або електронній формі або у форматі eCTD українською та/або англійською мовами. Тобто нормотворець розділяє поняття електронної форми та формату eCTD. Разом з тим накази № 1245 та № 1391 не містять положень щодо eCTD, що створює неясність. З одного боку, з 18 серпня набуває чинності вимога подавати документи виключно у форматі eCTD. З іншого — спеціальні процедури не враховують новий формат. На думку доповідачки, МОЗ слід надати чітке роз’яснення: чи буде можливе після 18 серпня подання документів за 2 спеціальними наказами № 1245 і № 1391, і якщо так — у якій формі.

У дискусії брала участь Марта Данилова, заступниця директора Департаменту цифрових трансформацій в охороні здоров’я МОЗ України. Вона зауважила, що чинні нормативні акти залишаються в силі і ніякі зміни наразі не передбачаються. У разі планування змін МОЗ залучатиме стейкхолдерів до обговорення.

Дмитро Лур’є, Project Manager асоціації «Medicines for Europe», окреслив ключові розбіжності між використанням формату eCTD в Україні та ЄС. Зокрема, в ЄС формат eCTD доступний для подання не лише лікарських засобів для застосування у людей, як в Україні, а й до ветеринарних препаратів. Крім того, в ЄС більше процедур, у межах яких використовується eCTD: централізована, децентралізована, взаємного визнання та національні процедури країн-членів. В Україні наразі наявна лише національна процедура. Відмінності також стосуються типів подання. Якщо в Україні eCTD охоплює реєстрацію, перереєстрацію та внесення змін, то в ЄС до цього додаються подання періодично оновлюваного звіту з безпеки (Periodic Safety Update Report — PSUR), сертифікація плазма-майстер-файлу (plasma master file — PMF), основний файл активної речовини (Active Substance Master File — ASMF) та ін. У частині технічних форматів також є різниця: в Україні прийнятні формати включають PDF та .docx (для робочих документів), тоді як в ЄС доступний ширший перелік, включно з JPEG / JPG, PNG, SVG, GIF.

У контексті процедури подання в Україні фактично передбачено 3 етапи: подання заяви, реєстраційної форми та досьє у форматі eCTD. У ЄС передбачено одно­етапне подання — відразу у форматі eCTD. Проте очікується, що з набуттям чинності нового законодавства ця відмінність буде усунена.

Стосовно базового подання (baseline) — повторного подання чинних реєстраційних матеріалів, які вже були надані та рекомендовані до затвердження ДЕЦ, але в іншому форматі, відмінному від eCTD. В Україні воно не є обов’язковим, але настійно рекомендоване, що відповідає європейському підходу. Базові подання можуть здійснюватися двома способами: як стандартне подання перед завантаженням першої процедури у форматі eCTD або завантаження базового досьє на будь-якому етапі життєвого циклу лікарського засобу. Водночас для змін, що потребують нової реєстрації, подання eCTD є обов’язковим.

Анна Безрук, менеджерка Комітету з охорони здоров’я Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association — EBA), зазначила, що загалом члени асоціації підтримують впровадження eCTD в Україні. Велику роботу проведено для гармонізації українських специфікацій і валідаційних критеріїв із європейськими. Втім деякі відмінності все ще зберігаються. Зокрема, трьохетапна процедура подання досьє, причому один з етапів — подання реєстраційної форми — все ще передбачає паперове подання, що стримує повну цифровізацію процесу. Комітет з охорони здоров’я асоціації сподівається на розв’язання цього питання в майбутньому. Ще одним очікуванням з боку індустрії є можливість впровадження подання PSUR у форматі eCTD. Це дозволило б повністю інтегрувати напрямок фармаконагляду в загальну систему реєстрації та моніторингу.

Володимир Редько, виконавчий директор Громадської спілки «Асоціація виробників інноваційних ліків» (APRaD), звернув увагу на інші важливі практичні аспекти впровадження eCTD в Україні. У контексті юридичного підґрунтя обов’язкового переходу на eCTD новий Закон України «Про лікарські засоби» передбачає подання у цьому форматі з 18 серпня, проте на сьогодні немає підзаконного акту, який би чітко врегульовував, що обов’язковість eCTD стосується лише нових реєстрацій. Хоча МОЗ надає відповідні роз’яснення, галузь очікує саме нормативно-правового закріплення цього положення.

Михайло Ренський, заступник генерального директора з питань розвитку співпраці з міжнародними організаціями та розробки нових препаратів АТ «Лекхім», навів низку викликів, які можуть виникати у деяких українських виробників. Так, для певних невеликих компаній впровадження eCTD може стати великим викликом. Питання вартості інфра­структури, співпраці з вендорами є критично важливими. Досвід європейських країн свідчить про те, що повний перехід на eCTD відбувався поступово, а у деяких країнах для національних процедур все ще дозволене паперове подання для невеликих компаній. Доповідач також наголосив на тому, що роз’яснень щодо обов’язковості подання нових реєстрацій у форматі eCTD після 18 серпня недостатньо. Бізнес очікує також чіткої позиції щодо внесення змін та перереєстрацій.

Як прокоментувала М. Данилова, впровадження будь-якої реформи потребує часу й тестового періоду. На початку, коли закладається ідея, картинка вбачається в ідеальному світлі, але реальність потребує гнучкості. МОЗ розуміє виклики, з якими стикається галузь, і за наявності обґрунтованих запитів готове розглядати можливі зміни. Заступниця директора також зауважила, що для підготовки додаткових роз’яснень Міністерству необхідний чітко сформований запит з боку бізнесу.

За результатами форуму складено фінальну резолюцію, в якій окреслено перелік відкритих питань, що потребують реакції регулятора.

Практичні питання впровадження еCTD

Учасники другої панельної дискусії обговорили практичні виклики впровадження формату eCTD в Україні. Модераторкою виступила Алла Сороколєтова, директорка департаменту з питань якості, фармаконагляду, регуляторних та міжнародних медичних питань ТОВ «Aсіно Україна». «Сьогодні у форумі беруть участь не лише фахівці з реєстраційних процесів, але й управлінці, які формують бюджети. Саме їм належить ухвалювати рішення про суттєві інвестиції в те, щоб компанія могла працювати з форматом eCTD», — зазначила А. Сороколєтова. При цьому важливо відчувати підтримку регулятора і впевненість у тому, що всі стейкхолдери рівні щодо обов’язковості норми. Одним із ключових чинників успіху, на думку спікерки, є відкритий діалог: готовність слухати, відповідати, ділитися досвідом і знаходити компроміси. У межах сесії було проведено інтерактивне опитування учасників форуму. Результати свідчать, зокрема, що з 18 серпня 73% респондентів планують подавати у форматі eCTD лише нові реєстрації, 27% — усі реєстраційні процедури. Тільки 37% опитаних відзначили готовність подавати базове подання у форматі eCTD.

Євгенія Ішкова, заступниця директора з питань реєстрації та фармаконагляду ДЕЦ, окреслила результати тестового періоду подання реєстраційних матеріалів на лікарські засоби в eCTD-форматі. Кількість заяв, що надійшли до Єдиного вікна МОЗ України стосовно участі у тестовий період, становила 173. Кількість лікарських засобів, поданих у форматі еCTD за процедурою реєстрації, становила 7, перереєстрації — 2, внесення змін — 26. Серед заявників з державної реєстрації лікарських засобів 5 — віт­чизняні, 2 — зарубіжні. За типом досьє 5 стосувалися генеричних лікарських засобів, 1 — препаратів за повним досьє, 1 — лікарського засобу з добре вивченим застосуванням. Основними викликами, з якими зіткнувся ДЕЦ, стали, зокрема, обмежена кількість часу для вивчення питання подання матеріалів у новому форматі, підготовки нормативно-правової бази, програмного забезпечення і тестування. Окремим викликом постала робота під час воєнного стану, а також одночасна робота в 3 форматах (паперовому, електронному та eCTD), потреба у проведенні навчань як працівників ДЕЦ, так і представників заявників.

Ольга Колесова, експертка Департаменту експертизи реєстраційних матеріалів ДЕЦ МОЗ України, наголосила на змінах, які очікуються до нормативно-правових актів за результатами тестового періоду — введення подання еCTD для перереєстрації активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), а також для технічної помилки, розміщення електронної заявки, уточнення процедурних питань тощо. У зв’язку з типовими помилками ДЕЦ розробив низку практичних рекомендацій для заявників. Зокрема, перед поданням важливо заздалегідь узгоджувати дані та процес надання матеріалів з ДЕЦ та головним офісом компанії (за потреби) до подання матеріалів. Також настійно рекомендується ознайомитися з нормативною базою до подання матеріалів. Варто завершити всі поточні реєстраційні процедури в паперовому форматі перед початком життєвого циклу у форматі еCTD. Доповідачка також зауважила, що з березня доступна електронна заява для подання через Єдине вікно. Щодо базового подання, як і в ЄС, вона не є обов’язковою, проте регулятор наполегливо рекомендує її здійснювати. Не менш важливим є участь у навчальних семінарах, що організовує ДЕЦ.

Артем Клєб, начальник управління інформаційних технологій ДЕЦ, представив плани з реалізації та удосконалення реформи еСTD до кінця року. Серед них оновлення дизайну Кабінету заявника. Він передбачатиме покращений функціонал та сучасний дизайн. Також поліпшено відображення статусів заяв за допомогою нових індикаторів, передбачено інтерфейс для планшетів та смартфонів. Планується й розширення функціоналу Єдиного вікна для прийому документів, що включає заповнення заяви для Єдиного вікна, попередній перегляд сформованої заяви у PDF-форматі, формування і підписання заяви, можливість клонування попередніх заяв для повторного подання. Також передбачається розширення можливостей подання нових реєстраційних форм (АФІ, гомеопатичні препарати, лікарські засоби, що виробляються згідно із затвердженим прописом), а також розширення функціоналу еCTD, зокрема щодо подання PSUR.

До обговорення долучилися представники фармацевтичних компаній, які мали безпосередній досвід участі в тестовий період впровадження eCTD в Україні. Своїми висновками поділився Євген Кудрявець, менеджер з регуляторних питань ТОВ «Рош Україна». Перехід на електрон­ний формат дозволяє компанії зекономити тисячі сторінок паперу, суттєво скоротити витрати на транспортування та архівування досьє, а також зменшити терміни виходу лікарських засобів на ринок, особливо у випадку інноваційних препаратів. Після впровадження еCTD в компанії час підготовки досьє в середньому скоротився на 20–30%, а для процедур нової реєстрації ще більше. У виграші й регулятор, адже електронний формат значно полегшує навігацію, аналіз матеріалів і скорочує час розгляду матеріалів.

Досвідом, що дозволив виявити як технічні, так і організаційні виклики впровадження формату eCTD, поділилася й Катерина Турліна, керівниця департаменту української реєстрації фармацевтичної компанії «Дарниця». Зокрема, серед технічних аспектів важливою стала необхідність адаптувати вже наявне програмне забезпечення до актуальних валідаційних вимог. Хоча формат eCTD у компанії впроваджений ще у 2019 р., знадобилося оновлення, ретельне тестування та налаштування обміну даними з ДЕЦ. З організаційної точки зору, успіх залежав від налагодження ефективної взаємодії між командами та навчання працівників. Потрібно бути готовими тісно працювати з ІТ-фахівцями, провайдером, регуляторною командою і, звісно, ДЕЦ. Саме така крос-функціональна взаємодія та синергія дають результат. Окремої уваги заслуговують технічні деталі, адже саме від них залежить успішна валідація досьє: правильне налаштування шаблонів, точне найменування файлів згідно з вимогами, коректне використання кваліфікованого електронного підпису (КЕП), а також вміння формувати логічну структуру документації із закладками та гіпер­посиланнями між документами реєстраційного досьє.

Попри певні труднощі, переваги впровадження формату eCTD є беззаперечними. Уже зараз фіксується суттєве скорочення часу та ресурсів, забезпечується можливість оперативного подання документів, пришвидшуються реєстраційні процеси завдяки миттєвому доступу до досьє, зростає прозорість і контроль етапів розгляду. Крім того, перехід на електронний формат сприяє екологічній відповідальності — відмова від тисяч паперових сторінок не лише зменшує негативний вплив на довкілля, а й усуває потребу витрачати години на формування досьє в паперовому вигляді, логістику та подання матеріалів до ДЕЦ.

Тетяна Довгенко, керівниця відділу з регуляторних питань ТОВ «Такеда Україна», розповіла про підготовку та участь компанії у пілотному проєкті. Компанія вбачає для себе важливим базове подання. Для тих компаній, які мають для цього можливості та ресурси, це може стати нормою. Важливим нюансом є те, що наразі немає чітко визначеного переліку документів, які потрібно подавати у baseline, тому рішення про обсяг матеріалів залишається на розсуд заявника. У ході підготовки і спілкування з ДЕЦ компанія дійшла висновку, що оптимальним є не мінімальний обсяг поданих документів, а такий, що забезпечить повноцінне проведення подальших експертиз. Перевагою, як для компанії-заявника, так і для регулятора, є електронний доступ до повної інформації та всіх документів. Електронний архів, особливо в українських реаліях, забезпечує захищеність та надійність доступу, на відміну від паперового, який несе ризики втрати.

У наступних публікаціях ми продовжимо знайомити читачів із ключовими доповідями та дискусіями форуму. Попереду — обговорення реформи ціноутворення на лікарські засоби в Україні. Далі буде…

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!