Модераторкою першого блоку форуму виступила Євгенія Лук’янчук, керівниця видання «Щотижневик АПТЕКА» та напряму спеціалізованих конференц-активностей компанії Proxima Research International.
Леонід Гуляницький, член-кореспондент Національної академії наук України, доктор технічних наук, Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, представив огляд та прогнози світової економіки та окремих країн. За прогнозами Міжнародного валютного фонду (МВФ), очікується зростання світової економіки на 3,3% у 2026 р. У той же час Світовий банк дає більш стриманий прогноз зростання на рівні 2,6%. Щодо країн Єврозони, то МВФ прогнозує зростання їх ВВП на 1,3%, а Європейський центральний банк очікує зростання на рівні 1%. Індія залишається лідером серед великих економік за темпами зростання. Організація Об’єднаних Націй прогнозує зростання її економіки на 6,6%, тоді як економіка Китаю демонструє поступове сповільнення темпів зростання порівняно з попередніми десятиліттями, однак, за прогнозами МВФ, вони становитимуть 4,5%.
Щодо світової інфляції, то МВФ очікує її сповільнення із 4,1 у 2025 до 3,8% у 2026 р. Для країн Єврозони цей показник у 2026 р. очікується на рівні менше 2%.
Прогнози щодо економіки України різних інституцій суттєво відрізняються та першочергово залежать від сценаріїв завершення / продовження війни. Так, за умови продовження війни Український інститут майбутнього прогнозує зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) на 1,2%. Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз зростання економіки з 2 до 1,8%, Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України (Мінекономіки) очікує зростання до 2,5%. МВФ дає доволі оптимістичний прогноз зростання на рівні 4,5%, проте зазначає, що прогнози залишаються «надзвичайно невизначеними» через триваючі бойові дії, а за умови завершення війни Європейський банк реконструкції та розвитку очікує зростання на 5%.
НБУ передбачає зниження інфляції порівняно із 2025 р. до 7,5%. У той же час у бюджетній декларації орієнтуються на рівень 8,6%. МВФ взагалі прогнозує 7%.
Щодо курсу гривні до долара США, то Мінекономіки закладає середній курс на рівні 45,7 грн за 1 дол. США, МВФ — 45,4 грн за 1 дол.
Через те що ціни на ліки в США тепер прив’язані до європейських, американські компанії почали вимагати підвищення цін в Європейському Союзі (ЄС). Оскільки Україна використовує європейські країни як референтні для встановлення граничних цін на ліки, будь-яке підвищення цін у ЄС автоматично призведе до їх здорожчання в українських аптеках. Також це створює ризик зниження доступності інноваційних препаратів, оскільки глобальні компанії відкладатимуть запуск нових препаратів в Україні, щоб не створювати ще один прецедент «низької ціни», який може бути використаний регуляторами США чи ЄС.
На завершення доповіді спікер надав прогнози розвитку фармацевтичних ринків України, Казахстану і Узбекистану. Щодо України то у 2026 р. очікується зростання обсягів роздрібного продажу ліків у національній валюті на 13,4% за базовим сценарієм, Казахстану – на 16,1%, Узбекистану – на 7,5%.
Традиційно огляд трендів фармацевтичного ринку України представив Сергій Іщенко, виконавчий директор Proxima Research International.
За підсумками 2025 р., загальні обсяги споживання лікарських засобів (роздріб + шпиталь) становили 194 млрд грн та збільшилися на 13% у національній валюті порівняно з аналогічним періодом минулого року. У доларовому еквіваленті зростання становить 9%, а загальні обсяги — 4,7 млрд дол. Водночас споживання в натуральному вираженні зменшилося на 3% і становило 0,9 млрд упаковок.
Розвиток фармринку України значною мірою залежить від споживача. Державні витрати за підсумками 2025 р. покривають 14,1% від загального споживання ліків. Із позитивного варто відзначити, що у 2026 р. видатки на охорону здоров’я зростуть на 19% порівняно із 2025 р., а на реалізацію програми медичних гарантій — на 9%. Також слід звернути увагу на триваючу тенденцію до підвищення реальної та номінальної заробітної плати. У той же час в країні досить складна демографічна ситуація: смертність значно перевищує народжуваність, а кількість наявного населення продовжує зменшуватися внаслідок депопуляції та міграції. За даними United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR), станом на 10 лютого 2026 р. кількість біженців з України становить 7,1 млн осіб. За підрахунками, наразі в Україні близько 29 млн осіб мають доступ до фармринку.
Роздрібний ринок лікарських засобів також продемонстрував зростання у 2025 р. у грошовому вираженні. Зростання у гривневому вираженні становить 12,2%, у доларовому еквіваленті — 8,1%. У натуральному вираженні обсяги аптечного продажу зменшилися на 4,4%.
Щодо цін, то, за даними Державної служби статистики України, загальна інфляція в країні у січні 2026 р. становила 7,4% порівняно із січнем 2025 р., для категорії «фармацевтична продукція, медичні товари та обладнання» вона становить 1,6%. Тобто можна відзначити, що цінова регуляція спрацювала, і підвищення цін сповільнилося.
Торкнувшись питання декларування цін на ліки в Національному каталозі цін (Нацкаталог), С. Іщенко відзначив, що наразі середньозважена гранична роздрібна ціна, задекларована у Нацкаталозі, вища за поточну середньозважену вартість на 27%. Це пов’язано із хеджуванням ризиків виробниками.
Дієвим механізмом зниження вартості лікарських засобів та підвищення їх доступності для населення є програма «Доступні ліки», яка успішно реалізується та розвивається. І дійсно, є безліч прикладів, коли виробники задля потрапляння у реєстр відшкодування суттєво знижували ціни. Програма щороку розширюється новими нозологіями та міжнародними непатентованими назвами препаратів. Також щороку збільшується бюджет на її реалізацію — у 2026 р. передбачено майже 9 млрд грн.
Одним із трендів останніх років є збільшення частки ліків зарубіжного виробництва, особливо у натуральному вираженні. Також у категоріях товарів «аптечного кошика» продовжується тренд до збільшення частки дієтичних добавок у загальній структурі ринку, яка, за підсумками 2025 р., становить 12,3%. На тлі активного зростання аптечних мереж, частка умовних власних торгових марок (ВТМ) у продажу стає дедалі помітнішою. За підсумками січня 2026 р., частка умовних ВТМ у роздрібному продажу становила 6,0% у грошовому та 12,6% у натуральному вираженні. Найбільша частка умовних ВТМ у сегменті дієтичних добавок — 22,6% у грошовому та 30,5% у натуральному вираженні. І цей сегмент має великий потенціал та розвиватиметься і в подальшому.
Спікер також розглянув декілька кейсів у сегменті біржового товару (Commodity Market). У фармацевтичній індустрії це сегмент ринку, де лікарські засоби розглядаються як стандартизований товар, а не як брендований продукт. Частка сегменту Commodity Market на роздрібному ринку лікарських засобів за підсумками 2025 р. становить 9% у грошовому та 27% у натуральному вираженні.
З посиленням консолідації аптечного бізнесу біржовий товар перетворюватиметься на потенційні ВТМ (лікарські засоби, що реалізуються переважно в одній аптечній мережі, але на упаковці немає явних позначок про приналежність бренду цій мережі) шляхом викупу через дистриб’ютора великих обсягів або за допомогою контрактного виробництва з потенційно низькою ціною для кінцевого споживача. Логістика ВТМ буде виконуватися Long-line дистриб’юторами або, можливо, власними логістичними потужностями мережі.
Частка E-commerce каналу (викуп товару споживачем в аптеці після резервування через електронні засоби зв’язку) на ринку роздрібного споживання лікарських засобів продовжує активно збільшуватися, і за підсумками 2025 р. становить 25% загальних обсягів роздрібної реалізації ліків.
Розглядаючи консолідацію різних ланок товаропровідного ланцюга, спікер відзначив, що в сегменті виробників цей процес призупинився та навіть сповільнився у 2025 р. Сегмент дистрибуції вже сконсолідований, і найбільші дистриб’ютори акумулюють майже 90% поставок лікарських засобів в аптечні мережі. Консолідація аптечного сегмента триває, хоча також сповільнилася у 2025 р. За підсумками жовтня, частка топ-5 аптечних мереж становить 64% ринку роздрібної реалізації та 43% точок реалізації.
Щодо прогнозів розвитку роздрібного ринку лікарських засобів в Україні, то у 2026 р. очікується збільшення роздрібної реалізації лікарських засобів на 13,4% за базовим сценарієм.
Огляд підприємницьких настроїв представив Андрій Длігач, генеральний директор, керуючий партнер Міжнародної групи компаній ADVANTER GROUP.
Реальні доходи українців збільшилися, але витрачають вони менше. Для багатьох секторів економіки нестача платоспроможного попиту стала домінуючою проблемою для бізнесу. Фінансово-економічний стан бізнесу на сьогодні радше поганий, ніж хороший. Лише 17% підприємств вважають свій фінансово-економічний стан позитивним. У той же час психологічний стан працівників погіршується, і лише 12% вважають його хорошим. При цьому неможливо запустити економічне зростання на всіх рівнях, якщо наявний високий рівень дистресу. Економічне зростання можливе лише за умов оптимізму нації, коли топовими емоціями є не втома, напруженість, роздратування, страх, а надія, оптимізм, радість. Психологічний стан працівників значною мірою впливає і на очікування бізнесу, які наразі демонструють негативну тенденцію.
Серед основних викликів для країни на 2026–2027 рр. спікер виділив можливу втрату міжнародної допомоги, зростання енергетичних втрат, міграцію та втрати людського капіталу, внутрішньополітичні ризики тощо.
Варто зазначити, що в Україні зростає рівень патерналізму, і 42% українців вважають, що за їх добробут має відповідати держава. З іншого боку, щоб стимулювати розвиток економіки та бізнесу, потрібна стимуляція оптимізму.
Також слід відмітити негативний тренд наявного населення в Україні, яке наразі становить 29 млн осіб та може скоротитися до 26 млн осіб до 2030 р. До того ж близько 9 млн українців є економічно неактивними.
Однак за рахунок інвестицій у систему охорони здоров’я, а особливо в підтримку ментального здоров’я населення, можна підвищити ВВП країни на 0,5% через зниження рівня непрацездатності населення.
Необхідно змінити логіку держави, яка має перейти до експоненційного економічного зростання. Наприклад, для досягнення рівня ВВП Польщі протягом наступних 10–15 років Україні достатньо мати короткий період із темпом економічного зростання на рівні 8–10%. Для цього слід збільшувати інвестиції, розвивати експорт паралельно із підвищенням продуктивності праці через покращення показників ментального і фізичного здоров’я.
Суттєво на бізнес впливають і ракетно-дронові атаки. Так, через обстріли та обмеження тепло- та електропостачання втрата продуктивного робочого часу у грудні 2025 — січні 2026 р. становила 28,6%, а втрати у випуску продукції — 20,9%. Значні витрати бізнесу на енергозабезпечення зумовили підвищення собівартості продукції на 11,9%.
Також однією з ключових проблем бізнесу є нестача платоспроможних клієнтів, крім того, розвитку бізнесу заважають непередбачувані дії держави та високі податки та збори.
Серед необхідних рішень влади для підвищення темпів економічного зростання спікер виділив наступні:
- створення нової моделі бронювання критично важливих працівників;
- податкова реформа;
- тотальна реформа системи моніторингу оцінки ризиків (СМКОР);
- перезапуск Державної податкової служби;
- перезапуск Державної митної служби;
- декриміналізація економічних злочинів;
- перезапуск Бюро економічної безпеки;
- експортна стратегія;
- здешевлення фінансів для бізнесу.
Продовжуючи тему ментального стану українців, Дар’я Нагаєва, Sales & Development Director, Gradus Research, підкреслила, що, дійсно, у настроях українців поглиблюються напруженість, страх, втома, що свідчить про глибоку втому. Однак надія на покращення зростає та залишається на високому рівні. І це саме та емоція, яка залишає людей «на плаву».
Наразі 72% українців оцінюють свою якість життя як низьку. Основною причиною цього є безпекова ситуація. При цьому на 1-му місці — безпекова ситуація, загрози для життя та здоров’я близьких, а власна безпека — лише на 3-му. Також значна частина українців скаржиться на фінансову скруту.
Частка людей, які оцінюють свій психологічний стан як задовільний, скоротилася до третини. Для боротьби зі стресом та тривогою українці почали більше займатися спортом, ходити на прогулянки та займатися улюбленими справами.
У значної кількості українців відмічають ознаки посттравматичного стресового розладу (ПТСР). Серед найбільш широко розповсюджених: відчуття емоційного виснаження, порушення сну, внутрішня напруга або тривожність та дратівливість.
На фоні війни змінюються і звички харчування, зокрема апетит залежить від настрою. Стрес знижує апетит вдень, але це призводить до переїдання ввечері чи до джанк фуд перекусів. Втома підвищує потяг до калорійної їжі. Тривога посилює бажання солодкого. Настрій впливає на кількість спожитої їжі.
Загалом же українці декларують здорове харчування, але періоди жорсткого дотримання правил змінюються епізодами «зривів», що створює цикли провини та спроб компенсувати її.
У боротьбі зі стресом і тривогами допомагають піклування про тіло, керування емоціями, підтримка через соціальні зв’язки та шопінг. Ще одним джерелом антистресу є свідомі покупки, які приносять радість з мінімальними витратами, а також споживання звичних товарів як ознака стабільності, покупки про запас як елемент контролю та естетизація побуту як допінг радості.
На завершення першого блоку форуму Олексій Долгіх, керуючий партнер в Boyden Global Executive Search, розповів про ключові тренди та виклики підбору персоналу та оплати праці в Україні.
Дослідження щодо оплати праці керівників компаній свідчить, що наразі зарплати керівників у доларовому еквіваленті значно нижчі, ніж у 2014 р. Якщо тоді медіанна зарплата керівника становила 12,6 тис. дол., то у 2024 р. цей показник становив 8,6 тис. дол. При цьому зарплати керівників вищі, якщо є регіональна відповідальність, що у Фармі досить розповсюджено.
Одне із найпоширеніших запитань на сьогодні — який ринок праці сьогодні: компаній чи кандидатів? Спікер зазначив, що сьогодні швидше ринок рекрутерів, адже на ринку дуже багато вакансій. При цьому фармкомпанії дуже консервативно ставляться до персоналу і намагаються його зберегти. На фармринку не відзначається значних скорочень чи оптимізацій, як на інших ринках, де виявлено тренд так званої втоми СЕО, коли керівники залишають свої компанії і їх місце посідають заступники. Це негативно впливає і на мотивацію команди. У Фармі поки такої тенденції не відзначено.
На думку спікера, в умовах кризи триватиме консервативна стратегія компаній щодо найму та заміни працівників. Така стратегія буде і у кандидатів, адже більшість із них виснажені і не готові переходити в іншу компанію в період кризи.
Далі буде…
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим