Застосування антибіотиків у закладах первинної допомоги та стаціонарах залишається далеким від рекомендованого рівня — ЦГЗ

Оцінювання проводиться з 2024 р. регіональними центрами контролю та профілактики хвороб і спрямоване на перевірку дотримання Стандарту медичної допомоги «Раціональне застосування антибактеріальних і антифунгальних препаратів з лікувальною та профілактичною метою», затвердженого наказом МОЗ України від 23.08.2023 р. № 1513.

Показники застосування антибіотиків у закладах первинної допомоги та стаціонарах в Україні у 2025 р. залишаються далекими від рекомендованих, хоча порівняно з попереднім роком ситуація дещо покращилася. Моніторинг засвідчив відхилення від цільових показників як у структурі призначень за класифікацією AWaRe (Access, Watch, Reserve — доступ, спостереження, резерв), так і в охопленні бактеріологічною діагностикою. Для системи охорони здоров’я це важливо, оскільки раціональне застосування антибіотиків безпосередньо пов’язане зі стримуванням антимікробної резистентності. Представлені дані також дають підстави для визначення пріоритетів подальшого впровадження стандартів антибіотикотерапії. Що виявив моніторинг практики застосування антибіо­тиків у 2025 р.? Йдеться про те, що медичні заклади все ще недостатньо застосовують антибіотики першої лінії, надмірно призначають препарати групи резерву та не забезпечують достатнього рівня бактеріологічної діагностики у стаціонарах.

Раціональне застосування антибіотиків як інструмент стримування резистентності

У МОЗ України наголошують, що обґрунтоване призначення антимікробних препаратів є ключовим чинником у протидії поширенню антимікробної резистентності. Нераціональне застосування антибіотиків підвищує ризик побічних реакцій у пацієнтів і спричиняє формування стійких до лікування штамів бактерій.

Узагальнені результати моніторингу відображають частоту призначення антибіотиків за класифікацією AWaRe, а також своє­часність проведення бактеріологічних досліджень для ідентифікації збудника інфекції та вибору оптимального лікування (рисунок).

Рисунок. Середнє значення індикаторів щодо раціонального застосування антибактеріальних препаратів, розрахованих за 2025 р.* (за даними ЦГЗ)

Примітки: П+С — первинна + спеціалізована допомога; н/а — не аналізувалося.

Основні результати моніторингу за 2025 р.

Антибіотики групи доступу (Access)

Мають призначатися у 95% усіх випадків на первинному рівні та понад 60% — у стаціонарах. Фактичні показники становлять 65 і 46% відповідно.

У ЦГЗ зазначають, що ці препарати ефективні, мають менший потенціал поширення антимікробної резистентності та часто доступні в пероральних формах, що є оптимальним для амбулаторного лікування.

Антибіотики групи спостереження (Watch)

Рекомендований рівень застосування — менш як 5% у первинній допомозі та менш як 40% у спеціалізованій. Ці препарати мають призначатися лише тоді, коли антибіотики групи доступу не дають бажаного ефекту. Наразі показники їх застосування становлять 29% на первинному рівні. Показники призначення антибіотиків групи спостереження у стаціонарах відповідають рекомендованим і становлять 34,4% випадків.

Антибіотики групи резерву (Reserve)

Можуть застосовуватися лише в лікарнях, що надають спеціалізовану медичну допомогу, в крайньому разі, коли препарати двох інших груп не діють, а призначення вагомо обґрунтоване.

Не повинні призначатися під час надання первинної допомоги, крім одиничних винятків, передбачених у стандартах МОЗ.

Зараз же їх часто призначають надмірно: антибактеріальні препарати групи резерву призначають у 5,8% випадків первинної та у 17,8% випадків спеціалізованої допомоги.

Бактеріологічна діагностика як один із ключових викликів

Окрему увагу в моніторингу приділено рівню бактеріологічних досліджень перед початком емпіричної антибіотикотерапії. Лише 33% госпіталізованих пацієнтів проходять відповідну діагностику до призначення лікування.

У ЦГЗ вважають цей показник недостатнім, адже саме стаціонарні пацієнти з тяжкими формами інфекцій потребують максимально точної етіологічної верифікації збудника. Своєчасне дослідження дозволяє коригувати терапію, особливо в умовах поширення резистентних штамів.

Загальна оцінка та системні висновки

За даними ЦГЗ, показники застосування антибіотиків у медичних закладах України залишаються далекими від цільових, хоча фіксується певне поліпшення порівняно з попереднім роком.

Серед ключових проблем:

• недостатнє застосування антибіотиків першої лінії;
• надмірне призначення препаратів групи резерву;
• низьке охоплення бактеріологічною діа­гностикою у стаціонарах.

Водночас у відомстві наголошують, що ці результати дозволяють чітко ідентифікувати слабкі місця системи та визначити пріоритети для подальшого впровадження стандартів раціональної антибіотикотерапії.

Державна стратегія до 2030 р.

Нагадаємо, що в Україні діють оновлена Державна стратегія боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів на період до 2030 р. та операційний план на 2024–2026 рр., затверджені розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2024 р. № 1265-р.

Документи передбачають:

• розширення мережі мікробіологічних лабораторій;
• посилення інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я;
• розвиток епіднагляду за резистентними збудниками з урахуванням міжсекторального підходу «Єдине здоров’я».

Важливо: представлені результати моніторингу не лише фіксують відхилення від рекомендованих показників, а й окреслюють напрямки, де система має посилити впровадження стандартів уже найближчим часом.

Поширені запитання:

Моніторинг засвідчив, що фактичні показники залишаються далекими від рекомендованих, хоча порівняно з попереднім роком вони покращилися.

Антибіотики групи доступу мають призначатися у 95% усіх випадків на первинному рівні та понад 60% — у стаціонарах, тоді як фактичні показники становлять 65 і 46% відповідно.

Так, препарати групи резерву призначають у 5,8% випадків первинної допомоги та у 17,8% випадків спеціалізованої допомоги, хоча вони мають застосовуватися лише у крайньому разі.

Лише 33% госпіталізованих пацієнтів проходять відповідну діагностику до призначення емпіричної антибіотикотерапії.

Серед основних проблем — недостатнє застосування антибіотиків першої лінії, надмірне призначення препаратів групи резерву та низьке охоплення бактеріологічною діа­гностикою у стаціонарах.

Коротко: головне

• Показники застосування антибіотиків у первинній допомозі та стаціонарах у 2025 р. залишаються далекими від рекомендованих.
• Антибіотики групи Access приймаються рідше, ніж передбачено стандартами.
• Препарати групи Reserve призначаються надмірно як на первинному рівні, так і у спеціалізованій допомозі.
• Лише 33% госпіталізованих пацієнтів проходять бактеріологічну діагностику до початку емпіричної антибіотикотерапії.
• Дані моніторингу дозволяють визначити слабкі місця системи та пріоритети подальшого впровадження стандартів раціональної антибіотикотерапії.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!