Сергій Кузьміних — про фармпослугу, контроль і майбутнє фармринку (Відео)

Ринок в умовах війни

— Повномасштабне вторгнення спричинило специфічні наслідки для всіх ринків, і фармацевтичного зокрема. Ми бачили обстріли і фармацевтичних заводів, і складів дистриб’юторів. Якщо говорити про гроші, — обсяги продажу у грошовому вираженні збільшилися порівняно з довоєнним часом, але це пов’язано з інфляцією. Проблеми з енергетикою і безпекою, яких ми всі зазнали цієї зими, також безпосередньо впливають на бізнес і на формування вартості товару.

— Тут існує кілька факторів. Звісно, кількість людей зменшується — вони виїжджають, це не новина. Але є й інше. По-перше, частка дієтичних добавок у структурі продажу становить близько 25%, і вони не входять до більшості аналітичних даних, про які ми говоримо, тому картина є спотвореною. По-друге, зменшилися обсяги продажу продукції українського виробництва, натомість зріс імпорт. Я вважаю це неправильною тенденцією. По-третє, відбуваються певні заміни препаратів в аптеках на товари іншої категорії — і це теж впливає на обсяги. Тобто казати, що зменшення обсягів продажу в упаковках зумовлене лише виїздом людей, — неправильно.

Фармпослуга: найкритичніша річ, яку треба зробити

— За Парламент і Комітет Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування я не можу відповідати — я можу говорити за себе. З мого погляду, одна з найкритичніших речей, яку треба зробити зараз, — це фармацевтична послуга. Вона вже проголосована і прописана в законі. До 1 січня 2027 р. Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України зобов’язане запустити цей механізм. Я вважаю, що фармпослуга — це одна з моделей, яка збалансувала б і сформувала певні правила гри на цьому ринку.

Закон України «Про лікарські засоби» визначає, що фармацевтична практика, надання фармацевтичної допомоги та фармацевтичних послуг аптечними закладами здійснюються з дотриманням вимог належної аптечної практики (Good Pharmaceutical Practice — GPP), яка затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я як галузевий стандарт у формі відповідної настанови. Саме цей підхід має стати базою для запуску фармпослуги як системного інструменту.

— Найкраща модель — коли держава відшкодовує 100% за пацієнта. Ідеальний варіант — страхова медицина. У цьому році найбільший бюджет виділено на програму «Доступні ліки» за всі роки її функціонування, у нас рекордний бюджет на охорону здоров’я — близько 8,7 млрд грн. Але в реальності, яку ми маємо, повне державне відшкодування майже неможливе, тому рішення має бути збалансованим між усіма учасниками ринку, і пацієнт не повинен платити всю вартість. Проте я не буду анонсувати конкретних цифр — зараз потрібні зустрічі з аптечними мережами, з профільним міністерством, дослідження всіх європейських моделей фармпослуги, і тільки потім — висновки.

— Двома руками підтримую. Було б чудово, якби фармацевт і сімейний лікар були в одній системі, в одній зв’язці, — щоб фармацевт міг проконсультувати, повідомити про зміни в терапії, подовжити рецепт і щоб лікар бачив це в системі. Це і є фармпослуга, за яку потрібно платити.

Реєстр фармацевтів: контроль, якого бракує

— Кабінетом Міністрів України (КМУ) зареєстровано законопроєкт № 14100 «Про внесення змін до деяких законів України щодо верифікації даних у сфері охорони здоров’я», який знаходиться зараз у профільному парламентському комітеті. Проєкт передбачає пов’язання даних системи охорони здоров’я з Національною службою здоров’я України і Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба). Це один із елементів реєстру фармацевтів. Реєстр потрібен однозначно. Ми повинні стовідсотково розуміти: коли людина заходить до аптеки — закладу охорони здоров’я — і придбаває серйозний препарат, вона має спілкуватися з фармацевтом. Саме з фармацевтом, а не будь-ким іншим. Ми бачили результати перевірок Держлікслужбою аптечних мереж, і одне з основних порушень — відсутність фармацевта на місці, тому реєстр вкрай потрібний.

Регуляція ринку: маркетинг, ціни і ОТС

— Невелике уточнення: спочатку було рішення Ради національної безпеки і оборони України — заборона маркетингових платежів, створення Національного каталогу цін, обмеження дистриб’юторської націнки до 10%. Вже на виконання рішення Верховна Рада України проголосувала за ці зміни до Закону «Про лікарські засоби». Будь-яка реформа — це шторм для бізнесу, і він змушений адаптуватися. Буває, що без регулювання вже не обійтися. Чи планується перенесення цих норм у новий закон? Особисто я — за.

— Наразі на громадське обговорення винесено проєкт постанови КМУ, якою МОЗ пропонує переглянути підходи до визначення розмірів роздрібних націнок на ліки і встановити нові пороги. Але треба розуміти: будь-яка націнка перекладається на споживача. Платимо ми всі.

Регуляція ОТС — це окреме питання.

— У більшості розвинених країн певні ОТС продаються в супермаркетах або через автомати — і це нормальна практика. Але є умови: знижена терапевтична доза, інше пакування, окремі затверджені переліки. Механізми різні, є з чого брати приклади. Стратегічно я не проти цього напрямку. Питання в тому, як і що саме виводити за межі аптек.

— Якби моя воля — я б заборонив маркетинг повністю. І тоді ми б отримали якісні препарати, які продаються за своїми показниками, а не через наявність маркетингового договору. Це моя особиста думка, повторюся. Але ринок — складна система, і таке рішення потребує серйозного підготовчого процесу.

ОДК і дієтичні добавки

— Першочергово — це відповідність європейській нормі. Зараз у нас багато органів із дублюючими або суміжними функціями. ОДК — це єдине вікно, яке контролюватиме якість препаратів, їхню безпеку і доступність. Цей правильний орган, його потрібно створити. Дай Боже, щоб до кінця року він запрацював.

— Це питання модельне. У США Управління з контро­лю за харчовими продуктами та лікарськими засобами (Food and Drug Administration — FDA) охоплює і харчові добавки, і ліки. В Україні ці функції розподілені між різними органами. Чи є сенс передати їй і дієтичні добавки? Логіка в цьому є. Але спочатку хай орган створиться і запрацює, а вже потім говоритимемо про розширення.

— Він відкинув найгірше. Саму суть проблеми — заміну ОТС-препаратів, вироблених за вимогами належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP), дієтичними добавками із зовсім іншими умовами виробництва — повністю не розв’язав. Ми бачили кейси, коли люди приходили в аптеку, думаючи, що придбавають лікарський засіб, а насправді отримували щось із зовсім іншим правовим статусом. Були і штрафи Антимонопольного комітету України з цього приводу. Закон трохи вирівнює ситуацію.

Доступність і євроінтеграція

— Регулювання цін і націнок — це більше виконавча гілка влади. З того, що я можу ініціювати на рівні підкомітету, — фармпослуга залишається пріоритетною. Якщо говорити про мою особисту позицію щодо доступності, то най­ефективнішим кроком була б заборона маркетингу і перехід до моделі, де в аптеці продається те, що реально потрібно пацієнту, а не те, що вигідно продавати.

— Ключова роль держави — підтримувати власне виробництво. У будь-якій сфері: машинобудування, вугільна промисловість, фармацевтика. Ми всі пам’ятаємо COVID-19 — як тяжко було з ліками, і саме тоді українські фармвиробники змог­ли підтримати і захистити доступність препаратів. Держава повинна пам’ятати цей урок і не дозволяти, щоб євроінтеграція стала підставою для знищення вітчизняного виробництва.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!