Проєкт наказу Міністерства охорони здоровʼя України «Деякі питання проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє»

ПОВІДОМЛЕННЯ

про оприлюднення проєкту наказу Міністерства охорони здоровʼя України «Деякі питання проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє»

Міністерством охорони здоровʼя України на громадське обговорення пропонується проєкту наказу Міністерства охорони здоровʼя України «Деякі питання проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє» (далі — проєкт акту).

Проєкт акту розроблений Міністерством охорони здоров’я України відповідно до частини четвертої статті 13, абзацу першого частини четвертої статті 14, абзацу дев’ятого частини четвертої статті 15, частини першої статті 19, частини четвертої статті 20, абзацу третього частини другої статті 41, частини другої статті 62 Закону України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби» та з метою врегулювання питань проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє.

Проєкт акту, аналіз регуляторного впливу, пояснювальна записка та довідка ЄС (acquis ЄС) оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України у мережі Інтернет (www.moz.gov.ua).

Зауваження та пропозиції просимо надсилати протягом 30 днів починаючи з   26 травня 2026 року до Міністерства охорони здоров’я України за адресою: м. Київ, 01601, вул. Грушевського 7, адреса електронної пошти: [email protected], e-mail: [email protected].

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проєкту наказу Міністерства охорони здоровʼя України «Деякі питання проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє»

1. Мета

Проєкт наказу Міністерства охорони здоровʼя України «Деякі питання проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє» (далі — проєкт акта) розроблено з метою врегулювання питань проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє, з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу (acquis ЄС).

2. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проєкт акта розроблено відповідно до частини четвертої статті 13, абзацу першого частини четвертої статті 14, абзацу дев’ятого частини четвертої статті 15, частини першої статті 19, частини четвертої статті 20, абзацу третього частини другої статті 41, частини другої статті 62 Закону України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби» (далі — Закон), з урахуванням вимог законодавства Європейського Союзу:

1) Директива Європейського Парламенту і Ради 2001/83/ЄС від 6 листопада 2001 р. про кодекс Співтовариства щодо лікарських засобів для використання людиною (із змінами);

2) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2019/5 від 11 грудня 2018 р. про внесення змін до Регламенту (ЄС) № 726/2004, який встановлює процедури Співтовариства щодо авторизації та нагляду за лікарськими засобами для використання людиною та ветеринарією та встановлює Європейське агентство з лікарських засобів;

3) Регламент (ЄС) № 1901/2006 про лікарські засоби для педіатричного застосування та Директиву 2001/83/ЄС про кодекс Співтовариства, що стосується лікарських засобів для використання людиною агентство з лікарських засобів;

4) Регламент Комісії (ЄС) № 507/2006 від 29 березня 2006 р. про умовний дозвіл на маркетинг лікарських засобів для використання людиною, що підпадає під сферу дії Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 726/2004;

5) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1394/2007 від 13 листопада 2007 р. про лікарські засоби передової терапії та про внесення змін до Директиви 2001/83/ЄС та Регламенту (ЄС) № 726/2004;

6) Регламент Комісії (ЄС) № 1234/2008 від 24 листопада 2008 р. щодо розгляду змін до умов дозволів на маркетинг лікарських засобів для використання людиною та ветеринарних лікарських засобів;

7) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 726/2004 від 31 березня 2004 року, який встановлює процедури Співтовариства щодо дозволу та нагляду за лікарськими засобами для використання людиною та ветеринарією та створює Європейське агентство з лікарських засобів..

Із прийняттям Закону виникла необхідність у перегляді підходів врегулювання питань проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє відповідно до цього Закону та сучасних європейських вимог. Так, згідно Закону передбачено створення нового органу державного контролю, що реалізує державну політику у сфері створення, допуску на ринок, контролю якості, безпеки та ефективності лікарських засобів.

Згідно із частиною четвертою статті 13 Закону вимоги до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє та форми заяв про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу, вимоги до безстрокового подовження державної реєстрації лікарського засобу, обставини, що унеможливлюють безстрокову дію державної реєстрації лікарського засобу, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, порядок проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, адаптовані до законодавства Європейського Союзу, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Також цим Законом встановлені вимоги до реєстраційного досьє, які відповідають стандартам Європейського Союзу, оновлені строки проведення державної реєстрації, визначені спеціальні процедури державної реєстрації для гомеопатичних лікарських засобів, лікарських засобів з добре вивченим медичним застосуванням, традиційних рослинних лікарських засобів, лікарських засобів для педіатричного застосування, орфанних, інноваційних лікарських засобів тощо.

Таким чином, проєкт акта розроблено з метою врегулювання питань проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє відповідно до вимог Закону та європейського законодавства.

3. Основні положення проєкту акта

Проєктом акта пропонується затвердити:

Порядок проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє протягом дії державної реєстрації лікарського засобу;

форму заяви про державну реєстрацію лікарського засобу;

форму заяви про державну реєстрацію гомеопатичного лікарського засобу; форму заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, виробленого згідно із затвердженим прописом;

форму заяви про державну реєстрацію (перереєстрацію) активного фармацевтичного інгредієнта;

форму заяви про державну перереєстрацію лікарського засобу ;

форму заяви про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації;

Вимоги до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє;

Вимоги до внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб;

Детальні вимоги до змісту короткої характеристики лікарського засобу, до тексту листка-вклади, маркування;

форму звіту про клінічне дослідження (випробування); форму звіту про доклінічне дослідження;

Порядок надання наукового консультування заявникам або представникам в Україні;

Порядок визначення суттєвості клінічної користі нових терапевтичних показань для референтних лікарських засобів, зареєстрованих в Україні;

Перелік рослинних субстанцій, препаратів та їх комбінацій, що використовуються у традиційних рослинних лікарських засобах.

Також проєктом акта пропонується визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоровʼя України від 26 серпня 2005 року № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2005 року за № 1069/11349.

4. Правові аспекти

У цій сфері суспільних відносин діють такі нормативно-правові акти:

Конституція України;

Закон України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби»;

Закон України «Основи законодавства України про охорону здоровʼя»;

Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб»;

постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2005 року № 376 «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)».

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проєкту акта не потребує фінансування з державного та/або місцевих бюджетів.

6. Позиція заінтересованих сторін

Проєкт акта не стосується питань функціонування місцевого самоврядування, прав та інтересів територіальних громад, місцевого та регіонального розвитку, соціально-трудової сфери, прав осіб з інвалідністю, функціонування і застосування української мови як державної, тому не потребує погодження з уповноваженими представниками всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, відповідних органів місцевого самоврядування, уповноважених представників всеукраїнських профспілок, їх об’єднань та всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, Урядовим уповноваженим з прав осіб з інвалідністю всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, їх спілок.

Проєкт акта не стосується сфери наукової та науково-технічної діяльності, тому не потребує погодження із Науковим комітетом Національної ради з питань розвитку науки і технологій.

Проєкт акта потребує погодження з Державною регуляторною службою України, Міністерством цифрової трансформації України, Національною академією медичних наук України, Антимонопольним комітетом України та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини.

Проєкт акта потребує здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.

7. Оцінка відповідності

Проєкт акта містить опосередковані положення, що стосуються зобов’язань України у сфері європейської інтеграції.

Проєкт акта не містить положення, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод; впливають на забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків ризики вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією; створюють підстав для дискримінації.

Громадська антикорупційна, громадська антидискримінаційна та громадська гендерно-правова експертизи не проводилися.

8. Прогноз результатів

Прийняття цього проєкту акта забезпечить доступ пацієнтів до найбільш якісних, ефективних та безпечних лікарських засобів, а також приведення актів Міністерства охорони здоровʼя України у відповідність до чинного законодавства.

Реалізація проєкту акта не матиме впливу на ринкове середовище, забезпечення захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, громадян і держави; розвиток регіонів, підвищення чи зниження спроможності територіальних громад; ринок праці, рівень зайнятості населення; громадське здоров’я, покращення чи погіршення стану здоров’я населення або його окремих груп; екологію та навколишнє природне середовище, обсяг природних ресурсів, рівень забруднення атмосферного повітря, води, земель, зокрема забруднення утвореними відходами, інші суспільні відносини.

Вплив на інтереси заінтересованих сторін:

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко

Проєкт

оприлюднений на сайті МОЗ України 26.05.2026 р.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

Деякі питання проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє

Відповідно до частини четвертої статті 13, абзацу першого частини четвертої статті 14, абзацу дев’ятого частини четвертої статті 15, частини першої статті 19, частини четвертої статті 20, абзацу третього частини другої статті 41, частини другої статті 62 Закону України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби», пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), та з метою врегулювання питань державної реєстрації (перереєстрації, безстрокового подовження державної реєстрації) лікарських засобів, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Порядок проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє протягом дії державної реєстрації лікарського засобу;

2) форму заяви про державну реєстрацію лікарського засобу;

3) форму заяви про державну реєстрацію гомеопатичного лікарського засобу;

4) форму заяви про державну реєстрацію лікарського засобу, виробленого згідно із затвердженим прописом;

5) форму заяви про державну реєстрацію (перереєстрацію) активного фармацевтичного інгредієнта;

6) форму заяви про державну перереєстрацію лікарського засобу ;

7) форму заяви про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації;

8) Вимоги до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє;

9) Вимоги до внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб;

10) Детальні вимоги до змісту короткої характеристики лікарського засобу, до тексту листка — вклади, маркування;

11) форму звіту про клінічне дослідження (випробування);

12) форму звіту про доклінічне дослідження;

13) Порядок надання наукового консультування заявникам або представникам в Україні;

14) Порядок визначення суттєвості клінічної користі нових терапевтичних показань для референтних лікарських засобів, зареєстрованих в Україні;

15) Перелік рослинних субстанцій, препаратів та їх комбінацій, що використовуються у традиційних рослинних лікарських засобах. 2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 26 серпня 2005 року № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2005 року за № 1069/11349.

3. Фармацевтичному управлінню (Олександру Гріценку) забезпечити:

1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після його державної реєстрації Міністерством юстиції України.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Євгенія Гончара.
5. Цей наказ набирає чинності одночасно із введенням в дію Закону України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби».

Міністр Віктор Ляшко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

Порядок проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє протягом дії державної реєстрації лікарського засобу

І. Загальні положення

1. Цей Порядок регулює проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє протягом дії державної реєстрації лікарського засобу.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:

1) безпека лікарського засобу — характеристика лікарського засобу, що базується на порівняльній оцінці користі від його застосування та потенційної шкоди, яка може бути завдана пацієнту при застосуванні ним цього лікарського засобу;

2) біовейвер — підхід доказу еквівалентності лікарських засобів без проведення досліджень еквівалентності in vivo;

3) біодоступність — швидкість і ступінь, з якими діюча речовина або її активний компонент абсорбується (всмоктується) з лікарської форми і стає доступною у місці дії;

4) біофармацевтична система класифікації (далі — БСК) — наукова система класифікації діючих речовин на основі їх розчинності у водних розчинах та ступеня повної абсорбції або ступеня кишкового проникнення;

5) висновок щодо якості, ефективності та безпеки лікарського засобу, що пропонується до державної реєстрації, та/або повторної оцінки співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу, що пропонується до державної перереєстрації, та/або внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб — узагальнений результат експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб відповідно до якого приймається рішення щодо його державної реєстрації (перереєстрації), та/або внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії реєстрації лікарського засобу або щодо відмови в державній реєстрації, перереєстрації, внесенні змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії реєстрації лікарського засобу;

6) гібридний лікарський засіб — лікарський засіб, який не підпадає під визначення генеричного лікарського засобу, або якщо його біоеквівалентність не може бути доведена шляхом дослідження біодоступності, або має такі відмінності з референтним лікарським засобом: зміни у діючій(их) речовині(ах), терапевтичних показаннях, дозуванні, лікарській формі або шляху введення;

7) дослідження еквівалентності — дослідження, яке визначає еквівалентність між досліджуваним та референтним лікарськими засобами при використанні досліджень in vivo та/або in vitro;

8) досьє мастер-файлу на плазму на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини (далі — матеріали досьє ПМФ) — пакет документів (матеріалів), який містить усю докладну інформацію про характеристики цільної плазми крові людини, що використовується як вихідний матеріал та/або сировина для виробництва субфракцій/проміжних фракцій, компонентів допоміжних та активних речовин, що є частиною лікарського засобу, на підставі яких проводиться експертна оцінка з метою сертифікації мастер-файлу на плазму на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини;

9) експертиза матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб — експертна наукова оцінка матеріалів реєстраційного досьє щодо якості, ефективності та безпеки лікарського засобу, яка проводиться для прийняття органом державного контролю рішення щодо його державної реєстрації, перереєстрації, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє або щодо відмови у державній реєстрації, перереєстрації, внесенні змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб.

У разі недостатності внутрішніх ресурсів орган державного контролю на підставі договору може залучати до проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб спеціалізовану експертну організацію, що належить до сфери управління МОЗ або органу державного контролю (далі — спеціалізована експертна організація);

10) експертна оцінка мастер-файлу на плазму на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини — проведення експертизи досьє мастер-файлу на плазму на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини;

11) електронний загальний технічний документ (далі — eCTD) — електронний формат загального технічного документа, сформований за міжнародним стандартом, розробленим ICH, та інтерфейс для передачі заявниками (власниками реєстрації) до органу державного контролю реєстраційної інформації, що забезпечує створення, перегляд, відстеження та управління версіями документів, архівування матеріалів реєстраційного досьє в електронній формі

12) ефективність лікарського засобу — сприятлива діагностична, лікувальна чи профілактична дія лікарського засобу на встановлення характеру захворювання, його перебіг, тривалість або корекцію стану чи фізіологічних функцій організму людини відповідно до показань до застосування, зазначених в короткій характеристиці лікарського засобу та листку-вкладці;

13) зміни, можливі протягом дії реєстрації лікарського засобу — запропоновані власником реєстрації зміни до матеріалів реєстраційного досьє, які стосуються зареєстрованого лікарського засобу;

14) зміни, які потребують додаткової державної реєстрації — зміни, що суттєво змінюють умови дії державної реєстрації, до яких відносять зміни діючих речовин та зміни сили дії, лікарської форми та способу застосування;

15) конфіденційна інформація — науково-технічна інформація, що міститься у матеріалах реєстраційного досьє на лікарський засіб (за винятком інформації, яка є загальнодоступною);

16) лікарський засіб за повним реєстраційним досьє — лікарський засіб, матеріали реєстраційного досьє якого містять фармацевтичні (фізико-хімічні, біологічні або мікробіологічні) тести, доклінічні (токсикологічні та фармакологічні) дослідження, клінічні дослідження (випробування);

17) макет — повноколірна копія дизайну оригіналу у розгорнутому вигляді, яка є моделлю первинної та вторинної упаковки, що забезпечує двовимірне представлення упаковки/маркування лікарського засобу. Його зазвичай називають «паперовою копією» або «комп’ютерно згенерованою версією»;

18) мастер-файл на плазму на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини (далі — ПМФ) — окремий документ, що не входить до реєстраційного досьє на лікарський засіб, вироблений з крові або плазми крові людини, та містить усю докладну інформацію про характеристики цільної плазми крові людини, що використовується як вихідний матеріал та/або сировина для виробництва субфракцій/проміжних фракцій, компонентів допоміжних та активних речовин, які є частиною лікарського засобу;

19) матеріали реєстраційного досьє — комплект документів, що подаються для державної реєстрації, перереєстрації, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, на підставі яких робиться обґрунтований висновок щодо його ефективності, безпеки та якості;

20) неправомірне використання реєстраційної інформації — посилання або інше використання інформації про ефективність та безпеку лікарського засобу, зареєстрованого за повним досьє, раніше ніж через 5 років з дати реєстрації такого лікарського засобу в Україні для державної реєстрації відповідного генеричного лікарського засобу, за винятком випадків, коли заявник одержав право посилатися та/або використовувати реєстраційну інформацію референтного/оригінального лікарського засобу або подав власну повну реєстраційну інформацію, що відповідає вимогам до реєстраційної інформації референтного/оригінального лікарського засобу;

21) програми контролю — спеціальний інструмент для моніторингу компетентності (продуктивності) персоналу випробувальної лабораторії під час виконання покладених на нього завдань, зокрема, у формі аналізу сліпих зразків, отриманих із зовнішнього джерела;

22) пропис або монографія — інформація про склад, технологію виробництва, контроль якості та застосування лікарського засобу;

23) пул плазми — перший гомогенний пул плазми (наприклад, після виділення осаду кріопреципітату), що тестується на вірусні маркери;

24) реєстраційна інформація — науково-технічна інформація, збережена на будь-яких носіях, у тому числі ілюстрації (карти, діаграми, органограми, малюнки, схеми), фотографії та будь-які інші документовані відомості, що містяться у матеріалах реєстраційного досьє на лікарський засіб;

25) реєстраційний номер — кодова позначка, яка присвоюється лікарському засобу під час державної реєстрації і зберігається за лікарським засобом незмінною на весь період перебування лікарського засобу на фармацевтичному ринку України;

26) термінові заходи, що стосуються безпеки лікарського засобу — термінові дії, ініційовані власником реєстрації або представником в Україні, або регуляторним органом з метою мінімізації або запобігання ризику для здоров’я пацієнтів та/або громадського здоров’я, а також ризику небажаного впливу на навколишнє природне середовище;

27) фармацевтично альтернативні лікарські засоби — лікарські засоби, що містять різні солі, ефіри, складні ефіри, ізомери, суміші ізомерів, комплекси чи похідні того самого активного компонента молекули діючої речовини або відрізняються за лікарською формою або силою дії;

28) фармацевтично еквівалентні лікарські засоби — лікарські засоби, що містять ту саму кількість тієї самої діючої речовини (діючих речовин) в тих самих лікарських формах та відповідають вимогам однакових або порівняних стандартів. Фармацевтична еквівалентність не обов’язково передбачає біоеквівалентність, оскільки відмінності у допоміжних речовинах та/або у процесі виробництва можуть призвести до більш швидкого чи більш повільного розчинення та/або абсорбції;

29) якість лікарського засобу — сукупність властивостей, які надають лікарському засобу здатність задовольняти споживачів відповідно до свого призначення і відповідають вимогам, встановленим законодавством.

Інші терміни у цьому Порядку, вживаються у значеннях, наведених вЗаконах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про лікарські засоби» від 28 липня 2022 року № 2469-IX (далі — Закон) та інших нормативно- правових актах у сфері обігу лікарських засобів.

ІІ. Організаційні засади проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), здійснення щорічної оцінки та щорічного перегляду

1. Проведенню експертизи за бажанням заявника або представника в Україні передує надання органом державного контролю наукового консультування з питань державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів відповідно до Порядку надання наукового консультування заявникам або представникам в Україні, затвердженго наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________.
2. Для проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, заявник або представник в Україні подає в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису до органу державного контролю такі документи:

1) заяву про державну реєстрацію лікарського засобу за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________, для гомеопатичних лікарських засобів — заяву про державну реєстрацію гомеопатичного лікарського засобу за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________, у випадку лікарських засобів, що виробляються згідно із затвердженими прописами, — заяву про державну реєстрацію лікарського засобу, вироблений згідно із затвердженим прописом за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________, для АФІ — заяву про державну реєстрацію АФІ за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________;

2) матеріали реєстраційного досьє українською та/або англійською мовою, оформлені відповідно до Вимог до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________ (далі — Вимоги), з урахуванням заявленого лікарського засобу;

3) матеріали реєстраційного досьє українською та/або англійською мовою, оформлені відповідно до Вимог, та за структурою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку, — для державної реєстрації АФІ.

Збір та обробка персональних даних здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

3. Будь-яка відсутність певного розділу матеріалів реєстраційного досьє у форматі eCTD або відсутність інформації у відповідних розділах матеріалів реєстраційного досьє у форматі eCTD, виявлена під час експертизи матеріалів реєстраційного досьє, має бути обгрунтована заявником або представником в Україні у відповідному резюме з якості та/або оглядах доклінічних / клінічних даних.
4. Експертиза матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, що подається на державну реєстрацію проводиться відповідно до заявленого лікарського засобу, матеріали реєстраційного досьє якого оформлені відповідно до Вимог, з метою складання висновку щодо якості, ефективності та безпеки лікарського засобу (для АФІ- щодо якості).

Строк проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, що подається на державну реєстрацію, становить не більше 210 календарних днів, починаючи з дати надходження до органу державного контролю матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб (АФІ), що подається на державну реєстрацію.

Строк проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, що подається на державну реєстрацію орфанного лікарського засобу, інноваційного лікарського засобу, лікарського засобу передової терапії, лікарського засобу для профілактики та/або лікування ВІЛ, лікування гемофілії, онкологічних захворювань, вакцин, зареєстрованих у країнах із строгими регуляторними органами (SRAs) або зареєстрованих за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу, а також вакцин, щодо яких відповідно до рішення ВООЗ здійснено трансфер технології в Україну, становить не більше 30 календарних днів, починаючи з дати надходження до органу державного контролю матеріалів реєстраційного досьє на ці лікарські засоби.

Під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю на підставі зауважень експертів дворазово запитує в письмовій формі у заявника або представника в Україні додаткові матеріали у разі необхідності.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє.

Якщо заявник або представник в Україні протягом 60 робочих днів з наступного дня після дати реєстрації відповідних зауважень не надає органу державного контролю додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням строків (не більше 20 робочих днів), необхідних для їх доопрацювання, матеріали реєстраційного досьє знімаються з розгляду, про що письмово повідомляється заявник або представник в Україні.

Надалі, за бажанням заявника або представника в Україні, матеріали реєстраційного досьє подаються до органу державного контролю для державної реєстрації лікарського засобу в установленому порядку.

Строк проведення експертизи додаткових матеріалів (відповідей на зауваження), що входить до строку проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє, становить не більше ніж 10 календарних днів.

Ненадання протягом 60 робочих днів заявником або представником в Україні додаткових матеріалів на запит органу державного контролю або ненадання їх в інший строк, обґрунтований заявником або представником в Україні, або надання їх не у повному обсязі, за винятком засвідченої копії документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарського засобу вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні (належної виробничої практики), є підставою застосування органом державного контролю пункту 4 частини першої статті 37 Закону.

5. Звіт про доклінічні дослідження та звіт про клінічні дослідження (випробування) складаються заявником або представником в Україні за формами, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________, та підписуються заявником або представником в Україні, який гарантує достовірність та повноту викладеної інформації. Звіти, зазначені у цьому пункті, не оцінюються під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє.
6. Якщо заявник або представник в Україні подає лікарський засіб на реєстрацію у регуляторний(і) орган(и) іншої країни вперше у світі, то матеріали реєстраційного досьє на цей лікарський засіб разом із заявою на реєстрацію цього лікарського засобу в Україні подаються після опублікування остаточного експертного звіту з оцінки реєстраційного досьє на лікарський засіб на офіційному сайті регуляторного органу. За результатами експертизи цих матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю приймає рішення про реєстрацію цього лікарського засобу в Україні після затвердження відповідного рішення регуляторним(и) органом(ами) країни (країн), у якій(их) цей лікарський засіб подавався на реєстрацію.
7. Заявник або представник в Україні гарантує достовірність інформації, наведеної у наданих матеріалах реєстраційного досьє.
8. Час, необхідний для надання засвідченої копії документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарського засобу вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні (належної виробничої практики), не входить до строків проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє.
9. Експертиза матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, що подається за окремою процедурою державної реєстрації лікарських засобів відповідно до статті 25 Закону, проводиться позачергово.
10. Ненадання до матеріалів реєстраційного досьє протягом 9 місяців після завершення наукової оцінки матеріалів заявником або представником в України засвідченої копії чинного документа, що підтверджує відповідність виробництва лікарського засобу вимогам належної виробничої практики, виданого відповідно до Порядку підтвердження відповідності виробництв лікарських засобів, розташованих поза межами України, визначеним в Україні вимогам належної виробничої практики, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від ________________ № _________, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України _______________ за № __________, є підставою застосування органом державного контролю пункту 4 частини першої статті 37 Закону.
11. Під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю з метою доведення, що методи контролю, використані виробником і описані у документації, поданій із заявою про державну реєстрацію лікарського засобу, є задовільними, направляє лікарський засіб для проведення експертних досліджень відповідно до положень 61-64 цього розділу після оплати їх вартості, встановленої договором між заявником або представником в Україні та суб’єктом, який проводить такі експертні дослідження.
12. За результатами експертизи матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю складає висновки щодо якості, ефективності та безпеки лікарського засобу, за необхідності — біоеквівалентності, та оформлює звіт з оцінки лікарського засобу.
13. За результатами експертизи матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю своїм рішенням затверджує коротку характеристику лікарського засобу, звіт з оцінки лікарського засобу, та присвоює реєстраційний номер, який вноситься до Державного реєстру лікарських засобів.
14. За результатами експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, що можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, у тому числі за договором керованого доступу, спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди про закупівлю між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, орган державного контролю під час державної реєстрації цього лікарського засобу вносить до Державного реєстру лікарських засобів інформацію щодо належності цього лікарського засобу до лікарських засобів, що можуть закуповуватися особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, у тому числі за договором керованого доступу, спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди про закупівлю між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі.

Перереєстрація лікарського засобу

15. Матеріали реєстраційного досьє на лікарський засіб, строк державної реєстрації якого становить 5 років, подаються під час державної перереєстрації для здійснення повторної оцінки співвідношення «користь/ризик», крім АФІ, для яких проводиться повторна оцінка якості.
16. Для перереєстрації лікарського засобу власник реєстрації або представник в Україні подає в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису до органу державного контролю заяву про про державну перереєстрацію лікарського засобу за формою, затвердженю наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________, та матеріали реєстраційного досьє оформлені відповідно до Вимог, та за структурою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку.

Для перереєстрації АФІ власник реєстрації або представник в Україні подає в електронній формі із застосуванням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису до органу державного контролю заяву про державну реєстрацію (перереєстрацію) активного фармацевтичного інгредієнта за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від ____________ №____, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України ____________________ за № ________, та матеріали реєстраційного досьє оформлені відповідно до Вимог, та за структурою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.

17. У випадках, коли власник реєстрації не бажає перереєстровувати деякі форми випуску, дозування або розмір упаковки, це чітко зазначається в супровідному листі, без зазначення у заяві про державну перереєстрацію лікарського засобу.
18. Під час процедури перереєстрації допускається внесення незначних змін до матеріалів реєстраційного досьє, що не повинні ініціювати процедуру внесення змін, з урахуванням пунктів 31, 32 цього розділу. Можливість внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє в рамках процедури перереєстрації не виключає необхідність та не звільняє власника реєстрації від зобов’язання оновлювати матеріали реєстраційного досьє протягом усього терміну строку дії державної реєстрації лікарського засобу шляхом внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє в результаті появи нових даних у відповідній процедурі змін згідно з положеннями розділу ІV цього Порядку.
19. Якщо при перереєстрації пропонується переглянути інформаційні матеріали, що супроводжують лікарський засіб (коротку характеристику лікарського засобу, маркування та/або листок-вкладку) надається порівняльна таблиця, з чітким відображенням точних чинних та запропонованих формулювань у відповідних документах, з підкреслюванням або виділенням змінених слів. Таблицю з порівнянням діючої та пропонованої редакції змінених документів як правило надається як окремий документ, що додається до заяви про державну перереєстрацію лікарського засобу.

Будь-які зміни, що не зазначені в цьому пункті, не розглядатимуться як частина заяви про державну перереєстрацію лікарського засобу.

20. Для лікарських засобів, що мають план управління ризиками, в рамках процедури перереєстрації надається оновлений план управління ризиками з огляду на повторну оцінку співвідношення “користь/ризик” відповідного лікарського засобу.

У разі відсутності нових даних, що потребують внесення змін до останнього схваленого плану управління ризиками, оновлений план управління ризиками не надається, при цьому у розділі 1.8. модулю 1 матеріалів реєстраційного досьє надається інформація у формі заяви про відсутність необхідності оновлення плану управління ризиками, та викладається відповідне обґрунтування в доповненні до огляду клінічних даних з посиланням на наявні дані з безпеки, та підтвердженням того, що останній схвалений план управління ризиками є актуальним та відображає поточний профіль з безпеки лікарського засобу.

Для лікарських засобів, що не мають плану управління ризиками власник реєстрації надає інформацію в формі заяви, що для відповідного лікарського засобу план управління ризиками не вимагається відповідно до законодавства та відсутні нові дані, що потребують оновлення/створення плану управління ризиками.

У разі необхідності, за наявності обґрунтованих причин, орган державного контролю зобов’язує власника реєстрації оновити / створити план управління ризиками та вимагає його подання під час процедури перереєстрації.

21. У матеріалах реєстраційного досьє під час процедури перереєстрації застосовуються такі вимоги до доповнення до загального резюме якості:

1) не допускається оновлення модуля 3 матеріалів реєстраційного досьє. Власник реєстрації зобов’язаний постійно оновлювати модуль 3 матеріалів реєстраційного досьє протягом життєвого циклу лікарського засобу шляхом внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє;

2) у матеріалах реєстраційного досьє надається доповнення до загального резюме якості, до якого включається заява власника реєстрації або представника в Україні про те, що ним виконуються зобов’язання щодо врахування технічного та наукового прогресу та своєчасно вносяться будь-які зміни, які вимагаються для того, щоб лікарський засіб вироблявся та контролювався із застосуванням загальноприйнятих наукових методів;

3) доповнення до загального резюме якості має містити:

підтвердження того, що всі зміни щодо якості лікарського засобу внесені відповідно до вимог цього Порядку та лікарський засіб відповідає чинним вимогам до якості;

затверджені специфікації для діючої речовини та готового лікарського засобу (із датою останнього затвердження та номером процедури);

якісний та кількісний склад з зазначенням діючої(их) речовини(ин) та допоміжної(их) речовини(ин) (із датою останнього затвердження та номером процедури).

Разом із заявою про державну перереєстрацію лікарського засобу надається також сертифікат відповідності вимогам належної виробничої практики (GMP), виданий не більше трьох років, для виробника(ів) лікарського засобу, зазначеного(их) у заяві. Крім того, для виробничих майданчиків лікарського засобу, що розташовані не на території України або не на території країн із строгими регуляторними органами (SRAs), потрібно надати список останніх проведених інспекцій належної виробничої практики (GMP) із зазначенням дати, інспекційної(их) групи(груп) та результатів інспекції(й).

Для кожної діючої речовини надається підписана заява кваліфікованої особи (далі — КО) кожного з власників ліцензії на виробництво, зазначених у заяві, які використовують діючі речовини (АФІ) як вихідний матеріал, та заява КО кожного з власників ліцензії на виробництво, зазначених у заяві як відповідальних за випуск серії, якщо різні. У заявах необхідно зазначити, що виробник(и) діючої речовини (АФІ) дотримується(ються) вимог належної виробничої практики (GMP) щодо вихідних матеріалів.

22. У матеріалах реєстраційного досьє під час процедури перереєстрації застосовуються такі вимоги до доповнення до доклінічного огляду:

1) не вимагається систематично надавати доповнення до доклінічного огляду як частина матеріалів реєстраційного досьє;

2) у випадку, коли після державної реєстрації лікарського засобу або останньої державної перереєстрації лікарського засобу не отримано нових доклінічних даних, або якщо у відкритому доступі немає нової відповідної інформації, це зазначається у доповненні до клінічного огляду;

3) якщо у доповненні до доклінічного огляду подаються нові дані, надається їх критичний огляд під час процедури перереєстрації, що підтверджує повторну оцінку співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу, враховуючи будь-які нові доклінічні дані, які зібрані після державної реєстрації лікарського засобу або

останньої перереєстрації лікарського засобу, або будь-яку нову інформацію із доступних наукових джерел;

4) доповнення до доклінічного огляду підписується незалежним експертом з доклінічних даних та супроводжується резюме цього експерта (розділ 1.4.2 модуля 1 матеріалів реєстраційного досьє), в якому ним підтверджується, що орган державного контролю поінформований про будь-які додаткові дані (наприклад, результати нових доклінічних досліджень), що мають значення для оцінки співвідношення користь/ризик.

23. У матеріалах реєстраційного досьє під час процедури перереєстрації застосовуються такі вимоги до доповнення до клінічного огляду:

1) у матеріалах реєстраційного досьє надаються доповнення до клінічного огляду (далі — ДКО), який містить критичне обговорення поточного співвідношення «користь/ризик» для лікарського засобу на основі консолідованої версії даних про безпеку та ефективність, накопичених з моменту реєстрації або останньої перереєстрації, з урахуванням даних періодично оновлюваних звітів з безпеки лікарських засобів (далі — ПОЗБ), повідомлень про підозрювані небажані реакції, додаткових заходів з фармаконагляду та ефективності заходів з мінімізації ризиків, що містяться в плані управління ризиками, якщо застосовано;

2) у ДКО окремо чітко відображається оцінка сигналів та нові дані щодо проблем з безпеки (ідентифікованих, потенційних ризиків, невідомої інформації), інформація про які отримана протягом звітного періоду та ще не підлягала оцінці (наприклад у ПОЗБ), із зазначенням посилання на будь-яку відповідну нову інформацію, що наявна у відкритому доступі, наприклад, посилання на літературу, клінічні дослідження (випробування) та клінічний досвід, нові доступні методи лікування, які можуть змінити результат оцінки співвідношення «користь/ризик», що проведена під час реєстрації чи останньої перереєстрації;

3) ДКО включає як позитивні, так і негативні результати клінічних досліджень (випробувань) та інших досліджень за всіма зареєстрованими показаннями у всіх популяцій, а також дані про застосування лікарського засобу не за призначенням та в популяціях, для використання в яких цей лікарський засіб не зареєстрований;

4) звітний період ДКО починається від дати реєстрації / закриття бази даних ДКО для останньої перереєстрації лікарського засобу і завершується не більш, ніж за 90 днів перед поданням заяви про державну перереєстрацію лікарського засобу;

5) ДКО, затверджується заявою за підписом незалежного експерта з клінічних даних, резюме якого надається у матеріалах реєстраційного досьє. Незалежний експерт з клінічних даних має відповідати Вимогам до технічної та професійної кваліфікації експертів, які мають право складати і підписувати документи, що подаються для державної реєстрації лікарського засобу, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від _____________ № _______. Якщо уповноважена особа, відповідальна за фармаконагляд відповідає вимогам, зазначених в цьому підпункті, така особа може бути незалежним експертом;

6) ДКО має містити таку інформацію:

дані про інспекції (аудити) з фармаконагляду (дата, регуляторний орган, що здійснював інспекцію, інспектований об’єкт, вид інспекції і, якщо проводилася інспекція конкретного лікарського засобу, — список відповідних лікарських засобів), а також аналіз впливу результатів інспекцій на співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу;

стан реєстрації лікарського засобу у світі із зазначенням переліку країн, де зареєстрований та реалізується лікарський засіб;

заходи, що вживалися з причин безпеки, у звітному періоді, з описом всіх значущих заходів з безпеки, що мали потенційний вплив на співвідношення «користь/ризик» підзвітного лікарського засобу (наприклад, припинення дії реєстрації, відкликання реєстрації, тимчасове припинення або передчасне завершення клінічних досліджень (випробувань) з причин безпеки, питання з безпеки, що вимагали оприлюднення інформації з безпеки лікарських засобів для громадськості та/або медичних, фармацевтичних працівників).

перелік значних змін, внесених до основної інформації з безпеки власника реєстрації за звітний період.

пояснення значущих відмінностей між основною інформацією з безпеки власника реєстрації, короткою характеристикою лікарського засобу, затвердженою в країні власника реєстрації, і проектом оновленої короткої характеристики лікарського засобу;

розрахунок експозиції і схеми застосування: дані кумулятивної експозиції учасників клінічних досліджень (випробувань) та пацієнтів у післяреєстраційному періоді, а також за звітний період (якщо відрізняються). Якщо власнику реєстрації або представнику в Україні стало відомо про схему застосування лікарського засобу, яка може мати вплив на дані з безпеки, зокрема застосування лікарського засобу не за показаннями, надається її короткий опис;

зведені кумулятивні та інтервальні (за звітний період) (якщо відрізняються) таблиці серйозних небажаних реакцій, зареєстрованих при проведенні клінічних досліджень (випробувань) та отриманих в післяреєстраційному періоді;

резюме значущих питань з безпеки та ефективності, виявлених при проведенні клінічних досліджень (випробувань) та неінтервенційних досліджень, проведених під час звітного періоду. Зазначається стан виконання основних етапів післяреєстраційних досліджень з безпеки або ефективності, досліджень, зазначених у плані управління ризиками, і досліджень, що були умовою державної реєстрації лікарського засобу, відповідно до узгоджених термінів;

огляд сигналів із наданням детального огляду усіх сигналів (як завершених, так і поточних), що розглядались протягом звітного періоду, а також опис усіх застосованих або запланованих заходів, що проводились у зв’язку з ними. Інформація, як правило, надається у вигляді таблиці;

оцінка сигналів та ризиків ізнаданням узагальненої інформації щодо сигналів, оцінку яких завершено протягом звітного періоду. Для сигналів, які перекласифіковано у важливі ідентифіковані чи потенційні ризики або які пов’язані з ідентифікованим ризиком, надається характеристика ризику. Проводиться аналіз необхідності змін в існуючих проблемах з безпеки, а також доцільність проведення будь-яких додаткових заходів з мінімізації ризиків для підзвітного лікарського засобу, з урахуванням даних, що зібрані протягом звітного періоду;

огляд медичних помилок з наданням всієї релевантної інформації щодо типів медичних помилок, виявлених протягом звітного періоду, а також з описом потенціалу для їх виникнення (навіть якщо вони не пов’язані з несприятливими результатами). Така інформація використовується для інтерпретації даних безпеки або загальної оцінки співвідношення «користь/ризик»;

огляд важливих літературних публікацій, дані яких мали потенційний вплив на співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу, опублікованих за звітний період;

оцінка користі з наданням усієї узагальненої значущої інформації з ефективності (включаючи інформацію про відсутність ефективності) за звітний період;

оцінка співвідношення «користь/ризик», яка грунтується інформації, зазначеної в цьому підпункті, з наданням аналізу співвідношення користі та ризиків для затверджених показань;

узагальнена інформація щодо потенційно значущих питань безпеки та ефективності, що виникли під час підготовки ДКО (з моменту закриття бази даних для створення ДКО до подання заяви про державну перереєстрацію лікарського засобу).

Незалежний експерт з клінічних даних у заяві має підтвердити, що:

не існує нових клінічних даних, що можуть змінити чи привести до нової оцінки співвідношення «користь/ризик»;

лікарський засіб після закінчення 5-річного періоду після реєстрації (додаткової перереєстрації) може бути перереєстрований на необмежений період або повинні бути зазначені й обґрунтовані усі рекомендовані чи ініційовані заходи;

орган державного контролю проінформований про усі важливі додаткові дані (наприклад, результати клінічних досліджень (випробувань)), що мають значення для оцінки співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу;

інформація про лікарський засіб, наведена у проекті оновленої короткої характеристики для затвердження в Україні актуальна та відповідає сучасним науковим знанням, включаючи інформацію, опубліковану на сайтах країн із строгими регуляторними органами (SRAs).

Власник реєстрації або представник в Україні під час підготовки розділів ДКО може використовувати модуль VII Настанови з належних практик з фармаконагляду.

24. Експертиза матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, що подається на державну переєстрацію включає етап наукової оцінки матеріалів щодо повторної оцінки співвідношення «користь/ризик» готового лікарського засобу (для АФІ — повторної оцінки якості).

Строк проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, що подається на державну перереєстрацію, становить не більше 210 календарних днів, починаючи з дати надходження до органу державного контролю матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб (АФІ), що подається на державну перереєстрацію.

Під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю на підставі зауважень експертів одноразово запитує в письмовій формі у заявника або представника в Україні додаткові матеріали у разі необхідності.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє.

Якщо власник реєстрації або представник в Україні протягом 60 робочих днів з наступного дня після дати реєстрації відповідних зауважень не надає органу державного контролю додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням строків (не більше ніж 20 робочих днів), необхідних для їх доопрацювання, матеріали реєстраційного досьє знімаються з розгляду, про що письмово повідомляється заявник або представник в Україні.

Строк проведення експертизи додаткових матеріалів (відповідей на зауваження), що входить до строку проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє, становить не більше ніж 10 календарних днів.

Ненадання додаткових даних та/або інформації, або надання їх не в повному обсязі, що не забезпечує відповідність матеріалів реєстраційного досьє встановленим вимогам для перереєстрації, є підставою застосування органом державного контролю пункту 4 частини першої статті 37 Закону.

Надалі, за бажанням власника реєстрації або представника в Україні, матеріали реєстраційного досьє подаються до органу державного контролю для державної реєстрації лікарського засобу в установленому порядку.

25. Експертна оцінка співвідношення «користь/ризик» лікарських засобів, зареєстрованих відповідно до статті 25 Закону, проводиться позачергово.
26. Для проведення повторної оцінки співвідношення «користь/ризик» під час перереєстрації у матеріалах реєстраційного досьє надається консолідована інформація щодо якості, безпеки та ефективності лікарського засобу. Для проведення повторної оцінки якості АФІ під час перереєстрації у матеріалах реєстраційного досьє надається консолідована версія файлу щодо якості. Повна повторна оцінка всього досьє не проводиться. Не вирішене питання щодо серйозного впливу на громадське здоров’я в рамках процедури перереєстрації, або діє призупинення дії державної реєстрації з питань безпеки, є підставою для прийняття органом державного контролю рішення про відмову в подовженні строку дії державної реєстрації лікарського засобу у разі якщо співвідношення «користь/ризик» несприятливе.
27. При перереєстрації під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє враховується статус перевірок (інспекцій / аудитів), зокрема щодо системи фармаконагляду; наявність дотримання вимог належної виробничоїпрактики (GMP) виробника(ів); потенційний вплив нових даних на співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу; проводиться оцінка дотримання власником реєстрації наявних умов / зобов’язань, щодо лікарського засобу. За результатами оцінки дотримання власником реєстрації наявних умов / зобов’язань щодо лікарського засобу приймається рішення про зміну цих умов / зобов’язань та або встановлюються нові умов / зобов’язання щодо лікарського засобу. Під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє при перереєстрації лікарського засобу враховується належне підтримання власником реєстрації в актуальному стані інформації про лікарський засіб відповідно до поточних наукових знань, включаючи висновки та рекомендації, які оприлюднюються на офіційних вебсайтах SRAs та органу державного контролю.
28. Власник реєстрації або представник в Україні зобов’язаний оновлювати інформацію про лікарський засіб відповідно до поточних наукових знань, за необхідності, протягом життєвого циклу лікарського засобу шляхом внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє відповідно до розділу ІV цього Порядку. Зміни до короткої характеристики лікарського засобу та/або листка-вкладки необхідно вносити до подання документів для здійснення перереєстрації лікарського засобу.
29. При перереєстрації допускається внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє лікарського засобу, що не впливають на ефективність, якість або безпеку лікарського засобу.
30. При перереєстрації лікарського засобу не допускається внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, що стосуються введення нових показань, змін з якості, подовження терміну придатності та інших змін, що впливають на ефективність, якість, безпеку лікарського засобу. Такі зміни підлягають обов’язковій оцінці в рамках процедури внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє відповідно до розділу ІV цього Порядку.
31. Якщо за результатами експертизи матеріалів реєстраційного досьє, встановлено необхідність внесення змін, зазначених у пункті 29 цього розділу, до короткої характеристики, маркування та листка-вкладки, в рамках процедури перереєстрації допускається надання власником реєстрації або представником в Україні додаткової інформації без застосування процедури внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє.
32. Якщо за результатами експертизи матеріалів реєстраційного досьє встановлено необхідність внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, зазначених у пункті 30 цього розділу, власник реєстрації або представник в Україні вносить зміни до інформації про лікарський засіб шляхом внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє після завершення процедури перереєстрації лікарського засобу.
33. За результатами експертизи орган державного контролю складає висновок щодо повторної оцінки співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу, відповідності інформації про лікарський засіб матеріалам реєстраційного досьє. За результатами експертизи якості АФІ орган державного контролю складає відповідний висновок.
34. За результатами експертизи орган державного контролю приймає одне з таких рішень:

1) подовження строку дії державної реєстрації лікарського засобу на безстроковий термін, якщо співвідношення «користь/ризик» є сприятливим;

2) додаткову перереєстрацію лікарського засобу та подовження строку дії державної реєстрації лікарського засобу на п’ять років з обґрунтованих підстав, пов’язаних із фармаконаглядом.

3) відмову в подовженні строку дії державної реєстрації лікарського засобу з обґрунтованих причин.

35. Для прийняття органом державного контролю рішення щодо додаткової перереєстрації лікарського засобу та подовження строку дії державної реєстрації лікарського засобу на п’ять років орган державного контролю під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє застосовує такі критерії:

1) перереєстрація лікарського засобу, стосовно якого обмежена інформація про його безпеку через:

обмежену експозицію (це не означає, що орфанні лікарські засоби, через низьку поширеність захворювання, завжди потребуватимуть додаткової перереєстрації), наприклад: лікарський засіб не застосовувався, або має обмежений досвід застосування лише в декількох країнах, серед яких відсутні країни, що використовують високі стандарти якості, рекомендовані ВООЗ;

відсутність реалізації лікарського засобу у період дії його державної реєстрації, оскільки він призначений лише для використання в екстрених ситуаціях, у відповідь на загрози громадському здоров’ю, належним чином визнані ВООЗ та/або ЄС;

обмежені дані щодо використання за новим показанням, що затверджене в Україні не раніше ніж за 2 роки до моменту подання заяви про державну перереєстрацію лікарського засобу, включаючи приведення показань у відповідність до референтного лікарського засобу, якщо такий референтний лікарський засіб відсутній на ринку України (вимога цього підпункту не застосовується до тих генеричних лікарських засобів, референтний лікарський засіб яких перереєстровано в Україні на необмежений термін);

призупинення дії реєстрації лікарського засобу з питань безпеки, або обмежене застосування лікарського засобу по показанням;

2) з питань безпеки:

наявність ризиків, що можуть вплинути на співвідношення «користь/ризик» лікарського засобу, до яких необхідно вжити заходів з метою управління ризиками (тобто специфічні заходи з мінімізації ризиків та/або фармаконагляду);

лікарські засоби, для яких тривають/плануються постреєстраційні дослідження, результати яких можуть вплинути на співвідношення «користь/ризик»;

лікарські засоби, для яких триває або призначено перегляд щодо серйозних проблем з безпеки діючої речовини;

3) інше:

не виконані конкретні зобов’язання, взяті заявником / власником реєстрації або представником в Україні під час реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу, за винятком лікарських засобів, що зареєстровані у виняткових обставинах та під зобов’язання.

36. Орган державного контролю за результатами експертизи матеріалів реєстраційного досьє враховує такі критерії для прийняття рішення про відмову в подовженні строку дії державної реєстрації лікарського засобу:

до матеріалів реєстраційного досьє не вносились зміни, які вимагаються відповідно до цього Порядку;

зобов’язання щодо лікарського засобу, взяті власником реєстрації або представником в Україні під час державної реєстрації, не виконані;

відповідні заходи контролю виробничого процесу або готового лікарського засобу не дотримані;

власник реєстрації або представник в Україні не довів, що користь від застосування лікарського засобу переважає над ризиками.

37. Питання, які виникли під час проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє під час реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу та/або внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, розглядаються органом державного контролю колегіально.
38. За бажанням заявника / власника реєстрації або представника в Україні забезпечується доступ до кабінету заявника/власника реєстрації у частині лікарських засобів, поданих на експертизу.

Щорічне оцінювання лікарського засобу, зареєстрованого під зобов’язання

39. Подовження строку дії державної реєстрації лікарського засобу, зареєстрованого під зобов’язання, передбачає проведення щорічного оцінювання виконання відповідних зобов’язань та складання органом державного контролю звіту про результати оцінювання.
40. Для проведення щорічного оцінювання виконання відповідних зобов’язань власник реєстрації або представник в Україні подає заяву до органу державного контролю не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку дії державної реєстрації та матеріали реєстраційного досьє за структурою, наведеною у додатку 4 до цього Порядку, з дотриманням вимог розділу IV Вимог.
41. При поданні у встановлений строк заяви на щорічне оцінювання строк дії державної реєстрації лікарського засобу під зобов’язання продовжується на строк прийняття рішення органу державного контролю щодо щорічного оцінювання.
42. Заява має містити таку інформацію:

1) перелік усіх форм випуску лікарського засобу, на який подається щорічна оцінка. Якщо власник реєстрації не бажає подовжувати дію державної реєстрації на окрему лікарську форму, дозу, пакування, ця інформація зазначається в заяві;

2) перелік в хронологічному порядку усіх зобов’язань з зазначенням опису, дати подання заяви на державну реєстрацію, прийняття рішення про державну реєстрацію лікарського засобу, зареєстрованого під зобов’язання, поточний стан виконання зобов’язань (у вигляді таблиці);

3) перелік у хронологічному порядку усіх заяв про внесення змін, які подавалися до органу державного контролю з дати прийняття рішення про державну реєстрацію в Україні: включаючи дату подання, дату затвердження (якщо затверджені) та короткий опис змін, у формі таблиці порівняння (за наявності);

4) перелік усіх змін, які пропонуються до короткої характеристики, листка-вкладки, тексту маркування, та короткий опис змін у формі таблиці порівняння (за необхідності).

43. ПЩорічне оцінювання включає етапи попередньої та експертної оцінки.

Попередня оцінка починається з дати отримання органом державного контрою заяви, зазначеної у пункті 40 цього розділу, та матеріалів реєстраційного досьє, оформлені відповідно до положень розділу 4 Вимог.

Строк проведення попередньої оцінки становить не більш ніж 10 календарних днів.

Під час попередньої оцінки орган державного контролю одноразово надає власнику реєстрації або представнику в Україні зауваження в письмовій формі щодо комплектності та повноти заповнення заяви та поданих матеріалів реєстраційного досьє у разі їх наявності. Після отримання відповіді на зауваження, орган державного контролю протягом 3 календарних днів, що входять до строку проведення попередньої оцінки, повідомляє власника реєстрації або представника в Україні про те, чи відповідає надана заява та комплект матеріалів реєстраційного досьє вимогам цього Порядку, положення розділу 4 Вимог та чи направляються вони на експертну оцінку.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення попередньої оцінки.

Якщо власник реєстрації або представник в Україні протягом 20 календарних днів з наступного дня після дати реєстрації органом державного контролю такого повідомлення не надає документів (матеріалів) у відповідь на зауваження щодо комплектності, орган державного контролю приймає рішення про відмову у продовженні дії державної реєстрації про що повідомляє власника реєстрації або представника в Україні.

Експертна оцінка заяви та матеріалів реєстраційного досьє розпочинається у разі позитивного результату попередньої оцінки цих документів.

Строк проведення оцінювання становить не більш ніж 120 календарних днів.

Під час проведення експертної оцінки заяви та матеріалів реєстраційного досьє з метою підтвердження співвідношення «користь/ризик», та перевірки виконання відповідних зобов’язань та термін їх виконання, орган державного контролю на підставі зауважень експертів одноразово запитує в письмовій формі у власника реєстрації або представника в Україні додаткові матеріали у разі необхідності.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення експертної оцінки.

Якщо власник реєстрації або представник в Україні протягом 20 робочих днів з наступного дня після дати реєстрації відповідних зауважень не надає органу державного контролю додаткових матеріалів орган державного контролю приймає рішення про відмову у продовженні дії державної реєстрації про що повідомляється власник реєстрації або представник в Україні.

Строк проведення експертної оцінки додаткових матеріалів (відповідей на зауваження), що входить до строку проведення експертної оцінки заяви та матеріалів реєстраційного досьє, становить не більше ніж 10 календарних днів.

44. За наявності зауважень органу державного контролю щодо оновлення інформації з безпеки в короткій характеристиці, листку-вкладці на лікарський засіб, поданий на щорічну оцінку, допускається оновлення такої інформації під час щорічної оцінки без зупинки експертних робіт шляхом надання додаткових матеріалів без застосування процедури внесення змін.

За наявності зауважень органу державного контролю про внесення змін щодо ефективності, якості лікарського засобу до відповідних документів на лікарський засіб, поданий на щорічну оцінку, ці зміни подаються відповідно до вимог розділу V цього Порядку після завершення процедури щорічної оцінки.

45. За результатами щорічного оцінювання складається звіт про результати в якому містяться:

1) висновки щодо оцінки поданих матеріалів лікарського засобу, відповідності короткій характеристиці та тексту маркування упаковок готового лікарського засобу, виконання зобов’язань у встановлені терміни,

2) звіт з оцінки лікарського засобу (у випадку, коли є доступною нова інформація, включена до попереднього змісту).

46. За результатами щорічного оцінювання органом державного контролю приймаються такі рішення:

1) подовження дії державної реєстрації на 1 рік або на 5 років після виконання всіх зобов’язань з подальшою перереєстрацією, або рішення щодо зміни відповідних зобов’язань та/або термінів їх виконання, або рішення щодо продовження дії відповідних зобов’язань, наданих під час процедури державної реєстрації, або рішення про скасування дії державної реєстрації лікарського засобу;

2) затверджується та розміщується у Державному реєстрі лікарських засобів звіт з оцінки відповідного лікарського засобу;

3) вносяться відповідні зміни до відомостей, що містяться в Державному реєстрі лікарських засобів.

47. Рішення щодо скасування дії державної реєстрації приймається, у разі невиконання власником реєстрації у встановлений строк зобов’язань, переважання ризику від застосування лікарського засобу над очікуваною користю.
48. Спірні питання, які виникли під час проведення щорічної оцінки, а також інші питання щодо обігу лікарських засобів, які відносяться до компетенції органу державного контролю, розглядаються органом державного контролю.
49. Після виконання усіх зобов’язань у встановлений строк, власник реєстрації надає до органу державного контролю супровідний лист, у якому зазначаються остаточні дані щодо виконання останнього відповідного зобов’язання. Дані, зазначені в цьому пункті, надаються під час процедури щорічного оцінювання чи відповідних змін до матеріалів реєстраційного досьє.
50. У разі незгоди з результатами щорічної оцінки та покладеними зобов’язаннями щодо проведення постреєстраційних досліджень власник реєстрації або представник в Україні має право оскаржити в установленому законодавством порядку.

Щорічний перегляд лікарських засобів, зареєстрованих у виняткових обставинах

51. Щорічний перегляд співвідношення «користь/ризик» проводиться для лікарського засобу, зареєстрованого у виняткових обставинах.
52. Для проведення щорічного перегляду співвідношення «користь/ризик» власник реєстрації або представник в Україні подає заяву до органу державного контролю на наступних день кожного року дії державної реєстрації після дати такої дії державної реєстрації лікарського засобу у виняткових обставинах та матеріали реєстраційного досьє за структурою, наведеною у додатку 5 до цього Порядку, з дотриманням вимог розділу V Вимог.
53. Заява має містити таку інформацію:

1) перелік в хронологічному порядку усіх зобов’язань з зазначенням: опису, терміну виконання, дати подання, поточний стан та процедуру, в рамках якої було подано виконання зобов’язань (у вигляді таблиці);

2) перелік у хронологічному порядку усіх заяв про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, які подавалися до органу державного контролю з дати прийняття рішення про державну реєстрацію в Україні: включаючи дату подання, дату затвердження (якщо затверджені) та короткий опис змін, у формі таблиці порівняння (за наявності);

3) перелік зобов’язань, що залишились невиконаними (за потреби);

4) період часу, за який подається заява на щорічний перегляд;

5) перелік усіх змін, які пропонуються до короткої характеристики, листка-вкладки, тексту маркування, та короткий опис змін у формі таблиці порівняння (за потреби). Якщо зміни відсутні, про це зазначається.

54. Щорічний перегляд включає етапи попередньої та експертної оцінки.

Попередня оцінка починається з дати отримання органом державного контрою заяви, зазначеної у пункті 52 цього розділу, та метріалів реєстраційного досьє, оформлені відповідно до положень розділу 3 Вимог.

Строк проведення попередньої оцінки становить не більш ніж 10 календарних днів.

Під час попередньої оцінки орган державного контролю одноразово надає власнику реєстрації або представнику в Україні зауваження в письмовій формі щодо комплектності та повноти заповнення заяви та поданих матеріалів реєстраційного досьє у разі їх наявності. Після отримання відповіді на зауваження, орган державного контролю протягом 3 календарних днів, що входять до строку проведення попередньої оцінки, повідомляє власника реєстрації або представника в Україні про те, чи відповідає надана заява та комплект матеріалів реєстраційного досьє вимогам цього Порядку, положенням розділу 3 Вимог та чи направляються вони на експертну оцінку.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення попередньої оцінки.

Якщо власник реєстрації або представник в Україні протягом 20 календарних днів з наступного дня після дати реєстрації органом державного контролю такого повідомлення не надає документів (матеріалів) у відповідь на зауваження щодо комплектності, орган державного контролю приймає рішення про скасування або призупинення дії державної реєстрації про що повідомляє власника реєстрації або представника в Україні.

Експертна оцінка заяви та матеріалів реєстраційного досьє розпочинається у разі позитивного результату попередньої оцінки цих документів.

Строк проведення щорічного перегляду становить не більш ніж 150 календарних днів.

Під час проведення експертної оцінки заяви та матеріалів реєстраційного досьє з метою підтвердження співвідношення «користь/ризик», та перевірки виконання відповідних зобов’язань та термін їх виконання, орган державного контролю на підставі зауважень експертів одноразово запитує в письмовій формі у власника реєстрації або представника в Україні додаткові матеріали у разі необхідності.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення експертної оцінки.

Якщо власник реєстрації або представник в Україні протягом 20 робочих днів з наступного дня після дати реєстрації відповідних зауважень не надає органу державного контролю додаткових матеріалів орган державного контролю приймає рішення про скасування або призупинення дії державної реєстрації про що повідомляється власник реєстрації або представник в Україні.

Строк проведення експертної оцінки додаткових матеріалів (відповідей на зауваження), що входить до строку проведення експертної оцінки заяви та матеріалів реєстраційного досьє, становить не більше ніж 10 календарних днів.

55. За наявності зауважень органу державного контролю щодо оновлення інформації з безпеки в короткій характеристиці, листку-вкладці на лікарський засіб, поданий на щорічний перегляд, допускається оновлення такої інформації під час щорічного перегляду без зупинки проведення експертної оцінки шляхом надання додаткових матеріалів без застосування процедури внесення змін.
56. За наявності зауважень органу державного контролю про внесення змін щодо ефективності, якості лікарського засобу до відповідних документів на лікарський засіб, поданий на щорічний перегляд, ці зміни заявляються відповідно до положень розділу ІV цього Порядку після завершення процедури щорічного перегляду.

За результатами перегляду складаються:

висновки щодо перегляду поданих матеріалів лікарського засобу, відповідності короткій характеристиці лікарського засобу та тексту маркування упаковок готового лікарського засобу, виконання зобов’язань у встановлені терміни;

звіт з оцінки (у випадку, коли є доступною нова інформація, включена до попереднього змісту).

57. За результатами перегляду органом державного контролю приймаються одне або декілька з таких рішень:

1) щодо зміни відповідних зобов’язань та/або термінів їх виконання, або рішення щодо продовження дії відповідних зобов’язань, наданих під час державної реєстрації, або рішення про скасування або призупинення дії державної реєстрації;

2) затверджується та розміщується у Державному реєстрі лікарських засобів звіт з оцінки відповідного лікарського засобу;

3) вносяться відповідні зміни до відомостей, що містяться в Державному реєстрі лікарських засобів.

58. Рішення щодо скасування або призупинення дії державної реєстрації приймається, у разі невиконання власником реєстрації у встановлений строк зобов’язань, переважання ризику від застосування лікарського засобу над очікуваною користю у встановленому законодавством порядку.
59. Спірні питання, які виникли під час проведення щорічного перегляду, а також інші питання щодо обігу лікарських засобів, які відносяться до компетенції органу державного контролю, розглядаються органом державного контролю.
60. У разі незгоди з результатами щорічного перегляду та покладеними зобов’язаннями щодо проведення постреєстраційних досліджень власник реєстрації або представник в Україні має право оскаржити в установленому законодавством порядку.

Експертні дослідження

61. Експертні дослідження лікарських засобів, поданих на реєстрацію, з метою підтвердження відтворюваності методів контролю якості, запропонованих заявником або представником в Україні, можуть проводитися як щодо усіх показників специфікації, так і щодо окремих показників.
62. Експертні дослідження проводяться в уповноваженій лабораторії відповідно до галузі акредитації за направленням органу державного контролю.
63. Експертні дослідження щодо підтвердження відтворюваності методів контролю проводяться відповідно до методів контролю якості, наданих у матеріалах реєстраційного досьє. У разі якщо методи контролю якості, надані у матеріалах реєстраційного досьє, не відтворюються в уповноваженій лабораторії, на вимогу заявника або представника в Україні проводяться арбітражні лабораторні випробування в іншій лабораторії та/або повторний лабораторний контроль в іншій уповноваженій лабораторії.
64. Експертні дослідження щодо підтвердження відтворюваності методів контролю не проводяться у таких випадках:

при реєстрації додаткових доз лікарського засобу до вже зареєстрованого дозування за умови, що склад дозувань пропорційно подібний, виробництво лікарського засобу проводиться на одному обладнанні за умов, передбачених ліцензією на виробництво цього лікарського засобу;

при одночасній реєстрації декількох дозувань лікарського засобу лабораторні випробування проводяться лише для одного дозування в тій самій лікарській формі за умови, що склад дозувань пропорційно подібний, виробництво лікарського засобу проводиться на одному обладнанні за умов, передбачених ліцензією на виробництво цього лікарського засобу;

для проведення лабораторного випробування щодо відтворюваності методик для окремих показників якості в уповноваженій лабораторії відсутнє необхідне обладнання;

лікарський засіб є препаратом обмеженого застосування (препарат-сирота); при реєстрації АФІ;

технологія виробництва лікарського засобу полягає в процедурі фасування (пакування) з продукції in bulk, а продукцію in bulk зареєстровано в установленому порядку;

лікарський засіб прекваліфікований ВООЗ;

лікарський засіб зареєстрований у країні, регуляторні органи якої застосовують високі стандарти якості, що відповідають стандартам, рекомендованим ВООЗ, зокрема країни-члени ЄС, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Канада, Японія, Австралія, Ісландія, Ліхтенштейн;

лікарський засіб виробляється за прописами;

при реєстрації лікарських засобів, монографія на які наявна у Державній фармакопеї України, або гармонізованих фармакопеях, або інших провідних фармакопеях (наприклад, таких, як розчин натрію хлориду, антибіотики тощо), і специфікація лікарського засобу відповідає відповідній монографії.

ІІІ. Сертифікація ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини

1. Сертифікація ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини (далі — сертифікація ПМФ), здійснюється органом державного контролю у формі:

1) первинної сертифікації ПМФ:

подання заявником ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, на сертифікацію ПМФ разом із заявою про державну реєстрацію лікарського засобу, виробленого з крові або плазми крові людини;

подання заявником ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, на вже зареєстровані лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, якщо такий ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, подається на сертифікацію ПМФ вперше;

подання заявником ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, на сертифікацію ПМФ окремо у будь-який час перед будь-якою заявою про державну реєстрацію лікарського засобу, якщо такий ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, подається на сертифікацію вперше;

2) повторної сертифікації ПМФ:

подання заявником заяви на повторну (щорічну) сертифікацію ПМФ;

3) внесення змін до сертифікованого ПМФ:

подання заяви на внесення змін типу ІА, ІБ та ІІ до ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, що раніше був сертифікований, з документами, що підтверджують запропоновані зміни.

2. Сертифікація ПМФ здійснюється органом державного контролю на підставі отриманого позитивного висновку за результатами експертної оцінки ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, проведеної органом державного контролю, та звіту з експертної оцінки такого ПМФ, наданого органом державного контролю.
3. Перед поданням заяви на первинну сертифікацію ПМФ, заявник за 2 місяці до запланованої дати, інформує орган державного контролю в паперовій або в електронній формі (засобами інформаційно-комунікаційних систем) листом (у довільній формі) про свій намір подати ПМФ на первинну сертифікацію, у якому зазначаються:

запланована дата подання заяви на первинну сертифікацію ПМФ;

перелік лікарських засобів (із зазначенням реєстраційних посвідчень за наявності), до яких застосовується відповідний ПМФ;

перелік суб’єктів системи крові, в яких проводиться заготівля, тестування крові/плазми крові із зазначенням інформації про дати та результати проведених уповноваженим органом інспекцій таких суб’єктів системи крові.

Кожен суб’єкт системи крові повинен бути інспектований уповноваженим органом України або компетентним органом однієї із країн: Сполучені Штати Америки, Швейцарська Конфедерація, Японія, Австралія, Канада, Велика Британія чи держави-члена Європейського Союзу відповідно до стандартів якості та безпеки щодо заготівлі, тестування, переробки, зберігання, розподілу та реалізації донорської крові та компонентів крові.

Інформація про плазму, що використовується як вихідний матеріал/сировина для виготовлення лікарських засобів, вироблених з крові або плазми крові людини, зазначається у ПМФ, якщо така плазма походить з однієї з таких країн: Україна, Сполучені Штати Америки, Швейцарська Конфедерація, Японія, Австралія, Канада та держави — члени Європейського Союзу.

4. Заявник подає до органу державного контролю в електронній формі (засобами інформаційно-комунікаційних систем) заяву на сертифікацію ПМФ, за формою, наведеною у додатку 6 до цього Порядку, та супровідні документи до такої заяви, зазначені у додатку 2 до Вимог, з дотриманням Вимог (заява на первинну сертифікацію ПМФ подається у день, визначений в листі про наміри подання заяви на сертифікацію ПМФ).

Матеріали досьє ПМФ, що надаються, повинні містити таку інформацію:

для первинної сертифікації — відомості за структурою матеріалів досьє ПМФ, зазначеною в додатку 2 до Вимог. При підготовці матеріалів досьє ПМФ заявник керується вимогами до матеріалів досьє ПМФ, встановленими у пункті 19 розділу ІІІ Вимог;

для повторної сертифікації заявником подаються:

резюме всіх змін і оновлень, які подані разом із щорічним оновленням;

список змін для щорічного оновлення, включаючи всі зміни, які вже були затверджені протягом року, поточні зміни та зміни, на які надаються заяви при щорічному оновленні. При цьому у матеріалах досьє ПМФ, що подаються заявником для повторної сертифікації ПМФ, зазначається чітке перехресне посилання (відповідна сторінка/том) до фактично оновленого досьє ПМФ;

усі невиконані зобов’язання (подальші заходи) та відповідні дані щодо попередніх оцінок;

оновлені епідеміологічні дані, тобто останні доступні дані разом з їх науковою оцінкою;

оновлені розділи 1.1, 2.1.3 та 2.3 додатку 2 до Вимог, підпункти 2, 9, 17 розділу ІІІ Вимог;

оновлена блок-схема розділу 1.3 додатку 2 до Вимог, підпункт 3 розділу ІІІ Вимог;

оновлені дані щодо інспекцій та зовнішніх аудитів суб’єктів системи крові щодо відповідності системі якості/належній практиці (додатки 5 — 8 до Вимог);

оновлені дані щодо участі в програмах контролю для тестування пулу плазми (розділ 2.2.2 додатку 4 до Вимог, підпункт 12 пункту 19 розділу ІІІ Вимог);

перелік, що включає:

випадки протягом минулого періоду, стосовно яких ретроспективно були виявлені ознаки інфікування донорської крові, що вносилася до пулу плазми, ВІЛ або гепатитом А, В або С;

кількість позитивних одиниць донорської крові (донацій), що були виявлені за допомогою вірусного маркера при тестуванні методами ампліфікації нуклеїнових кислот (далі — МАНК) на рівні фракціонатора, включаючи тестування мініпулу. Якщо тестування мініпулів за допомогою МАНК проводить власник ПМФ, заявник надає результати тестування МАНК, включаючи кількість протестованих мініпулів та виявлених позитивних донацій;

3) для внесення змін до сертифікованого ПМФ — інформація відповідно до заяви про внесення змін до ПМФ, форма якої визначена у додатку 7 до цього Порядку.

Матеріали досьє ПМФ подаються в двох примірниках у форматі електронного загального технічного документу (eCTD).

Матеріали досьє ПМФ подаються українською та/або англійською мовою.

5. Орган державного контролю направляє на опрацювання отриману заяву на сертифікацію ПМФ разом із супровідними документами протягом 2 робочих днів з дати їх отримання.
6. Протягом 10 робочих днів після надходження до органу державного контролю заяви на сертифікацію ПМФ між заявником та органом державного контролю укладається договір на проведення експертної оцінки ПМФ. Протягом 3 робочих днів з дати укладання такого договору орган державного контролю надає заявнику рахунок на оплату вартості робіт з експертної оцінки ПМФ.
7. Заявник подає до органу державного контролю матеріали досьє ПМФ, вимоги до оформлення якого визначені у пункті 4 цього розділу, з урахуванням вимог Порядку дотримання показників безпеки та якості донорської крові та компонентів крові, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09 березня 2010 року № 211, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 червня 2023 року за № 1108/40164 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 02 травня 2023 року № 818), та Порядку зберігання донорської плазми в карантині, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 серпня 2005 року № 385, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2005 року за № 895/11175 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 08 лютого 2021 року № 207), після сплати вартості робіт з експертної оцінки ПМФ.

Заявник, що подав до органу державного контролю матеріали досьє ПМФ, гарантує достовірність інформації, зазначеної у такому досьє ПМФ.

У разі якщо заявник протягом 3 місяців з дати надходження до органу державного контролю заяви на сертифікацію ПМФ не подає до органу державного контролю матеріали досьє ПМФ, або листа (одноразово) з обґрунтуванням строку відстрочення їх надання (не більше ніж 20 робочих днів), орган державного контролю у строк до 3 робочих днів письмово повідомляє заявника про зняття заяви на сертифікацію ПМФ з розгляду.

У разі отримання заявником повідомлення від органу державного контролю про зняття ПМФ з розгляду, заявник має право подати нову заяву на сертифікацію ПМФ відповідно до вимог, визначених цим розділом.

8. Не допускається внесення заявником змін до матеріалів досьє ПМФ, після подання заяви на сертифікацію такого ПМФ. У разі необхідності внесення заявником змін до матеріалів досьє ПМФ, поданого на сертифікацію, заявник надає лист про відкликання попередньої заяви на сертифікацію ПМФ. У такому разі заявник має право після внесення відповідних змін до матеріалів досьє ПМФ подати нову заяву на сертифікацію ПМФ відповідно до вимог, визначених цим розділом.
9. Після надходження матеріалів досьє ПМФ органом державного контролю проводиться експертна оцінка ПМФ на предмет перевірки повноти інформації, що міститься у ПМФ, з урахуванням вимог національних та міжнародних стандартів стосовно якості та безпеки донорської крові та її компонентів.

У разі якщо уповноваженим органом України або компетентним органом однієї із країн, визначеної в абзаці п’ятому пункту 3 цього розділу, проводилися інспекції суб’єктів системи крові, відомості про які зазначені у ПМФ, результати проведених інспекцій надсилаються заявником до органу державного контролю до завершення строку експертної оцінки ПМФ.

10. Строк проведення експертної оцінки ПМФ під час первинної сертифікації ПМФ становить не більше 90 робочих днів, починаючи з дати надходження до та органу державного контролю відповідних матеріалів досьє ПМФ.

Строк проведення експертної оцінки ПМФ під час повторної сертифікації ПМФ або внесення змін до ПМФ становить не більше 60 робочих днів, починаючи з дати надходження до органу державного контролю матеріалів досьє ПМФ.

11. Орган державного контролю має право дворазово запитати у заявника додаткові матеріали та/або інформацію, що є необхідними для проведення експертної оцінки ПМФ та змін до ПМФ. Заявник зобов’язаний надати додаткові матеріали та/або інформацію протягом 60 робочих днів з дати отримання відповідного запиту від органу державного контролю або надіслати лист із проханням збільшити зазначений строк не більше ніж 20 робочих днів із обґрунтуванням неможливості подання додаткових матеріалів та/або інформації у встановлені строки.

Час, необхідний для підготовки та подання заявником додаткових матеріалів та/або інформації, не входить до строку проведення органом державного контролю експертної оцінки ПМФ, змін до ПМФ.

Якщо заявник після визначеного в абзаці першому цього пункту строку не надав до органу державного контролю додаткових матеріалів та/або інформації або надав їх у неповному обсязі, матеріали досьє ПМФ знімаються з розгляду, про що орган державного контролю письмово повідомляє заявника протягом 3 робочих днів.

У разі отримання заявником повідомлення від органу державного контролю про зняття матеріалів досьє ПМФ з розгляду, заявник має право повторно подати до органу державного контролю матеріали досьє ПМФ відповідно до вимог, визначених цим Порядком.

У разі наявності в матеріалах досьє ПМФ інформації про плазму, що використовується як вихідний матеріал/сировина для виготовлення лікарських засобів, вироблених з крові або плазми крові людини, якщо така плазма походить з інших держав ніж Україна, Сполучені Штати Америки, Швейцарська Конфедерація, Японія, Австралія, Канада та держави-члени Європейського Союзу, матеріали досьє ПМФ знімаються з розгляду, про що орган державного контролю письмово повідомляє заявника протягом 3 робочих днів.

12. За результатами експертної оцінки ПМФ складається висновок експертної оцінки та звіт з експертної оцінки ПМФ на лікарські засоби, вироблені з крові або плазми крові людини, за формами, встановленими органом державного контролю.
13. У разі позитивного висновку експертної оцінки ПМФ, орган державного контролю видає сертифікат відповідності на ПМФ за формою, наведеною у додатку 8 до цього Порядку, разом зі звітом з експертної оцінки ПМФ.
14. ПМФ оновлюється та повторно сертифікується щорічно. Існуючий сертифікат відповідності на ПМФ залишається дійсним до дати, зазначеної у даному сертифікаті, що є датою для призначення експертної оцінки ПМФ для повторної сертифікації

ІV. Порядок проведення експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб

1. Проведенню експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб за бажанням заявника або представника в Україні передує надання органом державного контролю наукового консультування відповідно до Порядку надання наукового консультування заявникам або представникам в Україні, затверджного наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № .
2. Власник реєстрації або представник в Україні зобов’язаний повідомити орган державного контролю про будь-які зміни, щодо зареєстрованого лікарського засобу з наданням інформації про причини цих змін та їх можливий вплив на ефективність, безпеку, якість лікарського засобу і внести відповідні зміни до матеріалів реєстраційного досьє. Під час процедури перереєстрації лікарського засобу власник реєстрації або представник в Україні не має права зупиняти внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє відповідно до положень цього розділу. Ці процедури проходять паралельно та незалежно одна від одної.

У разі необхідності внесення змін щодо безпеки до короткої характеристики лікарського засобу власник реєстрації або представник в Україні повідомляє про це орган державного контролю на його офіційну адресу електронної пошти та подає заяву про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № , не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати отримання інформації щодо необхідності внесення таких змін.

За бажанням власника реєстрації або представника в Україні матеріали реєстраційного досьє зареєстрованих лікарських засобів доповнюються за процедурою внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє звітом про доклінічні дослідження та звітом про клінічні дослідження (випробування) для опублікування на офіційному вебсайті органу державного контролю.

3. За характером зміни класифікують на:

1) зміни типу IА — незначні зміни, що виявляють незначний вплив або не виявляють впливу на якість, безпеку та ефективність лікарського засобу та стосуються внесення поправок до змісту матеріалів реєстраційного досьє, поданих на момент прийняття рішення про реєстрацію лікарського засобу, і не є змінами, які потребують додаткової державної реєстрації;

2) зміни типу ІБ — незначні зміни, які не відносяться до змін типу ІА та типу ІІ і не є змінами, які потребують додаткової державної реєстрації;

3) зміни типу II — будь-які зміни до матеріалів реєстраційного досьє, що не потребують розширення дії державної реєстрації лікарського засобу та можуть виявляти значний вплив на його якість, безпеку та ефективність, але не відносяться до змін типу IА та ІБ;

4) зміни, які потребують додаткової державної реєстрації — зміна, яка відповідає класифікації та вимогам, наведеним в цьому пункті та пункті 7 цього розділу;

5) термінові зміни, що стосуються безпеки лікарського засобу, — термінові обмеження, пов’язані з безпекою використання лікарського засобу, які впроваджуються власником реєстрації у разі виявлення ризику для здоров’я людини при застосуванні зареєстрованого лікарського засобу.

4. Про кожну причину, характер і дату передбачуваного введення в дію термінових обмежень власник реєстрації або представник в Україні відразу як тільки йому стало відомо про це повідомляє орган державного контролю. У разі якщо протягом 24 годин з моменту отримання такої інформації в органі державного контролю не виникає заперечень щодо термінових обмежень, власник реєстрації або представник в Україні вводить у дію ці термінові обмеження і одночасно не пізніше ніж через 48 годин від моменту прийняття ним рішення щодо введення термінових змін подає до органу державного контролю заяву про внесення таких змін, за формою заяви про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № , з підтверджуючими документами про такі зміни.

У разі якщо власнику реєстрації або представнику в Україні стало відомо про виявлені небезпечні властивості лікарського засобу для здоров’я або життя людини, що стали підставою для прийняття власником реєстрації або представником в Україні рішення про введення обмежень до його застосування, власник реєстрації або представник в Україні повідомляє про це орган державного контролю на його офіційну адресу електронної пошти з обґрунтуванням прийнятого рішення відразу, та не пізніше 15 календарних днів від дати отримання цієї інформації подає до органу державного контролю заяву про внесення змін, пов’язаних з виявленими проблемами з безпеки за формою заяви про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № , разом з підтверджуючими документами щодо цих виявлених проблем з безпеки. Запропоновані зміни затверджуються відповідним наказом органу державного контролю, після чого лікарський засіб застосовується відповідно до зміненої короткої характеристики лікарського засобу.

У разі виявлення в рамках проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє зареєстрованого лікарського засобу обґрунтованої інформації про виявлені небезпечні властивості такого лікарського засобу, орган державного контролю приймає рішення про призупинення дії державної реєстрації такого лікарського засобу, про що негайно повідомляє власника реєстрації або представника в Україні у будь-який спосіб, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дати прийняття такого рішення.

Якщо власник реєстрації або представник в Україні згоден з таким рішенням подається негайно заява про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № , разом з підтверджуючими документами щодо виявлених небезпечних властивостей такого лікарського засобу, але не пізніше ніж протягом 15 календарних днів з дати отримання інформації про прийняте рішення. Такі зміни затверджуються відповідним наказом органу державного контролю, після чого лікарський засіб застосовується відповідно до зміненої короткої характеристики лікарського засобу. У разі якщо 15-й календарний день припадає на вихідний або святковий день, інформація надається в перший після нього робочий день.

У разі не подання власником реєстрації або представником в Україні заяви про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № , разом з підтверджуючими документами щодо виявлених небезпечних властивостей такого лікарського засобу за відсутністю обґрунтованих заперечень щодо виявлених небезпечних властивостей такого лікарського у строк передбачений абзацом четвертим цього пункту, орган державного контролю приймає рішення про скасування дії державної реєстрації такого лікарського засобу.

5. Зміна власника реєстрації належить до процедури передачі прав власності на зареєстрований лікарський засіб від власника реєстрації іншій юридичній / фізичній особі — новому власнику (правонаступнику). Зміна найменування власника реєстрації та/або місцезнаходження власника реєстрації не вважається зміною власника реєстрації, коли власник реєстрації залишається тією самою фізичною / юридичною особою. При зміні власника реєстрації вносяться зміни до інформації в Державному реєстрі лікарських засобів без продовження строку державної реєстрації лікарського засобу із зазначенням нового власника реєстрації.

Якщо зміна власника реєстрації стосується декількох зареєстрованих лікарських засобів, то для кожного зареєстрованого лікарського засобу подається окремий супровідний лист.

Зміни виробника(ів), зміна торгової назви лікарського засобу, що виникають внаслідок зміни власника реєстрації, не відноситься до процедури зміни власника реєстрації. Такі зміни подаються та розглядаються за окремою процедурою внесення змін відмінної від процедури зміни власника реєстрації. Перед подачею зміни власника реєстрації та з метою з’ясування особливостей таких змін за бажанням власника реєстрації або представника в Україні надається консультація органом державного контролю щодо цих змін.

Зміни до узагальнених даних про систему фармаконагляду (зміна уповноваженої особи відповідальної за здійснення фармаконагляду та /або контактної особи відповідальної за здійснення фармаконагляду в Україні, їх контактних даних, інформації про місцезнаходження мастер-файлу системи фармаконагляду внаслідок зміни власника реєстрації) повідомляються як частина процедури зміни власника реєстрації без необхідності подачі окремої процедури.

Під час зміни власника реєстрації на лікарський засіб, що отримав статус препарату-сироти, власник реєстрації має передати призначення статусу відповідного лікарського засобу, щоб зберегти статус препарату-сироти.

Передача статусу орфанного лікарського засобу (препарату-сироти) та зміни власника реєстрації є різними процедурами. Заяви на передачу статусу орфанного лікарського засобу (препарату — сироти) та зміни власника реєстрації подаються одночасно. Супровідний лист, який супроводжує кожну із процедур, має містити посилання на ці процедури.

6. Якщо коригування матеріалів реєстраційного досьє стосуються лише редакційних змін, такі зміни включаються до змін, що стосуються цієї частини матеріалів реєстраційного досьє. У таких випадках зміни у формі заяви зазначаються як редакційні зміни, і надається лист про те, що зміст відповідної частини матеріалів реєстраційного досьє не змінено редакційними змінами, що виходять за рамки поданої зміни.
7. Експертиза матеріалів реєстраційного досьє на зміни, що потребують додаткової державної реєстрації лікарського засобу проводиться відповідно до тієї ж процедури та до того ж заявленого лікарського засобу, що й для початкової дії реєстрації такого лікарського засобу, якого вони, враховуючи науково-технічний прогрес, стосуються таких змін:

1) зміни діючих речовин:

заміна діючої речовини на іншу сіль, ефір, похідну за умови, що характеристики, які визначають співвідношення «користь/ризик», суттєво не відрізняються від зареєстрованих;

заміна іншим ізомером, іншою сумішшю ізомерів, суміші ізольованим ізомером, де характеристики ефективності/безпеки суттєво не відрізняються;

заміна біологічно активної речовини речовиною з дещо іншою молекулярною структурою, якщо характеристики ефективності або безпеки суттєво не відрізняються, за винятком такого:

зміни активної речовини сезонної, передпандемічної або пандемічної вакцини проти грипу людини;

заміна або, за згодою органу державного контролю, додавання серотипу, штаму, антигену чи кодуючої послідовності або комбінації серотипів, штамів, антигенів чи кодуючих послідовностей для вакцини проти коронавірусу людини;

заміна або, за згодою органу державного контролю, додавання серотипу, штаму, антигену чи кодуючої послідовності чи комбінації серотипів, штамів, антигенів чи кодуючих послідовностей для вакцини для людини, відмінної від вакцини проти грипу чи коронавірусу людини, яка має потенціал для вирішення надзвичайної ситуації у сфері громадського здоров’я в ЄС/Україні;

зміна вектора, який використовується для виробництва антигену або вихідного матеріалу, включаючи новий головний банк клітин від іншого джерела, якщо характеристики, які визначають співвідношення «користь/ризик», суттєво не відрізняються від зареєстрованих;

новий ліганд або механізм з’єднання для радіофармацевтичного лікарського засобу, якщо характеристики, які визначають співвідношення «користь/ризик», суттєво не відрізняються від зареєстрованих;

застосування інших екстрагентів або співвідношення рослинна лікарська сировина/рослинний препарат для рослинного лікарського засобу, якщо характеристики, які визначають співвідношення «користь/ризик», суттєво не відрізняються від зареєстрованих;

2) зміни сили дії, лікарської форми та способу застосування: зміна біодоступності;

зміна фармакокінетики, наприклад, зміна швидкості вивільнення; зміна або введення додаткового дозування/потенції лікарського засобу; зміна або додавання нової лікарської форми;

зміна або додання нового шляху введення (для парентеральних форм у зв’язку з відмінностями в ефективності та безпеці лікарського засобу при внутрішньо-артеріальному, внутрішньовенному, внутрішньо-м’язовому та інших шляхах введення).

При наявності таких змін власник реєстрації або представник в Україні подає до органу державного контролю матеріали реєстраційного досьє розділи яких містять обґрунтування таких змін і є достатніми для проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє для такого лікарського засобу. Після затвердження змін, що потребують додаткової державної реєстрації лікарського засобу, вносяться відповідні зміни до відомостей про лікарський засіб у Державному реєстрі лікарських засобів.

Власник реєстрації або представник в Україні може в одній заяві одночасно подати декілька змін, які потребують додаткової державної реєстрації або одного чи декількох змін, які потребують додаткової державної реєстрації з одним чи декількома іншими змінами щодо тієї самої дії державної реєстрації лікарського засобу за умови, що це попередньо погоджено з органом державного контролю.

8. Зміни до тексту маркування або листка-вкладки, не пов’язані із короткою характеристикою лікарського засобу, вносяться власником реєстрації та запроваджуються під час застосування лікарського засобу, якщо протягом 90 календарних днів з дня подання заяви про внесення таких змін орган державного контролю не надав негативного висновку щодо запропонованих змін.

У рамках подання змін до тексту маркування або листка-вкладки в одній заяві можна зазначити декілька змін до маркування та/або листка — вкладки, які не впливають на коротку характеристику лікарського засобу.

Де це можливо власником реєстрації вносяться незначні зміни до тексту маркування та/або листка-вкладки як частину іншої поточної або майбутньої процедури, що передбачає внесення зміни до інформаційних матеріалів, що супроводжують лікарський засіб.

9. На кожну конкретну зміну до матеріалів реєстраційного досьє, навіть за умови одночасного їх внесення проводиться експертиза.
10. Для проведення експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє власник реєстрації або представник в Україні подає до органу державного контролю такі документи:

1) для змін типу IА, ІБ або II — заяву про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № ;

2) для змін типу ІБ перед впровадженням таких змін, — заяву про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № ;

3) для зміни, які потребують додаткової державної реєстрації лікарського засобу, — заяву про державну реєстрацію лікарського засобу за формою, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № ;

4) для зміни, які потребують додаткової державної реєстрації гомеопатичного лікарського засобу, — заяву про державну реєстрацію гомеопатичного лікарського засобу за формою, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  за № ;

5) для змін до тексту маркування або листка-вкладки, не пов’язаних із короткою характеристикою лікарського засобу, — супровідний лист із зазначенням опису запропонованих змін, підтвердження того, що запропоновані зміни впливають лише на текст маркування та/або листок-вкладку, та немає інших змін, окрім тих, що вказані в супровідному листі (за винятком тих, які розглядаються в інших змінах, поданих паралельно), таблиця змін, яка подається разом із супровідним листом за шаблоном, розміщеним на офіційному вебсайті органу державного контролю;

6) для змін типу ІА_нп (зміни типу ІА з негайним повідомленням), — заяву про внесення таких змін за формою заяви про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № , яка подається разом з матеріали реєстраційного досьє відразу після упровадження змін типу ІА_нп із зазначенням у заяві дати їх упровадження;

7) для одночасного внесення змін типу ІА, — заяву про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від  № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  за № , не пізніше, ніж за 12 місяців після впровадження власником реєстрації цих змін як щорічне оновлення/щорічна звітність або як частина одночасного подання змін. Як виняток, за погодженням з органом державного контролю власник реєстрації або представник в Україні може подати окремі заяви щодо однієї або декількох незначних змін типу ІА. В заяві зазначається дата введення кожної зміни типу ІА. Такі зміни не стосуються змін типу ІА_нп;

8) для змін типу ІІ до матеріалів реєстраційного досьє, що стосуються сезонних, передпандемічних або пандемічних вакцин для профілактики грипу, коронавірусу людини, — заяву про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № ;

9) матеріали реєстраційного досьє оформлені відповідно до Вимог до внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № (далі –Вимоги до змін), що обґрунтовують внесені зміни. Ці матеріали реєстраційного досьє оформлюються у вигляді змін до певних розділів реєстраційного досьє у форматі eCTD;

10) якщо зміни надаються на запит компетентного органу, додається копія запиту.

11) матеріали, які обґрунтовують внесення змін, — для змін типу ІІ;

12) відповідні матеріали, що стосуються поданих змін, — для змін типу ІІ;;

13) доповнені або оновлені існуючі експертні звіти (огляди, висновки) з урахуванням змін (за необхідності), — для змін типу ІІ;

14) якщо зміни призводять до змін у тексті маркування первинної, вторинної (за наявності) упаковок готового лікарського засобу, короткої характеристики, листка-вкладки, надаються примірники цих документів, з дотриманням Детальних вимог до оформлення короткої характеристики лікарського засобу, листка — вклади, маркування, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від  № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  за № (далі — Детальні вимоги), — для змін типу ІІ;

15) для змін типу ІІ до матеріалів реєстраційного досьє для сезонних, передпандемічних або пандемічних вакцин для профілактики грипу, коронавірусу людини, — заяву про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № ; оновлену версію або доповнення до розділу з якості, доклінічних оглядів і клінічних оглядів (за наявності); супровідні дані щодо запропонованої(их) зміни (змін); оновлену інформацію про вакцину, що представлена у певних розділах реєстраційного досьє; текст маркування первинної, вторинної (за наявності) упаковок готового лікарського засобу, коротку характеристику лікарського засобу, листок-вкладку, викладені з дотриманням Детальних вимог.

11. Для проведення експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, пов’язані із зміною власника реєстрації власник реєстрації або представник в Україні подає до органу державного контролю такі документи:

1) супровідний лист, який оформлюється згідно з шаблонами, розміщеними на офіційному вебсайті органу державного контролю, у якому зазначається:

назва зареєстрованого лікарського засобу, на який передається право власності, реєстраційний номер та дата державної реєстрації (останньої перереєстрації);

найменування та місцезнаходження, контактна особа, номер телефону, адреса електронної пошти затвердженого власника реєстрації, який передає право власності на зареєстрований лікарський засіб, і найменування та місцезнаходження нового власника реєстрації (правонаступника), якому передається право власності на зареєстрований лікарський засіб (у вигляді таблиці порівняння). Цей лист розміщується у розділі 1.0 модуля 1 матеріалів реєстраційного досьєя зміни власника реєстрації;

2) документ про те, що оновлене реєстраційне досьє на зареєстрований лікарський засіб, включаючи будь-які дані та документи, які належать до педіатричних зобов’язань, передані у повному обсязі від затвердженого власника реєстрації новому власнику реєстрації (у текстовому форматі), — для зміни власника реєстрації;

3) документ, у якому зазначено дату закінчення затвердженим та новим власниками реєстрації виконання усіх перехідних організаційних заходів та прийняття новим власником реєстрації усіх зобов’язань щодо цього лікарського засобу (далі — імплементаційна дата). Перехідний період між датою прийняття рішення органу державного контролю щодо зміни власника реєстрації та імплементаційною датою має бути пропорційним обсягу організаційних заходів, які мають бути виконані затвердженим та новим власниками реєстрації. У будь-якому разі перехідний період не повинен перевищувати 6 місяців, — для зміни власника реєстрації;

4) у разі необхідності перехідного періоду впровадження змін, що становить від дати прийняття рішення органу державного контролю щодо зміни власника реєстрації до імплементаційної дати, додається «Звіт про діяльність затвердженого власника реєстрації протягом перехідного періоду». Цей документ має містити стислий огляд організаційних заходів, які будуть виконуватися затвердженим власником реєстрації за погодженням пропонованого власника реєстрації протягом цього перехідного періоду,- для зміни власника реєстрації;

5) підтвердження реєстрації нового власника реєстрації (правонаступника) відповідно до законодавства країни походження нового власника реєстрації. Документ повинен бути датованим не більше 6 місяців, — для зміни власника реєстрації;

6) документи, які підтверджують спроможність нового власника реєстрації (правонаступника) виконувати усі зобов’язання, що вимагаються від власника реєстрації відповідно до законодавства України у сфері обігу лікарських засобів:

дані щодо уповноваженої особи нового власника реєстрації відповідальної за здійснення фармаконагляду, разом з її біографічною довідкою, у якій зазначено адресу здійснення діяльності, адресу електронної пошти, номер цілодобового телефону та номер факсу, дані про кваліфікацію та досвід роботи;

дані щодо контактної особи з фармаконагляду в Україні нового власника реєстрації (якщо відрізняється від попередньої) разом з її біографічною довідкою, у якій зазначено адресу здійснення діяльності, адресу електронної пошти, номер цілодобового телефону та номер факсу, дані про кваліфікацію та досвід роботи;

якщо короткий опис системи фармаконагляду надавався у складі реєстраційного досьє на зареєстрований лікарський засіб та передача прав власності на цей препарат призвела до зміни уповноваженої особи відповідальної за здійснення фармаконагляду та/або контактної особи з фармаконагляду в Україні, повинна подаватися заява, підписана новим власником реєстрації, що він має у своєму розпорядженні уповноважену особу та контактну особу (за необхідності) та має належну систему для збору та нагляду за безпекою лікарських засобів під час їх медичного застосування;

дані щодо контактної особи нового власника реєстрації, відповідальної за роботу з рекламаціями щодо дефектної продукції, включаючи прізвище, власне ім’я, по батькові, адресу здійснення діяльності, адресу електронної пошти, номер цілодобового телефону та номер факсу;

дані щодо уповноваженої особи, що виступає від імені нового власника реєстрації, та доручення для ведення переговорів/підписання документів від імені нового власника реєстрації відповідно до вимог законодавства України, — для зміни власника реєстрації;

7) письмова заява про те, чи введений в обіг на території України зареєстрований лікарський засіб;

8) лист від нового власника реєстрації щодо усіх гарантій та зобов’язань, які залишилися невиконаними. Якщо невиконаних гарантій та зобов’язань не залишилося, про це інформується компетентному органу;

9) письмова заява про те, що до короткої характеристики, листок-вкладку та тексту маркування зареєстрованого лікарського засобу не вносилися жодні інші зміни, крім інформації щодо нового власника реєстрації та, якщо необхідно, інформації про представників;

10) коротка характеристика, маркування, листок-вкладка.

12. Усі документи, які подаються від затвердженого власника реєстрації (який передає права власності) або від нового власника реєстрації (який отримує права власності), оформлюються на офіційних (фірмових) бланках затвердженого або нового власника реєстрації, залежно від ситуації.

Документи, зазначені у підпунктах 1-3 та 8 пункту 11 цього розділу, підписуються власником реєстрації (представником власника реєстрації або його правонаступником) та новим власником реєстрації (правонаступником) (представником власника реєстрації).

Документи, зазначені у підпункті 6 пункту 11 цього розділу, підписуються власником реєстрації (представником власника реєстрації або його правонаступником).

Документи, зазначені у підпунктах 5 та 7 пункту 11 цього розділу, підписуються новим власником реєстрації (правонаступником) (представником власника реєстрації).

13. За необхідності власник реєстрації або представник в Україні подає одночасно декілька змін в одній заяві, врахувавши такі умови:

1) у разі одночасного подання одним власником реєстрації однакових змін типу ІА до одного реєстраційного досьє;

2) у разі якщо декілька змін до одного реєстраційного досьє подаються одночасно, за умови виконання однієї з вимог одночасного подання змін, або якщо після консультації орган державного контролю погоджується з наданням декількох змін в одній заяві.

14. Вимоги одночасного подання змін:

1) одна зі змін у групі є зміни, які потребують додаткової державної реєстрації лікарського засобу;

2) одна зі змін в групі є основна зміна ІІ типу, усі інші зміни в групі є змінами внаслідок цієї основної зміни ІІ типу;

3) одна зі змін в групі є основна зміна ІБ типу, усі інші зміни в групі є змінами внаслідок цієї основної зміни ІБ типу;

4) усі зміни в групі стосуються виключно змін адміністративного характеру до короткої характеристики лікарського засобу, тексту маркування та листка-вкладки;

5) усі зміни в групі є змінами до мастер-файлу діючої речовини, мастер — файлу вакцинного антигену (ВАМФ) або плазма мастер-файл (ПМФ);

6) усі зміни в групі стосуються плану, спрямованого на покращення виробничого процесу та якості відповідного лікарського засобу або його діючої(их) речовини;

7) усі зміни в групі є змінами, що впливають на якість вакцини проти пандемічного грипу людини;

8) усі зміни в групі є наслідком відповідного термінового обмеження з безпеки;

9) усі зміни в групі є наслідком оцінки відповідного періодично оновлюваного звіту з безпеки;

10) усі зміни в групі є наслідком відповідного післяреєстраційного дослідження, проведеного власником реєстрації;

11) усі зміни в групі є наслідком виконання конкретного зобов’язання, відповідно до статті 24 Закону.

Якщо зміни потребують послідовної перевірки короткої характеристики, тексту маркування первинної, вторинної (за наявності) упаковок, листка — вкладки готового лікарського засобу, такі зміни є частиною змін до матеріалів реєстраційного досьє.

15. У разі одночасного подання одним власником реєстрації ідентичних змін типу ІА до декількох матеріалів реєстраційного досьє та за умови виконання однієї з вимог одночасного подання змін власником реєстрації подається в одній заяві одночасне подання змін.
16. У разі відсутності класифікації запропонованих змін власник реєстрації або представник в Україні звертається до органу державного контролю за роз’ясненнями, та/або керуються офіційними опублікованими рекомендаціями щодо класифікації непередбачених змін ЄС.
17. Зміни, у тому числі й «інші зміни», за класифікацією відносяться до зміни типу ІА, ІБ, та/або до зміни ІІ типу.
18. До змін типу ІА відносять:

1) зміни виключно адміністративного характеру:

зміна найменування та/або місцезнаходження власника реєстрації;

зміна найменування та/або місцезнаходження виробника готового лікарського засобу, або постачальника будь-якого вихідного матеріалу, реагенту, проміжного продукту;

зміна найменування та/або місцезнаходження виробника АФІ;

2) виключення будь-якої виробничої дільниці для таких стадій виробництва готового лікарського засобу: виробництво АФІ, виробництво проміжного продукту чи готового лікарського засобу, пакування, випуск серії, контроль серії;

3) зміни, пов’язані зі змінами у затвердженому фізико-хімічному методі аналізу, за умови, що не змінюється сама методика (наприклад, змінюється довжина хроматографічної колонки, але не її тип), проведена валідація зміненого методу контролю, яка показує відповідність попередньому методу, та не змінюються межі, встановлені у специфікації;

4) зміни, пов’язані зі змінами у специфікації АФІ або допоміжної речовини, у зв’язку зі змінами у Державному фармакопеї України або Європейській фармакопеї, або іншій фармакопеї і стосуються виключно приведення у відповідність з цими фармакопеями;

5) зміни в пакувальному матеріалі лікарського засобу, що не контактує безпосередньо з лікарським засобом та не впливає на доставку, застосування, безпеку або стабільність лікарського засобу;

6) зміни у специфікаціях на лікарський засіб, АФІ або діючу речовину, вихідні матеріали, проміжні продукти, допоміжні речовини, що призводять до звуження меж, за умови, що нові параметри залишаються у рамках заявленого діапазону та не є результатом непередбачених обставин у процесі виробництва;

7) зміни, пов’язані зі змінами в медичному виробі, що є невід’ємною частиною лікарського засобу або використовується виключно з ним, які не впливають на якість, безпеку чи ефективність лікарського засобу.

19. До змін типу ІІ відносять:

1) зміни, пов’язані з введенням нового показання до застосування або змінами вже існуючого;

2) значні зміни у короткій характеристиці лікарського засобу, зокрема на підставі нових відомостей щодо якості, результатів доклінічних досліджень та клінічних досліджень (випробувань), нових повідомлень про безпеку лікарського засобу, включаючи термінові зміни, що стосуються безпеки;

3) зміни, пов’язані зі змінами поза діапазоном затверджених специфікацій, меж та критеріїв прийнятності, якщо це не пов’язано із приведенням у відповідність з вимогами Державної фармакопеї України чи Європейської фармакопеї;

4) зміни, що стосуються суттєвих змін у виробничому процесі, складі лікарського засобу, специфікаціях, складі домішок у АФІ або діючій речовині чи готового лікарського засобу і потенційно мають істотний вплив на його якість, безпеку та ефективність;

5) зміни, пов’язані з введенням нового проектного простору або розширенням затвердженого, який розроблений відповідно до Європейських та міжнародних наукових керівництв;

6) зміни, пов’язані із запровадженням протоколу управління змінами після затвердження, якщо протокол був розроблений відповідно до відповідних європейських та міжнародних наукових рекомендацій;

7) зміни, пов’язані зі змінами у діючій речовині сезонної, передпандемічної або пандемічної вакцини проти грипу людини;

8) зміни, пов’язані із заміною або, за згодою відповідних органів, додаванням серотипу, штаму, антигену чи кодуючої послідовності або комбінації серотипів, штамів, антигенів чи кодуючих послідовностей для вакцини проти коронавірусу людини;

9) зміни, пов’язані із заміною або, за згодою відповідних органів, додаванням серотипу, штаму, антигену чи кодуючої послідовності або комбінації серотипів, штамів, антигенів чи кодуючих послідовностей вакцини для людини, яка має потенціал для вирішення надзвичайної ситуації у сфері охорони здоров’я;

10) зміни, пов’язані зі змінами в медичному виробі, що є невід’ємною частиною лікарського засобу або використовується виключно з ним, що можуть суттєво вплинути на якість, безпеку або ефективність лікарського засобу.

20. До змін типу ІБ відносять незначні зміни, які не відносяться до змін типу ІА та типу ІІ і не є змінами, які потребують додаткової державної реєстрації лікарського засобу.
21. Експертиза матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє включає етапи попередньої та експертної наукової оцінки.

Під час проведення попередньої оцінки, якщо заяву подано з порушенням вимог комплектності відповідно до пунктів 10, 11 цього розділу орган державного контролю приймає рішення про залишення заяви без руху шляхом надсилання власнику реєстрації або представнику в Україні письмового повідомлення про залишення заяви без руху протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) таке повідомлення вручається під розписку особі, яка подала заяву.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги цього розділу, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Орган державного контролю встановлює строк, достатній для усунення власником реєстрації або представником в Україні виявлених недоліків. За клопотанням власника реєстрації або представника в Україні орган державного контролю може продовжити строк усунення виявлених недоліків.

Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.

У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений органом державного контролю, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху, але не може перевищувати строки, встановлені цим пунктом цього Пордку з дня її надходження до органу державного контролю.

Не допускається повторне залишення заяви без руху, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.

Експертна наукова оцінка заяви та матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє проводиться органом державного контролю у разі позитивного результату попередньої оцінки цих документів.

Строк проведення експертної наукової оцінки становить:

не більш ніж 120 календарних днів — для змін до матеріалів реєстраційного досьє;

не більше 210 календарних днів — для змін до матеріалів реєстраційного досьє, що потребують додаткової державної реєстрації.

не більше 30 робочих днів, починаючи з дати надходження до органу державного контролю відповідних матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб для кожної окремої поданої зміни. У разі одночасного подання декількох змін до матеріалів реєстраційного досьє лікарського засобу період проведення наукової оцінки подовжується додатково на 10 робочих днів на кожну заявлену зміну, — для змін до матеріалів реєстраційного досьє лікарських засобів, які відносяться до орфанних лікарських засобів, інноваційних лікарських засобів, лікарських засобів передової терапії, лікарських засобів для профілактики та/або лікування ВІЛ, лікування гемофілії, онкологічних захворювань, вакцин, зареєстрованих у країнах із строгими регуляторними органами (SRAs), перелік яких затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 жовтня 2024 року № 1663, або зареєстрованих за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу, а також вакцин, щодо яких відповідно до рішення ВООЗ здійснено трансфер технології в Україну;

не більше 90 календарних днів, починаючи з дати надходження до органу державного контролю матеріалів реєстраційного досьє щодо змін до тексту маркування або листка-вкладки, — для змін до матеріалів реєстраційного досьє лікарських засобів, які відносяться до орфанних лікарських засобів, інноваційних лікарських засобів, лікарських засобів передової терапії, лікарських засобів для профілактики та/або лікування ВІЛ, лікування гемофілії, онкологічних захворювань, вакцин, зареєстрованих у країнах із строгими регуляторними органами (SRAs), перелік яких затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 01 жовтня 2024 року № 1663, або зареєстрованих за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу, а також вакцин, щодо яких відповідно до рішення ВООЗ здійснено трансфер технології в Україну.

Під час проведення експертної наукової оцінки заяви та матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, орган державного контролю одноразово запитує в письмовій формі у власника реєстрації або представника в Україні додаткові матеріали у разі необхідності.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення експертної наукової оцінки.

Якщо власник реєстрації або представник в Україні протягом 20 робочих днів з наступного дня після дати реєстрації відповідних зауважень не надає органу державного контролю додаткових матеріалів орган державного контролю приймає рішення про відмову у внесенні змін до матеріалів реєстраційного досьє про що повідомляється власник реєстрації або представник в Україні.

Строк проведення експертної наукової оцінки додаткових матеріалів (відповідей на зауваження), що входить до строку проведення експертної наукової оцінки заяви та матеріалів реєстраційного досьє, становить не більше ніж 10 календарних днів.

Надалі, за бажанням власника реєстрації або представника в Україні, матеріали подаються до органу державного контролю для внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє в установленому порядку.

22. Строк відстрочення надання засвідченої копії документа, що підтверджує відповідність умов виробництва лікарського засобу вимогам до виробництва лікарських засобів в Україні (належної виробничої практики), не входить до встановлених законодавством України строків проведення експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє.
23. Якщо під час експертизи виявляється факт, що для змін, які заявлені як тип ІА, не виконується одна або більше умов відповідно до Вимог до змін та зміни не мають значного впливу на якість, безпеку або ефективність лікарського засобу, орган державного контролю надає пропозиції щодо оновлення змін до типу ІБ.
24. Якщо під час експертизи виявляється факт, що зміна, яка заявлена як тип ІБ, має значний вплив на якість, безпеку або ефективність лікарського засобу, орган державного контролю надає пропозиції щодо оновлення змін до типу ІІ.
25. Якщо власник реєстрації протягом 60 робочих днів не надсилає запитаних додаткових даних та/або інформації, або листа з обґрунтуванням строків, необхідних для їх підготовки, або надає їх у неповному обсязі, орган державного контролю приймає рішення про відмову у внесенні змін до матеріалів реєстраційного досьє, про що повідомляє власника реєстрації або представника в Україні протягом 3 робочих днів.

Надалі за бажанням власника реєстрації або представника в Україні матеріали про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє подаються до органу державного контролю для проведення їх експертизи відповідно до вимог цього Порядку.

26. За результатами експертизи складаються висновки, звіт з оцінки (якщо застосовно) щодо внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, враховуючи при цьому строк, зазначений власником реєстрації у заяві, протягом якого заявлені зміни мають бути введені в дію (імплементаційний період).
27. За результатами експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю приймає рішення про внесення заявлених змін до матеріалів реєстраційного досьє або про відмову у внесенні таких змін.
28. У разі якщо зміни стосуються короткої характеристики лікарського засобу, орган державного контролю затверджує оновлену коротку характеристику лікарського засобу.
29. У разі незгоди з рішенням органу державного контролю за результатами експертизи щодо зміни, які потребують додаткової державної реєстрації лікарського засобу, власник реєстрації може оскаржити це рішення в установленому законодавством порядку.
30. Термін введення змін (імплементаційний період) не перевищує 6 місяців з дати рішення про внесення заявлених зміни органом державного контролю, якщо не обґрунтовано інше. Це стосується змін типу ІБ та типу ІІ, та не стосується змін типу ІА, ІА_нп, термінових змін з безпеки лікарського засобу.
31. Зміни типу ІА вводяться власником реєстрації до завершення експертизи матеріалів про внесення змін типу ІА. Якщо за результатами експертизи матеріалів про внесення змін типу ІА приймається рішення про відмову у внесенні таких змін, власник реєстрації припиняє застосування таких змін.
32. Експертиза матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб за типом інформована згода проводиться за окремою процедурою реєстрації та після реєстрації такого лікарського засобу власник реєстрації вносить зміни до матеріалів реєстраційного досьє незалежно від змін у матеріалах реєстраційного досьє на референтний лікарський засіб. У зв’язку з цим, матеріали реєстраційного досьє на лікарський засіб за типом інформована згода (A’) відрізнятимуться від матеріалів реєстраційного досьє на референтний лікарський засіб (A).

V. Захист конфіденційної інформації

1. Під час проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію, перереєстрацію, а також експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє протягом дії реєстрації лікарського засобу орган державного контролю зобов’язаний забезпечити захист конфіденційної реєстраційної інформації від розголошення і недобросовісного комерційного використання.
2. Не допускається ознайомлення третіх осіб з конфіденційною реєстраційною інформацією, зняття копій з таких матеріалів на паперових, електронних або інших носіях без письмової згоди власника такої інформації чи в інших випадках, встановлених законодавством України.
3. Обіг документів, що містять конфіденційну реєстраційну інформацію, здійснюється в органі державного контролю.
4. Не допускаються до роботи з документами, що містять конфіденційну реєстраційну інформацію, особи, які можуть мати конфлікт інтересів із заявником / власником реєстрації або представником в Україні.

В.о. начальника
Фармацевтичного управлінняОлександр  Гріценко

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток 4

Додаток 5

Додаток 6

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

Вимоги до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє

Додаток 1 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

Додаток 2 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

Додаток 3 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

Додаток 4 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

Додаток 5 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

Додаток 6 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

Додаток 7 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

Додаток 8 до Вимог до обсягу та змісту матеріалів

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

Вимоги до внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

Детальні вимоги до змісту короткої характеристики лікарського засобу, до тексту листка — вклади, маркування

І. Загальні положення

1. Ці Вимоги визначать детальні вимоги до змісту короткої характеристики лікарського засобу, до тексту листка-вкладки, маркування.
2. У цих Вимогах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби» (далі — Закон), Порядку проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє протягом дії державної реєстрації лікарського засобу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , та інших нормативно-правових актах у сфері лікарських засобів.

ІІ. Вимоги до змісту короткої характеристики лікарського засобу

1. Коротка характеристика лікарського засобу є основним офіційним джерелом інформації для медичних і фармацевтичних працівників щодо безпечного та ефективного застосування лікарського засобу, яка містить узгоджену позицію щодо лікарського засобу, сформовану під час експертизи, і зміст її не підлягає зміні без рішення органу державного контролю.
2. Коротка характеристика лікарського засобу подається у складі матеріалів реєстраційного досьє під час державної реєстрації лікарського засобу, внесення змін, якщо такі зміни зумовлюють необхідність її оновлення, перереєстрації за структурою, наведеною у додатку 1 до цих Детальних вимог.
3. Проєкт тексту короткої характеристики лікарського засобу подається у форматі DOCX з метою проведення експертизи та узгодження. Остаточно погоджений текст короткої характеристики лікарського засобу, подається у форматі PDF у складі відповідного модуля eCTD.
4. Для кожної лікарської форми лікарського засобу надається окрема коротка характеристика лікарського засобу. Якщо є кілька дозувань або лікарських форм одного лікарського засобу (наприклад, три дозування таблеток, два супозиторії, два дозування орального розчину та один розчин для ін’єкції), текст слід розділити на окремі документи у форматі DOCX для кожної лікарської форми/групи дозувань.
5. Спільний проєкт тексту короткої характеристики можна подавати в одному документі у форматі DOCX для кількох дозувань тієї самої або схожої лікарської форми (наприклад: капсули, таблетки, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, або суспензія для ін’єкцій та суспензія для ін’єкцій у попередньо наповненому шприці). Спільна коротка характеристика використовується, коли один і той самий текст стосується всіх охоплених дозувань та видів пакування, що дозволяє простіше надати інформацію про усі доступні дозування; показання та групи пацієнтів, іншу відповідну інформацію.
6. Під час експертизи короткої характеристики лікарського засобу, на вимогу органу державного контролю, заявник повинен розділити спільну коротку характеристику лікарського засобу на окремі проєкти для різних дозувань.

У разі якщо показання відрізняються залежно від дозування, для кожного дозування має бути підготовлена окрема коротка характеристика лікарського засобу.

7. Використання сірого затемнення частин тексту у спільній короткій характеристиці лікарського засобу не допускається. Дані, що стосуються лише конкретного(их) дозування(нь), мають бути чітко зазначені у тексті короткої характеристики лікарського засобу, наприклад: «Наступні дані стосуються тільки дозування x мг: …».
8. Текст короткої характеристики лікарського засобу має бути сформульований чітко та викладений державною мовою відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», крім випадків, передбачених Законом.
9. Кожен розділ короткої характеристики лікарського засобу має містити інформацію, що відповідає заголовку відповідного розділу.

У разі необхідності розгляду одного питання в декількох розділах короткої характеристики лікарського засобу допускається використання перехресних посилань на інші розділи, підрозділи за умови, що такі розділи, підрозділи містять відповідну додаткову інформацію.

10. Під час підготовки короткої характеристики лікарського засобу слід використовувати стандартизовані заголовки, підзаголовки та формулювання, зазначені в цих вимогах. Якщо заявник, власник реєстрації або його представник в Україні змушений відступити від стандартних формулювань з метою адаптації до специфічних характеристик окремого(их) лікарського(их) засобу(ів), прийнятність таких альтернативних або додаткових формулювань розглядається в межах відповідної процедури.
11. Кожен розділ короткої характеристики у першу чергу має містити інформацію щодо застосування для основної групи пацієнтів, а за потреби — спеціальні відомості для окремих груп (діти, особи літнього віку).
12. В короткій характеристиці лікарського засобу застосовується єдина медична термінологія.
13. Коротка характеристика лікарського засобу не повинна містити посилання на інші лікарські засоби (наприклад, у вигляді тверджень на зразок: «Як і інші лікарські засоби того ж класу…»), за винятком випадків, коли йдеться про попередження щодо лікарських засобів цього класу загалом, рекомендоване органом державного контролю.
14. Перед розділом 1 короткої характеристики лікарського засобу лише для лікарських засобів, що підлягають додатковому моніторингу, зазначається така інформація, перед якою розміщується символ ▼ (рівносторонній трикутник чорного кольору, пропорційний розміру шрифту стандартизованого тексту, мінімальна довжина кожної сторони трикутника становить 5 мм):

«▼ Цей лікарський засіб підлягає додатковому моніторингу. Це дає змогу швидко виявити нову інформацію стосовно безпеки. Медичних працівників просять повідомляти про будь-які підозрювані небажані реакції, що виникли під час застосування цього лікарського засобу. Про те, як повідомляти про небажані реакції, див. підрозділ 4.8.».

15. У розділі 1 короткої характеристики лікарського засобу зазначається в одному рядку в такій послідовності назва лікарського засобу: торгова назва лікарського засобу, кількість діючої речовини (сила дії) та лікарська форма.

В інших розділах короткої характеристики лікарського засобу необов’язково зазначати у назві лікарського засобу кількість діючої речовини та лікарську форму. Якщо в тексті короткої характеристики зазначається інформація про властивості діючої речовини (діючих речовин), а не про властивості лікарського засобу, то у назві лікарського засобу зазначається міжнародна непатентована назва (далі — МНН) або звичайна загальноприйнята назва діючої речовини.

Якщо імунологічному лікарському засобу надається вигадана назва, у назві цього лікарського засобу після лікарської форми вказується звичайна назва українською мовою або назва монографії з Державної фармакопеї України (далі –ДФУ) або Європейської фармакопеї (далі — ЄФ).

Наприклад:

{назва лікарського засобу} 5 мікрограмів, суспензія для ін’єкцій, вакцина проти гепатиту B (рДНК).

З метою чіткого розмежування вакцин, отриманих із застосуванням технології рекомбінантної ДНК, та ДНК/РНК-вакцин замість позначення «(рДНК)» дозволяється використовувати формулювання «(рекомбінантна)».

Наприклад, замість:

«вакцина проти гепатиту B (рДНК)»

допустимо зазначати:

«вакцина проти гепатиту B (рекомбінантна)».

Сила дії (кількість діючої речовини), яка зазначається у назві лікарського засобу в розділі 1 короткої характеристики лікарського засобу, має відповідати кількісному складу, зазначеному у розділі 2 цієї короткої характеристики.

Різні дозування одного і того ж лікарського засобу зазначаються однаковими одиницями вимірювання, наприклад 250 мг, 500 мг, 750 мг. Якщо лікарський засіб в одній і тій же лікарській формі має дозування в різних одиницях вимірювання (наприклад, 250 мкг, 1 мг і 6 мг), то вказується дозування в одній і тій же одиниці (наприклад, 0,25 мг, 1 мг і 6 мг).

Лікарська форма лікарського засобу зазначається одним повним стандартним терміном ДФУ або ЄФ з використанням форми множини, якщо це необхідно (наприклад, таблетки, капсули).

Якщо шлях введення або упаковка не є частиною стандартного терміна посилання на шлях введення або упаковку не робиться, крім випадків, якщо для їх включення є особлива причина з точки зору безпеки, або якщо існують ідентичні лікарські засоби, які можна відрізнити лише за допомогою посилання на шлях введення або упаковку.

Якщо коротка характеристика лікарського засобу є спільною для декількох дозувань однієї або подібної лікарської форми (наприклад, капсули, таблетки та таблетки, покриті плівковою оболонкою) або для кількох подібних лікарських форм (наприклад, суспензія для ін’єкцій та суспензія для ін’єкцій у наповненому шприці), назва лікарського засобу зазначається для кожного дозування та лікарської форми окремо в окремому рядку.

Наприклад:

{назва лікарського засобу} 2 мг/мл, розчин для інфузії

{назва лікарського засобу} 10 мг/мл, розчин для інфузії

{назва лікарського засобу} 20 мг/мл, розчин для інфузії

{назва лікарського засобу} 10 мікрограмів/0,5 мл, суспензія для ін’єкцій

{назва лікарського засобу} 10 мікрограмів/0,5 мл, суспензія для ін’єкцій у наповненому шприці

Назва та сила дії (кількість діючої речовини) рослинних лікарських засобів зазначаються з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 22 розділу 2 Вимог до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № .

16. У розділі 2 короткої характеристики лікарського засобу зазначається така інформація:

1) повна інформація про якісний та кількісний склад діючої(их) речовин;

2) про допоміжні речовини, інформація про які необхідна для правильного та безпечного застосування лікарського засобу, що наводиться у підрозділі

«Допоміжна(і) речовина(и), про яку(і) відомо, що вона(и) чинить(ять) певну дію або вплив» У цьому підрозділі зазначається якісний і кількісний склад допоміжних речовин, що мають відомий ефект, відповідно до додатку 2 до цих Детальних вимог, та за необхідності — у підрозділах 4.3 або 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу; Якщо допоміжні речовини з відомим впливом відсутні, цей підрозділ не зазначається.

3) якщо лікарський засіб передової терапії містить клітини або тканини людського та / або тваринного походження, надається детальний опис цих клітин або тканин та їх походження, включаючи вид тварини у разі тваринного походження у підрозділах «2.1. Загальний опис» та «2.2. Якісний та кількісний склад» розділу 2 цієї короткої характеристики лікарського засобу — для лікарських засобів передової терапії.

Для лікарського засобу передової терапії, у разі необхідності, включаються пояснювальні ілюстрації.

Назва діючої речовини зазначається українською мовою та має відповідати Міжнародній непатентованій назві (МНН), затвердженій Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), що супроводжується її сольовою або гідратною формою. Якщо МНН відсутня, назва діючої речовини зазначається відповідно до ДФУ / ЄФ, або якщо речовина відсутня у ДФУ / ЄФ, зазначається загальноприйнята назва. За відсутності загальноприйнятої назви зазначається точна наукова назва. Речовини, що не мають точної наукової назви, описуються за походженням (з чого вони отримані) без посилання на фармакопейну якість.

Для діючої речовини у вакцині назва антигену наводиться українською мовою відповідно до монографії ДФУ / ЄФ.

Якщо бактерії, віруси місять вид, штам, серотип або іншу відповідну підвидову характеристику, то для бактерій та вірусів у назві антигену зазначається вид, штам, серотип або інша відповідна підвидова характеристика. Таксономічні назви мікроорганізмів зазначаються курсивом латинською мовою, а назви родів мікроорганізмів не скорочуються.

У разі спільної короткої характеристики для декількох дозувань однієї лікарської форми, при зазначенні якісного та кількісного складу слід використовувати підзаголовки для кожної дози.

Підзаголовок повинен бути підкреслений і містити: назву лікарського засобу, дозування та лікарську форму.

Після інформації, специфічної для конкретної дози, необхідно вставити інтервал між рядками, щоб чітко відокремити її від загальної інформації, що є спільною для всіх доз, щоб чітко показати, де закінчується специфічна інформація і починається загальна для всіх доз.

Наприклад:

«X 5 мг таблетки

Кожна таблетка містить 5 мг діючої речовини Z.

X 10 мг таблетки

Кожна таблетка містить 10 мг діючої речовини Z.

Повний перелік допоміжних речовин наведено у розділі 6.1.»

Для рослинного лікарського засобу опис щодо його якісного складу має відповідати вимогам підпункту 3 пункту 22 розділу 2 Вимог до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № .

Якщо лікарський засіб є радіофармацевтичним набором у описі щодо його якісного складу зазначається таке формулювання: «Радіоізотоп не входить до складу набору».

Кількість діючої речовини має бути виражена на одну дозовану одиницю (для інгаляційних препаратів з контрольованою дозою — на доставлену дозу та / або на відміряну дозу), на одиницю об’єму або на одиницю маси тіла узгоджуватися з силою дії, вказаною в розділі 1 короткої характеристики лікарського засобу.

Кількість діючої речовини зазначається в міжнародно визнаних стандартних одиницях вимірювання, які за потреби можуть бути додатково подані в інших одиницях, якщо вони є більш зрозумілим для медичних працівників (наприклад: «200 мкг на відміряну дозу (160 мкг на доставлену дозу)»

Якщо діюча речовина лікарського засобу представлена у вигляді солі або гідрату, кількісний склад слід виражати у перерахунку на активну (базову) речовину, з використанням маси або біологічної активності у міжнародних чи інших одиницях активної речовини (основи, кислоти або безводної форми). Наприклад: «тореміфену цитрат (у перерахунку на тореміфен) 60 мг» або «тореміфену цитрат, еквівалентний тореміфену 60 мг».

Якщо сіль утворюється in situ (змішування розчинника і порошку) під час приготування готового лікарського засобу, зазначається кількість активної речовини з посиланням на утворення солі in situ.

У лікарському засобі у якому діючі речовини є у вигляді гідрату або солі, зокрема in situ, кількісний склад цього лікарського засобу описується у термінах солі або гідрату, наприклад, «дилтіазему гідрохлориду 60 мг».

Якщо активна речовина є складним ефіром або проліками, кількісний склад лікарського засобу вказується у вигляді кількості складного ефіру або проліків. Якщо діюча речовина є активною речовиною вже затвердженого лікарського засобу, кількісний склад у цьому лікарському засобі вказується у вигляді кількості цієї діючої речовини (наприклад, фосфенітоїну 75 мг, що еквівалентно фенітоїну 50 мг).

Якщо лікарський засіб має одну дозу або одиницю об’єму дози після відновлення, кількість активної речовини цього лікарського засобу вказується на одиницю дози, з можливим посиланням на молярну концентрацію.

Для однодозових парентеральних лікарських засобів, за винятком порошків для відновлення, де загальний вміст контейнера вказано на одну дозу, кількість активної(их) речовини(й) має бути вказана на одну дозу (наприклад, 20 мг і т. д.), із зазначенням кількості в мілілітрах і загальний маркований об’єм, не враховуючи надлишків або переповнення.

Для однодозових парентеральних лікарських засобів, за винятком порошків для відновлення, якщо кількість, яку необхідно ввести, розраховується на основі маси пацієнта, поверхні тіла пацієнта або іншої змінної («часткове використання»), кількість діючої речовини (речовин) має бути вказана в мілілітрах із зазначенням кількості на загальний маркований об’єм, не враховуючи надлишки або переповнення.

Для багатодозових парентеральних лікарських засобів, за винятком порошків для відновлення, та лікарських засобів великого об’єму кількість активної(их) речовини(н) вказується на 1 мл, на 100 мл, на 1000 мл тощо, із вираженням на об’єм однієї дози, не враховуючи надлишки або переповнення, за винятком багатодозових імунологічних лікарських засобів, що містять «n» доз однієї і тієї ж дози.

Для рентгеноконтрастних лікарських засобів і парентеральних лікарських засобів, за винятком порошків для відновлення, що містять неорганічні солі, кількість діючої речовини (речовин) вказується в мілімолях. Якщо рентгеноконтрастні лікарські засоби містять йодовмісні діючі речовини до кількості діючої речовини вказується кількість йоду в 1 мл (наприклад, «…300 мг йоду/мл»).

Якщо лікарський засіб являє собою порошок, який необхідно розвести перед застосуванням, зазначається загальна кількість активної речовини в контейнері, не враховуючи надлишків або переповнення, а також кількість у 1 мл при розведенні, за винятком випадків, коли існує кілька способів розведення або використовуються різні кількості, що призводять до різних кінцевих концентрацій.

Якщо лікарський засіб є концентратом, то кількість слід зазначати як вміст діючої речовини в 1 мл концентрату, а також як її загальний вміст. Додатково наводять вміст у 1 мл після розведення відповідно до рекомендацій щодо розведення, за винятком випадків, коли концентрат призначений для розведення до різних кінцевих концентрацій у межах певного діапазону.

Для трансдермальних пластирів вказуються такі кількісні дані: вміст активної речовини (речовин) у пластирі, середня доза, що виділяється за одиницю часу, та площа поверхні, що вивільняється, наприклад:

«Один пластир містить 750 мікрограмів естрадіолу в пластирі площею 10 см2, що вивільняє номінально 25 мікрограмів естрадіолу за 24 години».

Для багатодозових твердих або напівтвердих лікарських засобів кількість діючої речовини вказується, за можливості, на одиницю дози, в іншому випадку –на 1 г, на 100 г або у відсотках, залежно від обставин.

Сила дії (кількість діючої речовини) біологічних лікарських засобів виражається в одиницях маси, одиницях біологічної активності або міжнародних одиницях залежно від конкретного лікарського засобу, із врахуванням ЄФ.

Походження активної діючої речовини біологічного лікарського засобу зазначається коротко із описом природи походження будь-якої клітинної системи (систем), використаної для виробництва, і, якщо це доречно, використання технології рекомбінантної ДНК. Твердження про біологічне походження діючої речовини є складовою частиною її опису та наводяться у розділі 2 короткої характеристики лікарського засобу окремим абзацом після зазначення складу діючої речовини:

«вироблено з клітин XXX <за допомогою технології рекомбінантної ДНК>».

Наприклад:

«вироблено в диплоїдних клітинах людини (MRC-5)»

«вироблено в клітинах кишкової палички за технологією рекомбінованої ДНК»

«вироблено в клітинах курячих ембріонів»

«вироблено з плазми крові донорів людини»

«вироблено з сечі людини»

«вироблено з крові тварин»

«вироблено з тканини підшлункової залози свиней»

«вироблено зі слизової оболонки кишківника свиней»

Якщо у матеріалах реєстраційного досьє є інформація про нормальні імуноглобуліни, розподіл підкласів IgG вказується у розділі 2 короткої характеристики лікарського засобу окремим абзацом після зазначення складу діючої речовини у відсотках від загального вмісту IgG. Обов’язково зазначається верхня межа вмісту IgA.

Для імунологічних лікарських засобів на початку розділу 2 короткої характеристики зазначається вміст активної речовини в одиниці дози (наприклад в 0,5 мл).

Кількісний опис лікарського засобу рослинного походження має відповідати вимогам підпункту 3 пункту 22 розділу 2 Вимог до обсягу та змісту матеріалів реєстраційного досьє, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України  за № , щодо рослинних лікарських засобів.

Для імунологічних лікарських засобів наводиться якісний та кількісний склад допоміжних речовин із зазначенням якісного та кількісного складу адсорбенти та ад’юванти; вид клітинних систем, використаних у виробництві; зазначається використана технологія рекомбінантної ДНК за такою стандартною фразою: «вироблено у клітинах ХХХ технологією рекомбінантної ДНК»

Якщо лікарський засіб містить генетично модифіковані організми зазначається таке твердження: «Цей лікарський засіб містить генетично модифіковані організми (ГМО)».

Також необхідно наводити інші речовини з виробничого процесу, що мають клінічне значення, наприклад: овальбумін у вакцині, виготовленій у яйцях.

Для багатодозових імунологічних лікарських засобів зазначається таке додаткове застереження:

«Це багатодозовий <шприц> <флакон>. Кількість доз у <шприці> <флаконі> зазначена в підрозділі 6.5. розділу 6.»

У кінці розділу 2 короткої характеристики лікарського засобу для всіх лікарських засобів зазначається таке стандартне формулювання щодо допоміжних речовин:

«Повний перелік допоміжних речовин наведений у підрозділі 6.1. розділу 6»

17. У розділі 3 короткої характеристики лікарського засобу зазначається лікарська форма з дотриманням таких детальним вимог:

1) лікарська форма зазначається повним стандартизованим терміном ДФУ або ЄФ у формі однини або множини відповідно до термінології, використаної в розділі 1 короткої характеристики лікарського засобу.

Термін, що використовується в цьому розділі, повинен відповідати терміну, наведеному в розділі 1 короткої характеристики лікарського засобу.

Якщо на невеликому пакувальному матеріалі використовується скорочений термін ЄФ, адаптований для пацієнта/користувача, цей короткий термін зазначається в дужках у цьому розділі після повного стандартизованого терміна.

Окремим абзацом у цьому розділі короткої характеристики лікарського засобу зазначається візуальний опис зовнішнього вигляду лікарської форми (колір, маркування тощо), включаючи інформацію про фактичний розмір твердої пероральної форми, наприклад:

«Таблетки

Білі круглі плоскі таблетки зі скошеним краєм діаметром 5 мм з маркуванням «100» з одного боку»

Якщо йдеться про таблетки з рискою, слід обрати відповідне формулювання про можливість поділу таблетки, наприклад:

«Нанесена риска призначена лише для розламування з метою полегшення ковтання і не призначена для поділу на рівні дози»

або

«Нанесена риска не призначена для поділу таблетки»,

або

«Таблетку можна поділити на рівні дози».

Інформація про рН та осмолярність зазначається у разі необхідності.

Для комбінованої лікарської форми описується вигляд до реконституції, тобто кожну вироблену одиницю, що міститься в упаковці лікарського засобу (наприклад, порошок і розчинник). Якщо лікарський засіб потребує відновлення перед застосуванням, його зовнішній вигляд після відновлення описується у підрозділі 4.2 розділу 4 та підрозділу 6.6 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу.

У разі спільної короткої характеристики інформацію для кількох дозувань однієї лікарської форми слід наводити з використанням підкреслених підзаголовків для кожного дозування та з інтервалами між описами кожного дозування.

Наприклад:

«Таблетки

Таблетки X 5 мг

Білі або злегка жовтуваті таблетки, з гравіюванням «5» з одного боку та «Y» — з іншого.

Таблетки X 10 мг

Білі або злегка жовтуваті таблетки, з гравіюванням «10» з одного боку та «Y» — з іншого.»

17. У розділі 4 короткої характеристики лікарського засобу зазначається клінічна інформація з дотриманням таких детальним вимог:

1) у підрозділі 4.1 Терапевтичні показання зазначається:

твердження «Цей лікарський засіб призначений тільки для діагностичного застосування», якщо це підтверджено матеріалами реєстраційного досьє;

словосполучення «{Торгова назва лікарського засобу} показаний для

<дорослих><дітей> <віком від {x до y}> <років> <місяців>», підтверджене матеріалами реєстраційного досьє.

Для рослинних лікарських засобів зазначається таке формулювання:

«{Торгова назва лікарського засобу} є рослинним лікарським засобом <для>

{показання}.

Для традиційних рослинних лікарських засобів застосовуються такі формулювання, які зазначаються у визначеній послідовності:

«{Торгова назва лікарського засобу} є традиційним рослинним лікарським засобом <що застосовується> <для> {показання} <після виключення серйозних станів лікарем>.»

«Лікарський засіб є традиційним рослинним лікарським засобом для застосування відповідно до показань, підтверджених тривалим застосуванням.»

Терапевтичні показання у короткій характеристиці лікарського засобу формулюються чітко та лаконічно, із визначенням цільового захворювання або стану та зазначенням характеру застосування лікарського засобу: для лікування (симптоматичного, етіологічного або такого, що модифікує перебіг захворювання), профілактики (первинної чи вторинної) або діагностики.

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджується наявність обмежень щодо окремих категорій, зазначається цільова група пацієнтів;

словосполучення «{торгова назва лікарського засобу} показаний (наприклад, для симптоматичного лікування деменції легкого та помірного ступеня тяжкості; для лікування інфекції; для профілактики післяопераційної нудоти) у <дорослих> <дітей> <віком {від x до y} років> <місяців>», підтверджене матеріалами реєстраційного досьє.

Лікарський засіб може бути показаний лише для тієї(их) (під)популяції(й), для якої(их) у підрозділі 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу можуть бути надані чіткі рекомендації щодо дозування. Якщо неможливо надати чіткі рекомендації щодо дозування для певної(их) (під)популяції(й), показання обмежуються тими даними, які підтверджені у матеріалах реєстраційного досьє.

Формулювання такі як: «Лікарський засіб {торгова назва лікарського засобу} не вивчався у пацієнтів із станом Y» або «Ефективність лікування у (під)популяції пацієнтів Z не встановлена» не зазначаються у короткій характеристиці лікарського засобу, оскільки не підвищують інформативність показань.

Якщо показання передбачає обмеження застосування лікарського засобу в окремих популяціях пацієнтів, підтверджене матеріалами реєстраційного досьє:

у підрозділі 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу зазначаються рекомендації щодо дозування для всіх популяцій, на які не поширюються обмеження показань;

у підрозділі 4.3 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу зазначають популяції пацієнтів, для яких застосування лікарського засобу виключене, зокрема якщо ризик його застосування переважає очікувану користь;

у підрозділі 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу наводяться відповідні застереження щодо причин і характеру ризику та рекомендовані запобіжні заходи при застосуванні лікарського засобу у групах пацієнтів із підвищеним ризиком, для яких застосування не обмежене показаннями (тобто не є протипоказаним);

у підрозділі 5.1 розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу можуть бути наведені дані щодо досліджуваної популяції у ключових клінічних дослідженнях з метою підтвердження або надання додаткової інформації щодо схвалених показань, зокрема інформація про критерії виключення або узагальнені основні характеристики досліджуваної популяції.

Для вакцин необхідно зазначати:

«Застосування цієї вакцини має здійснюватися відповідно до офіційних рекомендацій».

Для антибактеріальних лікарських засобів необхідно зазначати стандартне формулювання:

«Слід враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних лікарських засобів».

Первинні та вторинні кінцеві точки досліджень зазвичай не слід включати до формулювання показань, якщо тільки їх зазначення не передбачене як доцільне для відповідного показання. Мета профілактичного показання може зазначатись лише в загальних термінах, як і цільова популяція.

Обов’язкові умови застосування лікарського засобу, які не доцільно відображати в інших розділах короткої характеристики лікарського засобу, також можуть бути включені, наприклад, супутні дієтичні заходи, зміна способу життя або інша терапія.

Якщо показання лікарського засобу залежить від певного генотипу або експресії гена чи певного фенотипу, це має бути зазначено в підрозділі 4.1. розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу;

2) у підрозділі 4.2 Дозування та спосіб застосування зазначається така інформація:

у разі обмеженого медичного призначення лікарського засобу цей підрозділ починається із зазначення відповідних умов;

за наявності особливих вимог безпеки лікарського засобу вказуються будь-які рекомендовані обмеження щодо конкретних умов застосування, наприклад:

«Тільки для застосування в стаціонарі» або «повинно бути доступне відповідне реанімаційне обладнання» тощо;

дозування чітко зазначається для кожного способу / шляху введення та для кожного показання, залежно від застосування, включаючи вікові категорії, та, за потреби, передбачати перехресні посилання на підрозділи 4.4 по 5.2;

зазначається рекомендована та максимальна разова, добова та/або загальна прийнята/застосована доза, а також максимальна тривалість лікування, якщо це підтверджено матеріалами реєстраційного досьє;

вказується популяція пацієнтів, для яких через відсутність даних неможливо надати рекомендації щодо дозування;

у разі наявності, зазначається посилання на офіційні рекомендації (наприклад, щодо первинної вакцинації та антибіотиків, а також щодо бустерної дози);

зазначаються рекомендовані дози (наприклад, мг, мг/кг, мг/м²), які визначаються на інтервал прийому/введення для кожної відповідної категорії пацієнтів, (вказується вік/масу тіла/площу поверхні тіла для певних категорій пацієнтів), що підтверджене матеріалами реєстраційного досьє;

частота прийому зазначається в одиницях часу (наприклад, один або два рази на добу або кожні 6 годин). Для уникнення плутанини не дозволяється зазначати абревіатури (наприклад, ЗД, РД, ДД);

рекомендована та максимальна разову, добова та/або загальна доза, необхідність титрування дози, звичайна тривалість лікування та будь-які обмеження щодо тривалості, вказується на необхідність поступового зменшення дози або рекомендації щодо припинення прийому, підтверджене матеріалами реєстраційного досьє. Схема застосування лікарського засобу та тривалість курсу лікування визначають кількість одиниць, що повинна міститися в упаковці;

поради щодо дій, яких слід вжити у разі пропуску прийому однієї або декількох доз або, наприклад, у разі блювання (поради повинні бути максимально конкретними та враховувати рекомендовану частоту прийому та відповідні фармакокінетичні дані);

поради щодо профілактичних заходів для уникнення певних небажаних реакцій (наприклад, прийом протиблювотних засобів) з перехресним посиланням на підрозділ 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу;

застосування лікарського засобу з іншими напоями та продуктами харчування, а також перехресне посилання на підрозділ 4.5 у разі специфічної взаємодії, наприклад, з алкоголем, грейпфрутом або молоком;

рекомендації щодо повторного застосування з інформацією про інтервали, яких слід дотримуватися між курсами лікування, за необхідності;

взаємодії, які потребують специфічної корекції дози, з перехресним посиланням на інші відповідні підрозділи короткої характеристики (наприклад, 4.4, 4.5, 4.8, 5.1, 5.2);

рекомендації не припиняти лікування передчасно у разі виникнення несерйозних небажаних реакцій, які є частими, але транзиторними або такими, що усуваються шляхом титрування дози;

якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджено, у короткій характеристиці конкретного лікарського засобу має бути зазначене таке інформаційне твердження:

«Сила дії цього лікарського засобу виражена {назва одиниць} в одиницях вимірювання. Ці одиниці не є взаємозамінними з одиницями, що використовуються для вираження сили дії інших лікарських засобів з діючою речовиною {назва діючої речовини}».

Якщо лікарський засіб є рослинним лікарським засобом, застосовується таке формулювання:

«Якщо симптоми зберігаються під час застосування лікарського засобу, слід звернутися до лікаря <або фармацевтичного працівника>.»

Якщо лікарський засіб є традиційним рослинним лікарським засобом, застосовується одне з таких формулювань:

«Не застосовувати більше ніж {проміжок часу}. Якщо симптоми зберігаються під час застосування лікарського засобу, слід звернутися до лікаря»

«Якщо симптоми зберігаються довше ніж {проміжок часу} <днів><тижнів> під час застосування лікарського засобу, слід звернутися до <лікаря> <або> <фармацевтичного працівника>.»

Застосування в окремих групах пацієнтів, підтверджене матеріалами реєстраційного досьє, зазначається у підрозділі 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу з використанням додаткових підзаголовків, таких як:

«Пацієнти літнього віку», «Пацієнти з порушенням функції нирок» або «Пацієнти з порушенням функції печінки».

Корекцію дозування або іншу інформацію щодо режиму дозування в окремих групах пацієнтів, підтверджену матеріалами реєстраційного досьє, слід наводити за необхідності у чітко визначених підрозділах, розташованих у порядку їх важливості, наприклад:

«Пацієнти літнього віку»: чітко зазначається, чи необхідна корекція дозування в будь-яких підгрупах пацієнтів літнього віку, з перехресним посиланням на інші підрозділи короткої характеристики лікарського засобу, що містять інформацію про пацієнтів літнього віку (наприклад 4.4, 4.5, 4.8 або 5.2);

«Пацієнти з порушенням функції нирок»: зазначається рекомендація щодо дозування, яка повинна якомога точніше відповідати граничними значеннями біохімічних маркерів ниркової недостатності в клінічних дослідженнях та з результатами цих досліджень;

«Пацієнти з порушенням функції печінки»: зазначається відповідно до критеріїв включення пацієнтів у клінічні дослідження, наприклад «пацієнти з алкоголь-індукованим цирозом печінки», та використані у дослідженнях методи оцінки, зокрема шкала Чайлда–П’ю.

Пацієнти з певним генотипом: вказується генотип з перехресними посиланнями на інші відповідні підрозділи для отримання більш детальної інформації у разі необхідності;

інші особливі групи пацієнтів (наприклад, пацієнти з іншими супутніми захворюваннями або пацієнти з надмірною масою тіла);

рекомендації щодо корекції дозування, наприклад, за результатами моніторингу клінічних симптомів і ознак та/або лабораторних досліджень, зокрема, концентрації лікарського засобу в крові, слід зазначати у разі необхідності з перехресним посиланням на інші підрозділи, якщо це доцільно;

у заголовку «Застосування дітям» зазначається:

інформація про всю дитячу популяцію, підтверджена матеріалами реєстраційного досьє;

окремо виділяються і надаються рекомендації для кожної підгрупи пацієнтів в залежності від віку (у тому числі гестаційного (за необхідності)) або маси тіла, або площі поверхні тіла з використанням таких комбінацій можливих ситуацій, підтверджених матеріалами реєстраційного досьє:

якщо лікарський засіб показаний для застосування дітям, надаються рекомендації стосовно кожної з відповідних підгруп. Вікові обмеження повинні відображати оцінку співвідношення користь-ризик, що міститься в наявній документації, для кожної підгрупи;

якщо спосіб застосування однаковий для дорослих і дітей, то достатньо лише вказати про це, не повторюючи опису способу застосування;

рекомендовані дози (наприклад, у мг, мг/кг, мг/м2) зазначаються для кожного інтервалу дозування для педіатричних підгруп, для яких показаний лікарський засіб. Для різних підгруп підтверджених матеріалами реєстраційного досьє зазначається інформація щодо дозування для цих різних підгруп. У разі підтвердження матеріалами реєстраційного досьє зазначаються рекомендації для недоношених новонароджених, які надаються з урахуванням більш відповідного віку, наприклад, гестаційного або постменструального.

Залежно від віку пацієнта, клінічних даних та доступних лікарських форм доза буде виражатися відповідно до маси або площі поверхні тіла, наприклад, «діти віком 2–4 роки: 1 мг/кг маси тіла двічі на добу».

У разі необхідності інформація про час прийому лікарського засобу повинна враховувати режим дня дітей, наприклад, навчання або сон.

Дози та спосіб введення для різних підгруп можуть бути представлені в табличному форматі.

Якщо для деяких або всіх вікових підгруп педіатричних пацієнтів немає показань до застосування лікарського засобу, то замість рекомендацій щодо дозування та способу застосування зазначається одне з таких стандартних тверджень (одне або комбінація декількох, залежно від ситуації):

«<Безпека> <та> <ефективність> застосування {назва лікарського засобу} дітям віком від {x до y} <місяців> <років> або за будь-якою іншою особливою ознакою, наприклад, маса тіла, стать <ще> <не> <не було> <встановлено> <не встановлено>». Далі слід додати одне з таких тверджень:

«Дані відсутні».

«Доступні дані описано в підрозділі <4.8.> <5.1.> <5.2.>, але жодних рекомендацій щодо дозування не може бути зроблено».

«{Назва лікарського засобу} не слід застосовувати дітям віком від {x до y} <років> <місяців> або за будь-якою іншою особливою ознакою, наприклад, маса тіла, стать, через проблеми з <безпекою> <ефективністю> застосування» Відповідні проблеми зазначаються з перехресним посиланням на підрозділи, які уточнюють дані (наприклад, 4.8. або 5.1.).

Якщо лікарський засіб не застосовується дітям за вказаними показаннями, зазначається таке твердження:

«Не застосовується {назва лікарського засобу} дітям віком від {x до y} <років><місяців> або за будь-якою іншою особливою ознакою, наприклад, маса тіла, стать, за <показанням…>»

«{Назва лікарського засобу} протипоказаний дітям віком від {x до y} <років> <місяців> або за будь-якою іншою особливою ознакою, наприклад, маса тіла, стать за <показанням…> (див. розділ 4.3.)».

Якщо для деяких або всіх підгруп педіатричних пацієнтів доступні більш відповідні лікарські форми або дозування (наприклад, розчин для перорального застосування для немовлят), це може бути зазначено в підрозділі 4.2 короткої характеристики лікарського засобу для менш відповідної лікарської форми.

У підрозділі «Спосіб застосування» наводяться вказівки щодо належного застосування лікарського засобу медичним працівником або пацієнтом. Подальші практичні вказівки для пацієнта, підтверджені матеріалами реєстраційного досьє, також можуть бути включені до короткої характеристики лікарського засобу, наприклад у разі застосування інгалятора або самостійного введення підшкірних ін’єкцій.

За потреби можуть бути включені пояснювальні ілюстрації, зокрема для лікарських засобів для передової терапії.

Будь-які особливі застереження, пов’язані з поводженням або введенням лікарського засобу (наприклад цитотоксичного лікарського засобу) медичним працівником (зокрема вагітним медичним працівником), пацієнтом або особою, яка доглядає за ним, зазначаються під окремим підзаголовком:

Під підзаголовком «Запобіжні заходи, яких слід дотримуватися при поводженні з лікарським засобом або його застосуванні» з перехресним посиланням на підрозділ 6.6 (або розділ 12) зазначають шлях введення та наводять коротку інструкцію щодо правильного застосування лікарського засобу.

Інформацію щодо приготування або відновлення лікарського засобу наводять у підрозділі 6.6 розділу 6 або в розділі 12 короткої характеристики лікарського засобу (за потреби) з наведенням у розділі 4.2 перехресного посилання на відповідний розділ стандартним текстом: «Рекомендації щодо <відновлення>/<розведення> лікарського засобу перед введенням див. у підрозділі <6.6. розділу 6> <та/або> <розділі 12>».

За наявності підтвердних даних інформація про альтернативний(і) метод(и) застосування для полегшення прийому або переносимості лікарського засобу повинна бути надана якомога чіткіше (наприклад, можливість подрібнення таблетки, поділ таблетки або розрізання трансдермального пластиру, розкриття капсул, змішування з їжею, розчинення у напоях; із зазначенням можливості давати частину дози), особливо при введенні через зонд під час ентерального харчування.

Будь-яка конкретна рекомендація щодо застосування, пов’язана з лікарською формою, повинна бути пояснена, наприклад:

«таблетку, вкриту оболонкою, не слід розжовувати через «поганий смак»,

«таблетку, вкриту кишковорозчинною оболонкою, не слід подрібнювати, оскільки оболонка запобігає <pH-чутливій деградації> <подразнювальній дії> на кишечник»,

«таблетку, вкриту оболонкою, не можна розламувати, оскільки оболонка призначена для забезпечення пролонгованого вивільнення (див. 5.2)».

Для парентеральних лікарських засобів надається інформація про швидкість ін’єкції або інфузії.

Для парентеральних лікарських засобів, що застосовуються дітям, особливо новонародженим, яким часто доводиться обмежувати рідину, зазначається інформація про максимальну концентрацію, яку можна безпечно вводити (наприклад, «не більше {значення} мг у {об’єм} мл розчину»);

3) у підрозділі 4.3 Протипоказання зазначається така інформація:

обставини, за яких лікарський засіб не можна призначати з міркувань безпеки. Такі обставини можуть включати певний клінічний діагноз, супутні захворювання, демографічні фактори (зокрема стать, вік) або схильності (наприклад, метаболічні або імунологічні фактори, певний генотип і попередні небажані реакції на лікарський засіб або клас лікарських засобів). Ситуації повинні бути однозначно, всебічно та чітко окреслені;

інші лікарські засоби або класи лікарських засобів, які не застосовуються одночасно або послідовно, зазначається на основі клінічних даних або вагомих теоретичних причин, підтверджених матеріалами реєстраційного досьє, із зазначенням перехресного посилання на підрозділ 4.5 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

пацієнти, які не залучалися до проведення клінічного дослідження (випробування), зазначаються у цьому підрозділі, коли можна передбачити проблему щодо безпеки застосування (наприклад, застосування пацієнтам з нирковою недостатністю речовин, що виводяться нирками чи мають вузький терапевтичний діапазон).

пацієнти, які виключені з клінічного дослідження (випробування) через протипоказання з міркувань безпеки, зазначаються у цьому підрозділі, з можливістю посилання на підрозділ 4.4;

якщо вагітність або грудне вигодовування протипоказані, про це зазначається у цьому підрозділі. У підрозділі 4.6. слід зробити перехресне посилання та надати додаткову довідкову інформацію;

зазначається підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин, а також будь-які протипоказання, що виникають у зв’язку з наявністю певних допоміжних речовин, зазначених у додатку 2 до цих Детальних вимог із таким інформаційним твердженням:

«Підвищена чутливість до діючої(их) речовини(н) або до будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1. розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу, <або {назва залишкової(их) речовини(ин)}>» (наприклад, для вакцин — залишкова(і) речовина(и) з виробничого процесу, зазначена(і) в розділі 2 короткої характеристики, включаючи залишкові антибіотики та інші антимікробні речовини, що є відомими алергенами з потенціалом спричинення небажаних реакцій);

для рослинних лікарських засобів гіперчутливість, що поширюється на інші рослини тієї ж родини або на інші частини тієї ж рослини, зазначається як протипоказання, якщо це підтверджено матеріалами реєстраційного досьє.

Відсутність даних сама по собі не повинна призводити до протипоказання. Якщо з міркувань безпеки лікарський засіб протипоказаний для певної групи пацієнтів, наприклад дітям, це зазначається в цьому підрозділі з перехресним посиланням на підрозділ, що містить детальну інформацію з питання безпеки;

4) у підрозділі 4.4 Особливі застереження та запобіжні заходи при застосуванні порядок подання застережень і запобіжних заходів, як правило, визначається важливістю наданої інформації щодо безпеки.

Точний зміст цього розділу буде відрізнятися для кожного лікарського засобу та терапевтичних станів, для лікування яких він призначений. Однак рекомендується включати наведену нижче інформацію, якщо вона стосується конкретного лікарського засобу.

Інформацію про конкретний ризик надається в розділі 4.4 тільки тоді, коли цей ризик зумовлює необхідність запобіжних заходів при застосуванні або коли про цей ризик необхідно попередити медичних працівників. Групи пацієнтів, яким застосування лікарського засобу протипоказане, зазначається лише у підрозділі 4.3 і не повторюється в цьому підрозділі.

Для покращення читабельності у цьому підрозділі використовуються підзаголовки, наприклад: «Вплив на результати серологічних досліджень», «Пацієнти з порушенням функції печінки», «Пролонгація інтервалу QT» у яких описуються:

умови, за яких застосування лікарського засобу може бути прийнятним при дотриманні особливих вимог. Зокрема, у цьому підрозділі описуються конкретні заходи з мінімізації ризиків, які вимагаються в рамках Плану управління ризиками для забезпечення безпечного та ефективного застосування (наприклад: «Слід контролювати функцію печінки до початку лікування та протягом усього періоду лікування», «Пацієнтам слід рекомендувати негайно повідомляти про будь-які симптоми депресії та/або суїцидальних думок», «Жінки репродуктивного віку повинні використовувати засоби контрацепції» …);

особливі групи пацієнтів, які мають підвищений ризик або є єдиною групою ризику виникнення небажаний реакцій, пов’язаних із застосуванням лікарського засобу або класу лікарських засобів (зазвичай серйозних або частих), наприклад, пацієнти літнього віку, діти, пацієнти з порушенням функції нирок та печінки (включаючи ступінь порушення, наприклад легкий, помірний або тяжкий), пацієнти, які перебувають під наркозом, або пацієнти із серцевою недостатністю (наприклад, із зазначенням функціонального класу серцевої недостатності за класифікацією NYHA (New York Heart Association — Нью-Йоркська кардіологічна асоціація) із зазначенням перехресного посилання на підрозділ 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу щодо диференціальних ефектів з точки зору частоти та тяжкості зазначеної небажаної реакції.

серйозні небажані реакції, про які необхідно попередити медичних працівників, ситуації, в яких вони можуть виникнути, та заходи, яких слід вжити, наприклад, невідкладна реанімація;

якщо існують особливі ризики, пов’язані з початком прийому лікарського засобу (наприклад ефект першої дози) або його припиненням (наприклад синдром відміни), в цьому підрозділі зазначається про це разом із заходами, необхідними для їх уникнення;

будь-які заходи, яких можна вжити для виявлення пацієнтів групи ризику, а також для запобігання виникненню чи для раннього виявлення появи чи погіршення небажаних станів. Якщо є потреба в інформуванні про симптоми або ознаки, які є раннім попередженням про серйозну небажану реакцію, слід включити відповідне повідомлення;

вказується будь-яка потреба в конкретному клінічному або лабораторному моніторингу. У рекомендації щодо моніторингу зазначаються причини, час та спосіб його проведення. Якщо за таких обставин або умов рекомендується зниження дози або інша терапія, це зазначається у підрозділі 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу із зазначенням перехресного посилання;

будь-які попередження щодо допоміжних речовин або залишків внаслідок виробничого процесу, враховуючи інформацію, викладену в додатку 2 до цих Детальних вимог;

для рослинних лікарських засобів, що містять спирт, інформація про вміст етанолу в лікарському засобі зазначається у короткій характеристиці лікарського засобу, з урахуванням додатку 2 до цих Детальних вимог;

будь-які попередження щодо збудників інфекцій для лікарських засобів біологічного походження.

Для біологічних лікарських засобів зазначається таке твердження в підрозділі

4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу:

«Простежуваність

Щоб покращити простежуваність біологічних лікарських засобів, слід чітко записувати назву та номер серії лікарського засобу, що вводиться.».

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджено або відомо про ситуацію в якій пацієнти з певним генотипом або фенотипом не відповідають на лікування, або мають ризик вираженого фармакодинамічного ефекту чи небажаної реакції, що пов’язано з нефункціонуючими алелями ферментів, альтернативними метаболічними шляхами (регульованими певними алелями) або дефіцитом транспортерів, така ситуація чітко описується в підрозділі 4.4. розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Будь-який особливий ризик, пов’язаний з неправильним шляхом введення (наприклад ризик некрозу при екстравазації внутрішньовенного лікарського засобу або неврологічні наслідки внутрішньовенного застосування замість внутрішньом’язового), слід викласти разом із рекомендаціями щодо уникнення таких випадків в підрозділі 4.4. розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

У виняткових випадках особливо важлива інформація з безпеки може бути виділена жирним шрифтом у рамці.

Будь-які небажані реакції, описані в цьому підрозділі або відомі як результат зазначених станів, включаються до підрозділу 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

У разі наявності специфічного впливу лікарського засобу на результати лабораторних досліджень (наприклад, пробу Кумбса або визначення бета-лактамів) відповідну інформацію слід чітко виділяти окремим підзаголовком, наприклад:

«Вплив на результати серологічних досліджень», у цьому підрозділі розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Опис попереджень та застережень щодо застосування у період вагітності та годування груддю, здатності керувати автотранспортом та іншими механізмами, а також інших аспектів взаємодії зазначається у підрозділах 4.6, 4.7 та 4.5 відповідно. Однак в окремих випадках, що мають важливе клінічне значення, може бути більш доцільним описати конкретні застережні заходи в цьому підрозділі, наприклад заходи з контрацепції, або заходи, коли супутнє застосування іншого лікарського засобу не рекомендується, з перехресним посиланням на розділи 4.5., 4.6. або 4.7. розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Якщо існують застереження щодо застосування дітям, які є специфічними для педіатричних пацієнтів, вони зазначаються окремим підзаголовком «Застосування дітям» в якому описується кожне необхідне попередження або застереження щодо довгострокової безпеки (наприклад, стосовно росту, нервово-поведінкового розвитку або статевого дозрівання) або щодо специфічного моніторингу (наприклад, росту) у дітей. Якщо довгострокові дані з безпеки необхідні, але ще недоступні, це слід зазначити в цьому підрозділі. У разі можливого значного або довготривалого впливу на повсякденну діяльність дітей, наприклад, на здатність до навчання або фізичну активність, а також у разі впливу на апетит або режим сну такі попередження описуються у цьому підзаголовку.

Якщо необхідні заходи, специфічні для дітей, для яких призначений лікарський засіб (наприклад, як частина Плану управління ризиками), ці заходи описуються в цьому підрозділі;

5) у підрозділі 4.5 Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій зазначається інформація про потенціал клінічно значущих взаємодій на основі фармакодинамічних властивостей та фармакокінетичних досліджень лікарського засобу in vivo з особливим акцентом на взаємодії, на основі яких надається рекомендація щодо застосування цього лікарського засобу, до яких входять результати взаємодії in vivo, які важливі для екстраполяції ефекту на речовину-маркер на інші лікарські засоби, що мають такі ж фармакокінетичні властивості, як і маркер.

Взаємодії, що впливають на застосування цього лікарського засобу, слід наводити першими, а потім ті, що призводять до клінічно значущих змін у застосуванні інших лікарських засобів, що застосовуються одночасно.

Взаємодії, згадані в інших розділах короткої характеристики лікарського засобу, описуються в цьому підрозділі і супроводжуються перехресними посиланнями в інших підрозділах.

Порядок викладення взаємодії з іншими лікарськими засобами має бути таким: протипоказані комбінації; комбінації, застосування яких не рекомендується; інші комбінації.

Для кожної клінічно значущої взаємодії надається така інформація:

рекомендації такі як протипоказання одночасного застосування (див. підрозділ 4.3. розділу 4), одночасне застосування не рекомендується (див. підрозділ 4.4. розділу 4), та застережні заходи, включаючи корекцію дози (див. підрозділи 4.2. або 4.4. розділу 4 відповідно), із зазначенням конкретних ситуацій, коли це може бути потрібно;

будь-які клінічні прояви та вплив на плазмові рівні та площу під кривою (AUC) вихідних сполук або активних метаболітів та/або на лабораторні показники;

механізм, якщо він відомий. Наприклад, взаємодія внаслідок інгібування або індукції цитохрому P450 повинна бути представлена як така в цьому підрозділі з перехресним посиланням на підрозділ 5.2, де слід узагальнити результати досліджень in vitro щодо потенціалу інгібування або індукції.

Взаємодії, не вивчені in vivo, але прогнозовані на основі досліджень in vitro або виведені з інших ситуацій чи досліджень, описуються, якщо вони призводять до зміни у застосуванні лікарського засобу, з перехресним посиланням на підрозділи 4.2 або 4.4.

У цьому підрозділі зазначається тривалість взаємодії у разі відміни лікарського засобу з клінічно важливою взаємодією (наприклад інгібітора або індуктора ферментів). Внаслідок цього може бути потрібна корекція дозування. Зазначається необхідність врахування періоду виведення при послідовному застосуванні лікарських засобів.

Також слід надати інформацію про інші важливі взаємодії, наприклад, з рослинними лікарськими засобами, продуктами харчування, алкоголем, курінням або фармакологічно активними речовинами, що не використовуються з медичною метою. Щодо фармакодинамічних ефектів, якщо існує можливість клінічно значущого потенціювання або шкідливого адитивного ефекту, про це слід зазначити.

Результати досліджень in vivo, що демонструють відсутність взаємодії, слід згадувати тут лише тоді, коли це має велике значення для лікаря (наприклад, у терапевтичній галузі, де були виявлені потенційно проблемні взаємодії, такі як з антиретровірусними лікарськими засобами).

Якщо дослідження взаємодії не проводилися, слід зазначити одне з таких інформаційних тверджень:

«Дослідження взаємодії не проводилися.»

«Дослідження взаємодії проводилися лише за участю дорослих.»

Якщо існують групи пацієнтів, у яких вплив взаємодії є більш серйозним або очікується, що величина взаємодії буде більшою, наприклад пацієнти зі зниженою функцією нирок, педіатричні пацієнти, пацієнти літнього віку, ця інформація зазначається у підзаголовку «Додаткова інформація стосовно особливих груп пацієнтів».

Якщо взаємодія з іншими лікарськими засобами залежить від поліморфізму метаболізуючих ферментів або певних генотипів, це зазначається у короткій інструкції лікарського засобу.

Інформація, характерна для певної вікової групи дітей, підтверджена матеріалами реєстраційного досьє зазначається цьому підрозділі короткої характеристики в підзаголовку «Застосування дітям».

З огляду на те, що експозиція та клінічні наслідки фармакокінетичної взаємодії можуть відрізнятися між дорослими та дітьми, а також між різними віковими групами дітей, в підрозділі 4.5 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу слід зазначати таку інформацію:

будь-які визначені рекомендації щодо лікування дітей повинні бути надані при супутньому застосуванні з іншими лікарськими засобами (наприклад, корекція дози, додатковий моніторинг маркерів клінічного ефекту/небажаних реакцій, терапевтичний моніторинг лікарського засобу);

якщо дослідження взаємодії проводилися за участю дорослих, у короткій характеристиці лікарського засобу зазначається інформаційне твердження «Дослідження взаємодії проводилися тільки за участю дорослих»;

якщо відомо або невідомо, що ступінь взаємодії у педіатричній віковій групі подібний до такого у дорослих.

Те саме стосується фармакодинамічних взаємодій лікарських засобів.

У разі взаємодії з харчовими продуктами, що призводить до необхідності надання рекомендацій стосовно сумісного застосування з їжею або певним продуктом харчування, слід уточнити, чи стосується це педіатричних пацієнтів (особливо новонароджених та немовлят), раціон яких відрізняється (100 % молоко у новонароджених).

Весь підрозділ 4.5 має бути представлений у найпростіший спосіб, щоб висвітлити взаємодії, які призводять до необхідності надання практичних рекомендацій щодо застосування лікарського засобу. Якщо взаємодій багато і вони різні, наприклад, як при застосуванні противірусних препаратів, інформація надається у вигляді таблиць;

6) у підрозділі 4.6 Фертильність, період вагітності та годування груддю заявник/власник реєстрації ретельно обґрунтовує рекомендації щодо застосування лікарського засобу вагітним, жінкам, які годують груддю, та жінкам репродуктивного віку, які є важливими для інформування пацієнтів медичними працівниками.

При загальній оцінці враховуються всі наявні знання, включаючи клінічні дослідження (випробування) та постреєстраційний нагляд, фармакологічну активність, результати неклінічних досліджень, а також знання про сполуки в межах одного класу.

У разі наявності протипоказань, їх необхідно зазначити у підрозділі 4.3 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Додаткові підзаголовки, такі як «Жінки репродуктивного віку», «Контрацепція у чоловіків та жінок» можуть бути включені, якщо необхідно.

У підзаголовку «Жінки репродуктивного віку / Контрацепція у чоловіків та жінок» зазначаються рекомендації щодо застосування лікарського засобу жінкам репродуктивного віку, якщо підтверджено матеріалами реєстраційного досьє, включаючи інформацію про необхідність проведення тесту на вагітність або застосування контрацептивних засобів. Якщо ефективна контрацепція необхідна пацієнтам або їхнім партнерам під час лікування або протягом певного періоду до початку або після закінчення лікування, у цьому підрозділі зазначаються обґрунтування. Якщо рекомендуються контрацептивні засоби, робиться перехресне посилання на підрозділ 4.5 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу. У разі взаємодії з пероральними контрацептивами робиться перехресне посилання на підрозділ 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

У підзаголовку «Вагітність» зазначаються клінічні та неклінічні дані, які супроводжуються рекомендаціями.

Щодо неклінічних даних зазначаються лише висновки досліджень репродуктивної токсичності. Більш детальна інформація надається в підрозділі 5.3 розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу.

Щодо клінічних даних: зазначається вичерпна інформація про відповідні небажані реакції, зареєстровані у ембріона, плода, новонародженого та у вагітних жінок, якщо це підтверджено матеріалами реєстраційного досьє. Частота таких подій (наприклад вроджених вад розвитку), яка є доступною, зазначається у короткій характеристиці лікарського засобу.

Якщо не повідомлялося про небажані реакції при застосуванні лікарського засобу під час вагітності у короткій характеристиці лікарського засобу зазначається обсяг досвіду застосування лікарського засобу вагітною жінкою.

У підрозділі 4.6. розділу 4 короткій характеристиці лікарського засобу зазначаються такі рекомендації:

щодо застосування лікарського засобу у різні періоди вагітності, включаючи причину(и) для цих рекомендацій;

щодо спостереження під час вагітності (включаючи відповідний спеціальний моніторинг, наприклад ультразвукове дослідження плода, спеціальне біологічне або клінічне спостереження за станом плода або новонародженого), підтверджені матеріалами реєстраційного досьє.

Робляться перехресні посилання на підрозділи 4.3, 4.4 та 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Якщо наявні клінічні дані, у підзаголовку «Грудне вигодовування» підрозділу 4.6 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу зазначаються висновки фармакокінетичних досліджень (концентрації у плазмі крові немовлят на грудному вигодовуванні; потрапляння діючої речовини та/або її метаболіту(ів) у грудне молоко). Інформація про небажані реакції у новонароджених, які перебувають на грудному вигодовуванні, яка доступна, зазначається у цьому підрозділі.

Висновки неклінічних досліджень щодо екскреції діючої речовини та/або її метаболіту(ів) у молоко зазначаються у цьому підрозділі лише за відсутності даних щодо людини.

У цьому підрозділі зазначаються рекомендації щодо припинення або продовження грудного вигодовування та/або припинення або продовження лікування у випадках, коли рекомендовано лікування або припинення грудного вигодовування, із зазначенням причини.

У підзаголовку «Фертильність» цього підрозділу зазначається така інформація: клінічні дані за наявності;

відповідні висновки з досліджень неклінічної токсичності, якщо такі є. Більш детальна інформація зазначається у підрозділі 5.3 розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу;

рекомендації щодо застосування лікарського засобу у випадках, коли вагітність планується, але лікування може вплинути на фертильність.

Якщо даних про народжуваність немає взагалі, про це слід чітко зазначити.

Основна інформація про можливий вплив лікарського засобу на чоловічу та жіночу фертильність зазначається у підрозділі 4.6 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Якщо є необхідність, робиться перехресне посилання на підрозділ 4.3 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу;

7) у підрозділі 4.7 Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами на підставі фармакодинамічного та фармакокінетичного профілів, повідомлень про небажані реакції та/або спеціальних досліджень у відповідній цільовій групі пацієнтів, що стосуються здатності керувати автотранспортом і безпеки дорожнього руху або здатності працювати з іншими механізмами, вказується, чи має лікарський засіб:

відсутність впливу або незначний вплив; незначний вплив;

помірний вплив із наведенням спеціального попередження/застереження щодо застосування;

значний вплив на цю здатність із наведенням спеціального попередження/застереження щодо застосування.

У цьому підрозділі короткої характеристики лікарського засобу враховуються інші важливі фактори, що впливають на здатність керувати автомобілем і працювати з іншими механізмами, якщо вони відомі, наприклад тривалість негативного впливу та розвиток толерантності або небажаних реакцій при тривалому застосуванні.

У підрозділі 4.7 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу вибирається одне з таких інформаційних тверджень:

«{Торгова назва лікарського засобу} має <відсутній або незначний вплив> <незначний вплив> <помірний вплив> <значний вплив> на здатність керувати транспортними засобами та працювати з іншими механізмами» (описуються ефекти, якщо це підтверджено матеріалами реєстраційного досьє).

«Не застосовне»;

8) у підрозділі 4.8 Небажані реакції зазначаються всі небажані реакції з клінічних досліджень (випробувань), постреєстраційних досліджень безпеки та спонтанних повідомлень про небажану реакцію лікарського засобу, для яких після ретельної оцінки є принаймні обґрунтованою можливість причинно-наслідкового зв’язку між застосуванням лікарського засобу та їх виникненням, що базується, зокрема, на їхній порівняльній частоті в клінічних дослідженнях (випробуваннях), на результатах епідеміологічних досліджень та/або на оцінці причинно-наслідкового зв’язку на основі індивідуальних повідомлень про випадки небажаних реакцій. Небажані реакції, які не мають хоча б підозри на причинно-наслідковий зв’язок, не зазначаються у короткій характеристиці лікарського засобу.

Зміст цього підрозділу має бути обґрунтований у клінічних оглядах матеріалів реєстраційного досьє на основі оцінки найвищих доказів усіх спостережуваних небажаних реакцій і всіх фактів, що стосуються оцінки причинно-наслідкового зв’язку, тяжкості та частоти небажаних реакцій.

Підрозділ 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу регулярно переглядається та у разі необхідності оновлюється з метою забезпечення належного інформування спеціалістів охорони здоров’я щодо профілю безпеки застосування лікарського засобу.

Підрозділ оформлюється стисло і конкретно та не має містити такої інформації, як твердження про відсутність конкретних небажаних реакцій, порівняльні частоти, відмінні від описаних у короткій характеристиці лікарського засобу, або твердження про загальну добру переносимість, такі як «добре переноситься», «небажані реакції, як правило, рідкісні». Заяви про відсутність доказів причинно-наслідкового зв’язку не зазначаються у короткій характеристиці лікарського засобу.

Підрозділ 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу має складатися з таких заголовків:

«Короткий опис профілю безпеки»;

«Перелік небажаних реакцій у вигляді таблиці»;

«Опис окремих небажаних реакцій:

«Діти» (за умови застосування дітям)

«Інші особливі групи пацієнтів». (за необхідності)

У заголовку «Короткий опис профілю безпеки» резюме профілю безпеки має містити інформацію про найбільш серйозні та/або найчастіші небажані реакції.

Якщо відомо, зазначається час, коли виникають небажані реакції. Наприклад, щоб запобігти передчасному припиненню лікування, може бути важливим інформувати про несерйозні небажані реакції, які часто виникають на початку лікування, але можуть зникнути з його продовженням. Іншим прикладом може бути інформування про небажані реакції, пов’язані з тривалим застосуванням. Частота наведених небажаних реакцій повинна бути вказана якомога точніше. Цей короткий опис профілю безпеки має відповідати важливим ідентифікованим ризикам, зазначеним в Плані управління ризиками. Інформація має узгоджуватися з таблицею небажаних реакцій, зазначеній у заголовку перелік небажаних реакцій у вигляді таблиці. Вказується перехресне посилання на підрозділ 4.4, якщо в цьому підрозділі запропоновані відповідні заходи з мінімізації ризиків.

Наприклад, «На початку лікування можуть виникати епігастральний біль, нудота, діарея, головний біль або запаморочення; ці реакції зазвичай зникають протягом декількох днів, навіть якщо лікування продовжувати. Найчастішими небажаними реакціями під час лікування є запаморочення та головний біль, які виникають приблизно у 6 % пацієнтів. Серйозні гострі ураження печінки та агранулоцитоз можуть виникати рідко (менше 1 випадку на 1000 пацієнтів)».

У заголовку «Перелік небажаних реакцій у вигляді таблиці» в одній таблиці (або структурованому переліку) наводяться всі небажані реакції з відповідною категорією частоти. Для частих або дуже частих реакцій, а також коли це необхідно для наочності інформації, в таблиці наводяться показники частоти.

Для небажаних реакцій профілі яких помітно відрізняються залежно від застосування лікарського засобу робляться окремі таблиці. Наприклад, це може стосуватися лікарського засобу, який застосовується за різними показаннями (наприклад онкологічними та неонкологічними показаннями) або при різних нозологіях.

Оформлення таблиці розпочинається коротким абзацом із зазначенням джерела бази даних з безпеки застосування (наприклад, з клінічних випробувань, післяреєстраційних досліджень з безпеки або зі спонтанних повідомлень).

Таблицю слід оформлювати відповідно до класифікації систем органів за MedDRA. (Medical Dictionary for Regulatory Activities — медичний словник для регуляторної діяльності). Усі небажані реакції на лікарський засіб необхідно групувати відповідно до наведеного нижче порядку за класами систем органів MedDRA.

Терміни слід відносити до найбільш відповідного класу, пов’язаного з ураженим органом або системою:∙

Інфекції та інвазії

• Доброякісні, злоякісні та неуточнені новоутворення (включаючи кісти та поліпи)
• Порушення з боку крові та лімфатичної системи
• Порушення з боку імунної системи
• Ендокринні порушення
• Порушення обміну речовин та харчування
• Психічні розлади
• Порушення з боку нервової системи
• Порушення з боку органу зору
• Порушення з боку органу слуху та лабіринту
• Порушення з боку серця
• Судинні порушення
• Порушення з боку дихальної системи, органів грудної клітки та середостіння
• Порушення з боку шлунково-кишкового тракту
• Гепатобіліарні порушення
• Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини
• Порушення з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини
• Порушення з боку нирок та сечовивідних шляхів
• Вагітність, післяпологовий період та перинатальні стани
• Порушення з боку репродуктивної системи та молочних залоз
• Вроджені, спадкові та генетичні порушення
• Загальні порушення та реакції в місці введення
• Лабораторні дослідження
• Травми, отруєння та ускладнення процедур
• Хірургічні та медичні процедури
• Соціальні обставини

Опис небажаних реакцій має ґрунтуватися на використанні найбільш прийнятного рівня термінології. Зазвичай застосовується рівень переважного терміна . У окремих випадках може бути доцільним використання терміна найнижчого рівня або узагальнених термінів високого рівня. Термін небажаної реакції слід наводити у природному порядку слів, наприклад: «Інтерстиціальна пневмонія» замість «Пневмонія інтерстиціальна». За необхідності терміни можуть бути додатково модифіковані з метою підвищення зрозумілості. Слід використовувати найбільш загальновизнаний термін для певного стану.

Будь-які небажані реакції слід відносити до найбільш відповідної системи органів пов’язаної з цільовим органом. Наприклад, терміни «Порушення функції печінки», «Гепатит» та «Печінкова енцефалопатія» мають бути включені одного класу систем органів «Гепатобіліарні порушення» — замість розподілу між класами «Гепатобіліарні порушення», «Порушення з боку нервової системи» та «Лабораторні дослідження».

У межах кожного класу органів та систем небажані реакції розмежовуються за частотою, спочатку зазначаючи найчастіші реакції. У межах кожної групи за частотою небажані реакції розміщуються в порядку зменшення їхньої тяжкості (серйозності). Назви, що використовуються для опису кожної з груп частоти, мають відповідати стандартним термінам, встановленим у кожній офіційній мові, з дотриманням такого порядку: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000).

Якщо частота не оцінюється на основі наявних даних, використовується додаткова категорія частоти «частота невідома». У разі використання виразу «Частота невідома» до переліку термінів, що пояснюють категорії частоти, додається такий текст: «невідомо (неможливо оцінити за наявними даними)».

У короткій характеристиці лікарського засобу не використовуються такі вирази як: «ізольовані/поодинокі випадки/повідомлення».

Якщо додаткові відомості про небажану реакцію описані у заголовку «перелік небажаних реакцій у вигляді таблиці» відповідна реакція виділяється знаком «*», з приміткою «*див. підрозділ ».

У заголовку «Опис окремих небажаних реакцій» зазначається така інформація:

інформація, яка характеризує конкретну небажану реакцію і може бути корисною для запобігання її виникненню, для її оцінки або керування виникненням небажаної реакції в клінічній практиці;

інформація, що характеризує окремі серйозні та/або ті, які часто виникають, небажані реакції або ті, щодо яких були повідомлення про особливо тяжкі випадки. Інформація має містити дані про частоту і може описувати, наприклад, оборотність реакцій, час початку, тяжкість, тривалість, механізм реакції (якщо це має клінічне значення), залежність від дози, залежність від тривалості експозиції або факторів ризику.

У підрозділі 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу зазначаються заходи, яких слід вжити для уникнення специфічних небажаних реакцій, або дії, яких слід вжити у разі виникнення специфічних реакцій з перехресним посиланням на підрозділ 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу;

інформація про виникнення реакцій відміни з перехресним посиланням на підрозділ 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу у разі необхідності зменшення дози або рекомендації щодо припинення застосування лікарського засобу;

будь-які відмінності між різними лікарськими формами щодо небажаних реакцій.

У разі застосування комбінованих лікарських засобів зазначається інформація про те, які конкретно небажані реакції зазвичай пов’язані з діючими речовинами, що входять до складу комбінації, якщо такі небажані реакції відомі;

будь-які небажані реакції, що виникають безпосередньо внаслідок взаємодії, з перехресним посиланням на підрозділ 4.5 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу;

інформація про небажані реакції з дуже низькою частотою виникнення або з відстроченою появою симптомів, які, можливо, не спостерігалися у зв’язку із застосуванням лікарського засобу, але які вважаються пов’язаними з тим самим терапевтичним, хімічним або фармакологічним класом лікарських засобів;

будь-які небажані реакції, специфічні для допоміжних речовин або залишків внаслідок виробничого процесу.

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджуються дані з безпеки застосування дітям у заголовку описується обсяг даних з безпеки застосування дітям (наприклад, з клінічних досліджень або даних фармаконагляду) з урахуванням вікових характеристик пацієнтів.

Зазначається недостатність даних та неможливість рекомендацій у разі обмеженості досвіду.

Якщо профіль безпеки у дітей та дорослих подібний, у короткій характеристиці лікарського засобу зазначається для прикладу таке формулювання: «Очікується, що частота, тип і тяжкість небажаних реакцій у дітей будуть такими ж, як і у дорослих».

Зазначається наявність подібних профілів безпеки в різних педіатричних підгрупах.

Будь-які клінічно значущі відмінності (тобто за характером, частотою, тяжкістю або зворотністю небажаних реакцій) між профілями безпеки у дорослих і дітей або у відповідних вікових групах дітей слід описувати та подавати за віковими групами пацієнтів. У разі необхідності спеціального моніторингу це слід зазначати з перехресним посиланням на підрозділ 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Для клінічно значущих відмінностей слід наводити окрему таблицю з переліком таких небажаних реакцій за частотою та представляти її за відповідними віковими групами, якщо це підтверджено даними реєстраційного досьє. Якщо окремі небажані реакції у педіатричних пацієнтів класифікуються як часті (≥1/100 до <1/10) або дуже часті (≥1/10), їх частоту слід зазначати в дужках. У разі суттєвих відмінностей від профілю безпеки у дорослих слід надавати короткий опис профілю безпеки у дітей. Доступну інформацію з будь-яких науково обґрунтованих джерел щодо довгострокової безпеки застосування у дітей (зокрема щодо росту, когнітивного розвитку та статевого дозрівання) слід узагальнювати у короткій характеристиці лікарського засобу незалежно від того, чи є вона позитивною або негативною, із перехресним посиланням на підрозділ 5.1. розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу. Слід також зазначати будь-які фактори ризику, наприклад тривалість лікування.

Якщо це доречно, синдром відміни у новонароджених вказується в окремому рядку з перехресним посиланням на підрозділ 4.6 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

У заголовку «Інші особливі групи пацієнтів» зазначається інформація про будь-які клінічно значущі відмінності (наприклад, за характером, частотою, серйозністю або оборотністю небажаних реакцій чи необхідністю моніторингу), що спостерігалися в інших особливих групах пацієнтів, таких як пацієнти літнього віку, пацієнти з порушенням функції нирок та пацієнти з порушенням функції печінки, пацієнти з іншими захворюваннями або з певним генотипом з можливістю перехресного посилання на інші підрозділи, такі як 4.3, 4.4. або 4.5.

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджуються небажані реакції, пов’язані з генетично обумовленим метаболізмом лікарського засобу, ці небажані реакції зазначаються в цьому підрозділі короткої характеристики лікарського засобу.

Пацієнти з дефіцитом певного ферменту у яких спостерігається інша частота або тяжкість небажаних реакцій, підтверджені матеріалами реєстраційного досьє, зазначаються в цьому підрозділі короткої характеристики лікарського засобу, які мають відповідати даним клінічних досліджень (випробувань).

У підзаголовку «Подальші вказівки щодо оцінки частоти небажаних реакцій» наводиться оцінка частоти небажаних реакцій, яка визначається залежно від джерел даних (наприклад, клінічні дослідження, післяреєстраційні дослідження з безпеки або спонтанні повідомлення про небажані реакції), якості збору даних та оцінки причинно-наслідкового зв’язку. Якщо вибір категорії частоти ґрунтується на різних джерелах, слід обирати категорію, що відповідає найвищій частоті, за винятком випадків, коли застосовано більш специфічний метод, який забезпечує оцінку з вищим рівнем достовірності, наприклад об’єднаний аналіз відповідних досліджень.

Реакції, про які повідомляється під різними термінами, але які відображають одне й те саме явище (наприклад, седативний ефект, сонливість), слід зазначати як одну небажану реакцію з метою уникнення заниження або маскування реального ефекту. Для запобігання маскуванню повного спектра відповідних симптомів у короткій характеристиці лікарського засобу слід використовувати один термін для позначення реакцій, що становлять синдромний комплекс.

У підзаголовку «Небажані реакції з клінічних досліджень» для підвищення точності оцінки частоти небажаних реакцій, якщо це доцільно та з урахуванням уникнення упередженості (наприклад, через значні відмінності в характеристиках популяцій або експозиції лікарського засобу), слід наводити об’єднані дані з безпеки, отримані з кількох досліджень.

Частота небажаних реакцій визначається на основі об’єднаних плацебо-контрольованих досліджень, якщо такі дані доступні та бази даних є достатньо великими для отримання інформативних результатів. Якщо ці дані відсутні або є недостатньо інформативними, для оцінки частоти використовуються дані досліджень з активним контролем або, за необхідності, дані одномоментних або додаткових досліджень.

Частота ґрунтується на показниках абсолютної захворюваності, а не на різниці або відносному ризику, розрахованих шляхом порівняння з плацебо або іншими групами порівняння. Якщо часта, дуже часта або серйозна небажана реакція (наприклад, суїцидальна поведінка) спостерігається також у групі плацебо з відповідною частотою, слід наводити обидва показники частоти для належної оцінки ризику.

У підзаголовку «Небажані реакції з досліджень безпеки» слід зазначати категорію частоти, до якої відноситься будь-яка небажана реакція, на основі точкової оцінки частоти, отриманої в дослідженнях, спланованих таким чином, щоб конкретні небажані реакції, що виникають у пацієнтів протягом визначеного періоду спостереження, могли бути виявлені та обґрунтовано пов’язані з лікарським засобом.

Розрахунок точкової оцінки частоти здійснюється із застосуванням стандартних статистичних методів. У випадках, коли вихідні дані подано у вигляді щільності захворюваності (із знаменником, вираженим у людино-годинах), для визначення категорії частоти виконується відповідне перетворення у пропорційну захворюваність, яка застосовується для найбільш репрезентативного періоду експозиції (наприклад, 1 тиждень, 3 місяці, 1 рік).

Якщо ризик зростає з часом, небажану реакцію та її частоту, у разі клінічної значущості, слід описувати детально.

У підзаголовку «Небажані реакції зі спонтанних повідомлень» кількість спонтанних повідомлень не наводиться, оскільки така інформація є неінформативною. Для визначення категорії частоти не слід використовувати дані спонтанних повідомлень.

У кінці підрозділу 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу розміщено заголовок «Повідомлення про підозрювані небажані реакції», що містить такий текст:

«Повідомлення про небажані реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про всі випадки підозрюваних небажаних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через базу даних з фармаконагляду органу державного контролю за посиланням: https://aisf. »;

9) у підрозділі 4.9 Передозування за необхідності у заголовках «Симптоми» або «Лікування» описуються гострі симптоми та ознаки, а також потенційні наслідки застосування різних рівнів доз лікарського засобу на основі всієї наявної інформації, включаючи випадковий прийом, помилки та спроби самогубства з боку пацієнтів.

Враховуючи всі наявні докази, описується лікування передозування у людини, наприклад, щодо моніторингу або застосування специфічних агоністів/антагоністів, антидотів або методів, що підвищують виведення лікарського засобу, таких як діаліз. Рекомендацій щодо дозування інших лікарських засобів (зокрема антидотів) не зазначаються, оскільки це може призвести до протиріччя між короткими характеристиками цих лікарських засобів. Якщо це можливо, описуються загальні реанімаційні заходи.

У заголовка «Додаткова інформація про особливі групи пацієнтів» цього підрозділу зазначається інформація, що спостерігається в особливих групах пацієнтів, таких як пацієнти літнього віку, пацієнти з порушенням функції нирок, пацієнти з порушенням функції печінки, іншими супутніми захворюваннями і т.д.

Якщо є специфічні особливості щодо передозування у дітей, у заголовку «Діти» цього підрозділу зазначається відповідна інформація.

У заголовках цього підрозділу окремо зазначають лікарські засоби/дози, одноразове застосування яких у дітей може призвести до летального отруєння.

18. У розділі 5 короткої характеристики лікарського засобу зазначаються фармакологічні властивості з дотриманням таких детальним вимог:

1) у підрозділах 5.1–5.3 розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу зазначається інформація, важлива для лікаря та інших медичних працівників, з урахуванням затверджених терапевтичних показань та потенційних небажаних реакцій на застосування лікарського засобу. Повідомлення мають бути короткими і точними.

Підрозділи мають регулярно оновлюватися, коли з’являється нова інформація, особливо стосовно застосування дітям;

2) у підрозділі 5.1 Фармакодинамічні властивості розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу вказується така інформація:

«Фармакотерапевтична група: {група}, код АТХ: {код}» з включенням терапевтичної підгрупи (2-й рівень класифікації ВООЗ) з 3 рівнем (фармакологічною підгрупою), 4 рівнем (хімічною підгрупою), 5 рівнем (міжнародна непатентована назва) відповідно до інформації офіційного сайту Центру ВООЗ по співпраці в методології статистичних досліджень.

Якщо код ATХ відсутній, це зазначається як: «ще не призначений».

Для лікарських засобів, які реєструються як подібний біологічний лікарський засіб, додається таке твердження:

«{(Торгова) назва лікарського засобу} є подібним біологічним лікарським засобом.»

Інформація про клінічну ефективність і безпеку може бути у табличному вигляді.

У заголовках: «Механізм дії», «Фармакодинамічні ефекти», «Клінічна ефективність і безпека» зазначається інформація для лікаря, наприклад, основні результати (статистично переконливі та клінічно значущі) щодо попередньо визначених кінцевих точок або клінічних наслідків у великих дослідженнях, а також основні характеристики популяції пацієнтів, яка надається в обмеженій доцільній формі. Така інформація про клінічні випробування має бути стислою, чіткою, доречною і збалансованою, а також має узагальнювати докази з відповідних досліджень, що підтверджують показання. Величина ефектів має бути описана з використанням абсолютних цифр. Відносні ризики або непарні співвідношення зазначаються разом з абсолютними цифрами.

У виняткових випадках, коли подана клінічно значуща інформація з підгрупових аналізів або аналізів, проведених постфактум, вона має бути виважено представлена як така, що відображає обмежену достовірність як позитивних, так і негативних вторинних спостережень.

Будь-яка відповідна фармакогенетична інформація з клінічних досліджень може бути зазначена в цьому підрозділі короткої характеристики лікарського засобу у короткій характеристиці лікарського засобу із включенням будь-яких даних, що демонструють різницю в користі або ризику залежно від певного генотипу або фенотипу.

У заголовка «Діти» зазначаються результати всіх фармакодинамічних (клінічно значущих) досліджень або досліджень ефективності, проведених за участю дітей, із зазначенням віку або відповідної підгрупи пацієнтів. У разі наявності нової достовірної інформації результати цих досліджень мають оновлюватися.

Якщо наявні дані існують, але педіатричне показання не зареєстроване, такі дані слід наводити з обов’язковим перехресним посиланням на підрозділ 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу, а у разі необхідності — на підрозділ 4.3 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

До результатів досліджень, які зазначаються у короткій характеристиці лікарського засобу, включаються відповідні дані з безпеки. Для пошукових досліджень наводяться результати основних кінцевих точок із зазначенням основних характеристик досліджуваної популяції та застосованих доз.

Інформація та результати підтверджених досліджень, які є доступними, замінюється результатами пошукових досліджень. Для підтверджувальних досліджень у короткій характеристиці лікарського засобу зазначаються мета, тривалість дослідження, дози, що застосовувалися (і форму випуску, якщо вона відрізняється від ринкової), основні характеристики досліджуваної популяції (включаючи вік пацієнтів і їх кількість), а також основні результати щодо попередньо визначених кінцевих точок незалежно від того, є вони позитивними чи негативними. Якщо дані вважаються непереконливими, про це зазначається у короткій характеристиці лікарського засобу.

Зазначаються мета та основні результати або висновок будь-якого конкретного клінічного дослідження з безпеки.

Якщо наявна відмова або відкладено педіатричну розробку, інформація подається в такій формі:

для відмов, що застосовуються до всіх підгруп педіатричної популяції:

«{Назва установи} відмовилася від обов’язку подавати результати досліджень {(Торгова) назва лікарського засобу} (або для генеричних лікарських засобів: «референтний лікарський засіб, що містить {назва діючої(их) речовини(ин)}…») в усіх підгрупах педіатричної популяції в{умови відповідно до педіатричного плану дослідження для певного показання} (див. підрозділ 4.2. розділу 4 в підрозділі «Застосування дітям»)»;

для відстрочок, що застосовуються щонайменше до однієї підгрупи:

«{Назва установи} відклала зобов’язання подавати результати досліджень

{(Торгова) назва лікарського засобу} (або для генеричних лікарських засобів:

«референтний лікарський засіб, що містить {назва діючої(их) речовини речовини(ин)}…») в одній або кількох підгрупах педіатричної популяції в {умови відповідно до педіатричного плану дослідження для певного показання} (див. підрозділ 4.2. розділу 4 в підрозділі «Застосування дітям»)»;

для лікарських засобів, зареєстрованих під зобов’язання:

«Цьому лікарському засобу надано статус «під зобов’язання», який підлягає додатковому моніторингу. Це означає, що очікуються додаткові докази щодо цього лікарського засобу. Орган державного контролю переглядатиме нову інформацію про цей лікарський засіб щороку, і ця коротка характеристика буде оновлюватися у разі необхідності.»;

для лікарських засобів, які зареєстровані у виняткових обставинах:

«Цей лікарський засіб було зареєстровано за процедурою реєстрації «у виняткових обставинах».

3) у підрозділі 5.2 Фармакокінетичні властивості розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу наводяться фармакокінетичні властивості діючої(их) речовини(н), які стосуються рекомендованої дози, сили дії та лікарської форми, що реалізується на ринку. Якщо вони недоступні, результати, отримані при інших шляхах введення, застосуванні інших лікарських форм або доз, можуть бути наведені як альтернативні.

Основні первинні фармакокінетичні параметри, такі як біодоступність, кліренс і період напіввиведення, наводяться в середніх значеннях з мірою варіабельності.

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджується фармакокінетика, у в цьому підрозділі короткої характеристики лікарського засобу зазначається така інформація:

загальний вступ, інформація про те, чи є лікарський засіб проліками, чи є активні метаболіти, хіральність, розчинність, інформація про популяцію, в якій були отримані загальні фармакокінетичні дані, тощо;

загальні характеристики діючої(их) речовини(н) після застосування лікарського засобу, що виводиться на ринок;

у заголовку «Всмоктування» зазначається повне або неповне всмоктування; абсолютна та/або відносна біодоступність; ефект першого проходження; час досягнення максимальної концентрації в плазмі; вплив їжі; у разі місцевого застосування лікарського засобу — системна біодоступність; участь транспортних білків. Зазначається інформація про місце абсорбції в шлунково-кишковому тракті, якщо така наявна (оскільки це може бути важливим для введення через ентеральний зонд);

у заголовку «Розподіл» зазначається зв’язування з білками плазми; передбачуваний об’єм розподілу на кілограм маси тіла (л/кг); концентрації в тканинах та/або плазмі; залучення транспортних білків;

у заголовку «Біотрансформація» зазначається: ступінь метаболізму; які метаболіти; активність метаболітів і внесок у дію та токсичність; ферменти, що беруть участь у метаболізмі; місце метаболізму; результати досліджень взаємодії in vitro, які показують, чи може нова сполука індукувати/інгібувати метаболічні ферменти;

у заголовку «Елімінація» зазначається період напіввиведення, загальний кліренс; між- та/або внутрішньосуб’єктна варіабельність загального кліренсу; шляхи виведення незміненої речовини та метаболітів, включаючи відносну частку печінкової та ниркової елімінованої фракції, участь транспортних білків.

у заголовку «Лінійність/нелінійність» зазначається лінійність/нелінійність фармакокінетики діючої речовини стосовно дози та/або часу; якщо фармакокінетика є нелінійною стосовно дози та/або часу, надається основна причина нелінійності; додаткова інформація у разі наявності;

характеристики в певних групах пацієнтів у таких заголовках як «Пацієнти з порушенням функції нирок», «Пацієнти з порушенням функції печінки», «Пацієнти літнього віку», «Діти» або «Інші особливі популяції пацієнтів» (уточнюється) із зазначенням варіацій щодо таких факторів, як вік, маса тіла, стать пацієнта, статус паління, поліморфний метаболізм та супутні патологічні стани, такі як ниркова недостатність, захворювання печінки, включаючи ступінь порушення. Якщо вплив на фармакокінетику вважається клінічно значущим, такий вплив описується у кількісному вираженні (перехресне посилання на підрозділ 4.2, якщо застосовно);

у заголовку «Фармакокінетичні/фармакодинамічні взаємозв’язки» зазначається зв’язок між дозою/концентрацією/фармакокінетичним параметром та ефектом (істинною кінцевою точкою, валідованою сурогатною кінцевою точкою або побічною дією) та описується досліджувана популяція;

у заголовку «Діти» зазначаються узагальнені результати фармакокінетичних досліджень у різних дитячих вікових групах та порівнюються з даними, отриманими у дорослих, якщо вони доступні. Якщо необхідно, можна навести дозу, що забезпечує таку саму експозицію препарату, як і у дорослих. Слід вказати лікарську(і) форму(и), що використовувалася(лися) для фармакокінетичних досліджень у дітей. Слід зазначити невизначеності, пов’язані з обмеженим досвідом;

4) у підрозділі 5.3 розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу зазначається доклінічні дані з безпеки.

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджені дослідження за участю молодих тварин, додається заголовок «Дослідження за участю молодих тварин» у підрозділ 5.3 розділу 5 короткій характеристиці.

Якщо результати доклінічних досліджень, наведені в матеріалах досьє, не додають інформації, необхідної лікарю, який призначає лікування, то ці результати (позитивні чи негативні) не потрібно зазначати в цьому в короткій характеристиці лікарського засобу.

Результати доклінічних досліджень коротко описуються із застосуванням таких тверджень:

«Доклінічні дані не виявляють особливої небезпеки для людини на основі традиційних досліджень фармакологічних властивостей, токсичності при застосуванні повторних доз, генотоксичності, канцерогенного дії, впливу на репродуктивну функцію і розвиток.»

«Ефекти в доклінічних дослідженнях спостерігалися лише при експозиції, яка значно перевищувала максимальний вплив на людину, що вказує на незначну значущість для клінічного використання.»

«Небажані реакції, які не спостерігалися в клінічних дослідженнях, але відзначалися у тварин при рівнях експозиції, подібних до клінічних рівнів, і можуть стосуватися клінічного застосування, наведені нижче. »

Результати доклінічних досліджень, що мають відношення до застосування педіатричним пацієнтам, включаючи дослідження на молодих тваринах і пери- або постнатальні дослідження, зазначаються під окремим заголовку короткої характеристики лікарського засобу з урахуванням їхньої клінічної значущості, якщо це необхідно.

Надається інформація про будь-які результати доклінічних випробувань, які можуть бути важливими для особи, що призначає лікарський засіб, при визначенні профілю безпеки лікарського засобу, що застосовується за дозволеним(и) показанням(ями), і які ще не включені до інших відповідних підрозділів короткої характеристики лікарського засобу.

В кінці розділу 5 зазначається підрозділ «Оцінка екологічного ризику».

Якщо матеріалами досьє підтверджується відсутність ризику впливу для навколишнього середовища або якщо оцінка ризику не вказує на можливий ризик для навколишнього середовища, цей підзаголовок не потрібно наводити, а в підрозділі 6.6 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу зазначається твердження: «Невикористаний лікарський засіб або відходи необхідно утилізувати відповідно до національних вимог».

Якщо наявний ризик для навколишнього середовища підтверджений матеріалами реєстраційного досьє, у підрозділі «Оцінка екологічного ризику» розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу включаються висновки щодо оцінки екологічного ризику при застосуванні лікарського засобу з посиланням на підрозділ 6.6 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу.

19. У розділі 6 короткої характеристики лікарського засобу зазначаються фармацевтичні дані з дотриманням таких детальним вимог:

1) у підрозділі 6.1 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу зазначається перелік допоміжних речовин. Назва допоміжної(их) речовини(н) зазначається українською мовою.

Для лікарських засобів передової терапії описуються системи консервантів.

Надається перелік якісного складу допоміжних речовин, включаються всі допоміжні речовини, наявні в лікарському засобі, навіть ті, що присутні в невеликих кількостях, наприклад друкарські фарби, із урахуванням детальної інформації щодо впливу допоміжних речовини, наведеною у додатку 2 до цих Детальних вимог.

Для трансдермальних пластирів зазначаються всі інгредієнти пластиру (включаючи клей, лайнер і плівку-основу).

Не зазначаються діюча речовина, залишки речовин, що використовуються під час виробництва готового лікарського засобу (наприклад розчинники, гази для барокамери або антибіотики у виробництві вакцин), мастила для попередньо заповнених шприців та складові оболонки капсул для інгаляційних порошків, які не призначені для вдихання.

Якщо залишки антибіотиків або інших антимікробних засобів, що використовуються у виробництві і є відомими алергенами, що можуть спричинити небажані реакції, що підтверджено матеріалами реєстраційного досьє, зазначаються у підрозділах 4.3 або 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу залежно від ситуації.

Якщо ад’юванти та адсорбенти присутні у вакцинах, їх зазначають у розділі 2 короткої характеристики лікарського засобу, з посиланням у цьому підрозділі на розділ 2: «Ад’ювант» або «адсорбент».

Не зазначаються залишкові реагенти/речовини з виробничого процесу.

Якщо залишкові антибіотики або інші антимікробні речовини, які є відомими алергенами з можливістю спричинення побічних реакцій, що підтверджено матеріалами реєстраційного досьє, ці залишкові антибіотики або інші антимікробні речовини зазначаються у розділі 2 короткої характеристики лікарського засобу із посиланням на підрозділи 4.3, 4.4 та/або 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Попередження, необхідні щодо допоміжної(их) або залишкової(их) речовини(н) з виробничого процесу, наводяться в підрозділі 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Якщо наявний МНН у допоміжних речовин, такий МНН зазначається у допоміжних речовинах з додаванням форми солі або гідрату, якщо це доречно, або назви згідно з Державною фармакопеєю України (ДФУ) або Європейською фармакопеєю (ЄФ).

Якщо відсутній МНН у допоміжних речовин або назва згідно з Державною фармакопеєю України (ДФУ) або Європейською фармакопеєю (ЄФ), така допоміжна речовина зазначає звичайну загальноприйняту назву. Не слід посилатися на фармакопейну якість. Поряд із загальною назвою допоміжної речовини вказується літера «Е», якщо вона існує і якщо це необхідно для правильного використання.

Інгредієнти в сумішах допоміжних речовин зазначаються окремо. У разі коли повний склад ароматизатора або запаху невідомий заявнику або представнику в Україні або є занадто складним, він описується у загальних рисах (наприклад «апельсиновий ароматизатор») із зазначенням кожного із компонентів, про які відомо, що вони спричиняють певну дію або ефект.

Інгредієнти, які можуть бути додані для корекції рН, супроводжуються дужкою «(для корекції рН)».

Вигадані назви або загальні описові назви, такі як «друкарська фарба», не використовуються замість загальної назви інгредієнта або суміші інгредієнтів, але можуть використовуватися разом з назвою (назвами) інгредієнта (інгредієнтів), якщо зрозуміло, які саме інгредієнти описуються цією назвою.

Хімічно модифіковані допоміжні речовини зазначаються таким чином, щоб уникнути плутанини з немодифікованими допоміжними речовинами, наприклад «прежелатинізований крохмаль».

Для наочності кожна допоміжна речовина зазначається в окремому рядку. За потреби використовуються заголовки, наприклад для зазначення допоміжних речовин в різних частинах лікарського засобу, наприклад, ядро/оболонка таблетки, вміст капсули/оболонка. Для лікарських засобів, які представлені в декількох контейнерах або в двокамерних контейнерах, для кожного контейнера або для кожної камери зазначаються допоміжні речовини.

Забороняється використовувати скорочення назв допоміжних речовин, крім випадків, якщо це виправдано з міркувань економії місця. Скорочені назви допоміжних речовин можуть бути на маркуванні за умови, що ці скорочення зазначені в підрозділі 6.1 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу.

У разі відсутності допоміжних речовин вказується: «Відсутні.»;

2) у підрозділі 6.2 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу зазначається інформація про фізичну та хімічну несумісність лікарського засобу з іншими лікарськими засобами, з якими він може змішуватися або вводитися одночасно. Це особливо важливо для лікарських засобів, що підлягають відновленню та/або розведенню перед парентеральним введенням. Є такі значні проблеми взаємодії, наприклад, сорбція компонентів лікарського засобу в шприцах, парентеральних контейнерах великого об’єму, трубках, вбудованих фільтрах, наборах для введення.

Інформація щодо сумісності лікарського засобу з іншими лікарськими засобами або пристроями зазначається у підрозділі 6.6 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу. Заяви щодо фармакологічної та хімічної/фізичної несумісності з харчовими продуктами зазначаються у підрозділі 4.5 розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу. У цьому підрозділі, якщо доречно, зазначається таке стандартне твердження «Не застосовується».

Для лікарських форм, наприклад парентеральних, зазначається одне з таких стандартних тверджень:

«За відсутності досліджень сумісності цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами.» (наприклад, для парентерального введення);

«Цей лікарський засіб не можна змішувати з іншими лікарськими засобами, крім зазначених у підрозділі <6.6.> <і> <12>.»;

«Не застосовується.» (якщо доречно, наприклад, для твердих пероральних фармацевтичних форм);

3) у підрозділі 6.3 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу зазначаються дані щодо терміну придатності лікарського засобу та, якщо необхідно, його термін придатності після розведення, відновлення чи після першого відкриття первинної упаковки.

Дозволяється тільки один загальний термін придатності для готового лікарського засобу, навіть якщо різні компоненти лікарського засобу можуть мати різний термін зберігання (наприклад порошок і розчинник).

Термін придатності чітко вказується у відповідних одиницях часу із зазначенням одного з таких тверджень: «6 місяців» або «1 рік», або «18 місяців», або «2 роки», або «30 місяців», або «3 роки».

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджено у ході розробки лікарського засобу застосування інших лікарських засобів, то зазначається термін придатності під час застосування лікарського засобу для інших лікарських засобів. Якщо необхідно приготувати різні концентрації, наприклад, для застосування дітям, зазначається фізико-хімічна стабільність у всьому діапазоні концентрацій, наприклад «Стабільність була продемонстрована в діапазоні від Х мг/мл до Y мг/мл протягом Т годин/днів при 25 ºC та 2–8 ºC».

У разі педіатричних показань, якщо для дітей не існує лікарської форми, що відповідає їхньому віку, але можна приготувати тимчасову форму на основі існуючої лікарської форми, відповідні фізико-хімічні дані щодо зберігання та стабільності зазначаються у цьому підрозділі з перехресним посиланням на підрозділи 6.4 та 6.6 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу.

Якщо медичним працівникам або пацієнтам необхідно надати інформацію про особливі тимчасові умови зберігання, наприклад, для амбулаторного застосування (наприклад, термін придатності 24 місяці при температурі 2–8 °C, з яких протягом 3 місяців можливе зберігання при температурі нижче 25 °C), слід надати відповідні додаткові вказівки. Така інформація завжди повинна ґрунтуватися на даних щодо стабільності. Зокрема, слід вказати рекомендований діапазон температур і максимальну тривалість тимчасового зберігання. Ці вказівки можуть також включати заходи, яких слід вжити після зберігання лікарського засобу в умовах тимчасового зберігання (наприклад, негайно утилізувати).

Не слід використовувати заяви, такі як: «Ці дані не є рекомендаціями щодо зберігання».

Не слід зазначати тип первинної упаковки, якщо терміни зберігання однаковий для всіх. Умови зберігання не слід вказувати, за винятком умов зберігання після відкриття. Заяви, такі як: «Не використовувати після закінчення терміну придатності», не вказуються.

Якщо разом з лікарським засобом постачається пристрій, слід зазначати термін придатності пристрою для використання, якщо це доречно;

4) У підрозділі 6.4 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу зазначаються умови зберігання лікарського засобу із поясненням чи є лікарський засіб чутливим до світла та/або вологи.

Для стерильних лікарських засобів після відкриття, розведення або відновлення слід наводити перехресне посилання на підрозділ 6.3. розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу:

«Умови зберігання після <відновлення> <розведення> <першого відкриття> лікарського засобу див. у підрозділі 6.3. розділу 6»

Якщо наводиться таке спеціальне попередження щодо зберігання, воно має бути узгоджено з попередженням між короткою характеристикою лікарського засобу, маркуванням та листком-вкладкою.

Для вакцин, за наявності відповідних даних, застосовується таке формулювання:

«Дані щодо стабільності вказують, що компоненти вакцини є стабільними протягом <x> годин при зберіганні вакцини за температури від <y>°C до <z>°C. Після закінчення цього періоду <(Торгова назва лікарського засобу)> повинна бути негайно використана або утилізована. Ці дані необхідні для медичних працівників у разі тимчасових відхилень температури.»

Попередження про те, що лікарський засіб слід зберігати в недоступному для дітей місці (зокрема: «зберігати в недоступному для дітей місці»), не повинно зазначатись в короткій характеристиці лікарського засобу в жодному з розділів;

5) у підрозділі 6.5 Тип та вміст упаковки <та спеціальне обладнання для застосування, введення або імплантації> розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу вказується первинна упаковка, використовуючи стандартний термін ДФУ або ЄФ із зазначенням матеріалу, з якого виготовлена первинна упаковка («скляні флакони», «блістери з ПВХ/алюмінію», «пляшки з ПНД»); а також перераховуються всі інші компоненти упаковки, наприклад, голки, тампони, мірні ложки, шприци, інгалятори. В цьому підрозділі пояснюється градуювання вимірювальних приладів, описується ємність розчинника, що додається до лікарського засобу. Надмірна деталізація, наприклад, щодо кольору пробки, характеру лаку для термозакупорювання, не зазначається. Для парентеральних препаратів, коли для розрізнення форм випуску лікарського засобу використовується колір упаковки, про це зазначається у цьому підрозділі.

Якщо це доречно, зазначається, чи є кришка первинної упаковки захищеною від відкривання дітьми.

Вказуються всі розміри упаковки, а для вакцин — кількість доз у контейнері із зазначенням кількості одиниць, кількості доз (наприклад, для багатодозових вакцин, інгаляторів тощо), загальну вагу або об’єм безпосереднього контейнера, залежно від обставин, а також кількості контейнерів у будь-якій зовнішній картонній коробці.

У разі необхідності зазначається стандартне твердження: «Не всі розміри упаковок можуть бути представлені на ринку.», щоб попередити медичних працівників про те, що не всі перелічені розміри упаковок можуть бути доступними для виписування рецептів або відпуску. Твердження не потребує додаткових пояснень щодо того, на які розміри упаковки це стосується.

Упаковки на кілька одиниць, призначені лише для дистрибуції, не є новими розмірами упаковки для маркетингу лікарського засобу, а тому у короткій характеристиці лікарського засобу не зазначаються.

Заголовок «Спеціальне обладнання для використання, введення або імплантації» у цьому підрозділі стосується лише для лікарських засобів передової терапії.

У разі потреби можуть бути включені пояснювальні ілюстрації;

6) у підрозділі 6.6 Особливі запобіжні заходи щодо утилізації <та іншого поводження з лікарським засобом> розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу, у разі потреби, зазначаються практичні інструкції щодо техніки підготовки (відновлення або розведення) та застосування лікарського засобу медичними працівниками, із перехресним посиланням на підрозділ 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Надання практичної інформації може містити текст і додатково піктограми, (у разі потреби).

З метою зручності пошуку інформації щодо підготовки (розведення чи відновлення) лікарського засобу в підрозділі 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу додається посилання на відповідну інформацію в підрозділі 6.6 розділу 6, наприклад: «Для отримання інструкцій щодо розведення лікарського засобу перед введенням див. підрозділ 6.6 розділу 6.».

У цьому підрозділі надається лише інформація, необхідна фармацевту або іншому медичному працівнику для підготовки лікарського засобу до введення пацієнту.

Інформація про приготування лікарського засобу (наприклад, суспензія порошку для ін’єкцій або приготування розчину) включається до підрозділу 6.6 розділу 6 незалежно від того, хто готує лікарський засіб (фармацевт, лікар, інший медичний працівник, пацієнт, батьки або особи, які здійснюють догляд). Якщо лікарський засіб потребує відновлення, описується зовнішній вигляд лікарського засобу після відновлення.

Якщо матеріалами реєстраційного досьє підтверджена інформація щодо сумісності лікарського засобу з іншими лікарськими засобами або пристроями, така інформація зазначається у короткій характеристиці лікарського засобу.

У виняткових випадках, коли лікарський засіб показаний для застосування дітям і коли не може бути розроблена адекватна педіатрична лікарська форма (на основі належним чином обґрунтованих наукових даних), інформація про екстемпоральну форму зазначається у заголовку «Застосування дітям» цього підрозділу і повинна містити перехресне посилання на підрозділ 4.2. розділу 4. У короткій характеристиці лікарського засобу надаються детальні інструкції з приготування екстемпорального лікарського засобу з відповідної лікарської форми для дорослих або іншої лікарської форми для дітей старшого віку, а також додаткова інформація щодо екстемпоральних лікарських засобів для застосування дітям молодшого віку та, якщо необхідно, максимальний термін зберігання, протягом якого такий лікарський засіб буде відповідати специфікації. Якщо потрібно, зазначається у цьому підрозділі необхідний пакувальний матеріал та умови зберігання.

Рекомендації щодо утилізації зазначаються у цьому підрозділі, якщо вони прийнятні для цього лікарського засобу.

Якщо потрібні спеціальні заходи для утилізації лікарського засобу, стандартне речення не наводиться, а заходи описуються у цьому підрозділі.

Якщо рекомендуються особливі запобіжні заходи щодо поводження з певними лікарськими засобами та їх утилізації, такими як цитотоксичні речовини та деякі біологічні лікарські засоби або їхні відходи, наприклад, лікарські засоби, що містять живі організми, вони зазначаються в цьому підрозділі, а у разі необхідності — й інформація щодо утилізації предметів, що контактують з лікарським засобом, таких як підгузки або ложки, що використовуються для введення пероральних вакцин. Якщо оцінкою ризику для навколишнього середовища встановлено можливий ризик, необхідно додати стандартне речення: «Цей лікарський засіб може становити ризик для навколишнього середовища (див. підрозділ 5.3.).»

Якщо це необхідно, наприклад, для цитотоксичних речовин, слід включити таке стандартне твердження:

«Невикористаний лікарський засіб або відходи необхідно утилізувати відповідно до місцевих вимог.»

Якщо немає спеціальних інструкцій щодо способу застосування або поводження з лікарським засобом для фармацевтичного працівника або іншого медичного працівника, слід включити стандартне твердження: «Особливих вимог щодо утилізації немає.»

У короткій характеристиці лікарського засобу зазначаються вичерпні вказівки, необхідні для точного приготування певних лікарських засобів, таких як цитотоксичні та деякі біологічні лікарські засоби, та/або необхідні для захисту осіб, які готують лікарський засіб або працюють з ним, включаючи батьків або осіб, що здійснюють догляд за особами, що хворіють.

Будь-які особливі застереження щодо поводження з лікарським засобом наводяться у підрозділі 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Інформація про ризики, пов’язані з професійним впливом, зазначається у цьому підрозділі з посиланням на підрозділи 4.4 або 4.8 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу, якщо в них міститься відповідна інформація.

20. У розділі 7 короткої характеристики лікарського засобу зазначається найменування та місцезнаходження власника реєстрації у такому форматі:

{Найменування та адреса}

{телефон}

{електронна пошта}

Можуть бути вказані номери телефонів, факсів або адреси електронної пошти (не зазначаються веб-сайти чи електронні листи з посиланнями на веб-сайти).

21. У розділі 8 короткої характеристики лікарського засобу зазначається реєстраційний номер.
22. У розділі 9 короткої характеристики лікарського засобу зазначається дата державної реєстрації/перереєстрації у такому форматі:

«Дата державної реєстрації: {ДД. місяць РРРР}.»

Дата повинна відповідати даті рішення органу державного контролю про державну реєстрацію лікарського засобу. Дата пізнішого рішення про внесення змін до державної реєстрації не зазначається. Якщо дати різні, їх слід зазначати в окремих рядках наступним чином, наприклад:

«ДД. місяць РРРР (X 5 мг таблетки)»

«ДД. місяць РРРР (X 10 мг таблетки)»

«Дата останньої перереєстрації: {ДД. місяць РРРР}.»

23. У розділі 10 короткої характеристики лікарського засобу зазначається дата перегляду тексту.

«ДД. місяць РРРР»

«{ДД.ММ. РРРР}»

Дата перегляду не вказується при процедурі державної реєстрації.

Після прийняття рішення про державну реєстрацію зазначається дата останнього затвердженого оновленого тексту короткої характеристики, наприклад: дата останнього рішення про внесення змін до короткої характеристики лікарського засобу, або дата перереєстрації.

24. У розділі 11 короткої характеристики лікарського засобу зазначається дозиметрія, якщо необхідно.

Для радіофармацевтичних лікарських засобів у цьому підрозділі зазначається повний докладний опис внутрішньої радіаційної дозиметрії. Для всіх інших лікарських засобів цей підрозділ не зазначається.

25. У розділі 12 короткої характеристики лікарського засобу зазначається інструкція щодо приготування радіофармацевтичних лікарських засобів, якщо необхідно.

Для радіофармацевтичних препаратів — додаткові детальні інструкції щодо приготування для негайного застосування та контролю якості таких лікарських засобів, а також, якщо необхідно, максимальний термін зберігання, протягом якого будь-який проміжний лікарський засіб, такий як елюат або готовий для застосування фармацевтичний лікарський засіб, буде відповідати власним специфікаціям.

Необхідно включити опис усіх заходів безпеки, яких слід дотримуватися медичним працівникам та пацієнтам під час приготування та застосування лікарського засобу, а також спеціальні інструкції щодо утилізації упаковки та її невикористаного вмісту.

26. В кінці тексту короткої характеристики лікарського засобу зазначається таке твердження: Детальну інформацію про цей лікарський засіб можна знайти на офіційному вебсайті органу державного контролю (http://www._____).

ІІІ. Вимоги до тексту листка-вкладки

1. Листок-вкладка складається за структурою, наведеною у додатку 3 до цих Вимог, та відповідно до затвердженої короткої характеристики лікарського засобу.

Листок-вкладка викладається державною мовою відповідно до вимог, встановлених Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», крім випадків, передбачених Законом.

2. Окремі пропозиції щодо тексту листка-вкладки подаються для різних лікарських форм у вигляді окремих документів у форматі DOCX.
3. Спільна пропозиція тексту листка-вкладки для кількох доз одного й того самого лікарського засобу або подібних лікарських форм (наприклад, капсул, таблеток або таблеток, вкритих плівковою оболонкою) подається в одному документі у форматі DOCX у разі, якщо один і той самий текст застосовується до всіх відповідних дозувань, типів та/або розмірів упаковок, або якщо текст спільного листка-вкладки містить узагальнену інформацію щодо всіх доступних дозувань, показань, режимів дозування, груп пацієнтів, для яких застосовується лікарський засіб, та інших відповідних даних.
4. Під час проведення експертизи на вимогу органу державного контролю заявником, власником реєстрації або представником в Україні подаються окремі листки-вкладки для відповідних дозувань або лікарських форм, якщо це є обґрунтованим.
5. Використання сірого затінення частин тексту в спільному листку-вкладці не допускається. Інформація, що стосується лише окремих дозувань, повинна зазначатися безпосередньо в тексті, наприклад: «Наведена нижче інформація стосується лише дозування лікарського засобу X мг».
6. Під час підготовки макета листка-вкладки та маркування до друку (зокрема щодо розміру шрифту, використання кольорів, макета) рекомендується враховувати вимоги відповідних нормативних документів України та рекомендації Європейської Комісії «Настанови щодо читабельності маркування та листка-вкладки для лікарських засобів для застосування людиною».
7. У листку-вкладці заголовок документа зазначається жирним шрифтом і формулюється як: «Листок-вкладка: інформація для <пацієнта><користувача>».
8. Під заголовком листка-вкладки наводиться назва лікарського засобу жирним шрифтом, у відповідності до розділу 1 короткої характеристики лікарського засобу:

{торгова назва лікарського засобу}, після якої зазначаються дозування (сили дії) та лікарська форма. Надалі в тексті листка-вкладки назву лікарського засобу не потрібно виділяти жирним або підкресленим шрифтом та не використовувати її надмірно. Разом із {торговою назвою лікарського засобу} не потрібно повторно зазначати дозування та лікарську форму. Дозволяється у тексті листка-вкладки замінювати назву формулюванням «цей лікарський засіб». У наступному рядку слід зазначити діючу(і) речовину(и) українською мовою, як це наведено в пункті 1 тексту маркування упаковки лікарського засобу. Цей запис не виділяється жирним шрифтом.

9. Для лікарських засобів, які підлягають додатковому моніторингу, у листку-вкладці зазначаються такі відомості:

на початку листка-вкладки перед відповідним текстом розміщується чорний перевернутий рівносторонній трикутник, пропорційний шрифту цього тексту, мінімальна довжина кожної сторони трикутника становить 5 мм;

разом із чорним трикутником наводиться таке повідомлення: «▼Цей лікарський засіб підлягає додатковому моніторингу. Це дозволить швидко виявити нову інформацію стосовно безпеки. Ви можете допомогти, повідомивши про будь-які підозрювані небажані реакції, які можуть виникнути під час застосування лікарського засобу. Про те, як повідомляти про небажані реакції, дивіться в розділі 4.».

10. Для лікарських засобів, які відпускаються за рецептом, у листку-вкладці зазначається такий заголовком, який виділяється жирним шрифтом: «Уважно прочитайте весь листок-вкладку перш ніж почати <застосовувати> <приймати> цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу для Вас інформацію», з такими інформаційними застереженнями:

«– Збережіть цей листок-вкладку. Можливо, Вам доведеться прочитати його ще раз.

– Якщо у Вас є додаткові запитання, зверніться до свого <лікаря> <,> <чи> <фармацевтичного працівника> <медичного працівника>.

– Цей лікарський засіб призначено лише Вам. Не передавайте його іншим. Це може зашкодити їм, навіть якщо їхні ознаки хвороби такі ж, як і Ваші. (Цей пункт не вказується у випадку застосування лікарського засобу в стаціонарі.).

– Якщо у Вас виникли будь-які небажані реакції, зверніться до свого <лікаря> <,> <чи> <фармацевтичного працівника> <медичного працівника>. Це можуть бути будь-які можливі небажані реакції, не зазначені в цьому листку-вкладці. Дивіться розділ 4.».

11. Для лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, у листку-вкладці зазначається заголовок, який виділяється жирним шрифтом: «Уважно прочитайте весь листок-вкладку перш ніж почати <застосовувати> <приймати> цей лікарський засіб, оскільки він містить важливу для Вас інформацію» з таким блоком інформаційних застережень:

«- Завжди <застосовуйте> <приймайте> цей лікарський засіб точно так, як описано в цьому листку-вкладці або як призначив Ваш лікар.

– Збережіть цей листок-вкладку. Можливо, Вам доведеться прочитати його ще раз.

– Зверніться до фармацевтичного працівника, якщо Вам потрібна додаткова інформація чи порада.

– Якщо у Вас виникли будь-які небажані реакції, зверніться до свого <лікаря> <,> <чи> <фармацевтичного працівника> <медичного працівника>. Це можуть бути будь-які можливі небажані реакції, не зазначені в цьому листку-вкладці. Дивіться розділ 4.

– Ви повинні поговорити з лікарем, якщо Вам не стане краще або якщо Ви відчуєте погіршення стану <через {вказати кількість} днів.».

На першій сторінці листка-вкладки зазначається зміст під заголовком жирним шрифтом: «Що міститься в цьому листку-вкладці:» (перелік розділів) цього листка-вкладки, який містить шість основних розділів в такій послідовності:

«1. Що таке {торгова назва лікарського засобу} і для чого він застосовується.

2. Що необхідно знати, перш ніж <застосовувати> <приймати> {торгова назва лікарського засобу}.
3. Як <застосовувати> <приймати> {торгова назва лікарського засобу}.
4. Можливі небажані реакції.
5. Як зберігати {торгова назва лікарського засобу}.
6. Вміст упаковки та інша інформація».

Якщо листок-вкладка представлений у вигляді брошури або містить багато підрозділів, допускається нумерувати сторінки, що дозволить користувачам швидше знайти потрібну інформацію.

12. У розділі 1 листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом: «Що таке {торгова назва лікарського засобу} і для чого він застосовується» зазначається така інформація:

1) вказується {торгова назва лікарського засобу} та діюча(і) речовина(и), що входить(ять) до його складу, згідно з розділами 1 та 2 короткої характеристики лікарського засобу, наприклад: «{Торгова назва лікарського засобу} містить діючу речовину {назва діючої речовини}»;

2) фармакотерапевтична група та/або напрямок дії відповідно до підрозділу 5.1 короткої характеристики лікарського засобу, наприклад «статини застосовуються для зниження рівня холестерину»;

3) терапевтичні показання відповідно до підрозділу 4.1 короткої характеристики лікарського засобу. Вказується, для якої вікової групи показаний лікарський засіб, описуючи вікові обмеження, наприклад «{Торгова назва лікарського засобу} застосовується для лікування {вказати показання} <дорослих> <дітей> <віком від {X до Y}> <рік> <місяць>»;

4) якщо лікарський засіб належить до лікарського засобу прогресивної терапії, що містить клітини або тканини, надається опис цих клітин або тканин, їх конкретне походження, включаючи вид тварини у випадках тваринного походження, який викладається відповідно до розділу 2 короткої характеристики лікарського засобу. Якщо лікарський засіб належить до лікарського засобу прогресивної терапії та містить медичні вироби або активні медичні вироби, що імплантуються, надається опис цих виробів та їх конкретне походження, яке викладається відповідно до розділу 2 короткої характеристики лікарського засобу;

5) якщо лікарський засіб є рослинним застосвується таке твердження:

«{Торгова назва лікарського засобу} є рослинним лікарським засобом <для> {показання}.»

6) якщо лікарський засіб є традиційним рослинним лікарскьим засобом застосовується такі твердження, які зазначаються у визначеній послідовності:

«{Торгова назва лікарського засобу} є традиційним рослинним лікарським засобом <що застосовується> <для> {показання} <після виключення серйозних станів лікарем>.»

«Лікарський засіб є традиційним рослинним лікарським засобом для застосування відповідно до показань, підтверджених тривалим застосуванням»;

7) у кожному конкретному випадку надається інформація про переваги (користь) лікування за умови, що вона відповідає короткій характеристиці лікарського засобу, є корисною для пацієнта та виключає будь-які елементи рекламного характеру.

Інформація про переваги (користь) лікування викладається чітко і стисло під заголовком, наприклад «Як діє {торгова назва лікарського засобу}» або без заголовка такого змісту:

інформація може стосуватися ознак і симптомів захворювання, зокрема для лікарських засобів, що відпускаються без рецепта, а також для лікарських засобів, що застосовуються «за потребою» (симптоматично) (наприклад, для лікування мігрені);

інформація про користь від застосування лікарського засобу має бути викладена таким чином, щоб була максимально зрозумілою для користувача (наприклад, «цей лікарський засіб зменшує біль, пов’язаний з артритом», «встановлено, що цей лікарський засіб знижує рівень цукру в крові, що допомагає запобігти ускладненням цукрового діабету»). Якщо користь доведена, її не можна описувати як профілактику ускладнень захворювання (наприклад, для протидіабетичних лікарських засобів). Можна наводити час, необхідний для досягнення корисного ефекту для пацієнта. У будь-якому випадку інформація повинна відповідати короткій характеристиці лікарського засобу, зокрема підрозділу 5.1 розділу 5 короткої характеристики лікарського засобу;

можна наводити період, протягом якого лікарський засіб зазвичай діє, якщо це важливо для пацієнтів (наприклад, для анальгетиків, антидепресантів тощо);

8) якщо необхідно інформувати пацієнта про строк, після якого слід звернутися до лікаря, наприкінці цього розділу може бути зазначено таке інформаційне застереження, з огляду на показання та характер застосування лікарського засобу:

«Необхідно звернутись до лікаря, якщо ви не відчуваєте покращення або якщо ви відчуєте погіршення стану <через {кількість} днів.>».

13. У розділі 2 листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом: «Що необхідно знати, перш ніж <застосовувати> <приймати> {торгова назва лікарського засобу}» має міститися інформація, яку пацієнти повинні знати перед початком прийому лікарських засобів і під час їх застосування.
14. Розділ 2 листка-вкладки поділяється на такі підрозділи:

1) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Не <застосовуйте> <приймайте> {торгова назва лікарського засобу}» зазначаються усі протипоказання в повному обсязі у тому ж порядку, в якому вони наведені в підрозділі 4.3 короткої характеристики лікарського засобу. Інші запобіжні заходи та спеціальні застереження повинні бути зазначені в наступному підрозділі «Застереження та запобіжні заходи».

Обов’язково зазначається інформаційне застереження щодо гіперчутливості:

«Якщо у Вас алергія на {діючу(і) речовину(и)} або на будь-який інший компонент цього лікарського засобу (перелічені в розділі 6).», включити посилання на допоміжні речовини, якщо такі входять до складу лікарського засобу;

2) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Застереження та запобіжні заходи» наводяться усі застереження та заходи обережності щодо застосування, включені в підрозділ 4.4 короткої характеристики лікарського засобу (порядок викладення визначає важливість інформації про безпеку, відповідно до порядку важливості інформації щодо безпеки, зазначеної в короткій характеристиці лікарського засобу. Для структурування інформації рекомендовано використовувати марковані списки.

Обов’язково зазначається попередження для пацієнта: «Зверніться до свого <лікаря> <,> <чи> <фармацевтичного працівника> <медичного працівника> перед <застосуванням> <прийомом> {торгова назва лікарського засобу} у разі наявності таких станів чи підозри на них:» У разі довгого переліку застережень та заходів обережності рекомендується повторювати звернення до лікаря чи медичного працівника після кожного пункту.

Для кожного попередження або застереження щодо застосування має бути чітко вказано, які заходи пацієнт повинен вжити, щоб мінімізувати потенційний ризик.

Детальна інформація про застереження та запобіжні заходи щодо небажаних реакцій, які можуть виникнути під час прийому лікарського засобу, має бути представлена в розділі 4 листка-вкладки (наприклад, симптоми) з відповідним перехресним посиланням на них у розділі 2 листка-вкладки.

Застереження щодо взаємодії, фертильності, вагітності та годування груддю, здатності керувати автомобілем та іншим транспортом або допоміжні речовини повинні бути наведені у відповідних наступних підрозділах, якщо вони не містять важливої інформації з безпеки (які необхідно вказати в підрозділі «Протипоказання»), у цьому випадку вони також повинні бути винесені в підрозділ «Не <застосовуйте> <приймайте> {торгова назва лікарського засобу}».

Можна включити додатковий підзаголовок для зазначення інформації про необхідність проведення додаткових моніторингових лабораторних досліджень, які пацієнт повинен пройти під час лікування;

3) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Діти» відображаються особливості застосування в педіатричній популяції відповідно до підрозділу 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу, наприклад: «Не застосовуйте цей лікарський засіб дітям віком від Х до Y <років> <місяців>, оскільки <ризик від […]>,<потенційна користь не перевищує ризик>, <безпека не встановлена>,<лікарський засіб не призначений для застосування дітям>».

Якщо лікарський засіб показаний дітям, попередження та застереження, які є специфічними для цієї групи пацієнтів, визначені в підрозділі 4.4 короткої характеристики лікарського засобу, повинні бути включені в цей підрозділ. У цьому підрозділі слід також інформувати батьків або опікунів про обмеження та застереження для дітей, що наведені у розділі «Керування транспортними засобами та іншими механізмами»;

4) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Інші лікарські засоби та {торгова назва лікарського засобу}» зазначається вплив інших лікарських засобів на цей лікарський засіб та його вплив на інші лікарські засоби відповідно до підрозділу 4.5 короткої характеристики лікарського засобу.

Необхідно посилатися на інші лікарські засоби за їх фармакотерапевтичною групою/типом дії та за їх МНН, при цьому спочатку наводяться загальні (непрофесійні) терміни, а поряд у дужках — МНН або тип дії, якщо взаємодія не відбувається лише з одним активним засобом у класі (наприклад, «аторвастатин (лікарський засіб для зниження рівня холестерину)») для відповідних лікарських засобів.»

У деяких випадках, коли це може бути корисно для пацієнта, слід коротко описати наслідок взаємодії. Одним із варіантів може бути вказівка на лікарський засіб, з яким не можна одночасно застосовувати цей лікарський засіб, наприклад:

«Не застосовуйте Х із Y (з лікарським засобом, що застосовується для лікування N), оскільки це може призвести до <втрати його ефекту> <побічної дії>»; комбінації, яких слід уникати, і комбінації, які потребують обережності (наприклад, коригування дози; у такому випадку, будь ласка, зверніться до перехресного посилання на розділ 3 цього листка-вкладки). Наприклад, якщо гормональні оральні контрацептиви можуть стати неефективними внаслідок взаємодії, пацієнтам також слід порадити використовувати додаткові форми контрацептивів (наприклад, бар’єрні контрацептиви).

Взаємодія з рослинними або альтернативними методами лікування повинна розглядатися, якщо це зазначено в підрозділі 4.5 короткої характеристики лікарського засобу.

Обов’язково зазначається попередження для пацієнта: «Повідомте свого <лікаря> <,> <чи> <фармацевтичного працівника> <медичного працівника>, якщо Ви <застосовуєте> <приймаєте>, нещодавно <застосовували> <приймали> або збираєтеся <застосовувати> <приймати> будь-які інші лікарські засоби.»;

5) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Взаємодія {торгова назва лікарського засобу} з <їжею> <та> <,> <напоями>, <та> <алкоголем>» зазначаються взаємодії, не пов’язані з лікарськими засобами, якщо на них є посилання в підрозділі 4.5 короткої характеристики лікарського засобу. Наприклад, пацієнтам не слід вживати молоко у поєднанні з тетрациклінами, також не можна вживати алкоголь під час лікування бензодіазепінами. В цьому підрозділі не вказується інформація для пацієнтів про те, чи приймати лікарські засоби до, під час або після їди, оскільки це питання потрібно розглядати лише в розділі 3 (нижче), але можна включити перехресне посилання на розділ 3;

6) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Вагітність та годування груддю <та фертильність>» зазначається у вигляді висновку інформація, наведена в підрозділі 4.6 короткої характеристики лікарського засобу. Можна додати таке застереження для пацієнта: «Якщо Ви вагітні або годуєте груддю, або вважаєте, що можете бути вагітною чи плануєте завагітніти, зверніться до свого лікаря за порадою, перш ніж приймати цей лікарський засіб.»

Якщо інформація про вагітність, грудне вигодовування та фертильність суттєво відрізняється, вона може бути зазначена під окремими підзаголовками.

Якщо лікарський засіб протипоказаний під час вагітності та/або годування груддю, ця інформація повинна бути зазначена в обох підрозділах: «Не <приймати><застосовувати> {торгова назва лікарського засобу}» та «Вагітність, годування груддю <та фертильність>» листка-вкладки, також слід зазначити про тератогенність, якщо вона відома;

7) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Керування транспортними засобами та іншими механізмами» необхідно вказати застереження відповідно до підрозділу 4.7 короткої характеристики лікарського засобу так, щоб було зрозуміло для пацієнта.

Лікарі повинні пам’ятати, що лікарські засоби, які приймають діти, можуть потребувати особливих рекомендацій. Наприклад рекомендація щодо безпеки дорожнього руху стосовно дітей, які ще недостатньо дорослі, щоб керувати автомобілем, проте можуть їздити на велосипеді.

Порада повинна включати пояснення, чому пацієнту не рекомендується керувати транспортним засобом і необхідність обговорювати це зі своїм лікарем, якщо пацієнт бажає це зробити;

8) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «{Торгова назва лікарського засобу} містить {назва допоміжної(их) речовини(н)}» необхідно вказати застереження про ті допоміжні речовини, про які відомо, що вони чинять певну дію або виявляють вплив та є важливими для безпечного й ефективного застосування лікарського засобу, які включені до додатку 2 до цих Детальних вимог, відповідно до підрозділу 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Цей підрозділ не включати, якщо лікарський засіб не містить жодної допоміжної речовини з відомою дією. У разі, якщо інформація стосується іншого підрозділу листка-вкладки (наприклад, щодо алкоголю), необхідно зробити перехресне посилання на цей підрозділ. Крім того, у тих підрозділах, що описують вплив лікарського засобу (наприклад, здатність керувати автомобілем, вагітність і годування груддю, інформація для педіатричної групи), слід додати зворотне перехресне посилання на попередження про допоміжні речовини з тих розділів.

15) У розділі 3 листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом «Як <застосовувати> <приймати> {торгова назва лікарського засобу}» зазначається інформація відповідно до положень підрозділу 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу:

1) для лікарських засобів, що відпускаються лише за рецептом слід навести такі застереження:

«Завжди <застосовуйте> <приймайте> цей лікарський засіб саме так, як Вам сказав <лікар> <чи фармацевтичний працівник>. Проконсультуйтеся з Вашим <лікарем> <фармацевтичним працівником>, якщо Ви не впевнені».

«Рекомендована доза становить …»;

2) для лікарських засобів, що відпускаються без рецепта слід навести такі застереження:

«Завжди <застосовуйте><приймайте> цей лікарський засіб саме так, як описано в цьому листку-вкладці або як призначив Вам <лікар> <,> <чи> <фармацевтичний працівник> <медичний працівник>. Проконсультуйтеся зі своїм <лікарем> <,> <чи> <фармацевтичним працівником> <медичним працівником>, якщо Ви не впевнені.»;

3) якщо лікарський засіб є рослинним лікарським засобом, застосовується таке формулювання:

«Якщо симптоми зберігаються під час застосування лікарського засобу, слід звернутися до лікаря <або фармацевтичного працівника>.»;

4) якщо лікарський засіб є традиційним рослинним лікарським засобом, застосовується одне з таких формулювань:

«Не застосовувати більше ніж {проміжок часу}. Якщо симптоми зберігаються під час застосування лікарського засобу, слід звернутися до лікаря»

«Якщо симптоми зберігаються довше ніж {проміжок часу} <днів><тижнів> під час застосування лікарського засобу, слід звернутися до <лікаря> <або> <фармацевтичного працівника>.»;

5) зазначається інформація щодо режиму дозування, зокрема щодо рекомендованої дози: «Рекомендована доза становить…»;

зазначається інформація про максимальну разову, добову та/або загальну дозу.

Можуть бути включені додаткові підзаголовки, якщо дозування змінюється для різних показань або для різних категорій пацієнтів (наприклад, особи літнього віку, пацієнти з порушеннями функції печінки, нирок). Слід включити рекомендовані дози та вказати відповідний час, коли лікарський засіб можна або потрібно приймати;

6) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Застосування дітям» зазначаються конкретні рекомендації стосовно застосування лікарського засобу для кожної вікової групи, якщо лікарський засіб показаний для різних вікових груп з різною дозою, способом застосування, частотою застосування або тривалістю лікування.

Якщо існують більш прийнятні лікарські форми та/або дози лікарського засобу для застосування в деяких педіатричних групах (наприклад, розчин для перорального застосування для немовлят), це слід зазначити, наприклад «Інша(і) лікарська(і) форма(и) цього лікарського засобу може(уть) бути більш зручна(ими) для застосування дітям; проконсультуйтеся з лікарем.»;

7) під заголовком «Спосіб застосування» зазначається шлях(и) введення, який може(уть) бути додатково роз’яснений(і), щоб було зрозуміло пацієнту.

Спосіб застосування повинен містити вказівки щодо належного застосування лікарського засобу, наприклад «Не ковтати», «Не розжовувати», «Перед вживанням збовтати» Досвід тестування користувачів показав, що корисно пояснювати причини для внесення застережень, наприклад: «Не розламуйте та не подрібнюйте таблетку(и). Якщо Ви це зробите, існує небезпека передозування, оскільки цей лікарський засіб дуже швидко всмоктується в організмі.»

Можна надавати опис з ілюстраціями способів відкривання упаковок, із захистом від дітей, та інших упаковок, які потрібно відкривати у незвичний спосіб.

Необхідно пояснити, чи потрібно приймати лікарський засіб разом з їжею, під час/до вживання їжі, або чітко вказати, якщо вживання їжі не впливає, тощо;

8) якщо на твердій лікарській формі нанесена розподільча риска, необхідно пояснити її призначення та вибрати одне з таких інформаційних повідомлень:

«Розподільча риска призначена лише для того, щоб допомогти Вам розламати таблетку, якщо Вам важко проковтнути її цілою.»

«Таблетку можна розділити на рівні дози.»

«Розподільча риска не призначена для розламування таблетки.»;

9) під заголовком «Тривалість лікування» зазначається точна інформація (особливо для лікарських засобів, що відпускаються без рецепта) про:

звичайну тривалість лікування; максимальну тривалість лікування; інтервали/перерви в лікуванні;

випадки, коли тривалість лікування повинна бути обмежена;

10) для деяких лікарських засобів у цьому розділі листка-вкладки може бути необхідним включення додаткової інформації, яка не обов’язково зазначається в усіх випадках. Наведені нижче підзаголовки є необов’язковими, проте можуть застосовуватися:

під заголовком жирним шрифтом «Якщо Ви <застосували> <прийняли> більше {торгова назва лікарського засобу}, ніж слід» необхідно описати, як розпізнати симптоми передозування та що робити у разі передозування відповідно до підрозділу 4.9 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Під заголовком жирним шрифтом «Якщо Ви забули <застосувати> <прийняти> {торгова назва лікарського засобу}» необхідно пояснити пацієнтам, що вони повинні робити після нерегулярного застосування лікарського засобу. Наприклад: якщо є доступна інформація про максимальний інтервал, спробуйте її включити, зазначивши, через який час пропущену дозу можна надолужити (компенсувати), відповідно до підрозділу 4.2 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу.

Обов’язково зазначається наступне застереження для пацієнта: «Не приймайте подвійну дозу, щоб компенсувати пропущену <таблетку> <дозу> <…>.»

Під заголовком жирним шрифтом «Якщо Ви припините <застосування> <прийом> {торгова назва лікарського засобу}» вказати ефекти відміни та способи їх мінімізації відповідно до підрозділу 4.2 та/або 4.4 розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу. Вказати можливі наслідки припинення лікування до завершення курсу лікування та необхідність попереднього обговорення лікування з лікарем за необхідності;

9) розділ 3 листка-вкладки необхідно завершити таким інформаційним застереженням:

«Якщо у Вас виникли додаткові запитання щодо застосування цього лікарського засобу, зверніться до <лікаря> <,> <чи> <фармацевтичного працівника> <медичного працівника>.».

16. У розділі 4 листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом «Можливі небажані реакції» необхідно зазначити вступне інформаційне повідомлення такого змісту: «Як і всі лікарські засоби, цей лікарський засіб може викликати небажані реакції, хоча вони виникають не у всіх».

Цей розділ зазвичай поділяють на дві частини, маючи на увазі, що в ньому має бути опис клінічних ознак і симптомів, зрозумілий для пацієнта, щоб пацієнт міг розпізнати всі небажані реакції, які можуть виникнути, як зазначено в підрозділі 4.8 короткої характеристики лікарського засобу:

спочатку мають бути перераховані найсерйозніші небажані реакції та зазначені чіткі вказівки для пацієнтів, яких дій слід вжити (наприклад, припинити прийом лікарського засобу та/або звернутися за невідкладною медичною допомогою). У цьому контексті може бути корисним використання слів «одразу» або «негайно»);

потім вказується перелік усіх інших небажаних реакцій, перелічених за частотою виникнення, починаючи з найчастіших (не повторюючи найсерйозніші з наведених вище).

У межах кожного розділу, згаданого вище, небажані реакції слід розташувати за частотою.

Рекомендується частоту зазначати у такому форматі:

«Дуже поширені: можуть спостерігатися у більш ніж 1 з 10 осіб. Поширені: можуть виникнути у 1 з 10 осіб.

Непоширені: можуть виникнути у 1 зі 100 осіб. Рідко поширені: можуть виникнути у 1 із 1 000 осіб.

Дуже рідко поширені: можуть виникнути у 1 із 10 000 осіб. Невідомо: частота не може бути оцінена на основі наявних даних.»

Ця градація частоти не повинна дублюватися перед кожним переліком небажаних реакцій, оскільки це займає місце і, як показало тестування користувачів, вводить пацієнтів в оману.

У будь-якому випадку, зазначаючи ймовірність небажаних реакцій, важливо використовувати словесні терміни та числові дані, наскільки це можливо. Тестування користувачів показало, що подвійні (неоднозначні) вирази, як наприклад: «впливає більш ніж на 1 зі 100, але менш ніж на 1 із 10» не є зрозумілими, тому їх не слід використовувати.

Не слід використовувати класифікацію за системами органів. Проте якщо частота невідома (наприклад, для старих лікарських засобів), як підзаголовки можуть застосовуватися назви частин тіла, зрозумілі для пацієнтів/користувачів (наприклад, шкіра, шлунок і кишечник тощо), щоб структурувати і розділити довгий перелік небажаних реакцій;

3) під заголовком жирним шрифтом «Додаткові небажані реакції у дітей» слід зазначити будь-які клінічно значущі відмінності з точки зору небажаних реакцій у будь-якій відповідній педіатричній групі порівняно з іншою педіатричною групою або з дорослою популяцією відповідно до інформації, викладеної у підрозділі 4.8 короткої характеристики лікарського засобу;

4) у кінці розділу 4 листка-вкладки для всіх лікарських засобів зазначається підзаголовок жирним шрифтом «Повідомлення про небажані реакції» з наступним змістом:

«Якщо у Вас виникли будь-які небажані реакції, повідомте про це <лікаря>, <фармацевтичного працівника> або <медичний персонал>. Це також стосується будь-яких можливих небажаних реакцій, які не зазначені в цьому листку-вкладці. Ви також можете повідомити про небажані реакції безпосередньо через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://………

Повідомляючи про небажані реакції, Ви допомагаєте отримати більше інформації щодо безпеки застосування цього лікарського засобу.».

17. У розділі 5 листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом «Як зберігати {торгова назва лікарського засобу}» зазначається таке стандартне інформаційне повідомлення:

«Зберігайте цей лікарський засіб у недоступному для дітей місці.» Зазначається термін придатності лікарського засобу.

Якщо на маркуванні використовується спеціальна абревіатура чи скорочене написання терміну придатності, це потрібно пояснити тут в тексті листка-вкладки. Зазначаються стандартні інформаційні повідомлення: «Не застосовуйте цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на <пачці> <пляшці> <…> <після {абревіатура/скорочення, яка використовується для терміну придатності}.» «Дата закінчення терміну придатності стосується останнього дня вказаного місяця.»

Зазначаються умови зберігання відповідно до положень підрозділу 6.4 короткої характеристики лікарського засобу.

Вказується термін придатності після відновлення, розведення або після першого відкриття контейнера, якщо лікарська форма передбачає такий спосіб реконструкції лікарського засобу відповідно до інформації в підрозділі 6.3 короткої характеристики лікарського засобу.

Можуть зазначатися, стандартні застереження щодо певних видимих ознак псування: «Не застосовуйте цей лікарський засіб, якщо Ви помітили {опис видимих ознак псування}.»

У цьому розділі необхідно навести застереження щодо утилізації лікарських засобів: «Не викидайте ніякі лікарські засоби у стічні води <або у побутові відходи>. Запитайте у медичного чи фармацевтичного працівника, як утилізувати лікарські засоби, які Ви більше не застосовуєте. Ці заходи допоможуть захистити довкілля.».

18. У розділі 6 листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом «Вміст упаковки та інша інформація» відомості розділяються на такі підрозділи:

1) в підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Що містить {торгова назва лікарського засобу}» зазначається повна інформація про діючу(і) речовину(и) та допоміжну(і) речовину(и), застосовуючи такі стандартні інформаційні повідомлення:

«Діючою(ими) речовиною(ами) є…». Кількість діючої речовини на одиницю дози (таблетку, капсулу тощо) слід подавати у такій формі: «Кожна <таблетка> <капсула> містить X <грамів> <міліграмів>…{діючої речовини}». Діючу(і) речовину(и) необхідно зазначити у якісному та кількісному відношенні, а всі інші компоненти — у якісному складі; для вакцин адсорбент(и) та ад’ювант(и) також зазначати у кількісному складі, використовуючи назви, наведені у розділах 2 та підрозділі 6.1 короткої характеристики лікарського засобу.

Для вакцин у цьому розділі необхідно вказати характер кожної клітинної системи, що використовується для виробництва, а також, якщо це застосовно, застосування технології рекомбінантної ДНК у спосіб, узгоджений із короткою характеристикою із використанням формулювання: «вироблено з клітин XXX із застосуванням технології рекомбінантної ДНК».

В разі, якщо лікарський засіб містить генетично модифіковані організми, необхідно також включити формулювання: «Цей лікарський засіб містить генетично модифіковані організми (ГМО)».

Допоміжні речовини слід наводити відповідно до підрозділу 6.1 розділу 6 короткої характеристики, перераховуючи їх у рядку через кому (а не кожну з нового рядка як в короткій характеристиці), при цьому прикметники, що додатково описують речовини (якщо вони присутні), зазначаються перед іменником, наприклад: безводна лимонна кислота, безводний колоїдний діоксид кремнію, гідратований оксид алюмінію, мікрокристалічна целюлоза або попередньо желатинізований гідроксипропілкрохмаль тощо.

Гідрати зазначаються наприкінці назви речовини без коми, наприклад: лимонна кислота гідрат, кальцію гідрофосфат дигідрат або магнію ацетат тетрагідрат.

Якщо вакцина містить поживні середовища як допоміжні речовини, у цьому розділі слід використовувати той самий опис, що й у підрозділі 6.1 короткої характеристики (наприклад: «Середовище 199, що містить вітаміни, мінеральні солі та амінокислоти»).

Якщо у вакцині присутній ад’ювант або адсорбент, цей розділ повинен містити таке формулювання: «<Речовина X> включена до складу цієї вакцини як <ад’ювант> <адсорбент>. <Ад’юванти> <Адсорбенти> — це речовини, що включаються до складу окремих вакцин для прискорення, посилення та/або подовження захисного ефекту вакцини».

Наводиться перехресне посилання на застереження щодо допоміжної(их) речовини(ин) у розділі 2 листка-вкладки під заголовком: «{Торгова назва лікарського засобу} містить {назва допоміжної речовини}», а для вакцин — перехресне посилання на застереження щодо залишкових речовин у розділі 2 листка-вкладки під заголовками: «Не <застосовуйте> <приймайте> {торгова назва лікарського засобу}» та «Застереження та запобіжні заходи», якщо до складу входять ті допоміжні речовини, які викликають певну дію чи вплив та інформація про них зазначена в розділі 2 листка-вкладки;

2) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Як виглядає {торгова назва лікарського засобу} та вміст упаковки» зазначається лікарська форма відповідно до розділу 3 короткої характеристики лікарського засобу, за необхідності з додатковим поясненням, зрозумілим для пацієнта.

Рекомендується включати основні фізико-хімічні властивості в описі, наприклад форму, колір, текстуру, відбиток тощо відповідно до розділу 3 короткої характеристики лікарського засобу. Якщо на первинній упаковці використовується скорочений термін для лікарської форми, адаптований для пацієнта, його необхідно навести тут у дужках поряд із повним стандартизованим терміном.

У цьому підрозділі детально описуються всі розміри упаковки для цієї лікарської форми та сили дії, а для багатодозових вакцин — кількість доз у контейнері, відповідно до підрозділу 6.5 розділу 6 короткої характеристики лікарського засобу, включаючи посилання на будь-які додаткові пристрої (компоненти), що входять до складу упаковки, такі як голки, мірні стаканчики, ложки тощо.

Для мультипакування необхідно чітко вказати склад пакування, наприклад:

«{Торгова назва лікарського засобу} доступний у пакуваннях, що містять {кількість} таблеток, а також у мультипакуванні, яке містить {кількість} коробок, кожна з яких містить {кількість} таблеток».

Якщо на ринку присутні не всі розміри упаковки, слід навести стандартне формулювання: «Не всі розміри упаковок можуть бути присутніми на ринку», без додаткового уточнення, про які саме розміри пакування йдеться. Може бути наведене перехресне посилання на інші лікарські форми та силу дії;

3) у підрозділі листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом «Власник реєстрації та виробник» вказується найменування та повна адреса власника реєстрації відповідно до розділу 7 короткої характеристики лікарського засобу (вулиця і номер будинку, поштовий індекс (за наявності), населений пункт, країна). Можуть бути зазначені номери телефонів, або адресу електронної пошти власника реєстрації. Не допускається зазначення веб-сайту або адреси електронної пошти, що містить інтернет-адресу.

Логотип власника реєстрації можна зазначити, але не логотип виробника лікарського засобу, імпортера або іншої компанії, а намір зазначення логотипу необхідно вказати тут наступним стандартним твердженням: <логотип власника реєстрації>.

Зазначається найменування та повна адреса виробника, відповідального за випуск серії. Не допускається зазначення номерів телефонів, електронних адрес або веб-сайтів.

Якщо власник реєстрації та виробник є однією і тією особою, можна використовувати загальний заголовок «Власник реєстрації та виробник».

Якщо власник реєстрації та виробник є різними суб’єктами, необхідно зазначити заголовок «Власник реєстрації та виробник», а під окремими підзаголовками зазначити: «Власник реєстрації» та «Виробник(и)».

У випадках, коли призначено більше 1 виробника, відповідального за випуск серії, всі вони повинні бути перелічені в листку-вкладці. Однак у друкованій версії листка-вкладки потрібно чітко зазначити виробника, відповідального за випуск відповідної серії, або вказати лише конкретного виробника, відповідального за випуск цієї серії.

Якщо власник реєстрації не має місцезнаходження в Україні в підрозділі «Представник власника реєстрації» необхідно зазначити найменування, повну адресу та телефон представника власника реєстрації, як відповідального за надання інформації пацієнтам/користувачам в Україні. Не обов’язково зазначати електронну адресу. Поштова адреса може бути додана, якщо дозволяє місце. Не допускається зазначення адрес веб-сайтів або адрес електронної пошти з посиланнями на вебсайти;

4) у підрозділі листка-вкладки під заголовком жирним шрифтом «Цей листок-вкладка був востаннє переглянутий {місяць РРРР}.» зазначається дата рішення державної реєстрації або дата останнього перегляду тексту після затвердження останньої зміни (відповідно до розділів 9 або 10 короткої характеристики лікарського засобу).

Цей пункт заповнюється власником реєстрації на момент друку. Якщо регуляторна процедура не впливає на листок-вкладку, цю дату не потрібно змінювати;

5) якщо лікарський засіб зареєстрований за процедурою «державна реєстрація лікарських засобів під зобов’язання» наводиться такий стандартний текст:

«Цьому лікарському засобу надано статус «під зобов’язання», який підлягає додатковому моніторингу. Це означає, що про цей лікарський засіб потрібно зібрати більше доказів. Орган державного контролю переглядатиме нову інформацію про цей лікарський засіб щонайменше кожного року, і цей листок-вкладка буде оновлюватися за необхідності.»;

6) якщо лікарський засіб зареєстрований за процедурою «державна реєстрація лікарських засобів у виняткових обставинах» наводиться такий стандартний текст:

«Цей лікарський засіб було зареєстровано за процедурою державної реєстрації «у виняткових обставинах». Це означає, що <через рідкісність цього захворювання> <з наукових причин> <з етичних міркувань> не вдалося отримати повну інформацію про цей лікарський засіб. Орган державного контролю щороку переглядатиме будь-яку нову інформацію про цей лікарський засіб, і цей листок-вкладка буде оновлюватися за необхідності.»;

7) для генеричних лікарських засобів, якщо референтний лікарський засіб був зареєстрований «у виняткових обставинах», необхідно включити наступне твердження:

«{Торгова назва лікарського засобу} містить ту саму діючу речовину і діє так само, як і «референтний лікарський засіб», вже дозволений у Європейському Союзі. Референтний лікарський засіб для «{Торгова назва лікарського засобу} був дозволений «у виняткових обставинах». Це означає, що <через рідкісність цього захворювання><з наукових причин><з етичних міркувань> не вдалося отримати повну інформацію про референтний лікарський засіб.

Орган державного контролю щороку переглядатиме будь-яку нову інформацію про цей лікарський засіб. Оновлена інформація референтного лікарського засобу у разі необхідності також має бути включена в інформацію, яка буде відображена цьому листку-вкладці.»;

8) у підрозділі під заголовком жирним шрифтом «Інші джерела інформації» зазначаються посилання на інші джерела інформації, які можуть бути корисними для пацієнта. Такі джерела інформації повинні відповідати короткій характеристиці лікарського засобу і не мати рекламного характеру:

відомості про наявність альтернативних форм листка-вкладки для осіб з вадами зору або слабким зором, наприклад листок-вкладка шрифтом Брайля, аудіозапис листка-вкладки, наявність компакт-диску або надрукована великим шрифтом листок-вкладка. Зазвичай ця інформація друкується великим шрифтом, щоб пацієнти з вадами зору знали про послугу;

посилання на офіційний веб-сайт про лікарські засоби з таким формулюванням: «Детальну інформацію щодо цього лікарського засобу можна знайти на вебсайті органу державного контролю (http://www ).».

Для орфанних лікарських засобів зазначається таке формулювання: «Також є посилання на інші веб-сайти про рідкісні захворювання та методи лікування.»

*< >.

Для парентеральних лікарських засобів, інших лікарських засобів, які переважно застосовують у лікарнях або у виняткових випадках готують у формі «ex tempore» (коли лікарський засіб призначений для дітей, але лікарська форма для педіатричного застосування не може бути вироблена на основі обґрунтованих наукових підстав), цей розділ призначений для надання практичної інформації для медичних працівників, наприклад щодо приготування та/або застосування лікарського засобу, несумісності, інформацію про спосіб застосування лікарського засобу, передозування або заходи моніторингу та лабораторні дослідження. Також має бути включено перехресне посилання на розділ 3 листка-вкладки.

У такому випадку розділ слід починати з стандартного повідомлення:

«Наведена нижче інформація призначена тільки для медичних працівників:».

Якщо для медичних працівників необхідно надати додаткову наукову інформацію, це можна зробити таким чином:

вкласти повний текст короткої характеристики лікарського засобу як окремий документ в упаковці лікарського засобу або додати повний текст короткої характеристики лікарського засобу у вигляді відривної частини* в кінці друкованого листка-вкладки таким чином, щоб інформація для пацієнта (тобто листок-вкладка) та інформація для медичних працівників (тобто коротка характеристика лікарського засобу) була чітко розмежовані.

Намір включити повний текст короткої характеристики лікарського засобу та спосіб, у який це буде досягнуто, повинні бути обґрунтовані у заяві та чітко зазначити намір його додавання наприкінці листка-вкладки, без повторення всього тексту короткої характеристики лікарського засобу.

Заявники повинні ретельно зважити, чи доречно надавати таку наукову інформацію в упаковці, враховуючи тип лікарського засобу.
IV. Детальні вимоги до маркування

1. Маркування упаковки лікарського засобу подається для кожної заявленої сили дії (дозування) лікарського засобу, лікарської форми та виду упаковки лікарського засобу. Відомості, зазначені у маркуванні упаковки лікарського засобу, наносяться відповідно до положень розділу V Закону.
2. Під час проведення експертизи орган державного контролю здійснює оцінку відповідності маркування вторинної та первинної упаковок лікарського засобу вимогам цього Порядку та їх узгодженості між собою у межах заявлених форм випуску лікарського засобу.
3. Тексти маркування подаються з дотриманням послідовності викладення: спочатку надається текст маркування вторинної упаковки, після чого — текст маркування відповідної первинної упаковки. У разі якщо тексти маркування вторинної та первинної упаковок є ідентичними, заявник фіксує це у заголовку відповідного підрозділу реєстраційних матеріалів із зазначенням виду (типу) упаковки. Текст маркування, що є ідентичним для різних розмірів упаковки лікарського засобу, подається один раз із обов’язковим переліком відповідних упаковок, для яких він застосовується. У разі якщо первинна упаковка (зокрема флакон, ампула, блістер або інший вид первинної упаковки) входить до складу вторинної упаковки різних розмірів, текст її маркування подається одноразово із зазначенням усіх відповідних варіантів упаковки. Для лікарських засобів, що випускаються у різних видах упаковки (наприклад, пачка і флакон), маркування погоджується окремо для кожного виду упаковки, вказаного в реєстраційних матеріалах. Для лікарських засобів з різною силою дії маркування упаковки погоджується окремо для кожної сили дії.
4. Відомості у маркуванні викладаються відповідно до структури, наведеною у додатку 4 до цих Детальних вимог, незалежно від послідовності їх розміщення на фактичному маркуванні. Допускається повторення одного й того самого тексту на різних частинах упаковки лікарського засобу, зокрема на верхньому клапані, лицьовій або тильній стороні. Якщо певні відомості, передбачені структурою маркування, не підлягають нанесенню на упаковку, відповідні розділи маркування залишаються незаповненими. Назви розділів маркування, наведені у межах рамок, не відтворюються в остаточних друкованих пакувальних матеріалах. На вторинній упаковці слід передбачити наявність вільного місця для зазначення рекомендованої дози, однак це не повинно описуватися в тексті маркування.

Упаковки лікарського засобу невеликого розміру визначаються як ємності об’ємом до 10 мл включно. У виняткових випадках, коли неможливо нанести всю необхідну інформацію, мінімальні відомості наносяться і на інші види первинної упаковки цього лікарського засобу. Кожен такий винятковий випадок повинен бути обґрунтований.

5. Відомості, зазначені у маркуванні упаковки лікарського засобу, наносяться шрифтом не менше ніж 7 пунктів Дідо з міжрядковим інтервалом щонайменше 3 мм.
6. На вторинну упаковку назва лікарського засобу, лікарська форма та доза діючої речовини наносяться також шрифтом Брайля відповідно до Порядку маркування лікарських засобів шрифтом Брайля, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 25 серпня 2010 року № 722, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 листопада 2010 року за № 1044/18339. Назва лікарського засобу шрифтом Брайля може додатково наноситися на первинну упаковку.
7. Назви допоміжних речовин на упаковці зазначаються із використанням міжнародних непатентованих назв, рекомендованих Всесвітньою організацією охорони здоров’я, назв відповідно до Європейської фармакопеї, а у разі відсутності таких — звичайними загальноприйнятими назвами. Назва допоміжної речовини супроводжується відповідним Е-номером (у разі його наявності). Допускається винесення на упаковку лікарського засобу лише Е-номера допоміжної речовини за умови, що повна назва допоміжної речовини (міжнародна непатентована назва, назва відповідно до Європейської фармакопеї, а у разі відсутності — звичайна загальноприйнята назва) разом із відповідним Е-номером зазначені у відповідних розділах короткої характеристики лікарського засобу та листка-вкладки.
8. Патентовані коригенти смаку або ароматизатори повинні передаватися загальноприйнятими описовими термінами (наприклад, «апельсиновий смак», «лимонний аромат»), при цьому їхні основні компоненти та будь-які компоненти з відомою дією або здатністю спричиняти реакції обов’язково мають бути вказані.

Хімічно модифіковані допоміжні речовини зазначаються таким чином, щоб забезпечити їх чітке відмежування від відповідних немодифікованих допоміжних речовин (зокрема, крохмаль прежелатинізований).

9. Усі складові компоненти складних допоміжних речовин або сумішей підлягають обов’язковому декларуванню та мають бути наведені в описі загального складу із зазначенням їхніх основних складників (зокрема, фарба для друку, що включає компоненти x, y, z). При цьому на упаковці лікарського засобу допускається зазначення лише загальної назви відповідної складної допоміжної речовини або суміші за умови, що розширена інформація про її склад міститься у короткій характеристиці лікарського засобу та листку-вкладці.
10. Будь-який компонент допоміжних речовин, здатний спричинити певну дію або реакцію, обов’язково має бути вказаний на упаковці. Перелік допоміжних речовин, які мають бути обов’язково зазначені в маркуванні, та інформація, що має бути наведена в листку-вкладці до лікарського засобу, наведені у додатку 2 до цих Детальних вимог.
11. На упаковці традиційних рослинних лікарських засобів, крім інформації, яка зазначається на маркуванні упаковок лікарських засобів відповідно до положень розділу V Закону, додатково повинно бути зазначено таке:

«Лікарський засіб є традиційним рослинним лікарським засобом для застосування відповідно до показань, підтверджених тривалим застосуванням».

«Якщо симптоми зберігаються під час застосування лікарського засобу або якщо виникають побічні реакції, не зазначені в листку-вкладці, слід звернутися до лікаря <або> <фармацевтичного працівника> <або кваліфікованого медичного працівника>.»

12. На первинну упаковку лікарських засобів, що містять один чи декілька наркотичних засобів та/або психотропних речовин, крім інформації, яка зазначається на маркуванні упаковок лікарських засобів відповідно до положень розділ у V Закону, додатково повинна бути нанесена подвійна червона смуга.
13. У разі якщо до вторинної упаковки лікарського засобу передбачається вкладення картки пацієнта, заявник подає текст картки пацієнта у складі інформаційних матеріалів, що супроводжують лікарський засіб. Текст картки пацієнта включається до матеріалів маркування упаковки та надається після тексту маркування останнього компонента упаковки (зокрема первинної упаковки — флакона, ампули, блістера або іншого виду первинної упаковки). Під час проведення експертизи орган державного контролю перевіряє відповідність тексту картки пацієнта затвердженій інформації про лікарський засіб та узгодженість її змісту з текстами маркування упаковки та листка-вкладки.
14. Відомості, що вказуються на вторинній або первинній упаковці лікарського засобу викладаються відповідно до структури маркування упаковки лікарського засобу наведеною у додатку:

1) на вторинній упаковці лікарського засобу зазначається:

у розділі 1 маркування упаковки лікарського засобу зазначається в такій послідовності назва лікарського засобу: назва лікарського засобу, сила дії (дозування) та лікарська форма (за необхідності зазначається, що лікарський засіб призначений для дітей віком до 1 року, віком від 1 року (для дітей (із зазначенням віку) або для дорослих); у разі наявності у складі лікарського засобу до трьох діючих речовин зазначається їхня загальноприйнята назва;

у розділі 2 маркування упаковки лікарського засобу зазначається кількість діючої речовини. Вказується якісний і кількісний склад діючих речовин із зазначенням їхньої кількості на одиницю дозованої форми або залежно від способу застосування — на одиницю об’єму чи маси з використанням їхніх загальноприйнятих назв. Наприклад:

«1 таблетка/капсула містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 мл містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 доза містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 г/мг містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини};

у розділі 3 маркування упаковки лікарського засобу зазначається перелік допоміжних речовин (згідно з додатком до цього Порядку) відомих своєю певною дією або впливом. Назви таких речовин супроводжуються таким твердженням:

«Детальну інформацію див. у листку-вкладці».

Для лікарських засобів, призначених для парентерального застосування, місцевого чи офтальмологічного застосування або застосовується для інгаляцій, перелік усіх допоміжних речовин включається в маркування. Якщо серед них є речовини, відомі своєю певною дією або впливом (згідно з додатком до цього Порядку), поряд з їхніми назвами зазначається таке твердження: «Детальну інформацію див. у листку-вкладці»;

у розділі 4 маркування упаковки лікарського засобу зазначається лікарська форма, назва діючої речовини, кількість діючої речовини, кількість одиниць/доз, упаковки, за необхідності. У разі наявності тексту маркування для декількох розмірів упаковок розмір упаковки має бути виділено кольором і зазначено окремим рядком;

у розділі 5 маркування упаковки лікарського засобу зазначаються за необхідності вказівки щодо правильного застосування лікарського засобу, наприклад: «Не ковтати», «Не розжовувати», «Перед використанням добре збовтати». У разі неможливості розміщення повної інформації на вторинній упаковці обов’язково робиться посилання на листок-вкладку: «Перед застосуванням прочитайте листок-вкладку»;

у розділі 6 маркування упаковки лікарського засобу зазначаються вказівки щодо зберігання його в недоступному для дітей місці, а також, якщо необхідно, поза полем їхнього зору;

у розділі 7 маркування упаковки лікарського засобу зазначаються застереження у випадках, коли їх нанесення необхідне для мінімізації ризику, наприклад: «Цитотоксичний: поводьтеся з обережністю», «Може спричинити вроджені вади розвитку плода». За необхідності для лікарських засобів передової терапії, призначених для аутологічного застосування, на упаковці зазначається унікальний ідентифікаційний номер пацієнта та таке твердження: «Тільки для аутологічного застосування»;

у розділі 8 маркування упаковки лікарського засобу зазначається термін придатності лікарського засобу: «Придатний до» або «Термін придатності»{мм/рррр}. Термін придатності лікарського засобу, зазначений із вказанням лише місяця та року, вважається таким, що закінчується в останній календарний день відповідного місяця. За необхідності на упаковці зазначається термін придатності після відновлення, розведення або після першого відкриття контейнера;

у розділі 9 маркування упаковки лікарського засобу зазначаються умови зберігання лікарського засобу: «Зберігати при» {температура}{відносна вологість}. За необхідності на упаковці зазначаються особливі умови зберігання. Повідомлення повинно містити інформацію, визначену в розділі 6.4. «Особливі запобіжні заходи при зберіганні» короткої характеристики лікарського засобу;

у розділі 10 маркування упаковки лікарського засобу за необхідності зазначаються дії щодо невикористаного лікарського засобу або відходів після його використання, а також посилання на будь-яку прийнятну місцеву систему збору відходів, якщо така система використовується;

у розділі 11 маркування упаковки лікарського засобу зазначаються найменування та місцезнаходження власника реєстрації, а також його представника в Україні у разі наявності такого представника в такий послідовності: найменування, країна, індекс, місто, вулиця, номер будинку, логотип, «тел.:», «е-пошта:»;

у розділ 12 маркування упаковки лікарського засобу заповнюється власником реєстрації після отримання реєстраційного номера. Для маркування, що охоплює різні розміри упаковок, розмір відповідної упаковки зазначається окремим рядком та виділяється сірим кольором для відповідного реєстраційного номера;

у розділі 13 маркування упаковки лікарського засобу зазначається номер серії лікарського засобу;

у розділі 14 маркування упаковки лікарського засобу зазначається відпуску лікарського засобу, за необхідності;

у розділі 15 маркування упаковки лікарського засобу, тільки для лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, зазначаються показання до застосування лікарського засобу та, за необхідності, рекомендації щодо дозування, протипоказання та застереження. У разі неможливості розміщення повної інформації робиться посилання на листок-вкладку: «Перед застосуванням прочитайте листок-вкладку». Загальні застереження та попередження щодо передозування не є обов’язковими для зазначення на упаковці, проте можуть наводитися для окремих лікарських засобів у разі необхідності;

у розділі 16 маркування упаковки лікарського засобу зазначається інформація у звичайному текстовому форматі, яка буде відображатися на вторинній упаковці шрифтом Брайля. Зазначення лікарської форми не вимагається у разі, якщо лікарський засіб заявлено лише в одному дозуванні. У разі коли інформація шрифтом Брайля не наноситься, у цей розділ слід включити таке твердження, яке виділяється сірим кольором: «Прийнято обґрунтування не зазначати шрифтом Брайля»;

у розділі 17 маркування упаковки лікарського засобу зазначається інформація про нанесення двовимірного штрихового коду з унікальним ідентифікатором:

«Містить 2D-штрихкод з унікальним ідентифікатором». Для лікарських засобів, щодо яких відповідно до статті 57 розділу V Закону України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби» не передбачено обов’язкового нанесення унікального ідентифікатора, у цьому розділі зазначається таке твердження, яке виділяється сірим кольором: «Не застосовується». Якщо на лікарський засіб не поширюються вимоги щодо наявності унікального ідентифікатора, відповідне твердження зазначається у маркуванні упаковки, але не наноситься безпосередньо на упаковку;

у розділі 18 маркування упаковки для лікарських засобів, що підпадають під вимогу нанесення унікального ідентифікатора відповідно до статті 57 розділу V Закону України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби», елементи унікального ідентифікатора (PC — код продукту, SN — серійний номер, NN –національний номер або інший національний ідентифікатор) повинні бути надруковані на упаковці лікарського засобу у форматі, зрозумілому для людини.

Для лікарських засобів, щодо яких відповідно до статті 57 розділу V Закону України від 28 липня 2022 року № 2469-IX «Про лікарські засоби» не передбачено обов’язкового нанесення унікального ідентифікатора, у цьому розділі зазначається таке твердження, яке виділяється сірим кольором: «Не застосовується». Якщо на лікарський засіб не поширюються вимоги щодо наявності унікального ідентифікатора, відповідне твердження зазначається у маркуванні упаковки, але не наноситься безпосередньо на упаковку;

2) на первинній упаковці лікарського заосбу у формі блістера, який поміщається у пачку зазначається:

у розділі 1 маркування упаковки лікарського засобу зазначається в такій послідовності назва лікарського засобу: назва лікарського засобу, сила дії (дозування) та лікарська форма (за необхідності зазначається, що лікарський засіб призначений для дітей віком до 1 року, віком від 1 року (для дітей (із зазначенням віку) або для дорослих); у разі наявності у складі лікарського засобу до трьох діючих речовин зазначається їхня загальноприйнята назва.

Також зазначається кількість діючої речовини. Вказується якісний і кількісний склад діючих речовин із зазначенням їхньої кількості на одиницю дозованої форми або залежно від способу застосування — на одиницю об’єму чи маси з використанням їхніх загальноприйнятих назв. Наприклад:

«1 таблетка/капсула містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 мл містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 доза містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 г/мг містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}»;

у розділі 2 маркування упаковки лікарського засобу зазначається найменування та місцезнаходження власника реєстрації, а також його представника в Україні у разі наявності такого представника в такий послідовності: найменування, країна, індекс, місто, вулиця, номер будинку, логотип, «тел.:», «е-пошта:»;

у розділі 3 маркування упаковки лікарського засобу зазначається термін придатності лікарського засобу: «Придатний до» або «Термін придатності»{мм/рррр}. Термін придатності лікарського засобу, зазначений із вказанням лише місяця та року, вважається таким, що закінчується в останній календарний день відповідного місяця. За необхідності на упаковці зазначається термін придатності після відновлення, розведення або після першого відкриття контейнера;

у розділі 4 маркування упаковки лікарського засобу зазначається номер серії лікарського засобу;

у розділі 5 маркування упаковки лікарського засобу зазначаються інші відомості, корисні для правильного застосування лікарського засобу, якщо це дозволяє обсяг, наприклад дні тижня, пов’язані з кожною таблеткою, що приймається один раз на добу, у разі коли вони упаковані в календарний блістер/стріп, позначений днями тижня, окрім інформації рекламного характеру;

3) на первинній упаковці лікарського заосбу невеликого розміру:

у розділі 1 маркування упаковки лікарського засобу зазначається в такій послідовності назва лікарського засобу: назва лікарського засобу, сила дії (дозування) та лікарська форма (за необхідності зазначається, що лікарський засіб призначений для дітей віком до 1 року, віком від 1 року (для дітей (із зазначенням віку) або для дорослих); у разі наявності у складі лікарського засобу до трьох діючих речовин зазначається їхня загальноприйнята назва;

у розділі 2 маркування упаковки лікарського засобу зазначається спосіб застосування: рекомендації щодо правильного використання лікарського засобу, наприклад: «Не ковтати», «Не жувати», «Добре збовтати перед застосуванням», яка повинна узгоджуватись з підрозділом 4.2. розділу 4 короткої характеристики лікарського засобу та відповідним розділом листка-вкладки. Якщо необхідну інформацію неможливо зазначити на внутрішній упаковці, слід навести посилання на листок-вкладку: «Перед застосуванням прочитайте листок-вкладку для медичного застосування»;

у розділі 3 маркування упаковки лікарського засобу зазначається термін придатності лікарського засобу: «Придатний до» або «Термін придатності»{мм/рррр}. Термін придатності лікарського засобу, зазначений із вказанням лише місяця та року, вважається таким, що закінчується в останній календарний день відповідного місяця. За необхідності на упаковці зазначається термін придатності після відновлення, розведення або після першого відкриття контейнера;

у розділі 4 маркування упаковки лікарського засобу зазначається номер серії лікарського засобу;

у розділі 5 маркування упаковки лікарського засобу вказується якісний і кількісний склад діючих речовин із зазначенням їхньої кількості на одиницю дозованої форми або залежно від способу застосування — на одиницю об’єму чи маси з використанням їхніх загальноприйнятих назв. Наприклад:

«1 таблетка/капсула містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 мл містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 доза містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини}

«1 г/мг містить» {назва діючої речовини}{кількість діючої речовини};

у розділі 6 маркування упаковки лікарського засобу зазначаються інші відомості, корисні для правильного застосування лікарського засобу, якщо це дозволяє обсяг, наприклад дні тижня, пов’язані з кожною таблеткою, що приймається один раз на добу, у разі коли вони упаковані в календарний блістер/стріп, позначений днями тижня, окрім інформації рекламного характеру.

В.о. начальника
Фармацевтичного управлінняОлександр  Гріценко

Додаток 1

Додаток 3

Додаток 4

Форма звіту про клінічне дослідження (випробування)

Форма звіту про доклінічне дослідження

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

Порядок надання наукового консультування заявникам або представникам в Україні

1. Цей Порядок визначає процедуру надання органом державного контролю (далі — ОДК) наукового консультування заявникам або представникам в Україні з питань державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє та процедур регуляторного характеру.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

1) документи (матеріали) наукового консультування — комплект актуальних наукових, літературних, офіційних та інших матеріалів (документів), результати попередніх наукових консультацій (у разі наявності), які містять відомості, пов’язані з розробкою лікарського засобу, доклінічним дослідженням лікарського засобу, клінічним дослідженням (випробуванням) лікарського засобу та іншими питаннями, що стосуються фармацевтичної якості, здійснення фармаконагляду, процедур регуляторного характеру, який підготовлений заявником або представником в Україні, ґрунтуючись на якому заявник або представник в Україні формує питання у заяві для отримання на них відповіді;

2) наукове консультування — попередня та спеціалізована оцінка документів (матеріалів) наукового консультування наданих для проведення наукового консультування з питань державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє та процедур регуляторного характеру з метою отримання відповідей на питання, сформовані заявником або представником в Україні;

3) попередня оцінка — перевірка комплектності та повноти даних у документах (матеріалах) наукового консультування наданих для проведення наукового консультування на предмет дотримання умов надання наукового консультування, правильності оформлення заяви та відповідності наданих документів (матеріалів) наукового консультування заявленим питанням на які заявник або представник в Україні бажає отримати відповідь;

4) спеціалізована оцінка — оцінка відповідності та аналіз якості документів (матеріалів) наукового консультування наданих для проведення наукового консультування з метою отримання відповідей на питання, сформовані заявником або представником в Україні.

Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про лікарські засоби» від 28 липня 2022 року № 2469-IX, та інших нормативно-правових актах у сфері обігу лікарських засобів.

3. Цей Порядок не поширюється на проведення попередньої оцінки матеріалів реєстраційного досьє, які формуються для подання заяви про державну реєстрацію (перереєстрацію) лікарського засобу або внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє, надання наукового консультування щодо розробки медичних виробів, радіофармацевтичних лікарських засобів, гомеопатичних лікарських засобів, вакцин та аспектів якості інгаляційних препаратів, плану педіатричних досліджень, лікарських засобів для компасіонатного використання.
4. ОДК надає наукове консультування заявникам або представникам в Україні з питань державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє та процедур регуляторного характеру.
5. Під час надання наукового консультування застосовуються актуальні наукові і регуляторні знання і не зазначаються будь-які майбутні зміни, пов’язані з державною реєстрацією лікарських засобів.
6. Результати наукового консультування, надані ОДК, не є обов’язком заявника або представника в Україні подавати заяву про державну реєстрацію відповідного лікарського засобу.
7. Рекомендації, отримані за результатами наукового консультування, не звільняють заявника або представника в Україні від відповідальності за розробку лікарського засобу, проведення доклінічних досліджень лікарського засобу, клінічних досліджень (випробувань) лікарського засобу та їх оцінку, підготовку матеріалів реєстраційного досьє.
8. Наукове консультування, що стосується конкретного лікарського засобу, надається до подання заяви про державну реєстрацію (перереєстрацію) такого лікарського засобу або внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на такий лікарський засіб.

До завершення наукового консультування не дозволяється заявнику або представнику в Україні подавати до ОДК заяву про державну реєстрацію (перереєстрацію) такого лікарського засобу або внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на такий лікарський засіб.

9. Кожне питання має бути конкретизоване та супроводжуватися позицією та обґрунтуванням заявника або представника в Україні разом з перехресними посиланнями у документах (матеріалах) наукового консультування наданих для проведення наукового консультування.
10. Для отримання наукового консультування заявник або представник в Україні надсилає ОДК заяву за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, до якої додаються документи (матеріали) наукового консультування наданих для проведення наукового консультування на кожне питання, сформоване у заяві заявником або представником в Україні, які обґрунтовують кожне питання, зазначене у заяві.

Заявник або представник в Україні до подання заяви сплачує вартість послуг з наукового консультування відповідно до рахунку, сформованого ОДК.

11. Наукове консультування включає етапи попередньої та спеціалізованої оцінки документів (матеріалів) наукового консультування наданих для проведення наукового консультування.
12. Під час проведення попередньої оцінки, якщо заяву подано з порушенням вимог комплектності відповідно до пункту 10 цього Порядку орган державного контролю приймає рішення про залишення заяви без руху шляхом надсилання заявнику або представнику в Україні письмового повідомлення про залишення заяви без руху протягом 3 робочих днів з дня отримання заяви, а в разі особистого звернення із заявою негайно (за можливості) таке повідомлення вручається під розписку особі, яка подала заяву.

У повідомленні про залишення заяви без руху зазначаються виявлені недоліки з посиланням на порушені вимоги цього Порядку, спосіб та строк усунення недоліків, а також способи, порядок та строки оскарження рішення про залишення заяви без руху.

Орган державного контролю встановлює строк, достатній для усунення заявником або представником в Україні виявлених недоліків. За клопотанням заявника або представника в Україні орган державного контролю може продовжити строк усунення виявлених недоліків.

Необґрунтоване залишення заяви без руху не допускається.

У разі усунення виявлених недоліків у строк, встановлений органом державного контролю, заява вважається поданою в день її первинного подання. При цьому строк розгляду справи продовжується на строк залишення заяви без руху, але не може перевищувати строки, встановлені пунктом 13 цього Порядку з дня її надходження до органу державного контролю.

Не допускається повторне залишення заяви без руху, в якій усунуто виявлені недоліки, зазначені в повідомленні про залишення заяви без руху.

Попередня оцінка документів (матеріалів) наукового консультування наданих для проведення наукового консультування починається з робочого дня, наступного за днем надходження повної вартості послуг з наукового консультування та отримання ОДК заяви та документів (матеріалів) наукового консультування.

Строк проведення попередньої оцінки становить не більш ніж 7 робочих днів.

Під час попередньої оцінки ОДК дворазово надає заявнику або представнику в Україні зауваження в письмовій формі щодо комплектності та повноти заповнення поданих документів (матеріалів) наукового консультування на предмет дотримання умов надання наукового консультування, і відповідності наданих документів (матеріалів) наукового консультування заявленим питання для наукового консультування у разі необхідності. Після отримання відповіді на зауваження, ОДК протягом 3 робочих днів, що входять до строку проведення попередньої оцінки, повідомляє заявника або представника в Україні про те, чи відповідає надана заява та комплект документів (матеріалів) наукового консультування вимогам цього Порядку та чи направляються вони на спеціалізовану оцінку.

Якщо заявник або представник в Україні протягом 20 календарних днів з наступного дня після відправлення ОДК такого повідомлення не надає документів (матеріалів) наукового консультування у відповідь на зауваження щодо комплектності або листа з обґрунтуванням строків, необхідних для їх доопрацювання, заява щодо проведення наукового консультування знімається з розгляду, про що письмово повідомляється заявник або представник в Україні протягом 3 робочих днів.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення попередньої оцінки.

13. Спеціалізована оцінка документів (матеріалів) наукового консультування розпочинається у разі позитивного результату попередньої оцінки.

Строк проведення спеціалізованої оцінки становить не більш ніж 90 календарних днів.

Під час проведення спеціалізованої оцінки ОДК на підставі зауважень щодо неузгодженості між документами (матеріалами) наукового консультування та заявленими питаннями для наукового консультування дворазово запитує в письмовій формі у заявника або представника в Україні додаткові матеріали у разі необхідності.

Час, необхідний для відповіді на зауваження, не входить до строку проведення спеціалізованої оцінки документів (матеріалів) наукового консультування.

Якщо заявник або представник в Україні протягом 30 календарних днів з наступного дня після відправлення ОДК відповідних зауважень не надає ОДК додаткових матеріалів або листа з обґрунтуванням строків, необхідних для їх доопрацювання, заява щодо проведення наукового консультування знімається з розгляду, про що письмово повідомляється заявник або представник в Україні протягом 3 робочих днів.

Строк проведення оцінки додаткових матеріалів (відповідей на зауваження), що входить до строку проведення спеціалізованої оцінки, становить не більше ніж 10 календарних днів.

14. ОДК на підставі проведеної оцінки результатів наукового консультування складає протокол наукового консультування, який надсилається заявнику або представнику в Україні протягом 10 робочих днів з дня підписання такого протоколу після завершення спеціалізованої оцінки документів (матеріалів) наукового консультування.

В.о. начальника
Фармацевтичного управлінняОлександр  Гріценко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров’я України

Порядок визначення суттєвості клінічної користі нових терапевтичних показань для референтних лікарських засобів, зареєстрованих в Україні

1. Цей Порядок визначає організаційні засади та вимоги визначення суттєвої клінічної користі нових терапевтичних показань для референтних лікарських засобів, зареєстрованих в Україні.
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Про лікарські засоби »від 28 липня 2022 року № 2469-IX, Порядку проведення експертизи матеріалів реєстраційного досьє на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє протягом дії державної реєстрації лікарського засобу, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № (далі — Порядок експертизи), та інших нормативно-правових актах у сфері обігу лікарських засобів.
3. Для визначення суттєвої клінічної користі нових терапевтичних показань для референтного лікарського засобу, зареєстрованого в Україні, власник референтного лікарського засобу (далі — власник реєстрації) або представник в Україні подає до органу державного контролю заяву про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на лікарський засіб протягом дії державної реєстрації за формою, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від № , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № (далі — заява), та матеріали про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на зареєстрований референтний лікарський засіб щодо змін.
4. До матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє на зареєстрований референтний лікарський засіб додається звіт в якому зазначається:

1) обґрунтування запропонованих нових показань у порівнянні з уже дозволеними терапевтичними показаннями;

2) детальний опис існуючих/доступних методів лікування, що стосуються запропонованих нових показань;

3) обґрунтування того, чому заявлений лікарський засіб має суттєву клінічну користь порівняно з існуючими методами лікування за новим терапевтичним показанням.

5. Для обґрунтування запропонованих нових показань у порівнянні з уже дозволеними терапевтичними показаннями враховуються такі вимоги:

1) нове показання може стосуватися діагностики, профілактики або лікування захворювання;

2) нове показання обґрунтовується відповідною науковою інформацією;

3) ці показання формуються чітко і лаконічно, визначаючи цільове захворювання або стан захворювання, розділяючи на лікування (симптоматичне, терапевтичне або таке, що змінює розвиток або прогресування захворювання), профілактику (первинну або вторинну) та діагностичне застосування. Якщо необхідно, зазначається цільова група пацієнтів, особливо у разі наявності обмежень щодо певних груп;

4) нове показання має включати:

нову цільову хворобу;

різні стадії або тяжкість захворювання;

розширену цільову популяцію для тієї самої хвороби, наприклад, на основі іншого вікового діапазону або інших внутрішніх (наприклад, порушення функції нирок) або зовнішніх (наприклад, супутнє застосування іншого лікарського засобу) факторів;

перехід від лікування першої лінії до лікування другої лінії (або перехід від другої лінії лікування до першої лінії), або від комбінованої терапії до монотерапії, або від однієї комбінованої терапії (наприклад, у сфері онкології ) до іншої комбінації;

перехід від лікування до профілактики або діагностики захворювання; перехід від лікування до запобігання прогресуванню захворювання або до запобігання рецидивам захворювання;

перехід від короткострокового лікування до тривалої підтримуючої терапії при хронічному захворюванні.

6. Під час детального опису існуючих/доступних методів лікування, що стосуються запропонованих нових показань враховуються такі вимоги:

1) до наявних/доступних методів лікування відносяться задовільні методи діагностики, профілактики або лікування відповідного захворювання. Це можуть бути зареєстровані лікарські засоби, а також інші встановлені методи лікування;

2) переглядаються та детально описуються характеристики наявних/доступних методів лікування (доступні методи діагностики, профілактики або лікування) в Україні/Європейському Союзі, посилаючись на зареєстровані лікарські засоби, наукову та медичну літературу або іншу відповідну інформацію. Якщо під час подання заяви в Україні/Європейському Союзі не існує таких методів, це необхідно зазначити у звіті. У звіті враховується інформація щодо всіх зареєстрованих лікарських засобів в Україні та Європейському Союзі на дату подання заяви. Зареєстровані лікарські засоби розглядаються як задовільні наявні методи лікування;

3) розглядаються нефармакологічні підходи до діагностики, профілактики або лікування відповідного захворювання, якщо це доцільно, такі як хірургічні втручання, радіологічні методи, дієта, психотерапія, фізичні засоби та інші специфічні та неспецифічні терапевтичні методи, які вважаються «сучасним» лікуванням відповідного показання в Україні. Огляд має містити посилання на наукову та медичну літературу або будь-яку іншу відповідну інформацію для опису цінності таких методів. Якщо методи діагностики, профілактики або лікування не можна вважати задовільними існуючими методами лікування, обґрунтовується чому ці методи вважаються незадовільними, ґрунтуючись на клінічній інформації, науковій літературі або відсутності таких методів. Це може ґрунтуватися на клінічній інформації, науковій літературі або відсутності таких методів;

4) надається довідкова інформацію про лікарські засоби, які не зареєстровані в Україні/Європейському Союзі, якщо вони широко визнані та використовуються медичній практиці.

7. Для обґрунтування того, чому заявлений лікарський засіб має суттєву клінічну користь порівняно з існуючими методами лікування за новим терапевтичним показанням враховуються такі вимоги:

1) надаються наукові дані та документація, яка підтверджує, що лікарський засіб має суттєву клінічну користь порівняно з наявними методами лікування. Обґрунтування підтверджується результатами порівняльних клінічних досліджень (випробувань). Вибір препарату порівняння (існуюча терапія) у клінічних дослідженнях (випробуваннях) обґрунтовується відповідною науковою літературою, науковими рекомендаціями компетентних органів. Плацебо-контрольовані дослідження можуть бути достатніми для обґрунтування суттєвої клінічної користі лише у незвичайних випадках виняткової користі, яка не може бути наслідком випадковості чи змішувального фактору. Інша наукова література, неопубліковані звіти та заяви експертів розглядаються лише як підтверджуючі докази;

2) нове лікування може мати суттєву клінічну користь, якщо воно забезпечує клінічно значущу перевагу або значний внесок у лікування пацієнтів. Одним із доказів підтвердження суттєвої клінічної користі є демонстрація більшої ефективності, покращеного профілю безпеки та/або більш сприятливих фармакокінетичних властивостей, що призводить до явних клінічних переваг порівняно з існуючими методами лікування. Твердження щодо суттєвої клінічної користі порівняно з існуючими методами лікування оцінюється в кожному конкретному випадку;

3) суттєва клінічна користь, обумовлена підвищеною ефективністю, яка вище за ефективність зареєстрованого лікарського засобу, оцінюється з використанням клінічно значущої кінцевої точки в адекватних і добре контрольованих клінічних дослідженнях (випробуваннях). Застосовується однаковий рівень доказів, необхідний для підтримки порівняльної ефективності двох різних лікарських засобів. Прямі порівняльні клінічні дослідження (випробуванням) мають перевагу серед інших доказів суттєвої клінічної користі, обумовленої підвищеною ефективністю;

4) суттєва клінічна користь, обумовлена підвищеною безпекою, обґрунтовується чіткими даними з безпеки, які підтверджені великою кількістю надійних даних. Враховується профіль безпеки лікарського засобу, який повністю характеризується лише після того, як лікарський засіб введено в обіг (наприклад, рідкісні — але, можливо, серйозні — небажані реакції можуть спостерігатися лише після застосування лікарського засобу багатьом пацієнтам за звичайних умов використання). Такий відносний профіль безпеки оцінюється комплексно порівняно з існуючою терапією(ями), та шляхом порівняльного(их) випробування(ь). Якщо передбачається потенційна перевага щодо безпеки, її підтверджують в окремому перспективному дослідженні, що забезпечує кількісну оцінку ризику для кожного варіанта терапії. Якщо суттєва клінічна користь базується на покращенні безпеки, то не допускається суттєве зниження користі, що робить менш сприятливим загальний баланс користі та ризику. Доцільність екстраполяції даних щодо безпеки, отриманих для вже затверджених терапевтичних показань, на запропоновані нові показання з метою підтвердження потенційних переваг безпеки повинна бути належним чином обґрунтована в заяві;

5) до клінічних переваг допускається віднесення нового способу введення (за новим показанням), який зосереджений на хворобі та поточних методах лікування (наприклад, легкість самостійного введення є важливою для амбулаторних пацієнтів, але менш важливою для пацієнтів, які, ймовірно, будуть госпіталізовані під час лікування). Також допускається віднесення до клінічних переваг новий шлях введення, який покращує безпеку (наприклад, поточні методи лікування необхідно вводити через центральний внутрішньовенний катетер, а запропоноване лікування призначене для місцевого або перорального введення). Кожен новий спосіб введення підтверджується необхідними клінічними даними.

6) допускається, що без демонстрації більшої ефективності або більшої безпеки, лікарський засіб, який демонструє співвідношення «користь/ризик» у існуючих методів лікування, вважається таким, що має суттєву клінічну користь, якщо цей лікарський засіб діє через інший відмінний механізм дії, який забезпечує альтернативне лікування, або викликає відповідь, відмінну від інших методів лікування у значної частини цільової популяції.

8. Звіти про дослідження та посилання на літературу розміщують у відповідних модулях матеріалів реєстраційного досьє з перехресним посиланням на них відповідно. У разі нових показань, для яких в Україні немає відповідних методів лікування, пов’язаних із запропонованим новим терапевтичним показанням, власник реєстрації надає інформацію для підтвердження такого показання.
9. Експертна наукова оцінка матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє здійснюється відповідно до пункту 21 розділу IV Порядку експертизи.
10. За результатами оцінки суттєвої клінічної користі, яка проводиться в рамках експертної наукової оцінки матеріалів про внесення змін до матеріалів реєстраційного досьє орган державного контролю готує звіт з оцінки суттєвої клінічної користі, в якому відображається чітке твердження, або нове показання представляє суттєву клінічну користь порівняно з існуючими видами лікування.
11. За результатами підтвердження суттєвої клінічної користі нових терапевтичних показань для референтного лікарського засобу органом державного контролю складається:

1) звіт з оцінки суттєвої клінічної користі нових терапевтичних показань для референтного лікарського засобу;

2) звіт з оцінки (у випадку, коли є доступною нова інформація, включена до попереднього змісту).

12. За результатами проведеної експертної наукової оцінки органом державного контролю приймаються одне або декілька із таких рішень:

1) про реєстрацію нових терапевтичних показань для референтного лікарського засобу або відмову у їх реєстрації;

2) затверджується та розміщується у Державному реєстрі лікарських засобів звіт з оцінки відповідного референтного лікарського засобу;

3) вносяться відповідні зміни до відомостей, що містяться в Державному реєстрі лікарських засобів.

13. Спірні питання, які виникли під час визначення суттєвої клінічної користі нових терапевтичних показань для референтного лікарського засобу розглядаються органом державного контролю.
14. У разі незгоди з результатами підтвердження суттєвої клінічної користі нових терапевтичних показань для референтного лікарського засобу власник реєстрації або представник в Україні має право оскаржити рішення у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та / або в судовому порядку.

В.о. начальника
Фармацевтичного управлінняОлександр  Гріценко

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!