Як вижити малому та середньому бізнесу в умовах кризи

23.12.2008 р. у приміщенні Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (далі — Держкомпідприємництва) відбувся круглий стіл «Підприємництво та державна влада в період світової економічної кризи», організований Інститутом власності і свободи спільно з Держкомпідприємництва та Українською торгово-промисловою конфедерацією. У його роботі взяли участь Дмитро Ляпін, голова Інституту власності і свободи, Костянтин Ващенко, голова Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Ксенія Ляпіна, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, Володимир Дубровський, старший економіст «CASE-Україна», Володимир Карягін, голова Координаційної ради Республіканської конфедерації підприємництва Республіки Білорусь, Оксана Продан, голова Ради підприємців при КМУ, Петро Калита, президент Української асоціації якості та інші.

Ксенія ЛяпінаКсенія Ляпіна зазначила, що з метою подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи більшість країн світу вживає відповідних заходів. Новообраний президент США Барак Обама планує надати ряд податкових пільг підприємствам (здебільшого малим та середнім), які створюють нові робочі місця, а також зниження податків для домогосподарств. Європейські країни шукають шляхи пом’якшення наслідків кризи, в першу чергу знижуючи облікову ставку та створюючи банкам умови для кредитування економіки. Україну всі експерти визнали як одну з трьох країн, становище в яких сьогодні найризикованіше. Чому так сталося, і що необхідно робити, щоб вийти з такої ситуації?

Останні 15 років Україна існувала в умовах «побудови комунізму в окремо взятій країні». В економіці зберігалася непродуктивна праця, абсолютно непродуктивні видатки, велика енергоємність, підвищення доходів населення не порівнювалося зі зростанням продуктивності праці. Криза, маючи негативні наслідки для держави, для бізнесу може мати позитивне значення — скорочуються непродуктивні видатки. Однак країна має виробити стратегію, спрямовану на соціальний захист людей, які звільняються при скороченні непродуктивних видатків та зменшенні об’ємів непродуктивної праці. На думку членів Комітету Верховної Ради України з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва, для України найбільш оптимальним в таких умовах є розвиток малого і середнього бізнесу. Суб’єкти малого і середнього підприємництва найгнучкіші, вони швидко освоюються і адаптуються до нових умов ведення бізнесу.

Що можна зробити, щоб малий та середній бізнес виконав свою соціальну функцію щодо боротьби з безробіттям?

В першу чергу, необхідно забезпечити доступ до кредитних ресурсів, зменшення облікової ставки та стабілізацію курсу гривні. Адже підприємці не можуть вижити при такому розмірі облікової ставки, яка існує нині, при нарощуванні ставки комерційними банками, і в умовах дуже високих валютних ризиків. Тенденція здешевлення гривні має об’єктивні причини, однак зниження за кілька місяців її курсу на Міжбанківській валютній біржі відносно долара США на 45% підприємці не витримують.

Якщо не буде цілеспрямованої, узгодженої програми дій різних інститутів державної влади, в першу чергу Національного банку України і КМУ, які мають виробити спільну політику під час кризи, то маловірогідно, що країні вдасться досягнути успіху та швидко вийти з кризи.

Мале підприємництво, також турбує податкове навантаження, особливо на фонд заробітної плати. В умовах, які склалися, бізнес не може його витримати. Необхідно також не погіршувати умови спрощеної системи оподаткування.

За даними аналітичної системи дослідження ринку «Фармстандарт» компанії «МОРІОН», в Україні серед 5345 суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, 2203 — фізичні особи — підприємці — прим. ред.

Костянтин ВащенкоКостянтин Ващенко зазначив, що, на жаль, усі найгірші прогнози справджуються. На його думку, існують три основні ризики на шляху боротьби з кризою: по-перше, це політизація, коли замість формування консолідованої позиції по виходу з кризи відбувається політична боротьба; по-друге, дуже багато невиважених рішень «з колес» виноситься на засідання КМУ і приймається без аналізу регуляторного впливу, оприлюднення, дотримання вимог закону. По-третє, ризик, пов’язаний з кризою, полягає в тому, що ліберальна ідея як основа вільної ринкової економіки втрачає свою популярність у світі, будуть спроби посилити державне регулювання підприємницької діяльності. Позиція Держкомпідприємництва — визначена і чітка. Він буде захищати малий і середній бізнес всупереч деяким міністерствам і відомствам, відстоюватиме цю позицію, незважаючи на критику.

На погляд К. Ващенка, сьогодні надзвичайно посилюється роль громадських організацій, починаючи від ради підприємців при КМУ, ради інвесторів, закінчуючи галузевими організаціями. Вони мають чинити цивілізований тиск на владу, який нині має бути достатньо серйозним. Держкомпідприємництва, особливо не сподіваючись на результат, надіслало листи губернаторам і головам обласних рад з проханням, по можливості, не переглядати арендних ставок, місцевих податків і зборів в сторону їх підвищення. Керівництво більш ніж 10 регіонів відповіло, що розуміє цю проблему і як ніхто зацікавлене в тому, щоб відкривалися нові підприємства, таким чином підвищуючи податкові надходження, тому готове робити все від них залежне, щоб цю ситуацію врегулювати. Тільки об’єднання зусиль центральної і місцевої влади, КМУ і Національного банку України, влади та опозиції дасть результат, на який очікують підприємці. Необхідно відпрацювати механізм швидкого реагування на проблеми, які виникають. Держкомпідприємництва дуже необхідна допомога громадськості, оскільки існують проекти рішень КМУ, специфіку яких знають тільки фахівці.

Було зазначено, що з метою подолання кризових явищ в економіці та мінімізації впливу фінансової кризи на малий та середній бізнес Держкомпідприємництва розроблено проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо мінімізації негативних наслідків фінансової кризи для суб’єктів господарської діяльності» (прийнятий за основу 13.01.2009 р. — прим. ред.) Так, у проекті пропонується встановити, що перетворення та виділ не призводять до припинення існування юридичної особи, а є лише переходом майна (частини майна), прав та обов’язків юридичної особи до іншої (у разі перетворення), одного або кількох створюваних нових суб’єктів господарювання (у разі виділу).

У законопроекті також визначається порядок створення ліквідаційної комісії, встановлюються її повноваження.

Завершення запровадження принципу єдиного вікна при здійсненні державної реєстрації суб’єктів господарювання та постановки їх на облік у відповідних органах реалізується через визначення єдиного документа, що підтверджує постановку на облік новоствореного суб’єкта господарювання у відповідних органах, — виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців. Виписка отримується у державного реєстратора і подається суб’єктом господарювання до фінансової установи для відкриття розрахункового рахунку. Вона заміняє відповідні довідки з органів податкової служби, статистики, фондів соціального страхування, які сьогодні необхідно подавати для відкриття рахунку в банку. Після запровадження вказаної норми суб’єкту вже не потрібно буде звертатися до органів за отриманням цих довідок. Крім того, отримання першої виписки не потребує додаткових витрат, її вартість входить до загальної вартості реєстрації.

З метою упорядкування нормативно-правової бази щодо порядку видачі документів дозвільного характеру та забезпечення прозорості видачі окремих видів таких актів вносяться зміни до деяких законів України щодо приведення їх у відповідність до вимог Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», що, в свою чергу, сприятиме залученню громадян до участі у підприємницькій діяльності та мінімізації їх витрат при започаткуванні та здійсненні господарської діяльності.

З метою запровадження механізму стимулювання і прискорення погашення боргів суб’єктами господарювання до Пенсійного фонду України у проекті пропонується за бажанням страхувальників розстрочити суми фінансових санкцій та пені, що були їм нараховані, на термін до 36 календарних місяців.

Питання щодо передачі в оренду державного та комунального майна виключно на конкурсних засадах викликало негативне відношення суб’єктів господарювання і нині залишається одним із резонансних.

В умовах зниження платоспроможності суб’єктів господарювання та обмеження їх фінансових ресурсів встановлення високих орендних ставок і постійний їх перегляд можуть призвести до того, що орендарі не зможуть платити високі орендні ставки, що, в свою чергу, призведе до дострокового розірвання договорів оренди, закриття та банкрутства значної кількості підприємств.

У законопроекті пропонується законодавче закріплення практики довгострокової оренди державного і комунального майна терміном не менше 5 років.

Такі зміни сприятимуть ефективному використанню об’єктів власності та водночас дозволять зберегти мотивацію бізнесу до ділової активності і наповнити Державний і місцеві бюджети.

Крім того, проект закону спрямовано на зменшення кількості видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню.

Пропонується спростити процедуру ліквідації суб’єктів підприємницької діяльності шляхом внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців», які передбачають скорочення процедури ліквідації завдяки застосуванню принципу єдиного вікна та пом’якшенню вимог до необхідності аудиторського завірення ліквідаційного балансу.

Пропонується спростити процедуру створення суб’єктів підприємницької діяльності шляхом внесення змін до Закону України «Про господарські товариства» щодо зменшення вимог до статутного фонду товариств з обмеженою відповідальністю.

Ігор БураковськийІгор Бураковський зазначив, що 2009 р. буде надзвичайно складним для економіки України. Зниження ВВП на 5% — надзвичайно оптимістичний сценарій. У зв’язку з цим є три основні проблеми, з якими вже зіткнулася Україна, і які стануть більш вираженими у 2009 р. Перша з них — це спад виробництва в усіх галузях промисловості. Друга — масове безробіття, третя — зменшення наповнення Державного бюджету. І. Бураковський в аналітичній доповіді зазначив, що необхідно розробити інший пакет антикризових заходів, який міститиме чіткі цілі, принципи та методи державного втручання в економіку. До поточних заходів антикризового пакету віднесено:

  • перегляд бюджетів усіх рівнів з метою скорочення витрат та формування коштів для виплати безробітним;

  • чітке визначення умов, процедур та механізмів надання державних гарантій з метою допомоги галузям та підприємствам, які переживають скруту;

  • встановлення обмежень на максимальний розмір соціальних виплат;

  • збільшення можливостей для надання державних гарантій на кредити разом з виробленням чітких критеріїв надання таких гарантій та впровадженням ефективного контролю за використанням коштів;

  • проведення швидкої та масштабної дерегуляції підприємницької діяльності, зниження адміністративних бар’єрів у сфері ліцензування, дозвільній системі, технічному регулюванні тощо;

  • стимулювання українського експорту інструментами, які дозволені СОТ, наприклад зниження експортного мита, розробка програм кредитування та страхування експорту;

  • активізація політики на ринку праці, в тому числі розширення системи перекваліфікації та підвищення кваліфікації, сприяння міжрегіональній міграції.

Підприємці та ті організації, які представляють їхні інтереси, мають добиватися:

  • створення єдиного документа, у якому були б чітко зафіксовані принципи державної підтримки та регуляторної діяльності в умовах кризи;

  • обмеження кількості антикризових законів: їх має бути не більше 20, але необхідно, щоб вони виконувалися;

  • введення стимулюючої фіскальної політики, наприклад запровадження податкових канікул саме для малого і середнього бізнесу;

  • взаємодії з органами місцевої влади щодо лібералізації дозвільної системи: на неї необхідно чинити скерований тиск, висувати здоровий ультиматум: або бізнес працює, або місцева влада не отримує податків;

  • недопущення обмежень імпорту.

Володимир ДубровськийВолодимир Дубровський вважає, що нинішня криза — циклічна. Для нашої країни це ще й криза зростання. Основні її чинники — це наслідки світової кризи. Але до них необхідно додати ефект насичення і самозаспокоєння від зростання. Все це призвело до того, що іноземні позики, які надходили в Україну широким потоком, припинилися. Крім того, світова криза об’єктивно викликала зниження цін на метали. Але, з іншого боку, Україна протягом багатьох років проводила популістську економічну політику, яка грунтувалась на уяві про нескінченність фінансових потоків, не було створено стабілізаційного фонду. На фоні цієї політики відзначалося сповільнення реформування економіки, все це призвело до досить низької якості вітчизняного бізнесу, котрий залежить від середовища, яке для нього створено. Якщо воно сприяє картелізації, високій енергоємності виробництва, залежності від імпортних енергоносіїв, неефективному використанню робочої сили, то якість бізнесу буде досить низькою. Криза, як це відбувається в усьому світі, очищує бізнес від неякісного. Найбільш виразний приклад — металургійна галузь, яка навіть технологічно є неякісною, а в умовах зниження попиту на метал та зниження цін вона просто зупинилася, що разом з припиненням надходження позик призвело до стрімкої девальвації гривні, а вона, в свою чергу, — до подальшого відтоку капіталу.

Він зазначив, що для виходу з кризи необхідно покращувати інвестиційний клімат та умови ведення бізнесу, надавати власникам більше прав щодо розпорядження своєю власністю, провести радикальну дерегуляцію ведення бізнесу, радикальне спрощення оподаткувння, підвищення ефективності використання бюджетних коштів, в тому числі і в медичній галузі.

Оксана ПроданОксана Продан поінформувала учасників круглого столу про діяльність Ради підприємців при КМУ. До цієї організації надходить багато звернень від суб’єктів господарювання щодо дій місцевої влади, які створюють несприятливі умови для ведення бізнесу. Для вирішення цього питання на січень 2009 р. запланована зустріч членів Ради підприємців України з членами Асоціації міст України. Рада також звернулась до КМУ з пропозицією щодо введення мораторію на всі перевірки, крім планових, пов’язаних з оперативно-розшуковою діяльністю та за зверненням платника ПДВ.

Рада підприємців також здійснює постійний моніторинг нормативних актів та їх проектів, які проходять через КМУ та Верховну Раду. Дуже багато з них повертається на доопрацювання. Згідно з діючим регламентом КМУ, якщо документ надходить на погодження, а відповіді немає, то він вважається погодженим. Існує домовленість, що всі нормативні акти, які мають розглядатися на засіданні КМУ або в комітетах, надходять для погодження до Ради підприємців України, іноді проекти повертаються на доопрацювання. На  жаль, існує така практика, як внесення з голосу (коли документа ніхто не бачив). О. Продан звернулася до присутніх з проханням надавати до Ради підприємців України інформацію щодо проектів нормативних актів, які їх не влаштовують.

Петро КалитаПетро Калита торкнувся теми менеджменту якості на підприємствах і його впливу на можливість успішного виходу з кризи. Він зазначив, що криза — це системне зниження платоспроможного попиту. Він завжди супроводжується загостренням конкурентної боротьби. В цих умовах десятки тисяч компаній, які втратили своїх клієнтів на традиційних ринках, будуть шукати нові сегменти, в тому числі і на українському ринку. Роль держави у цій ситуації зводиться до підтримки платоспроможного попиту за рахунок кредитування споживачів та організації і фінансування соціально значимих робіт, підтримки виробників завдяки зниженню кредитних ставок та податків, захисту ринку шляхом недопущення на нього небезпечної та фальсифікованої продукції, посилення протидії надходженню на ринок нелегальної продукції. Було зазначено, що у більшості малих і середніх підприємств України порівняно зі світовими лідерами продуктивність праці нижча в 10 разів, дефектність вища в 1000 разів, собівартість продукції також нижча.

Сконцентрований досвід компаній, які вийшли переможцями з попередньої кризи, ліг в основу фундаментальних концепцій загального управління на основі якості (Total Quality Management — TQM), до яких належить:

  • орієнтація на результат;

  • концентрація уваги на споживачеві;

  • лідерство та відповідність цілям;

  • управління на основі процесів і фактів;

  • розвиток персоналу та підвищення його кваліфікації;

  • постійне навчання, інновації та вдосконалення;

  • розвиток партнерства;

  • відповідальність перед суспільством.

В умовах глобальної кризи роль якості і, перш за все, менеджменту, орієнтованого на якість, суттєво підвищується, тому держава повинна створювати механізми мотивації та умови, які сприятимуть постійному вдосконаленню національних компаній. До першочергових завдань належить навчання керівників вищої ланки державного управління світовому досвіду вдосконалення, орієнтованого на високу конкуренцію, створення механізмів мотивації організацій до постійного вдосконалення, створення і підтримка інфраструктури сприяння вдосконаленню, створення системи узагальнення та розповсюдження найкращої практики вдосконалення. Разом з цим підприємства в умовах глобальної економічної кризи, щоб вижити, повинні не разраховувати на чиюсь допомогу, а самостійно робити все можливе для якнайшвидшого вдосконалення з використанням кращої світової та вітчизняної практики.

Андрій БлизнюкАндрій Близнюк, заступник міністра економіки України, зазначив, що до причин кризи відносяться низька продуктивність праці та високий рівень витрат як в державному, так і в приватному секторі економіки. Криза може змусити компанії проаналізувати, наскільки раціонально вони витрачають кошти. На його думку, для того щоб досягнути результатів при взаємодії з владою, лобіюванні своїх інтересів, суб’єкти господарювання мають дуже чітко розуміти повноваження органів влади. Як уже зазначалося, всі країни сьогодні знижують облікові ставки, стабілізують національну валюту. Національний банк України, на жаль, іде іншим шляхом, і ніхто не може на нього вплинути. Тому громадськість повинна об’єднуватися і спільними зусиллями добиватися вигідних для себе рішень. Міністерство економіки намагається робити реальні кроки по виходу з кризи. Зважаючи на брак кредитних коштів, були визначені галузі, які можуть не просто витратити ці кошти, а дати віддачу та стати рушійною силою для виходу з кризи інших секторів економіки. До таких галузей відносяться будівництво та роздрібна торгівля. Розвиток будівництва стимулюватиме металургійну промисловість і пов’язані з нею галузі, а роздрібна торгівля — агропромисловий комплекс та інші виробництва.

Що мають робити бізнес-асоціації? На погляд заступника міністра економіки, втручання держави у функціонування бізнесу має бути мінімальним. Але в країні існує проблема — не виконується державний бюджет. Тому спрощення оподаткування в найближчий рік провести нереально, адже в такому випадку не будуть виконані статті бюджету, які стосуються соціального захисту. Подібна ситуація виникла і з цільовим виділенням фінансової допомоги — дуже сумнівно, що воно відбудеться, ймовірно лише у разі потужного лобіювання. Тому бізнес-асоціаціям просити у влади грошей немає сенсу. Основна їх мета — не допустити погіршення бізнес-клімату, дуже уважно аналізувати проекти регуляторних актів, які розсилає Держкомпідприємництва, тому що дійсно нині багато проектів приймається с голосу, і досить часто виникають спроби проведення через КМУ документів, які лобіюють інтереси певних осіб.

Олександр Устінов, фото Любові Столяр

РЕКОМЕНДАЦІЇ КРУГЛОГО СТОЛУ «ПІДПРИЄМНИЦТВО ТА ДЕРЖАВНА ВЛАДА В УМОВАХ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ»

Київ, 23.12.2008 р.

ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Підтримка розвитку підприємництва в умовах економічної кризи є вкрай важливим напрямком державної політики.

Звільнення працівників, підвищення рівня безробіття, інфляційні процеси — головний виклик системі державного управління, всій нації. За цих умов значення малого підприємництва для країни концентрується на створенні робочих місць та стимулюванні самостійної економічної діяльності. Основна увага державної політики при цьому повинна зосереджуватися на створенні умов для залучення до самостійної підприємницької діяльності вільної робочої сили, що можливо виключно шляхом лібералізації процедур ведення господарської діяльності — скорочення обов’язкових процедур податкового та бухгалтерського обліку, спрощення правил ліцензування та процедур перевірок їх дотримання, спрощення правил сертифікації та інших норм технічного регулювання.

Увага державної політики має концентруватися на докорінній модернізації регуляторного середовища, швидкому та ефективному зменшенні адміністративних бар’єрів, перегляді в бік зниження непродуктивних витрат часу суб’єктів господарювання на забезпечення обов’язкових адміністративних процедур.

Державна політика щодо розвитку малого підприємництва має стати поштовхом до реальної децентралізації та деконцентрації влади, передачі повноважень з національного на рівень органів місцевого самоврядування.

Увага держави до розвитку малого підприємництва є практичним напрямком, який забезпечує зближення регіонів та консолідує націю. Розвиток економічної самостійності окремих суб’єктів через стимулювання відповідальності регіональної влади щодо використання інструмента малого підприємництва в забезпеченості місцевого населення робочими місцями та наповнення місцевих бюджетів стає інструментом забезпечення та гарантування стандартів життя.

Сьогодні з боку КМУ та Верховної Ради України робляться лише спорадичні та логічно не поєднані кроки на  шляху подолання економічної кризи, які носять характер галузевого лобізму.

Такі дії КМУ та Верховної Ради України руйнують конкурентне середовище і зрештою не вирішують проблему безробіття, викликану відсутністю реформ, багаторічним досвідом непродуктивної організації праці та неефективними витратами виробництва.

Сьогодні (під час кризи) здійснюється важливий процес реструктуризації бізнесів, що є вимушеним заходом оздоровлення економіки. Однак в цей час важливо, щоб створювалися й нові робочі місця та народжувалися нові бізнеси, які б гнучко пристосовувалися до нових умов.

Що потрібно зробити для виконання малим бізнесом його місії?

Політику щодо розвитку малого бізнесу варто розділити на дві частини — термінові заходи та стратегічні кроки.

До термінових заходів належать:

  • полегшення доступу до фінансових ресурсів шляхом зниження облікової ставки Національного банку України, стабілізація курсу гривні, вдосконалення та поширення державних механізмів гарантування кредитів для малого підприємництва;

  • зменшення адміністративних бар’єрів для розвитку бізнесу через скорочення кількості всіх видів контрольних перевірок, декларативний метод видачі дозволів та інші заходи дерегулювання підприємницької діяльності;

  • зменшення податкового навантаження через введення єдиного соціального внеску у розмірі не більше 25% для фізичної особи — підприємця, спрощеного механізму повернення ПДВ;

  • зменшення ставок оренди державного та комунального майна до 2–5% оціночної вартості такого майна.

У стратегічній перспективі залишаються актуальними кроки, передбачені у ПОСЛАННІ ВІД БІЗНЕСУ ДО ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ УКРАЇНИ, яке було підготовлено Радою підприємців України при КМУ ще у травні 2006 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті