Ухвала Конституційного Суду України про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України

УХВАЛА КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

про відмову у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення», «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів», «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 і від 17 жовтня 2008 р. № 955»

Справа № 2-3/2009
11 лютого 2009 року
№ 4-у/2009

Конституційний Суд України у складі суддів:

  • Стрижака Андрія Андрійовича — головуючого,
  • Бауліна Юрія Васильовича,
  • Бринцева Василя Дмитровича,
  • Вдовіченка Сергія Леонідовича,
  • Головіна Анатолія Сергійовича,
  • Джуня В’ячеслава Васильовича,
  • Дідківського Анатолія Олександровича,
  • Домбровського Івана Петровича,
  • Кампа Володимира Михайловича,
  • Колоса Михайла Івановича,
  • Маркуш Марії Андріївни,
  • Мачужак Ярослави Василівни,
  • Нікітіна Юрія Івановича,
  • Овчаренка В’ячеслава Андрійовича,
  • Стецюка Петра Богдановича,
  • Ткачука Павла Миколайовича,
  • Шишкіна Віктора Івановича — доповідача,

розглянув на засіданні питання про відкриття конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення» від 10 вересня 2008 року № 827, «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів» від 10 вересня 2008 року № 837, «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17 жовтня 2008 року № 955, «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 і від 17 жовтня 2008 р. № 955» від 19 листопада 2008 року № 1022.

Заслухавши суддю-доповідача Шишкіна В.І. та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України

установив:

1. Суб’єкт права на конституційне подання — Президент України — звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення» від 10 вересня 2008 року № 827 (далі — Постанова № 827), «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів» від 10 вересня 2008 року № 837 (далі — Постанова № 837), «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17 жовтня 2008 року № 955 (далі — Постанова № 955), «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 і від 17 жовтня 2008 р. № 955» від 19 листопада 2008 року № 1022 (далі — Постанова № 1022). На думку глави держави, Уряд України перевищив свої конституційні повноваження, видавши вказані постанови, якими утворив спеціальний урядовий орган з контролю якості лікарських засобів та вирішив питання у сфері державного контролю за цінами і тарифами. Рішення про утворення органу виконавчої влади з повноваженням контролю якості лікарських засобів Кабінет Міністрів України прийняв всупереч вимогам законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про лікарські засоби» та Основ законодавства України про охорону здоров’я, згідно з якими виключно законами України встановлюються органи, що уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Таким органом визначено Державну інспекцію з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров’я України.

У поданні зазначено, що видання Постанови № 955 та внесення до неї змін Постановою № 1022 в умовах коливання валютних курсів призвело до скорочення загальної номенклатури лікарських засобів в аптечних закладах України, збільшення частки ліків високої вартості, звуження мережі аптечних закладів, скорочення зайнятості у цій сфері та зростання соціальної напруги у суспільстві. Це створює загрозу для системи охорони здоров’я, призводить до небезпечного погіршення стану здоров’я населення, що відповідно до статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» є однією з основних загроз національним інтересам і національній безпеці України у соціальній сфері.

Президент України вважає Постанову № 827, Постанову № 837, Постанову № 955, Постанову № 1022 такими, що не відповідають положенням статті 3, частинам другій, третій статті 8, частині першій статті 17, частині другій статті 19, частинам першій, третій статті 49, частині третій статті 113 Конституції України.

2. Друга колегія суддів Конституційного Суду України Ухвалою від 14 січня 2009 року відмовила у відкритті конституційного провадження у цій справі на підставі пункту 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» — невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України».

3. Вирішуючи питання щодо відкриття конституційного провадження у справі Конституційний Суд України виходить з такого.

3.1. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 39, частини першої статті 71 Закону України «Про Конституційний Суд України» умовою для відкриття конституційного провадження у справі щодо неконституційності правового акта є надання суб’єктом права на конституційне подання аргументів, які б стверджували про невідповідність положень цього акта саме нормам Конституції України, а не законів чи інших нормативно-правових актів.

Суб’єкт права на конституційне подання взагалі не навів тверджень щодо неконституційності Постанови № 827.

Що стосується Постанови № 837, згідно з якою Кабінет Міністрів України утворює новий орган державного контролю якості лікарських засобів, то автор клопотання, вказуючи на її невідповідність положенням законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про лікарські засоби» та Основ законодавства України про охорону здоров’я, не зазначив, яким саме положенням цих законів вона не відповідає і чому посилання на ці закони слід вважати обґрунтуванням її неконституційності.

В основу обґрунтування неконституційності Постанови № 955, Постанови № 1022 покладено припущення глави держави, що скорочення загальної номенклатури лікарських засобів у аптечних закладах України, збільшення частки ліків високої вартості та зменшення частки доступних за ціною препаратів, скорочення обсягів вітчизняного виробництва ліків, звуження мережі аптечних закладів призведуть до небезпечного погіршення стану здоров’я населення. Це, на його думку, відповідно до статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» становить загрозу національним інтересам і національній безпеці України у соціальній сфері.

Така мотивація не є належним аргументом для тверджень щодо неконституційності вказаних постанов, оскільки Конституційний Суд України зазначав, що припущення не можна вважати правовим обґрунтуванням тверджень щодо неконституційності актів Уряду України (Ухвали Конституційного Суду України від 13 квітня 2004 року № 32-у/2004, від 15 листопада 2007 року № 64-у/2007).

Посилання у поданні на порушення Кабінетом Міністрів України положень статей 3, 8, 17, 19, 49, 113 Конституції України без викладення аргументів, які б підтверджували неконституційність оспорюваних постанов, не може бути підставою для прийняття рішення про відкриття провадження у справі.

Таким чином, автор клопотання не додержав вимог пункту 4 частини другої статті 39, частини першої статті 71 Закону України «Про Конституційний Суд України», не навів правової аргументації невідповідності актів Кабінету Міністрів України приписам статті 3, частини другої статті 8, частини першої статті 17, частини другої статті 19, частин першої, третьої статті 49, частини третьої статті 113 Конституції України. Зазначене є підставою для відмови у відкритті конституційного провадження у справі згідно з пунктом 2 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» — невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України».

3.2. У період підготовки матеріалів справи до розгляду Конституційним Судом України Кабінет Міністрів України 20 грудня 2008 року видав Постанову «Деякі питання державного управління у сфері контролю якості лікарських засобів» № 1121, якою визнав такими, що втратили чинність, пункти 3, 4, 6, 8, 9 Постанови № 837, пункти 2, 6 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 955, пункт 1 і підпункт 2 пункту 2 змін, що вносяться до Постанови № 837 і Постанови № 955, затверджених Постановою № 1022.

Оскільки «юрисдикція Конституційного Суду України поширюється на чинні нормативно-правові акти» (Рішення Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року № 15-рп/2001), більшість положень вказаних постанов втратила чинність, в цій частині предмет спору відсутній, то відповідно до пункту 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» є підстава для відмови у відкритті конституційного провадження у справі щодо цих положень.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 39, 45, 50, 71 Закону України «Про Конституційний Суд України», Конституційний Суд України

 

ухвалив:

1. Відмовити у відкритті конституційного провадження у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) постанов Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення» від 10 вересня 2008 року № 827, «Питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів» від 10 вересня 2008 року № 837, «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» від 17 жовтня 2008 року № 955, «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2008 р. № 837 і від 17 жовтня 2008 р. № 955»від 19 листопада 2008 року № 1022 на підставі пунктів 2, 3 статті 45 Закону України «Про Конституційний Суд України» — невідповідність конституційного подання вимогам, передбаченим Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України», та непідвідомчість Конституційному Суду України питань, порушених у конституційному поданні.

2. Ухвала Конституційного Суду України є остаточною.

Конституційний Суд України

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті