Влада планує вдосконалити цінову політику в сфері обігу ліків

Відкриваючи засідання, Тетяна Бахтеєва повідомила, що за всі роки незалежності України так і не створено ефективної системи забезпечення населення якісними і доступними лікарськими засобами. Вона представила дані, згідно з якими 97% населення країни протягом року потребували лікарських засобів, і кожен десятий з опитаних не зміг отримати їх. Головною причиною незадоволення даної потреби народний депутат назвала їх високу вартість. Аналіз цінової ситуації, проведений Комітетом свідчить, що ціни як на зарубіжні, так і на вітчизняні препарати за останні 10 років зросли більш ніж у 3–5 разів, а особливу стурбованість викликає закупівля ліків за державні кошти за завищеними цінами, нав’язаними посередниками.

Доповідач акцентувала увагу на неконтрольованому завищенні цін на імпортовані ліки, митна вартість яких зростає ще до перетину кордону завдяки використанню схеми, відомої всім — непрямі поставки за участю одного або кількох номінальних торгових посередників. При цьому прибуток компаній значно перевищує встановлений законодавством граничний рівень, а пацієн­т значно переплачує за препарати.

Т. Бахтеєва зазначила, що одним із дієвих кроків, який би стримував безпідставне підвищен­ня вартості ліків могло б стати введення оптимальної ставки ПДВ на всі лікарські засоби та вироби медичного призначення. Вона також поінформувала присутніх, що у більшості європейських країн сплачується від 3 до 20% ПДВ для рецептурних та від 5 до 20% — для безрецептурних препаратів.

На думку народного депутата, значна частина зареєстрованих в Україні лікарських засобів не має доведеної терапевтичної ефективності, проте пільга щодо звільнення від ПДВ поширює­ться на всі препарати. Лише 1200 найменувань з 14 тис., що містяться у Державному реєстрі лікарських засобів України, включено до формулярів, і вони використовуються в протоколах лікування.

На формування цін на зарубіжні лікарські засоби, а також на їх якість впливає і час митного оформлення вантажу, який іноді може становити кілька місяців. Т. Бахтеєва запропонувала Держмитслужбі розглянути можливість створення окремого термінала для митного оформлення ліків, в якому буде створено три зони з такими температурними режимами: 2–8 ˚С, 8–15 ˚С и 15–25 ˚С. Це допоможе створити належні умови для зберігання згаданої продукції.

У доповіді голови Комітету також було піднято питання боротьби з виробництвом та розповсюдженням фальсифікованих препаратів, що є одним з основних завдань у сфері забезпечення належного контролю якості фармацевтичної продукції. Народний депутат зазначила, що розповсюдження фальсифікованих ліків — це проблема глобального масштабу, адже за даними ВООЗ обсяг продажу фальсифікату в усьому світі щороку сягає 75 млрд дол. США. При цьому, за даними аналізу світового фармацевтичного ринку, на країни, що розвиваються, припадає до 70% всього обсягу фальсифікованих лікарських засобів, а на розвинуті — до 30%. Для боротьби з цією загрозою у багатьох країнах уже давно введено кримінальну відповідальність за обіг фальсифікованих препаратів. Незабаром такий крок зробить й Україна.

З метою вдосконалення нормативно-правових актів, якими передбачена відповідальність за порушення законодавства у сфері обігу лікарських засобів, та більш ефективного захисту населення від негативних наслідків незаконного обігу й застосування фальсифікованих ліків розроблено та прийнято 31.05.2011 р. в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів (щодо запобігання фальсифікації лікарських засобів)» (реєстраційний № 7146) , яким пропонується внести зміни до Кримінального кодексу, Кримінально-процесуального кодексу, Кодексу України про адміністративні правопорушення та закону «Про лікарські засоби». Цим документом передбачається на законодавчому рівні визначити термін «фальсифіковані лікарські засоби» і встановити кримінальну та адміністративну відповідальність за їх виготовлення, а також реалізацію.

Крім того, вже на початку вересня буде розглянуто законопроект «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (щодо непоширення дії цього закону на здійснення санітарно-епідеміологічного нагляду, контролю якості лікарських засобів, санітарного контролю) (реєстраційний № 2779), поданого народним депутатом України Юрієм Гайдаєвим, який було прийнято в першому читанні 01.03.2011 р. На думку парламентарія, це допоможе оперативно виявляти та реагувати на порушення у сфері обігу лікарських засобів, що гарантує потрапляння до споживача лише якісних та безпечних препаратів.

Доповідач також зупинилася на питанні реклами, нагадавши присутнім, що сьогодні споживання ліків диктує не структура захворюваності, а реклама. До другого читання вже готується славнозвісний законопроект № 7007 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері охорони здоров’я» (щодо посилення контролю за обігом лікарських засобів, харчових продуктів для спеціального дієтичного споживання, функціональних харчових продуктів та дієтичних добавок) , прийнятий у першому читанні 21.12.2010 р. Нагадаємо, що цей документ передбачає повну заборону реклами ліків (як рецептурних, так і безрецептурних). Т. Бахтеєва запевнила присутніх, що в разі прийняття він принесе велику користь пересічним українцям.

Ще один шлях забезпечення населення нашої країни якісними та доступними ліками — це запровадження дієвого контролю за їх якістю на всіх етапах згідно з правилами належних практик: починаючи з розробки, виробництва, і закінчуючи аптекою та споживачем. «Україна вже досягла того рівня, щоб увести європейські вимоги до обігу лікарських засобів. Необхідно тільки внеси ці норми до вітчизняного законодавства, забезпечити і контролювати їх виконання».

Народний депутат висловила свою позицію і стосовно реєстрації лікарських засобів: «Функції реєстрації ліків і післяреєстраційного фармаконагляду не можуть бути покладені на одне підприємство, адже це призводить до конфлікту інтересів». Також вона рекомендувала МОЗ усунути цю невідповідність найближчим часом.

Завершуючи доповідь, Т. Бахтеєва зазначила, що сьогодні є всі можливості для того, щоб зробити вітчизняний фармацевтичний ринок цивілізованим: «Це питання знаходиться під постійним контролем Президента України. Сьогодні Комітет активно співпрацює з МОЗ, Держмитслужбою, Державною податковою службою, іншими парламентськими комітетами, адже мета у нас спільна — забезпечити і гарантувати право українців на доступні і якісні ліки.

Раїса Моісеєнко запевнила, що профільне міністерство розуміє ту важливу роль, яку відіграє фармацевтичний сектор у процесі реформування галузі. Вітчизняний ринок лікарських засобів досить розвинений і нараховує 6,5 тис. суб’єктів господарювання. Промислове виробництво препаратів динамічно розвивається, впроваджуються новітні технології, розробляються нові ліки. При цьому постійно створюються та втілюються у життя нормативні акти, якими вдосконалюється розробка, клінічне дослідження, виробництво лікарських засобів.

Заступник міністра зазначила, що, на жаль, частка зареєстрованих вітчизняних препаратів порівняно із зарубіжними досить незначна. Нині в Україні зареєстровано понад 14 тис. препаратів, при цьому зарубіжних майже втричі більше, ніж вітчизняних, а змінити таку тенденцію допоможе прийняття Державної цільової програми «Розвиток імпортозамінних виробництв в Україні та заміщення імпортованих лікарських засобів вітчизняними, в тому числі біотехнологічними препаратами і вакцинами на 2010–2020 роки», проект концепції якої вже розроблено.

Р. Моісеєнко повідомила, що за результатами I кв. 2011 р. темпи зростання вартості ліків нижчі, ніж швидкість підвищення індексу цін споживчого ринку й цін виробників промислової продукції. Розглядаючи питання запровадження ПДВ на ліки, вона зазначила, що МОЗ погоджується з думкою громадськості: такий крок призведе до зростання цін на лікарські засоби та зменшення їх економічної доступності.

Ігор Калєтнік висловив занепокоєння ситуаціє­ю, що склалася нині на фармацевтичному ринку, а саме численними випадками завищення митної вартості ліків і виробів медичного призначення, що аж ніяк не сприя­є здешевленню фармацевтичної продукції для громадян України. За останні 3 міс Держмитслужбою порушено 12 кримінальних справ щодо контрабанди лікарських засобів (протягом попередніх років не було жодної справи по всій території України!). «Ціноутворення повинно бути чітким та прозорим, без спекуляцій та зловживань», — зазначив голова Держмитслужби. Він навів яскравий приклад оборудок із завищенням митної вартості. Так, приблизно 50% препаратів білоруського виробництва надходять за непрямими контрактам через офшорні компанії та посередників з інших країн. «Ми зв’язалися з нашими колегами з Білорусі, та дізналися, що препарат Церагін, який коштує у аптеках Білорусі в перерахуванні на вітчизнян­у валюту 10 грн., в аптеках Києва можна придбати за 153 грн. Якби імпортер усвідомлював, що із ввезеного препарату він повинен буде сплатити ПДВ, таке значне завищення ціни було б недоречним», — заявив І. Калєтнік.

Завершуючи доповідь, голова Держмитслужби наголосив, що головне завдання, яке стоїть перед усіма учасниками засідання — це надання українцям можливості купувати якісні лікарські засоби за реальною ціною, зробивши систему імпорту зрозумілою та прозорою, та запропонував членам Комітету проаналізувати всі без виключення поставки ліків в Україну, які здійснювалися в 2011 р., та довести результати такої перевірки до відома громадськості. Його позицію щодо необхідності ведення ПДВ на препарати підтримав і Михайло Бродський, зауваживши, що слід створити перелік таких лікарських засобів.

Як повідомила Інна Демченко, не зважаючи на певні організаційно-юридичні проблеми, пов’язані зі створенням Держлікслужби, регуляторному органу вдалося підвищити ефективність роботи на всіх напрямах здійснення державного контролю за якістю лікарських засобів, і в першу чергу це стосується імпортованої продукції.

Порівняно з аналогічним періодом минулого року, якщо кількість ввезених серій препаратів збільшилася всього на 5%, то через лабораторний контроль якості пройшло на 15% більше ліків. Крім того, в 2011 р. видано 61 негативний висновок щодо якості ввезених лікарських засобів (у 2010 р. видано лише 30 таких висновків).

І. Демченко подякувала колегам із Держмитслужби, завдяки спільним діям з якими впродовж 2011 р. до реалізації не було допущено 69 найменувань лікарських засобів. У той же час вона звернула увагу І. Калєтніка на непоодинокі випадки перетину кордону фізичними особами, що перевозять десятки і сотні упаковок лікарських засобів явно не для особистих потреб. Наприклад, Держлікслужбою багаторазово вилучався з обігу препарат Поліоксидоній російського виробництва з маркуванням для внутрішнього ринку Російської Федерації. При встановленні шляхів потрапляння та розповсюдження цього препарату в Україні з’ясовано, що він нелегально ввозився фізичними особами.

Стосовно ситуації з обігом лікарських засобів на внутрішньому ринку, то порівняно з минулим роком вона залишається майже незмінною. Здебільшого обіг препаратів заборонявся за фармако-технологічними показниками.

Доповідач звернула увагу присутніх на той факт, що 70% неякісних лікарських засобів мають зарубіжне походження, при цьому серед лідерів — препарати індійського виробництва.

Усього за півроку територіальними органами Держлікслужби проведено більше 5000 перевірок, за результатами яких винесено понад 2000 постанов та стягнуто штрафів на суму понад 500 тис. грн., що майже вдвічі перевищує показники минулого року. І. Демченко також зазначила, що у I півріччі 2011 р. до українського споживача не потрапило більше 200 тис. упаковок неякісних лікарських засобів.

Пожвавлення та посмішки в залі викликав виступ Геннадія Самофалова, народного депутата — члена Комітету, який заявив, що 80% ліків, представлених на українському ринку — підробка. Проте такі необережні вислови з боку політиків можуть стривожити і навіть призвести до паніки серед пересічних українців.

Після доповідей отримали можливість виступити і представники фармацевтичного бізнесу, проте, незважаючи на значний інтерес до порушених проблем, всі бажаючі за браком часу так і не отримали слова.

Василь Дударчук, віце-президент Всеукраїнської громадської організації «Фармацевтична асоціація України», запропонував Держмитслужбі замість закликів ввести ПДВ на ліки знайти більш простий шлях до забезпечення прозорої системи імпорту, наприклад, надсилати запити про відпускні ціни до всіх зарубіжних виробників та вводити їх в митну базу даних, що нескладно зробити в умовах розвинених інформаційних технологій.

Як зазначив Геннадій Хорунжий, віце-президент Асоціації організацій роботодавців медичної та мікро­біологічної промисловості Украї­ни, введення ПДВ на лікарські засоби надасть конкурентні переваги локальним виробникам, проте вони будуть змушені підвищити ціни на ту продукцію, яка виробляється з імпортної сировини. За оцінками Г. Хорунжого, підвищення цін відбудеться навіть вище рівня введеного ПДВ, тому що промисловці змушені будуть врахувати у новій вартості відсотки по кредитах, залучених для покриття дефіциту оборотних коштів. «Всі ми пам’ятаємо, коли нас — вітчизняних виробників — звинувачували в мародерстві та погрожували відстрілювати за підвищення цін у 2009 р. після стрибка курсу долара. Тому ми не виключаємо можливості повторення аналогічної ситуації після зростання цін внаслідок запровадження ПДВ на ліки. Потрібно поінформувати населення, що в підвищенні цін після введення ПДВ на імпортну фармацевтичну продукцію фармацевти і дистриб’ютори не винні», — наголосив Г. Хорунжий.

Цю позицію підтримав і Сергій Шевчук, народний депутат — член Комітету: «Як я розумію, основна мета цього засідання — це донесення до громадськості чиєїсь думки, що на лікарські засоби необхідно ввести ПДВ. Я не розумію, що це за математика, коли чекають зниження вартості препарату після запровадження чергового податку. Це — обман наших співгромадян. У першу чергу така ініціатива позначиться на соціально незахищених верствах населення. На мій погляд, мета такої ініціативи — не турбота про українців, а, швидше за все, пошук джерел наповнення бюджету. До тих пір, поки не відбудеться перехід до системи реімбурсації, ситуація з економічною доступністю ліків не поліпшиться», — наголосив депутат.

Закриваючи засідання, Т. Бахтеєва зазначила: «Введення ПДВ — лише один з можливих механізмів вирішення проблеми економічної доступності ліків, але це не означає, що він обов’язково буде запроваджений. Якщо представники фармацевтичного бізнесу вважають, що такий крок недоцільний, то нехай надають свої пропозиції».

Пропонуємо увазі читачів проект рішення розширеного засідання Комітету.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!