ДБН: дотримуватися чи не дотримуватися?

Одним із ключових конфліктних питань, що супроводжують процес обговорення проекту Ліцензійних умов, є очевидна невідповідність цього документа вимогам ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» у частинах, що стосуються аптек, аптечних кіосків, набору та площ приміщень аптечного складу. Слід зазначити, що діючі Ліцензійні умови також містять певні протиріччя з ДБН.

Ліцензійні умови, які в деяких частинах не відповідали ДБН, були затверджені спільним наказом Держкомпідприємництва та МОЗ України від 12.01.2001 р. № 3/8. У свій час вони з’явилися на зміну Інструкції про порядок видачі суб’єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на право роздрібної реалізації медикаментів, умови і правила здійснення цієї діяльності та контролю за їх дотриманням, затвердженої наказом Ліцензійної палати при Міністерстві економіки та МОЗ України від 22.03.1996 р. № ЛП-6/60. Слід додати, що згідно з її положеннями суб’єкти підприємництва, які отримали ліцензію на реалізацію лікарських засобів, у своїй діяльності серед іншого повинні були забезпечити дотримання ДБН для аптечних закладів.

Цікаво, що ДБН були затверджені 04.01.2001 р. та введені в дію з 01.04.2001 р., а Ліцензійні умови — 12.01.2001 р., тобто зацікавлені сторони мали можливість вчасно ініціювати зміни до ДБН. Але цього не сталося й розмови про необхідність таких змін тривають досі.

Проте 13 квітня 2011 р. було прийнято постанову КМУ № 471 «Про затвердження Програми перегляду державних будівельних норм і правил на період до 2015 року», яка передбачає перегляд ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». Відповідна ініціатива надійшла від Міністерства будівництва та житлово-комунального господарства. Отже, нині фармацевтичний ринок України має реальний шанс вирішити важливе питання приведення окремих нормативних актів у відповідність із вищими законодавчими актами.

У світлі постанови КМУ від 13.04.2011 р. № 471 логічним кроком центрального органу виконавчої влади є виключення з проекту Ліцензійних умов норми, яка регулює вимоги до площі аптечних закладів і складів, та підтримка широкого обговорення змін до ДБН. Це дозволить виключити зайву подвійну формалізацію вимог до таких споруд та відповідатиме принципам дерегуляції бізнесу, які задекларовані Президентом України.

Натомість винесений на громадське обговорення проект Ліцензійних умов містить значні протиріччя з ДБН. Слід зазначити, що проект Ліцензійних умов не відповідає ДБН не лише в частині, що стосується аптек, але й в частині набору та площ приміщень аптечного складу.

На невідповідність проекту Ліцензійних умов ДБН звертає увагу Науково-дослідний інститут правового забезпечення інноваційного розвит­ку Національної академії правових наук України. Зокрема, у правовому висновку щодо проекту наказу МОЗ України «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» серед іншого зазначено:

«Неузгодженим і нелогічним є положення п. 2.4. щодо оптової торгівлі лікарськими засобами в частині набору та площ приміщень аптечного складу, зокрема, не враховані вимоги ДБН України (Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2.-10-2001), які врегульовують це питання залежно від потужностей складів та відповідно до переліку лікарських засобів, що зберігаються. Якщо розробник вважає, що вимоги, викладені в проекті, є більш доцільними, то необхідне попереднє внесення змін до вищезазначених ДБН В.2.2.-10-2001. В іншому разі можна зробити висновок, що автори проекту не враховують вимог декрету КМУ «Про стандартизацію і сертифікацію» у частині визнання обов’язковими для державних виконавчих органів і суб’єктів господарювання вимог державних стандартів, у тому числі ДБН.

Вважаємо запропоновані в п. 2.5.10. проекту вимоги до загальної мінімальної площі аптек такими, що не відповідають ДБН України (Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2.-10-2001). У цьому випадку, як уже зазначалося, необхідне попереднє внесення змін до вищезазначених ДБН В.2.2.-10-2001.

Викликає зауваження частина 2 п. 2.5.17. та п. 2.5.24. стосовно діяльності аптечних кіосків, їх розташування та площ у контексті невідповідності цих вимог ДБН України (Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я. ДБН В.2.2.-10-2001). У цьому разі, як уже зазначалося, необхідне попереднє внесення змін до вищезазначених ДБН В.2.2.-10-2001.».

Неузгодженість вимог документів, що запроваджуються різними органами центральної виконавчої влади, створюють суттєві перешкоди в діяльності суб’єктів господарювання, а інколи взагалі унеможливлюють її. Широке обговорення галузевих ДБН із залученням фахівців фармацевтичного ринку дозволить знайти оптимальне рішення щодо площі аптечних закладів та складів.

Що буде, якщо залишиться протиріччя?

Згідно із Законом України «Про будівельні норми», будівельні норми — затверджений суб’єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов’язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Закон України вiд 17.02.2011 р. № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до цього закону ДБН, стандарти і правила розробляються й затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Нині згідно з Указом Президента України № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центр­альних органів виконавчої влади» таким органом є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (далі — Мінрегіон) України, утворене шляхом реорганізації Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та Міністерства з питань житлово-комунального господарства України.

До речі, у прикінцевих положеннях Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» КМУ доручено:

• внести у місячний строк із дня опублікування цього закону до Верховної Ради України проект закону щодо персоніфікації відповідальності за негативні наслідки, спричинені допущеними порушеннями ДБН, стандартів і правил у процесі проектування, експертизи проектів та будівництва об’єктів містобудування;
• у 3-місячний строк із дня опублікування цього закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому закону.

Звернемо увагу на те, що сьогодні питання відповідальності у сфері містобудування регулюється Законом України від 14.10.1994 р. № 208/94-ВР «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування». Документом серед інших санкцій передбачається накладення штрафу в розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт за виконання будівельних робіт, що не відповідають ДБН, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням.

Згідно з Постановою КМУ вiд 25.05.2011 р. № 559 «Про містобудівний кадастр» ДБН, технічні регламенти та державні стандарти включено до Структури системи містобудівного кадастру. Будівельні норми розробляються для створення і функціонування системи містобудівного кадастру, який ведеться Службою містобудівного кадастру, що діє у складі Мінрегіон України, органу містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, структурних підрозділів з питань містобудування та архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та виконавчих органів місцевого самоврядування міст обласного (республіканського Автономної Республіки Крим) значення (далі — спеціально уповноважені органи містобудування та архітектури).

Отже, дотримання вимог ДБН обов’язкове під час проектування нових і реконструкції існуючих аптек та аптечних складів, незважаючи на те, що Ліцензійні умови не передбачають їх дотримання.

Припустимо, що адекватні зміни до ДБН не будуть внесені, а Ліцензійні умови, як і раніше, залишаться адаптованими до реалій. У такому разі питання невідповідності ДБН деяких суб’єктів господарювання під час будівництва або реконструкції буде вирішуватися на рівні Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі — Держархбудінспекція України), яка відповідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 р. № 439/2011 є правонаступником прав та обов’язків Державної архітектурно-будівельної інспекції — урядового органу державного управління, що діяв у складі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України та Державної житлово-комунальної інспекції — урядового органу, що діяв у складі Міністерства житлово-комунального господарства України.

Нині Держархбудінспекція України здійснює в межах своїх повноважень державний контроль за дотриманням: юридичними і фізичними особами ДБН, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, перепланування та реконструкції (дообладнання) житлового фонду, будівель громадського призначення, елементів упорядження територій для задоволення потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; користування системами водопостачання, каналізації та теплопостачання, технічних вимог до засобів обліку і регулювання споживання води і теплової енергії, кількості та якості житлово-комунальних послуг; здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сферах містобудівної діяльності, ДБН, стандартів та правил у сфері житлово-комунального господарства тощо.

Отже, відповідати чи не відповідати ДБН — вирішувати суб’єктам ринку, які беруть активну участь в обговоренні цього питання. Приємно зазначити, що думку редакції «Щотижневика АПТЕКА» стосовно актуальності питання внесення змін до ДБН поділяють і суб’єкти ринку. Так, Олена Пруднікова у відкритому листі серед іншого закликає міністра охорони здоров’я та голову державної служби України з лікарських засобів «ініціювати внесення змін до ДБН В.2.2.-10-2001 (Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я) задля приведення їх у відповідність з умовами сьогодення та усунення протиріч, які, на наш погляд, можуть спричинити де­стабілізацію всього фармацевтичного ринку».

Залишається додати, що редакція «Щотижневика АПТЕКА» й надалі буде інформувати читачів про розвиток подій, які відбуватимуться на фармацевтичному ринку, у світлі законодавчих новацій у сфері регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Юридический комментарий

Які новорічні «подарунки» чекають на власників та орендарів аптечних приміщень?

Багато років спокійного співіснування відмінних вимог до приміщень аптечних закладів у Ліцензійних умовах і в Державних будівельних нормах (ДБН) уже виробили імунітет від страху за завтрашній день у гравців ринку. Вимоги Ліцензійних умов завжди були не лише більш «близькими» фармацевтам, але й менш складними при веденні бізнесу порівняно з ДБН. Активізація розмов про зміни, на які слід очікувати з 1 січня 2012 р., зокрема, у зв’язку із запровадженням оновленої системи реєстрації прав на нерухоме майно, відновили хвилювання окремих гравців ринку. Юристи Адвокатської фірми «ПАРИТЕТ» коротко проаналізували це питання.

Старий новий Закон про реєстрацію прав на нерухомість

Нещодавно Уряд прийняв Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою КМУ від 22.06.2011 р. № 703 (далі — Порядок). Новий Порядок покликаний запровадити єдину процедуру реєстрації всіх прав на нерухомість та землю (включаючи право власності, оренди, іпотеки тощо).

Насправді ідея уніфікації реєстраційних процедур із нерухомістю не така вже й нова. Ще 7 років тому був прийнятий Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.2004 р. № 1952-IV (далі — Закон), який встановлював єдиний порядок реєстрації прав на нерухомість, але лише теоретично. Реалізувати ідею єдиного порядку було неможливо протягом усіх цих років через безліч практичних перешкод:

• відсутність єдиної системи органів реєстрації;
• відсутність необхідних підзаконних актів тощо.

Саме тому перехідними положеннями Закону було передбачено, що до врегулювання зазначених питань реєстрацію прав на нерухомість здійснюють, як і раніше, такі звичні підприємства — бюро технічної інвентаризації (БТІ).

Форсуючи реальне запровадження єдиної системи реєстрації прав на нерухомість, Парламент вніс істотні зміни до Закону, виклавши його повністю в новій редакції.

Після цього Уряд на виконання оновленого Закону прийняв Порядок, згідно з яким 1 січня 2012 р. має реально запрацювати єдина система реєстрації прав на нерухоме майно.

Отже, після 7-річного застою теорія впорядкування реєстраційних процедур з нерухомістю має стати практикою.

Новий орган реєстрації — новий реєстр прав на нерухомість

Новим органом реєстрації прав на нерухомість буде Укр­держреєстр, який підпорядковується Міністерству юстиції України та його територіальним підрозділам. Укрдержреєстр буде вести єдиний Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. При цьому Укрдержреєстр матиме доступ до всіх існуючих на сьогодні реєстрів, пов’язаних із нерухомістю:

• Реєстру прав власності на нерухоме майно (який наразі веде БТІ);
• Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна;
• Державного реєстру іпотек;
• Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Це означає, що з 1 січня 2012 р. БТІ припинять реєстрацію прав на нерухоме майно. У компетенції БТІ залишиться лише ведення сформованого раніше Реєстру прав власності на нерухоме майно, видача витягів із вказаного реєстру, а також здійснення технічної інвентаризації об’єктів нерухомості.

Що змінює нова система реєстрації для власників та орендарів?

Радикально позитивним є те, що нове законодавство повністю визнає зареєстровані раніше права на нерухоме майно. Це означає, що існуючим власникам та орендарям, які вже зареєстрували свої права власності та оренди на об’єкти нерухомого майна, не потрібно в обов’язковому порядку перереєстровувати свої права в Укрдержреєстрі (звичайно ж, за умови, що правила гри не буде змінено).

Незважаючи на нові формальні процедури, майбутня система реєстрації побудована за тими ж ключовими принципами, за якими функціонує й нинішня система. Так, за загальним правилом реєстрації підлягатимуть права лише на ті об’єкти нерухомості, які введені в експлуатацію. Однією з найважливіших умов для прийняття об’єкта в експлуатацію, як і раніше, є його відповідність ДБН.

Як відомо, прийняттю в експлуатацію підлягають не тільки новозбудовані об’єкти, але й будівлі та споруди після реконструкції (тобто після перепланування, зміни функціонального призначення тощо).

У разі реконструкції існуючих приміщень права на них (у тому числі право оренди) можна буде зареєструвати в Укрдержреєстрі тільки після того, як Державною архітектурно-будівельною інспекцією буде перевірено відповідність проведеної реконструкції вимогам ДБН і реконструйоване приміщення буде прийнято в експлуатацію.

Якщо ж реконструкція буде проведена самовільно, то цей факт може бути виявлений як органами БТІ при проведенні технічної інвентаризації, так і органами пожежної охорони, санітарно-епідеміологічною службою тощо.

Замість висновків

У прозорості, зрозумілості та стабільності правил гри зацікавлені як власники нерухомості, так і користувачі. Питання, яким вимогам критично важливо відповідати з нового року, може стати більш актуальним уже в найближчому майбутньому.

Тому на наше переконання:

• розробникам нових Ліцензійних умов слід звернути увагу на багаторічний конфлікт норм щодо вимог до приміщень аптечних закладів;
• гравцям ринку, які планують розширення, інвестиції в нові приміщення, слід уже зараз враховувати, що змінена система реєстрації прав на нерухоме майно може винести на поверхню питання такого конфлікту норм.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!