Актуальность проблемы лечения пациентов с гипертонической болезнью определяется высокой частотой этой патологии. Ее распространенность в популяции составляет 15–25%, а среди лиц старше 65 лет — 50%. При ГБ существует высокий риск развития ишемической болезни сердца, инфаркта миокарда, сердечной недостаточности.
Препарат ЛІПРАЗИД — фіксована комбінація ІАПФ лізиноприлу та діуретика гідрохлоротіазиду.
Поєднана дія діуретика та лізиноприлу підвищує позитивний вплив антигіпертензивного засобу на міокард у пацієнтів з АГ. Як і інші ІАПФ, лізиноприл наділений здатністю запобігати ремоделюванню міокарда після перенесеного інфаркту міокарда та зменшувати вираженість гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на АГ. Для лізиноприлу характерний кардіопротекторний та ренопротекторний ефект.
Застосування ЛІПРАЗИДУ суттєво знижує як систолічний, так і діастолічний АТ, не порушуючи при цьому його добового (циркадного) ритму.
В целях достижения целевого уровня артериального давления (АД) при артериальной гипертензии (АГ) вместо монотерапии в последние годы стали проводить комбинированное лечение антигипертензивными средствами. Результаты клинических исследований свидетельствуют о том, что большинству (от 60 до 70%) пациентов с АГ необходимо назначать 2 антигипертензивных препарата и более.
Одной из наиболее эффективных и оптимальных комбинаций антигипертензивных ЛС является применение тиазидного диуретика и ингибитора ангиотензинпревращающего фермента.
