Недавно на прилавках украинских аптек появились лекарственные препараты на растительной основе серии ГЕРБИОН производства компании KRKA. Это стало поводом для беседы с главой представительства компании KRKA в Украине Йорданом Урхом и менеджером по безрецептурным препаратам Валентиной Аксемитьевой о свойствах этих лекарственных средств и о той роли, которую они играют в современной фармакологии.
Клиническая эффективность ФРОМИЛИДА (препарата кларитромицина производства KRKA) в отношении возбудителей бактериальных инфекций составляет 92% и более. Препарат хорошо переносится больными, не вызывает осложнений, частота побочных эффектов незначительна, удобен в применении (принимают внутрь 2 раза в сутки). Кларитромицин не проявляет иммунодепрессивного действия, что является весьма важным в клиническом применении и отличает его от некоторых других антибиотиков.
На українському фармацевтичному ринку з’явилися нові лікарські засоби, що випускає ВАТ «Фармак», виготовлені на основі лікарських рослин за сучасними технологіями, — ПРОСТАПОЛ для лікування захворювань передміхурової залози та НЕФРОЛ — нирок.
Уже многие годы в списке препаратов для купирования приступов стенокардии ведущее место принадлежит нитроглицерину.
НИТРОГЛИЦЕРИН фирмы «Дженом Биотек» быстро всасывается в слизистой оболочке полости рта и быстро поступает в системный кровоток, не подвергаясь пресистемному метаболизму.
В составе таблеток НИТРОГЛИЦЕРИНА, производимых фирмой «Дженом Биотек», отсутствует сахар, что дает возможность назначать препарат больным с сахарным диабетом.
С 1998 г. в Институте травматологии и ортопедии АМН Украины для профилактики отечно-болевого синдрома используют новый отечественный противоотечный препарат — РАСТВОР L-ЛИЗИНА ЭСЦИНАТ 0,1% ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ (разработка ГНЦЛС, производство АО «Галичфарм»).
Опыт применения РАСТВОРА L-ЛИЗИНА ЭСЦИНАТ 0,1% ДЛЯ ИНЪЕКЦИЙ свидетельствует о том, что препарат высокоэффективен в устранении проявлений отечно-болевого синдрома после оперативных вмешательств по поводу травм и заболеваний опорно-двигательного аппарата, а также у больных с нейродистрофическим синдромом.
В Чикаго (Иллинойс, США) на 222-й ежегодной конференции Американского химического общества (American Chemical Society) было объявлено о создании новой системы для высвобождения инсулина на основе акрилового полимера гелеподобной консистенции.
Авторы разработки считают, что препарат инсулина на полимерной основе оправдал их надежды. Более ранние попытки создания пероральных форм инсулина были неудачны, поскольку инсулин разрушался при контакте с протеолитическими ферментами желудочного сока.
Корреспондент «Еженедельника АПТЕКА» беседует с главой представительства Димитаром Паровым об одном из наиболее известных препаратов компании — БРОНХОЛИТИНЕ и о планах его продвижения на рынок.
В середине 80-х годов на мировом фармацевтическом рынке появился карведилол — новый препарат для лечения артериальной гипертензии.
Карведилол не нарушает циркадный ритм изменений артериального давления в течение суток, уменьшает амплитуду его колебаний, не вызывает выраженной брадикардии, свойственной селективным блокаторам b-адренорецепторов, а также тахикардии, характерной для ряда вазодилататоров. Начиная с середины 90-х годов ХХ в. открылись новые перспективы эффективного клинического применения карведилола.
Антагонисты кальция дигидропиридинового ряда широко используют для лечения таких распространенных заболеваний, как стенокардия и гипертоническая болезнь.
Принципиально новым представителем антагонистов кальция группы дигидропиридинов является амлодипин. Фирма «Дженом Биотек» (Индия) зарегистрировала в Украине амлодипин под торговым названием АМЛО.
Среди основных фармакологических параметров препарата следует отметить высокую биодоступность (до 80%), постепенное развитие гипотензивного эффекта, а также весьма длительный эффект (период полувыведения — 35–50 ч).
Согласно данным, которые получили ученые из Имперского колледжа (Лондон, Великобритания), теофиллин оказывает противовоспалительное действие у больных бронхиальной астмой.
Докладно про продукти, які можна зустріти на полицях аптек. Все, що ви хочете дізнатися про фармацевтичні препарати, вироби медичного призначення, біологічно активні добавки та косметичні новинки.
Вже в давнину люди намагалися рятувати життя, використовуючи різні природні лікарські засоби. Минули тисячоліття, перш ніж лікарські препарати почали одержувати шляхом хімічного синтезу.
Фактично передвісником першої хвилі фармацевтичних інновацій, що припадає на 1820–1880 рр., послужила «хімічна революція», здійснена Антуаном Лавуазьє (Antoine Lavoisier) наприкінці XVIII ст. Народженню другого покоління інновацій (1880–1930) головним чином послужили державні лабораторії з розробки сироваток і вакцин, а також приватні підприємства Німеччини, Франції та Швейцарії, які спочатку спеціалізувалися на виробництві хімічних барвників і поглибили свої дослідження в галузі органічної. До третього покоління (1930-1960) відносяться розробки в галузі хімії органічних речовин, що призвели до виділення та синтезу вітамінів, кортикостероїдів, статевих гормонів та антибактеріальних засобів. Четверте покоління фармацевтичних інновацій (1960–1980) ознаменувало відчутне зміщення наукового вектора фармацевтичної промисловості з хімії та фармакології у бік наук про життя (біологія, медицина, антропологія тощо), а також введення для оцінки ефективності, безпеки та рентабельності, принципів фундаментальної доказовості, що базуються на статистичній достовірності. Протягом цього періоду було розроблено та втілено в життя досконалу систему розробки нових ЛЗ — чотирифазну систему клінічних випробувань.
Яким буде майбутнє, ми зможемо дізнатися разом, адже завдяки ресурсу www.apteka.ua ви можете вчасно отримати останні новини світової та української фармації.
У Європейських країнах уряди або безпосередньо, або за допомогою систем соціального захисту створюють умови, які роблять лікарські препарати доступними для населення, в чому вдалося досягти певних успіхів. Примітно, що в США, де лише 60% населення охоплено системою громадської охорони здоров’я, таких механізмів регулювання цін немає: це єдина країна — член Організації економічного співробітництва та розвитку (Organisation for Economic Cooperation and Development — OECD), яка практично не використовує будь-яких способів регулювання ціни медикаменти. Якщо врахувати вищий, ніж у Європі, рівень прибутковості, це робить США дуже привабливим ринком для лончу нових продуктів (що, можливо, певною мірою компенсується жорсткими регуляторними вимогами при наданні доступу на цей ринок). Очевидно, що, порівняно з вищезгаданими країнами, українська фармація у питаннях ціноутворення стоїть лише на початку довгого шляху пошуку оптимального компромісу.
Відповіді на всі питання, які виникають щодо формування цін на ліки в Україні та світі, ви зможете знайти на сайті www.apteka.ua.