Законопроект «Про лікарське самоврядування»

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України та підпункту 1 пункту 1 статті 12 Закону України «Про статус народного депутата України» в порядку законодавчої ініціативи вношу на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про лікарське самоврядування».

Доповідати законопроект під час його розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України буду особисто.

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ
проекту Закону України «Про лікарське самоврядування»

1. Ілик Роман Романович — народний депутат України (м. Київ)

2. Мусій Олег Степанович — Міністр охорони здоров’я України (м. Київ)

3. Нечаїв Станіслав Владиславович — помічник Міністра охорони здоров’я України, член Правління Всеукраїнського лікарського товариства (м. Київ)

4. Сенюта Ірина Ярославівна — кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, адвокат, президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України» (м. Львів)

5. Базилевич Андрій Ярославович — доктор медичних наук, професор кафедри пропедевтики внутрішньої медицини № 1 Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (м. Львів)

6. Тищук Микола Миколайович — директор Інституту психічного здоров’я, голова Правління Всеукраїнського лікарського товариства (м. Одеса)

7. Клапатий Дмитро Йосифович — магістр права, асистент кафедри медичного права Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, член Правління ВГО «Фундація медичного права та біоетики України» (м. Львів)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про лікарське самоврядування»

1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Національна система охорони здоров’я пронизана численними проблемами та глибинними недоліками, що міцно укорінились у ній, які породжують негативні наслідки, пов’язані, зокрема, із незадовільним станом здоров’я населення на сучасному етапі. Це результат фрагментарного підходу до реформування, турбулентності суспільно-політичних процесів, незначної імплементації міжнародних і регіональних стандартів у сфері охорони здоров’я і прав людини, а також швидкого плину суспільних відносин, що не знаходять ефективного та своєчасного нормативного обрамлення. Саме сьогодні настав час активних спектральних трансформаційних процесів в Україні, що «морально оновлюється», а охорона здоров’я є однією з базових площин, які необхідно оздоровити. Євроінтеграційний вектор України, закладений насамперед крізь призму Угоди про асоціацію Україна-ЄС, де чітко визначено пріоритетний підхід держави — охорона здоров’я у всіх політиках держави, повинен поетапно втілюватись у вітчизняну практику, визначаючи крокування держави.

Без сумніву, що нагальних змін потребують управлінські методи системи, які впливають на якість, безпеку і доступність медичної допомоги та забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я. Основа для управлінських оновлень закладена в Концепції нової системи охорони здоров’я, яка концептуально визначає маршрут вітчизняної охорони здоров’я. З-поміж змін системи управління галуззю, визначено створення системи професійного самоврядування з поступовими передаванням регуляторних та управлінських функцій до самоврядної інституції, яка повинна стати одним із вагомих чинників на шляху забезпечення прозорості та відкритості однієї з ключових систем державного і суспільного життя.

Важливими передумовами створення і функціонування в Україні лікарського самоврядування, зокрема, є:

• суспільно-політичні та соціально-економічні зміни, які відбулися в Україні;
• політична воля органів влади;
• позитивний міжнародний досвід тривалого функціонування лікарського самоврядування у більшості зарубіжних країн;
• зміни у свідомості лікарів;
• бажання лікарського співтовариства впливати на організаційно-управлінські процеси в професійні діяльності;
• активна правозахисна пацієнтська позиція.

Майже в усіх розвинених державах світу, насамперед Європи, основне місце в організації лікарської практики традиційно посідають національні самоврядні інституції (товариства, асоціації, лікарські палати, ізби, комори, колегіуми лікарів тощо), які несуть юридичну та моральну відповідальність перед державою і суспільством за якість медичної допомоги, професійну підготовку лікарів і дотримання ними норм медичної етики, безпеку та забезпечення прав пацієнтів, а також вирішують інші питання охорони здоров’я.

При підготовці проекту Закону було враховано міжнародні та регіональні стандарти щодо організації і діяльності лікарського самоврядування. Вимоги та рекомендації щодо запровадження лікарського самоврядування містяться у низці декларацій, прийнятих Всесвітньою медичною асоціацією та Світовим лікарським товариством. Одне із ключових положень у цьому аспекті визначено в Мадридській декларації про професійну автономію і самоуправління, прийнятій Всесвітньою медичною асоціацією (1987). У цьому міжнародному акті зазначено, що ВМА вимагає, аби національні медичні асоціації в своїх державах розробляли, підтримували і брали активну участь у системах самоуправління лікарів. Такий внесок в ефективне самоуправління буде вирішальним у забезпеченні професійної автономії при ухваленні рішень щодо надання медичної допомоги пацієнтам. Основною турботою будь-якої системи самоуправління завжди повинна бути якість допомоги пацієнтам і компетентність лікарів, які надають цю допомогу.

Окрім цього, при підготовці проекту Закону до уваги брались висновки та рекомендації робочої групи з підготовки проекту Закону України, спрямованого на впровадження в Україні лікарського самоврядування (спільна робоча група, створена Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я та Міністерства охорони здоров’я України), пропозиції провідних вітчизняних науковців, Національної академії медичних наук України, професійних медичних організацій, а також національні традиції функціонування Всеукраїнського лікарського товариства.

Створення якісно нової системи управління лікарською практикою, що поєднуватиме державні та самоврядні механізми, які на основі синергістичного підходу, повинні слугувати досягненню основоположної тріади системи охорони здоров’я: ефективна та функціональна нормативно-правова база; якісна, безпечна і доступна медична допомога; забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я.

2. Мета та завдання проекту Закону

Метою законопроекту є реформування методів управління у системі охорони здоров’я шляхом поєднання державницьких механізмів і лікарського самоуправління відповідно до загальновизнаних міжнародних стандартів для забезпечення професійної автономії та захисту професійних прав лікарів, надання якісної медичної допомоги пацієнтам і гарантування дотримання прав людини у сфері охорони здоров’я.

Завданнями законопроекту є:

– запровадження інституту лікарського самоврядування у систему охорони здоров’я як рівноправного, поряд з державним, управлінського механізму;

– нормативне забезпечення створення і діяльності самоврядної лікарської організації — Українського лікарського товариства;

законодавче закріплення перерозподілу управлінських функцій між Міністерством охорони здоров’я України та професійною самоврядною організацією лікарів — Українським лікарським товариством;

– забезпечення якості та доступності медичної допомоги, яку отримують пацієнти, і компетентності лікарів, які надають таку допомогу;

– утвердження професійної автономії лікарів крізь призму самокеруючої професії та корпоративної відповідальності за діяння лікарів;

– захист професійних прав лікарів і створення дієвої системи персональної відповідальності за вчинені професійні діяння;

– боротьба з корупцією у системі охорони здоров’я України;

– забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я.

3. Загальна характеристика та основні положення Закону

Основними напрямами запровадження лікарського самоврядування, відповідно до проекту Закону України «Про лікарське самоврядування», є:

1. Імплементація засад лікарського самоврядування.

Згідно з проектом, лікарське самоврядування здійснюється на засадах: законності, демократизму, добровільності членства, децентралізації, незалежності, гласності, рівноправності, професійності, прозорості, відкритості, колегіальності, корпоративності, виборності, правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами, підзвітності та відповідальності перед членами лікарської самоврядної організації.

2. Створення системи органів лікарського самоврядування і визначення їх повноважень.

Проект надає лікарському самоврядуванню широкі функції самоуправління. У ньому передбачено створення органів лікарського самоврядування і визначено повноваження центрального органу — Українського лікарського товариства (УЛТ), Ради УЛТ, Вищої контрольної комісії УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ, з’їзду УЛТ, рад регіональних відділень УЛТ, конференцій регіональних відділень УЛТ, контрольних комісій регіональних відділень УЛТ, комісій з питань лікарської етики регіональних відділень УЛТ, комісій з питань лікарської практики регіональних відділень УЛТ.

Завданнями лікарського самоврядування визначено: дотримання органами лікарського самоврядування незалежності лікаря, захист від втручання у здійснення лікарської діяльності; забезпечення рівності прав та обов’язків лікарів-членів УЛТ; підтримання високого професійного рівня лікарів; створення сприятливих умов для здійснення лікарської практики та забезпечення балансу у взаєминах «лікар-пацієнт»; забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я; забезпечення ведення Реєстру й інші.

Органи лікарського самоврядування забезпечують, зокрема, консолідацію лікарського співтовариства до виконання завдань у сфері громадського здоров’я, визначення і поширення принципів лікарської етики та деонтології, обов’язкових для всіх лікарів, а також контроль за їх дотриманням, сприяння вдосконаленню системи підготовки та підвищення кваліфікації лікарів, дотримання високого професійного рівня лікарів при виконанні професійних обов’язків, співпрацю з органами влади, професійними спілками, політичними партіями, громадськими об’єднаннями з питань громадського здоров’я та лікарського самоврядування.

3. Створення Українського лікарського товариства.

У проекті передбачено створення УЛТ — національної самоврядної організації лікарів зі спеціальним статусом, яка покликана об’єднати всіх лікарів України в єдину інституцію, що слугуватиме гарантією незалежної діяльності лікарів в Україні.

4. Членство в УЛТ, права й обов’язки його членів.

Згідно з проектом, членами УЛТ стануть усі фізичні особи, які отримали сертифікат лікаря-спеціаліста чи інший прирівняний до нього документ і подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка. Крім того, закріплено підстави членства УЛТ після створення організації. Членами УЛТ будуть особи, які: 1) отримали диплом про вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «лікар» і склали Клятву лікаря, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка; 2) отримали рішення про надання права на професійну діяльність в Україні, у зв’язку з проходженням медичної підготовки в навчальних закладах іноземних країн, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка.

До кола прав членів УЛТ належать: брати участь в управлінні в центральних і регіональних органах УЛТ; обирати та бути обраним до центральних та регіональних органів УЛТ, із темпоральним застереженням перебування на посаді, а саме не більше двох строків поспіль; одержувати всі види допомоги при провадженні лікарської практики тощо. Обов’язками члена УЛТ є дотримання положень Конституції України, цього Закону та іншого законодавства України, Статуту УЛТ та інших внутрішніх документів УЛТ, а також Етичного кодексу лікаря України; виконання рішень органів лікарського самоврядування; своєчасна сплата членських внесків у розмірі та порядку, встановлених УЛТ та інші.

5. Передбачено створення і функціонування Єдиного реєстру лікарів України.

Єдиний реєстр лікарів України ведеться Радою УЛТ з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад лікарів України, лікарів іноземних держав, які отримали рішення про надання права на професійну діяльність в Україні, у зв’язку з проходженням медичної підготовки в навчальних закладах іноземних країн, а також про професійну практику. Внесення відомостей до Реєстру здійснюється регіональним відділенням УЛТ та Радою УЛТ.

Проектом передбачено, що інформація, внесена до Єдиного реєстру лікарів України, є відкритою й оприлюднюється на офіційному сайті УЛТ.

6. Врегулювання професійної відповідальності лікарів.

Відповідно до проекту, лікарі — члени УЛТ, несуть професійну відповідальність за порушення своїх професійних обов’язків. У Законі закріплено види порушень, якими є: порушення Клятви лікаря; порушення Правил лікарської практики; порушення положень Етичного кодексу лікаря України; невиконання або неналежне виконання рішень органів лікарського самоврядування; порушення інших обов’язків лікаря, передбачених законодавством. Притягнення до професійної відповідальності відбувається незалежно від кримінальної, цивільної чи дисциплінарної відповідальності щодо того ж діяння. Видами стягнень за порушення професійних обов’язків, які можуть застосовуватись до лікарів, є: попередження про виключення з Реєстру; виключення з Реєстру регіональним відділенням УЛТ на строк до 3 місяців; виключення з Реєстру регіональним відділенням УЛТ на строк від 3 місяців до 2 років; виключення з Реєстру регіональним відділенням УЛТ без права поновлення; анулювання, призупинення ліцензії на здійснення лікарської практики.

4. Стан нормативно-правової бази у цій сфері правового регулювання

Сьогодні в Україні достатньо злагоджено функціонує система професійного самоврядування у представників таких професій як судді, адвокати, нотаріуси, аудитори. Законодавче закріплення питань самоврядування у межах окреслених професій визначено законами України «Про аудиторську діяльність» від 22.04.1993 року, «Про нотаріат» від 02.09.1993 року, «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року.

Водночас, питання законодавчого забезпечення функціонування системи лікарського самоврядування сьогодні в Україні ще досі не отримало комплексної та системної регламентації. Це, своєю чергою, унеможливлює проведення ефективної державної політики у сфері управління системою охорони здоров’я і її подальший розвиток.

Реалізація положень Закону, в разі його прийняття, потребує внесення змін до Кодексу законів про працю України, Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», що передбачено розділом IV «Прикінцеві положення» законопроекту.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація даного законопроекту не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України або місцевих бюджетів.

Законопроектом передбачено, що частина функцій Міністерства охорони здоров’я України буде передана органам лікарського самоврядування. У зв’язку з цим, пропонується закріпити фінансування, яке здійснюється з Державного бюджету України для виконання цих функцій, за Українським лікарським товариством у розмірі, який не перевищує 10% видатків Міністерства охорони здоров’я України в межах бюджетних призначень.

Фінансування інших повноважень органів лікарського самоврядування здійснюватиметься за рахунок майна Українського лікарського товариства та його регіональних відділень, насамперед членських внесків і коштів, отриманих як плату за послуги.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття законопроекту стане важливим кроком на шляху удосконалення національної системи охорони здоров’я України через формування дієвої та ефективної системи лікарського самоврядування в Україні. Своєю чергою, реалізація Закону сприятиме децентралізації функцій управління охороною здоров’я України, адже частина повноважень, які сьогодні покладені на Міністерство охорони здоров’я України, буде передана органам лікарського самоврядування.

Якісно нова й ефективна система управління лікарською практикою, яка повинна стати результатом реалізації положень цього Закону, дасть змогу не тільки поєднати державні та професійно-самоврядні механізми управління лікарською практикою, але й сприятиме відкритості, прозорості системи охорони здоров’я. Окрім того, професійна лікарська громадськість буде наділена реальними та дієвими механізми впливу на державницькі процеси, які відбуваються у системі охорони здоров’я, реалізовуватиме свою частину повноважень і нестиме за них відповідальність, матиме можливість спільно з органами державної влади та місцевого самоврядування розробляти та ухвалювати управлінські рішення, які стосуються правового статусу та соціального забезпечення лікарів. Відтак, задекларований сьогодні, проте не завжди ефективний, принцип контролю з боку представників громадянського суспільства за реформами у сфері охорони здоров’я, буде змінений запровадженням нового суб’єкта, який спільно з органами влади у сфері охорони здоров’я поділятиме відповідальність за функціонування національної системи охорони здоров’я і забезпечуватиме права людини у сфері охорони здоров’я.

Пропонований у законопроекті механізм ліцензування лікарської практики, створення механізмів контролю з боку органів лікарського самоврядування за веденням лікарської практики, дотриманням лікарями стандартів у сфері охорони здоров’я, як і етичних принципів, безумовно, сприятиме підвищенню рівня якості медичної допомоги. Лікар самостійно нестиме професійну відповідальність за якість медичної допомоги, яку він надаватиме, що спонукатиме його постійно підвищувати свій професійний рівень знань та навичок, а цьому сприятимуть органи лікарського самоврядування.

Задеклароване у законопроекті завдання лікарського самоврядування щодо дотримання принципу незалежності лікаря і захист органами лікарського самоврядування від втручання у здійснення лікарської практики, каталізуватиме законодавчі ініціативи, спрямовані на забезпечення належного правового, соціального та фінансового захисту лікаря, окреслюватиме механізми притягнення до відповідальності за перешкоджання виконання лікарем своїх професійних обов’язків щодо надання медичної допомоги особам незалежно від їх поглядів, переконань, майнового статусу тощо, позбавить важелів адміністративного тиску на лікарів.

Впровадження системи лікарського самоврядування слугуватиме скороченню тіньового обігу коштів у системі охорони здоров’я, убезпечить пацієнтів від неякісної медичної допомоги, дасть практичне обґрунтування доцільності функціонування закладів охорони здоров’я, визначить потребу в лікарях різних спеціальностей, дасть змогу вести ефективний реєстр лікарів і рейтинг їхньої професійної діяльності, дасть можливість сформувати систему страхування професійної відповідальності лікарів і механізми ефективного захисту їхніх прав, а також сприятиме запобіганню кризових явищ у системі охорони здоров’я.

Отже, прийняття Закону дозволить:

– встановити корпоративний устрій діяльності лікарів в Україні;

– забезпечити права людини у сфері охорони здоров’я;

– привести законодавство України у сфері охорони здоров’я у відповідність до міжнародних і регіональних стандартів;

– підвищити якість, безпеку та доступність медичної допомоги;

– підвищити престиж лікарської професії;

– запровадити систему ліцензування лікарської практики;

– створити та налагодити функціонування Єдиного реєстру лікарів України;

– запровадити механізми професійної відповідальності лікарів;

– забезпечити незалежність лікаря і захист від втручання у здійснення лікарської практики.

Проект
від 01.10.2014 р. реєстраційний № 5124

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про лікарське самоврядування

Спираючись на понад столітню історію та традиції Всеукраїнського лікарського товариства, дбаючи про забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я та прагнучи утвердити престиж професії лікаря, цей Закон, визначає основи формування системи, гарантії та засади лікарського самоврядування як одного із найважливіших елементів охорони здоров’я України для управління лікарською практикою, з метою забезпечення умов для ефективного виконання лікарями своїх професійних обов’язків, розширення можливостей корпоративного впливу на систему охорони здоров’я України, представництва лікарів України у відносинах з органами влади, захисту професійних прав лікарів.

Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних понять

У цьому Законі поняття вживаються у такому значенні:

Українське лікарське товариство (УЛТ) — недержавна некомерційна професійна організація, яка об’єднує всіх лікарів України з метою забезпечення реалізації завдань лікарського самоврядування;

лікар — фізична особа, яка має диплом про вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «лікар» та склала Клятву лікаря;

лікарська практика — один із видів професійної практики у сфері охорони здоров’я, який провадиться лікарями в закладах охорони здоров’я усіх форм власності або фізичними особами — підприємцями, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, визначених законом, з метою надання медичної допомоги та медичного обслуговування;

лікарське самоврядування — різновид професійного самоврядування, тобто гарантоване державою право лікарів об’єднуватись у професійну організацію, управляти лікарською практикою, самостійно виконувати завдання та здійснювати повноваження, у порядку, встановленому цим Законом;

ліцензія на здійснення лікарської практики — письмовий документ, який надає лікареві право провадити лікарську практику;

посвідчення члена УЛТ — письмовий документ, який підтверджує членство лікаря в УЛТ.

Єдиний реєстр лікарів України (далі — Реєстр) — це електронна база даних, яка містить відомості про чисельність і персональний склад лікарів-членів УЛТ.

члени УЛТ — фізичні особи, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру лікарів України, та які: 1) мають диплом про вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «лікар», склали Клятву лікаря, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка; 2) отримали диплом про вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «лікар» і склали Клятву лікаря, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка; 3) отримали рішення про надання права на професійну діяльність в Україні у зв’язку з проходженням медичної підготовки в навчальних закладах іноземних країн, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка.

Стаття 2. Законодавство України про лікарське самоврядування

1. Законодавство України про лікарське самоврядування складається з Конституції України, цього Закону та інших нормативно-правових актів.

2. Дія цього Закону поширюється на діяльність центральних і регіональних органів УЛТ.

3. Сфера дії цього Закону не поширюється на діяльність громадських об’єднань, професійних спілок, створених відповідно до іншого законодавства.

Стаття 3. Основні засади лікарського самоврядування

Лікарське самоврядування в Україні здійснюється на засадах:

– законності;

– демократизму;

– добровільності членства;

– децентралізації;

– незалежності;

– гласності;

– рівноправності;

– професійності;

– прозорості;

– відкритості;

– колегіальності;

– корпоративності;

– виборності;

– правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених цим та іншими законами;

– підзвітності та відповідальності перед членами лікарської самоврядної організації.

Стаття 4. Завдання лікарського самоврядування

1. Завданнями лікарського самоврядування є:

а) дотримання органами лікарського самоврядування незалежності лікаря, захист від втручання у здійснення лікарської діяльності;

б) забезпечення рівності прав та обов’язків лікарів-членів УЛТ;

в) підтримання високого професійного рівня лікарів;

г) створення сприятливих умов для здійснення лікарської практики та забезпечення балансу у взаєминах «лікар-пацієнт»;

ґ) забезпечення ведення Реєстру;

д) обов’язковості дотримання та виконання рішень органів лікарського самоврядування, прийнятих в межах своєї компетенції та відповідно до Конституції України, цього Закону та Статуту УЛТ;

е) забезпечення умов для реалізації права на оскарження кожним лікарем у встановленому законодавством порядку рішень органів лікарського самоврядування;

є) забезпечення прав людини у сфері охорони здоров’я.

Стаття 5. Система лікарського самоврядування

1. Організаційною основою лікарського самоврядування, центральним органом є Українське лікарське товариство — національна самоврядна організація лікарів зі спеціальним статусом, визначеним цим Законом, діяльність якої ґрунтується на засадах лікарського самоврядування і поширюється на всю територію України.

2. УЛТ діє через організаційні форми лікарського самоврядування, передбачені цим Законом.

Органами лікарського самоврядування є регіональні відділення УЛТ — обласні організації, організації АР Крим, міст Києва та Севастополя (далі — регіональні відділення УЛТ), конференції регіональних відділень УЛТ, Рада УЛТ, з’їзд УЛТ.

3. УЛТ та його регіональні відділення є юридичними особами і реєструються у встановленому законодавством України порядку.

4. Лікарське самоврядування здійснюється через діяльність таких органів УЛТ: ради регіональних відділень УЛТ, конференції регіональних відділень УЛТ, Раду УЛТ, контрольні комісії регіонального відділення УЛТ, Вищу контрольну комісію УЛТ, комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, Вищу комісію з питань лікарської етики УЛТ, комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ, з’їзд УЛТ.

5. УЛТ та його регіональні відділення мають власні штампи і печатки зі своїм найменуванням, відкривають рахунки в банках у встановленому законодавством України порядку.

6. Порядок створення, реорганізації та ліквідації регіонального відділення УЛТ регулюються Статутом УЛТ. Структура, діяльність, штати, функції, порядок витрачання коштів, права та обов’язки керівних органів, порядок їх обрання та інші питання, що стосуються їхньої діяльності регіонального відділення УЛТ регулюються Статутом регіонального відділення УЛТ.

7. Статут УЛТ затверджується установчим з’їздом лікарів України та є його установчим документом.

Розділ II. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС, ЧЛЕНСТВО, ЗАВДАННЯ І ПОВНОВАЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА

Стаття 6. Юридичний статус УЛТ

1. УЛТ утворюється установчим з’їздом лікарів України.

2. УЛТ створюється на невизначений строк та не може бути реорганізоване. Ліквідація УЛТ може бути здійснена лише на підставі закону.

3. УЛТ здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону та іншого законодавства про лікарське самоврядування, Статуту УЛТ та внутрішніх організаційно-розпорядчих документів.

4. УЛТ наділена усіма правами й обов’язками юридичної особи, передбачених законодавством України.

Стаття 7. Членство в УЛТ

1. З моменту державної реєстрації УЛТ її членами стають усі фізичні особи, які отримали сертифікат лікаря-спеціаліста чи інший прирівняний до нього документ і подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка.

2. Інші особи стають членами УЛТ за однією з таких підстав:

2.1. отримали диплом про вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «лікар» і склали Клятву лікаря, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка;

2.2. отримали рішення про надання права на професійну діяльність в Україні у зв’язку з проходженням медичної підготовки в навчальних закладах іноземних країн, а також подали заяву про вступ до УЛТ установленого зразка.

3. Усі члени УЛТ вносяться до Реєстру.

4. До участі у формуванні органів УЛТ залучаються усі члени УЛТ, в порядку визначеному цим Законом та Статутом УЛТ.

5. Усі члени УЛТ отримують ліцензію на здійснення лікарської практики за результатами ліцензування.

6. Усім членам УЛТ видається посвідчення члена УЛТ.

Стаття 8. Права членів УЛТ

Члени УЛТ мають право:

— брати участь в управлінні в центральних і регіональних органах УЛТ;

— обирати та бути обраним до центральних та регіональних органів УЛТ, крім обмежень, визначених у цьому Законі. Обіймати одну і ту ж посаду у виборних органах УЛТ можна не більше двох строків поспіль;

— вносити на розгляд УЛТ чи його регіональних відділень пропозиції з питань їхньої діяльності;

— одержувати повну і достовірну інформацію про діяльність УЛТ;

— одержувати всі види допомоги при провадженні лікарської практики, передбачені цим Законом, Статутом УЛТ та іншими внутрішніми документами УЛТ;

— одержувати допомогу УЛТ та його регіональних відділень у захисті своїх професійних прав і законних інтересів;

— брати участь в обговоренні будь-яких питань, що стосуються лікарської практики, подавати звернення до відповідних органів УЛТ та його регіональних відділень;

— на доступ до даних про себе в Реєстрі та інших відомостей у встановленому порядку.

Члени також можуть мати інші права, передбачені цим Законом та Статутом УЛТ та іншими внутрішніми документами УЛТ і його регіональних відділень.

Стаття 9. Обов’язки членів УЛТ

Члени УЛТ зобов’язані:

— дотримуватись положень Конституції України, цього Закону та іншого законодавства України, Статуту УЛТ та інших внутрішніх документів УЛТ, а також Етичного кодексу лікаря України;

— здійснювати обов’язки, визначені цим Законом, Статутом УЛТ та іншими внутрішніми документами УЛТ і його регіональних відділень;

— виконувати рішення органів лікарського самоврядування;

— своєчасно сплачувати членські внески в розмірі та порядку, встановлених Радою УЛТ;

— не допускати дій, які дискредитують УЛТ.

Члени несуть інші обов’язки, передбачені чинним законодавством України, Статутом УЛТ та іншими внутрішніми документами УЛТ і його регіональних відділень.

2. Рішення, які приймаються органами УЛТ з питань, віднесених до їхньої компетенції, є обов’язковими для членів УЛТ.

Стаття 10. Єдиний реєстр лікарів України

1. Рада УЛТ забезпечує ведення Реєстру, координує діяльність, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення регіональних відділень УЛТ щодо внесення ними відомостей до Реєстру та надання витягів згідно з вимог Порядку ведення Реєстру УЛТ.

2. Внесення відомостей до реєстру здійснюється регіональними відділеннями УЛТ та Радою УЛТ.

3. До Реєстру вносяться такі відомості:

а) прізвище, ім’я та по батькові лікаря;

б) номер та дата видачі ліцензії на здійснення лікарської практики;

в) адреса робочого місця лікаря, номери засобів зв’язку;

г) серія, номер і дата видачі диплома про вищу медичну освіту;

ґ) спеціальність — номер і дата видачі диплома (сертифіката) або прирівняного до нього документа;

д) номер і дата видачі диплома про вчений ступінь, звання;

е) інформація про зупинення або припинення дії ліцензії на здійснення лікарської практики;

є) інші дані, передбачені цим Законом.

4. Лікар не пізніше 15 днів з дня зміни відомостей про себе, що внесені або підлягають внесенню до Реєстру, письмово повідомляє про такі зміни регіональне відділення УЛТ за адресою свого робочого місця.

5. Інформація внесена до Реєстру УЛТ є відкритою і оприлюднюється на офіційному сайті УЛТ.

6. Відомості, що підлягають внесенню до Реєстру, включаються до нього не пізніше 3 днів, з дня отримання регіональним представництвом УЛТ відповідної інформації.

7. Порядок ведення Реєстру затверджується Радою УЛТ.

8. З метою ведення Реєстру дозволяється обробка персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

Стаття 11. Завдання УЛТ

1. Завданнями УЛТ є:

а) сприяння гармонізації законодавства України у сфері охорони здоров’я із законодавством Європейського Союзу та його реформуванню з використанням досвіду розвинених демократичних країн;

б) сприяння у наданні якісної і доступної медичної допомоги в Україні;

в) забезпечення прав і законних інтересів лікарів і гарантій виконання ними професійних обов’язків;

г) консолідація лікарського співтовариства до виконання завдань у сфері громадського здоров’я;

ґ) розвиток лікарського самоврядування в Україні, забезпечення гарантій його здійснення;

д) забезпечення належної діяльності органів лікарського самоврядування;

е) забезпечення ведення Реєстру;

є) визначення і поширення принципів лікарської етики та деонтології, обов’язкових для всіх лікарів, а також контроль за їх дотриманням;

з) забезпечення високого професійного рівня лікарів при виконанні професійних обов’язків;

и) сприяння вдосконаленню системи підготовки та підвищення кваліфікації лікарів;

і) представництво лікарського самоврядування в Україні та за її межами;

ї) співпраця з органами влади, професійними спілками, політичними партіями, громадськими об’єднаннями з питань громадського здоров’я та лікарського самоврядування;

й) здійснення інших завдань відповідно до цього Закону.

Стаття 12. Повноваження УЛТ

1. Для виконання поставлених завдань у порядку, встановленому законодавством України, УЛТ наділено такими повноваженнями:

а) представництво своїх членів і захист їхніх професійних прав та інтересів, в тому числі в органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, делегування представників до органів державної влади;

б) проведення ліцензування лікарів і видання ліцензії на здійснення лікарської практики;

в) складання і ведення Реєстру;

г) підготовка й ухвалення Етичного кодексу лікаря України, Правил лікарської практики та здійснення контролю за їх дотриманням;

ґ) участь у формуванні та реалізації державної і регіональної політики у сфері охорони здоров’я, у розробці та виконанні загальнодержавних і регіональних програм у сфері охорони здоров’я;

д) проведення професійних експертиз проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері охорони здоров’я, а також сприяння імплементації міжнародних і регіональних стандартів лікарської практики;

е) участь у роботі комісій компетентних органів влади, пов’язаних із з’ясуванням питань належного виконання лікарями професійних обов’язків;

є) участь у здійсненні контролю за дотриманням стандартів у сфері охорони здоров’я;

ж) визначення необхідності підготовки лікарів, умов їхнього стажування, спеціалізації та підвищення кваліфікації;

з) участь у погодженні навчальних планів і програм підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів;

и) участь у встановленні єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються лікарською практикою, та здійсненні контролю за їх дотриманням;

і) участь у здійсненні допуску осіб, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах іноземних держав, до лікарської практики на території України;

ї) участь у розробці, погодженні та здійсненні контролю за дотриманням вимог Галузевої угоди між центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров’я, Центральним комітетом професійних спілок працівників охорони здоров’я і УЛТ;

й) делегування представників УЛТ до складу Колегії й інших дорадчих органів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я і регіональних органів охорони здоров’я, Національної академії медичних наук України, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

к) входження до складу акредитаційних комісій і комітетів з конкурсних торгів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та регіональних органів охорони здоров’я, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

л) участь у проведенні конкурсних торгів та укладенні договорів між органами місцевого самоврядування і закладами охорони здоров’я щодо надання медичної допомоги членам територіальних громад;

м) входження до складу конкурсних комісій з питань заміщення керівних посад у системі охорони здоров’я;

н) подання клопотань з відповідними рекомендаціями на присвоєння почесних звань та державних нагород;

о) участь у забезпеченні страхування професійної відповідальності лікарів;

п) участь у роботі системи органів загальнообов’язкового медичного страхування;

р) застосування заходів стягнення до лікарів у випадках, передбачених цим Законом та Статутом УЛТ.

Стаття 13. Взаємодія УЛТ та центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я

1. Керівник центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я може звернутися до З’їзду УЛТ або Ради УЛТ з пропозицією розглянути питання, які є компетенцією лікарського самоврядування.

2. Пропозиції керівника центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я повинен розглянути черговий чи позачерговий З’їзд УЛТ або Рада УЛТ у місячний термін з дня їх подання.

3. Керівник центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я може оскаржити в суді рішення органів УЛТ у разі невідповідності їх чинному законодавству України.

Розділ III. Органи УКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРСЬКОГО ТОВАРИСТВА, порядок їх формування і Повноваження

Стаття 14. Центральні органи УЛТ

Центральними органами УЛТ на загальнодержавному рівні є:

– З’їзд УЛТ;

– Рада УЛТ;

– Вища контрольна комісія УЛТ;

– Вища комісія з питань лікарської етики УЛТ;

– Вища комісія з питань лікарської практики УЛТ.

Стаття 15. З’їзд УЛТ

1. З’їзд УЛТ є найвищим органом лікарського самоврядування. З’їзд УЛТ відповідно до цього Закону ухвалює обов’язкові для всіх своїх членів рішення, затверджує документи, пов’язані з функціонуванням лікарського самоврядування і виконанням, покладених на нього завдань. З’їзд УЛТ є з’їздом лікарів-членів УЛТ України через обраних делегатів.

2. До компетенції З’їзду УЛТ належить:

а) затвердження Статуту УЛТ, а також внесення змін і доповнень до нього;

б) затвердження Типового статуту регіонального відділення УЛТ, внесення змін і доповнень до нього;

в) затвердження Етичного кодексу лікаря України, внесення змін і доповнень до нього;

г) затвердження Правил лікарської практики, внесення змін і доповнень до них;

ґ) затвердження Типового зразка посвідчення члена УЛТ;

д) затвердження Положень про Вищу контрольну комісію УЛТ, Вищу комісію з питань лікарської етики УЛТ, Вищу комісію з питань лікарської практики УЛТ, членство в УЛТ та положення про діяльність інших комісій;

е) обрання Голови УЛТ, складу Ради УЛТ; голови і членів Вищої контрольної комісії УЛТ; голови і членів Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської практики, та інших комісій, органів;

є) заслуховування і затвердження звітів і висновків Ради УЛТ, Вищої контрольної комісії УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ;

ж) ухвалення рішень щодо лікарської практики, які є обов’язковими для усіх членів УЛТ;

з) затвердження Положення про Єдиний реєстр лікарів України;

и) встановлення мінімального і максимального розміру, порядку сплати і розподілу членських внесків;

і) визначення розміру відрахувань від регіональних відділень до УЛТ;

ї) затвердження бюджету УЛТ;

й) затвердження символіки та атрибутів УЛТ;

к) затвердження основних напрямів діяльності УЛТ;

л) ухвалення рішення про створення дорадчих та консультативних органів УЛТ на загальнодержавному рівні;

м) ухвалення рішення з усіх інших питань, пов’язаних із діяльністю УЛТ;

н) затвердження Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря;

о) затвердження Типових положень про Раду регіонального відділення УЛТ Контрольну комісію регіонального відділення УЛТ, Комісію з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, Комісію з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

3. З’їзд УЛТ формується з членів УЛТ, у якому беруть участь делегати, обрані на конференціях регіональних відділень УЛТ. Норма представництва — один делегат від чотириста членів УЛТ. Порядок та принципи обрання делегатів регламентуються Статутом УЛТ.

4. Черговий З’їзд УЛТ скликається не рідше як один раз на 2 роки. У випадках, передбачених цим Законом, може бути скликаний позачерговий З’їзд УЛТ.

5. Порядок прийняття рішення про скликання З’їзду УЛТ, регламент його роботи і формування порядку денного визначаються Статутом УЛТ.

6. Позачерговий З’їзд УЛТ повинен бути скликаний не пізніше 3 місяців з дня внесення пропозиції про його скликання і розглядає питання, з приводу яких він скликався.

7. Позачерговий З’їзд УЛТ скликає Голова Ради УЛТ:

а) за ініціативою 2/3 членів Ради УЛТ;

б) за пропозицією Вищої контрольної Комісії УЛТ;

в) за пропозицією не менш як третини рад регіональних відділень УЛТ.

8. З’їзд УЛТ вважається повноважним, якщо в його роботі беруть участь не менше 2/3 від кількості обраних делегатів.

9. Рішення З’їзду УЛТ приймаються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь в його роботі, окрім питань, визначених у пунктах а), б), в), г), ї), й) частини 2 цієї статті, які ухвалюються не менш як двома третинами від присутніх на З’їзді УЛТ делегатів.

Стаття 16. Рада УЛТ

1. Рада УЛТ є колегіальним виконавчим органом лікарського самоврядування.

2. Рада УЛТ:

а) керує діяльністю УЛТ у період між з’їздами УЛТ;

б) скликає черговий З’їзд УЛТ та може ініціювати скликання позачергового З’їзду УЛТ;

в) забезпечує ведення Єдиного реєстру лікарів України;

г) забезпечує захист професійних прав та інтересів членів УЛТ, в тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування;

ґ) координує і контролює діяльність рад регіональних відділень УЛТ;

д) розглядає звернення до Ради УЛТ, у тому числі скарги, щодо прийнятих іншими органами УЛТ рішень і ухвалює з приводу них власні рішення;

е) утворює та контролює діяльність, розробляє та затверджує Положення про постійні та тимчасові комісії та інші виконавчі, дорадчі та допоміжні органи УЛТ та Ради УЛТ;

є) обирає представників УЛТ для участі в Колегії та інших дорадчих органах центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я;

ж) забезпечує своє представництво і діяльність з правом голосу в складі акредитаційних комісій і комітетів з конкурсних торгів центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я та регіональних органів охорони здоров’я, структурних підрозділів з питань охорони здоров’я центральних органів виконавчої влади і відомств, у підпорядкуванні яких знаходяться заклади охорони здоров’я, інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань охорони здоров’я;

з) готує проект бюджету і розпоряджається майном УЛТ;

и) видає друковані органи УЛТ;

і) погоджує проект Статуту регіонального відділення УЛТ;

ї) здійснює інші функції, передбачені Статутом УЛТ.

3. Рада УЛТ обирається з’їздом УЛТ строком на два роки. До складу Ради УЛТ входять голова, його перший заступник, заступники, секретар і члени. Порядок роботи і прийняття рішень Ради УЛТ регламентуються Статутом УЛТ.

4. Рада УЛТ визначає склад відповідальних представників для участі: в розробленні Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров’я України, Центральним комітетом профспілки працівників охорони здоров’я України та УЛТ, а також інших угод, які регламентують питання провадження лікарської практики та організації надання медичної допомоги населенню, у тому числі за програмами медичного страхування; у роботі відповідних структур державних і недержавних органів з питань охорони здоров’я, лікарської практики тощо.

5. Рада УЛТ збирається на чергові, а також позачергові засідання. Засідання Ради УЛТ скликаються її Головою, а у разі його відсутності — першим заступником за необхідності. Чергові засідання скликаються не рідше одного разу на 3 місяці. Засідання Ради УЛТ вважаються повноважними, якщо на ньому присутні не менше двох третин членів Ради УЛТ.

6. Рішення Ради УЛТ приймаються не менше як двома третинами голосів її членів, які беруть участь у засіданні.

7. У період між черговими засіданнями Ради УЛТ її повноваження виконує Президія Ради УЛТ. До складу Президії входять Голова Ради УЛТ, перший заступник Голови Ради УЛТ, заступники Голови Ради УЛТ і секретар Ради УЛТ. Президія обирається Радою УЛТ строком на два роки.

8. У випадку невиконання Радою УЛТ вимог цього Закону та Статуту УЛТ, Рада УЛТ може бути достроково переобрана на позачерговому З’їзді УЛТ.

Стаття 17. Голова УЛТ

1. Голова УЛТ є Головою Ради УЛТ за посадою.

2. Голова УЛТ є найвищою посадовою особою у системі органів УЛТ. Голова УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на два роки.

2. Голова УЛТ представляє УЛТ та Раду УЛТ у відносинах з іншими юридичними та фізичними особами в Україні і за кордоном у межах, у порядку та у спосіб, визначені цим Законом та Статутом УЛТ.

3. Голова Ради УЛТ здійснює загальне керівництво Радою УЛТ та організовує її роботу, забезпечує виконання рішень Ради УЛТ і З’їзду УЛТ, розподіляє обов’язки між своїми заступниками, розпоряджається коштами та майном Ради УЛТ за рішенням Ради УЛТ згідно з бюджетом, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та Статутом УЛТ.

Стаття 18. Вища контрольна комісія УЛТ

1. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю органів УЛТ обирається Вища контрольна комісія УЛТ.

2. Склад Вищої контрольної комісії УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на два роки. До складу Вищої контрольної комісії УЛТ входять її голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом УЛТ.

3. Повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої контрольної комісії УЛТ визначається Положенням про неї.

4. Вища контрольна комісія УЛТ підзвітна і підконтрольна З’їзду УЛТ.

Стаття 19. Вища комісія з питань лікарської етики УЛТ

1. Для вироблення стратегії та розгляду питань дотримання членами УЛТ вимог Етичного кодексу лікаря України та Клятви лікаря З’їздом УЛТ обирається Вища комісія з питань лікарської етики УЛТ.

2. Склад Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на два роки. До складу Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ входять голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом УЛТ.

3. Повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ визначається Положенням про неї.

4. Вища комісія з питань лікарської етики УЛТ підзвітна і підконтрольна З’їзду УЛТ.

Стаття 20. Вища комісія з питань лікарської практики УЛТ

1. Для вироблення стратегії та розгляду питань дотримання членами УЛТ вимог Правил лікарської практики під час виконання ними своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську практику в Україні З’їздом УЛТ обирається Вища комісія з питань лікарської практики УЛТ.

2. Склад Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ обирається З’їздом УЛТ строком на два роки. До складу Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ входять голова, заступник голови і члени комісії. Кількість членів визначається З’їздом УЛТ.

3. Повноваження, процедура формування і організація діяльності Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ визначається Положенням про неї.

4. Вища комісія з питань лікарської практики УЛТ підзвітна і підконтрольна З’їзду УЛТ.

Стаття 21. Умови обрання до центральних керівних органів УЛТ

1. До складу Ради УЛТ, Вищої контрольної комісії УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ і Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ не можуть бути обрані особи, які перебувають на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, а також особи, засуджені за вчинення злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку.

2. Одна і та ж особа може бути членом тільки одного центрального керівного органу УЛТ (не враховуючи участі у З’їзді УЛТ).

3. Лікар, обраний до центральних керівних органів УЛТ, який здійснює свої повноваження на постійній основі, може у вільний від виконання своїх обов’язків час займатись викладацькою, науковою та творчою діяльністю, а також лікарською практикою, та не може обіймати посади керівника закладу охорони здоров’я.

Стаття 22. Регіональні відділення УЛТ

1. Регіональне відділення УЛТ, організація УЛТ АР Крим, міст Києва та Севастополя є органом лікарського самоврядування на регіональному рівні, згідно з адміністративно-територіальним поділом України.

2. Регіональне відділення УЛТ складається із членів, внесених у Реєстр регіональним відділенням УЛТ.

3. Регіональні відділення УЛТ є юридичними особами та реєструються у встановленому законодавством порядку.

Стаття 23. Органи регіональних відділень УЛТ

Органами регіональних відділень УЛТ є:

– Конференція регіонального відділення УЛТ;

– Рада регіонального відділення УЛТ;

– Контрольна комісія регіонального відділення УЛТ;

– Комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ;

– Комісія з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ;

Стаття 24. Конференція регіонального відділення УЛТ

1. Вищим органом лікарського самоврядування в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є конференція регіонального відділення УЛТ — конференція лікарів-членів УЛТ регіону, адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі та відомості про яких включено до Реєстру.

2. Конференція регіонального відділення УЛТ формується на місцях за принципом делегування. Норма представництва — один делегат від двадцяти до п’ятдесяти членів регіонального відділення УЛТ. Порядок, принципи і квота обрання делегатів регламентуються Статутом регіонального відділення УЛТ.

3. Конференція регіонального відділення УЛТ може бути черговою та позачерговою. Чергова конференція проводиться один раз на рік, якщо інше не передбачено Статутом УЛТ.

4. Порядок прийняття рішення про проведення конференції, регламент роботи і формування порядку денного визначаються Статутом регіонального відділення УЛТ.

5. Позачергову Конференцію регіонального відділення УЛТ скликає голова Ради регіонального відділення УЛТ:

а) за пропозицією Ради УЛТ;

б) за ініціативою Ради регіонального відділення УЛТ;

в) за пропозицією контрольної комісії регіонального відділення УЛТ;

г) за пропозицією не менш як однієї третини членів регіонального відділення УЛТ.

6. Позачергова Конференція регіонального відділення УЛТ має бути скликана протягом одного місяця з дня внесення пропозиції щодо її проведення і розглядає питання з приводу яких вона скликалася.

7. Конференція регіонального відділення УЛТ вважається повноважною, якщо на ній присутні не менш як дві третини обраних делегатів. За відсутності кворуму конференція відкладається на термін до двох тижнів. У такому випадку кворум становить більшість від обраних делегатів.

8. До компетенції Конференції регіонального відділення УЛТ належить:

а) затвердження Статуту регіонального відділення УЛТ;

б) затвердження регламенту роботи органів регіонального відділення УЛТ;

в) затвердження бюджету регіонального відділення УЛТ;

г) обрання голови і членів Ради регіонального відділення УЛТ;

ґ) обрання голови контрольної комісії регіонального відділення УЛТ та її членів;

д) обрання регіонального інспектора з етики — голови комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, та її членів;

е) обрання регіонального лікарського експерта — голови Комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ, та її членів;

є) обрання делегатів на З’їзд УЛТ;

ж) заслуховування звітів про діяльність органів регіонального відділення УЛТ й ухвалення щодо них рішень;

з) затвердження Положень про регіональні комісії УЛТ та інші підпорядковані регіональному відділенню УЛТ структури, у тому числі дорадчі та консультативні органи регіонального відділення УЛТ;

и) затвердження Положення про Раду регіонального відділення конкретного регіону;

і) затвердження штату секретаріату регіонального відділення УЛТ за рішенням Ради регіонального відділення УЛТ;

ї) прийняття рішення з усіх інших питань, пов’язаних із поточною діяльністю регіонального відділення УЛТ, згідно з чинним законодавством України, Статутом УЛТ і Статутом регіонального відділення УЛТ.

9. Рішення Конференції регіонального відділення УЛТ ухвалюються простою більшістю голосів делегатів, які беруть участь у її роботі, якщо інше не встановлено цим Законом, Статутом УЛТ чи Статутом регіонального відділення УЛТ. Рішення Конференції регіонального відділення УЛТ з питань, визначених у пунктах а) та є) частини 8 цієї статті, ухвалюються не менш як двома третинами від присутніх на Конференції регіонального відділення УЛТ делегатів.

10. Статут регіонального відділення УЛТ не може суперечити Статуту УЛТ та цьому Закону, розробляється на підставі Типового статуту регіонального відділення УЛТ. Положення Статуту регіонального відділення УЛТ, які суперечать Статуту УЛТ чи цьому Закону є недійсними.

11. Статут регіонального відділення УЛТ набуває чинності після його погодження з центральними органами УЛТ та реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Стаття 25. Рада регіонального відділення УЛТ

1. До складу Ради регіонального відділення УЛТ входять голова, перший заступник та заступники голови, секретар і її члени. Кількість заступників голови і членів Ради регіонального відділення УЛТ визначаються Конференцією регіонального відділення УЛТ. Склад Ради регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

2. Порядок роботи й ухвалення рішень Радою регіонального відділення УЛТ, повноваження голови, першого заступника голови, заступників голови і секретаря Ради регіонального відділення УЛТ визначаються Положенням про Раду регіонального відділення УЛТ.

3. Рада регіонального відділення УЛТ:

а) керує роботою регіонального відділення УЛТ відповідно до рішень конференцій і Статуту регіонального відділення УЛТ;

б) скликає Конференцію регіонального відділення УЛТ та може ініціювати скликання позачергової Конференції регіонального відділення УЛТ;

в) забезпечує ведення Реєстру;

г) вносить у Реєстр дані про накладені відповідно до законодавства України стягнення щодо членів УЛТ;

ґ) утворює та контролює діяльність своїх робочих органів;

д) готує проект бюджету і розпоряджається майном регіонального відділення УЛТ;

е) забезпечує захист професійних прав та інтересів своїх членів, у тому числі в органах державної влади та місцевого самоврядування;

є) обирає представників регіонального відділення УЛТ для участі в колегіях органу у сфері охорони здоров’я АР Крим, обласних і прирівняних до них управліннях охорони здоров’я, міських управліннях охорони здоров’я та інших дорадчих регіональних органах виконавчої влади та місцевого самоврядування;

ж) забезпечує своє представництво й діяльність з правом голосу в акредитаційних комісіях і комітетах з конкурсних торгів органу охорони здоров’я АР Крим, обласних та прирівняних до них управліннях охорони здоров’я, міських управліннях охорони здоров’я;

з) розглядає звернення до Ради регіонального відділення УЛТ, у тому числі скарги, щодо ухвалених іншими органами регіональних відділень УЛТ рішень і ухвалює з приводу них власні рішення;

і) видає друковані органи регіонального відділення УЛТ;

ї) здійснює інші повноваження, покладені на неї, згідно з рішеннями конференцій регіонального відділення УЛТ.

4. У випадку невиконання Радою регіонального відділення УЛТ вимог цього Закону, Статуту УЛТ та Статуту регіонального відділення УЛТ вона може бути переобрана Конференцією регіонального відділення УЛТ.

5. Рада регіонального відділення УЛТ підзвітна та підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ.

Стаття 26. Контрольна комісія регіонального відділення УЛТ

1. Для здійснення контролю за фінансово-господарською діяльністю обирається контрольна комісія регіонального відділення УЛТ.

2. До складу контрольної комісії регіонального відділення УЛТ входять голова, заступник голови і її члени. Склад Контрольної комісії регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

3. Повноваження, порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Контрольну комісію регіонального відділення УЛТ.

4. Контрольна комісія регіонального відділення УЛТ підзвітна і підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ

Стаття 27. Комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ

1. Для розгляду і вирішення питань лікарської етики та справ про професійну відповідальність лікарів при порушенні ними Етичного кодексу лікаря України та Клятви лікаря Конференцією регіонального відділення УЛТ обирається Комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

2. До складу Комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ входять голова і члени комісії. Склад Комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

3. Повноваження, порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Комісію з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ.

4. Комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ підзвітна і підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ.

Стаття 28. Комісія з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ

1. Для розгляду і вирішення питань лікарської практики та справ про професійну відповідальність лікарів при порушенні ними Положення про лікарську практику, під час виконання лікарем своїх професійних обов’язків, а також інших нормативних документів, які регламентують професійну лікарську практику в Україні, Конференцією регіонального відділення УЛТ обирається комісія з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

2. До складу Комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ входять голова і члени комісії. Склад Комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ обирається Конференцією регіонального відділення УЛТ строком на два роки.

3. Повноваження, порядок формування, кількість членів та організація роботи комісії визначається у Положенні про Комісію з лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

4. Комісія з лікарської практики підзвітна і підконтрольна Конференції регіонального відділення УЛТ і Раді УЛТ.

Стаття 29. Умови обрання до керівних органів регіонального відділення УЛТ

1. До складу Ради регіонального відділення УЛТ, Контрольної комісії регіонального відділення УЛТ, Комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ і Комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ не можуть бути обрані особи, які перебувають на державній службі чи службі в органах місцевого самоврядування, а також особи, засуджені за вчинення злочинів, судимість за які не знята і не погашена в установленому законом порядку.

2. Одна і та ж особа може бути членом тільки одного виборного органу регіонального відділення УЛТ.

3. Лікар, обраний до керівних органів регіонального відділення УЛТ, який здійснює свої повноваження на постійній основі, може, у вільний від виконання своїх обов’язків час, займатись викладацькою, науковою та творчою діяльністю, а також лікарською практикою, та не може обіймати посади керівника закладу охорони здоров’я.

Стаття 30. Професійна відповідальність членів УЛТ

1. Лікарі — члени УЛТ, несуть професійну відповідальність за порушення своїх професійних обов’язків.

2. Порушення професійних обов’язків лікарем полягає у:

1) порушенні Клятви лікаря;

2) порушенні Правил лікарської практики;

3) порушенні положень Етичного кодексу лікаря України;

4) невиконанні або неналежному виконанні рішень органів лікарського самоврядування;

5) порушенні інших обов’язків лікаря, передбачених законодавством.

3. Притягнення до професійної відповідальності відбувається незалежно від кримінальної, цивільної чи дисциплінарної відповідальності щодо того ж діяння. Притягнення до професійної відповідальності може бути відтерміноване до закінчення провадження кримінального чи дисциплінарного, оскільки їх результат може мати вплив на ухвалення рішення щодо професійної відповідальності.

4. За порушення професійних обов’язків на члена УЛТ можуть бути накладені такі стягнення:

а) попередження про виключення з Реєстру;

б) виключення з Реєстру регіональним відділенням УЛТ на строк до 3 місяців;

в) виключення з Реєстру регіональним відділенням УЛТ на строк від 3 місяців до 2 років;

д) виключення з Реєстру регіональним відділенням УЛТ без права поновлення;

е) анулювання, призупинення ліцензії на здійснення лікарської практики.

5. Накладення стягнення, згідно із цим Законом, не звільняє від інших видів юридичної відповідальності, передбачених законодавством України.

6. Якщо в процесі розгляду скарг органи УЛТ виявлять такі порушення, притягнення до відповідальності за які належить до компетенції відповідних органів влади, органи УЛТ інформують їх про це та надсилають необхідні матеріали.

7. Інформація про накладені стягнення та їх погашення заноситься до Реєстру регіональним відділенням УЛТ. Строк зберігання інформації про кожен вид стягнення та його погашення визначаються Положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря.

8. У разі виключення особи з Реєстру регіональним відділенням УЛТ, видане посвідчення члена УЛТ та ліцензія на здійснення лікарської практики на території України вилучаються та передаються на зберігання в Раду регіонального відділення УЛТ.

Стаття 31. Порядок накладення стягнення на члена УЛТ

1. Про порушення членом УЛТ обов’язків, визначених цим Законом, складається акт.

2. Право складати акт про порушення членом УЛТ своїх професійних обов’язків має будь-який член Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ, Комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ, Комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

3. Постанову про накладення стягнення приймає Вищої комісія з питань лікарської етики УЛТ, Комісія з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ, Вищої комісія з питань лікарської практики УЛТ, Комісія з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

4. Копію Постанови про накладення стягнення надсилають відповідному керівнику органу у сфері охорони здоров’я АР Крим, обласному чи прирівняному до нього управлінню охорони здоров’я, керівнику закладу охорони здоров’я, де працює особа, на яку накладено стягнення, та самій особі, на яку накладено стягнення.

5. Особа, на яку було накладено стягнення, може оскаржити постанову про накладення стягнення відповідно до цього Закону, Положення про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря чи у судовому порядку.

6. Процесуальний порядок накладення стягнення, його оскарження та скасування стягнення визначається цим Законом, Статутом УЛТ та Положенням про порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо лікаря, яке приймається З’їздом УЛТ.

Стаття 32. Порядок оскарження рішень керівних органів УЛТ

1. Рішення комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ та комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ щодо порушень члена УЛТ може бути оскаржене відповідно до Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ та Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ у 7-денний термін з моменту отримання відповідного рішення. Строк прийняття рішення щодо цього питання не може перевищувати одного місяця.

2. Рішення Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ та Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ щодо порушень з боку члена УЛТ може бути оскаржене до Ради УЛТ у 14-денний строк з моменту отримання Постанови. Строк прийняття рішення щодо цього питання не може перевищувати одного місяця.

3. Рішення органів УЛТ, прийняті за результатами розгляду скарг, можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Стаття 33. Майно, кошти і фінансова діяльність УЛТ

1. До майна УЛТ може належати рухома і нерухома власність.

2. Кошти УЛТ складаються з:

а) членських внесків;

б) благодійних внесків, добровільних пожертвувань, коштів, переданих у дарунок, дотацій, ґрантів;

в) коштів, які надходять безоплатно або у вигляді безповоротної фінансової допомоги;

г) плати за послуги;

ґ) бюджетних коштів;

д) пасивних доходів;

е) інших не заборонених законом надходжень.

2. Майном УЛТ та майном регіонального відділення УЛТ розпоряджаються Рада УЛТ і Рада регіонального відділення УЛТ відповідно.

3. Кошти та майно УЛТ використовуються відповідно до затвердженого З’їздом УЛТ бюджету УЛТ. Кошти та майно регіонального відділення УЛТ використовуються відповідно до затвердженого Конференцією регіонального відділення УЛТ бюджету.

4. УЛТ можуть бути виділені з державного бюджету кошти для покриття витрат на діяльність, визначену цим Законом.

5. УЛТ та регіональні відділення УЛТ провадять фінансово-господарську діяльність самостійно та не несуть відповідальності в зобов’язаннях один за одного.

6. Контроль за діяльністю УЛТ та регіональні відділення УЛТ у фінансово-господарській діяльності несе Вища контрольна комісія УЛТ та контрольна комісія регіонального відділення УЛТ.

7. Рада УЛТ звітує про свою діяльність і про виконання бюджету УЛТ на черговому З’їзді УЛТ. Щорічні звіти про діяльність і про виконання бюджету Ради УЛТ публікуються на офіційному сайті УЛТ.

8. Рада регіонального відділення УЛТ звітує про свою діяльність і про виконання бюджету регіонального відділення УЛТ на черговій конференції регіонального відділення УЛТ. Щорічні звіти про діяльність і про виконання бюджету Ради регіонального відділення УЛТ публікуються на офіційному сайті УЛТ.

Розділ ІV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2016 р.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) до Кодексу законів про працю України (ВВР, 1971, додаток до № 50, ст. 375):

а) у статті 118 після слова «державних» додати слово «самоврядних».

б) статтю 119 доповнити абзацом другим такого змісту:

«У разі поєднання трудових обов’язків з обов’язками у виборних органах самоврядної організації, за працівником зберігається місце роботи (посада) та середньомісячний заробіток. Керівник не має права звільнити працівника за його діяльність у виборних органах самоврядної організації».

2) до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

а) частину першу статті 15 доповнити абзацом третім такого змісту «Українське лікарське товариство».

б) у розділі Х замінити слово «діяльність» на слово «практика» у відповідному відмінку.

в) частину першу статті 74 доповнити положенням «Лікарською практикою можуть займатись особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, а також отримали ліцензію на здійснення лікарської практики».

г) частину другу статті 74 доповнити таким положенням «До участі в установленні єдиних кваліфікаційних вимог до осіб, які займаються лікарською практикою, та здійсненні контролю за їх дотриманням залучається Українське лікарське товариство».

д) частину третю статті 74 доповнити таким положенням «До участі до здійснення допуску осіб, які пройшли медичну підготовку в навчальних закладах іноземних держав, до лікарської практики на території України залучається Українське лікарське товариство».

е) частину другу статті 75 після слів «у сфері охорони здоров’я» доповнити «та з Українським лікарським товариством».

є) частину першу статті 77 доповнити п. «п» у такій редакції «участь у лікарському самоврядуванні».

з) статтю 77 доповнити частиною п’ятою у такій редакції «На лікарів поширюються права, гарантії та пільги, передбачені Законом України «Про лікарське самоврядування»».

и) частину третю статті 79 перед словами «заклади охорони здоров’я» доповнити «Українське лікарське товариство».

3. Прийняти інші закони на реалізацію положень цього Закону.

4. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Розділ V. ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Не пізніше сорока п’яти днів з дня набрання чинності цим Законом в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві, місті Севастополі проводяться установчі конференції лікарів регіону.

Участь в установчій конференції лікарів регіону беруть лікарі, які отримали сертифікат лікаря-спеціаліста чи інший прирівняний до нього документ та працюють у відповідному регіоні.

Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчих конференцій лікарів регіону покладається на організаційні комітети установчих конференцій регіонів (обласні організаційні комітети і організаційні комітети м. Києва і м. Севастополя), які формуються зі складу представників органів у сфері охорони здоров’я АР Крим, департаменти (головні управління) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (далі — управління охорони здоров’я) і представників Всеукраїнського лікарського товариства на пропорційній основі.

Управління охорони здоров’я повідомляють учасників установчої конференції лікарів регіону поштою (електронною поштою), кур’єром або факсом та публікують оголошення про проведення установчої конференції лікарів регіону у друкованому засобі масової інформації, в якому офіційно оприлюднюються рішення відповідно органу Автономної Республіки Крим, обласної ради, Київської та Севастопольської міських рад не пізніше двадцяти днів до дня проведення конференції. У повідомленні й оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення установчої конференції лікарів регіону. Міністерство охорони здоров’я України забезпечує розміщення оголошення про проведення кожної установчої конференції лікарів регіону на своєму офіційному веб-сайті.

Установчу конференцію лікарів регіону відкриває найстарший за віком лікар, який бере участь у конференції. Управління охорони здоров’я надає такому лікарю відомості про кількість учасників конференції.

Установча конференція лікарів регіону обирає із свого складу головуючого та секретаря, які забезпечують порядок її ведення, складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

Установча конференція лікарів регіону: визначає кількість та обирає голову та членів Ради регіонального відділення УЛТ; обирає делегатів на установчий з’їзд лікарів України за квотою один делегат від чотириста лікарів, але не менше п’яти делегатів від кожного регіону; формує перелік кандидатів на участь у виборах центральних органів УЛТ; визначає кількість та обирає голову та членів Комісії з питань лікарської етики регіонального відділення УЛТ; визначає кількість та обирає голову і членів Комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ; визначає кількість та обирає голову і членів Комісії з питань лікарської практики регіонального відділення УЛТ.

Установча конференція лікарів регіону може ухвалити рішення з інших питань, віднесених цим Законом до повноважень конференції лікарів регіону.

Рішення установчої конференції лікарів регіону ухвалюються більшістю голосів учасників конференції.

Про проведення установчої конференції лікарів регіону складається протокол, який підписується головуючим та секретарем конференції. Витяг з протоколу установчої конференції лікарів регіону стосовно обрання делегатів на установчий з’їзд лікарів України та формування переліку кандидатів на участь у виборах центральних органів УЛТ підписується головуючим і секретарем конференції та не пізніше трьох днів з дня проведення конференції направляється до Міністерства охорони здоров’я України.

Не пізніше дев’яноста днів з дня набрання чинності цим Законом проводиться установчий з’їзд лікарів України, в якому беруть участь делегати, обрані установчими конференціями лікарів регіону.

Обов’язок щодо організаційно-технічного забезпечення проведення установчого з’їзду лікарів України покладається на організаційний комітет установчого з’їзду лікарів України, який формується зі складу представників Міністерства охорони здоров’я і представників Всеукраїнського лікарського товариства на пропорційній основі.

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє делегатів установчого з’їзду лікарів України поштою (електронною поштою), кур’єром або факсом, забезпечує публікацію оголошення про проведення установчого з’їзду лікарів України у газеті «Ваше здоров’я» та розміщує його на своєму офіційному веб-сайті не пізніше двадцяти днів до дня проведення з’їзду. У повідомленні і оголошенні в обов’язковому порядку зазначаються час, дата і місце проведення установчого з’їзду лікарів України.

Установчий з’їзд лікарів України відкриває найстарший за віком лікар з числа делегатів з’їзду. Міністерство охорони здоров’я України надає такому лікарю відомості про кількість делегатів з’їзду, що беруть участь у його роботі.

Установчий з’їзд лікарів України обирає зі свого складу головуючого та секретаря, які забезпечують порядок його ведення, складення протоколу, а також голову та членів лічильної комісії, які забезпечують голосування та підрахунок результатів голосування.

Установчий з’їзд лікарів України: обирає голову, заступників голови Ради і секретаря УЛТ; визначає кількість та обирає голову Вищої комісії з питань лікарської етики УЛТ; визначає кількість та обирає голову та членів Вищої контрольної комісії УЛТ; визначає кількість та обирає голову та членів Вищої комісії з питань лікарської практики УЛТ; затверджує статут Українського лікарського товариства; затверджує положення про Вищу комісію з питань лікарської етики УЛТ; затверджує положення про Вищу контрольну комісію УЛТ; затверджує положення про Вищу комісію з питань лікарської практики УЛТ. Установчий з’їзд лікарів України може ухвалити рішення з інших питань, віднесених цим Законом до повноважень з’їзду лікарів України.

Рішення установчого з’їзду лікарів України ухвалюються більшістю голосів делегатів з’їзду.

Про проведення установчого з’їзду лікарів України складається протокол, який підписується головуючим та секретарем з’їзду і передається голові Ради УЛТ, обраному відповідно до вимог цього Закону.

2. Рада УЛТ, Вища комісія з питань лікарської етики УЛТ, Вища контрольна комісія УЛТ, Вища комісія з питань лікарської практики УЛТ та відповідні регіональні органи УЛТ, сформовані відповідно до цього Закону, проводять свої перші засідання не пізніше ніж через п’ятнадцять днів з дня формування їх складу.

3. Міністерству охорони здоров’я України, управлінням охорони здоров’я протягом одного місяця з моменту набрання чинності цього Закону вирішити питання про надання органам УЛТ службових приміщень для забезпечення їх діяльності.

4. Реєстрація УЛТ та регіонального відділення УЛТ здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців». Засновником регіонального відділення УЛТ вважається УЛТ.

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до прикінцевих положень проекту Закону України «Про лікарське самоврядування»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!