Законопроект «Про встановлення граничних торговельних надбавок на окремі групи товарів»

17 Березня 2015 6:00 Поділитися

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНІ
ПОДАННЯ

Відповідно до статті 93 Конституції України в порядку законодавчої ініціативи подається на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про встановлення граничних торговельних надбавок на окремі групи товарів».

Доповідати зазначений законопроект на пленарному засіданні Верховної Ради України буде народний депутат України Королевська Н.Ю. — член Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення.

Народний депутат України
Королевська Н.Ю.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про встановлення граничних торговельних надбавок на окремі групи товарів»

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

У серпні 2011 р. Уряд затвердив Загальнодержавну програму подолання бідності до 2015 року. Положеннями даної програми передбачалось встановити, зокрема, що для подолання бідності до 2015 року необхідно вдосконалити механізм оплати праці та соціального діалогу, як основних чинників створення умов для гідної праці. З цією метою передбачалось постійно підвищувати розмір мінімальної заробітної плати. Також, окремим рядком програми було закріплено, що необхідною умовою подолання бідності є посилення державного контролю за якістю медичної допомоги, лікарських засобів і виробів медичного призначення, їх ціноутворенням.

У той же час, за період 2014-2015 років, мінімальна заробітна плата не змінювалась. Таким чином, соціальні потреби найбільш соціально незахищених категорій населення в Україні не задовольняються в достатній мірі. Високий рівень бідності, особливо в сім’ях з дітьми та сім’ях з інвалідами, свідчить про відсутність достатніх ефективних механізмів соціальної підтримки з боку держави. Система пільг, соціальних та компенсаційних виплат, соціальних послуг, що надаються згідно чинного законодавства, у більшості випадків не відповідають існуючим системам бюджетного фінансування і базуються в основному на підходах, які не враховують реальної потреби в матеріальній забезпеченості соціально незахищених категорій громадян.

Сучасна ситуація свідчить про терміновість та нагальність додаткової уваги щодо захисту соціальних прав людини.

З цією метою вноситься даний проект.

2. Цілі і завдання прийняття акта

Метою проекту є забезпечення реалізації конституційного права громадян України на достатній життєвий рівень. Досягнення мети передбачено шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

3. Загальна характеристика і основні положення проекту акта

Проектом Закону України передбачається встановити граничні торговельні надбавки (націнки) до оптової ціни виробника або митної вартості на рівні 15 відсотків на наступні товари:

  • борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі;
  • дизельне паливо і бензини моторні, що реалізуються через автозаправні станції;
  • паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб;
  • дитяче харчування;
  • продукція громадського харчування, що реалізується в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;
  • лікарські засоби і вироби медичного призначення.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Правовими підставами для розроблення проекту Закону України є Конституція України, Закон України «Про ціни і ціноутворення».

Реалізація положень поданого проекту не потребує внесення змін до інших законодавчих актів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту Закону України не потребує додаткових матеріальних та інших витрат.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття акта

Реалізація Закону України сприятиме реалізації соціальної функції держави.

Народний депутат України
Королевська Н.Ю.

Проект

від 13.03.2015 р. № 2368

ЗАКОН УКРАЇНИ
Про встановлення граничних торговельних надбавок на окремі групи товарів

Цей Закон, з метою забезпечення реалізації конституційного права громадян України на достатній життєвий рівень, встановлює обов’язкові для застосування суб’єктами господарювання граничні рівні торговельної та постачальницько-збутової надбавки (націнки).

Стаття 1. Визначити граничний рівень торговельної та постачальницько-збутової надбавки (націнки) реалізації товару кінцевому споживачеві незалежно від кількості його перепродажу в розмірі 15 відсотків до оптової ціни вітчизняного виробника.

На товар, що імпортується на митну територію України, граничний рівень торговельної та постачальницько-збутової надбавки (націнки) встановлюється у розмірі 15 відсотків до митної вартості товару, визначеної відповідно до вимог Митного кодексу України.

Стаття 2. Положення статті 1 розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, які реалізують наступні товари, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість:

  • борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі;
  • дизельне паливо і бензини моторні, що реалізуються через автозаправні станції;
  • паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб;
  • дитяче харчування;
  • продукція громадського харчування, що реалізується в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;
  • лікарські засоби і вироби медичного призначення.

Стаття 3. Прикінцеві та перехідні положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Абзац перший частини першої статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 19-20, ст.190) після слова «здійснюється» доповнити словами та знаком «Верховною Радою України,», далі за текстом.

3. Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня опублікування цього Закону привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Голова Верховної Ради України

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ
до проекту Закону України «Про встановлення граничних торговельних надбавок на окремі групи товарів»

Зміни до Закону України «Про ціни і ціноутворення»
Зміст положення (норми)чинного акта законодавства Зміст відповідного положення (норми)проекту акта
Стаття 13. Способи державного регулювання цін
1. Державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:
фіксованих цін;
граничних цін;
граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
граничних нормативів рентабельності;
розміру постачальницької винагороди;розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Стаття 13. Способи державного регулювання цін
1. Державне регулювання цін здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:
1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:фіксованих цін;
граничних цін;
граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);
граничних нормативів рентабельності;
розміру постачальницької винагороди;
розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);
2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Народні депутати України
Королевська Н.Ю.
Долженков О.В.
Солод Ю.В.
Дунаєв С.В.

ВИСНОВОК

Головного науково-експертного управління на проект Закону України «Про встановлення граничних торговельних надбавок на окремі групи товарів» (реєстр. № 2368 від 13.03.2015 р.)

від 14.04.2015 р.

У законопроекті пропонується встановити: граничний рівень торговельної та постачальницько-збутової надбавки (націнки) реалізації товару кінцевому споживачеві незалежно від кількості його перепродажу в розмірі 15% до оптової ціни вітчизняного виробника; на товар, що імпортується на митну територію України, – граничний рівень торговельної та постачальницько-збутової надбавки (націнки) у розмірі 15% до митної вартості товару, визначеної відповідно до вимог Митного кодексу України. При цьому передбачається, що граничні торговельні надбавки (націнки) розповсюджуються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми і форм власності, які реалізують наступні товари, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість: борошно, хліб, макаронні вироби, крупи, цукор, яловичину, свинину і м’ясо птиці, ковбасні вироби варені, молоко, сир, сметану, масло вершкове, олію соняшникову, яйця курячі; дизельне паливо і бензини моторні, що реалізуються через автозаправні станції; паливно-енергетичні ресурси (вугілля, вугільні брикети, паливо пічне побутове, гас освітлювальний, торф паливний кусковий, дрова, торф’яні брикети, газ скраплений), що відпускаються населенню для побутових потреб; дитяче харчування; продукція громадського харчування, що реалізується в дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах; лікарські засоби і вироби медичного призначення.

Крім того, законопроектом передбачаються зміни до статті 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення», відповідно до яких визначається, що держане регулювання цін здійснюється Верховною Радою України,Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Метою законопроекту, як зазначається у Пояснювальній записці до нього, є «забезпечення реалізації конституційного права громадян України на достатній життєвий рівень. Досягнення мети передбачено шляхом встановлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання граничних рівнів торговельної надбавки (націнки)».

Головне управління, поділяючи стурбованість суб’єктів права законодавчої ініціативи щодо ситуації у сфері ціноутворення на товари, які мають істотну соціальну значущість, з приводу внесеної законодавчої пропозиції вважає доцільним зазначити таке.

В цілому не заперечуючи необхідності посилення ролі парламенту у визначенні засад державної цінової політики, водночас вважаємо за необхідне зауважити, що згідно з вимогами Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19). Виходячи з цього, є підстави вважати, що пропозиція встановити на законодавчому рівні торговельну та постачальницько-збутову надбавку (націнку), не повною мірою узгоджуються з вимогами Конституції України, за якою забезпечення проведення цінової політики покладається на Кабінет Міністрів України (п. 3 ч. 1 ст. 116).

Зазначене конституційне положення знайшло свій розвиток у Законі України «Про ціни і ціноутворення», який є базовим актом законодавства, що визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.

Зокрема, згідно зі статтею 5 цього Закону,забезпечення проведення державної цінової політики; здійснення державного регулювання цін; визначення повноважень органів виконавчої влади щодо формування, встановлення та застосування цін, якщо інше не визначено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України; визначення переліку товарів, державні регульовані ціни на які затверджуються відповідними органами виконавчої влади, якщо інше не визначено законом, належить до повноважень Кабінету Міністрів України у сфері ціноутворення. Відповідного змісту положення містить стаття 13 цього Закону, згідно з яким державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Основи державної політики у ціновій сфері державного управління щодо стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції та розвитку аграрного ринку, а також забезпечення продовольчої безпеки населення визначені також Законом України «Про державну підтримку сільського господарства України».

Зокрема, у статті 3 цього Закону, встановлено, що держава здійснює регулювання гуртових цін окремих видів сільськогосподарської продукції, встановлюючи мінімальні та максимальні інтервенційні ціни, а також застосовуючи інші заходи, визначені цим Законом, при дотриманні правил антимонопольного законодавства та правил добросовісної конкуренції. (п. 3.1 статті 3). При цьому об’єктами державного цінового регулювання, згідно із положеннями підпункту 3.3.1 п. 3.3 статті 3 Закону, є такі види сільськогосподарської продукції (товарів): пшениця тверда; пшениця м’яка; зерно суміші пшениці та жита (меслин); кукурудза; ячмінь; жито озиме; жито ярове; горох; гречка; просо; овес; соя; насіння соняшнику; насіння ріпаку; насіння льону; шишки хмелю; цукор-пісок (буряковий); борошно пшеничне; борошно житнє; м’ясо та субпродукти забійних тварин та птиці; молоко сухе; масло вершкове; олія соняшникова. Відповідно до ринкової кон’юнктури Кабінет Міністрів України запроваджує державне цінове регулювання окремих об’єктів, визначених підпунктом 3.3.1 цього Закону (підпункт 3.3.2 п. 3.3 статті 3 Закону).

Прикладом підзаконного регулювання цін може слугувати, зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2002 р. № 803 «Про заходи щодо проведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку», якою, зокрема, затверджується перелік соціально значущих товарів і послуг, за яким проводитиметься постійний моніторинг цін і тарифів на споживчому ринку регіонів. Так, згідно із цією Постановою до зазначеного переліку соціально значущих товарів і послуг віднесено продукти харчування: (борошно пшеничне вищого сорту; хліб з борошна пшеничного вищого сорту; хліб з борошна пшеничного I сорту; хліб житньо-пшеничний; макаронні вироби (вермішель з борошна пшеничного вищого сорту); крупи гречані; рис; яловичина I категорії; свинина; сало; птиця; ковбаса варена I сорту; молоко жирністю 2,5 відсотка; сметана жирністю 20 відсотків; сир м’який; масло; яйця курячі; цукор-пісок; олія соняшникова; картопля; сіль);окремі види продуктів перероблення нафти (дизельне паливо; бензин марки А-95; газ скраплений (пропан-бутан), що реалізується через мережу автозаправних станцій);товари та послуги, які реалізуються за регульованими цінами і тарифами (електрична енергія; газ скраплений, що відпускається населенню для побутових потреб; тверде паливо, що відпускається населенню для побутових потреб; послуги міського пасажирського транспорту; житлово-комунальні послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення, користування житлом (квартирна плата) та утримання житла). При цьому цією Постановою затверджено і порядокпроведення моніторингу цін і тарифів на споживчому ринку, який регламентує питання організації та проведення моніторингу вільних і державних регульованих цін і тарифів на товари і послуги у сфері їх реалізації суб’єктами господарювання та їх структурними підрозділами. Зокрема, моніторинг проводиться за розмірами роздрібних цін, у тому числі розмірами торговельних (постачальницько-збутових) надбавок. Так, у разі коли змінюється рівень торговельної (постачальницько-збутової) надбавки, проводиться аналіз складових витрат обігу (на транспортування, зберігання, реалізацію з урахуванням обробки, сортування та пакування товарів, на заробітну плату, утримання приміщень та інвентарю, сплату відсотків за користування кредитом тощо), а також рівня рентабельності з урахуванням обсягів товарообігу і товарних запасів. У разі зміни рівня оптово-відпускних цін проводиться аналіз структури та складових ціни за економічними елементами собівартості – матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, амортизації основних фондів тощо, а також податків, зборів та інших обов’язкових відрахувань і розміру прибутку.Крім того, слід відзначити що є чинною Постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», якою на лікарські засоби і вироби медичного призначення, включені до Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) та обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів, визначеного Міністерством охорони здоров’я, установлені граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки виходячи із закупівельної ціни, що не перевищують відповідні розміри, а на лікарські засоби (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів) і вироби медичного призначення, оптово-відпускні ціни на які внесені до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які придбаваються повністю або частково за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, установлені граничні постачальницько-збутові надбавки не вище ніж 10 відсотків до задекларованої зміни оптово-відпускної ціни з урахуванням мита, податку на додану вартість та граничні торговельні (роздрібні) надбавки не вище ніж 10 відсотків до закупівельної ціни з урахуванням податку на додану вартість.

Крім того, слід зазначити, що на сьогодні суспільні відносини у сфері ціноутворення регулюються також Господарським кодексом України, в якому визначаються основні засади державної політики у сфері цін і ціноутворення, державного цінового регулювання та його інструментарій (глава 21).

Наведене свідчить про те, що суспільні відносини, які пропонується врегулювати цим Законом, вже врегульовані у законодавстві України, тому проблема здебільшого полягає не стільки в прийнятті нових законів, скільки у забезпеченні виконання наведених вище приписів актів законодавства України. У зв’язку з цим Головне управління не вбачає потреби у прийнятті відповідного законопроекту. У разі необхідності порушені у законопроекті питання можуть бути вирішені шляхом внесення відповідних змін до Закону України «Про ціни і ціноутворення».

Керівник Головного управління В.І. Борденюк

ВИСНОВОК

щодо результатів здійснення антикорупційної експертизи проекту нормативно-правового акта

від 18.05.2015 р.

Назва проекту акта: проект Закону про встановлення граничних торговельних надбавок на окремі групи товарів

Реєстр. № 2368 від 13.03.2015р.

Суб’єкт права законодавчої ініціативи: Народні депутати України Солод Ю.В. та інші

Головний комітет з підготовки і попереднього розгляду – Комітет з питань податкової та митної політики

У проекті акта не виявлено корупціогенних факторів – проект акта відповідає вимогам антикорупційного законодавства (рішення Комітету від 22квітня 2015 року, протокол № 22).

Голова Комітету Є. Соболєв
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті