Розслідування діяльності МОЗ: які порушення виявила комісія

20 серпня у Національному агентстві України з питань державної служби (Нацдержслужба) відбулося публічне представлення результатів службових розслідувань щодо неналежного здійснення посадовими особами Міністерства охорони здоров’я України покладених на них службових обов’язків, у якому взяли участь Валерій Вощевський, віце-прем’єр-міністр України, Костянтин Ващенко, голова Нацдержслужби, Олександр Скопич, заступник голови Нацдержслужби, голова комісії з проведення службових розслідувань щодо діяльності посадових осіб МОЗ України, народні депутати Олег Мусій та Олексій Кириченко, члени комісії, Олександр Квіташвілі, міністр охорони здоров’я, його заступники Олександра Павленко та Ігор Перегінець.

Як наголосив Валерій Вощевський, 19 серпня 2015 р. під час засідання Кабінету Міністрів України Арсеній Яценюк, прем’єр-міністр України, дозволив зняти гриф «Для службового користування» із службових розслідувань діяльності МОЗ, за результатами розгляду яких Урядом буде прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності або звільнення відповідних посадових осіб, які вин­ні у порушенні законодавства. Прим. ред. : зазначимо, що відповідна пропозиція надійшла до голови Уряду минулого місяця від групи народних депутатів на чолі з Ольгою Богомолець, які також наполягали на прийнятті термінових рішень, спрямованих на подолання системної кризи, що склалася в галузі охорони здоров’я, враховуючи всебічну ґрунтовну оцінку причин та умов, за яких вона виникла.

Костянтин Ващенко зазначив, що згідно із Порядком проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим постановою КМУ від 13 червня 2000 р. № 950, відповідальним центральним органом виконавчої влади за організацію та проведення службового розслідування є Нацдержслужба на виконання доручень вищих посадових осіб України. Загалом у 2015 р. проведено 31 службове розслідування, основна мета яких — не пошук винних, а поліпшення роботи міністерств та відомств. Що стосується МОЗ, то за останні 4 міс на виконання доручень прем’єр-міністра України було проведено 2 службових розслідування. Перше — у відповідь на лист Служби безпеки України щодо критичної ситуації, яка склалася із забезпеченням населення лікарськими засобами, що створює загрозу національній безпеці. Друге — у відповідь на колективне звернення 67 народних депутатів України та звернення Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

На виконання останнього доручення було створено комісію з проведення службових розслідувань щодо діяльності посадових осіб МОЗ, до складу якої увійшли представники Міністерства економіки та торгівлі України, Міністерства фінансів, Державної фінансової інспекції України, а також 15 народних депутатів практично всіх фракцій.

Було проведено 9 засідань, на які запрошували керівництво МОЗ. Акт службового розслідування, який було підписано всіма членами комісії, 13 липня направлено на ознайомлення міністру охорони здоров’я та його першому заступнику, які надали свої зауваження, що включені до документа.

Олександр Скопич поінформував присутніх щодо питань, які були досліджені в рамках службових розслідувань. У першому розслідуванні, яке тривало з 6 по 14 травня 2015 р., вивчали питання щодо незабезпечення профільним міністерством пролонгації дії договорів стосовно державних закупівель лікарських засобів і виробів медичного призначення, укладених у 2014 р. на суму, що не перевищує 20% суми договору, та про організацію роботи МОЗ щодо забезпечення державних закупівель лікарських засобів і виробів медичного призначення на 2015 р.

Друге розслідування тривало з 29 травня по 10 липня 2015 р. Комісією розглянуто питання стосовно організації роботи МОЗ України щодо забезпечення:

  • ведення реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення;
  • державних закупівель лікарських засобів і виробів медичного призначення на 2015 р.;
  • вимог порядку направлення громадян на лікування за кордон;
  • внесення на розгляд Кабінету Міністрів України відповідних підзаконних нормативно-правових актів, які дозволяють проведення державних закупівель із залученням спеціалізованих організацій.

О. Скопич оприлюднив декілька виявлених комісією фактів. Так, протягом 4 міс перебування на посаді міністром не вносилися зміни до структури МОЗ, практично не існувало розподілу обов’язків між керівництвом Міністерства. Фактично реорганізація розпочата в квітні і триває по цей час. Такий тривалий процес жодним чином не сприяє оптимізації роботи апарату, ускладнює функціонування МОЗ в цілому.

Щодо ведення реєстру оптово-відпускних цін

На час проведення розслідування міністром охорони здоров’я не визначено відповідальну особу за виконання наказу МОЗ від 18 серпня 2014 р. № 574 «Про затвердження положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, порядок внесення до нього змін та форм декларації зміни оптово-відпускної ціни на лікарський засіб та виріб медичного призначення», що може призвести до несвоєчасного оновлення даних, що вносяться до реєстрів.

Невчасне здійснення процедури реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів та виробів медичного призначення та отримання нових реєстраційних свідоцтв призвело до вилучення значної кількості ліків (311 позицій) та медичних виробів (566 позицій) з реєстру оптово-відпускних цін.

Щодо державних закупівель у 2015 р.

Комісією встановлено, що керівництвом МОЗ України в грудні 2014 р. не було вжито належних заходів щодо пролонгації договорів за основними напрямами на суму, що не перевищує 20% суми договору, укладеного у попередньому році.

МОЗ несвоєчасно направлено на затвердження до Міністерства фінансів України проект паспорта бюджетної програми за КПКВК 2301400 на 2015 р., а станом на 1 липня не складено та не затверджено річний план державних закупівель. Упродовж січня–червня 2015 р. Міністерством не використовувалися кошти на закупівлю лікарських засобів та медичних виробів, а з 1 січня по 28 квітня не було документально визначено конкретних посадових осіб із складу керівництва профільного міністерства, які безпосередньо здійснюють координацію та контроль діяльності Фінансово-економічного департаменту, відділу державних закупівель та Комітету з конкурсних торгів МОЗ України, тобто посадових осіб, відповідальних за здійснення процедур державних закупівель.

З березня по червень не було призначено голову Комітету з конкурсних торгів і його заступників. Номенклатуру лікарських засобів, що будуть закуповуватися, затверджено лише 1 липня 2015 р.

У той же час керівництво Міністерства практично самоусунулося від забезпечення організації роботи з підготовки і проведення державних закупівель в МОЗ, очікуючи внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють відносини державних закупівель.

Щодо розробки нормативних актів для проведення закупівель через міжнародні організації

Відповідно до напрацювань комісії МОЗ незадовільно впоралося з цим завданням. Перший заступник міністра не забезпечила ефективну організацію законотворчої роботи, внаслідок чого доручення КМУ від 5 травня 2015 р. № 269 щодо внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення своєчасного доступу пацієнтів до необхідних лікарських засобів та медичних виробів шляхом закупівель через спеціалізовані організації МОЗ України не виконано, до 15 травня проекти 6 нормативних актів не подано на розгляд КМУ.

Направлення громадян на лікування за кордон

За цим напрямком комісією також встановлено незадовільний стан роботи Міністерства охорони здоров’я. Це неналежна організація і координація роботи комісії МОЗ з питань направлення на лікування за кордон, зокрема в частині невизначення періодичності скликання засідання комісії МОЗ та строку, протягом якого має бути оформлено протокол її засідання.

Внаслідок бездіяльності посадовців станом на 8 липня залишалися невикористаними 67,3 млн грн. виділених державних коштів та, відповідно, 17 осіб, щодо яких вже прийнято позитивне рішення з направлення їх на лікування за кордон, не мають можливості своєчасно отримати лікування.

За час проведення розслідування на лікування за кордон направлено лише 2 особи. З 1 січня по 1 липня померло 6 осіб, які знаходилися на обліку в переліку хворих, що потребують лікування за кордоном. Не підготовлено документа щодо удосконалення існуючого порядку направлення на закордонне лікування бійців, що отримали поранення у зоні антитерористичної операції (АТО).

За словами О. Скопича, за 6 міс перебування міністра на посаді не лише відсутні позитивні зрушення в системі, а й призупинені деякі процеси (зокрема державні закупівлі). На підставі акта розслідування сформовано висновки, отримана інформація буде передана до право­охоронних органів.

Як зазначив народний депутат Олег Мусій, 13 липня результати розслідування було передано Уряду. А. Яценюк мав би протягом 10 днів з моменту надання йому висновків ухвалити відповідні рішення, проте вони так і не були прийняті, і це викликає питання до прем’єра. «Висновки розслідування більш ніж однозначні — це невідповідність займаній посаді міністра охорони здоров’я і звільнення першого заступника міністра. Треба нести політичну відповідальність за свої дії», — зазначив депутат, додавши, що високо оцінює роботу членів комісії, які мали достатній час для вивчення фактів.

У свою чергу, Олександр Квіташвілі зазначив, що перше розслідування щодо діяльності МОЗ України було професійним та мало позитивні наслідки для удосконалення роботи Міністерства. У той же час висновки комісії, яка провела другу перевірку, носять суб’єктивний та емоційний характер, оскільки до її складу увійшли народні депутати, які ініціювали дане розслідування та заздалегідь були зацікавлені в негативних висновках, зокрема Олег Мусій, Ольга Богомолець та Оксана Корчинська. Він зауважив, що відповідно до постанови КМУ від 13 червня 2000 р. № 950 до участі у службових розслідуваннях не повинні залучатися посадові особи органів державної влади, якщо обставини свідчать про їхню особисту зацікавленість у результатах розслідування.

При цьому, за словами міністра, комісія не дала можливості керівництву МОЗ надати свої пояснення, їх коментарі не були враховані під час підготовки висновку комісії та були включені тільки у вигляді додатку.

Найбільше обурення з боку міністра викликало звинувачення його у смерті 6 дітей, яких начебто не відправили на лікування за кордон.

«Ще в липні 2014 р., за каденції попереднього міністра, були поставлені на облік 3 особи, які померли в кінці минулого року. З 6 осіб двоє померли під час лікування, за яке сплатила держава. Ще для одного потрібна була повторна операція (одну держава вже сплатила), але він був у нетранспортабельному стані. Двоє пішли з життя у січні 2015 р., причому один з них став на облік тільки в грудні минулого року. Ще один хворий, у якого було загострення хвороби, помер в лікарні «ОХМАТДИТ», де він отримував паліативну допомогу, стан пацієнта був критичним і це не дало можливості транспортувати на лікування за кордон, — прокоментував він. — Лікування тяжкохворих людей, у тому числі дітей, завжди пов’язане з ризиком втрати, але ми цього року робимо все, щоб у рамках затверджених процедур та бюджету відправити на лікування максимальну кількість тяжкохворих. Так, цього року було відправлено вже 19 хворих на лікування, ще 32 будуть відправлені найближчим часом. Загалом цьогоріч вже було розглянуто 178 справ хворих, які потребують лікування за кордоном».

Крім того, міністр поцікавився, як документ для службового використання потрапив до рук журналістів до офіційного оприлюднення ще декілька тижнів тому.

Ігор Перегінець прокоментував звинувачення комісії щодо невчасної підготовки номенклатур лікарських засобів для здійснення державних закупівель. «Раніше вона формувалася в ручному режимі, непрозоро, містила корупційну складову, що призводило до колосальних втрат бюджетних коштів. Якби ми закуповували лікарські засоби за минулорічними номенклатурами, у тих самих компаній та за тими ж цінами, ми би знову отримали критику. Ми не захотіли йти цим шляхом», — повідомив І. Перегінець. За його словами, минулого року діяло 35 комісій для забезпечення профільного супроводу державних закупівель, які провели 500 засідань. Натомість цього року створено єдину експертно-технічну групу МОЗ України з питань супроводу державних закупівель у 2015 р., яка провела близько 45 засідань. На сьогодні процес національних закупівель вже розпочато.

І. Перегінець також повідомив про наміри Міністерства трансформувати систему державних закупівель загалом. «Це не має входити до сфери управління МОЗ України. Ми прагнемо створити незалежну агенцію, яка б займалася закупівлями, плануванням, доставкою, контро­лем використання ресурсів і т.д.», — анонсував він.

Він також прокоментував звинувачення комісії щодо ненаправлення бійців АТО на лікування за кордон. «У нас не було законодавчих підстав це робити. Черга одна для всіх, ми не могли перестрибнути заради окремої категорії. Вони мають таке ж саме право, як і інші громадяни», — зазначив він, додавши, що взагалі треба не інвестувати в закордонні клініки, а реформувати вітчизняну медицину, щоб ці хворі могли отримати необхідну допомогу в Україні. Проте спроби Міністерства змінити ситуацію в цьому напрямку натикаються на спротив деяких політиків.

Олександра Павленко прокоментувала звинувачення в бік Міністерства охорони здоров’я щодо процесу нормотворчості у сфері здійснення міжнародних закупівель лікарських засобів. Після набуття чинності законом, який передбачає можливість передачі закупівель лікарських засобів міжнародним організаціям, профільне міністерство розпочало роботу над підзаконними нормативно-правовими актами. На жаль, узгоджувальні процедури в центральних органах виконавчої влади гальмують процес.

«Це нові для країни інструменти. Було багато зустрічей з представниками міністерств, яких ми переконували по кожному пункту. Ми апелювали до прем’єр-міністра і повідомляли, на якому етапі перебуває той чи інший акт, — зазначила О. Павленко. — На сьогодні необхідні документи прийняті, процес міжнародних закупівель розпочато». Стосовно реєстрації лікарських засобів, за словами першого заступника міністра, за півроку здійснено 5547 реєстраційних дій.

Загалом, на її думку, багато питань, які були поставлені керівництву Міністерства під час розслідування, виходили за його межі, від співробітників МОЗ вимагалися службові документи, а сам акт містить багато оціночних суджень. На питання, чи буде керівництво МОЗ України оскаржувати дії комісії в суді, О. Павленко повідомила, що все залежить від остаточного рішення, прийнятого за результатами службового розслідування.

Підсумовуючи публічні слухання, В. Вощевський повідомив, що найближчим часом інформацію буде надано прем’єр-міністру України, а результати перевірки буде розглянуто на найближчому засіданні Кабінету Міністрів України. «Треба зрозуміти, що сьогодні відбувається: чи це реформаторські ідеї Міністерства охорони здоров’я наштовхнулися на супротив старої системи, чи це недостатня ефективність керівництва Міністерства як державних менеджерів», — заува­жив він.

Прес-служба
«Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Doc 28.08.2015 6:08
Обожаю. ...зауважив, що відповідно до постанови КМУ від 13 червня 2000 р. № 950 до участі у службових розслідуваннях не повинні залучатися посадові особи органів державної влади, якщо обставини свідчать про їхню особисту зацікавленість у результатах розслідування... Шо, апелляция к закону? Так отож. Чем всё и сказано.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті