Чим ознаменувався 2015 р. для МОЗ України?

У загальних рисах про попередні результати роботи Міністерства доповів Олександр Квіташвілі. Серед досягнень він виокремив запровадження в цьому році механізму здійснення державних закупівель ліків та виробів медичного призначення через міжнародні організації (ПРООН, ЮНІСЕФ та Crown Agents). У квітні цього року Парламент ухвалив відповідні закони, на виконання яких Міністерством було розроблено та затверджено низку нормативно-правових актів. Планується, що в наступному році міжнародним організаціям буде передано всі закупівлі ліків та медичних виробів через міжнародні організації і створено закупівельне агентство, яке займатиметься супроводом таких процедур. Таким чином, з наступного року Міністерство не займатиметься державними закупівлями лікарських засобів.

Що стосується національних закупівель препаратів, то за результатами тендерів вже проведено оплату на суму більше 115 млн грн. Наразі ці лікарські засоби розподіляються між територіальними органами охорони здоров’я згідно з розрахунками, що проводяться з урахуванням потреби, зазначеної в заявках, наданих регіонами.

У рамках реформування системи охорони здоров’я МОЗ України також розробило пакет законопроектів, які передбачають зміну господарського статусу закладів охорони здоров’я та підходів до фінансування системи охорони здоров’я, оптимізацію мережі лікувальних закладів, посилення управління мережею закладів охорони здоров’я та закупівлями, впровадження єдиної інформаційної системи в галузі, створення базового та додаткового пакетів медичних послуг.

Однак через протистояння окремих членів депутатського корпусу пакет законопроектів так і не дійшов до розгляду у Верховній Раді України. О. Квіташвілі висловив сподівання, що це відбудеться на початку наступного року.

Разом з тим з метою розвитку медичної інфраструктури та підвищення якості послуг у 8 областях України (Львівська, Закарпатська, Волинська, Рівненська, Вінницька, Полтавська, Дніпропетровська, Запорізька обл.) започатковано реалізацію проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі людей», фінансування якого відбувається за рахунок позики на суму близько 215 млн дол. США, наданої Світовим Банком. Зокрема, йдеться про інвестиції, спрямовані на впровадження нового фінансового механізму для медичних закладів, удосконалення первинної медико-санітарної допомоги, поліпшення профілактичних заходів, раннє виявлення та лікування серцево-судинних і онкологічних захворювань. У рамках проекту близько 170 млн дол. буде направлено на закупівлю обладнання для забезпечення первинної медичної допомоги.

У сфері лікарського забезпечення населення спрощено процедуру реєстрації препаратів, зареєстрованих Європейським агентством з лікарських засобів (державна реєстрація оригінального лікарського засобу здійснюється без проведення експертизи), а також препаратів, призначених виключно для лікування туберкульозу, ВІЛ/СНІД, вірусних гепатитів, онкологічних та рідкісних (орфанних) захворювань, які зареєстровані в країнах з жорсткими регуляторними нормами (США, Швейцарії, Японії, Австралії, Канади або ЄС).

У вересні цього року створено державну установу «Центр громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я України», яка є правонаступником закладів, установ та підприємств, що припиняють свою діяльність згідно з наказом МОЗ України від 18.09.2015 р. № 604.

Коментуючи питання відставки, О. Квіташвілі заявив, що не збирається відкликати свою заяву про звільнення й запевнив, що продовжує працювати в абсолютно нормальному режимі. «За мою відставку Верховна Рада не змогла проголосувати 4 рази. Я заяву забирати не буду, тому що це несерйозно», — прокоментував він. Відповідаючи на питання щодо можливої кандидатури Олексія Гончаренка (Блок Петра Порошенка — БПП) на посаду очільника МОЗ України, О. Квіташвілі повідомив, що вперше чує про це.

Активна робота МОЗ триває й у напрямку дерегуляції фармацевтичного ринку. Детальніше про це розповіла Олександра Павленко, повідомивши, що з квітня цього року при Міністерстві функціонує експертна група з дерегуляції фармацевтичного ринку. До її складу увійшли представники бізнес-асоціацій, профільних громадських об’єднань, що представляють інтереси міжнародних та локальних гравців ринку. За її сприяння прийнято ряд нормативно-правових актів, які лібералізують процеси реєстрації лікарських засобів, декларування зміни оптово-відпускних цін на продукцію, яка підлягає закупівлям за бюджетні кошти тощо. За ініціативи та активної роботи експертної групи також скасовано Обов’язковий мінімальний асортимент (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних закладів (далі — Обов’язковий мінімальний асортимент). Скасування даного переліку було здійснено з метою дерегуляції фармацевтичної сфери, оптимізації існуючих переліків лікарських засобів та медичних виробів, а також задля спрощення роботи фармацевтичних працівників аптечних закладів, пов’язаної з необхідністю забезпечувати постійну наявність обов’язкового асортименту.

З наступного року в Україні стартує пілотний проект з відшкодування вартості препаратів інсуліну. Одним з ключових заходів, необхідних для його реалізації, є створення та впровадження електронного реєстру, що забезпечуватиме облік пацієнтів, які отримуватимуть інсуліни на пільгових умовах, та достовірний облік виданих препаратів інсуліну з метою бюджетного відшкодування їх вартості. Тестова версія програмного забезпечення реєстру вже працює в багатьох регіонах України. «Зараз ми працюємо з регіональними ендокринологами та регіональними департаментами охорони здоров’я з приводу того, щоб на початку року реєстр уже запрацював і дані щодо інсулінозалежних пацієнтів було внесено до нього», — повідомила О. Павленко.

Для реалізації пілотного проекту необхідно ще прийняти ряд нормативно-правових актів, спрямованих на врегулювання порядку ведення реєстру пацієнтів, що потребують інсулінотерапії, порядку відшкодування вартості препаратів інсуліну та розрахунку референтних цін (цін відшкодування) на них. Наразі проекти відповідних документів проходять погодження в центральних органах виконавчої влади.

Коментуючи фінансування системи охорони здоров’я у 2016 р., Ігор Перегінець повідомив, що в наступному році проектом Державного бюджету передбачено видатки на суму 57 млрд грн. З них майже 44 млрд грн. — медична субвенція, 4 млрд грн. — на державні закупівлі ліків та медичних виробів через міжнародні організації. Таким чином, бюджет на охорону здоров’я України зменшиться на 2,5 млрд грн., тобто на 5% порівняно з бюджетом на цей рік.

«Ми просили удвічі більше. Суть реформ — не просити більше грошей. Ми просимо прийняти закони про автономізацію та інше», — зазначив заступник міністра і додав, що наразі основна стаття витрат медичної субвенції — заробітна плата та утримання медичних закладів (80%), близько 9% витрачається на ліки, 11% — інші витрати.

Щодо скорочення нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками з 80 до 60 на 10 тис. населення, передбаченого постановою КМУ від 25.11.2015 р. № 1024, то, за словами І. Перегінця, це не вплине на якість медичної допомоги. «Це буде своєрідний стрес-фактор, який стимулюватиме зміни в системі охорони здоров’я», — зауважив він.

О. Павленко додала, що проект Держбюджету–2016 передбачає видатки в сумі 139 млн грн. на добудову Національного інституту раку в Києві. «Національний інститут раку отримує кошти від держави в якості національної інвестиції, зокрема, для добудови дитячого онкологічного відділення», — повідомила вона.

Серед досягнень МОЗ заступник міністра також виокремив кількість громадян, які в цьому році зможуть отримати необхідне лікування за кордоном за рахунок бюджетних коштів. Зокрема, мова йде про 81 особу, що в декілька разів перевищує показники минулих років.

Коментуючи вакцинальну кампанію проти поліомієліту, І. Перегінець повідомив, що вже завершено ІІ раунд і станом на 17 грудня провакциновано близько 70% дітей від загальної кількості, що на 5% більше порівняно з І раундом. «І хоча це непоганий результат, ми розраховували, що охопимо більшу кількість дітей, проте втрутилися суб’єктивні фактори, що вплинули на бажання батьків вакцинувати… Міжнародна місія не надто позитивно оцінила хід імунізації», — зазначив він. ІІІ раунд вакцинації проти поліомієліту планується розпочати 17–18 січня 2016 р.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!