Главная RSS Контакты
Издательство МОРИОН Компендиум OnLine Украинский Медицинский Часопис Фармэнциклопедия Геоаптека

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету України

[ #1055 (34) 05.09.2016 ]
23 серпня 2016 р. — у День державного прапора України та переддень 25-ї річниці Дня незалежності України — у Великій конференц-залі Національної академії наук (НАН) України відбулася дуже патріотична за форматом і вельми насичена за змістовним навантаженням та історичним звучанням подія: ювілейна сесія загальних зборів НАН України та національних галузевих академій наук України, присвячена 25-й річниці проголошення незалежності України. Програмою зборів було передбачено доповіді керівників НАН України та галузевих академій наук про їх внесок у розбудову незалежної української держави, вирішення актуальних державних та суспільних проблем, а також виступи активних учасників подій кінця 1980-х — початку 1990-х років і провідних вчених, які відіграли вагому роль у суспільно-політичному житті та державотворчих процесах. Вів збори Володимир Горбулін, академік НАН України, директор Національного інституту стратегічних досліджень; слово, зокрема, тримали перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки та освіти Олександр Співаковський, віце-прем’єр-міністр України В’ячеслав Кириленко, президент Національної академії медичних наук (НАМН) України, академік НАМН України Віталій Цимбалюк, президент Національної академії педагогічних наук (НАПН) України, академік НАН України та НАПН України Василь Кремень, академік НАН України, Герой України Ігор Юхновський, член Президії НАН України, академік НАН України Микола Жулинський, президенти галузевих академій наук. На засіданні були присутні науковці різних сфер та щаблів, представники громадськості та ЗМІ, а також почесні гості — три колишніх Президенти України Леонід Кравчук (1991–1994), Леонід Кучма (1994–2004), Віктор Ющенко (2004–2008). У даному матеріалі ми зупинимося лише на тих доповідях та контекстах, що дотичні до спеціалізації нашого видання.

ОФІЦІЙНО

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету України

Після відкриття засідання та урочистого виконання Державного гімну України головуючий зачитав низку офіційних звернень, що надійшли на адресу ювілейної сесії загальних зборів НАН України та національних галузевих академій наук України. Так, у вітальному слові від Президента України Петра Порошенка, зокрема, сказано: «Ви присвятили своє життя важливій для країни царині, без якої неможливі утвердження миру й економічне зростання. Вірю, що завдяки вам українська наука знайде шлях до оновлення, гідно відповість на виклики сьогодення та виправдає сподівання громадськості. Переконаний, що ваш високий професіо­налізм, талант і відданість обраній справі і надалі сприятимуть утвердженню обраного нами європейського майбутнього, а також стануть запорукою ­інтеграції вітчизняної науки до світового інтелектуального простору». У зверненні до учасників зборів президента НАН України, академіка НАН України, Героя України Бориса Патона, зокрема, йдеться: «За чверть сторіччя, що минули відтоді, як Україна виборола собі право самостійно вирішувати власну долю, багато чого змінилося. Однак незмінним залишилося те, що націо­нальна інтелектуальна еліта, яка відіграла непересічну роль у здобутті нашою державою незалежності, продовжує наполегливо та самовіддано працювати на благо свого народу. Попри те, що наукова сфера перебуває сьогодні, на жаль, у вкрай складних умовах, Україна цілком обґрунтовано може пишатися своїми вченими та їх доробком, визнаним не лише на батьківщині, але й у світі. Розвиток фундаментальних і прикладних досліджень, експертна діяльність, науковий супровід базових галузей вітчизняної економіки, нові розробки та технології, впроваджені у виробничу практику, — без цього незалежна Україна не відбулася б, без цього є неможливим її подальший економічний та культурний розвиток у контексті цивілізаційного прогресу. Не одне покоління українських вчених зробили все можливе, аби Україна з’явилася на політичній мапі світу і заявила про себе як суверенна держава. Треба вірити, що зусилля наших попередників — великих дослідників та винахідників, які були духовними та моральними провідниками нації, — не були марними і надалі слугуватимуть надійним фундаментом, на якому ми розбудуємо наш спільний дім».

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету УкраїниДоповідаючи про роль НАН України у побудові незалежної України, Володимир Горбулін підкреслив, що наука зав­жди була тим світочем, який, розсікаючи пітьму незнання та невігластва, прокладав шлях до світлого та цивілізованого людського буття — тож покликання науки є особ­ливо важливим у карколомні часи та часи випробувань. За всю свою історію НАН України ніколи не залишалася осторонь проблем, з якими стикалося суспільство. Вчені академії робили все можливе, аби незалежна Україна відбулася, докладали і продовжують докладати значних зусиль для інноваційного розвитку економіки, освіти та культури. Доповідач зауважив, що з набуттям Україною незалежності, в умовах розриву економічних зв’язків і фактично цілковитої руйнації галузевої науки, НАН України взяла на себе місію науково-технічного супроводу базових галузей національної економіки й окремих високотехнологічних виробництв, приділяє значну увагу модернізації вітчизняних державних і суспільних інститутів відповідно до європейських та світових стандартів. Насамперед, академія здійснила докорінну переорієнтацію усієї сфери своїх соціогуманітарних досліджень. Було започатковано або відновлено низку наукових напрямів і відповідно засновано нові наукові установи, вкрай необхідні для становлення незалежної держави; запроваджено практику щорічних національних доповідей з найбільш актуальних проблем суспільного розвитку; створено низку фундаментальних багатотомних, у тому числі енциклопедичних видань, серед яких «Енциклопедія сучасної України», «Шевченківська енциклопедія», «Юридична енциклопедія», «Енциклопедія історії України»; розпочато роботу зі створення «Великої української енциклопедії», які разом з «Національним атласом України» мають стати обов’язковими візитівками України як суверенної держави (від себе додамо, що на шляху науково-просвітницького державотворення не відстає й фармацевтична галузь: протягом останнього десятиліття побачили світ вже три видання «Фармацевтичної енциклопедії» (НФаУМОРІОН, 2005; 2010; 2016). — прим. авт.). Було особливо відзначено, що, розвиваючи насамперед фундаментальні дослідження, НАН України завжди була і зараз залишається орієнтованою на широке практичне використання наукових результатів, у тому числі — у соціально значущих сферах суспільного життя: свідченням цього є низка високоефективних академічних розробок для медицини та сфери охорони здоров’я, у галузі біотехнологій тощо. «Є одна очевидна істина, перевірена історією: без науки неможливі повноцінний суверенітет держави, її міжнародний авторитет та ефективна національна безпека. Тому обов’язок усієї академічної громади — не лише зберегти безцінні наукові надбання, створені видатними особистостями минулих епох і сучасності, але й примножити та передати їх у спадок наступним поколінням українців», — підсумував академік В. Горбулін, побажавши учасникам зборів плідної та натхненної роботи на благо народу України.

НАМН УКРАЇНИ — В АВАНГАРДІ ВІТЧИЗНЯНОЇ НАУКИ

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету України Віталій Цимбалюк (зазначимо, якраз напередодні, з нагоди 25-річчя незалежності України, він став повним кавалером ордена «За заслуги» — прим. авт.), обрав епіграфом для своєї доповіді на тему «Внесок Національної академії медичних наук України у розбудову незалежної української держави, вирішення актуальних державних та суспільних проблем» вислів Нобелівського лауреата Фредеріка Жоліо-Кюрі (1900–1958): «Наука необхідна народові. Країна, яка її не розвиває, неминуче перетворюється в колонію».

Починаючи ab ovo, оратор нагадав, що серед фундаторів Академії медичних наук СРСР були видатні українські вчені, імена яких складають славу загальносвітової медицини, — академіки Олександр Богомолець, Олександр Палладін, Микола Стражеско, Лев Громашевський, Борис Маньківський, Олександр Марзєєв, Володимир Філатов. А вже невдовзі пі­сля набуття Україною державного суверенітету — в листопаді 1992 р. — Верховна Рада України прийняла Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», який передбачає наступне: «Вищою науковою медичною установою України із статусом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України». На виконання закону, 24 лютого 1993 р. присутнім Президентом України Л. Кравчуком був підписаний Указ, яким було засновано Академію медичних наук України (а день в день через 7 років — 24 лютого 2010 р. — Указом також присутнього Президента України В. Ющенка їй було надано національний статус). Президентом-організатором академії став академік Олександр Возіанов; було призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік 13 наукових установ, що мали увійти до складу академії. Її очільниками були академіки Олександр Возіанов (1993–2011), Андрій Сердюк (2011–2016) та Віталій Цимбалюк (з 2016 по нині). Серед кардинальних завдань академії її керманич назвав визначення ­пріоритетних напрямків розвитку медичної нау­ки; здійснення фундаментальних та прикладних наукових досліджень в галузі медицини; створення конкурентоспроможного наукового продукту та розробка інноваційних технологій; впровадження нау­кових досліджень в практичну діяльність закладів охорони здоров’я; надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню України; підготовка кадрового наукового потенціалу країни.

Нині НАМН України — потужний ешелон нау­кових кадрів. За період існування академії співробітниками її установ захищено 642 докторських та 2262 кандидатських дисертації. Сьогодні в установах НАМН України працюють 40 академіків, 75 членів-кореспондентів, 17 065 працівників, 4223 наукових співробітники, 622 доктори та 1665 кандидатів наук, 1865 лікарів (з них вищої кваліфікаційної категорії — 57%, І кваліфікаційної категорії — 12,7%, ІІ — 9,2%). Члени НАМН України удостоєні державних нагород та звань: Герой Соціалістичної Праці — 7, Герой України — 9, заслужений діяч науки і техніки УРСР та України — 122, заслужений лікар України — 49, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки — 100, лауреат премії НАМН України — 50. НАМН України має розвинуту матеріально-технічну базу; до її складу входять 36 наукових установ у 5 регіонах України (22 — у Києві, 9 — у Харкові, по 2 — у Львові та Одесі, 1 — у Дніпрі), 31 з них має клініки, оснащені високотехнологічним сучасним діагностичним та лікувальним обладнанням.

У царині науково-координаційної діяльно­сті пріоритетами НАМН України в галузі медичної науки до 2020 р. визначено: фундаментальні наукові дослідження з найбільш важливих проблем розвитку людського потенціалу; науки про життя, нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; нові речовини, матеріали, технології (технології зниження втрат від соціально значущих захворювань, геномні та клітинні технології, біосинтетичні та біосенсорні технології, нано-, біо-, інформаційні технології, біоінженерія).

НАМН України видається близько 40 наукових періодичних видань, а лише протягом 2011–2015 рр. видано 1746 одиниць науково-методичної літератури (монографії, підручники, посібники, довідники тощо); 36 896 публікацій у фахових журналах, збірках наукових праць (з них в зарубіжних — 6394); зроблено 26 009 наукових доповідей (у тому числі на міжнародному рівні — 6116). Відбувається масштабне впровадження у практику охорони здоров’я результатів наукових досліджень (табл. 1). Лікувально-діагностична та методична діяльність установ НАМН України з року в рік демонструє стабільну, за деякими критеріями стрімку, динаміку (табл. 2). Серед пролікованих в закладах НАМН України 84% хворих віднесено до найвищих — ІІІ–V категорій складності (табл. 3), водночас кількість жителів Києва сягає близько 50%: «А це найвищий рівень медичної допомоги в нашій державі — спеціалізована високотехнологічна допомога», — наголосив доповідач.

Таблиця 1 Впровадження в практику охорони здоров’я результатів наукових досліджень (період 2011–2015 рр.).
Критерій Кількість
Наукові пропозиції (нововведення) 5520
Впроваджено нововведень 4290
Розробки, використані у підготовці державних нормативних документів 2766
Число лікарів, що підвищили кваліфікацію на базі інститутів та на виїзних семінарах 241 171
Прочитано лекцій для медичного персоналу та населення 25 412
Таблиця 2 Лікувально-діагностична та методична діяльність установ НАМН України
Показник Рік
1993 2000 2015
Загальний ліжковий фонд (ліжок) 3825 5000 7297
Планова потужність поліклінічних відділень (відвідувань на добу) 2119 3277 5249
Прийнято пацієнтів в поліклінічних відділеннях 262 000 315 560 634 473
Проліковано хворих в стаціо­нарних відділеннях 62 500 73 296 147 960
Виконано оперативних втручань 29 454 34 473 80 739
Впроваджено в практику охорони здоров’я нових методів 292 825 846
Таблиця 3 Категорії складності хворих, пролікованих у закладах НАМН України (2015 р.).
Категорія Частка, %
I 7,1
II 8,9
III 27,4
IV 33,5
V 23,1

Окреслюючи досягнення установ НАМН Украї­ни у клінічній роботі (а це саме ті вагомі аргументи для суспільства та держави, — зокрема, для забезпечення гідного фінансування науки, — важливість яких підкреслювалася у наступних виступах представників як законодавчої, так і виконавчої гілок влади (див. нижче — прим. авт.), академік В. Цимбалюк, за браком часу, зупинився лише на деяких. Зокрема, вперше у світі: застосована керована гіпертермічна перфузія при операціях з приводу інфекційного ендокардиту (понад 3000 операцій: їх результати у 10 разів краще світових — 1,4% vs 15%, рівень рецидивів захворювання в 30 раз нижче — 0,7% vs 20%); розроблено та впроваджено «хірургію перших хвилин» — корекцію гастрошизису в перші хвилини (10–25) життя дитини; розроблена технологія хірургічного лікування ювенільного сколіозу з використанням «зростаючої» полісегментарної конструкції «Мост-2»; отримано експериментальні дані щодо протипухлинної дії рекомбінантного цитокіноподібного білка EMAP-II на гормонозалежний рак передміхурової залози людини; з’ясовано важливу патогенетичну роль цитокіну трансформуючого фактора росту бета-1 в активності перебігу неходжкінських лімфом і рівні протипухлинного захисту; проведено пересадку нейрогелю для усунення дефекту та відновлення функцій спинного мозку; здійснено нейротрансплантацію у хворих з органічними ураженнями головного мозку; комплексно вивчається мутагенна дія іонізуючої радіації у постраждалих від аварії на ЧАЕС тощо.

«Народні депутати часто мене запитують: а наскільки ж ви відомі в світі? хто про вас знає? Запевняю, академія веде активне міжнародне співробітництво. Прошу переконатися! — іноземними членами НАМН України є 30 відомих зарубіжних вчених; науковцi академії за цi роки спiвпрацювали з ученими багатьох країн — Франції, Японії, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, США та iн.; понад 500 науковців академії є членами понад 100 міжнародних наукових товариств, медичних професійних асоціацій, зарубіжних академій, радниками або експертами таких організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ тощо; академію внесено до електронної бази даних (регістру) Національних інститутів здоров’я (США), НАТО та Міжнародного центру наукових організацій, а 4 інститути НАМН України безпосередньо співпрацюють з Національними інститутами здоров’я США (див. нижче — прим. авт.); підписано угоду з науковцями Японії про спів­працю у галузі радіаційної медицини, з науковцями Південної Кореї — про співпрацю у галузі ядерної медицини тощо».

За період 2006–2015 рр. у рамках міжнародного наукового співробітництва установами НАМН України виконано 872 спільні наукові теми/проекти із зарубіжними установами та одержано 171 (3) грант; 4594 (28) науковці стали членами міжнародних організацій та 4787 (155) їздили у закордонні відрядження, у тому числі для навчання; було прийнято 2665 іноземних фахівців, у тому числі для навчання (дані у дужках: у тому числі молоді вчені віком до 35 років. — прим. ред.). Ця та інша активна діяльність академії широко висвітлюється для суспільства: протягом 2011–2015 рр. провідні фахівці НАМН України зробили 2603 виступи на телебаченні і 1309 — на радіо, опублікували 2853 статті в популярних виданнях.

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету України

Ще один аргумент, який справив серйозне враження на високу аудиторію, президент НАМН України надав у порівняльно-міжнародній площині: не обмежуючись кількісними даними, він провів вельми красномовну структуризаційну паралель між медичною наукою в Україні та США. «Побутує стереотип, що медичні академії наук існують лише на теренах пострадянського простору. Нічого подібного! У США є державна структура, заснована ще у 1887 р. як лабораторія гігієни, а у 1930 р. реорганізована в систему Національних інститутів здоров’я (National Institutes of Health — NIH). Нині NIH складається з 27 національних інститутів та дослідницьких центрів (докладніше див. «Національні інститути охорони здоров’я у розвинених країнах світу» — «Щотижневик АПТЕКА», № 33 (1054) від 29 серпня 2016 р. — прим. ред.). Зверніть увагу на відповідність найменувань американських інститутів назвам наших академічних установ (табл. 4 — прим. ред.)! Практично один до одного. Абсолютно ідентичними є напрямки їх досліджень, вони працюють в одному ключі пошуків причин розвитку, способів профілактики та методів лікування тих чи інших захворювань… Лишень одна «дрібна» різниця: у 2015 р. 27 американських інститутів отримали від держави 30,3 млрд дол. США, а 36 українських — з труднощами 1,2 млрд грн. Хіба це не переконлива ілюстрація того, як держава повинна ставитися до науки?!».

Таблиця 4 Аналогія між деякими закладами NIH США та установами НАМН України
NIH США НАМН України
Оригінальні назви Український переклад
National Institute of Allergy and Infectious Diseases — NIAID Національний інститут алергії та інфекційних захворювань Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського; Інститут мікробіології та імунології ім. І.І. Мечникова
National Institute of Dental and Craniofacial Research — NIDCR Національний інститут стоматологічних та черепно-лицьових досліджень Інститут стоматології
National Heart, Lung, and Blood Institute — NHLB Національний інститут серця, легень і крові Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова; Національний інститут кардіології ім. М.Д. Стражеска; Національний інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського; Інститут гематології та трансфузіології; Інститут патології крові та трансфузійної медицини
National Institute of Mental Health — NIMH; National Institute of Neurological Disorders and Stroke — NINDS; National Institute on Alcohol Abuse and Alcoholism — NIAAA; National Institute on Drug Abuse — NIDA Національний інститут психічного здоров’я; Національний інститут неврологічних розладів та інсульту; Національний інститут з питань зловживання алкоголем і алкоголізму; Національний інститут з питань зловживання наркотиками Інститут неврології, психіатрії і наркології; Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова
National Institute of Child Health and Human Development — NICHD Національний інститут дитячого здоров’я і розвитку людини Інститут педіатрії, акушерства і гінекології; Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків; Інститут спадкової патології
National Eye Institute — NEI Національний інститут ока Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова
National Institute on Aging — NIA Національний інститут з проблем старіння Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова
National Institute of Environmental Health Sciences — NIEHS Національний інститут навколишнього середовища Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва
National Institute on Deafness and Other Communication Disorders — NIDCD Національний інститут слуху і розладів комунікації Інститут отоларингології ім. О.С. Коломийченка
National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases — NIDDK Національний інститут діабету, захворювань системи травлення та нирок Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського; Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка; Інститут гастроентерології; Інститут нефрології; Інститут урології
National Human Genome Research Institute — NHGRI Національний науково-дослідний інститут геному людини Інститут генетичної та регенеративної медицини; Інститут спадкової патології

Останні тези своєї доповіді академік В. Цимбалюк присвятив настільки ж болючій, наскільки й актуальній темі медичного забезпечення в епоху збройних протистоянь — зокрема участі науково-лікувальних установ НАМН України у наданні високотехнологічної спеціалізованої медичної допомоги постраждалим у зоні бойових дій та тимчасово переміщеним особам. «Ще у лютому–квітні 2014 р. спеціалізована високотехнологічна медична допомога була надана 176 учасникам Революції Гідності. Наші заклади не боялися брати на лікування постраждалих з Майдану, жоден з них не помер і жодного не був віддано тодішнім правоохоронцям. А загалом з початку буремних подій і понині в закладах НАМН України проліковано понад 64 869 хворих із Донецької та Луганської областей, з них 25 136 госпіталізовано; створена академічна госпітальна база на 550 ліжок, яку планується розширити до 1000; в установах НАМН України проліковано та проконсультовано 4636 учасників АТО, з них 1850 госпіталізовано; фахівцями НАМН України проконсультовано у військових шпиталях 1061 пораненого в зоні АТО; на базі Інституту медицини праці НАМН України створено відділення для психологічної реабілітації, де надано допомогу понад 450 постраждалим», — підсумував президент НАМН України під інтенсивні аплодисменти аудиторії.

Мета ОСВІТи XXI СТОЛІТТЯ: навЧИТИ вчитися ДОВІЧНО

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету УкраїниВасиль Кремінь зазначив, що сьогодні зусилля НАПН України зосереджені на тому, аби допомогти модернізувати систему освіти в Україні так, щоб вона готувала людину до життя у ХХІ ст. Адже нині, на відміну від ХХ ст., перед людиною постає багато нових умов життя і діяльності — і вона повинна бути підготовлена до цих умов». Доповідач назвав декілька ключових цивілізаційних аспектів, якими керується НАПН України, готуючи різноманітні пропозиції щодо змін у системи освіти. Світ вступив в інноваційний етап прогресу — коли динаміка змін ідей, технологій і знань є надзвичайно активною. Для освіти це означає, що не лише у школі, а й навіть в університеті неможливо навчити людину раз і назавжди. Необхідно не лише забезпечити творче критичне засвоєння суми знань під час освіти, але й виробити вміння й навички навчатися упродовж життя; створити умови, коли отримання знань стало б ключовою особливістю способу життя. (Концентруючи ці слова у більш дотичній для нас — фармацевтичній — площині, як не пригадати сучасну (хоча цьогоріч вона святкуватиме вже не багато, не мало 10-річчя) фундаментальну спільну концепцію ВООЗ та FIP щодо «фармацевта семи зірок» — адже під однією з цих зірок визначено, що фармацевт — це довічний учень (life-long-learner): «Протягом навчання в навчальному закладі неможливо оволодіти усіма знаннями та досвідом, щоб їх вистачило фармацевту для довготривалої кар’єри. Виховання у фармацевтів принципової прихильності до невпинного навчання протягом життя має починатися з етапу базової освіти і тривати протягом усієї професійної кар’єри. Фармацевт також має оволодіти принципами самонавчання та самостійного оновлення власних знань та навичок.». — прим. авт.). Не менш важливим аспектом оратор вважає необхідність навчити людину використовувати отримані знання на практиці: не знання для іспиту чи навіть ЗНО, — а знання як основа життя, діяльності, поведінки (як окремої людини, так і суспільства в цілому). «На жаль, тут у нас великі проблеми… Маючи на увазі основні напрямки цивілізаційних змін, ми насамперед повинні формувати інноваційну людину — з інноваційним мисленням, інноваційною культурою, із здатністю до інноваційного типу діяльності. Другий напрямок: сьогодні людина вступає в потужне і перенасичене інформаційно-комунікативне середовище. І для того, щоб бути сама собою, — а тим більше ефективною в основному виді діяльності, — вона повинна свідомо ставитися до нез­численного багатства та розмаїття інформаційних входжень: це диктує необхідність формування самодостатньої розвинутої особистості. Третє: ми вважаємо, що сучасна освіта повинна максимально наблизитися до конкретних здібностей кожної дитини: називаємо це дитиноцентризмом. За великим рахунком, ми, освітяни, разом з батьками повин­ні допомогти дитині пізнати свої таланти й саморозвинутися на їх основі — саме тоді, ставши дорослою, ця людина максимально самореалізується, оскільки фахово й ефективно займатиметься улюбленою справою, — а держава, де мільйони людей будуть так працювати, розвиватиметься несуперечливо і динамічно. Наступне: у світі посилюються процеси глобалізації, — відповідно, ми повинні формувати людину, яка є конкурентоспроможною в глобальному просторі. Тобто людину — патріота України у серці, але глобаліста у мозку, — і тут надзвичайно багато завдань: від відповідної світоглядної підготовки до знання, поряд з українською державною, англійської мови. Вкрай важливий момент — система цінностей. Певний час недооцінювали значущість системи цінностей в плані патріо­тичного виховання, усвідомлення національного єднання тощо. Насамперед, це актуально з огляду на особ­ливості глобального простору, де конкуренція невпинно загострюється, набирає обертів і масштабів, розповсюджується не лише на економіку, а й на інформаційний простір тощо. Врешті, домогтися, щоб нація була єдиною — це не лише самоціль (ба навіть самоцінність — адже тільки єдина нація, усвідомлюючи національні інтереси, зможе краще себе захистити), але й шлях до кращого життя в соціумі окремої людини. Отже, ключових завдань, що стоять перед освітою, а значить і перед НАПН України, надзвичайно багато — я торкнувся лише деяких з них. Але основна передумова для їх досягнення в Україні одна: пріоритет науки (як сфери, що продукує знання) і освіти (як сфери, що олюднює знання, робить їх діяльнісними). Адже нині саме ці дві сфери об’єктивно є пріоритетними у кожній країні, яка намагається досягти успіху», — переконаний академік В. Кремень.

ЗАКОНОДАВЧА ВЛАДА: ЗА ДОВІРОЮ суспільства ПРИЙДУТЬ І РЕСУРСИ

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету УкраїниОлександр Співаковський зазначив, що Україна є президентсько-парламентською країною, а отже, невдовзі настане той момент «ікс», коли профільний комітет захищатиме бюджет на наступний рік. «Я розумію, що ми у вас в боргу, — адже за останні 2 роки фінансування скоротилося. Водночас в Україні здійснюється старт-ап, народжуються інновації, є інноваційні люди, — але часто-густо бракує розуміння того, що новітні технології не обов’язково купляти в США, Канаді або Франції. У нас є змога робити це тут. І щоб переконати у цьому суспільство, необхідні аргументи, що захищатимуть вітчизняну науку. Бо сьогодні в України надто багато кордонів — дипломатичний кордон, в АТО, в Криму. Але один з головних кордонів — захист фундаменту нашої держави. І саме на захисті цього кордону стоять НАН України та галузеві національні академії наук», — зазначив народний депутат. Серед основних проблем сучасної вітчизняної науки він виокремив три. По-перше, хронічне недофінансування науки з боку держави є очевидною реальністю, наприклад, НАН України фактично фінансується на рівні 100 млн дол. на рік (для порівняння, річний бюджет Eastern Washington University (США), становить 120 млн дол.). «Ми живемо в умовах перманентного дефіциту бюджету, і поки що подолати цей модус існування держава не в змозі — через це наука та освіта переживають перманентне скорочення видатків. Це позначається на стані наукових досліджень і науковців. За 25 років існування держави її науково-технічний потенціал скоротився майже втричі. Звичайно, і я особисто, і профільний комітет боротимемося за те, щоб скорочення державних видатків було припинене, — проте ми всі розуміємо, що в нашому випадку залучення недержавних коштів є надзвичайно важливим. Державні і недержавні гранти, спонсорські кошти, кошти від реалізації наукових розробок, усі можливі форми державно-приватного партнерства мають бути залучені для інвестицій в наукові дослідження. У цьому сенсі саме від науковців і особливо менеджерів науки багато що залежить, і профільний комітет з готовністю піде на всі законодавчі ініціативи та пропозиції від науковців НАН України та галузевих академій наук, які сприятимуть таким інвестиціям. Другий проблемний аспект, що має значення для розвитку науки, стосується дерегуляції економічної політики. Розвиток як прикладних, так і фундаментальних досліджень значною мірою залежить від загальної бізнес-атмосфери в країні. Від характеру оподаткування та митної політики залежить ціна на дослідницьке обладнання, прилади та реактиви. Від політики Державного казначейства залежить, як швидко здійс­нюватимуться транзакції. Ми вже настільки звикли до численних побутових незручностей, спричинених нашим державним управлінням, що системно боротися за їх усунення не вважаємо за доцільне!.. І третя проблема — проблема молоді. Не секрет, що саме молоді науковці становлять найбільш динамічну частину наукової спільноти. Мобільність молоді є значною; її небажання миритися з незручностями штовхають до пошуків кращих умов праці та життя — на жаль, зазвичай вона їх знаходить за кордоном. Звичайно, у наших умовах фінансування виникає велика спокуса — скоротити ті кадри, які і так знайдуть собі роботу. Але саме така позиція повільно веде до деградації наукових шкіл. За молодь треба боротися! А у науковому світі це означає боротися не лише за те, щоб держава, як у старі добрі часи, забезпечувала безкоштовним житлом молодих науковців. Хороший науковець знайде спосіб заробити собі на житло — важливо, щоб йому хотілося зробити це в Україні, де пануватимуть зручні умови праці і буде можливість отримати чесну винагороду за результати своїх досліджень. Для кожної проблеми є свої шляхи вирішення, — але у нашому випадку ці шляхи потребуватимуть серйоз­ної політичної волі і бажання, а також готовності до змін. Проте зусиль політиків буде недостатньо, якщо наукова спільнота, наукові інституції не намагатимуться вирішити ці проблеми. Ці зміни слід здійснювати так, щоб розгерметизувати наукові інституції в нашій державі, зробити їх відкритішими і здатними краще реагувати на потреби суспільства. Нам потрібно повернути довіру до освіти і науки. А за довірою, переконаний, прийдуть необхідні ресурси», — підкреслив парламентар, а на закінчення промови передав головуючому чималенький пакунок — 10 відзнак за підписом голови Верховної Ради України А. Парубія для вручення найкращим науковцям, запевнивши при цьому, що Парламент завжди дослухатиметься до думки вчених і докладатиме зусиль для виділення максимально можливої частки ВВП на фінансування потреб вітчизняної науки.

ВИКОНАВЧА ВЛАДА: ВАЖеЛі ДЛЯ ФІНАНСУВАННЯ

Наука і суспільство крізь призму чверті століття державного суверенітету УкраїниВ’ячеслав Кириленко урочисто привітав учасників ювілейної сесії «не лише від свого імені, але й від імені Уряду, який під час засідання обговорював різні проблеми, в тому числі дотично до питань науки, — адже торкалися питань бюджету на наступний рік». Він наголосив, що пишається досягненнями української науки, однак шкодує, що суспільство мало про них знає. «Керівництву академій відомо, що у вересні (можливо навіть у першій декаді — ми робимо все, щоб це було якомога швидше), у КМУ відбудеться велика зустріч науковців з Прем’єр-міністром та Урядом у повному складі. Там будуть обговорювати найбільш болючі проблеми, що турбують сьогодні науковців, а понад усе — питання фінансової підтримки, бюджетної спроможності, реформування, зміни підходів, забезпечення розвитку і подальшої діяльності академій. При цьому конкретні наукові здобутки слугуватимуть у майбутній дискусії вагомим аргументом щодо обсягів і способів фінансової підтримки діяльності НАН України та галузевих національних академій наук. Як чудово НАМН України — в обмеженому регламенті, дуже коротко, але ж як переконливо! — продемонструвала свої досягнення. Я переконаний, що вона показала лише 5% з можливого (це насправді так; докладніше див.: «НАМН України: 100 днів роботи нової команди» — «Щотижневик АПТЕКА», № 22 (1043) від 13 червня 2016 р. — прим. авт.). І так усі інші академії! Отже, наша ґрунтовна розмова попереду, і вона має завершитися результативно, — підкреслив високопосадовець. — Адже до 15 вересня Уряд має внести до Парламенту проект державного бюджету на 2017 р. Зрозуміло, що там повинні бути перші показники рамкового фінансування НАН України та галузевих національних академій наук. Скажу наперед: розмова буде непростою, адже фінансово-економічний стан країни складний, — однак ми повинні вийти на консолідоване бачення способів, джерел та обсягів фінансування наукової діяльності. І достеменне знання всього того, що здійснюється українськими академіями наук і так важливо для країни, знадобиться нам для прийняття конструктивних практичних рішень щодо гідного фінансування, а отже, і належної ефективності інституцій національної науки».

Пилип Снєгірьов, фото Сергія Бека та автора

Интересная информация для Вас:


Комментариев нет » Добавить свой

Другие статьи раздела

[2017-04-28 21:18]
Новые тренды в работе внешней службы

[2017-04-28 20:03]
Чем унять боль в суставах: выигрышный вариант для аптеки и пациента

[2017-04-28 20:00]
Фармацевтичні інновації сьогодні — це шанс на здорове майбутнє завтра

[2017-04-28 15:19]
Ринок медичних виробів в Україні: від локальних проблем до глобальних викликів

[2017-04-28 14:59]
Закупівлі ліків та медичних виробів через ProZorro: раціональна економія чи гроші на вітер?

[2017-04-28 14:58]
Партнерство з роботодавцями як стратегічний ресурс розвитку НФаУ

[2017-04-28 11:55]
Громадська рада при Держлікслужбі ініціює створення робочих груп з метою вирішення окремих проблем фармацевтичного ринку

[2017-04-27 16:46]
МОЗ України та ЮНІСЕФ закликають українців робити щеплення своїм дітям

[2017-04-26 17:55]
Механізми ціноутворення на ліки: подвійні стандарти — подвійні ціни

[2017-04-25 11:42]
Печія: клінічні прояви та сучасні підходи до фармакотерапії

Последние новости и статьи

[2017-04-28 21:18]
Розпорядження Держлікслужби України у період з 24.04.2017 р. по 28.04.2017 р. про заборону на обіг лікарських засобів

[2017-04-28 21:18]
Новые тренды в работе внешней службы

[2017-04-28 20:03]
Чем унять боль в суставах: выигрышный вариант для аптеки и пациента

[2017-04-28 20:00]
Фармацевтичні інновації сьогодні — це шанс на здорове майбутнє завтра

[2017-04-28 19:56]
Кейтруда

[2017-04-28 19:09]
ПанГастро

[2017-04-28 19:08]
Детралекс

[2017-04-28 19:07]
Эридез

[2017-04-28 18:21]
Витамин D и физическая активность — 2 фактора здоровья сердца, усиливающих друг друга

[2017-04-28 17:37]
МОЗ підписано Меморандум про співробітництво з НАБУ

Главное в номере, Новости фармацевтики и фармации, Топ Морион Все новости

Подписка на новости


№ 34 (1055) 5 сентября 2016 г.
PDF-версия номера



Средневзвешенная розничная стоимость лекарственных средств в Украине на март 2017



Мы в социальных сетях:

Еженедельник Аптека в Твиттере Еженедельник Аптека в Вконтакте Еженедельник Аптека на Facebook Еженедельник Аптека в Google+