На засіданні 22 грудня 2016 р. Рахункова палата розглянула Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету України, виділених Національній академії медичних наук України (НАМН) на наукову діяльність та надання високоспеціалізованої медичної допомоги хворим.Виявлено, що НАМН, незважаючи на зменшення обсягу затверджених асигнувань у 2015 і 2016 р., у цілому забезпечила функціонування підвідомчих установ та надання ними високоспеціалізованої медичної допомоги, на що із загального фонду державного бюджету було спрямовано більш як 2,5 млрд грн. За цей період медичну допомогу надано майже 800 тис. громадянам України, з яких близько 7 тис. були учасниками АТО. З 2016 р. одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень установ НАМН стали розробка й удосконалення методів лікування та реабілітації воїнів зони АТО.
У 2016 і 2017 р. обсяг коштів, виділених для надання високоспеціалізованої допомоги, було зменшено порівняно з 2013 р. на 8,1 і 17,5% відповідно. Зменшення впродовж останніх років витрат на високоспеціалізовану медичну допомогу з боку Уряду та Міністерства фінансів фактично загрожує знищенням такого виду медичної допомоги. Через постійне недофінансування системи високоспеціалізованої медичної допомоги, яку надають переважно установи НАМН, може бути втрачено відповідну клінічну базу та фахівців, які на сьогодні забезпечують таку допомогу в Україні. Як наслідок, громадяни нашої держави потребуватимуть направлення на лікування за кордон, а відповідні витрати у значно більших розмірах згідно із законодавством будуть здійснюватися з державного бюджету.
Водночас у частині організації, координації та виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень та науково-технічних розробок у сфері теоретичної і профілактичної та клінічної медицини в діяльності НАМН мали місце недоліки та порушення вимог законодавства.
Незважаючи на те що із загального фонду державного бюджету на наукову діяльність щороку виділяється близько 200 млн грн., НАМН не забезпечено належного визначення найважливіших наукових проблем, планування відповідних досліджень з урахуванням визначених Урядом і передбачених у державних цільових програмах пріоритетів та контролю за здійсненням цих досліджень.
Внаслідок відсутності взаємодії з МОЗ НАМН не володіє інформацією про реальні потреби медичної галузі України в цілому, зокрема закладів охорони здоров’я в наукових розробках.
Питання координації наукових досліджень і сприяння впровадженню результатів наукових робіт у сферу охорони здоров’я НАМН не розглядалися. У 2015–2016 рр. здебільшого діяльність було зосереджено на адміністративних питаннях наукових установ: обрання директорів, складу вчених рад, затвердження статутів установ та звітів про їх діяльність, внесення змін до умов оплати праці, присвоєння почесних звань та нагородження працівників тощо. Як наслідок, впровадження результатів наукових досліджень здійснювалося переважно як участь наукових працівників у конференціях, семінарах, шляхом публікацій у фахових журналах, збірниках наукових праць тощо. За кордоном впроваджено лише 3 наукові розробки, основними споживачами яких були суб’єкти господарювання Російської Федерації. Також є проблеми у використанні об’єктів права інтелектуальної власності установ НАМН, які не знаходять широкого практичного застосування. Так, із 2286 отриманих установами академії у 2010–2015 рр. і за 9 міс 2016 р. патентів припинено дію 1498 патентів (65,5%) через їх недоцільність і відсутність можливості комерційного використання.
В Україні переважно сформовано відповідний масив нормативно-правових актів у сфері організації наукової діяльності. Водночас досі законодавчо і нормативно не врегульовано питання державного замовлення на науково-технічну продукцію, не внесено зміни до Порядку формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково-технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету, не затверджено порядок проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт, не визначено випадки, для яких проведення конкурсного відбору наукових і науково-технічних робіт є обов’язковим.
МОЗ не врегульовано питання впровадження результатів науково-дослідних робіт наукових установ НАМН. Крім того, академія регулярно порушувала бюджетне законодавство під час планування й використання коштів на наукову діяльність та надання високоспеціалізованої медичної допомоги.
Міністерством фінансів не забезпечено належного фінансування наукової діяльності НАМН. Обсяг асигнувань, затверджений у 2013–2015 рр., не враховував зростання цін, знецінення гривні та інших інфляційних чинників і залишався практично на одному рівні (218 067,2 тис. грн. у 2013 р. та 233 680,6 тис. грн. у 2015 р.). Як наслідок, реальне фінансове забезпечення потреб НАМН постійно зменшувалося. У 2016 р. відповідні асигнування зменшено вже до 192 201,0 тис. грн., у 2017 р. — до 148 959,1 тис. грн.
Переважно асигнування спрямовувалися на оплату праці наукових працівників. Оскільки НАМН не визначила реальної потреби в кількості наукових працівників своїх установ, у результаті ці установи змушені були переводити науковців на скорочений робочий тиждень і неповний робочий день.
Обсяг коштів, виділених академії на надання високоспеціалізованої медичної допомоги, у 2016 р. зменшився порівняно з 2013 р. на 97 869,2 тис. грн. При цьому близько 70% видатків — це оплата праці медичних працівників та комунальних послуг і енергоносіїв. Загальну потребу установ НАМН на придбання ліків, матеріалів для лабораторних досліджень, діагностичних обстежень у 2015–2016 рр. забезпечено за рахунок бюджетних коштів лише на 26,2 і 25,7% відповідно. Таким чином, з року в рік витрати на придбання медикаментів, матеріалів для лабораторних досліджень і діагностичних обстежень під час отримання високоспеціалізованої медичної допомоги перекладаються на громадян. Якщо у 2015 р. хворі оплачували до 75% необхідних ліків власним коштом, то у 2016 р. вони змушені були оплачувати вже до 85%. Як наслідок, створено передумови, за яких надання високоспеціалізованої медичної допомоги громадянам України буде здійснюватися тільки на платній основі.
Академією не забезпечено укладання її установами договорів із структурними підрозділами з питань охорони здоров’я державних адміністрацій для медичного обслуговування населення. Не визначено єдиного механізму направлення пацієнтів з урахуванням показань для консультативної та стаціонарної допомоги та напрямів діяльності установ, не встановлено порядку цільового відбору хворих для госпіталізації згідно із науковими роботами, які виконуються установами НАМН. Облік категорій громадян, які звертаються за медичною допомогою без направлень відповідних фахівців, не здійснюється. Кошти за лабораторні, діагностичні, консультативні послуги громадянам, які звернулися без направлень лікарів, всупереч вимогам постанови КМУ від 17.09.1996 р. № 1138 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються в державних і комунальних закладах охорони здоров’я та вищих медичних навчальних закладах» установами НАМН у спеціальному фонді не планувалися і фактично у 2015 р. та за 9 міс 2016 р. не надходили.
Академія всупереч вимогам власного наказу надала дозволи на передачу в оренду приміщень окремих наукових установ комерційним організаціям, які надають платні медичні послуги, аналогічні профілю цих установ. Зокрема, деякі працівники ДУ «Інститут урології НАМН України» є одночасно працівниками суб’єкта господарювання приватної форми власності, який надає медичні послуги за урологічним напрямом. Таким чином, профільна діяльність окремих установ фактично стає платною.
Через недосконале планування і організацію проведення науково-дослідних робіт Президією НАМН припинено виконання 8 робіт. У результаті ці науково-дослідні роботи, на виконання яких установами за період їх проведення витрачено 5922,2 тис. грн., не завершено та кошти державного бюджету використано непродуктивно.
НАМН не визначено порядку використання об’єктів права інтелектуальної власності, що створюються в її установах. В умовах вільного доступу до розробок, створених за рахунок бюджетних коштів, не вжито дієвих заходів для захисту інтересів держави та запобігання використанню об’єктів права інтелектуальної власності без дозволів власників. Президія НАМН не володіє даними щодо застосовування патентів на розробки поза межами установ, що їх створили. Також нею не встановлено єдиних критеріїв для моніторингу використання патентів. Як наслідок, втрачаються можливості комерціалізації розробок та отримання науковими установами додаткових фінансових ресурсів.
Рахункова палата України надала ряд рекомендацій щодо усунення порушень, а також направила до КМУ та Верховної Ради України відомості про результати зазначеного контрольного заходу. Більш детально зі звітом можна ознайомитись за посиланням .
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим