Висновок експертів щодо призначення антибіотиків при тонзиліті суперечить аптечній практиці у Франції

У разі розвитку гострого тонзиліту в більшості випадків немає необхідності робити швидкий діагностичний тест (ШДТ) або призначати антибіотики. Експертний висновок на цю тему 2 травня опублікований французькою Національною колегією лікарів загальної практики (Collège national des généralistes enseignants — CNGE). Це позиція, яка ставить під сумнів поточну стратегію медичної допомоги, а також виконання ШДТ в аптеках Франції.

«Пацієнта, який страждає на тонзиліт, якщо біль терпимий, ризик розвитку тяжкої форми не підвищений та оточення пацієнта не ризикує інфікуватися серйозною формою цього захворювання, доцільно лікувати лише анальгетиками, не роблячи ШДТ або призначати антибіотики. У всіх інших випадках ШДТ є обґрунтованим, як і наступне призначення антибіотиків у разі позитивного результату», — зазначено у висновку CNGE. Він, однак, не стосується скарлатини, «для якої необхідна антибіотикотерапія», про що уточнили експерти.

Вони дійшли висновку, що «для встановлення показань до ШДТ і можливого лікування антибіотиками необхідна клінічна оцінка пацієнта». Іншими словами, виконувати ШДТ без звернення до лікаря — хибна практика.

Ця думка ставить під сумнів французьку стратегію, згідно з якою антибіотик призначають дорослим і дітям старше 3 років з тонзилітом та позитивним результатом ШДТ (у дорослих він проводиться лише за кількістю балів за шкалою МакАйзека* ≥2). Ці рекомендації спрямовані на уникнення ризику розвитку місцевих ускладнень, гострої ревматичної лихоманки (ГРЛ) та обмеження контагіозності.

Доказові дані на користь лікування

Як зазначено у висновку CNGE, що стосується профілактики місцевих ускладнень, таких як паратонзилярний абсцес, європейські рекомендації не підтримують призначення антибіотиків з огляду на нульовий баланс користі/ризику в метааналізі Кокрана (Spinks A. et al., 2021).

Що стосується ризику розвитку ГРЛ, «він становить менш ніж 1/100 000 випадків тонзиліту в материковій частині Франції, і в основному стосується дітей віком від 5 до 15 років, причому патологія зумовлена штамами стрептококів, які не є широко циркулюючими, — зазначає CNGE. — Крім того, дослідження, в яких встановлено переваги антибіотикотерапії для запобігання ГРЛ, датуються періодом до 1960 р. та мають низьку методологічну якість».

Нарешті, обмеження контагіозності є основним аргументом для пропозиції антибіотика, відповідно до рекомендацій багатьох країн, з метою обмеження інвазивних стрептококових інфекцій групи А (IСІГA). Елемент, який є ще більш важливим, оскільки Франція зараз стикається з відродженням ІСІГA. Але, з одного боку, «дані щодо користі антибіотикотерапії є незначними», зазначає CNGE, а з іншого боку, «початкова клінічна картина ІСІГА пов’язана із ЛОР-органами менш ніж у 3% випадків у дорослих і менш ніж у 20% випадків у дітей».

Нарешті, CNGE запрошує зважити індивідуальну користь антибіотикотерапії (зменшення вираженості болю в горлі на 3-й день без нормалізації температури тіла) з ризиком розвитку резистентності до антибіотиків.

Закордонний досвід

Експерти також спираються на позицію Шотландії та Бельгії, які не рекомендують проводити ШДТ або призначати антибіотики при неускладненому тонзиліті (бактеріальному чи вірусному), вважаючи, що «тонзиліт усувається спонтанно у всіх випадках». У цих кранах лише пацієнти з ризиком розвитку тяжкої форми патологічного стану (з пригніченням імунітету, ГРЛ в анамнезі, недавньою операцією щодо протезування чи захворювання серцевого клапана з ризиком ендокардиту тощо) повинні бути винятком і лікуватися негайно. Ця стратегія призвела до переваг у призначенні антибіотиків у Бельгії, кількість яких зменшили у дітей у первинній медичній допомозі між 2010 та 2019 рр., причому без підвищеного ризику розвитку ІСІГА.

Зрештою, CNGE рекомендує провести «нові дослідження, щоб відповісти на запитання щодо співвідношення користі та ризику застосування антибіотиків при тонзиліті. На основі цього можна було б обговорювати та оновлювати рекомендації для Франції».

*Модифікована шкала Центора. Відрізняється тим, що від загальної кількості балів віднімають 1, якщо вік пацієнта ≥45 років, та додають 1 бал, якщо вік — від 3 до 14 років.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»
за матеріалами www.cnge.fr

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!