Світове визнання української медичної спільноти

Відкриваючи прес-конференцію, О. Мусій поінформував присутніх про вступ Всеукраїнського лікарського товариства до Всесвітньої медичної асоціації (World Medical Association — WMA). Ця надзвичайно важлива для подальшого розвитку лікарського руху в Україні подія відбулася 18 жовтня 2008 р. під час проведення 59 Всесвітньої медичної асамблеї в Сеулі (Південна Корея). До складу WMA, заснованої в 1947 р. національними лікарськими організаціями 27 провідних країн світу, сьогодні входить 94 країни. Це одна з найпотужніших та найавторитетніших світових організацій, яка представляє інтереси лікарів та встановлює міжнародні норми медичної діяльності, обов’язкові для виконання в усіх країнах-членах.

Доповідач наголосив, що під час проведення Всесвітньої асамблеї вітчизняна делегація отримала дозвіл, а також авторські права на переклад українською мовою і публікацію одного з найважливіших напрацювань WMA — Настанови з лікарської етики, яка висвітлює основні засади взаємовідносин між лікарями та їх обов’язки по відношенню до пацієнтів. Крім того, представники Всеукраїнського лікарського товариства провели переговори з президентом WMA Юрамом Бляшаром (Ізраїль) і генеральним секретарем Отмаром Клойбером (Німеччина) щодо їх візиту в Україну навесні 2009 р. для презентації цього видання, а також налагодження тісної міжнародної співпраці, обміну досвідом щодо розвитку системи охорони здоров’я. Членство Всеукраїнського лікарського товариства у WMA відкриває для вітчизняних медиків нові перспективи для професійного удосконалення та надає можливість вільного доступу до інформаційної бази лікарів країн-членів.

О. Мусій нагадав присутнім, що за період своєї діяльності WMA прийняла низку важливих документів, серед яких велику зацікавленість викликає затверджена на 39 Всесвітній медичній асамблеї (1987 р.) Мадридська декларація, котра проголошує професійну автономію та самоврядування лікарів, яке спрямоване на захист прав медичних працівників та якнайповніше задоволення потреб пацієнтів. Названий акт формулює його основні принципи. Лікарське самоврядування вже багато років існує в більшості країн світу, проте Україна знаходиться лише на початку цього шляху. Професійна незалежність, яку одержать вітчизняні лікарі у разі прийняття Верховною Радою України Закону «Про лікарське самоврядування», стане важливим кроком у напрямку змін існуючої системи охорони здоров’я, яка на сучасному етапі не задовольняє ні медичних працівників, ні пацієнтів. Представники Всеукраїнського лікарського товариства неодноразово вивчали досвід впровадження та функціонування лікарського самоврядування в Німеччині, Австрії, Фінляндії, Польщі, Болгарії. В 2007 р. Україну офіційно відвідали делегації німецького та фінського лікарських товариств, щоб зустрітися зі своїми українськими колегами, а також представниками МОЗ та Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я з метою подальшого обміну досвідом.

Доповідач також підкреслив, що на IV з’їзді фахівців з соціальної медицини та організації охорони здоров’я України, який відбувся 23–25 жовтня 2008 р. в Житомирі за участю Президента України Віктора Ющенка, а також міністра охорони здоров’я України Василя Князевича, неодноразово говорилося про необхідність термінового проведення докорінних змін у вітчизняній системі охорони здоров’я. Найближчим часом повинні бути підготовлені та узгоджені між собою кінцеві варіанти проектів Законів України «Про внесення змін до Основ законодавства України про охорону здоров’я», «Про організацію медичного обслуговування та заклади охорони здоров’я», «Про загальнодержавну програму розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини до 2011 р.», «Про захист прав пацієнтів», «Про загальнообов’язкове державне соціальне медичне страхування», «Про лікарське самоврядування» та інших, які окреслюють пріоритетні напрямки удосконалення медичної галузі.

В. Карпук зазначив, що існуюча вітчизняна модель охорони здоров’я, запроваджена ще в 20–30 роках ХХ ст., не відповідає сучасним соціально-економічним умовам і потребує негайного реформування. Відчутні зміни в галузі відбудуться лише за умови одночасного прийняття Верховною Радою цілої низки нових законів та внесення змін до уже існуючих. Серед багатьох проектів, спрямованих на підвищення ефективності управління системою охорони здоров’я, на думку доповідача, важливе місце посідає проект Закону «Про лікарське самоврядування», основне завдання якого — залучення до управління охороною здоров’я потужного інтелектуального потенціалу представників лікарського співтовариства, які візьмуть на себе відповідальність за подальше реформування галузі, доступність та якість медичної допомоги. Досвід інших країн свідчить про позитивний результат таких змін. Функції лікарського самоврядування також передбачатимуть ведення реєстру лікарів, захист їх прав та інтересів, контроль за якістю надання медичних послуг, участь в атестації та сертифікації спеціалістів, розробці медичних стандартів, ліцензуванні лікарської діяльності та акредитації медичних закладів. Закон «Про лікарське самоврядування», на думку В. Карпука, повинен бути якнайшвидше прийнятий Верховною Радою. В майбутньому важливим кроком на шляху розвитку галузі стане прийняття Етичного кодексу українського лікаря, затвердження Правил належної медичної практики. Доповідач наголосив, що реформування галузі охорони здоров’я можна вважати питанням національної безпеки, проте цей процес потребує негайного об’єднання зусиль усіх гілок влади та суспільства.

Про етапи розвитку та основні перешкоди на тернистому шляху впровадження лікарського самоврядування в Україні присутнім розповів С. Нечаїв. Вперше проект Закону «Про лікарське самоврядування» було обговорено 2 квітня 2005 р. на спільному засіданні Великої ради Всеукраїнського лікарського товариства та ініціативної робочої групи Громадської ради при МОЗ України. У тому ж році проект широко обговорювався на VIII Всеукраїнському з’їзді Всеукраїнського лікарського товариства в Івано-Франківську, а також Парламентських слуханнях, на яких було рекомендовано розробити його та подати на розгляд до Верховної Ради України. Однак законопроект «Про лікарське самоврядування» ще й досі не прийнято — сучасні політичні події призвели до чергового зволікання його розгляду. «Професійну незалежність в Україні вже давно мають юристи, а лікарі й досі перебувають у кріпацькій залежності від чиновництва», — зазначив С. Нечаїв.

Наприкінці прес-конференції О. Мусій урочисто передав В. Карпуку оновлений та доопрацьований законопроект «Про лікарське самоврядування», наголосивши, що вже найближчим часом Всеукраїнське лікарське товариство спільно з Національною радою з питань охорони здоров’я населення при Президентові України та групою народних депутатів ініціюватимуть його розгляд у Верховній Раді України. n

Ганна Барміна,
фото Любові Столяр