Здорові підлітки: які законодавчі зміни потрібні?

«Мені близький вислів Оскара Уайльда: «Будь собою, інші ролі зайняті». І раніше, і зараз у Парламенті я створюю нові можливості для людей, які потребують медичної або соціальної допомоги. Підлітки — одна з категорій українців, яку ми, дорослі, свідомо не помічаємо. Не визнаємо їх особливостей, не довіряємо їхнім бажанням і відчуттям, не дозволяємо вирішувати, як отримувати медичну допомогу. Цю ситуацію треба виправляти, тому я й запропонувала законопроєкт № 2684», — зазначила народний депутат, автор законопроєкту № 2684 Лада Булах.

Над проєктом закону, який викликав таку бурхливу реакцію противників, працювала вже тривалий час коаліція неурядових організацій та представники Міністерства охорони здоров’я. Учасники круглого столу вирішили переписати документ, який у Верховній раді повернули автору на доопрацювання.

Нагадаємо, що законопроєкт № 2684 нещодавно викликав хвилю обговорень у засобах масової інформації та навіть став причиною спроби підірвати офіс громадської організації «100% життя». Проєкт закону № 2684 має на меті розширення прав підлітків на отримання медичної допомоги.

Пояснюючи основні принципи законопроєкту № 2684 Л. Булах зазначила, що проєкт дає більш широкі права підліткам, і в першу чергу на доступ до інформації. Так, пропонується додати до закону України про основи охорони здоров’я можливість людині знати про свій стан здоров’я з 14 років. Сьогодні доступ до інформації про власний стан здоров’я особа отримує лише з 18 років. Лікар, який отримав результати якогось аналізу, тесту, скринінгу, повідомляє про ці результати мамі й тату. «Я хочу, щоб підлітки цікавилися своїм здоров’ям, щоб вони знали про стан свого здоров’я, щоб зверталися до лікаря не тільки, коли треба лікувати якісь прояви чи наслідки хвороби, а щоб зберігали своє здоров’я, отримуючи профілактичні консультації. Якщо дитина поїхала навчатися в інше місто, то їй треба або тягнути маму з татом із собою, або їхати додому, щоб, наприклад, взяти довідку у басейн, або поміряти рівень глюкози в крові», — зазначила народний депутат.

Також спікер наголосила на тому, що суспільству необхідно усвідомити, що підліток — це не річ, що людина має право на медичну допомогу незалежно від того, поруч тато і мама, чи ні, і частково ухвалювати рішення щодо вибору медичної допомоги. Наразі, на думку Л. Булах, в Україні немає діалогу між лікарем і підлітком, він ведеться через третю особу.

«Стверджують, нібито мій законопроєкт дозволяє змінювати стать з 14 років, дозволяє аборти з 10 років та дає можливість підліткам уникати обов’язкового лікування. Перший пункт є абсолютною нісенітницею, хірургічні втручання до 18 років дозволені лише за письмовою згодою батьків чи опікуна, а обов’язкового лікування в Україні взагалі не існує. Окрім небезпечних психіатричних випадків і тільки за рішенням суду. Тому в моєму законопроєкті взагалі про це не говорилося і не могло бути й мови», — підкреслила вона.

Оксана Савенко, координатор проєктів Української фундації громадського здоров’я, додала, що запропоновані законопроєктом зміни насправді спрямовані на доступ підлітків до отримання якісної медичної допомоги, на забезпечення своєчасної діагностики та профілактики хвороб. Завдяки їм підлітки почнуть довіряти саме лікарю, а не звертатимуться у разі проблем до таких же недосвідчених у питаннях здоров’я однолітків чи до рецептів з інтернету.

«Головна проблема, що багато людей не знають чинного законодавства щодо підлітків. Насправді всі страхи щодо цих законодавчих змін уже давно врегульовано. Зокрема, право на вибір лікаря та право на надання згоди на медичне втручання з 14 років давно визначено чинним законодавством. Ми просто хочемо прибрати наявні колізії з чинного законодавства, щоб система запрацювала так, як мала запрацювати вже давно. Через ці колізії із законодавством ми маємо проблеми в реальній медичній практиці. Бо десь лікарі надають підліткам допомогу, десь не надають, десь надають частково, тобто, ми маємо подолати медичний нігілізм щодо підлітків», — переконує Станіслав Август, експерт з підліткового здоров’я Української фундації громадського здоров’я.

Також спікери навели результати дослідження Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) «Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків і молоді в Україні» за 2019 р.:

• третина українських підлітків мають надмірну масу тіла;
• кожен п’ятий підліток вважає власне здоров’я посереднім або поганим. При цьому дівчата вдвічі гірше оцінюють стан свого здоров’я, ніж хлопці. Третина дівчат шкільного віку оцінили стан свого здоров’я як посередній чи поганий;
• більш ніж половина опитаних підлітків скаржаться, що раз на тиждень або частіше відчувають нервозність, роздратування або поганий настрій. Також про відчуття пригніченості повідомила третина підлітків. Ці показники були вищими у дівчат, ніж у хлопців;
• лише 12% опитаних підлітків знають про шляхи передачі ВІЛ. Із цим незнанням кожен четвертий хлопець і кожна восьма дів­чина (12,4%) у віці 13–17 років мають досвід статевих стосунків;
• кожен третій підліток, який має досвід статевих стосунків, не використовував (!) презерватив під час першого статевого акту;
• батьки в цьому ж дослідженні виглядають або дуже заклопотаними власними справами, або просто байдужими до своїх дітей: третина матерів не знає, чим займаються їхні діти у вільний час. Ба більше, майже половина учнів шкіл зазначили, що батько не знає, хто їхні друзі.

Підсумовуючи ситуацію, Л. Булах зазначила, що «істерія у пресі» насправді пішла навіть на користь, та було вирішено розробити масштабний законопроєкт, який вирішує цілий комплекс проблем підлітків. «Для цього вже створено міжкомітетську робочу групу, перше засідання якої відбудеться вже наступного четверга», — завершила свій виступ вона.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!