Надання медичної допомоги при інсульті в рамках ПМГ: досягнення та проблемні питання

Що українці знають про інсульт та що робити у разі підозри на інсульт?

Згідно з даними дослідження компанії Boehringer Ingelheim, проведеного у липні 2021 р. з метою дізнатися, що українці знають про інсульт, його симптоми та надання першої медичної допомоги (загалом проведено більше 800 інтерв’ю), рівень обізнаності щодо інсульту можна охарактеризувати як порівняно високий.

68% респондентів змогли спонтанно назвати хоча б одну з ознак інсульту (найчастіше згадували про порушення мовлення, параліч однієї руки або ноги або частини тіла, запаморочення або втрату свідомості, асиметрію обличчя). 86% опитаних знають про те, що хвороба уражує головний мозок, при цьому 48% можуть назвати одну з причин (тромб або крововилив) та 4% — обидві. Більше 90% респондентів знають про необхідність якомога швидше викликати швидку допомогу та доставити пацієнта до лікарні, 52% обізнані про те, що пацієнта мають доставити до спеціалізованої лікарні (із цілодобовим доступом до магнітно-резонансної (МРТ) або комп’ютерної (КТ) томографії), але лише 22% знають, що лікування пацієнтів з інсультом є безоплатним для пацієнта й оплачується з бюджету НСЗУ.

Більшість опитаних розуміють, що для відновлення після інсульту, окрім лікування, необхідні реабілітаційні заходи (92%), інсульт може виникнути незалежно від віку (87%), він впливає на повсякденну діяльність (86%), при цьому ураженням від інсульту можна запобігти, якщо якнайшвидше почати лікування (81%), людина може пережити інсульт більше одного разу (68%), інсульт є однією з основних причин інвалідизації в Україні (65%), йому можна запобігти (61%).

Інсульт «підступний» тим, що людина, як правило, не має больових відчуттів. Розпізнати його буває дуже важко, тому для діагностики потрібна нейровізуалізація.

Що можуть зробити звичайні громадяни? За наявності ознак інсульту — негайно викликати швидку, адже перші 3–4 год мають критичне значення («терапевтичне вікно можливостей»). Наказом МОЗ України від 16.06.2014 р. № 398 затверджено порядок домедичної допомоги постраждалим при підозрі на інсульт, в якому описаний перелік ознак інсульту та перелік дій до прибуття бригади екстреної медичної допомоги. Зокрема, необхідно забезпечити постійний нагляд, надати постраждалому горизонтальне положення, підняти голову та плечі, не давати пити або їсти.

Фінансування медичної допомоги при інсульті

У 2021 р. НСЗУ укладено договори з 237 медичними закладами на лікування інсульту. З початку року за цим напрямком сплачено понад 1,1 млрд грн. На ці кошти проліковано близько 80 тис. пацієнтів з інсультом, повідомив Дмитро Самофалов, т.в.о. голови НСЗУ.

«Наразі ми маємо два типи контрактів. Один тип контракту призначений для закладів, які можуть виконувати виключно тромболізис, інший тип — для закладів, які можуть проводити складні ендоваскулярні втручання», — розповів спікер. За обома типами контрактів НСЗУ сплачує 3 тарифи: у разі проведення ендоваскулярного втручання — 98 тис. грн; тромболізису — 54 тис. грн; тариф на лікування інсульту без тромболізису/тромбоекстракції становить 15 тис. грн.

Кількість тромболітичних втручань при ішемічному інсульті в Україні збільшується, зазначив Дмитро Лебединець, керівник Інсультного центру клінічної лікарні «Феофанія», член робочих груп МОЗ та НСЗУ з питань інсульту, співзасновник та член правління ГО «Українське товариство інсультної медицини». У 2018 р. тромболітична терапія застосовувалася у близько 0,5% випадків ішемічного інсульту. Але в тому числі завдяки проведенню навчання серед лікарів та реалізації ПМГ у 2020 р. частка тромболітичних втручань збільшилася до 1,5%. Очікується, що цей показник підвищуватиметься і в подальшому, адже вартість тромболітичної терапії включена у ПМГ. «За правильно побудованої системи надання медичної допомоги кількість проведених тромболізисів зростає. У сусідніх країнах (Словаччина, Чехія, Польща, Естонія, Литва) число проведених тромболізисів при ішемічному інсульті може досягати 20%», — зазначив спікер.

Михайло Тончев, завідувач нейрохірургічного відділення, м. Полтава, член робочої групи МОЗ з питань інсульту, наголосив на тому, що грамотно планувати фінансування лікування пацієнтів з інсультом можливо лише за наявності реєстру пацієнтів з випадками ішемічного інсульту за його типами (інсульт внаслідок оклюзії великих судин та інсульт, спричинений оклюзією малих судин).

Сергій Московко, завідувач відділення нев­рології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, куратор інсульт­ного напрямку обласного центру екстреної медичної допомоги, президент ГО «Українське товариство інсультної медицини», підняв питання про введення індикаторів якості надання медичної допомоги, а також доплати лікарням, які демонструють найкращий кінцевий результат, принаймні через 3 міс після інсульту, протягом яких відбуваються реа­білітація і відновлення.

Маршрут пацієнта

Особу з підозрою на гострий мозковий інсульт бригада екстреної медичної допомоги має транспортувати згідно із затвердженим маршрутом у найближчий медзаклад, який уклав договір з НСЗУ на надання послуг з лікування інсульту. Що робити у випадку, якщо пацієнт потребує вжиття термінових високотехнологічних заходів (зокрема виконання тромбоекстракції), яких лікарня, в яку доправили пацієнта, не має змоги виконати, а інших лікарень у маршруті пацієнта немає?

Маршрут пацієнта в незаконтрактований заклад охорони здоров’я в системі екстреної медичної допомоги неможливий, оскільки не покривається ПМГ. У такому випадку пацієнт вимушений отримувати таку послугу в іншому закладі на платній основі.

Як зауважив Олександр Данилюк, керівник експертної групи з питань розвитку екстреної допомоги Директорату медичного забезпечення МОЗ України, наразі тривають роботи щодо створення єдиного медичного простору для автономізації національних і державних закладів охорони здоров’я, щоб вони могли укладати договори з НСЗУ в рамках ПМГ та були включеними в систему маршрутів пацієнта. «Також є рішення Ради національної безпеки і оборони України щодо забезпечення принципу екстериторіальності у роботі екстреної медичної допомоги (прим. ред.: передбачає здійснення виїзду бригад швидкої без прив’язки до області)», — додав спікер. На жаль, досі є великі проблеми щодо транс­портування пацієнтів в інший район або область, що призводить до погіршення швидкості та якості надання медичної допомоги пацієнтам у невідкладному стані.

Як зауважив Дмитро Грузинський, директор благодійного фонду «Об’єднані серцем», враховуючи, що навіть серед фахівців охорони здоров’я не скрізь є чітке розуміння всіх алгоритмів, дуже важливою є комунікація між усіма організаціями, які займаються цією проблематикою (у тому числі громадськими). Адже родичі та близькі пацієнта, перебуваючи в стресі, можуть стикатися з різними проблемами.

Д. Самофалов наголосив, що дізнатися про наявність договору медзакладу з НСЗУ на надання відповідної послуги можна, зателефонувавши за коротким номером 1677 або на сайті відомства (nszu.gov.ua). У разі відмови законт­рактованого закладу охорони здоров’я надати відповідну послугу (безоплатно) слід звернутися до адміністрації.

Стандарти лікування

Як повідомив Д. Лебединець, на сьогодні фіналізовано і найближчим часом очікується винесення на громадське обговорення стандарту медичної допомоги щодо спонтанного внутрішнього мозкового крововиливу, на черзі цього року — стандарти медичної допомоги «Тромболітична терапія при ішемічному інсульті» та «Механічна тромбектомія при ішемічному інсульті».

Боротьба з інсультом в Україні

Інсульт є великою медико-соціальною проб­лемою, що впливає, зокрема, й на економіку краї­ни, зазначив Юрій Фломін, лікар-невролог, член правління ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом», член робочої групи МОЗ з питань інсульту. Деякі експерти стверджують, що сукупні втрати економіки України внаслідок інсультів можуть сягати 100 млрд грн на рік. У боротьбі з цією проблемою потрібен системний підхід, вважає спікер. Слід зазначити, що у травні поточного року Україна приєдналася до Плану дій боротьби з інсультом в Європі на 2018–2030 рр.

На думку доповідача, боротьба з інсультом має включати заходи, спрямовані на зменшення кількості випадків інсульту, надання допомоги при гострому інсульті, вторинну профілактику і реабілітацію, налагодження життя людей, які перенесли інсульт, щоб зменшити тягар цієї хвороби в цілому.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!