Яких ліків бракує в ЄС?

Антибактеріальні препарати — головна зона ризику

Восени 2022 р. промисловість повідомила про критичну нестачу антибіотиків по всьому ЄС. Зокрема, 50 учасників ринку повідомили про дефіцит антибактеріального препарату широкого спектра дії з групи пеніцилінів амоксициліну. В осінньо-зимовий період 2022–2023 рр. Європейське агентство з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) відстежувало критичну нестачу антибіотиків через єдиний контактний пункт (Single Point of Contact — SPOC). Завдяки моніторингу виявлено, що 28 країн Європейської економічної зони (ЄЕЗ) відчули дефіцит антибіотиків, 14 з них вважали його критичним. Причини зумовлені цілим комплексом факторів, як-от підвищений попит, затримки у виробництві, проблеми з виробничими потужностями та підвищення цін на енергоносії.

Дефіцит антибіотиків зафіксований і взимку 2023–2024 рр. Втім у 2024 р. кількість країн ЄЕЗ, які повідомили про критичний дефіцит амоксициліну окремо та в комбінації з клавулановою кислотою, зменшилася на 50% порівняно з попередньою зимою.

Інші групи препаратів

Як свідчать дані Фармацевтичної групи Європейського Союзу (Pharmaceutical Group of the European Union — PGEU), у 2024 р. дефіцит лікарських засобів продовжував впливати на всі європейські країни, і ситуація залишалася такою ж, як і попереднього року, який став найгіршим за всю історію спостережень організації дефіциту препаратів. Усі 28 країн, що залучені у дослідження (країни ЄС та Велика Британія), протягом 2023–2024 рр. стикалися з перебоями у постачанні лікарських засобів.

Згідно з дослідженням PGEU за 2024 р.:

• 96% країн зіткнулися з дефіцитом протимікробних засобів для системного застосування та препаратів, що впливають на серцево-судинну систему;
• 86% — засобів, які впливають на травну систему і метаболізм, а також препаратів, що чинять дію на нервову систему;
• 82% — засобів, які діють на респіраторну систему.

Найчастіше бракувало ліків, що впливають на серцево-судинну систему, протимікробних засобів для системного застосування та тих, що чинять дію на нервову систему. Попередніми роками ситуація була подібною.

Найбільш відчутними наслідками для пацієнтів є переривання лікування, підвищення рівня доплати через змушений вибір більш дорогих або невідшкодовуваних альтернатив, а також зменшення довіри до лікарського засобу, аптек та системи охорони здоров’я загалом.

Причини дефіциту

Фактори, що зумовлюють виникнення дефіциту ліків, мають багаторівневу природу. Серед ключових:

• порушення / призупинення виробничого процесу;
• національні стратегії ціноутворення;
• неочікуване або значне підвищення попиту;
• глобалізація фармацевтичного виробництва (зосередження виробництва на меншій кількості об’єктів);
• залежність від виробників активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) з країн, що не входять до ЄС, зокрема з Китаю та Індії;
• економічна непривабливість малих ринків.

Дефіцит триває

Для збору, обміну даними та інформування про поточні випадки дефіциту з метою запобігання, виявлення та управління ними EMA використовує Європейську платформу моніторингу дефіциту (European Shortages Monitoring Platform — ESMP). На сайті цієї платформи можна знайти інформацію про актуальні та вже вирішені дефіцити лікарських засобів для застосування у людини із зазначенням міжнародного непатентованого найменування (МНН), форми випуску та дозувань. Станом на початок осені 2025 р. фіксуються десятки активних випадків нестачі, серед яких імуноглобулін людини, вертепорфін, ліраглутид, оланзапін, кветіапін, ептаког альфа (активований), інсулін аспарт, сальбутамол, соматропін, менотропін, семаглутид, паклітаксел, інсулін людський та ін.

Варто зазначити, що деякі з цих лікарських засобів виробляються в Україні. Вітчизняні виробники випускають імуноглобулін людини, перфузійні розчини (зокрема натрію хлорид), сальбутамол, панкреатин, інсулін людський, які за формою випуску та дозуванням потенційно можуть покрити частину дефіциту на ринку ЄС.

Україна поки не є членом ЄС, але вже має статус кандидата й активно гармонізує своє фармацевтичне законодавство з європейськими стандартами. Це відкриває перспективи для поглиблення інтеграції, розширення експорту препаратів та посилення ролі України як надійного партнера у зміцненні фармацевтичної безпеки Європи.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!