Злам парадигми
Прецедент із препаратом тирилазад для лікування гострого ішемічного інсульту у 1990-х роках, який у дослідженнях проявив значне покращення лише у чоловіків, вказав на критичну необхідність врахування статевих відмінностей уже на ранніх етапах розробки ліків, особливо з огляду на те, що жінки, як виявилося, у середньому вдвічі частіше стикаються з побічними реакціями на ліки, ніж чоловіки. Основною причиною цих розбіжностей є рівень статевих гормонів, який не лише різниться між чоловіками та жінками, але й коливається, впливаючи на всі ключові етапи фармакокінетики ліків (Bosch E.L. et al., 2025). Зокрема, сьогодні важливі розбіжності виявлені в пероральній біодоступності препарату та у процесах виведення (елімінації).
Примітно, що взаємозв’язок між статтю та ліками є двостороннім: фізіологічні зміни (наприклад під час вагітності) можуть впливати на рівень препарату в плазмі крові, що потребує ретельного моніторингу та корекції дози. Деякі препарати, навпаки, можуть негативно впливати на ендогенні статеві гормони, порушуючи сексуальну функцію та менструальний цикл (Beierle I. et al., 1999; Karlsson Lind L. et al., 2023).
Фармакокінетичний диморфізм
Гендерні відмінності у засвоєнні, розподілі, метаболізмі та виведенні ліків мають глибоке біологічне підґрунтя.
Відмінності в абсорбції часто пов’язані з особливостями шлунково-кишкового тракту (ШКТ). У жінок зазвичай нижча кислотність шлунку та повільніша моторика ШКТ. Це може спричиняти подовження абсорбції певних препаратів, зокрема анксіолітиків та антидепресантів (gi.org; Ngcobo N.N., 2025). Окрім того, жінки частіше мають постпрандіальний рефлюкс (Kim Y.S. et al., 2016), що суттєво впливає на біодоступність та ефективність нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) (Rosandi N.F. et al., 2025). Чоловіки ж, навпаки, мають вищу активність шлунково-кишкових ферментів (наприклад алкогольдегідрогенази) та потенційно вищу експресію ефлюксних транспортерів, як-от P-глікопротеїну (P-gp), що може знижувати системну біодоступність певних субстратів (Paine M.F. et al., 2005).
Будова тіла є ключовим фактором, що впливає на об’єм розподілу. Жінки мають вищий відсоток жирової тканини (Blaak E., 2001) порівняно з чоловіками, що дає змогу ліпофільним препаратам інтенсивніше накопичуватися в ній, відповідно, подовжуючи період їхнього напіввиведення (Badria F.A., 2025). У чоловіків, які мають більшу м’язову масу (Janssen I. et al., 2000), визначається вищий розподіл ліків, що зв’язуються з тканинами (наприклад креатиніну та аміноглікозидів) (Yim J. et al., 2023), та через вищий загальний вміст води у тілі — більший об’єм розподілу для гідрофільних препаратів (наприклад етанолу), що, відповідно, призводить до їх нижчої концентрації у плазмі крові (Lindner S. et al., 2025).
Значущі відмінності зафіксовані також у процесах метаболізму та елімінації, що пов’язано зі статевою різницею в активності ключових метаболічних ферментів системи цитохрому CYP P450 у печінці, які відповідають за біотрансформацію більшості лікарських засобів. Активність ізоферменту CYP 3A4, який метаболізує близько 50% ліків, зазвичай вища у жінок, що часто призводить до швидшого кліренсу його субстратів. Однак естрогени та їхні метаболіти можуть діяти як конкурентні інгібітори CYP 2D6 та CYP 3A4, змагаючись з препаратами за активні центри. У результаті жінки можуть повільніше метаболізувати такі ліки, як анксіолітики, опіоїди та блокатори бета-адренорецепторів (Tsuchiya Y. et al., 2005; Bosch E.L. et al., 2025). Своєю чергою, CYP 1A2 та CYP 2E1 проявляють вищу активність у чоловіків, що може прискорювати кліренс кофеїну, варфарину та етанолу (Rodak K. et al., 2021; Jiang W. et al., 2024).
Щодо виведення, чоловіки зазвичай мають вищу швидкість клубочкової фільтрації, що може зумовлювати швидший нирковий кліренс препаратів, які виводяться переважно нирками (наприклад деяких антибіотиків, метформіну) (Fenton A. et al., 2018). Жінки, навпаки, мають знижений кліренс, що підвищує ризик накопичення ліків та нефротоксичності (наприклад при прийомі НПЗП) (Pazhayattil G.S. et al., 2016).
Фармакодинамічні відмінності відмічаються як у вихідних фізіологічних характеристиках, так і реакції на препарат.
Жінки мають фізіологічно довший інтервал Q–T на електрокардіограмі, ніж чоловіки, що детермінує підвищений ризик розвитку небезпечної шлуночкової тахікардії типу «пірует», що може бути спричинена ліками, що пролонгують інтервал Q–T (Beierle I. et al., 1999), наприклад, психотропів, блокаторів бета-адренорецепторів чи макролідів (Rabkin S.W., 2015; Goldenberg I. et al., 2010; Suefke S. et al., 2012). Слід зазначити, що тестостерон як ключовий андроген має властивість скорочувати інтервал Q–T, тим самим знижуючи ризик виникнення «піруету» у чоловіків (Beierle I. et al., 1999).
Водночас жінки краще реагують на серотонінергічні антидепресанти (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС)), тоді як чоловіки — на трициклічні та норадренергічні агенти (Sramek J.J. et al., 2016; Berlanga C. et al., 2006; Seifert J. et al., 2021).
Щодо анальгетиків, жінки чутливіші за чоловіків до опіоїдів та мають вищий ризик розвитку нудоти й депресії дихання (Lopes G.S. et al., 2025), частіше мають побічні реакції з боку ШКТ при прийомі НПЗП (Gobba S. et al., 2024; Kei M. et al., 2025) та більш чутливі до седативного ефекту ліків, у тому числі й седативних засобів (Katov L . et al., 2025), та потребують нижчих доз деяких анестетиків для досягнення бажаного ефекту (Diego L.A.D.S., 2023).
А от низькі дози ацетилсаліцилової кислоти можуть бути більш ефективними для первинної профілактики інсульту у жінок, тоді як у чоловіків — для профілактики інфаркту міокарда (Ridker P.M. et al., 2005; Berger J.S., et al., 2006).
Вищевказані послідовні відмінності підкреслюють, що біологічна стать є критично важливим фактором у дозуванні та оцінці профілю безпеки ліків (Aljohmani A. et al., 2025).
Гендерна різниця у скаргах і поведінці
Важливо відмітити, що жінки мають особливі періоди фармакологічної вразливості: вагітність, лактація, післяпологовий період та пременопауза / менопауза (Deems N.P. et al., 2020), коли їхній головний мозок і тіло мають підвищену чутливість до швидких, значних змін естрогену та прогестерону (Soares C.N. et al., 2008). Чоловіча ж вразливість частіше пов’язана зі зниженням рівня тестостерону у віці після 40 років, періодом високих стресів, а також проблемами з передміхуровою залозою і еректильною функцією (Mousavi M. et al., 2018). Однак гендер впливає не лише на біологію, але й поведінку, що формує клінічну картину, яку може бачити фармацевт (таблиця).
| Категорія | Жінки | Чоловіки |
| Симптоми | Головний біль (мігрень), тривожність, панічні атаки, синдром подразненого кишечнику, хронічна втома, проблеми зі сном у період пременопаузи, дефіцит заліза (Hantsoo L., Epperson C.N., 2017). Вразливі до гормональних тригерів (Soares C.N. et al., 2008). Жінки частіше, ніж чоловіки, мають атипові скарги при інфаркті міокарда, такі як нудота, задишка, біль у спині чи щелепі, замість класичного болю за грудиною (Schulte K.J. et al., 2023). | Біль у спині та суглобах, підвищений артеріальний тиск, порушення лібідо, серцево-судинні симптоми, метаболічні порушення (предіабет, інсулінорезистентність), агресивний стресовий патерн («вибуховий» кортизол). Хоча жінки частіше звертаються за лікуванням депресії та тривожних розладів, чоловіки частіше маскують ці стани агресією, зловживанням алкоголем або соматичними скаргами (Call J.B. et al., 2018). |
| Комунікація з фахівцем охорони здоров’я, у тому числі фармацевтом | Жінки частіше звертаються за порадою, ніж чоловіки, зокрема з питань здоров’я (Levi M. et al., 2015) та частіше звертаються до більшої різноманітності ресурсів, включно з друзями, родиною та фахівцями з альтернативної медицини, ніж чоловіки (Dluhos-Sebesto C. et al., 2021). | Важливою перешкодою для покращення стану здоров’я чоловіків є їхнє очевидне небажання консультуватися з лікарем. Вони часто звертаються до лікаря на пізньому етапі (Banks I., 2001), недооцінюють свої симптоми (Smith D.T. et al., 2018), а при виборі лікування віддають перевагу швидким терапевтичним рішенням (за даними http://www.bbc.com). |
Практичні поради для фармацевтів
Враховуючи доведені статеві відмінності аптечної гендерології, сучасна фармдопомога має передбачати не лише фармакологічні втручання, а й їх персоналізацію.
Так, для жінок ключові аспекти фармацевтичного консультування мають бути зосереджені навколо гормональних коливань та підвищеної чутливості до побічних реакцій. Фармацевту слід обов’язково враховувати фазу менструального циклу при виборі НПЗП та анксіолітиків, а також вплив гормональної контрацепції та менопаузи на метаболізм ліків. Жінкам необхідно особливо наголошувати на взаємодіях оральних контрацептивів та інших лікарських засобів та звертати увагу на Q–T-пролонгуючі ризики, оскільки їхня фізіологія робить їх більш вразливими до аритмій.
У чоловіків акцент має робитися на профілактиці та подоланні поведінкових бар’єрів. Слід активно заохочувати їх до регулярних медичних оглядів для раннього виявлення ймовірних розладів. Після віку 40 років чоловікам доцільно пропонувати кардіопротекцію (наприклад прийом вітамінно-мінеральних комплексів для підтримки серця та судин). Нарешті, оскільки чоловіки часто прагнуть швидких комплексних рішень, фармацевту варто радити оптимальні варіанти, як-от комбіновані препарати.
Виходячи з вищенаведеного, залучення жінок до клінічних досліджень є безсумнівним імперативом. Тому сьогодні жінки в обов’язковому порядку беруть участь у всіх фазах клінічних досліджень попри те, що існують певні перестороги стосовно потенційних ризиків на ранніх фазах (I) досліджень (Beierle I. et al., 1999; Karlsson Lind L. et al., 2023). Що стосується безпосередньо аптечної практики, то розуміння аптечної гендерології дає змогу фармацевту персоналізувати фармакологічні рекомендації, щоб оптимізувати дозування, мінімізувати ризик побічних реакцій, особливо серцево-судинних, а також підвищити прихильність пацієнтів обох статей до призначеного лікування.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим