Як цінові регуляції 2025 р. вплинули на фармринок?

17 Квітня 2026 10:07
Поділитися
На початку 2025 р. на фармацевтичному ринку було впроваджено низку регуляторних змін, зокрема, це нові правила ціноутворення — реферування / декларування, а також добровільне зниження цін на ряд лікарських засобів на основі декларації між провідними вітчизняними виробниками препаратів про взаємо­дію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби. Метою цих регуляцій були зниження та стабілізація цін на лікарські засоби та підвищення їх доступності для населення. Минув рік із моменту запровадження регуляцій, і ми проаналізували їх вплив на ринок. Для підготовки матеріалу використані дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer» компанії «Proxima Research».

Декларація щодо зниження цін

7 лютого 2025 р. провідними вітчизняними виробниками лікарських засобів підписано декларацію про взаємо­дію щодо зниження та стабілізації цін на лікарські засоби. У межах підписаної декларації 9 вітчизняних виробників ліків погодилися знизити з 1 березня 2025 р. відпускні ціни на ряд лікарських засобів на 30% порівняно з прайсовими цінами станом на січень 2025 р. 19 лютого 2025 р. Міністерством охорони здоров’я (МОЗ) України оприлюднено перелік лікарських засобів, на які буде знижено ціни, що містить 101 позицію лікарських засобів (Перелік 1). 25 лютого 2025 р. МОЗ оприлюднило ще один перелік ліків, на які також буде знижено ціни з 1 березня 2025 р. та 1 квітня 2025 р., який було розширено 31 березня, і загалом він налічує 202 позиції лікарських засобів (Перелік 2).

Ця ініціатива дійсно сприяла зниженню цін на ліки із визначених переліків. І з березня 2025 р. ціни на них в аптеках суттєво знизилися (рис. 1). При цьому знижені ціни на ряд препаратів тримаються й досі, водночас на окремі позиції ціни почали зростати. У лютому 2026 р. вплив на ринок від цієї ініціативи становить –2% (таблиця).

Рис. 1. Динаміка середнього середньозваженої вартості 1 упаковки лікарських засобів з Переліку 1
Таблиця. Кількість SKU, обсяги ринку та вплив на ринок різних сегментів регулювання за підсумками лютого 2026 р.
Кількість SKU Обсяги ринку, млрд грн (частка ринку, %) Вплив на ринок, %
SKU ліків, які знаходилися в роздрібній реалізації в лютому 2026 р. 9612 14,04
SKU, що підпали під зниження ціни за процедурою 75% від оригінатора 257 0,35 (2,4) –0,7
SKU, що підпали під процедуру реферування та знизили ціну 78 0,14 (1) –0,7
SKU, що підпали під добровільний меморандум між МОЗ, виробниками, аптечними мережами (Переліки 1 та 2) 348 1,17 (8,3) –2,0

Щодо споживання препаратів, на які було знижено ціни в рамках підписаної декларації, то у лютому 2026 р. воно знизилося на 16% у натуральному вираженні порівняно із аналогічним періодом 2025 р. У той же час загалом по ринку лікарських засобів зменшення споживання в упаковках становило 12%. Тобто зниження цін в аптеках не сприяло зростанню споживання лікарських засобів з визначених МОЗ переліків.

Реферування / декларування

12 лютого 2025 р. Верховною Радою України ухвалено Закон України № 4239-IX (далі — Закон), яким, серед іншого, передбачено створення Національного каталогу цін (далі — Нацкаталог). Згідно із Законом, передбачалося реферування всіх зареєстрованих в Україні лікарських засобів із подальшим декларуванням цін у Нацкаталозі. Постановою Кабінету Міністрів України (КМУ) від 4.04.2025 р. № 439 було затверджено порядки реферування, декларування та створення і управління Нацкаталогом.

Однак реферування показало, що більшість препаратів, які зареєстровані в Україні, не представлені на ринках референтних країн, і загалом вдалося прореферувати менше ніж 500 найменувань рецептурних лікарських засобів, з яких на ринку реалізується близько 150 препаратів. А на безрецептурні (ОТС) препарати реферування взагалі було скасовано, і щодо цих лікарських засобів використовувалася процедура декларування.

Щодо реферування, то загалом референтна ціна визначена для 137 одиниць складського обліку (Stock Keeping Unit — SKU) лікарських засобів, що реалізувалися на ринку у лютому 2026 р. При цьому на 78 SKU, які акумулюють 1,0% обсягів аптечного продажу ліків у грошовому вираженні, ціни було знижено. Вплив на ринок регуляції щодо реферування через зниження цін досить незначний та оцінюється на рівні –0,7% у лютому 2026 р. порівняно із лютим 2025 р. (таблиця). Споживання препаратів, які підпали під процедуру реферування та ціни на які було знижено в аптеках, у натуральному вираженні зменшилося на 5% у лютому 2026 р. порівняно із лютим 2025 р.

Таким чином, для більшості препаратів використовувалася процедура вільного декларування цін. Одним із критеріїв, який міг вплинути на зниження, — це обмеження ціни генериків на рівні 75% від задекларованої ціни відповідного оригінального лікарського засобу. У лютому 2026 р. зниження цін порівняно із лютим 2025 р. за цим критерієм фіксується для 257 SKU, які акумулюють 2,4% обсягів аптечного продажу ліків у грошовому вираженні. А вплив на ринок у лютому 2026 р. через зниження цін на такі препарати також оцінюється у –0,7% (таблиця).

Споживання генеричних препаратів, які підпали під процедуру декларування цін у Нацкаталозі на рівні не вище ніж 75% від задекларованої ціни відповідного оригінального лікарського засобу та ціни на які було знижено в аптеках до відповідного рівня, зменшилося на 3% у лютому 2026 р. порівняно із лютим 2025 р. Загалом на більшість препаратів, що реалізуються на українському фармринку, регуляції не вплинули, і для них використовувалася процедура вільного декларування цін. При цьому на деякі препарати ціни суттєво підвищилися. Загалом таких препаратів 120 SKU.

Тобто регуляція спрацювала в обидва боки. На окремі препарати держава примусила виробників знизити ціни, а іншим, навпаки, дала змогу їх підвищити. Також варто зауважити, що загалом задекларована в Нац­каталозі гранична роздрібна ціна вища за середньозважену роздрібну вартість 1 упаковки у лютому 2026 р. в середньому на 27% (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка середньозваженої роздрібної вартості 1 упаковки лікарських засобів, на які задекларована ціна станом на березень 2026 р., та середньозваженої граничної роздрібної ціни, задекларованої у Нац­каталозі цін

Вплив на ринок

Загалом у лютому 2026 р. на роздрібному фармацевтичному ринку реалізовувалося близько 9,6 тис. SKU на загальну суму 14,04 млрд грн. При цьому обсяги аптечного продажу лікарських засобів зменшилися на 6,8% у гривневому та на 11,9% у натуральному вираженні порівняно із лютим 2025 р. Загальний вплив на ринок від реферування / декларування та декларативного зниження цін у лютому 2026 р. порівняно із лютим 2025 р. становить –3,4%. Тобто половину зменшення обсягів аптечного продажу ліків у лютому 2026 р. зумовили регуляції. Інша половина — це зменшення споживання в упаковках, відсутність яскраво вираженого епідемічного сезону, зменшення наявного населення через міграцію та депопуляцію й інші фактори.

Висновки

Задекларованою метою впроваджених у 2025 р. були зниження та стабілізація цін на лікарські засоби та підвищення їх доступності для населення. Аналіз свідчить, що за процедурою реферування вдалося досягти зниження цін на 78 SKU лікарських засобів. Ще на 257 SKU знижено ціни через обмеження максимальної ціни на рівні 75% ціни відповідного оригінального лікарського засобу. Тобто із майже 10 тис. SKU, що реалізуються на ринку, ціни знижено на 335 SKU, які акумулюють 3,5% від загальних обсягів роздрібної реалізації ліків у лютому 2026 р.

При цьому загальне споживання лікарських засобів, на які було знижено ціни в аптеках в рамках регуляцій, у натуральному вираженні зменшилося на 14% у лютому 2026 р. порівняно із лютим 2025 р. при загальному зниженні споживання лікарських засобів в цей же період на 12%.

Декларативне зниження цін на визначені МОЗ переліки охопило більшу частку ринку. Препарати, що входять до цих переліків, акумулюють понад 8% аптечного продажу. Але, як вже зазначалося, це декларативне зниження, і на частину препаратів ціни вже повернулися на рівень лютого 2025 р., до того ж невідомо, скільки протримаються знижені ціни на інші препарати з переліків.

Щодо стабілізації цін на ліки, то як раніше, так і зараз вони відносно стабільні, в межах загальнодержавної інфляції згідно з даними Державної служби статистики. Але не можна сказати, що це заслуга регуляції. Адже, як свідчать дані, на більшість препаратів задекларовані ціни вищі, ніж ринкові. Тож це відбулося швидше завдяки виробникам та загальному тренду до зниження інфляції в країні.

Підсумовуючи, можна зазначити, що регуляція по суті не досягла своєї мети, збільшення споживання упаковок не досягнуто, тобто впливу на покращення стану здоров’я населення не відбулося. При цьому на її реалізацію витрачено значні ресурси як держави, так і фармкомпаній.

Тож вкотре наголошуємо, що найбільш ефективним механізмом зниження цін та підвищення доступності ліків для пацієнтів є розширення програми реімбурсації «Доступні ліки».

Cпоживання лікарських засобів, включених у програму реімбурсації та вартість яких відшкодовується державою, постійно зростає у натуральному вираженні (рис. 3), у той же час споживання невідшкодовуваних препаратів зменшується. Загалом частка споживання препаратів, включених у програму «Доступні ліки», від загальних обсягів роздрібної реалізації ліків збільшилася з 11,4% у березні 2021 р. до 13,7% у березні 2026 р. А для відшкодовуваних препаратів фіксується зростання з 6,7 до 10,6% відповідно.

Рис. 3. Динаміка обсягів аптечного продажу лікарських засобів, включених до програми реімбурсації, у натуральному вираженні у розрізі препаратів, вартість яких відшкодовується та не відшкодовується державою
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Додати свій

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті