Світло професії крізь випробування: VI Всеукраїнська фармацевтична конференція на Синевирі

Серед споконвічної величі карпатських пралісів, де сиві тумани обіймають вершини, а серце заповідного Синевиру б’ється в унісон із вічністю, розгорнулася подія, що вже увійшла в історію вітчизняної фармації. 21–22 травня 2026 р. відбулася не просто наукова подія, а народився потужний, доленосний вектор розвитку для всієї фармацевтичної спільноти нашої держави. VI Всеукраїнська науково-практична конференція з міжнародною участю «Українська фармація: вчора, сьогодні і завтра» відчинила свої двері не як звичайний майданчик для дискусій, а як справжній, величний маніфест незламності українського духу, тріумфу інтелекту та непохитної національної ідентичності.

Першочергово хотілося б відмітити того, завдяки кому ця подія отримала право на життя. Біля витоків цієї масштабної ініціативи стояв та стоїть її незмінний лідер та «архітектор» — завідувач кафедри медико-фармацевтичних дисциплін та безперервного професійного розвитку фармацевтів закладу вищої освіти «Донецький національний медичний університет», академік Національної академії наук (НАН) вищої освіти України, доктор фармацевтичних наук, професор В­іктор Хоменко, вітальне щире та надзвичайно емоційне слово якого цьогоріч першим пролунало у святковому залі готельного комплексу «Арніка». Переживши тривалу евакуацію в Європі (зокрема в Італії) та проаналізувавши тамтешній бюрократичний устрій «Дольче Віта», він протиставив йому особливий український менталітет, заснований на миттєвому розв’язанні проблем, взаємовиручці та особистих зв’язках. «Пандемія та війна частково зруйнували нашу першу, кулуарну фазу — фазу живого спілкування та обій­мів. Наша першочергова мета тут — відновити цей зв’язок, подивитися в очі один одному, об’єднатися. Тепер у нас немає іншого виходу, окрім як дзвонити, допомагати і підтримувати колег», — наголосив академік, задавши тон відкритості та справжньої сімейної атмосфери.

Тепло привітав учасників заступник директора Національного природного парку (НПП) «Синевир» з науково-дослідної роботи, кандидат біологічних наук Юрій Тюх, відзначивши, що проведення конференції на теренах парку вже стало чудовою, продуктивною традицією, яка надихає на нові творчі злети.

До вітального слова також приєдналася Ларис­а П­росяник, голова правління ГО «Вінницька обласна асоціація фармацевтів «КУМ ДЕО», заслужена працівниця фармації України, співорганізаторка заходу, зазначивши: «Наша Всеукраїнська науково-практична конференція сьогодні об’єднала науковців, виробників, практичних фармацевтів та громадських активістів. Але як представник практичної фармації хочу наголосити: всі наші зусилля ми повинні сконцентрувати на його величності Фармацевті. Підвищення престижу професії, розв’язання цілої низки соціальних питань, покращення фармацевтичної допомоги, забезпечення належної аптечної практики та дотримання Етичного кодексу фармацевта — ось наші спільні ключові завдання».

Окрему подяку організатори висловили партнерам, які тримають економічний та виробничий фронт у найтяжчі часи, — вітчизняним компаніям та організаціям: ТОВ «КУСУМ», ПрАТ «ФІТОФАРМ», АТ «СТОМА», ТДВ «ІНТЕРХІМ», АТ «Київський вітамінний завод», АТ «ЛЕКХІМ», Торгово-промисловій палаті України, аптечним мережам «Бажаємо здоров’я» та «9-1-1», медико-фармацевтичній фірмі «Гармонія-2000», а також незмінному інформаційному партнеру заходу — виданню «Щотижневик АПТЕКА».

1-й день: ключовий пріоритет — підтримка фармацевтичної галузі

Після офіційної вступної частини програму конференції продовжив потужний блок доповідей від представників віт­чизняного фармбізнесу, аптечного ритейлу та науковців.

Зокрема, виступ видатної представниці вітчизняної фармацевтичної науки, професорки кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, заслуженої діячки науки і техніки, докторки фармацевтичних наук, кандидатки економічних наук Алли Немченко став однією з ключових подій конференції, окресливши стратегічні орієнтири для галузі в умовах воєнного стану. Доповідачка чітко зазначила, що в часи глобальної нестабільності лікарські засоби є стратегічним ресурсом національної безпеки, а цінова політика набуває особливого соціально-політичного значення, оскільки вартість ліків наразі зростає швидше за реальні доходи громадян. Серед головних причин поточної цінової кризи доповідачкою було виділено високу залежність від імпорту, валютні коливання, недостатню прозорість собівартості ліків та фрагментарність державного моніторингу. Професорка гостро розкритикувала ігнорування наукових підходів регуляторними органами та використання некоректної термінології у програмних документах уряду. Важливою частиною доповіді стала презентація соціологічного дослідження, проведеного науковою школою професорки А. Нем­ченко серед 112 провідних експертів ринку. Опитування засвідчило стійкий професійний консенсус: понад 87% респондентів підтримують державне регулювання цін, вбачаючи в ньому насамперед інструмент забезпечення доступності ліків для пацієнта. Чинну модель регулювання та впровадження Національного каталогу цін спільнота сприймає «стримано-критично», оцінюючи її як лише частково ефективну через складність використання та слабку інтеграцію з іншими інформаційними системами. Аналіз також свідчить, що, попри ухвалення урядових постанов про заборону маркетингових угод та обмеження націнок, які тимчасово знизили вартість популярних препаратів, роздрібна ціна дешевого сегмента ліків згодом зросла майже на 38%, що підтверджує необхідність глибшого наукового обґрунтування реформ. Для подолання цінової кризи та успішної євроінтеграції наукова школа А. Немченко запропонувала 6 стратегічних кроків, серед яких розширення референтного ціноутворення, запровадження відкритого цифрового електронного (е-) моніторингу за європейським зразком, розвиток незалежної системи оцінки медичних технологій, всебічна підтримка вітчизняного виробника, міжнародна співпраця у сфері спільних пуб­лічних закупівель та жорсткий контроль маржинальності на етапі дистрибуції. Підсумовуючи, професорка А. Немченко зазначила, що головним завданням сучасної фармації є збереження професійних кадрів та відновлення повної довіри пацієнтів до національної політики у сфері охорони здоров’я.

Цікавими спостереженнями поділилася з присутніми Наталя Ткаченко, професорка, докторка фармацевтичних наук, завідувачка кафедри управління та економіки фармації Запорізького державного медико-фармацевтичного університету (ЗДМФУ). Вона відмітила, що однією з актуальних проблем сучасної клінічної практики є розсіяний склероз — хронічне запалення нервової системи, яке є головною причиною нетравматичної інвалідизації у осіб віком 20–40 років. В Україні через війну кількість таких пацієнтів серед цивільних та військових зросла з 21 до 29 тис., а їхні проблеми через дефіцит та вартість ліків лише загост­рилися. Доповідачка повідомила, що у світі цю кризу допомагає нівелювати залучення фармацевтів до команд підтримки. Що стосується України, то проведене опитування серед 121 пацієнта встановило, що оновлений у 2024 р. новий клінічний протокол медичної допомоги «Розсіяний склероз у дорослих» відкрив доступ до сучасного лікування та препаратів, проте держава покриває лише 75% міжнародного переліку, і хворі продовжують стикатися з бар’єрами на всіх етапах — від складної діагностики до браку реабілітації. Третина пацієнтів порушує режим терапії через забудькуватість, хоча безкоштовне забезпечення ліками від держави підвищує прихильність до лікування втричі. Водночас понад 65% опитаних прагнуть додаткової допомоги від працівників аптек. З огляду на отримані результати дослідження Н. Ткаченко підтримує пропозицію щодо створення спеціалізованих аптечних центрів підтримки осіб із хронічними захворюваннями.

Зі свого боку Олена Роїк, кандидатка фармацевтичних наук, доцентка кафедри промислової фармації Київського національного університету технологій та дизайну (КНУТД), наголосила на важливості напрямку промислової фармації як стратегічно важливого напрямку для безпеки України. Проте, як зауважила доповідачка, наразі галузь постала перед критичним викликом — гострим кадровим дефіцитом. На прикладі КНУТД, де понад 20 років під керівництвом професора В. Страшного готують фахівців, видно потужний науковий потенціал: тут розробляють полімерні системи, раневі пов’язки, захист від хімічної зброї та впроваджують гуманні методи тестування косметики, наприклад, тест на хоріон-алантоїсній оболонці курячого ембріона (Hen’s Egg Test on the Chorioallantoic Membrane — HET-CAM). Попри запити та потреби ринку, через жорсткі регуляторні бар’єри, як-от іспити «КРОК» та завищений пороговий бал, на цю спеціальність по всій країні зараховано лише 30 осіб. Для подолання кризи кафедра спільно з Комітетом охорони здоров’я при Торгово-промисловій палаті (ТПП) (під керівництвом В. Страшного) та ГО «КУМ ДЕО» ініціювали низку круглих столів, досягши першої «перемоги» — зниження вступного бала зі 150 до 140.

Наступна доповідь К­остянтина Косяченка, доктора фармацевтичних наук, професора, завідувача кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, була присвячена стратегічному вибору України між комерційною девальвацією професії та переходом до сучасної клінічної моделі, де фокус зміщується з продукту на пацієнта. Еволюція фармації та світові стандарти Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) потребують розширення ролі фармацевта як критичного бар’єра на шляху медичних помилок, адже щорічно у світі фіксуються мільйони смертей через відсутність доступу до лікування, а економічні втрати від неправильного застосування ліків сягають мільярдів доларів. Попри успішний закордонний досвід, де клінічні фармацевти інтегровані в медичні команди, здійснюють моніторинг терапії і навіть виписують рецепти, в Україні фіксується парадокс: очікування фахової допомоги стикаються з жорсткою дерегуляцією, комерціалізацією аптечного бізнесу та кадровим дефіцитом, посиленим війною. Тому доповідач з пересторогою ставиться до спроб розв’язати ключові проблеми галузі за допомогою дозволу продажу ліків на автозаправних станціях (АЗС) та заміщення фармацевтів медичними сестрами. Водночас для системного подолання кризи та захисту пацієнтів, за словами доповідача, резонно було б змінити парадигму оплати праці — перейти від стимулювання обсягів продажу до європейської практики фінансової винагороди за безпосереднє надання клінічних консультацій. Ключовими етапами архітектури майбутніх змін мають стати розробка та фінансування повноцінного закону про фармацевтичну діяльність, який юридично закріпить клінічний статус фахівця та запровадить концепцію «сімейного фармацевта». Також необхідно синхронізувати вітчизняні стандарти фармацевтичної допомоги з оновленими клінічними протоколами лікування, інтегрувати Державний реєстр лікарських засобів України із Національним каталогом цін та забезпечити повну цифровізацію галузі через систему еHealth. Серед іншого, підсумовуючи свій перший досвід створення презентації за допомогою штучного інтелекту, К. Косяченко наголосив, що цифрові інструменти й телефармація мають стати лише «помічниками» в ухваленні рішень.

Богдан Громовик, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри організації і економіки фармації Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького, у своїй доповіді зазначив, що сучасна державна політика в галузі фармації тривалий час залишалася декларативною. Паралельно галузь переживає глибоку кризу освіти через безконтрольне відкриття непрофільних факультетів, масове поширення заочної форми та катастрофічне зменшення кількості вступників. Б. Громовик озвучив прогнози штучного інтелекту до 2035 р., де майбутнє фармації чітко розділяється на 2 сценарії: оптимістичну трансформацію фахівця у клінічного експерта й сімейного консультанта або песимістичну втрату професії як інституційної складової суспільства. Тому, щоб уникнути кадрового колапсу, держава, наукова спільнота та бізнес мають негайно розпочати діалог.

Сьогодні як ніколи цивільна та військова медицина і фармація діють як єдиний незламний фронт, що зумовило масштабне перезавантаження всієї системи підготовки профільних кадрів для Збройних сил України, про яке розповів О­лександр Шматенко, начальник кафедри військової фармації Української військово-медичної академії, доктор фармацевтичних наук, професор. Він розповів, що сучасна модель оборонної освіти базується на 3 стратегічних китах: інтеграції військових кафедр у цивільні виші, вишколі кадрових офіцерів в Українській військово-медичній академії та оперативній адаптації мобілізованих спеціалістів. Важливим кроком реформи стало обов’язкове включення військових курсів тактичного рівня до цивільних освітніх програм закладів вищої освіти, що дозволяє випускникам-фармацевтам одразу здобувати первинне звання молодшого лейтенанта. Це критично важливо, оскільки інтенсивні програми прискореного навчання (від 22 днів до 4 міс) допомагають подолати дефіцит кадрів і рятують фахівців від нецільового призначення на рядові посади бойових медиків, натомість скеровуючи їх завіду­вати аптеками та медичними складами. Задля максимальної економії державних коштів та ефективності процесу мережа військових кафедр наразі глобально оптимізується шляхом створення потужних базових центрів, які готуватимуть студентів усіх медичних та фармацевтичних факультетів регіону.

2-й день: фармація на перетині науки та практики

Наступний день заходу виявився не менш насиченим та захопливим, запропонувавши учасникам динамічний та глибокий аналіз актуальних досліджень у фармації. Серед обговорюваних тем — технологічні аспекти виготовлення інноваційних мікроголкових систем доставки ліків методом 3D-друку, аналіз бар’єрів доступності та зміни прихильності пацієнтів до лікування в умовах цінової нестабільності, безпека, еволюція та стандартизація сировини, складні нюанси безпеки лікарських засобів рослинного походження, поява збудників нових емерджентних інфекцій тощо. На завершення доповідачі окреслили виклики та перспективи регуляторної політики біосимілярів, а також порушили важливі практичні запитання — від українських перспектив європейського досвіду професійного представництва до загартованої реаліями адаптації медичної логістики.

Фінальним акордом наукової події став підсумковий круглий стіл «Актуальні питання фармації», який гостинно прийняв конференц-зал готельного комплексу «Арніка», об’єднавши учасників для відкритого діалогу, підбиття підсумків та формулювання стратегічних рішень, що визначатимуть вектор розвитку фармацевтичної галузі на найближче майбутнє. Своєю чергою, напрацьовані під час заходу рекомендації та резолюції стануть вагомим внеском у розвиток вітчизняної системи охорони здоров’я та науки.

Конференція на Синевирі офіційно добігла кінця, залишивши по собі потужний багаж ідей, напрацьованих алгоритмів та міцних професійних зв’язків, та вкотре довела: українська фармацевтична спільнота — це моноліт, який неможливо розбити жодними ракетами чи блекаутами. Фармація тримає свій фронт, впевнено крокуючи в завтрашній день під синьо-жовтим стягом вільної України!

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!