Кабінет міністрів України Постанова від 11 липня 2002 р. № 955

Відповідно до статті 7 Основ законодавства України про охорону здоров’я, з метою реалізації прав громадян України на безоплатну медичну допомогу Кабінет Міністрів України

ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Програму подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, що додається.

2. Міністерству охорони здоров’я за погодженням з Міністерством фінансів і Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції розробити і затвердити методичні рекомендації щодо формування та економічного обгрунтування регіональних програм подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги.

3. Рекомендувати Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям на основі розроблених методичних рекомендацій розробити і затвердити регіональні програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги.

ПРОГРАМА
подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги

1. Загальна частина

Медична допомога — це вид діяльності, який включає комплекс заходів, спрямованих на оздоровлення та лікування пацієнтів у стані, що на момент її надання загрожує життю, здоров’ю і працездатності та здійснюється професійно підготовленими працівниками, які мають на це право відповідно до законодавства.

Цією Програмою, розробленою на підставі базових показників формування витрат на охорону здоров’я в бюджетах усіх рівнів, визначається перелік видів медичної допомоги, яка подається населенню безоплатно, обсяги безоплатної медичної допомоги, нормативи фінансування охорони здоров’я на 1 жителя, які забезпечують подання гарантованих обсягів медичної допомоги.

У разі необхідності Програма переглядається щороку в місячний термін після затвердження Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням обсягів асигнувань на охорону здоров’я, затверджених у державному бюджеті та врахованих при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами.

На основі Програми і методичних рекомендацій щодо порядку формування та економічного обгрунтування регіональних програм подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, що затверджуються МОЗ (далі — методичні рекомендації), органи виконавчої влади розробляють і затверджують регіональні програми подання громадянам гарантованої державою безоплатної медичної допомоги, якими можуть передбачатися додаткові обсяги подання та види медичної допомоги за рахунок коштів місцевих бюджетів.

2. Перелік видів безоплатної медичної допомоги

Державними та комунальними закладами охорони здоров’я подається безоплатна медична допомога таких видів:

швидка та невідкладна — на догоспітальному етапі станціями (відділеннями) швидкої медичної допомоги, пунктами невідкладної медичної допомоги у стані, що загрожує життю людини;

амбулаторно-поліклінічна;

стаціонарна — у разі гострого захворювання та в невідкладних випадках, коли потрібні інтенсивне лікування, цілодобовий медичний нагляд та госпіталізація, в тому числі за епідемічними показаннями, дітям, вагітним та породіллям, хворим за направленнями медико-соціальних експертних комісій, лікарсько-консультативних комісій;

невідкладна стоматологічна допомога (у повному обсязі — дітям, інвалідам, пенсіонерам, студентам, вагітним, жінкам, які мають дітей до 3 років);

долікарська медична допомога сільським жителям;

санаторно-курортна допомога інвалідам і хворим у спеціалізованих та дитячих санаторіях;

утримання дітей у будинках дитини;

медико-соціальна експертиза втрати працездатності.

Безоплатна медична допомога перелічених видів подається дозволеними до застосування в Україні методами діагностики та лікування (відповідні протоколи, стандарти), включаючи лікарські засоби, кров та її компоненти і препарати, апаратуру, лабораторні та інші дослідження з використанням наявної матеріально-технічної бази.

Держава гарантує подання медичної допомоги, передбаченої державними цільовими програмами.

3. Обсяг медичної допомоги

Обсяг медичної допомоги, що подається населенню безоплатно, розраховується на підставі нормативів подання амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної і швидкої медичної допомоги, з розрахунку на 1 тис. чоловік, протягом року одним закладом охорони здоров’я.

Програму розроблено з використанням таких нормативів:

1) амбулаторно-поліклінічна допомога.

Показник обсягу подання амбулаторно-поліклінічної допомоги визначається кількістю відвідувань на 1 тис. чоловік;

2) стаціонарна медична допомога.

Показник обсягу стаціонарної допомоги визначається кількістю ліжко-днів на 1 тис. чоловік, кількістю випадків госпіталізації на 1 тис. чоловік, середньою тривалістю перебування одного хворого в стаціонарі;

3) швидка медична допомога.

Показник обсягу надання швидкої медичної допомоги визначається кількістю викликів на 1 тис. чоловік.

Обсяги подання медичної допомоги визначаються згідно з методичними рекомендаціями.

4. Нормативи фінансування охорони здоров’я

Нормативи фінансування охорони здоров’я на 1 жителя — це показники, що визначають розміри коштів для компенсації витрат на подання безоплатної медичної допомоги з розрахунку на 1 жителя згідно з бюджетними асигнуваннями на охорону здоров’я, які щороку затверджуються Верховною Радою України.

Нормативи фінансування на 1 жителя формуються органами виконавчої влади на підставі визначених ними показників вартості подання медичної допомоги за її видами згідно з методичними рекомендаціями.

Розрахунки показників вартості медичної допомоги здійснюються згідно з методичними рекомендаціями.