Проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки»

01 Серпня 2012 5:52 Поділитися

Подання законопроекту
від 27.07.2012 р.

Відповідно до статті 93 Конституції України Кабінет Міністрів подає в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки».

Представлятиме проект Закону у Верховній Раді перший заступник Міністра охорони здоров’я Моісеєнко Раїса Олександрівна.

Додаток: 1. Текст законопроекту

2. Проект постанови Верховної Ради на 1 арк.

3. Пояснювальна записка на 4 арк.

4. Текст зазначених документів в електронній формі.

Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012–2016 роки»

1.Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2012 — 2016 роки» (далі — акт) розроблено на виконання Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» та у зв’язку із закінченням дії Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 — 2011 роках. За період дії зазначеної програми показники захворюваності, поширеності, смертності від туберкульозу знизилися, однак, залишаються високими. У 2011 році захворюваність на туберкульоз, його поширеність та смертність від туберкульозу в Україні становила, відповідно 67,2; 155,3 та 15,3 випадків на 100 тис. населення. За оцінками ВООЗ в Україні мультирезистентну форму мають 16% хворих з новими випадками та 44% хворих з повторними випадками туберкульозу, що на тепер становить близько 7000 хворих. У країні реєструються випадки майже невиліковного туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю, кількість яких стрімко збільшується. Одночасно із зростаючою епідемією ВІЛ/СНІД, що має тенденцію до генералізації через статевий шлях передачі, швидко зростає і частка пацієнтів із ко-інфекцією туберкульоз/ВІЛ-інфекція (ТБ/ВІЛ), кількість яких у 2011 році становила 13,6% від загального числа хворих з новими випадками туберкульозу. Особливу небезпеку становить поєднання мультирезистентного туберкульозу з ВІЛ-інфекцією серед уразливих до інфікування ВІЛ груп населення. Так, за даними пілотного проекту ВООЗ у Донецькій області (2006 р.) 58% ув’язнених з ко-інфекцією ТБ/ВІЛ мали мультирезистентну форму туберкульозу.

У зв’язку з цим виникла нагальна потреба у розробці нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012 — 2016 роках, спрямованої на запобігання поширенню туберкульозу.

2. Мета і шляхи її досягнення

Головною метою розробки нової Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2012 — 2016 роках є подальше поліпшення епідемічної ситуації в напрямку зменшення загальної кількості хворих на туберкульоз, зниження захворюваності та смертності від туберкульозу, від ко-інфекції ТВ/ВІЛ, зниження темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на принципах забезпечення загального та рівного доступу населення до якісних послуг з профілактики, діагностики та лікування туберкульозу.

3. Правові аспекти

Нормативно-правовими актами у даній сфері правового регулювання є:

Конституція України; Закони України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 — 2011 роках».

4.Фінансово-економічне обґрунтування

Фінансування Програми здійснюватиметься в межах видатків, передбачених у державному бюджеті головним розпорядником коштів — виконавцям Програми, за рахунок коштів бюджетів Автономної республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, а також інших джерел, не заборонених законодавством. Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявності коштів.

5. Позиції заінтересованих органів

Проект акта стосується міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які будуть виконавцями Програми, насамперед, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України, Державної пенітенціарної служби України.

6. Регіональний аспект

Проект стосується питання розвитку адміністративно — територіальних одиниць, оскільки облдержадміністрації є співвиконавцями Програми.

7. Запобігання корупції

У проекті акта відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект акта розміщено на сайті Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань (http://dssz.gov.ua) для громадського обговорення.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект акта буде надіслано Спільному представницькому органу всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів та соціального діалогу на національному рівні та Спільному представницькому органу сторони роботодавців на національному рівні.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект акта не є регуляторним актом.

11. Прогноз результатів

Виконання Програми дасть змогу досягти Цілей Розвитку Тисячоліття як складової національної довгострокової стратегії розвитку, а саме цілі 6 «Обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і започаткування тенденції до скорочення їх масштабів», знизивши захворюваність та смертність від туберкульозу відповідно до 64,0 та 14,0 випадків на 100 тис. населення.

Реалізація Програми також дасть змогу:

зменшити відсоток хворих на мультирезистентний туберкульоз серед нових випадків захворювання;

забезпечити виліковування 70% хворих з новими випадками туберкульозу;

забезпечити 100% хворих з новими випадками мультирезистентного туберкульозу повноцінним лікуванням;

покращити доступ до лікування уразливих груп населення шляхом впровадження ДОТС стратегії в усіх регіонах України;

знизити кількість хворих з повторним лікуванням та зменшити відсоток хворих, що відірвались від лікування;

запровадити ефективну систему боротьби з туберкульозом у закладах пенітенціарної системи;

стабілізувати рівень смертності від ко-інфекції ТБ/ВІЛ на 10% шляхом забезпечення мультидисциплінарного підходу надання медичної допомоги пацієнтів з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією;

забезпечити якісне надання медичних послуг на рівні первинної медичної ланки, у тому числі покращити виявлення туберкульозу за допомогою мікроскопії мазка мокротиння;

покращити діагностику звичайного та мультирезистентного туберкульозу у закладах охорони здоров’я та пенітенціарної системи;

зміцнити матеріально-технічне і кадрове забезпечення протитуберкульозної служби, в тому числі профільних кафедр та науково-дослідних інститутів;

інтегрувати діяльність протитуберкульозної служби із діяльністю закладів первинної та вторинної ланок охорони здоров’я, санітарно-епідеміологічної служби, покращити взаємодію з зацікавленими сторонами, зокрема органами виконавчої влади (службами внутрішніх справ, виконання покарань, міграції, соціального захисту, ветеринарної служби тощо) щодо профілактики і виявлення туберкульозу;

втілити державну систему моніторингу заходів протидії туберкульозу та забезпечити роботу державного електронного реєстру хворих на туберкульоз;

здійснити соціальну мобілізацію щодо боротьби зі стигмою та дискримінацією, що пов’язані з туберкульозом та ВІЛ-інфекцією, налагодити систему інформування про стан та успіхи боротьби з туберкульозом.

Віце-прем’єр-міністр України, Міністр охорони здоров’я України Р.В. Богатирьова

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

Закон УкраЇни
Про затвердження Загальнодержавної цільової
соціальної програми протидії захворюванню
на туберкульоз на 2012—2016 роки

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки, що додається.

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Голова Верховної Ради України

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА
протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

Поширення туберкульозу становить загрозу національній безпеці країни, є однією з причин втрати працездатності, здоров’я, причиною інвалідності та смертності населення, свідчить про проблеми бідності, соціальної нерівності та потребує постійного збільшення обсягу видатків з державного бюджету.

Україна посідає друге місце після Російської Федерації серед країн Європейського регіону за показниками захворюваності на туберкульоз.

У 2011 році показники захворюваності на туберкульоз, його поширеності та смертності від нього становили відповідно 67,2; 155,3 і 15,3 випадку на 100 тис. населення. За оцінкою ВООЗ, в Україні на мультирезистентну форму туберкульозу хворіють 16 відсотків осіб, у яких виявлено нові випадки, та налічується 44 відсотки хворих з повторними випадками туберкульозу, що становить близько 7000 хворих. Реєструються випадки майже невиліковного туберкульозу з розширеною медикаментозною резистентністю, кількість яких стрімко збільшується. Особливу небезпеку становить поєднання мультирезистентного туберкульозу з ВІЛ-інфекцією серед уразливих до ВІЛ-інфекції груп населення.

Високий рівень захворюваності та поширення мультирезистентного туберкульозу зумовлений несвоєчасним виявленням і неналежним лікуванням хворих на активну форму туберкульозу, недостатнім фінансуванням, кадровою кризою, недосконалістю лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу, низькою мотивацією населення до своєчасного звернення за медичною допомогою та недостатній доступ уразливих верств населення до медичних послуг.

Світовий досвід свідчить, що для усунення проблем, пов’язаних з туберкульозом, необхідно забезпечити реалізацію державної політики у сфері профілактики, своєчасного виявлення та лікування хворих шляхом об’єднання зусиль органів державної влади та громадськості.

Мета Програми

Метою Програми є поліпшення епідемічної ситуації в напрямі зменшення кількості хворих на туберкульоз, зниження рівня захворюваності та смертності від нього, ко-інфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція), темпів поширення мультирезистентного туберкульозу шляхом реалізації державної політики, що ґрунтується на принципах забезпечення загального та рівного доступу населення до високоякісних послуг з профілактики, діагностики і лікування туберкульозу.

Шляхи та способи розв’язання проблеми

На сьогодні існує кілька варіантів розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає здійснення закупівлі високовартісного обладнання і препаратів для своєчасного діагностування та лікування хворих на туберкульоз, у тому числі мультирезистентний, та контролю за станом захворювання на туберкульоз із застосуванням механізму контрольованого лікування за коротким курсом під безпосереднім наглядом медичних працівників, адаптованого до національної системи протидії туберкульозу та особливостей його епідемії.

Другий, оптимальний варіант передбачає формування нових елементів системи протидії захворюванню на туберкульоз, зокрема запровадження комплексного підходу до протидії епідемії туберкульозу шляхом підвищення ефективності стратегії, спрямованої на її зупинення.

Зазначена стратегія розроблена ВООЗ та реалізується у країнах, в яких зареєстровано високий рівень захворюваності на туберкульоз (країни Східної Європи, Південно-Східної Азії, Африки, Західно-Тихоокеанського регіону).

Результати реалізації зазначеної стратегії в країнах Прибалтики, Республіці Білорусь, Казахстані, Румунії підтвердили її ефективність та значне зниження рівня захворюваності і смертності від туберкульозу. Так, рівень захворюваності на туберкульоз в Латвії з 2006 по 2010 рік знизився з 62 випадків на 100 тис. населення до 45 випадків, у Казахстані за відповідний період — з 204 до 163 випадків, в Республіці Білорусь — з 53 до 39 випадків, в Румунії — з 155 до 125 випадків на 100 тис. населення.

Розв’язання проблеми можливе шляхом виконання протягом 2012—2016 років таких завдань:

реформування системи надання протитуберкульозної допомоги, зокрема максимальне наближення медичних послуг до хворого, інтеграція надання медичної допомоги, що забезпечить доступ населення до послуг з діагностики, лікування туберкульозу та догляду за хворими;

утворення відділень для паліативної та хоспісної медицини, лікування хіміорезистентного туберкульозу, розвитку системи амбулаторної допомоги;

розширення можливостей лабораторної мережі з мікробіологічної діагностики туберкульозу для виявлення всіх випадків захворювання шляхом оптимізації кількості лабораторій першого та третього рівня;

запровадження здійснення протиепідемічних заходів, спрямованих на запобігання поширенню захворювання на туберкульоз у закладах охорони здоров’я, місцях довгострокового перебування осіб і проживання хворих на туберкульоз та зміцнення матеріально-технічної бази протитуберкульозних закладів;

удосконалення механізму надання індивідуальної протитуберкульозної допомоги;

безперебійне забезпечення закладів охорони здоров’я, що здійснюють лікування хворих на туберкульоз у стаціонарних та амбулаторних умовах, протитуберкульозними лікарськими засобами, зокрема широке застосування препаратів із фіксованими дозами;

підвищення якості контрольованого лікування туберкульозу через розширення мережі кабінетів контрольованого лікування в закладах охорони здоров’я та впровадження елементів такого лікування в систему первинної медичної допомоги;

забезпечення узгодженого функціонування систем протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу стосовно виявлення випадків захворювання на туберкульоз, своєчасного діагностування мультирезистентного туберкульозу, розширення профілактичного лікування латентної туберкульозної інфекції у осіб, що живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;

посилення взаємодії і координації діяльності МОЗ, Національної академії медичних наук, Мінсоцполітики, МОНмолодьспорту, ДПтС та інститутів громадянського суспільства з питань своєчасної діагностики і лікування хворих на туберкульоз, зокрема мультирезистентний, осіб, що належать до груп ризику, у тому числі бездомних осіб та осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі, а також організації контрольованого лікування осіб, хворих на активну форму туберкульозу, що звільнилися з місць позбавлення волі;

модернізація системи надання стаціонарної медичної допомоги затриманим за підозрою у вчиненні злочинів та взятим під варту особам, хворим на активну форму туберкульозу;

модернізація системи моніторингу та оцінки виконання Програми, роботи закладів охорони здоров’я на центральному та регіональному рівні, зокрема здійснення підготовки та проведення навчання відповідних фахівців, удосконалення звітно-облікових форм та індикаторів ефективності роботи, забезпечення функціонування електронного реєстру осіб, хворих на туберкульоз;

залучення громадських організацій до активної участі у протидії захворюванню на туберкульоз, забезпечення захисту населення, що має обмежений доступ до медичної допомоги, формування у суспільстві толерантного ставлення до осіб, хворих на туберкульоз, і ВІЛ-інфікованих осіб та запобігання їх дискримінації в системі закладів охорони здоров’я;

сприяння створенню належних умов для ефективної реалізації потенціалу та розвитку об’єднань громадян, які провадять діяльність у сфері протидії туберкульозу;

удосконалення системи післядипломної освіти у галузі фтизіатрії, обміну досвідом на національному та міжнародному рівні шляхом утворення ресурсних центрів та оновлення програм навчання;

підвищення рівня поінформованості населення з питань запобігання захворюванню на туберкульоз шляхом проведення лекцій, бесід, телепередач, розповсюдження соціальної реклами.

Прогнозовані обсяги фінансування Програми наведені в додатку 1.

Завдання та заходи Програми наведені в додатку 2.

Очікувані результати виконання Програми наведені в додатку 3.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми дасть змогу:

обмежити поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу і знизити рівень захворюваності на туберкульоз та смертності від нього відповідно до 64 і 14 випадків на 100 тис. населення;

досягти зниження щороку не менш як на 1 відсоток рівня захворюваності та смертності від туберкульозу;

запобігти поширенню мультирезистентного туберкульозу;

знизити показник частоти переривання лікування до 10 відсотків, довести кількість виявлених із застосуванням методу мікроскопії мазка мокротиння випадків захворювання на туберкульоз серед осіб, що вперше захворіли, до 50 відсотків;

удосконалити систему надання населенню протитуберкульозної допомоги, підготовки і перепідготовки медичних працівників з питань профілактики і діагностики туберкульозу та лікування хворих;

забезпечити залучення понад 80 відсотків медичних працівників до навчання за програмами, що відповідають міжнародним стандартам;

забезпечити своєчасне виявлення хворих на туберкульоз;

сформувати систему лабораторного контролю за якістю протитуберкульозних препаратів;

забезпечити повне одужання 70 відсотків хворих, яким вперше встановлено діагноз туберкульозу;

зменшити кількість хворих, що лікуються повторно та перервали курс лікування;

знизити рівень смертності від ко-інфекції (туберкульоз/ВІЛ-інфекція) на 10 відсотків шляхом застосування мультидисциплінарного підходу до надання медичної допомоги таким хворим.

Обсяг та джерела фінансування Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів, що передбачаються у державному бюджеті, гранту Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією, інших джерел.

Обсяг фінансування Програми з державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявних коштів.

Додаток 1
до Програми

ПАСПОРТ
Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії
захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1341.

2. Програма затверджена Законом України від______№_____.

3. Державний замовник — МОЗ.

4. Керівник Програми — Голова Держслужби соцзахворювань.

5. Відповідальні виконавці: МОЗ, Держслужба соцзахворювань, ДПтС, Національна академія медичних наук, Міноборони, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

6. Строк виконання Програми: 2012—2016 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:

Джерела фінансування Обсяг фінансування У тому числі за роками (тис. гривень)
2012 2013 2014 2015 2016
Усього 1830762,17 364245,7 353881,43 439566,46 394791,39 278277,19
У тому числі
Кошти державного бюджету 1236478,4 199546,43 241305,87 254037,27 263311,64 278277,19
Кошти Глобального фонду 592283,77 162699,27 112575,56 185529,19 131479,75
Інші джерела 2000 2000

Додаток 2
до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії
захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

Додаток 3

до Програми

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми
протидії захворюванню на туберкульоз на 2012—2016 роки

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті