Болонський процес: як навчатимемо медиків і фармацевтів?

14–15 квітня 2005 р. у Тернопільському державному медичному університеті ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України відбулася науково-методична конференція «Досвід впровадження основних засад Болонського процесу в систему вищої медичної (фармацевтичної) освіти». В ці дні тут зібралися представники медичної та фармацевтичної громадськості, МОЗ та Міністерства освіти і науки України, освітяни та науковці. Питання щодо підписання Україною Болонської конвенції, яка передбачає реформування системи вищої освіти згідно з міжнародними стандартами, набувають особливої актуальності після проголошення курсу на євроінтеграцію пріоритетним шляхом розвитку нашої держави. Це пояснює інтерес до конференції представників засобів масової інформації, яких також було в залі чимало. Не оминув увагою цей захід і «Щотижневик АПТЕКА». Ця публікація пропонується читачам, яким не байдуже майбутнє вітчизняної вищої медичної та фармацевтичної освіти, а значить — подальший розвиток української системи охорони здоров’я загалом.

На правах господаря конференцію відкрив ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України Леонід Ковальчук. У вітальному слові він зазначив, що сьогодні перед працівниками вітчизняної системи медичної та фармацевтичної освіти стоїть багато завдань, першочерговим з яких можна вважати реформування методології навчання, контролю знань та їх оцінювання у студентів медичних та фармацевтичних вузів згідно з вимогами Болонського процесу. Наша держава має підписати Болонську декларацію найближчим часом у м. Бергені (Норвегія), а до 2010 р., як заплановано, в українських вузах має завершитись запровадження її положень. Після цього міжнародна комісія прийматиме рішення, чи відповідає якість навчання у кожному з вузів, у тому числі і тих, що належать до системи охорони здоров’я, вимогам Болонського процесу. Від цього, в свою чергу, залежатиме визнання українських дипломів на міжнародному ринку праці.

Перші конкретні кроки з реформування системи вітчизняної медичної та фармацевтичної освіти буде зроблено в цьому році: з 1 вересня студенти першого курсу медичних та фармацевтичних вузів будуть навчатись з урахуванням деяких положень Болонського процесу. Як зазначив доповідач, рушійною силою відповідних змін має стати підвищення мотивації до засвоєння нових знань і навичок у студентів, яким, окрім того, буде надано право самостійно планувати та коректувати деякі складові навчальної програми відповідно до власних пріоритетів. При цьому важливо пам’ятати, що подібна свобода вибору також покладатиме на студентів особливу відповідальність за рівень своїх знань. Завершуючи виступ, Л. Ковальчук побажав присутнім плідної праці та зазначив, що в межах однієї конференції вирішити всі питання, пов’язані з реформуванням системи освіти, неможливо, тому працівники очолюваного ним вузу з радістю візьмуть участь в організації нових зустрічей для обговорення цього питання.

Далі слово було надано Олександрові Волосовцю, начальнику Управління науки та освіти МОЗ України. На його думку, запровадження засад Болонського процесу має стати одним із основних шляхів вирішення багатьох проблем, що постали перед вищою медичною та фармацевтичною школою. О. Волосовець докладно зупинився на недоліках сучасної вітчизняної медичної та фармацевтичної освіти, які стають на заваді її інтеграції до загальноєвропейської системи освіти, та окреслив шляхи її реформування згідно з вимогами Болонського процесу. Так, сучасний рівень підготовки фахівців у вищих медичних навчальних закладах багато в чому не відповідає європейським стандартам, при цьому вкрай слабкою ланкою є практична підготовка випускників. Також недостатні знання студентів у сфері фундаментальних наук та сучасних технологій, низький рівень комп’ютерної грамотності та знання іноземних мов серед викладачів і студентів. У зв’язку з цим з 2005 р. до переліку вступних іспитів до медичних та фармацевтичних вузів планується ввести іноземну мову. В умовах ринкової економіки незнання випускниками законів ринку, їх невміння розрахувати вартість наданих медичних послуг, відсутність у більшості з них організаторських та менеджерських навичок може стати на заваді запровадженню нових форм господарювання у вітчизняних лікувально-профілактичних закладах та інтенсифікації розвитку приватної ланки медико-фармацевтичної галузі. Одним із найактуальніших питань вітчизняної системи охорони здоров’я також залишається кадрове забезпечення вищої медичної та фармацевтичної школи: понад 25% викладачів та 43% завідуючих кафедрами досягли пенсійного віку. Ще гірша ситуація у закладах післядипломної освіти, де ці показники вищі у 1,5 рази.

Головною передумовою виникнення більшості вказаних проблем зазвичай є не лише низький рівень фінансування вітчизняної системи охорони здоров’я, а й нераціональний розподіл і використання адміністраціями вузів виділених коштів. Так, при затвердженні кошторисів вищим навчальним закладам перевага інколи надається видаткам на капітальне будівництво, а не поліпшенню технічної бази та матеріальному заохоченню працівників. Тому, як зазначив доповідач, сподіватись на суттєве покращання ситуації в вітчизняній системі охорони здоров’я, вищій медичній та фармацевтичній освіті можна лише після зростання зацікавленості медичних працівників, студентів та викладачів у підвищенні професійного рівня. Однією з головних умов цього є суттєве підвищення оплати праці та стипендій. Якщо цього не зробити, то, за словами О. Волосовця, сучасний типовий портрет працівника медичної галузі — «жінка старша 50 років, заробітна плата якої нижча прожиткового мінімуму», — ще тривалий час залишатиметься «візитною карткою» вітчизняної медицини. Тому, на думку доповідача, освіта та якість життя за європейськими стандартами мають стати взірцем розвитку не тільки української системи охорони здоров’я, а й держави загалом.

Після короткої характеристики деяких аспектів діяльності української системи вищої медико-фармацевтичної освіти О. Волосовець навів основні положення Болонського процесу та охарактеризував особливості їх запровадження в Україні.

Леонід Ковальчук, ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, відкриває конференцію

Леонід Ковальчук, ректор Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського МОЗ України, відкриває конференцію

Болонська конвенція, насамперед, передбачає утворення у Європі єдиного освітнього і наукового простору з єдиними рівнями та стандартами підготовки спеціалістів. «Освіта повинна бути вільною!» — девіз Болонського університету (Італія), що став не тільки одним із провідних навчальних закладів Європи, а й «ідеологом» створення універсальної та ефективної європейської системи освіти, яка б дозволила кожній людині пізнавати найцінніше, що досягла світова наука.

Які ж зміни мають відбутись у системі вітчизняної вищої медичної та фармацевтичної освіти згідно з вимогами Болонського процесу? Рушійними силами реформування має стати поширення практики тестового контролю рівня знань студентів та проведення практично орієнтованих державних іспитів. У новому навчальному плані для вузів системи охорони здоров’я передбачено запровадження кредитно-модульного принципу викладання, розширення до 40% обсягу самостійної роботи студента під контролем викладача, приведення номенклатури навчальних предметів до європейських стандартів, скорочення кількості годин гуманітарних дисциплін. У медичних вузах до 6 курсу проводитиметься навчання за напрямком «медицина». Буде ліквідовано сесії в їх класичному варіанті (замість них розширять програму тестового контролю знань студентів протягом семестрів), а сестринську та лікарську практику — включено до розкладу занять. Новий навчальний план в цілому має забезпечити підвищення мотивації студентів до навчання протягом усього періоду підготовки, розширення переліку елективних циклів, об’єктивізацію оцінки та використання більш широкої шкали оцінювання знань студентів, запровадження між ними здорової конкуренції в навчанні, розподіл навчального матеріалу на модулі з відповідною перевіркою якості його засвоєння. Таким чином навчання в медичних та фармацевтичних вузах має стати проблемно-орієнтованим, його переваги мають допомогти підвищити ефективність засвоєння студентами навчальних дисциплін, дозволять їм брати безпосередню участь в організації навчання та, мабуть, найголовніше — навчити їх вчитись.

Як зазначив О. Волосовець, першими конкретними кроками з виконання вимог Болонського процесу стане завершення апробації в вітчизняних медичних та фармацевтичних вузах ліцензійного іспиту за спеціальностями «фармація» та «сестринська справа» та запровадження в 2005/2006 навчальному році ліцензійного іспиту для лікарів-інтернів з фаху «стоматологія». З 2004/2005 навчального року також планується підвищити «прохідний» рівень оцінки ліцензійного іспиту «Крок-2» для студентів-«лікувальників» та стоматологів до 45,5% правильних відповідей. Окрім того, в 2004/2005 навчальному році банк тестових запитань для ліцензійних іспитів випускників вузів буде закрито, а в 2005/2006 — збільшено кількість тестів на ліцензійних іспитах та час для виконання завдань.

На завершення свого виступу О. Волосовець ознайомив учасників конференції з планами МОЗ України щодо реформування системи післядипломної освіти та атестації лікарів (провізорів)-інтернів. Так, найближчим часом передбачено збільшити кількість осіб, що проходять інтернатуру за спеціальністю «лікар загальної практики — сімейної медицини»; планується переглянути програми очно-заочної перепідготовки лікарів-терапевтів та лікарів-педіатрів за спеціальністю «лікар загальної практики — сімейної медицини» та значно збільшити тривалість їх професійної підготовки на базах амбулаторій сімейних лікарів, поліклінік, одночасно обмежуючи підготовку та перепідготовку лікарів цього фаху на базах республіканських, обласних та міських лікарень. В новій програмі навчання термін вузькопрофільної спеціалізації в інтернатурі буде збільшено в середньому на 1 рік, а проходження тематичного удосконалення лікарів відбуватиметься через 5 років. Забезпечуватиметься проведення атестації та підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників кафедр і структурних підрозділів вузів, які проводять підготовку лікарів (провізорів)-інтернів. Буде припинено підготовку лікарів (провізорів)-інтернів у закладах охорони здоров’я, які не відповідають вимогам до баз стажування, на клінічних базах кафедр одночасно будуть готувати не більше 5–8 лікарів (провізорів)-інтернів з однієї спеціальності, а у відділеннях баз стажування — не більше 2 лікарів-інтернів. Підготовка лікарів-інтернів вузького профілю буде проходити на кафедрах з висококваліфікованим науково-педагогічним складом та достатньою матеріально-технічною базою.

Стосовно процедури атестації лікарів-інтернів доповідач зазначив, що з 2005/2006 навчального року у тестовому іспиті «Крок-3» до 55,5–60% буде збільшено кількість правильних відповідей, яку необхідно набрати, щоб отримати позитивну оцінку. До проведення державної атестації лікарів-інтернів будуть залучати представників фахових лікарських асоціацій та фахівців-практиків системи охорони здоров’я. Головами державних екзаменаційних комісій будуть призначати провідних фахівців медичної та фармацевтичної галузей, завідуючих кафедрами та професорів, які не працюють у вузі, де проводиться державна атестація лікарів (провізорів)-інтернів.

Запровадження засад Болонського процесу вимагатиме від України перегляду багатьох положень про вищу освіту. Ірина Булах, співробітник центру тестування МОЗ України, детально розповіла присутнім про основні відмінності та спільні риси вітчизняної та європейської систем вищої медичної та фармацевтичної освіти. Так, згідно з оприлюдненими нею даними термін та етапи додипломної підготовки лікарів, блоки основних доклінічних і клінічних дисциплін за багатьма параметрами схожі, що дає змогу медичним вузам України приєднатися до підготовки за єдиною системою залікових одиниць (ECTS), яка на сьогодні запроваджена у понад 1200 вузах Європи, в тому числі й медичних. Схожі також навчальні плани та кількість спеціальних дисциплін, як і загальні принципи послідовності їх викладання. Разом з тим для європейських вузів характерна єдина форма організації навчального процесу за принципом кредитно-модульної системи вивчення навчальних дисциплін відповідно до спеціалізації. Навчальні дисципліни структуровані на модулі, а оцінки за вивчення матеріалу кожного модуля впливають на загальну оцінку з дисципліни. Запровадження системи ECTS у вітчизняних вузах також передбачає застосування стандартизованої багатобальної шкали оцінювання замість прийнятої в Україні 5-бальної системи. Оцінка якості навчання фахівців при цьому здійснюватиметься у два етапи: після базової природничо-наукової підготовки (I етап) та клінічної підготовки (II етап). Форма оцінювання — інтегровані іспити, переважно у вигляді тестового контролю та демонстрації практичних навичок. В європейських медичних вузах на додипломному етапі не існує підготовки лікарів за спеціальностями «педіатрія», «медико-профілактична справа», «медична психологія» тощо — всі студенти навчаються за програмою «лікар загальної практики — сімейної медицини». Навчальні плани наших вузів також відрізняються: блок гуманітарних предметів в Україні перевищує європейський на 85–90%; у медичних вузах Європи значно менша кількість навчальних годин відводиться на вивчення гігієнічних дисциплін; різні й назви деяких навчальних предметів, хоча у вищій медичній та фармацевтичній школах Європи також не передбачено вивчення основних клінічних дисциплін за факультетським та госпітальним принципами. Ротація модулів клінічних дисциплін у європейських вузах здійснюється з четвертого по шостий курси. Студенти вищих медичних навчальних закладів Європи проходять клінічну практику впродовж 10 місяців у якості помічника лікаря з внутрішньої медицини, хірургії, педіатрії, акушерства та гінекології, соціальної медицини та гігієни, а також з багатьох інших клінічних курсів за вибором.

На думку доповідача, при запровадженні в Україні засад Болонського процесу зусилля фахівців мають бути зосереджені на ліквідації неузгодженості освітніх рівнів і кваліфікації при підготовці лікарів і фармацевтів, розробці системи забезпечення якості підготовки майбутніх спеціалістів тощо. Перелік спеціальностей з підготовки майбутніх лікарів та провізорів має максимально враховувати вимоги внутрішнього та зовнішнього ринку праці.

На конференції окремо було виділено й проблеми реформування вищої фармацевтичної освіти в Україні. Так, Надія Горчакова, професор кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України, в своїй доповіді зазначила, що впровадження кредитно-модульної системи у навчанні провізорів дозволить інтенсифікувати навчальний процес, підвищити якість підготовки фахівців фармацевтичної галузі. Подібне нововведення також сприятиме систематичному засвоєнню навчального матеріалу з фармакології за виділеними модулями, стимулюватиме активну самостійну роботу студентів протягом усього семестру та покращуватиме якість їх знань. Також важливо, що встановиться зворотний зв’язок з кожним студентом, а це не тільки допоможе виявляти та розвивати їх творчі здібності, більш ефективно контролювати якість засвоєння теоретичного і практичного матеріалу, а й підвищить об’єктивність оцінювання знань та сприятиме своєчасному коригуванню навчально-виховного процесу згідно з отриманими новими результатами експериментальних і клінічних досліджень з фармакології та досягнень в галузі педагогіки. Підвищення контролю знань студентів протягом навчання сприятиме їх психологічному «розвантаженню» в кінці семестру.

Учасники конференції також обговорювали аспекти запровадження засад Болонського процесу при викладанні окремих дисциплін та оцінювали рівень готовності вітчизняних вузів до відповідних реформ. В цілому, українська система вищої медичної та фармацевтичної освіти готова до запровадження європейських форм викладання і контролю знань, а головною запорукою успіху цього процесу є розуміння його важливості як викладачами та студентами, так і працівниками системи охорони здоров’я. n

Олександр Сіроштан, фото автора

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті