Екстрена та неекстрена медична допомога: чи запрацює система по-новому?

З 1 січня 2013 р. набув чинності Закон України «Про екстрену медичну допомогу»  (№ 5081-VI), підписаний Президентом України 15 вересня 2012 р., згідно з яким передбачено створення єдиної системи екстреної медичної допомоги в Україні. Виконання цього нормативного акта викликає пильну увагу з боку можновладців. Так, 16 січня під час засідання Уряду Микола Азаров, прем’єр-міністр України, розкритикував організацію надання екстреної медичної допомоги, наголосивши, що система досі не працює належним чином. Якість та вчасність надання медичної допомоги поки що, на жаль, не відповідають поставленим вимогам, що викликає чимало нарікань з боку населення. На доручення Миколи Азарова того ж дня під головуванням Костянтина Грищенка, віце-прем’єр-міністра, відбулася селекторна нарада з головами обласних державних адміністрацій з питань реалізації положень вищезазначеного Закону України. У нараді взяли участь Ірина Акімова, перший заступник голови Адміністрації Президента України, Олександр Вілкул, віце-прем’єр-міністр України, Раїса Богатирьова, міністр охорони здоров’я, Владислав Каськів, голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України (Держінвестпроект), представники Міністерства фінансів України, Міністерства оборони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, голови обласних, Київської, Севастопольської міських держадміністрацій та керівництво Ради Міністрів АР Крим.

Відкриваючи нараду, Костянтин Грищенко наголосив, що в рамках реалізації основних положень Закону України «Про екстрену медичну допомогу» Урядом України проведено велику роботу як з організаційних питань, так і з поліпшення матеріально-технічного забезпечення функціонування системи екстреної медичної допомоги, що, безумовно, сприятиме врятуванню та збереженню життя українців. Уперше в країні затверджено нові нормативи прибуття бригад екстреної медичної допомоги на місце події: у містах — це 10 хв, поза межами міста — 20 хв. У той же час у разі кваліфікації виклику як «неекстрений» бригада доїжджатиме протягом години.

Ірина Акімова доповіла про бачення Президента України щодо стану реалізації закону. За її словами, час, що минув з моменту підписання цього документа Президентом України до набуття ним чинності, не було ефективно використано як на центральному, так і на регіональному рівнях. Графік прийняття підзаконних актів, затверджений КМУ, не був виконаний повністю — з 14 актів КМУ і 13 наказів МОЗ України жодного не було прийнято вчасно. Це значно ускладнило роботу з впровадження закону на регіональному рівні, оскільки нормативна база з’явилася лише наприкінці року. На сьогодні досі немає декількох важливих законодавчих актів: постанов КМУ щодо використання санітарного транспорту, оплати праці медичних працівників, зайнятих у системі екстреної допомоги, та наказів МОЗ щодо типового положення про відділення екстреної медичної допомоги, положення щодо кваліфікаційних вимог та штатного розкладу в системі екстреної медичної допомоги. Нормативна база — обов’язкова умова реалізації закону, тому відповідальні міністерства та відомства мають її підготувати в найкоротші терміни.

Значні проблеми з імплементації вимог закону виявлено в регіонах — у частині областей досі не створено центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Проте за стан справ з виконання вимог закону та завдань щодо забезпечення належного медичного обслуговування відповідають перші керівники областей. Саме вони повинні організувати роботу своїх підлеглих, знаходити можливості залучення необхідних коштів на рівні місцевого бюджету. Оновлення автопарку також є першочерговим завданням. Органи центральної влади мають забезпечити під час перегляду Державного бюджету на 2013 р. переорієнтацію частини коштів на його вирішення. Проте, як наголосила І. Акімова, регіони також не повинні сидіти та чекати, коли з’являться кошти в бюджеті, а шукати інші шляхи фінансування. Вона також звернула увагу, що в Державному бюджеті на 2013 р. передбачено 2,4 млрд грн. на реконструкцію та розвиток місцевих автошляхів, що також має вагомий вплив на час приїзду швидкої допомоги.

Завершуючи виступ, І. Акімова наголосила: реформа екстреної допомоги дає можливість отримати позитивний ефект уже найближчим часом за умови консолідації зусиль на регіональному та центральному рівнях, а також завдяки інформаційній підтримці з боку ЗМІ.

Олександр Вілкул презентував досвід Дніпропетровської області з підвищення якості медичного обслуговування, зокрема, екстреної медичної допомоги. Робота проводилася за декількома напрямками. По-перше, проведено детальний аналіз логістики діяльності служби швидкої медичної допомоги та аудит її інфраструктури. За його результатами для досягнення 10-хвилинного приїзду на виклик у містах і 20-хвилинного в сільській місцевості було додаткового створено 45 пунктів тимчасового базування та введено в дію 20 додаткових бригад «швидкої». Таким чином, загальна кількість пунктів, з яких бригади виїжджають на виклик, у регіоні збільшилася на 50% і становила 136 пунктів.

По-друге, у Дніпропетровській обл. для оновлення медичного автопарку було придбано 92 нові сучасні карети швидкої допомоги, у тому числі 32 реанімобілі для обласного центру екстреної медицини та медицини катастроф, забезпечені спеціальним обладнанням, що дозволяє, зокрема, перевозити новонароджених з масою тіла від 500 г.

Третім напрямком роботи стали зміни в системі фінансування. Так, у рамках плану модернізації системи охорони здоров’я з 2012 р. фінансування служби швидкої допомоги в Дніпропетровській обл. переведене з місцевих бюджетів на обласний. Такий підхід дозволив досягти принципу екстериторіальності, тобто, виклик йде на ту бригаду «швидкої», яка знаходиться ближче до пацієнта, а не ту, яка безпосередньо відноситься до територіальної одиниці, з якої надійшов виклик.

Для координації роботи «швидких» на Дніпропетровщині створено єдину регіональну диспетчерську службу. Усі пункти прийому дзвінків від громадян обладнані архіваторами мовлення, усі автомобілі швидкої допомоги мають GPS-системи навігації. Це дозволяє диспетчерам контролювати їх місцезнаходження і передавати виклики тим бригадам, які знаходяться ближче до пацієнтів. GPS-системи також дають можливість отримувати інформацію щодо реального час приїзду бригади на виклик, адже це фіксується автоматично.

Завдяки вжитим заходам у регіоні вже досягнуті позитивні результати, — наголосив О. Вілкул. Зокрема, за інформацією Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації, у регіоні забезпечується приїзд «швидкої» до пацієнта за 10 хв у містах у 92,7% випадків. У сільській місцевості Дніпропетровщини час приїзду менш ніж за 20 хв становить 92,6%.

Раїса Богатирьова поінформувала присутніх, що на сьогодні вже затверджено регіональні плани реформування екстреної медичної допомоги. Триває робота з приведення статусу та штатів існуючих центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф до вимог закону. Проте існує проблема в ряді областей, де досі ще не відбулися сесії обласних рад, під час яких буде прийнято рішення стосовно створення та реєстрації таких центрів та затвердження обсягів фінансування системи екстреної медичної допомоги.

На думку міністра охорони здоров’я, на сьогодні так і не стартував проект «Вчасна допомога», який полягає у створенні єдиних регіональних оперативно-диспетчерських служб з використанням сучасних GPS-технологій для зменшення часу прибуття бригад швидкої медичної допомоги. Реалізацію цього проекту з 2012 р. було доручено Державному агентству з інвестицій та управління національними проектами України та виділено кошти в обсязі 80 млн грн., проте досі не розроб­лено вимог щодо облаштування приміщень, відведених під регіональні оперативно-диспетчерські служби, та план-графік реалізації національного проекту на окремих територіях.

За словами Владислава Каськіва, технічні завдання для регіональних оперативно-диспетчерських служб буде передано до МОЗ України до 21 січня 2013 р. Він також зазначив, що проектні роботи зі створення цих служб, які проводить компанія «Avaya», буде завершено в квітні поточного року, а вже до кінця 2013 р. запрацюють 18 з 27 створених регіональних оперативно-диспетчерських центрів невідкладної медичної допомоги. У 2014 р. система буде введена в інших регіонах.

За результатами селекторної наради віце-прем’єр-міністр О. Вілкул доручив Раді Міністрів АР Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям завершити найближчими тижнями створення та реєстрацію центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, завершити процедуру передачі майна центрам, виділити приміщення для оперативно-диспетчерських служб центрів та провести ремонтні роботи.

Керівництву Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України доручено в найкоротші терміни здійснити заходи із забезпечення маршрутизації викликів на номер 103, а МОЗ України — забезпечити видачу ліцензій на медичну практику для створених центрів, а також опрацювати разом з Міністерством фінансів України питання, пов’язані із фінансуванням першочергових потреб для роботи створених центрів.

Окрім того, були висловлені зауваження щодо оснащення бригад кваліфікованими кадрами, медичним обладнанням та лікарськими засобами, у тому числі наркотичними, сильнодіючими препаратами та прекурсорами, які потребують видачі спеціальних ліцензій. К. Грищенко пообіцяв, що особисто триматиме на контролі це питання, зауваживши, що імплементація вимог закону на місцях стане показником відповідності керівників займаним посадам.

Питання впровадження Закону України «Про екстрену медичну допомогу» було також розглянуто під час прес-конференції, що відбулася 17 січня 2013 р. у МОЗ України за участю Олександра Толстанова, заступника міністра охорони здоров’я України, та Володимира Юрченка, директора Українського науково-практичного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України.

Як повідомив Олександр Толстанов, протягом 2011 р. до служби швидкої медичної допомоги надійшло близько 13 млн викликів, із них у більше ніж 11 млн випадків до пацієнта було направлено бригади швидкої медичної допомоги. При цьому майже 2,3 млн громадян потребували госпіталізації, з яких у 444 тис. випадків було офіційне направлення від лікаря. Тобто, майже 9 млн громадян фактично надано амбулаторну допомогу вдома, у понад 1,7 млн випадків допомогу було надано у вигляді консультації диспетчера по телефону та не потребувався виїзд «швидкої».

На сьогодні головним завданням нововведень є створення єдиної потужної системи, яка забезпечить максимально оперативний та ефективний порятунок життів та збереження здоров’я. У рамках цієї системи шляхом реорганізації та об’єднання всіх існуючих підрозділів служб швидкої медичної допомоги, медицини катастроф та санітарної авіації створюється єдина потужна оперативно-диспетчерська служба. Уся інформація з території надходитиме в єдиний центр, а не в декілька, як раніше. Служба буде забезпечена сучасною технікою, зокрема, GPS-навігаторами, що дасть змогу контролювати пересування бригад, їх місцеперебування для оперативного забезпечення та контролю вчасного приїзду «швидкої». Крім того, значно покращиться і медикаментозне забезпечення — вартість «медичного кошика» на один виклик у 2012 р. збільшено з 6,2 грн. до 25 грн.

Що стосується забезпечення каретами швидкої допомоги, то в 2013 р. МОЗ України заплановано придбання 1200 нових автомобілів типу В та С для регіонів, проте цієї кількості недостатньо, враховуючи, що 75% автомобілів повністю зношені. У 2012 р. 216 нових автомобілів отримали пілотні регіони (Вінницька, Дніпропетровська, Донецька області та Київ), що беруть участь у реформі медичного обслуговування.

Сьогодні МОЗ України продовжує роботу з регіонами щодо чіткого адміністрування нової системи, корекції завдань та приведення у відповідність усіх нормативних документів щодо ефективної організації служби екстреної медичної допомоги. Відповідальні особи на місцях зобов’язалися в найкоротший термін виправити наявні недопрацювання, вирішити організаційні питання та привести всі необхідні документи в належний стан.

За словами О. Толстанова, запровадження особистої відповідальності голів обласних державних адміністрацій за якість надання екстреної допомоги сприятиме більш швидкому вирішенню таких питань, як належна якість автошляхів, забезпечення бригад медикаментами та паливом, розвиток телекомунікації тощо. До того ж фінансування служби екстреної допомоги відбуватиметься з обласного, більш потужного бюджету. Він також додав, що реформа не передбачає скорочення персоналу та кількості виїзних бригад. Відбудеться лише оптимізація персоналу — за рахунок централізації частини функцій у єдиній обласній структурі, а кошти, що раніше спрямовувалися на утримання структур, що дублюються, тепер будуть використовуватися для поліпшення оснащення виїзних бригад, підвищення якості підготовки персоналу.

Не будуть ліквідовані й спеціалізовані бригади (кардіологічні, психіатричні і т.д.), проте, на думку О. Толстанова, бригади «швидкої» повинен очолювати лікар з медицини невідкладних станів, що володіє всіма методами реанімації та інтенсивної терапії на догоспітальному етапі, а не фахівець вузької спеціальності.

Володимир Юрченко додав, що ефективне використання ресурсів служби екстреної допомоги можливе за умови розмежування викликів швидкої медичної допомоги на екстрені та неекстрені. При цьому в жодному разі не йдеться про відмову в допомозі таким пацієнтам — у разі неекстрених випадків «швидка» доїде протягом 1 год. Він також акцентував увагу присутніх на тому, що центри екстреної медичної допомоги не створюються на порожньому місці. Відбувається перепрофілювання існуючих центрів швидкої медичної допомоги, медицини катастроф, яким надаються більш широкі пов­новаження.

Час покаже — чи дійсно система надання екстреної медичної допомоги буде виведена на концептуально новий рівень, чи це лише перейменування «швидкої» допомоги в «екстрену». Проте поспішні кроки в напрямку реформи можуть призвести до неузгоджених дій та її гальмування.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті