У зв’язку з оприлюдненням 30.10.2013 р. проекту змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами щодо зобов’язання суб’єктів господарювання видавати особі, яка придбаває препарати, касовий чек на повну суму проведеної операції, Миколаївська обласна фармацевтична асоціація «ФармРада» направила голові Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва свої пропозиції до цього проекту документа. Пропонуємо до уваги наших читачів відповідний лист.Миколаївська обласна фармацевтична асоціація
«ФармРада»
Голові Державної служби України з питань
регуляторної політики та розвитку підприємництва
Бродському М.Ю.
Шановний Михайле Юрійовичу!
30.10.2013 р. на офіційному сайті профільного міністерства розміщено проект наказу МОЗ України «Про внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (далі — проект наказу).
Проектом наказу передбачається п. 2.6 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови), затверджених наказом МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723, доповнити новим абзацом такого змісту:
«Суб’єкти господарювання при продажу лікарських засобів через аптеки та їх структурні підрозділи зобов’язані видавати особі, яка придбаває лікарські засоби, касовий чек на повну суму проведеної операції.»
Суб’єкти підприємництва — юридичні особи згідно з Податковим кодексом України та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі — закон) зобов’язані використовувати у своїй роботі реєстратори розрахункових операцій (далі — РРО), які створюють касовий чек. Одночасно ст. 296 (296.10) Податкового кодексу України та п. 6 ст. 9 закону надали право платникам єдиного податку 1–3 груп не застосовувати РРО. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про лікарські засоби» правом на здійснення роздрібної реалізації лікарських засобів, крім юридичних осіб, наділені фізичні особи — підприємці (ФОП) на підставі відповідної ліцензії. ФОП, що здійснюють роздрібну реалізацію лікарських засобів, переважно знаходяться на спрощеній системі оподаткування та відносяться до 2–3 груп платників єдиного податку.
Таким чином, оприлюднений МОЗ України проект наказу всупереч ст. 296 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 9 закону нав’язує платникам єдиного податку 2–3 груп обов’язок застосовувати РРО при здійсненні роздрібної реалізації лікарських засобів. Відтак, проект наказу не відповідає вимогам ст. 5 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», оскільки не узоджується з діючими регуляторними актами вищої юридичної сили.
Такі дії МОЗ України злісно порушують принцип частини 2 ст. 19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Злісність порушення полягає не тільки в порушенні вимог Податкового кодексу України, законів «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про лікарські засоби», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Справа в тому, що 18 січня 2013 р. на офіційному сайті профільного міністерства вже розміщувався проект наказу МОЗ України, який містив пропозицію доповнити п. 2.6 розділу ІІ Ліцензійних умов аналогічним абзацом без будь-яких редакційних змін. У ході громадського обговорення МОЗ України було письмово повідомлено, що абзац такого змісту порушує законодавство України й конституційні права ФОП. За результатами громадського обговорення проект документа було знято з розгляду. Таким чином, автори проекту — посадові особи МОЗ України — свідомо йдуть на повторне порушення вимог законодавства, у тому числі Конституції України.
Такий стан дотримання законодавства посадовими особами МОЗ України викликає серйозне занепокоєння, оскільки вони мають ознаки лобіювання інтересів великих аптечних мереж, які вже не перший рік прагнуть примусити ФОП використовувати РРО у своїй діяльності. Метою цього є створення несприятливих умов діяльності, додаткових фінансових витрат та остаточне витіснення ФОП з фармацевтичного ринку, оскільки саме вони є основними конкурентами аптечних мереж. Посилання при цьому як авторів проекту наказу, так і аптечних мереж на досягнення мети боротьби з фальсифікатом не має під собою жодних підстав. Аналіз стану розповсюдження фальсифікату за минулі роки показав, що тільки за 2 роки (2010–2011 рр.) було надано 77 приписів про заборону обігу 111 серій 45 найменувань фальсифікованих лікарських засобів (лист Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба України) від 07.02.2012 р. вих. № 2358-1.3/2.1/17-12). З загальної кількості виявлено у ФОП 10 серій (9%) 10 найменувань (22,2%). Отже, 91% фальсифікованих серій та 67,8% найменувань у зазначений період припадали на юридичних осіб. Показовим є співвідношення за результатами резонансних подій у Львівській обл. (2012 р.). Згідно з листом Держлікслужби України (від 16.04.2013 р. вих. № 8773-1.2/2.1/17-13): «На безліцензійних складах у Львівській області було виявлено 31 факт фальсифікації лікарських засобів, у товариств з обмеженою відповідальністю — 17, у фізичних осіб — підприємців — 7, у інших — 15». Отже, аналіз львівських подій 2012 р. свідчить, що з загальної кількості виявленого фальсифікату на долю ФОП припадає лише 10%.
При такому співвідношенні говорити про визначну роль РРО для спрощенців у боротьбі з торгівлею фальсифікатом не відповідає суті і змісту проблеми. Асоціація неодноразово наголошувала, що основною ознакою торгівлі фальсифікатом є не система оподаткування певного суб’єкта господарювання, а відсутність передбачених п. 3.5.7. Ліцензійних умов документів, що засвідчують факт купівлі, із зазначенням назви, дати, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії, які мають зберігатися протягом 3 років. Відсутність документів, що підтверджують походження препаратів, є ознакою торгівлі фальсифікованими ліками. Для боротьби з поширенням фальсифікату за підтримки ФОП Асоціацією на стадії обговорення змін до Ліцензійних умов було запропоновано у відповідному абзаці п. 3.5.7. Ліцензійних умов додати речення такого змісту: «Факт відсутності даних документів унеможливлює виконання ліцензіатом Ліцензійних умов».Це саме стосується наявності копій сертифікатів якості виробника. Такий підхід докорінно змінив би ситуацію на ринку, оскільки факт торгівлі лікарськими засобами без документального підтвердження їх походження та якості (фальсифікатом) унеможливлював би виконання ліцензіатом Ліцензійних умов. На жаль, жодна асоціація, що лобіює інтереси великих аптечних мереж, не підтримала таку ініціативу. МОЗ України теж проігнорувало пропозиції Асоціації. Також Асоціацією пропонувалася в ході обговорення попереднього проекту наказу (січень 2013 р.) наступна редакція цього абзацу: «Суб’єкти господарювання при продажу лікарських засобів через аптеки та їх структурні підрозділи зобов’язані видавати особі, яка придбаває лікарські засоби, касовий або товарний чек (за відсутності РРО) на повну суму проведеної операції». Товарний чек передбачався саме для підприємців-спрощенців як таких, що Податковим кодексом України та законом наділені правом не використовувати у своїй діяльності РРО. Вказана пропозиція також проігнорована МОЗ України.
Таким чином, введення РРО для ФОП — спрощенців не є заходом боротьби із фальсифікатом. Це засіб конкурентної боротьби юридичних осіб із ФОП, які, незважаючи на досить невеликий відсоток кількості аптек, створюють здорову конкуренцію на ринку реалізації лікарських засобів та ринку зайнятості кваліфікованого персоналу.
У Аналізі регуляторного впливу до нового проекту наказу його автори зухвало вказують на те, що прийняття наказу не передбачає витрат з боку суб’єктів господарювання. Якщо під суб’єктами господарювання ми розуміємо тільки аптечні мережі, тоді це доречно. Але Асоціація неодноразово наголошувала, що введення РРО для ФОП — спрощенців викличе низку негативних наслідків та проблем. Негативні наслідки:
- збільшення витрат ФОП (придбання та обслуговування, ремонт РРО, забезпечення їх роботи в мережі Інтернет);
- відсутність досвіду роботи з РРО неодмінно викличе штрафи за технічні порушення (помилкові дії з РРО);
- додаткова податкова звітність;
- додаткові податкові перевірки.
Слід врахувати, що, на відміну від юридичних осіб, ФОП не мають змоги утримувати штатних юристів, бухгалтерів та часу на судові розгляди спірних питань. Крім того, переважна більшість відкрила свій малий бізнес у кредит (за результатами тест-опитування в Миколаївській обл. таких ФОП 75,61%). Додаткові витрати для такої категорії ФОП рівноцінні катастрофі. Отже, слід очікувати:
- проблем із сплатою кредитів;
- скорочення штату або зменшення заробітної платні працівників;
- зменшення обсягу закупівель та товарообігу, грошового обороту;
- втрату постійних клієнтів;
- закриття частини аптек.
Саме на такі наслідки й сподіваються заінтересовані у знищенні ФОП аптечні мережі.
Проблемні питання
ФОП належить 1978 аптек у сільській місцевості, жодна аптечна мережа та їх сукупність не налічує такої кількості аптек на селі. Причиною цього є низькі надходження від торгівлі лікарськими засобами в місцях із незначною концентрацією населення. Отже, сільська місцевість перспектива для освоєння саме ФОП — спрощенцями, для яких мінімальні доходи компенсуються відсутністю додаткових фінансових та податкових навантажень. Введення РРО унеможливлює це, але аптечні мережі не пропонують альтернатив. Навпаки, саме вони з обуренням перешкоджали проекту (січень 2013 р.) щодо зобов’язання відкрити 1 аптеку в сільській місцевості на кожні 10 аптек. До речі, ФОП підтримували цю ідею й не були проти росту конкуренції на селі. Далеко не в кожному селі можна забезпечити щоденне звітування до ДПС в електронному режимі.
Підтримка ФОП вкрай необхідна задля забезпечення здорової конкуренції на фармацевтичному ринку.
За результатами зустрічі 17.10.2013 р. з Вами ми впевнилися в розумінні Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва важливості існування ФОП як сегмента ринку лікарських засобів, почули про готовність підтримати зміни, дійсно спрямовані на профілактику та зменшення ризиків реалізації на ринку фальсифікованих лікарських засобів.
Асоціацією у жовтні поточного року Вам було надано відповідні пропозиції:
У розділі ІІ Ліцензійних умов доповнити п. 2.6 новим абзацом такого змісту:
«Суб’єкти господарювання при продажу лікарських засобів через аптеки та їх структурні підрозділи зобов’язані видавати особі, яка придбаває лікарські засоби, касовий чек, а для платників єдиного податку 2–3 категорій — товарний чек на повну суму проведеної операції.».
У розділі ІІІ Ліцензійних умов абзац 10 п. 3.5.7 викласти у наступній редакції:
«Зберігати протягом не менше трьох років документи, що засвідчують купівлю, із зазначенням назви, дати, форми випуску, кількості, серії та терміну придатності одержаного лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії.Факт відсутності даних документів унеможливлює виконання ліцензіатом Ліцензійних умов».
Вважаємо, що проект наказу, винесений на обговорення 30.10.2013 р., має на меті унеможливити прийняття запропонованих змін, застрахувати суб’єктів господарювання, які торгують фальсифікатом без документів щодо походження товару, від позбавлення ліцензії, перекласти всю повноту відповідальності за таку торгівлю з юридичних осіб на ФОП — спрощенців, ввести в оману споживачів щодо кореня проблеми та шляхів її вирішення.
Оскільки проект наказу не відповідає вимогам Конституції, законам України, Податковому кодексу України, просимо Вашого сприяння в знятті його з розгляду. Також просимо Вас звернутися до МОЗ України з приводу розробки наказу з урахуванням пропозицій, наданих Державній службі України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва у жовтні поточного року.
О.Є. Пруднікова,
голова ГО «Миколаївська обласна фармацевтична асоціація «ФармРада»
Коментарі