Виписування рецептів за МНН: Всеукраїнська аптечна асоціація просить відмінити рішення Держпідприємництва

Всеукраїнська аптечна асоціація

Лист

Міністру охорони здоров’я України
Богатирьовій Р.В.

Голові Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва

Бродському М.Ю.

Всеукраїнська аптечна асоціація звертається до Вас з проханням про проведення дій щодо відміни рішення Державної служби з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 07.10.2013 р. № 17 «Про необхідність усунення Міністерством охорони здоров’я України порушень принципів державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким пропонується внести зміни до наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 в частині виписування вимог-замовлень на лікарські засоби лікувально-профілактичними закладами за міжнародними непатентованими назвами (далі — МНН).

Наведена в рішенні експертиза наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360 проведена непрофесійно. Щодо самого принципу виписування як рецептів, так і вимог-замовлень за МНН та потенційних ризиків для пацієнтів слід зазначити наступне.

По-перше, виписування рецептів та вимог-замовлень за МНН позбавляє лікаря можливості вільного вибору та призначення лікарських засобів, які, на його думку, є оптимальними для пацієнта. Різні пацієнти можуть по-різному реагувати на подібні, але не ідентичні лікарські засоби. Це особливо стосується біологічних лікарських засобів (еритропоетин, інсулін і т.п.).

По-друге, лікар не зможе контролювати, який саме лікарський засіб отримав пацієнт. Відповідно, існує ймовірність втрати довіри пацієнта до лікаря, особливо з боку літніх пацієнтів з хронічними захворюваннями, а також плутанини, викликаної частою зміною лікарських засобів (так звана полімедикація).

По-третє, при виписуванні лікарських засобів за МНН виникає питання: хто несе відповідальність у випадку, коли у пацієнта виникає тяжка побічна реакція — виробник, лікар, фармацевт? Як у такому випадку повинна діяти система фармаконагляду?

Одночасно для практичної фармації важливий той факт, що не всі лікарські засоби, які є в обігу в Україні, мають МНН. Крім того, в Україні для забезпечення пацієнтів та лікувально-профілактичних закладів використовуються комбіновані препарати, лікарські засоби, виготовлені в умовах аптек, які теж не мають МНН.

В українській мові поняття «торгова назва» та «торговельна назва» є синонімами, у фармацевтичній науковій літературі вживається як «торгова назва лікарського засобу» так і «торговельна назва лікарського засобу». По суті це одне й те ж поняття, і воно ніяким чином не може впливати на застосування наказу МОЗ України від 19.07.2005 р. № 360.

Щодо закупівлі лікарських засобів лікувально-профілактичними закладами слід зауважити, що така закупівля підпадає, перш за все, під дію Закону України «Про здійснення державних закупівель» метою якого є «створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, забезпечення раціонального та ефективного використання державних коштів».

Предмет закупівель, на які учасник подає цінові, кваліфікаційні пропозиції, визначається відповідно до встановленого Порядку уповноваженим органом. Ст. 40 закону «Про здійснення державних закупівель» передбачено, що договір про закупівлю укладається в письмовій формі відповідно до положень Цивільного та Господарського кодексів України. При укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк його дії. Умови договору не повинні відрізнятися від змісту цінової пропозиції, у тому числі ціни за одиницю товару. Також у ст. 41 вищезгаданого закону зазначені істотні умови договору про закупівлю.

Відповідно, лікувально-профілактичні заклади придбавають лікарські засоби за умовами укладених договорів, у яких у специфікаціях чітко зазначено торговельні назви лікарських засобів, їх кількість, вартість та загальну суму закупівлі. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов, договір вважається неукладеним.

Виходячи з вищезазначеного, лікувально-профілактичний заклад повинен оформляти замовлення відповідно до торговельної назви лікарського засобу, яка зазначена в договорі та накладній з поставки лікарських засобів від постачальника.

Також слід зауважити, що суб’єкти господарювання, які працюють на фармацевтичному ринку, ведуть облік лікарських засобів за торговельними назвами в розрізі серій відповідно до вимог нормативних актів.

Наведене свідчить про крайню неможливість виконання рішення Держпідприємництва в частині виписування лікувально-профілактичними закладами вимог-замовлень на поставку лікарських засобів за МНН.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!