Національний план дій та вітчизняна система охорони здоров’я

Ритм роботи Всеукраїнській конференції працівників галузі охорони здоров’я задав Президент України Віктор Ющенко, який наголосив, що глобальне реформування медичної галузі є завданням не лише влади, а й усього суспільства: задля реформи необхідно скоординувати зусилля як органів центральної та місцевої влади, так і працівників галузі, представників бізнесу та зацікавлених громадських організацій. Охорону здоров’я В. Ющенко назвав одним із ключових елементів національної безпеки країни. Він нагадав, що кілька місяців тому своїм указом до складу Ради національної безпеки та оборони ввів міністра охорони здоров’я України, оскільки проблеми здоров’я населення для держави мають першочергове стратегічне значення.

Ю. Поляченко: Національний план дій — Дорожня карта для вітчизняної системи охорони здоров’я

Питання, яких торкнувся під час конференції міністр охорони здоров’я України Юрій Поляченко, стосувалися багатьох тактико-стратегічних проблем розвитку галузі. Звертаючись до присутніх, він, зокрема, зазначив, що має бути підвищено роль медичної громадськості у вирішенні багатьох важливих питань реформування вітчизняної системи охорони здоров’я. Міністр запевнив присутніх, що жодне зауваження, пропозиція чи точка зору, які будуть висловлені на конференції, не залишаться поза увагою фахівців вищого виконавчого органу галузі охорони здоров’я, всі вони будуть максимально враховані при формуванні змісту проекту Національного плану дій. Про значущість цього документа, на думку доповідача, свідчить також той факт, що курс реформування вітчизняної системи охорони здоров’я практично не залежатиме від того, хто її очолює, оскільки головні віхи розвитку будуть вже визначені. Кожен міністр, котрий прийде на «владний олімп», буде чітко знати, що йому робити, як і в якій послідовності. Цей документ, по суті, є дороговказом для кожного, хто буде керувати системою охорони здоров’я наступні 5 років. Затверджувати Національний план дій, на думку міністра, має Верховна Рада або Кабінет Міністрів України.

Ю. Поляченко також проаналізував деякі важливі аспекти нормативно-правового регулювання діяльності галузі охорони здоров’я. Зокрема, МОЗ України з цього приводу вважає, що зараз немає жодного правового акта, в якому було б законодавчо забезпечено злагоджене функціонування цілісної системи охорони здоров’я щодо її структури, фінансування та кадрів і враховано умови реально існуючої в Україні соціально-економічної ситуації. Водночас Ю. Поляченко висловив застереження, що прийняття нових прогресивних законопроектів, а також внесення конструктивних змін і доповнень до раніше прийнятих нормативно-правових актів, які тією чи іншою мірою стосуються діяльності системи охорони здоров’я, може залишитись нездійсненним, якщо не буде зроблено головне — надане нове трактування змісту 49 та 95 статей Конституції України Конституційним Судом нашої держави.

Шлях реалізації цього завдання міністр бачить у ініціюванні Верховною Радою України подання до вищої судової інстанції нашої держави щодо офіційного тлумачення цих статей Конституції, яке має усунути розбіжності у їх змісті. На думку міністра МОЗ України, лише визнаючи статтю 95 Конституції України домінуючою на конкретний бюджетний період, можна розробити базовий пакет медичних послуг, що має реально надаватися громадянам безоплатно, згідно із сумою видатків консолідованого щорічного бюджету.

Наприкінці свого виступу Ю. Поляченко зазначив, що об’єктивно реальним кінцевим етапом успішного реформування вітчизняної системи охорони здоров’я є запровадження в Україні бюджетно-страхової медицини. Це дозволить, з одного боку, збільшити фінансування медичної та фармацевтичної галузей, з іншої — забезпечить доступність якісної медичної допомоги для всіх верств населення.

В рамках заходу для представників ЗМІ було організовано прес-конференцію міністра охорони здоров’я, у ході якої Ю. Поляченко відповів на низку актуальних питань. Так, однією з тем, які цікавили журналістів, є доля Наказу МОЗ України від 19 липня 2005 р. № 360 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських засобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, Інструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та вимог-замовлень». Як зазначив Ю. Поляченко, цей документ знаходиться на доопрацюванні, його нова редакція має бути винесена на публічне обговорення через декілька місяців.

Проект підтримала більшість учасників Все­української конференції

Думку науковців щодо розвитку системи охорони здоров’я та, зокрема, значення для галузі Національного плану дій оприлюднив президент АМН України Олександр Возіанов. Одним із варіантів вирішення чи не найголовнішої проблеми медичної галузі — недостатнього рівня фінансування — доповідач вважає інтенсивне залучення приватного капіталу та надання лікувально-профілактичним закладам більшої фінансової та управлінської незалежності. Так, на думку О. Возіанова, у певних ситуаціях на базі державних чи комунальних медичних закладів доцільно створювати лікувально-профілактичні установи нової, більш прогресивної форми власності — наприклад, неприбуткові комунальні підприємства, акціонерні товариства тощо. При цьому головною умовою має бути неприпустимість погіршення рівня медичного обслуговування населення. Дієвим заходом також може виявитися розвиток ланки з надання первинної медичної допомоги за рахунок створення потужного інституту сімейної медицини та відповідних амбулаторних медичних закладів. В цьому контексті О. Возіанов оприлюднив свою думку щодо напрямків реформування системи підготовки спеціалістів для галузі охорони здоров’я загалом. Він висловив упевненість у пріоритетності участі в цьому процесі фахових асоціацій та товариств, які, зокрема, мають визначати кількісно-якісний склад кадрового ресурсу вітчизняної системи охорони здоров’я.

О. Возіанов від імені АМН України висловив підтримку проекту Національного плану дій, оскільки реалізація його положень може не лише покращити стан галузі, але й сприяти розвитку медичної науки — однієї з головних передумов розвитку системи охорони здоров’я.

Загалом вищезгаданий проект за більшістю його положень підтримали всі учасники Всеукраїнської конференції. Таке рішення було закріплено шляхом відкритого голосування за прийняття за основу запропонованого проекту Національного плану дій з відповідними доповненнями та зауваженнями, розробленими під час засідань секційних комісій.

У рамках конференції було обговорено низку актуальних для вітчизняної системи охорони здоров’я проблем. Питанню удосконалення системи забезпечення населення лікарськими засобами в контексті реформування вітчизняної системи охорони здоров’я загалом був присвячений виступ Валентина Черниха, ректора Національного фармацевтичного університету. Він, зокрема, акцентував увагу присутніх на необхідності розширення формату співпраці між медичними та фармацевтичними працівниками. На думку доповідача, викликає занепокоєння той факт, що з кожним роком лікарями все менше застосовується практика призначення пацієнтам лікарських засобів за індивідуальними прописами. Практично втрачена практика робочого спілкування лікарів із працівниками аптек, в яких виготовляються ліки за індивідуальними замовленнями, що натомість є звичним для систем охорони здоров’я багатьох країн світу. Ця практика, на думку В. Черниха, має широко застосовуватись і в Україні. Також доцільно в медичних вузах збільшити кількість навчальних годин з фармакології та латинської мови, оскільки без відповідних фундаментальних знань зорієнтуватись у теперішньому морі лікарських засобів, представлених на фармацевтичному ринку, неможливо. Особливу увагу має бути приділено підготовці з фармації сімейних лікарів, яким досить часто доводиться самостійно приймати рішення щодо призначення того чи іншого препарату, а також оптимізації такого сегменту фармринку, як обіг фармацевтичних субстанцій. Він має бути належним чином систематизований, а увагу до нього з боку державних регуляторних органів має бути посилено (в одному з наступних номерів ви зможете докладніше ознайомитися з точкою зору фахівців Національного фармацевтичного університету щодо шляхів реформування вітчизняної системи охорони здоров’я та значення для фармацевтичної галузі Національного плану дій).

Під час конференції також були висловлені думки з приводу удосконалення системи кадрового забезпечення галузі, поліпшення систем мотивацій та соціального захисту працівників системи охорони здоров’я. Зокрема, Таміла Казаріна, голова ЦК профспілки працівників системи охорони здоров’я, висловилася за надання медичним працівникам соціальних пільг, аналогічних тим, які отримують освітяни. Також має бути переглянута система оплати праці медичних працівників.

Ще одним стратегічним кроком у розвитку медичної і фармацевтичної галузі має стати розробка та запровадження стандартів із надання лікувально-профілактичної допомоги. Таке переконання висловив Дмитро Заболотний, директор Інституту отоларингології АМН України, голова Федерації громадських медичних об’єднань України. На його думку, це допоможе не лише покращити загальний рівень якості надання медичної допомоги в державі, але й забезпечити дотримання прав та обов’язків фахівців системи охорони здоров’я, пацієнтів та держави. До розробки цих документів мають бути залучені спеціалісти МОЗ, АМН, юристи та економісти. Стандарти можуть мати рекомендаційний характер, а в деяких випадках — бути обов’язковими до виконання.

Також обговорювалися шляхи покращання надання медичної допомоги сільському населенню, подолання в Україні епідемії туберкульозу, вирішення проблем ВІЛ/СНІДу, онкопатології, серцево-судинних захворювань тощо. Закриваючи конференцію, міністр охорони здоров’я подякував присутнім за конструктивну дискусію та висловлені під час неї думки. Він запевнив, що їх зміст буде враховано не лише при підготовці фінального варіанта Національного плану дій, але й взято до уваги МОЗ у цілому.?n

Олександр Сіроштан,
фото автора