Громадська рада при МОЗ України: діалог влади і спільноти важливий як ніколи

17 січня 2014 р. за ініціативою міністра охорони здоров’я України у великій конференц-залі Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) України відбулося засідання Громадської ради при МОЗ України (до складу якої станом на сьогодні входять представники 123 інститутів громадянського суспільства, у тому числі нашого спеціалізованого видання). У центрі уваги засідання постало обговорення співпраці між МОЗ України та Громадською радою при МОЗ України з реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я протягом 2013 р., подальших завдань цієї спільної діяльності у поточному році, організаційних питань роботи Громадської ради при МОЗ України, низки нагальних галузевих проблем.

Олег Мусій, голова Громадської ради при МОЗ УкраїниОголосивши про наявність кворуму, Олег Мусій, голова Громадської ради при МОЗ України, президент «Всеукраїнського лікарського товариства», відкрив засідання і привітав присутніх з нещодавно минулими Новорічними святами, побажавши представникам галузевої спільноти нових здобутків, звершень та планів у 2014 р., — незважаючи на всю складність та напругу нинішньої ситуації в українському суспільстві. Він також повідомив, що правління Громадської ради при МОЗ України ухвалило рішення про скликання цього засідання на основі відповідного листа за підписом міністра охорони здоров’я України Раїси Богатирьової з проханням щодо обговорення спів­праці між Міністерством та Громадською радою і налагодження більш тісної взаємодії між ними.

Олександр Качур, перший заступник міністра охорони здоров’я УкраїниЗ трибуни засідання Громадської ради при МОЗ України позицію Міністерства озвучив Олександр Качур, перший заступник міністра охорони здоров’я України, який водночас є куратором зв’язків з Громадською радою при МОЗ України. Він підкреслив, що залучення громадськості до формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я — це запорука відповідальності суспільного запиту та ефективності цієї політики. З метою впровадження цих тез у життя Уряд України постійно вдосконалює нормативно-правове поле для розвитку громадянського суспільства. Розроблено певний інструментарій для ефективної спів­праці між центральними органами виконавчої влади та громадськості. Насамперед, 24 березня 2012 р. підписано Указ Президента України № 212/2012 «Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи щодо її реалізації». Ця державна стратегія покликана запровадити ефективний механізм взаємодії інститутів громадянського суспільства з органами влади на засадах партнерства і взаємної відповідальності. Крім того, Україна приєдналася до багатосторонньої міжнародної ініціативи «Партнерство — відкритий уряд», метою якої є забезпечення прозорості державного управління та залучення громадян до участі в його процесі, боротьба з корупцією, використання нових технологій для покращання державного управління.

Одним з елементів устрою громадянського суспільства є громадські ради — як при МОЗ України, так і при центральних органах виконавчої влади (при Державній службі України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально-небезпечних захворювань, Державній санітарно-епідеміологічній службі України, Державній службі України з лікарських засобів), — діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра охорони здоров’я України. До практичного інструментарію, який при цьому використовується, серед інших належить постанова КМУ від 3 листопада 2010 р. № 996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики», якою затверджено Порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики та Типове положення про Громадську раду при міністерстві.

За словами О. Качура, дане засідання Громадської ради при МОЗ України частково пов’язано з розширеною Колегією МОЗ України про підсумки діяльності за 2013 р. (що запланована на 23 січня 2014 р.), але не має обмежуватися цим питанням. Протягом минулого року усі засідання Громадської ради при МОЗ України, що відбувалися у стінах Міністерства, проходили за участю його керівництва на рівні заступників міністра.

Громадська рада при МОЗ України:діалог влади і спільноти важливий як ніколи

МОЗ України — це відповідальний державний орган, тому якщо інститути громадянського суспільства потребують залучення до своїх заходів керівників найвищого рівня, профільних підрозділів тощо, то доповідач закликав завчасно інформувати про такі заходи, оскільки Міністерство зацікавлене в такому форматі співпраці. Ще один формат співпраці — залучення представників громадськості до роботи в консультативно-дорадчих органах, що створюються для виконання окремих завдань у сфері охорони здоров’я (робочих групах, координаційних та наглядових радах, комісіях — у складі понад 25 з них є представники громадських організацій). Принагідно було зазначено, що План основних організаційних заходів МОЗ України одразу після затвердження публікується на сайті Міністерства, де кожен може з ним ознайомитися, знайти власне місце чи точку перетину з тих питань, що турбують громадськість. «Звертайтеся — і кожна ваша конструктивна ініціатива щодо співпраці буде розглянута», — закликав і запевнив посадовець, після чого перерахував, чого Міністерство охорони здоров’я очікує від Громадської ради:

  • по-перше, чіткої консолідованої позиції громадськості з актуальних питань розвитку та реформування сфери охорони здоров’я України;
  • узгодженої системної співпраці з реалізації Орієнтовного плану консультацій МОЗ України з громадськістю на 2014 р. (оратор подякував усім, хто взяв участь у його формуванні, та повідомив, що 9 січня 2014 р. міністром підписано наказ МОЗ України № 9 про його затвердження — отже, спільними зусиллями отримано план конкретних дій на наступний рік, що окреслює взаємовідповідальний формат співпраці Міністерства та громадськості);
  • і по-третє (найважливіше), будь-яке проблемне питання, що виникає у сфері охорони здоров’я (дуже чутливій для суспільства сфері), має розглядатися як спільна проблема, що потребує спільних зусиль для вирішення, а не нагода для протистояння чи інформаційний привід для гучного піару, — тому Міністерство готове до конструктивної співпраці, готове почути кожного представника інститутів громадянського суспільства, проте, у свою чергу, сподівається на активну роботу громадськості, яка позиціонує себе як таку, що дійсно переймається питаннями охорони здоров’я в Україні.

— А навзаєм, — чого громадськість має очікувати від Міністерства охорони здоров’я України, — сподіваюся почути тепер вже від вас у рамках професійного, конструктивного та доброзичливого діалогу, — запросив до дискусії перший заступник міністра.

У відповідь члени Громадської ради при МОЗ України не забарилися з виступами, у яких було піднято чимало злободенних питань сфери охорони здоров’я, зокрема щодо:

  • замісної терапії наркозалежних та метадонової програми (Роман Ступницький, «Рух протидії наркоманії та наркокорупції»),
  • медикаментозного забезпечення хворих на цукровий діабет (Людмила Петренко, «Міжнародна діабетична асоціація України»),
  • якості, ефективності та своєчасності зворотного зв’язку з органами влади (Тамара Литвиненкова, «Фармацевтична асоціація Дніпропетровської області»),
  • профілактики та санітарної просвіти (Олена Євстигнєєва, «Третє тисячоліття»),
  • діяльності опікунських рад при закладах охорони здоров’я (Інна Голованчук, «Благодійний фонд Святої Софії»),
  • професійного лікарського самоврядування та залучення фахової спільноти до управління системою охорони здоров’я (Олег Мусій, «Всеукраїнське лікарське товариство»).

Щоправда, конкретні документи та звернення до органів державної влади, подані до засідання на підпис голові Громадської ради при МОЗ України (деякі з них наведено нижче), були ініційовані та підготовлені лише комісією з питань діяльності фармацевтичної галузі Громадської ради при МОЗ України.

Тамара Литвиненкова, голову цієї найбільш активної та продуктивної комісіїТамару Литвиненкову, голову цієї найбільш активної та продуктивної комісії, у поточній новій каденції обрано заступником голови Громадської ради при МОЗ України — куратором медико-фармацевтичного напряму. За її словами, протягом минулих 2 років комісією здійснювалася напружена робота, зокрема: проведено 10 засідань; розглянуто, обговорено та надано пропозиції щодо понад 70 проектів законів та нормативних актів; проаналізовано, надано відповіді та вжито можливих заходів щодо близько 30 звернень від суб’єктів господарської діяльності; підготовлено та надіслано значну кількість листів та звернень на адресу органів державної влади. Між членами комісії з питань діяльності фармацевтичної галузі Громадської ради при МОЗ України відпрацьовано систему регулярного та оперативного документообігу, швидкого реагування та голосування в електронному форматі. Таким чином, ведеться активна робота — натомість не втрачає актуальності серйозна проблема: нерідко від результатів цієї роботи відстає зворотній зв’язок від органів державної виконавчої влади.

Зокрема оратор висловила жаль з приводу того, що далеко не завжди, у тому числі з боку МОЗ України, дотримуються терміни, визначені чинним законодавством України для надання відповідей на громадські звернення, — а деякі з них (6 листів) навіть доводилося дублювати і надсилати повторно. Також досі зберігається тенденція, коли деякі проекти нормативно-правових актів, які вже знаходяться на офіційному сайті МОЗ України в режимі публічного обговорення, не вносяться до відповідного річного Плану діяльності МОЗ України з підготовки проектів регуляторних актів.

Частково заслугою активної діяльності комісії з питань діяльності фармацевтичної галузі Громадської ради при МОЗ України Т. Литвиненкова вважає минулорічне затвердження Міністерством настанови «Лікарські засоби. Належна регуляторна практика» (наказ МОЗ від 28.03.2013 р. № 247). Доповідач високо оцінює значущість, користь та якість цього документа, що базується на кардинальних принципах ВООЗ: він виголошує примат прозорості та відповідальності, конкретно та чітко прописує кожен крок регулятора (тобто МОЗ України) щодо того, у який спосіб та у якій послідовності регулятор має розробляти та висвітлювати кожен регуляторний акт, — і звісно, одним з наріжних каменів цього процесу є ефективний зворотній зв’язок.

— Радісно нам, що цей наказ є, — непокоїть єдине: що не виконуються прописані в ньому положення. Адже регуляторна діяльність — це дуже відповідальна сфера, у якій необхідно працювати виважено і спираючись на думку громадськості. На моє глибоке переконання, нині громадськість (зокрема в особі комісії з питань діяльності фармацевтичної галузі Громадської ради при МОЗ України) якраз і становить для Міністерства те надійне фахове експертно-консультативне й рекомендаційно-дорадче плече, на яке можна і слід спиратися при прийнятті рішень як щодо теоретичного формування регуляторної політики, так і практичного її впровадженні на фармацевтичному ринку України. Тож надалі хотілося б працювати не навздогін, а на упередження, — зазначила голова комісії з питань діяльності фармацевтичної галузі, заступник голови Громадської ради при МОЗ України — куратор медико-фармацевтичного напряму Т. Литвиненкова.

Протягом та після виступів представників громадянського суспільства у залі відбулися жваві дискусії. Зазначимо, що тим часом перший заступник міністра не полишав президії засідання, допоки не відреагував на останнє з поставлених до нього запитань, — а тих представників громадськості, на чиї питання не був готовий відповісти невідкладно, запросив до себе на службовий прийом для особистого спілкування.

Ростислав Лихотоп, начальник відділу комунікації із державними органами і громадськістю та організації доступу до публічної інформаціїНаприкінці засідання Громадської ради при МОЗ України Ростислав Лихотоп, начальник відділу комунікації із державними органами і громадськістю та організації доступу до публічної інформації (департамент інформаційно-організаційного та документального забезпечення МОЗ України), довів до відома представників Громадської ради при МОЗ України, що Кабінет Міністрів України на основі інформації від міністерств, а також громадських рад при всіх міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади провів рейтингову оцінку діяльності центральних органів виконавчої влади за напрямком зв’язків із громадськістю.

Спільна робота МОЗ України та громадськості була оцінена досить високо: МОЗ України посіло 3-тє місце серед усіх міністерств (на 1-му — Міністерство освіти та науки України, на 2-му — Міністерство соціальної політики України). Це свідчить на користь того, що, незважаючи на всі можливі недоліки взаємодії між МОЗ України та громадськістю (зокрема можливі затримки зворотного зв’язку) і широке коло питань, які ще потребують дискусій та вирішення, активізації позицій обох сторін та поглиблення взаємодії між ними, — тим не менше стан речей у цій царині відповідає належному рівню.

— І важливо те, що ми не лише знаємо, що у нас все не так погано, — але й прагнемо, щоб було ще краще, — підсумував посадовець.

Ця інформація викликала схвальну реакцію залу, а голова Громадської ради при МОЗ України О. Мусій, закриваючи засідання, подякував представникам громадянського суспільства за їхню активність і закликав ефективно її продовжувати, зазначивши насамкінець: «Якби посіли 1-ше місце — не було б перспектив для розвитку, а так — є і поле для подальшого вдосконалення роботи, і прагнення рухатися до вершин».

Пилип Снєгірьов,
фото автора

Звернення Громадської ради при МОЗ україни до органів державної влади

Міністру охорони здоров’я України
Богатирьовій Р.В.
Щодо громадського обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

Шановна Раїсо Василівно!

Від імені Громадської ради при МОЗ України засвідчую Вам свою повагу та звертаюся з наступним.

Громадська рада при МОЗ України розглянула проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 02 жовтня 2013 року (далі по тексту — проект постанови), що був винесений на громадське обговорення та оприлюднений з пояснювальною запискою 02 жовтня 2013 року шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України (далі по тексту — МОЗ України) в мережі Інтернет http://www.moz.gov.ua та за результатами повідомляє наступне.

Громадська рада при МОЗ України підтримує ініціативи МОЗ України щодо комплексного підходу до вирішення питання державного регулювання цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення шляхом внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» з метою виключення з-під державного цінового регулювання Обов’язкового мінімального асортименту (соціально орієнтованих) лікарських засобів та виробів медичного призначення для аптечних закладів, затвердженого наказом МОЗ України від 29.11.2012 р. № 1000, зареєстрованого в Мін’юсті України 10 квітня 2012 р. за № 524/20837, прийняття нової редакції Національного переліку лікарських засобів і виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 року № 333, який базується на чинній редакції Примірного переліку ВООЗ лікарських засобів, а також закріплення на державному рівні Положення про Національний перелік лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Вважаємо за необхідне за результатами громадського обговорення проекту постанови унеможливити внесення змін до запропонованого МОЗ України Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Внесення запропонованих змін сприятиме захисту та реалізації прав і законних інтересів суб’єктів ринку медичних виробів, дозволить забезпечити стабільне функціонування та розвиток цього ринку з метою захисту економічної конкуренції та свободи підприємницької діяльності, гарантованих Конституцією та законами України.

З повагою
Голова Громадської ради при МОЗ України
О. Мусій

Міністру охорони здоров’я України
Богатирьовій Р.В.
Щодо внесення змін до наказів МОЗ України

Шановна Раїсо Василівно!

Від імені Громадської ради при МОЗ України засвідчую Вам свою повагу та звертаюся з наступним.

На сьогодні у фармацевтичній галузі склалася ситуація, коли вимоги до освіти уповноваженої особи в різних нормативних документів кардинально відрізняються:

1. Так, у наказі МОЗ України від 31.10.2011 р. № 723 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами» йдеться про те, що:

«… для суб’єктів господарювання, які здійснюють оптову, роздрібну торгівлю лікарськими засобами, — фахівець з повною вищою фармацевтичною освітою та стажем роботи за фахом не менше 2 років (крім випадку, передбаченого підпунктом 3.5.7 пункту 3. 5 розділу III цих Ліцензійних умов), на якого суб’єктом господарювання покладено обов’язки щодо функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів при їх оптовій та роздрібній торгівлі та оформлення висновку вхідного контролю якості лікарських засобів».

2. У наказі МОЗ України від 08.11.2013 р. № 960 «Про затвердження Змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з імпорту лікарських засобів» зазначається, що:

«уповноважена особа для суб’єктів господарювання, які здійснюють імпорт лікарських засобів (далі — Уповноважена особа), — фахівець з повною вищою фармацевтичною, хімічною, біологічною або біотехнологічною освітою та стажем роботи за фахом не менше 2 років у сфері виробництва, контролю якості, оптової торгівлі або розробки лікарських засобів, на якого суб’єктом господарювання покладено обов’язки щодо функціонування системи забезпечення якості лікарських засобів при їх імпорті (ввезенні) на територію України та надання дозволу на випуск (реалізацію) імпортованих лікарських засобів».

3. У наказі МОЗ України від 30.10.2001 р. № 436 «Про затвердження Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі» зазначається наступне:

«Уповноважена особа повинна мати вищу або середню фармацевтичну освіту. Її прізвище, контактний телефон та форму зв’язку (телефон, факс, електронна пошта) слід повідомити територіальній інспекції. До компетенції уповноваженої особи належить підготовка та оформлення висновку щодо результатів вхідного контролю якості серій лікарських засобів з відміткою про передачу їх до реалізації».

Виходячи з вищенаведеного, пропонуємо актуалізувати Наказ МОЗ № 436 від 30.10.2001 р., тобто, привести у відповідність з усіма дійсними на сьогодні Ліцензійними умовами:

внести в п. 2.1 і 3.1 наказу посилання на те, що освіта уповноважених осіб має відповідати вимогам Ліцензійних умов того виду діяльності, який вона здійснює.

З повагою
Голова Громадської ради при МОЗ України
О. Мусій

Народному депутату України,
першому заступнику голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я
Спіріній І.Д.

Копія:
Народному депутату України,
Голові Комітету Верховної Ради України
з питань соціальної політики та праці
Цибенко П.С.
Щодо проекту Закону України «Про внесення зміни до статті 54 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо державного регулювання цін на лікарські засоби»

Шановна Ірино Дмитрівно!

Від імені Громадської ради при МОЗ України засвідчую Вам свою повагу та звертаюся з приводу зареєстрованого у Верховній Раді України проекту Закону України «Про внесення змін до статті 54 Основ законодавства України про охорону здоров’я щодо державного регулювання цін на лікарські засоби» (реєстр. № 3583) (надалі — Законопроект), який внесено Вами на розгляд.

Звертаємо Вашу увагу на те, що на сьогодні в Україні державне регулювання цін на лікарські засоби виражається у встановленні граничних постачальницько-збутових та граничних торговельних (роздрібних) надбавок; декларуванні оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які закуповуються за бюджетні кошти; встановленні граничних рівнів оптово-відпускних цін на препарати, які підпадають під дію пілотних проектів з впровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою та регулювання цін на препарати інсуліну; використовуються методи зовнішнього реферування.

Державне регулювання цін на лікарські засоби здійснюється виключно щодо тих препаратів, які:

  • включені в Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 р. № 333;
  • включені в Обов’язковий мінімальний асортимент (соціально орієнтованих) лікарських засобів і виробів медичного призначення для аптечних установ, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.2011 р. № 1000;
  • включені до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 05.09.1996 р. № 1071;
  • потрапляють під дію Пілотного проекту з впровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р. № 340;
  • будуть потрапляти під дію Пілотного проекту з впровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2013 р. № 732.

Тобто, ціни на лікарські засоби, які не потрапляють в перераховані вище переліки, не регулюються державою.

При цьому Законопроектом пропонується на законодавчому рівні закріпити таке положення: «Держава формує ціноутворення на лікарські засоби шляхом встановлення граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди) на основі встановленої добової дози їх споживання, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я, та порівняльних (референтних) цін на такі засоби. Порядок встановлення граничних рівнів торговельної надбавки визначається Кабінетом Міністрів України».

Із вказаної норми не зрозуміло, чи пропонується встановити державне регулювання цін на всі без винятку лікарські засоби, які знаходяться в обігу в Україні, чи на ті, для яких державне регулювання цін вже встановлено чинним законодавством. Аналіз зазначеного вище положення не дає підстав однозначно дати відповідь на це питання. Однак в пояснювальній записці до Законопроекту необхідність його прийняття обґрунтовується тим, що «вільного ринку у сфері обігу лікарських засобів бути не повинно».

Зауважимо, що це суперечило б принципу політики ціноутворення з розширення сфери застосування вільних цін, передбаченому Законом України «Про ціни і ціноутворення».

Наголошуємо на тому, що державне регулювання цін на лікарські засоби регламентується низкою постанов Кабінету Міністрів України.

Зокрема, питання встановлення граничних постачальницько-збутових та граничних торговельних (роздрібних) надбавок на лікарські засоби регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення», дія якої поширюється в тому числі і на реалізацію Пілотного проекту по запровадженню державного регулювання цін на препарати інсуліну. Ціни на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою не підлягають державному регулюванню, яке здійснюється згідно з даною постановою Кабінету Міністрів України, граничні постачальницько-збутові та торговельні (роздрібні) надбавки на такі препарати затверджено постанова Кабінету Міністрів України від 25.04.2012 р. № 340 «Про реалізацію пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою». Порядок декларування оптово-відпускних цін на лікарські засоби встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2012 р. № 794 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, які закуповуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів».

Враховуючи вищевикладене, вважаємо, що Законопроект не може бути прийнятий у запропонованій редакції.

З повагою
Голова Громадської ради при МОЗ України
О. Мусій

Міністру охорони здоров’я України
Богатирьовій Р.В.
Щодо проблеми забезпечення хворих на цукровий діабет препаратами інсуліну

Шановна Раїсо Василівно!

Від імені Громадської ради при МОЗ України засвідчую Вам свою повагу та звертаюся з наступним.

<…> [Сутнісну частину тексту листа див.: «Щотижневик АПТЕКА» № 3 (924) від 20 січня 2014 р., с. 10-11 — прим. ред.] <…>

З повагою
Голова Громадської ради при МОЗ України
О. Мусій

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи