Як забезпечити фізичну доступність ліків в умовах зміни курсу валюти?

Як раніше повідомляло наше видання, 6–7 лютого 2014 р. відбувся ІХ Щорічний аналітичний форум «Фармринок України—2014. В рамках ефективних понять» (далі — форум), під час якого обговорювалася, з-поміж іншого, проблема різкої зміни курсу національної валюти. Андрій Шипко, народний депутат України, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації, здійснення фармацевтичної діяльності, виробництва та обігу виробів медичного призначення, розвитку сучасних медичних технологій Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, який брав участь у форумі, закликав його учасників до активного діалогу задля стабілізації ситуації на фармацевтичному ринку та мінімізації курсових ризиків. При цьому народний депутат наголосив, що інтереси пацієнтів – найважливіші, і саме вони завжди залишатимуться пріоритетом державної політики, спрямованої на забезпечення людей якісними, доступними ліками в достатньому асортименті. У зв’язку з цим було домовлено про зустріч з міністром охорони здоров’я Раїсою Богатирьовою, яка запропонувала в терміновому порядку делегувати представників форуму до МОЗ для обговорення питання щодо забезпечення фізичної доступності лікарських засобів для населення в умовах різкої зміни курсової політики Національного банку України.

За результатами наради в МОЗ, яка відбулася 7 лютого під головуванням Р. Богатирьової, міністр доручила в оперативному режимі узагальнити всі думки, що висловлені в ході обговорення питання, пов’язаного з різкою зміною курсу валюти, та підготувати пропозиції стосовно його вирішення, у тому числі шляхом внесення змін у нормативно-правову базу у сфері ціноутворення на фармринку, з тим, щоб на початку наступного тижня винести їх на розгляд Кабінету Міністрів України.

8 лютого в Міністерстві охорони здоров’я відбулася друга нарада, під час якої розглядалися пропозиції зацікавлених сторін щодо вирішення означеної проблеми. У заході взяли участь Роман Богачев та Олександр Толстанов, заступники міністра охорони здоров’я, Яніна Толкачова, начальник відділу з питань обігу лікарських засобів МОЗ України, інші представники профільних відділів МОЗ України, Олексій Соловйов, голова Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба), Людмила Коношевич, помічник народного депутата Андрія Шипка, Володимир Ігнатов, виконавчий директор АІРМ Ukraine, Ігор Крячок, директор ТОВ «МОРІОН», Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research», Юрій Комаров, начальник відділу стратегічного маркетингу ПАТ «Фармак», Тетяна Котляр, голова Громадської ради при Держлікслужбі, Світлана Буніна, виконавчий директор Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України, Оксана Гуленко, директор Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України», Петро Багрій, президент Асоціації виробників ліків України, інші представники фармацевтичних компаній та експерти фармринку.

У ході наради розглядалися наступні питання:

  • проект постанови КМУ «Про заходи щодо забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення» щодо надання права замовникам у договорах з учасниками процедури закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення визначати грошовий еквівалент вартості лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються за державні кошти, в іноземній валюті, що підлягає сплаті у гривні за курсом Національного банку України до відповідної валюти на день здійснення поставки, або можливості здійснення попередньої оплати у розмірі вартості предмету закупівлі;
  • надання права замовникам у договорах з учасниками державних закупівель визначати грошовий еквівалент вартості ліків та медичних виробів, які закуповуються за бюджеті кошти, в іноземній валюті за курсом Націо­нального банку України;
  • внесення змін до задекларованих оптово-відпускних цін на лікарські засоби, що внесені до Реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення, з урахуванням індексу цін виробників основ­них фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів;
  • внесення змін до договорів про закупівлю за державні кошти в частині підвищення ціни за одиницю товару та суми договору з урахуванням індексу цін виробників основних фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів, а також підготовка звернення до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України з проханням надати роз’яснення щодо означених змін до договорів (роз’яснення слід враховувати в роботі територіальних органів системи охорони здоров’я);
  • необхідність передбачити в протоколах номенклатури лікарських засобів та медичних виробів на 2014 р. орієнтовну ціну за одиницю з урахуванням індексу цін виробників основних фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів, що не перевищуватиме її рівня згідно з реєстром;
  • внесення змін до наказів МОЗ, якими визначаються порядки розрахунку граничного рівня оптово-відпускних цін на препарати, що підпадають під дію пілотних проектів, щодо врахування індексу цін виробників основних фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів при щомісячному оновлені реєстру цін на них.

Під час наради до уваги присутніх було надано аналітичну довідку щодо поточної ситуації на вітчизняному фармацевтичному ринку. За підсумками 2013 р. загальний обсяг споживання лікарських засобів в Україні становив 36,2 млрд грн. у цінах роздрібної реалізації і госпітальних поставок. З них 30,4 млрд грн. (за 1,27 млрд упаковок) — обсяг аптечного продажу в роздрібних цінах, і 5,8 млрд грн. (за 162 млн упаковок) — обсяг госпітальних поставок.

Співвідношення продукції локального виробництва та імпортних лікарських засобів у роздрібній ланці становить відповідно 30/70% у грошовому і 65/35% у натуральному вираженні. У госпітальному сегменті співвідношення вітчизняних та імпортних лікарських засобів становить 42/58% у грошовому і 84/16% у натуральному вираженні.

Значна частина обсягу роздрібного споживання і госпітальних поставок підпадає під державне регулювання оптових і роздрібних націнок (націнка дистриб’ютора становить 10% від ціни виробника, роздрібна націнка диференційована і становить 10–25%). Дія даного регулювання поширюється на наступні переліки ліків:

  • Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення відповідно до постанов КМУ від 25.03.2009 р. № 333 і від 17.10.2008 р. № 955. Обсяг лікарських засобів, що підпадають під державне регулювання цін, у 2013 р. становив у загальному обсязі фармацевтичного ринку 32% у грошовому вираженні (11,5 млрд грн.) і 44% (624 млн. упаковок) у натуральному;
  • Перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затверджений постановою КМУ від 05.09.1996 р. № 1071. Обсяг таких лікарських засобів у загальному обсязі ринку становить 84% (30,3 млрд грн.) у грошовому та 85% (220 млн упаковок) у натуральному вираженні;
  • переліки антигіпертензивних препаратів та препаратів інсуліну, що підпадають під дію відповідних пілотних проектів.

У зв’язку з різкою зміною курсу гривні відносно долара США більше ніж на 10% існує низка ризиків. По-перше, мова йде про можливе припинення реалізації препаратів, ціни на які регулюються державою, зменшення їх запасів, виникнення дефектури в аптечних закладах і, як наслідок, дефіцит соціально значущих лікарських засобів в аптечній мережі. По-друге, може постати проблема забезпечення поставок препаратів, що закуповуються за бюджетні кошти.

Проблема та механізми її розв’язання такі. У випадку з імпортованими препаратами ситуація виглядає наступним чином. Наприклад, імпортер розмитнив товар за курсом Національного банку України 7,9993 і, відпускаючи товар дистриб’ютору або самостійно відвантажуючи товар в лікувально-профілактичні заклади, він може встановити максимальну оптову націнку в розмірі 10% (відповідно до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955). При зміні курсу валюти більше ніж на 10% імпортер не зможе розрахуватися з виробником за поставлений товар, оскільки він не зможе закупити за гривневу виручку навіть ту суму валюти, яка необхідна для оплати товару. До того ж існують транспортні, логістичні та інші витрати з доставки товару. У зв’язку з цим при формуванні ціни на препарати у гривні, які підпадають під дію постанов КМУ № 333 та № 955, необхідно передбачити можливість для імпортерів формувати гривневу ціну на день відпуску товару з урахуванням чинного в цей день курсу Національного банку України. При формуванні ціни дистриб’ютора та роздрібної ціни в аптечному закладі на препарати, які підпадають під дію постанов КМУ № 333 та № 955, операторам ринку необхідно надати право формувати гривневу ціну на день поставки товару та оплати з урахуванням курсу Національного банку України.

У випадку з препаратами локального виробництва необхідно надати право суб’єктам фармацевтичного ринку при формуванні ціни дистриб’ютора та роздрібної ціни в аптечному закладі на препарати, що підпадають під дію постанов № 333 та № 955, формувати гривневу ціну на день поставки або закупівлі з урахуванням індексу цін виробників основних фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів.

Для лікарських засобів, що підпадають під дію пілотних проектів, також необхідно додатково передбачити можливість перерахунку граничних оптово-відпускних цін із щомісячною періо­дичністю у разі значущої зміни індексу цін виробників основних фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів.

Учасники наради погодилися з необхідністю ухвалення постанови КМУ, згідно з якою замовники отримають право в договорах з учасниками процедури закупівлі лікарських засобів та виробів медичного призначення визначати грошовий еквівалент вартості лікарських засобів та медичних виробів, які закуповуються за державні кошти, в іноземній валюті, що підлягає сплаті у гривні за курсом Національного банку України до відповідної валюти на день здійснення поставки, або передбачити здійснення попередньої оплати в розмірі вартості предмету закупівлі.

Крім того, у ході наради її учасники погодили проект наказу МОЗ «Про затвердження змін до деяких наказів Міністерства охорони здоров’я України з питань реалізації пілотних проектів щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби», яким передбачено визначення такого поняття: «Індекс цін виробників основних фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів — показник зміни цін у поточний період щодо попереднього у сфері виробництва лікарських препаратів і матеріалів, та використовується при прогнозуванні і управлінні процесами ціноутворення, перерахунку показників системи національних рахунків у постійні ціни та забезпечує можливість проведення міжнародних зіставлень».

Крім того, проектом наказу МОЗ пропонується оновлювати реєстри цін на ліки, що підпадають під дію пілотних проектів, щомісячно до 10 числа наступного за звітним періодом місяця шляхом здійснення перерахунку граничних оптово-відпускних цін за умови зміни індексу цін виробників основних фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів більше ніж на 100,0%. У випадках, коли індекс цін виробників основ­них фармацевтичних продуктів та лікарських препаратів становить менше 100,0%, граничний рівень оптово-відпускних цін пропонується залишати без змін.

Щодо можливих змін до постанови КМУ від 25.02.2009 р. № 333 Петро Багрій, Оксана Гуленко та Тетяна Котляр висловилися за те, щоб ці зміни розглядалися окремо після прийняття постанови КМУ «Про заходи щодо забезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення» та внесення змін до наказів МОЗ від 29.05.2012 р. № 394 та від 21.01.2014 р. № 57. Тобто, нині зміни до постанови КМУ від 25.02.2009 р. № 333 не обговорюються, але до цього питання учасники зустрічі готові повернутися за необхідності.

Наше видання й надалі слідкуватиме за розвитком подій та інформуватиме читачів.

Олена Приходько,
фото Сергія Бека

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Владлен 11.02.2014 5:03
Гослекслужба "старалась" чтобы у нас и до изменения курса доллара цены на лекарства росли. К чему только один закон о лицензировании привел, не говоря уже об остальной деятельности Гослекслужбы на фармакологическом рынке.
Федченко 11.02.2014 6:51
Как по мне, наилучшей мерой обеспечения доступности лекарств было разогнать к черту ГЛС...

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи