Вітчизняна охорона здоров’я: ключові пріоритети розвитку

11 лютого 2014 р. у МОЗ України відбувся брифінг Раїси Богатирьової, міністра охорони здоров’я України, присвячений ключовим пріоритетам і результатам діяльності МОЗ України у 2013 р. та основним завданням на 2014 р.

Раиса БогатыреваЯк відзначила на початку брифінгу Р. Богатирьова, охорона здоров’я є ключовою та стратегічно важливою галуззю, яка завжди перебуває в центрі уваги державної політики. Саме на вирішення соціальних питань та формування людського капіталу Президент України та Уряд спрямовують свої зусилля та ресурси держави.

Першочергову увагу протягом останніх років влада приділяє питанню охорони здоров’я материнства і дитинства, і красномовним підтвердженням цього є постійне збільшення державного фінансування цього напрямку. Тільки за останні 5 років втричі збільшено фінансування на програму охорони здоров’я материнства і дитинства, яке на сьогодні сягає близько 1 млрд грн. У результаті успішного впровадження Національного проекту «Нове життя — нова якість охорони материнства і дитинства» сучасні перинатальні центри вже працюють в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Рівненській, Харківській, Хмельницькій областях і Києві. Це суттєво вплинуло на показники материнської та малюкової смертності. Так, малюкова смертність знизилася на 13,2%. У 2011 р. цей показник становив 9,12 на 1 тис. народжених живими, у 2012 р. — 8,6, а на кінець 2013 р. він знизився до 7,9. У цьому напрямку Україна практично досягла показників країн Європи.

Рівня європейських країн вдалося досягти і за показником материнської смертності. Так, від початку реформи медичного обслуговування та реалізації Національного проекту цей показник знизився на 21%. Р. Богатирьова підкреслила, що протягом останніх 2 років жодного летального випадку серед породіль не зафіксовано в Миколаївській і Чернівецькій областях, а за минулий рік не втрачено жодного життя на Кіровоградщині та Тернопільщині.

Інший пріоритет діяльності Міністерства у 2013 р. — наближення до європейських стандартів роботи вітчизняної служби екстреної медичної допомоги.

Міністр нагадала, що з 1 січня 2013 р. набув чинності Закон України «Про екстрену медичну допомогу», яким передбачено впровадження єдиної системи надання екстреної медичної допомоги для максимального зниження смертності та інвалідності внаслідок несвоєчасного надання громадянам медичної допомоги.

Протягом минулого року у всіх регіонах створено центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, наразі на території України функціонує 875 пунктів постійного і 267 пунктів тимчасового базування підрозділів системи екстреної медичної допомоги.

Їх кількість постійно збільшується, що дозволяє виконувати норматив прибуття бригад екстреної медичної допомоги до пацієнта (у місті — до 10 хв, поза містом — до 20 хв) на 90% у містах та на 87,6% у сільській місцевості.

За ініціативою МОЗ України в усіх регіонах обласними радами розроблено і затверджено регіональні плани розвитку системи екстреної медичної допомоги, у результаті виконання яких побудовано та відремонтовано близько 1,3 тис. км доріг. Усі співробітники екстреної медичної допомоги охоплені загальнообов’язковим державним страхуванням від нещасних випадків.

Крім того, на сьогодні усі бригади екстреної медичної допомоги територіальних центрів на 100% забезпечені необхідними лікарськими засобами та паливно-мастильними матеріалами. У 2013 р. проведено безпрецедентну за своїми масштабами закупівлю за кошти державного бюджету 1412 сучасних автомобілів екстреної медичної допомоги вартістю 922 млн грн. Також протягом року відбулися закупівлі за рахунок місцевих бюджетів, завдяки чому вдалося суттєво оновити рухомий склад та придбати комплекти робочого одягу бригад екстреної медичної допомоги загальнодержавного зразка.

11 лютого 2014 р. у МОЗ України відбувся брифінг Раїси Богатирьової, міністра охорони здоров’я України, присвячений ключовим пріоритетам і результатам діяльності МОЗ України у 2013 р. та основним завданням на 2014 р.

У Державному бюджеті на 2014 р. на закупівлю автомобілів швидкої медичної допомоги передбачено 625 млн грн., також суттєво збільшено витрати на утримання вже наявного автопарку.

Третім пріоритетним напрямком діяльності МОЗ України у 2013 р. став розвиток первинної медичної допомоги. Протягом минулого року в країні відкрито 451 центр первинної медико-санітарної допомоги. Загалом з початку впровадження реформ в Україні працює 662 таких центри. Кількість амбулаторій загальної практики — сімейної медицини за минулий рік зросла на 778 одиниць, і сьогодні в Україні функціо­нує 5733 амбулаторії. У всіх пілотних регіонах і 10 непілотних відкрито всі центри та амбулаторії, які було заплановано створити.

Як повідомила Р. Богатирьова, на оснащення закладів первинної медико-санітарної допомоги медичною технікою та виробами медичного призначення у 2013 р. держава виділила 218, 4 млн грн., а на придбання автотранспорту для амбулаторій — 55,15 млн грн. Також, за її словами, вперше в історії України у 2013 р. кількість сімейних лікарів, які працюють у закладах охорони здоров’я первинної ланки, перевищила 10 тис. осіб.

Починаючи з 2012 р. медичним працівникам, які надають первинну медичну допомогу в пілотних регіонах, нараховуються стимулювальні надбавки за обсяг і якість виконаної роботи, завдяки чому їх заробітна плата за підсумками 2012–2013 рр. збільшилася в середньому на 50–60%. Крім того, Урядом прийнято постанову щодо підвищення рівня оплати праці молодих спеціалістів, які залучені до роботи в селах і селищах, що дозволить підняти престиж праці медика, який буде за державним направленням працювати в сільській місцевості. Також у 2013 р. для лікарів і медичних сестер, які надають первинну допомогу, виділено більше 140 квартир.

Четвертим пріоритетом діяльності Міністерства, за словами його очільника, є забезпечення громадян якісними, доступними, ефективними лікарськими засобами. Зазначалося, що сьогодні в Україні працюють 110 вітчизняних промислових підприємств, понад 21 тис. аптечних закладів, представлено близько 850 зарубіжних компаній, які постачають на ринок більше ніж 7,5 тис. найменувань лікарських засобів.

Протягом 2013 р. Міністерством зроблені значні кроки з реформування регуляторної системи фармацевтичної галузі. Удосконалення нормативно-правової бази було спрямовано на запровадження міжнародних та європейських підходів до регулювання обігу лікарських засобів і базового переформування підходів від контролю якості до всеохоплюючої системи забезпечення якості лікарських засобів.

Впровадження системи забезпечення якості лікарських засобів є необхідним, але не достатнім кроком на шляху до ефективної та доступної фармакотерапії. У поточному році плануються наступні кроки: забезпечення грамотних дій медичних працівників щодо призначення лікарських засобів, надання належних фармацевтичних послуг в аптечних закладах, а також впровадження надійних механізмів ціноутворення на лікарські засоби. З цієї точки зору важко переоцінити досвід впровадження Пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на лікарські засоби для лікування осіб з гіпертонічною хворобою (далі — Пілотний проект), розпочатий у середині 2012 р. і продовжений у 2013 р. Минулого року на реалізацію Пілотного проекту з державного бюджету виділено майже 192 млн грн. та охоплено майже 7 млн осіб з гіпертонічною хворобою.

За словами міністра, кількість виписаних рецептів на часткове відшкодування вартості лікарських засобів у 2013 р. становило понад 20 млн, а кількість осіб, які протягом минулого року отримали антигіпертензивні лікарські засоби, налічувала 54% загального числа пацієнтів з гіпертонічною хворобою. Кількість аптечних закладів, задіяних у Пілотному проекті, зросла протягом минулого року у 3,3 раза — із 3662 до 12 117.

У результаті вдалося досягнути основної мети Пілотного проекту — повернути пацієнта до лікаря та зробити антигіпертензивні лікарські засоби доступними для малозабезпечених громадян. У 2014 р. Пілотний проект буде продовжено. Міністерство також планує виступити з пропозицією щодо розширення переліку ліків, вартість яких компенсується в рамках Пілотного проекту, зокрема, включити до нього лікарські засоби, що входять до уніфікованих клінічних протоколів лікування гіпертонічної хвороби. Як передбачила Р. Богатирьова, якщо пропозиції будуть прийняті, у Пілотному проекті буде задіяно більше 300 найменувань препаратів.

У 2014 р. планується впровадження пілотного проекту щодо державного регулювання цін на лікарські засоби для пацієнтів із цукровим діабетом. Мова йде не лише про інсуліни, але й про цукрознижувальні пероральні препарати, завдяки цьому ліки для даної категорії хворих мають стати більш доступними.

Окрім вищезазначених ключових питань, минулого року Міністерство приділяло увагу розв’язанню багатьох інших проблем. Це питання діагностики, профілактики і лікування ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, втілення нових підходів до питань профілактики неінфекційних та інфекційних захворювань, формування здорового способу життя. Р. Богатирьова окремо зупинилась на проблемі забезпечення ліками, лабораторними реагентами та виробами медичного призначення дітей з онкологічними захворюваннями. У 2013 р. завдяки збільшенню обсягів фінансування за рахунок державного бюджету вперше за роки незалежності України потреби в лікуванні цих дітей були забезпечені на 100%. Міністр запевнила присутніх, що підстав для тверджень, начебто в поточному році фінансування цього напрямку зменшено, які неодноразово лунали в ЗМІ, немає.

У 2014 р. на фінансування медичної галузі в цілому (з центрального та місцевих бюджетів) передбачено 60,8 млрд грн., що на 4,36 млрд грн. більше, ніж минулого року: 48,521 млрд грн. з місцевих бюджетів та 12,279 млрд грн. — з державного бюджету (з них МОЗ України — 7,361 млрд грн.).

Міністр звернула увагу присутніх на те, що вперше за останні роки з бюджету виділено 140 млн грн. на оснащення закладів охорони здоров’я сучасним високотехнологічним медичним обладнанням. Крім того, передбачено 625 млн грн. на закупівлю автотранспорту для служби екстреної медичної допомоги, що дасть можливість придбати 1 тис. карет швидкої допомоги.

Видатки загального фонду на забезпечення заходів окремих державних програм у 2014 р. залишилися на рівні 2013 р., їх загальний обсяг становить 2,118 млрд грн. Окрім того, збільшено видатки на лікування онкохворих дітей з коштів спеціального фонду, які надходять від продажу державних лотерей України, що становили 173,3 млн грн. Також у складі загальної суми видатків на охорону здоров’я на 2014 р. враховано цільові витрати. На забезпечення ліками хворих на цукровий і нецукровий діабет планується витратити 599 млн грн.

На підтримку проведення реформування системи охорони здоров’я у пілотних регіонах заплановано витратити 417,3 млн грн., а на виплату надбавок за обсяг і якість виконаної роботи медичним працівникам, які надають первинну медичну допомогу в пілотних регіонах, — 250 млн грн. Забезпечення додаткових виплат медичним працівникам системи екстреної медичної допомоги відповідно до Закону України «Про екстрену медичну допомогу» становитиме 392 млн грн.

З жовтня 2014 р. будуть встановлені надбавки до заробітної плати за обсяг та якість виконаної роботи медичним працівникам, що надають медичну допомогу не лише в пілотних регіонах, а й по свій території країни.

У 2014 р. триватиме формування мережі амбулаторій та центрів первинної медичної допомоги, де буде задіяна регіональна програма місцевих стимулів. Уже підготовано проект постанови КМУ, яким передбачається внесення змін до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 р., у рамках яких планується виділити 2 млрд грн. на будівництво нових амбулаторій у сільській місцевості за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам.

Одним із найважливіших напрямів перетворень у медичній сфері є зміни в засадах фінансово-економічної діяльності закладів охорони здоров’я. В існуючій на сьогодні системі це питання — найбільш складне для вирішення, але в той же час воно є основоположним елементом зв’язку між надавачем медичних послуг і їх споживачами. Тому важливою подією 2014 р. для медичної галузі має стати прийняття проекту Закону України «Про заклади охорони здоров’я та медичне обслуговування» (ініціатор законопроекту — М.Я. Азаров, КМУ), який у січні подано до Верховної Ради України. Р. Богатирьова висловила сподівання, що в умовах останніх політичних подій Верховна Рада України знайде можливість найближчим часом прийняти цей документ.

Законопроектом передбачено принципово нову законодавчу новелу — визнання засад функціо­нування лікарського самоврядування як важливої, відповідальної, професійної і незалежної складової забезпечення охорони здоров’я громадян та гарантії надання якісної медичної допомоги.

Р. Богатирьова вважає, що ухвалення цього законопроекту стане відповіддю на вже давно сформований запит суспільства та медичної спільноти стосовно того, якими механізмами професійного регулювання можливо досягти сучасного рівня фаховості і відповідальності, та в яких формі, обсязі й за яких умов можлива передача певних суто медичних професійних повноважень від держави до професійного медичного співтовариства.

Ще один закон, на прийняття якого очікує вітчизняна медична галузь, за словами міністра, це Загальнодержавна програма «Здоров’я–2020: український вимір», проект якої розроблено на основі нової європейської стратегії «Здоров’я–2020». Ця стратегія орієнтує країни Європейського регіону, які входять до ВООЗ, на конкретні дії у відповідь на нові виклики і загрози громадському здоров’ю шляхом створення та реалізації гнучкої інноваційної політики, яка забезпечує зниження системних ризиків інфекційних і хронічних неінфекційних захворювань, поліпшення здоров’я населення.

Підбиваючи підсумки, Р. Богатирьова висловила переконання, що сьогодні держава має всі можливості та ресурси для здійснення подальших кроків щодо реформування галузі, враховуючи всі зауваження та пропозиції зацікавлених сторін: громадських організацій, професійної медичної спільноти, місцевих органів влади. Зокрема, у 2014 р. буде скориговано темпи та певні напрямки реформи, оптимізовано ресурсну базу. Міністр також повідомила, що при МОЗ України створюється Експертна рада, завдання якої — своєчасно вносити корективи та акценти в плани реформування та створення безперервного діалогу між громадою, медичним співтовариством та чиновниками МОЗ України, регіональних управлінь охорони здоров’я.

Відповідаючи на питання, чи не вплине різка зміна курсу валют на вартість лікарських засобів, міністр проінформувала присутніх, що 8–9 лютого 2014 р. у МОЗ України відбулися наради, у яких взяли участь представники як з боку влади, так і фармацевтичного ринку країни. Під час цих засідань обговорювалися питання забезпечення фізичної доступності лікарських засобів для населення в сучасних умовах, та напрацьовано пропозиції зацікавлених сторін щодо вирішення означеної проблеми, які, зокрема, стосувалися внесення змін до діючих нормативних актів. За словами Р. Богатирьової, запропоновані механізми дозволять уникнути різких стрибків цін на лікарські засоби, як на ті, що закуповує держава, так і на ті, що реалізуються в аптеках.

Ці пропозиції було представлено міністром охорони здоров’я 10 лютого під час наради за участю Сергія Арбузова, виконуючого обов’язки Прем’єр-міністра України. Як наголосила очільник МОЗ України, остаточні рішення КМУ прийме після того, як буде заслухана доповідь голови Національного банку України про ситуацію на валютному ринку, яка запланована на засідання Уряду 12 лютого.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи