МОЗ зволікає з впровадженням медичної реформи: профільний комітет

Першим на порядку денному засідання був розгляд законопроекту № 2135, представлений його автором Миколою Скориком. Документ спрямовано на поліпшення та розширення типів матеріалів пакування для реалізації лікарських засобів, що містять спиртові або водно-спиртові настої. На сьогодні чинним законодавством визначається лише 1 тип первинної упаковки для препаратів, у якому можна реалізовувати такі настої.

Відповідно до ст. 14 Закону «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного й плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» вони реалізуються вроздріб тільки через аптеки у флаконах з медичного скла об’ємом не більше ніж 100 см³, крім таких лікарських засобів, як бальзами.

Проте використання лише скляної тари не завжди є доцільним, наприклад, у зонах ліквідації надзвичайних ситуацій, АТО, в умовах надання медичної допомоги поза межами медичних закладів. Крім того, 70% скляної тари для реалізації лікарських засобів, що містять спиртові або водно-спиртові настої, постачається в Україну з Російської Федерації. Наразі, за словами народного депутата, було б доцільно дати можливість вітчизняним виробникам замінити імпортну продукцію тарою, яка має всі дозвільні документи на використання її для реалізації етилового спирту, який використовується як лікарський засіб.

Законопроектом пропонується законодавчо розширити типи матеріалів первинних упаковок (які дозволені для використання в медицині) задля можливості реалізації препаратів, що містять спиртові або водно-спиртові настої. Для цього в абз. 2 ст. 14 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» словосполучення «з медичного скла» потрібно замінити на словосполучення «медичного призначення».

Народні депутати — члени Комітету підтримали даний законопроект, рекомендувавши Парламенту прийняти його за основу та в цілому. Також їх схвалення отримав і законопроект № 2145 щодо удосконалення порядку призову на військову службу медичних працівників, який представив народний депутат Костянтин Яриніч. Він наголосив, що ситуація з кадровим забезпеченням медичних закладів з року в рік погіршується і є однією з основних проблем системи охорони здоров’я. Так, за даними МОЗ України, станом станом на 1 січня 2014 р. укомплектованість закладів охорони здоров’я України лікарями становить 81,7%, з яких 24,6% — це працю­ючі пенсіонери, близько 15%  — особи передпенсійного віку. Фактично спостерігається тенденція до старіння працівників галузі охорони здоров’я.

За даними МОЗ України, частка укомплектованості лікарями обласних лікарень становить 83,2%, міських — 78,6%, центральних районних лікарень — 77,1%, дільничних — 77,1%, селищних лікарських амбулаторій — 70,5%.

К. Яриніч окреслив проблему територіально асиметричного розподілу лікарів й середнього медичного персоналу за регіонами країни, що зумовлений відмінностями в соціально-економічному потенціалі регіонів та пріоритетах розвитку галузей національної економіки.

Найнижчий рівень укомплектованості штатних лікарських посад зафіксований у Кіровоградській (69,32%), Миколаївській (71,47%) та Київській (72,28%) обл. У той час, як в Чернівецькій обл. даний показник становить 107,65%, Львівській — 104,88%, Івано-Франківській — 103,35%.

Автор законопроекту наголосив, що нерегульований призов на військову службу під час часткової мобілізації лікарів може призвести до обмеження конституційного права громадян України на охорону здоров’я, медичну допомогу, ефективне й доступне медичне обслуговування. В умовах недостатнього рівня укомплектованості медичних закладів лікарями подальше зменшення їх кількості призведе до підвищення навантаження на інших працівників системи охорони здоров’я, що матиме негативний вплив на якість надання медичних послуг та загалом роботу медичних закладів.

Збільшення призовного віку (до 27 років) громадян, у тому числі медиків, які працюють за фахом у містах, для строкової військової служби може мати наслідком ще більше погіршення ситуації з забезпеченням медичних закладів.

Важливим є пошук усіх можливих резервів і джерел притоку лікарів та вжиття заходів для закріплення тих фахівців та кадрів середніх і молодших медичних спеціалістів, які вже працюють у медичних закладах. Законопроектом пропонується внести зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», надавши право на відстрочку від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності медичним працівникам за умови повного навантаження на займаній посаді — на весь період їх роботи за фахом у містах (наразі відстрочка надається лише медикам, що працюють у сільській місцевості).

Проектом закону пропонується внести зміни також до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відповідно до якого передбачається законодавчо обмежити призов на військову службу під час мобілізації лікарів за умови повного навантаження на займаній посаді за фахом у закладах, установах та організаціях охорони здоров’я, у яких укомплектованість штатних лікарських посад фізичними особами — лікарями є нижчою, ніж середній показник укомплектованості медичних закладів системи охорони здоров’я України, що визначається МОЗ України. При цьому законопроектом передбачено, що такі лікарі можуть бути призвані на військову службу в разі їх згоди.

Ольга Богомолець, голова Комітету, відзначила, що в той же час існує велика потреба в лікарях у зоні конфлікту: «На сьогодні медики не є військовозобов’язаними. Чимало лікарів повиїжджали з Луганської та Донецької обл. на мирні території. Таким чином, спеціалісти, яких призивають під час мобілізації, надають медичну допомогу не лише військовим в АТО, але й цивільному населенню, яке в деяких населених пунктах опинилося практично без медичного забезпечення». Також народний депутат наголосила, що завдяки особистому втручанню вдалося налагодити систему призову таким чином, щоб мобілізовані лікарі проходили службу за спеціальністю, а не за суміжними професіями.

Народні депутати — члени Комітету одноголосно підтримали ініціативу О. Богомолець заслухати на початку квітня звіт Олександра Квіташвілі, міністра охорони здоров’я України, щодо проведеної роботи в напрямку реформування галузі та планів на 2015 р. На сьогодні профільний комітет Верховної Ради України не отримав від МОЗ України жодного законопроекту, спрямованого на реформування галузі. І якщо в грудні це можна було списати на ознайомлення міністра з посадою, то на сьогодні в системі охорони здоров’я так нічого й не змінилося. «Вважаю абсолютно неможливим зволікання з медичною реформою», — заявила доповідач. За результатами даного звіту депутатами буде прийнято рекомендації щодо слухань у Комітеті на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні», які відбулися 16 січня.

Депутати своїм рішенням підтримали створення при Комітеті робочої групи щодо реабілітації воїнів АТО. За словами О. Богомолець, до складу даної робочої групи, окрім медиків, буде включено представників громадськості, волонтерських рухів та наукових організацій. До наступного засідання народні депутати запропонують кандидатури, що ввійдуть до неї.

Під час засідання було розглянуто питання забезпечення ліками та їх цінового регулювання, оскільки на адресу Комітету надходять звернення від лікувальних закладів щодо неможливості закупівлі деяких препаратів через відсутність задекларованих оптово-відпускних цін.

Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я, повідомив, МОЗ України прийняло рішення не ініціювати відміну урядової постанови від 02.07.2014 р. № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів» (далі — постанова КМУ № 240), а доопрацювати та удосконалити її. З метою адаптації процесу декларування змін цін до сучасних умов МОЗ України розробило проект постанови «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 240», відповідно до якого зміни оптово-відпускних цін вітчизняного виробництва будуть декларуватися в національній валюті, а зарубіжного — у національній або іноземній валюті.

Про стан декларування змін оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначання присутніх поінформувала Наталя Сандуленко, головний спеціаліст відділу з питань обігу лікарських засобів Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України, яка зазначила, що з моменту набуття чинності постановою КМУ № 240 міністерством було опрацьовано близько 15 тис. заяв щодо зміни оптово-відпускної ціни на лікарські засоби та вироби медичного призначення. Що стосується ліків, то опрацьовано 4637 декларацій. Надано позитивні висновки Державної інспекції України з контролю за цінами та внесено дані до реєстру оптово-відпускних цін на лікарські засоби щодо 2613 позицій. На сьогодні близько 1000 заяв знаходяться на розгляді в Державній інспекції України з контролю за цінами для отримання висновків, яка надає їх вчасно — у терміни, визначені законодавством.

Що стосується виробів медичного призначення, то опрацьовано 10 334 заяви, внесено до реєстру дані на 5807 позицій. Щодо 3467 виробів надано роз’яснення про їх належність до медичної техніки, ціни на яку не потрібно декларувати.

Як зауважили народні депутати, механізм декларування оптово-відпускної ціни на лікарський засіб є неефективним. Минулого року номенклатура державних закупівель містила близько 8 тис. торгових назв препаратів, у той час як сьогодні в реєстрі налічується лише 2613. Члени Комітету висловили бажання детальніше ознайомитися зі змінами, які міністерство пропонує внести до постанови КМУ № 240, та за необхідності долучитися до роботи над удосконаленням механізму.

На завершення засідання народні депутати ознайомилися зі зверненням фармацевтичної спільноти, у якому вказано, що сьогодні опинилося під питанням прозоре призначення керівника Державної служби України з лікарських засобів. (Прим. ред.: нагадаємо, що ці питання неодноразово обговорювалися фармацевтичною спільнотою, яка стурбована, що кадрові ротації в галузі відбуваються без жодного контролю з боку громадськості. Народні депутати підтримали пропозицію підготувати та надіслати звернення до МОЗ України та КМУ щодо проведення відкритого конкурсу на посаду керівника вищезазначеного відомства).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!