У круглому столі взяли участь представники громадських організацій «Європейська асоціація з прав інвалідів», «Права людини», «Правда», «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада»», а також Всеукраїнської громадської організації молоді з інвалідністю по зору «Генерація успішної дії», Всеукраїнської молодіжної громадської організації студентів-інвалідів «Гаудеамус», Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України», Національної асамблеї інвалідів України, Київського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, благодійного фонду розвитку комп’ютерних та інформаційних технологій для інвалідів «АІК», благодійної організації «Волонтерське об’єднання «Крила», Державної служби України з лікарських засобів, Державної архітектурно-будівельної інспекції України.
Ч. 5 п. 3.5.7 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (далі — Ліцензійні умови) вказано на необхідність створення необхідних умов для доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до аптек.
Громадські організації «Європейська асоціація з прав інвалідів» та «Права людини» при підтримці Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні промоніторували 2044 аптеки Києва, Миколаєва та Одеської обл. щодо виконання даного пункту Ліцензійних умов. З них 1026 були визнані в цілому доступними для осіб з порушеннями опорно-рухового апарату, 918 — недоступними. Віталій Дроботун, перший віце-президент громадської організації «Європейська асоціація з прав інвалідів», та Віталій Пчолкін, заступник голови правління громадської правозахисної організації «Права людини», член Національної асамблеї інвалідів України, представили результати моніторингу.
У його рамках перевірялася доступність входу до аптеки: вхід з рівня тротуару або сходами з опорними поручнями і пандусами або підйомниками. Рівень доступності визначався за такими показниками, як наявність поручнів біля сходів, пандуса (враховувався кут його нахилу, ширина, легкість в’їзду, наявність поручнів і їх висота), а також ширина вхідних дверей, висота їх порогу, наявність кнопки виклику співробітника аптеки.
У тих аптечних закладах, які були визнані недоступними, пандуси, якщо й були, то вони зроблені з порушенням державних будівельних норм і небезпечні для використання (не пристосовані до ширини коляски або встановлені під дуже великим кутом). Як організаційний захід у багатьох аптеках передбачено кнопку виклику співробітника аптеки. Серед промоніторованих аптечних закладів вона в багатьох випадках або відсутня, або недосяжна для інвалідів (щоб до неї дістатися, необхідно подолати сходи, що не у всіх аптеках забезпечують можливість піднятися інвалідам на візках). Таким чином, кнопка виклику співробітника аптеки є скоріше допоміжним засобом для обслуговування клієнтів, а не елементом доступності для інвалідів. Тому необхідні підйомники або пандуси, встановлені відповідно до стандартів — ширина не менше 1 м, дворівневі перила з обох сторін (70 і 90 см заввишки) і невеликий кут підйому — до 8 градусів. Також мають бути проміжні майданчики для відпочинку через кожні 6–10 м. Висоті сходів в 1 м має відповідати пандус близько 12 м. Крім того, пандуси слід виготовляти із суцільного матеріалу (рейки не підходять).
У Ліцензійних умовах вказано, що аптеки мають забезпечити необхідні умови для доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями. Але які саме умови в документах не прописано. Крім того, законодавчо таке поняття, як доступність, не конкретизовано. Також орган, який має здійснювати відповідний контроль, чітко не визначено.
Державна служба України з лікарських засобів не може здійснювати такі перевірки (у зв’язку із забороною Уряду з метою економії бюджетних коштів). Інспектори Державної архітектурно-будівельної інспекції України, як правило, перевіряють лише наявність пандуса.
Юрій Васильченко, заступник начальника Управління ліцензування, обстеження та паспортизації Державної архітектурно-будівельної інспекції України, звернув увагу на існування неясності в питанні щодо того, чи є пандус будівельним елементом, чи елементом благоустрою. Не зовсім зрозуміло, яке відомство має займатися перевіркою на предмет доступності входу в аптеку.
У рамках круглого столу було представлено Проект змін до Ліцензійних умов. Ним пропонується внести такі зміни:
- п. 1.3. доповнити такими термінами, як «маломобільні групи населення» і «доступні для маломобільних груп населення будинку, споруди, приміщення»;
- змінити абз. 5 п. 3.5.7. — «Створити необхідні умови доступності осіб з інвалідністю по зору, слуху, порушеннями опорно-рухового апарату та інших маломобільних груп населення до аптек»;
- розділ 3 («Спеціальні вимоги») доповнити п. 3.5.25. — «Умови для вільного доступу до аптек забезпечуються відповідно до норм: ДБН В.2.2-17:2006. Будинки і споруди. Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення; ДСТУ-Н В.2.2-31-2011 Настанова з облаштування будинків і споруд цивільного призначення елементами доступності для осіб з вадами зору та слуху»;
- розділ 3 («Спеціальні вимоги») доповнити п. 3.5.26. — «Один із співробітників аптеки має володіти мінімальним набором дактильно-жестової мови, рекомендованої для обов’язкового вивчення працівниками сфери обслуговування та медичними працівниками».
Метою запропонованих змін є створення необхідних умов, що надають можливість особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення реалізувати своє право вести самостійний спосіб життя, поліпшення ситуації із забезпеченням їх доступу до аптечних установ та лікарських засобів. Слід розуміти, що проблема доступності стосується не тільки інвалідів, що пересуваються на візках, а охоплює широку групу населення — це маломобільні клієнти аптек (особи, яким складно підійматися сходами, що мають порушення зору, з дитячими колясками тощо).
Безумовно, введення таких ініціатив, зокрема забезпечення вільного доступу маломобільних груп населення до аптек у відповідності до державних будівельних норм, потребує значних фінансових та часових затрат.
Проблема відсутності пандусів або їх невідповідності — глобальна. Безперечно, вона стосується не тільки аптек, а й інших об’єктів інфраструктури: державних установ, навчальних, лікувально-профілактичних закладів тощо. Щоб змінити ситуацію на краще необхідно мислити більш глобально, взяти на озброєння ідею створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення всюди, зробити будівлі та споруди однаково доступними й комфортними для всіх громадян, незважаючи на їх фізичні можливості.
Сьогодні проблема доступності набуває ще більшого значення, оскільки внаслідок військових дій на сході країни кількість інвалідів в державі збільшується. Відповідно, проблема доступу осіб з обмеженими фізичними можливостями до лікувальних та інших закладів, державних установ стає більш гострою, тому вживати заходів для її вирішення необхідно терміново.
фото автора
Коментарі