Реформа охорони здоров’я: країна чекає на негайні зміни

2 червня в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця відбулося засідання Колегії МОЗ України за участю Арсенія Яценюка, Прем’єр-міністра України, Ольги Богомолець, голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), та народних депутатів — членів Комітету, Олександра Квіташвілі, міністра охорони здоров’я України, та його заступників, представників Адміністрації Президента України, керівників обласних департаментів охорони здоров’я, державних установ, навчальних закладів сфери управління МОЗ, представників пацієнтських та громадських організацій, ЗМІ.

Основне питання порядку денного засідання стосувалося законодавчих ініціатив МОЗ із реформування медичної галузі. Зокрема, Олександр Квіташвілі представив увазі присутніх законопроекти, які цього тижня будуть внесені до Парламенту. Які ж стратегічні завдання будуть вирішені? По-перше, буде впроваджено фінансування закладів за надані послуги, по-друге, впроваджено принцип оплати послуг первинної ланки охорони здоров’я за душу населення; по-третє — запроваджено нові форми управління в госпітальному секторі. Міністр підкреслив, що буде створена система громадського здоров’я, а особлива увага приділятиметься забезпеченню населення ліками, їх доступності, безпеці та раціональному використанню.

Законопроектом, розробленим МОЗ України, пропонується зміна правового статусу закладів охорони здоров’я та надання їм автономії в управлінні. Відбудеться перехід від бюджетної установи до форми державного підприємства, комунального підприємства, господарського товариства або інших організаційно-правових форм згідно з чинним законодавством. Рішення про правову форму закладу буде прийматися відповідними органами місцевого самоврядування, що відповідає принципам децентралізації. Лікарні управлятимуть своїми бюджетами самостійно, розроблятимуть фінансові плани та варіанти подальшого розвитку, ефективніше використовуватимуть ресурси. Вони зможуть залучати кошти приватних фондів та донорів, які допоможуть їм інвестувати у сучасні технології для надання медичної допомоги пацієнтам.

У майбутньому система охорони здоров’я отримає значні переваги від легалізації прихованих платежів, які на сьогодні становлять 60–70% усіх витрат на охорону здоров’я.

2016 р. стане перехідним для переходу від фінансування за ліжко-місця до оплати за надані послуги. Міністр зазначив, що при цьому заклади отримають таку ж саму кількість коштів, яку вони отримали у 2015 р.

Управління бюджетом залишатиметься консолідованим. Поділ на замовника та постачальника послуг передбачатиме, що органи місцевого самоврядування будуть замовляти у лікувальних закладів необхідні їх жителям медичні послуги. Розрахунок їх вартості здійснюватиметься на основі протоколів лікування українськими та міжнародними експертами в рамках проекту Світового банку.

Міністр наголосив на важливості створення єдиної інформаційної системи охорони здоров’я як необхідного інструменту для управління витратами замовника послуг, створення уніфікованого реєстру пацієнтів, отримання статистичних даних в режимі реального часу. Це також фінансуватиметься за рахунок проекту Світового банку.

Зміниться принцип оплати праці медичного персоналу: від фіксованої оплати за штатним розкладом Україна перейде до оплати за надані послуги відповідно до контрактів між закладом і співробітником, які будуть розроблені Міністерством. Зарплата залежатиме від обсягу наданих послуг.

Реформа охорони здоров’я: країна чекає на негайні зміни

Держава гарантуватиме безкоштовний базисний пакет послуг, який включатиме первинну та невідкладну/швидку допомогу, лікування дітей віком до 3 років, пацієнтів із соціально-небезпечними захворюваннями, вакцинацію, забезпечення лікарськими засобами та засобами медичного призначення в рамках державних програм, заходи в рамках охорони громадського здоров’я. Ці послуги будуть оплачуватися з державного та місцевого бюджетів напряму за надані послуги або через систему соціального страхування. При цьому соціально незахищені верстви населення можуть розраховувати на безоплатну медичну допомогу в повному обсязі.

Завдяки впровадженню реформ кошти йтимуть за пацієнтом, який отримуватиме медичну допомогу там, де йому зручно територіально, а держава оплачуватиме послуги незалежно від того, де вони будуть надані. Медики не будуть прив’язані до закладів охорони здоров’я і зможуть укладати угоди з декількома установами, а їх прибутки стануть легальними і залежатимуть від наданих послуг.

О. Квіташвілі також представив професійній спільноті свого нового заступника Віктора Шафранського (призначеного на цю посаду розпорядженням КМУ від 27 травня 2015 р. № 528-р), зазначивши, що він буде відповідати за лікувальний та фармацевтичний напрямки.

Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України, розповів про три основні принципи реформування системи охорони здоров’я: орієнтація на людей, на результат та на втілення реформ. Орієнтованість на людей насамперед означає, що система має дослухатися до потреб пацієнтів та медиків, гарантувати якісні й безпечні послуги, адаптовані до вимог часу.

Орієнтованість на результат передбачає, що всі рішення на всіх рівнях системи будуть прийматися з урахуванням показників результативності допомоги або профілактики. Це також означає фінансову захищеність пацієнтів та ефективність використання коштів. «Будь-яка діяльність повинна регулярно оцінюватися з точки зору її результативності. Саме з цієї причини формування бази даних з інформацією про якість надання послуг, якої зараз бракує в Україні, має бути пріоритетом», — підкреслив він.

І. Перегінець також розповів про значення принципу орієнтованості на втілення: «Найкраща ідея — це лише півшляху. Необхідно провести підготовчу роботу, втілити ідею у життя та забезпечити ретельний моніторинг, котрий чітко визначить відповідальних осіб, часові межі та механізми підзвітності». Після свого втілення нові моделі фінансування послуг системи охорони здоров’я знизять фінансові ризики, пов’язані з погіршенням здоров’я населення, та відкриють українцям доступ до якісних послуг.

Ольга Богомолець розпочала свій виступ із вшанування хвилиною мовчання пам’яті 16 медичних працівників, які загинули під час проведення антитерористичної операції (АТО) на сході України.

Вона зазначила, що відповідно до рішення Комітету робота Міністерства була визнана недостатньою, тобто такою, що не відповідає потребам держави та її громадян у нинішній час, — як у проведенні реформ, так і у вирішенні нагальних проблем охорони здоров’я населення України.

Вона звернула увагу на те, що в МОЗ України досі немає особи, яка може оперативно виявляти та вирішувати проблеми, нести відповідальність та звітувати за системне медичне забезпечення зони АТО. Немає людини, що контролює використання гуманітарної допомоги медичного спрямування, яка вже була надана Україні на мільйони гривень. О. Богомолець також висловила обурення, що до цього часу Комітет не отримав пакет законів стосовно реформування галузі, попри неодноразові обіцянки з боку Міністерства. «Враховуючи, що минуло понад 6 міс роботи нової команди МОЗ, можна вважати, що ці півроку не просто втрачені для реформ. Зволікання призводить до величезних ризиків щодо забезпечення населення життєво важливими ліками, не вирішуються проблем переселенців та поранених», — підкреслила народний депутат.

У той же час криза у сфері охорони здоров’я лише поглиблюється. «Без термінового вирішення цих нагальних питань ситуація може викликати колапс за цілою низкою напрямків. Систематичні звернення з боку представників громадськості, профільних пацієнтських організацій, експертної спільноти, які з пропозицій до дій уже перетворилися на крик про допомогу, лише констатують цей факт», — заявила О. Богомолець у своєму виступі.

На думку народного депутата, Міністерство намагається вирвати окремі реформи з контексту запропонованої нею стратегії, що призводить до ще більшого поглиблення системної та побутової корупції, яка сьогодні є невід’ємною частиною системи охорони здоров’я. Корупція системна пов’язана зі зловживаннями під час проведення державних закупівель, розробки клінічних протоколів та змін до законодавства під певних замовників — отримувачів кінцевої вигоди. Корупція побутова є вторинною та зумовлена намаганнями медичного персоналу компенсувати те, що не додає держава за їхню роботу.

О. Богомолець перерахувала наступні термінові заходи, яких, з її точки зору, необхідно вжити для подолання корупції:

1. Впровадження для обов’язкового застосування відкритих для громадськості реєстрів лікарських засобів, зареєстрованих в ЄС і дозволених для використання з референтними цінами.

2. Впровадження відкритих для громадськості реєстрів обладнання, зареєстрованого й дозволеного для використання в ЄС з референтними цінами.

3. Відкриття фармацевтичного ринку України для всіх препаратів та обладнання, які пройшли реєстрацію в ЄС і дозволені там для використання, а також скасування всіх корумпованих реєстраційних процедур шляхом прийняття відповідного закону «Про лікарські засоби».

4. Адаптація європейських клінічних протоколів замість написання вибіркових протоколів МОЗ під обрані лікарські засоби.

5. Прорахунок собівартості лікування на підставі європейських клінічних протоколів та європейських референтних цін на ліки, а не тих, які сьогодні присутні на ринку України.

6. Позбавлення МОЗ закупівельних функцій, децентралізація й об’єднання громад шляхом передачі грошових потоків до регіонів та використання нового механізму державних закупівель: відкритого, прозорого електронного аукціону з постійним фінансовим моніторингом та жорсткими покараннями для порушників.

7. Зміна моделі фінансування медичних закладів: від фінансування за ліжко-день до оплати послуги, але не тих, які пропонуються зараз, а високопрофесійних, прозорих і чесних медичних послуг європейського рівня.

8. Надання медичним закладам права автономності й визнання їх суб’єктами господарювання з правом розпорядження власними бюджетами, ліжковим фондом та персоналом.

9. Визнання лікарів та середнього медичного персоналу суб’єктами господарювання та надання їм ліцензій на медичну практику.

10. Надання пацієнтам права обирати лікаря та медичний заклад шляхом створення єдиного медичного простору відповідно до адміністративно-територіальної реформи, що сприятиме здоровій конкуренції та самоочищенню медичного середовища від неякісних та непрофесійних співробітників.

11. Прорахунок безоплатного, гарантованого державою базового пакету медичних послуг для громадян.

12. Перехід до моделі державно-страхової медицини.

Завершуючи доповідь, О. Богомолець заявила, що, користуючись правом голови Комітету та керуючись Законом України «Про статус народного депутата», вона підготує ґрунтовний звіт, що базується на проведеному аналізі вже викладених фактів дій або бездіяльності керівного складу МОЗ України, а також на аналізі діяльності керівництва Міністерства стосовно подолання корупції та ліквідації корупційних схем у профільному міністерстві та підконтрольних йому органах державної влади. Цей звіт буде розглянуто утвореною Прем’єр-міністром України комісією, до якої увійшли народні депутати та представники зацікавлених органів державної влади, яка буде проводити службове розслідування діяльності керівного складу МОЗ України.

За словами О. Квіташвілі, він готовий до цього розслідування, і якщо комісією будуть виявлені порушення, готовий нести відповідальність.

Про запровадження реімбурсації препаратів інсуліну присутнім доповіла Олександра Павленко, перший заступник міністра охорони здоров’я України. Впровадження будь-якого нового інструменту потребує виваженого плавного підходу з урахуванням можливих ризиків. Вона нагадала, що в 2014 р. з’явився новий для України механізм референтного ціноутворення, використання якого сьогодні виявило певні труднощі та потребує впровадження змін. 22 квітня за скороченою процедурою під час засідання Уряду були прийняті зміни до постанови КМУ від 02.07.2014 р. № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів». Проект направлено на погодження до центральних органів виконавчої влади. Сьогодні він знаходиться на погодженні в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі України, після чого його буде направлено на підпис А. Яценюку.

Що стосується реімбурсації вартості інсулінів, О. Павленко повідомила, що в КМУ поданий пакет документів, які стосуються запуску цього пілотного проекту. Вона висловила сподівання, що він буде включений до порядку денного найближчого урядового засідання. Проектом постанови Уряду пропонується, що з 1 січня 2016 р. обіг препаратів інсуліну, зокрема їх закупівля за кошти місцевих бюджетів, здійснюватиметься за референтними цінами (цінами відшкодування) після внесення їх в установленому порядку до реєстру референтних цін.

Функціональними складовими системи відшкодування є:

  • державний реєстр пацієнтів (буде створений до 1 вересня 2015 р.);
  • розрахунок обсягу субвенції на 2016 р. (до 1 жовтня 2015 р.);
  • залучення аптечних закладів до проекту (до 1 листопада 2015 р.);
  • створення реєстру референтних цін (до 1 грудня 2015 р.);
  • виписка рецептів та впровадження порядку відшкодування (з 1 січня 2016 р.).

Планується, що розпорядниками коштів виступатимуть обласні департаменти охорони здоров’я, відшкодування здійснюватиметься щоквартально. Відпуск лікарських засобів здійснюватиметься по рецепту тим особам, що включені в реєстр хворих на цукровий діабет.

Борис Маньковський, професор, головний позаштатний спеціаліст за спеціальністю «Ендокринологія», додав, що в Україні зареєстровано 1,4 млн хворих на цукровий діабет, але на підставі даних епідеміологічних досліджень можна вважати, що їх кількість значно більша. Медична допомога українським пацієнтам на багато десятиліть відстає від європейської. Сьогодні фахівці-ендокринологи вітають перехід від тендерів до системи реімбурсації вартості інсулінів. Окрім затримки в проведенні тендерів, корупційної складової, існують проблеми зберігання інсулінів, адже медичний працівник не може і не повинен забезпечувати умови зберігання.

Сьогодні в Україні є позитивні приклади застосування нового механізму відпуску інсулінів на Чернігівщині, Полтавщині, Сумщині, Кіровоградщині. Проте, на думку професора, реалізація пілотного проекту в рамках країни може виявити певні проблеми. По-перше, як саме відбуватиметься вибір аптечного закладу? До проекту слід долучати аптеки, що мають розгалужену мережу в кожній області, які в змозі забезпечити належні умови зберігання та доставку інсуліну кожному пацієнту. На жаль, багато хворих мають такі ускладнення, як втрата зору, ниркова недостатність, виразки шлунково-кишкового тракту. Вони не можуть долати по 100–150 км до аптеки за інсулінами.

Що стосується реєстру, то не треба сьогодні ставити перед собою завдання створити реєстр усіх пацієнтів з усіма ускладненнями діабету, адже цей процес буде дуже тривалим. Потрібен оперативний реєстр, щоб знати кількість хворих, дози та види інсулінів, які застосовуються. Крім того, мають бути зафіксовані ціни виробника, за якими доведеться вводити доплати за інсуліни, якщо бюджетне фінансування буде вкрай лімітованим. Але пацієнти з цукровим діабетом 1-го типу повинні забезпечуватися державою на 100%.

Олег Рибальченко, директор Департаменту охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації, проінформував присутніх про досвід Кіровоградської обл. щодо забезпечення інсулінами хворих на цукровий діабет у 2014–2015 рр. У сучасних умовах актуальним є питання досягнення ефективного лікування при оптимальному використанні коштів, інструментом реалізації чого є формулярна система, яка функціонує на підставі фармакоекономічного обґрунтування раціональних витрат на медикаментозну допомогу хворим. Що стосується забезпечення лікарськими засобами хворих на цукровий діабет, єдиним виходом задля покращання надання допомоги, на думку фахівців області, є наближення до самих хворих коштів цільових видатків на забезпечення препаратами інсулінів, які передбачаються в державному бюджеті місцевим бюджетам.

Найбільш простим і звичним для пацієнтів механізмом є рецептурна система, яка дозволяє забезпечити гарантовану доступність безкоштовних препаратів інсулінів та засобів їх введення з наступним відшкодуванням їх вартості аптечним закладам. Впровадження цього порядку гарантує безперебійне забезпечення хворих необхідними препаратами та значно наблизить вітчизняну систему охорони здоров’я до європейських стандартів. Крім цього, запровадження реімбурсації на препарати інсулінів не тільки дозволить зекономити бюджетні кошти через їх витрати тільки на реально спожиті препарати, але й мінімізує ризики, пов’язані з тендерними закупівлями.

У деяких регіонах уже триває робота з впровадження відшкодування вартості препаратів інсулінів для лікування хворих на цукровий діабет аптечним закладам, розташованим в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці області. На Кіровоградщині з 2014 р. відпрацьовано свій варіант. При запровадженні зазначеного механізму препарати інсулінів відпускаються хворим на цукровий та нецукровий діабет у разі амбулаторного лікування за рецептами лікарів закладів охорони здоров’я за місцем проживання хворого відповідно до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади та установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою КМУ від 5 вересня 1996 р. № 1071 «Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету».

Рецепти виписуються хворим із зазначенням торговельної назви інсуліну, враховуючи норми відпуску лікарських засобів, передбачених для місячного курсу лікування, за наявності відповідних показань з обов’язковим записом про призначення препарату інсуліну в медичній документації (медичній картці амбулаторного хворого).

Хворі на цукровий та нецукровий діабет отримують препарати за рецептами лікарів у аптечних закладах, перелік яких визначається керівниками закладів охорони здоров’я. Відповідні аптечні заклади відповідають таким вимогам, як:

Лікувальні заклади укладають договори з визначеними аптечними закладами про відпуск препаратів інсулінів за пільговими рецептами. Відшкодування вартості препаратів інсулінів, відпущених безоплатно за пільговими рецептами лікарів, проводиться відповідно до умов договору, реєстрів та рахунків, поданих аптечними закладами до закладів охорони здоров’я.

Досвід Кіровоградської обл. щодо забезпечення інсулінами хворих на цукровий діабет свідчить про наступні позитивні досягнення:

  • забезпечення прозорості процедури від моменту виділення коштів до отримання інсулінів хворими;
  • усунення таких додаткових ланок у процедурі, як проведення конкурсних торгів на будь-яких рівнях, поїздок для отримання ліків до закладу (установи), що здійснює закупівлю та оформлення фінансових та інших документів при передачі матеріальних цінностей (інсулінів). Це мінімізує втрати часу на забезпечення діяльності системи, зручно для пацієнтів, які отримують інсуліни в аптечних закладах без адміністративних додаткових заходів, мінімізує розвиток ургентних діабетичних станів; відсутні скарги від пацієнтів.

О. Рибальченко підкреслив: щорічних обсягів цільових видатків на забезпечення хворих на цукровий та нецукровий діабет, передбачених в медичній субвенції, недостатньо для забезпечення усіх пацієнтів препаратами інсулінів в повному обсязі, оскільки протягом року ціни на інсуліни по декілька разів підвищуються, а від цього залежить кількість препаратів інсулінів, яка буде підлягати відшкодуванню. За умови ціноутворення, яке діє на даний час, обсяги цільових видатків для забезпечення хворих на цукровий та нецукровий діабет препаратами, які необхідно буде врахувати в проекті державного бюджету на 2016 р., будуть значно більшими, ніж у 2015 р.

Народний депутат Оксана Корчинська, перший заступник голови профільного комітету, висловила свої рекомендації щодо проведення реформ у лікувальних закладах Донецької та Луганської областей. Так, необхідно створити єдиний координаційний штаб між всіма медичними службами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, що координуватиме питання медичного забезпечення, у тому числі лікувальних закладів Донецької та Луганської областей.

Потребує відпрацювання та впровадження на цій території ізраїльської моделі функціонування лікувальних закладів: у мирний час лікувальні заклади працюють як звичайні цивільні лікарні, у період проведення — як військові шпиталі. Слід звернути увагу на налагодження єдиної системи евакуації поранених, спільну координацію дій підрозділів військових частин з центрами екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, відпрацювання моделі єдиного медичного простору, що функціонуватиме заради порятунку як цивільного населення, так і військових.

Народний депутат також торкнулася питання подальшої долі гуманітарної допомоги, наданої для потреб медичних закладів в зоні АТО. Профільним комітетом було направлено 4 запити до МОЗ України щодо розподілу гуманітарної допомоги, на які прийшла формальна відповідь, в якій констатовано, що допомога була розподілена між департаментами охорони здоров’я Донецької та Луганської областей. Після цього О. Корчинська сама звернулася до Департаменту охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації за інформацією щодо отриманої допомоги вартістю 9 млн грн. Проаналізувавши надану відповідь, було виявлено, що 40% гуманітарної допомоги надійшло в лікувальні заклади на непідконтрольні території — в Донецьк, Горлівку, Єнакієво, Старобешеве, Макіївку, Ясинувату, Шахтарськ, Тельманове. Таким чином, за словами народного депутата, МОЗ України винне у відсутності контролю за розподілом гуманітарної допомоги та зацікавленості, хто ж її кінцевий споживач.

Заслухавши виступи, Арсеній Яценюк наголосив на необхідності визначення ключових проблем, які сьогодні постали перед країною в цілому й українцями зокрема: «Зараз низька тривалість і якість життя вже стали питанням національної безпеки. Це два найбільші виклики, на які треба шукати відповіді». Він підкреслив, що нині в Україні продовжує діяти стара пострадянська система охорони здоров’я. І поки вона не розвалена, а нова не побудована, країна знаходиться між двома стільцями. Він нагадав, що на систему охорони здоров’я із Державного бюджету виділяється близько 4% ВВП. Більшість із цих коштів спрямовується на оплату комунальних послуг медичних закладів та оплату праці фахівців. Усе інше, у тому числі забезпечення лікарськими засобами, впровадження нових технологій — фінансується за залишковим принципом.

«Фактично зараз вся система фінансування охорони здоров’я зводиться тільки до одного: працюємо всі на штучному диханні й інколи підключаємо дефібрилятор, коли вже повністю відключаються життєво важливі органи», — зазначив голова Уряду.

Цю ситуацію потрібно змінити, наголосив він. У першу чергу, треба чесно відповісти на запитання, чи існує в Україні безкоштовна медицина: «Вона є тільки на папері. Якщо ми й далі будемо брехати самі собі і народу України — ми не зрушимо ні на жоден крок. Навіть комуністи не могли забезпечити стовідсотково безкоштовну медицину. Ми маємо це визнати і знайти нову формулу і форму системи охорони здоров’я, яку запропонуємо країні».

Передусім безкоштовно мають забезпечуватися послуги швидкої допомоги. А. Яценюк звернувся до Міністерства з вимогою надати конкретні розрахунки, в тому числі розібратися в системі викликів по невідкладній допомозі: «Часто один пацієнт викликає десятки разів швидку допомогу замість того, щоб лікарі первинної ланки, які за це несуть відповідальність, прийшли й вилікували його».

Окрім цього, держава повинна забезпечити надання безкоштовної первинної допомоги. Не маючи якісної первинної допомоги і профілактики, лікувати пацієнта в подальшому нам коштує в десятки разів дорожче, а інколи допомагати людині вже просто пізно.

На думку очільника Уряду, країні необхідно рухатися до державної страхової медицини: «Значна частина населення після складних викликів, після розпочатої війни, після економічної кризи, яка тягнеться з 2008 р. і зараз посилена російською військовою агресією, — не може собі дозволити оплатити медичні послуги. Ми з вами повинні рухатися до державної страхової медицини. У нас немає іншого варіанту — це солідарна відповідальність суспільства. Так живемо не тільки ми, так живуть Європа, США».

Він нагадав, що Президент США Барак Обама просуває реформу медичного страхування, так звану «Obamacare». До початку її впровадження 30 млн американців не мали можливості навіть викликати швидку допомогу, тому що не покривалися страховкою. Завдяки впровадженню державної страхової медицини в Україні, підкреслив він, той, хто заплатив кошти, буде впевнений, що операція на сотні тисяч гривень буде оплачена з державного страхового медичного фонду.

Крім того, А. Яценюк наголосив на необхідності навести порядок в забезпеченні лікарськими засобами. На його думку, самолікування призводить до того, що пацієнти придбавають багато непотрібних їм препаратів: «У системі охорони здоров’я зараз існує принцип реклами лікарських засобів, а не принцип доцільності їх призначення для пацієнта. Так, необхідно буде ходити до лікаря за рецептом, але ж так відбувається і в Європі».

Реформа охорони здоров’я: країна чекає на негайні зміни

У рамках переходу на державну страхову медицину голова Уряду звернув увагу на обов’язковість впровадження медичних протоколів: «Мене як Прем’єр-міністра цікавлять дві речі: ефективність лікування і його ціна. Не може бути так, що вартість лікування в Києві одна, а в Чернігові — зовсім інша. Має бути єдиний стандарт». Він звернувся до представників системи охорони здоров’я: «Ви провели свою роботу, виставили рахунок бюджету — і ми оплатили цей рахунок. Тільки ми оплатили рахунок за здорову людину, а не за кількість ліжко-днів, за якісне лікування, а не за списані препарати».

Такі зміни потребують від працівників медицини в першу чергу іншого світогляду. Реформи відбуваються не в кабінеті Президента чи Прем’єр-міністра. Там вони можуть бути запущені, а реалізовуються вони внизу. І будь-яка хороша ідея просто знищується безвідповідальним виконанням.

«Людина спілкується безпосередньо з лікарем чи фармацевтом у своєму районі, селі, місті. І через ставлення до неї сприймає, чи змінилося щось в країні, крім облич і прізвищ. Я вимагаю, щоб в країні все змінилося, в тому числі у системі охорони здоров’я. 23 роки йде одна й та сама бесіда: про державний гарантований мінімум надання медичних послуг, про те, що треба відходити від ліжко-місця до конкретного пацієнта. Про те, що треба давати автономію лікувальним закладам, запроваджувати протоколи», — підкреслив А. Яценюк.

Він звернувся до міністра охорони здоров’я, наголосивши, що дає йому 3 міс і вже в вересні хоче побачити конкретні результати як щодо прийняття необхідних законів, так і по закупівлі лікарських засобів.

Глава Уряду зазначив, що до вересня «пройдеться» не лише по МОЗ України, а й по всіх міністерствах: «Деякі члени коаліції просто забули, що таке коаліційний Уряд. Політична відповідальність, відповідальність перед державою і народом України за ті реформи, які необхідно провести, лежить на коаліції, Уряді, Прем’єр-міністрі та Президенті. І цю відповідальність треба нести. І звітувати перед українським народом, що зробили, що вдалося, що не вдалося, і як ми це будемо виправляти. Якщо люди не відчують реальних змін, то будуть реальні зміни у всій політичній верхівці України», — сказав він.

А. Яценюк також висловив побажання, щоб політична критика, яка лунає на адресу Міністерства, в майбутньому мала би більш професійний акцент.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті