20-а Світова зустріч ISPOR: інтеграція баз даних у клінічній практиці

16–20 травня 2015 р. у Філадельфії (США), де панує дух історії цієї країни, відбулася 20-а Світова ювілейна зустріч Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR). Під час цих зустрічей обговорюються питання удосконалення медичної і фармацевтичної допомоги населенню країн Америки, Канади (матеріал про 19-у Світову зустріч ISPOR, проведену в Монреалі, було опубліковано на сторінках «Щотижневика Аптека» № 25 (946) від 23.06.2014 р.). Під час 20-ї Світової зус­трічі 3700 учасників ознайомилися з 1750 доповідями під гаслом «Інтеграція великих баз даних та даних про пацієнта і показників витрати-ефективність у клінічній практиці: обіцянки і перспективи».

На запрошення оргкомітету ISPOR для представлення результатів фармакоекономічних досліджень, які проводяться у сфері охорони здоров’я України, у цих заходах беруть участь представники Українського центру ISPOR (UСPOR), що діє на кафедрі організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, та Українського відділу студентів і молодих науковців. Це професор Ольга Заліська, завідувач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, голова Українського центру фармакоекономічних досліджень ІSPOR, керівник Освітнього комітету Спеціальної мережі східноєвропейських країн (Central & Eastern Europe Network —CEENET); Марія Лелека, доцент кафедри; Григорій Іринчин, науковий співробітник Українського центру наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України; В’ячеслав Толубаєв, кандидат фармацевтичних наук, асистент кафедри, заступник голови UСPOR; Юлія Вадзюк, асистент кафедри Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського; Ореста Піняжко, асистент, голова Українського відділу студентів і молодих науковців ІSPOR.

Уперше в програму 20-ї Світової зустрічі ISPOR було включено спеціальний форум UСPOR та Українського відділу студентів і молодих нау­ковців ІSPOR на тему «Розвиток методів НТА та їх впровадження у систему відшкодування ліків та підготовку спеціалістів в Україні». Виконавчий менеджер з міжнародного розвитку в країнах Європи та Азії Надія Мальдонадо (Nadia Maldonado) привітала учасників форуму від імені виконавчого директора ISPOR Ненсі Берг (Nancy S. Berg) та нового президента ISPOR на 2015–2016 рр. Девіда Малона (David Malone). Під час українського форуму було обговорено проблемні аспекти практичного впровадження методів фармакоекономічного аналізу технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА) у законодавчу базу та практику, а також подальшого поширення знань з фармакоекономіки серед медичних і фармацевтичних спеціалістів та залучення студентів до наукової міжнародної співпраці.

Хочеться поділитися враженнями від форумів, у яких брали участь учасники з України. У перші дні проводилися короткі курси з фармакоекономічного аналізу, оцінки якості життя, статистичного аналізу даних реальної практики. Так, 18 травня 2015 р. відбулося перше пленарне засідання на тему «Підведення підсумків навчальної системи охорони здоров’я: чого ми досягли і чому це важливо?». Протягом останніх 10 років у США активно функціонує Науково-дослідний інститут з пацієнторієнтованих результатів лікування (Patient-Centered Outcomes Research Institute — PCORI), який проводить дослідження та систематизує інформацію про доведену ефективність ліків з орієнтацією як на конкретних пацієнтів, так і певні групи хворих. Також передбачено систему навчання, у якій дослідження тісно інтегровані з електронними базами даних і швидко впроваджуються в практику, що дозволяє збирати дані про пацієнтів через постачальників страхових послуг. Доповідачі Пенні Мор (Penny Mohr), старший співробітник програм поліпшення систем охорони здоров’я PCORI, та Льюїс Г. Сенді (Lewis G. Sandy), старший віце-президент групи з клінічних досліджень UnitedHealth, та Сара Грін (Sarah Greene), заступник директора з впровадження методів, орієнтованих на пацієнтів PCORI, обговорили, наскільки вдається поліпшувати результати лікування шляхом збору інформації та надання рекомендацій щодо лікування, орієнтованих на пацієнта.

Європейська мережа Східноєвропейських країн ISPOR CEENET провела форум на тему «Фінансування оцінки технологій охорони здоров’я в країнах Центральної та Східної Європи: низький суспільний бюджет ілюструє низький суспільний пріоритет?». Золтан Кало (Zoltán Kaló), голова Східноєвропейської мережі ISPOR CEENET, професор економіки охорони здоров’я Університету Етвоша Лорана, заснов­ник і генеральний директор Науково-дослідного інституту Syreon (Будапешт, Угорщина), представив доповідь щодо того, яким чином обмежене фінансування агентств з НТА Угорщини, Польщі, Словаччини, Чехії суттєво впливає на проведення та формування повного звіту про результати оцінки витрат та ефективності з урахуванням соціальних, етичних аспектів під час використання інноваційних лікарських засобів та підвищення рівня їх доступності для пацієнтів. Учасники форуму презентували приклади, як НТА фінансується в країнах Центральної та Східної Європи, обговорили потенційні наслідки обмеженого фінансування НТА й чисельні випадки невідповідних рішень щодо процесу реімбурсації та прийшли до висновку про необхідність посиленого впровадження НТА в країнах Центральної і Східної Європи.

Другий день зустрічі ISPOR почався з привітання нового президента ISPOR Дена Малона (Dan Malone), у якому він визначив основні пріоритети діяльності ISPOR на 2015–2016 рр., зробивши акцент на наступних напрямках: співпраця з особами, які приймають рішення в галузі охорони здоров’я (включаючи уряди, страхові та інші профільні організації), а також забезпечення майбутнього розвитку організації завдяки залученню студентів та молодих спеціалістів до її діяльності. Під час привітальної промови президента ISPOR нагородами за наукові досягнення в 2015 р. було відзначено активних учасників. Призерами стали Антоні Джон Кульєр (Anthony John (Tony) Culyer), заслужений професор економіки Йоркського університету (Великобританія), Зеба Хан (Zeba M. Kha), віце-президент корпорації «Селджен» (США), Анупам Єна (Anupam B. Jena), доцент Гарвардської медичної школи (США), Ліса Проссер (Lisa A. Prosser), директор департаменту з оцінки здоров’я дітей Університету Мічігану (США), Джошуа Рос (Joshua A. Roth), фахівець Інституту Хатчінсона з дослідження раку (Сіетл, США), Лукас Госсейнс (Lucas M.A. Goossens), доцент Університету Еразмус (Роттердам, Нідерланди).

Другий день пленарних доповідей пройшов під головуванням Луї Гарісона (Lou Garrison, PhD), його тема — «Керівні вказівки щодо використання показників витрати-ефективність у клінічній практиці: чи ми досягнули переломного моменту?». Свої доповіді представили Луї Гарісон (Lou Garrison), професор відділу дослідження фармацевтичних результатів та програм політики фармацевтичного факультету Вашингтонського університету; Марк Гладкі (Mark A. Hlatky), професор досліджень політики здоров’я та кардіо­васкулярної медицини Стенфордського університету; Петер Ю (Peter P. Yu), директор досліджень в онкології медичної фундації Palo Alto і президент Американської асоціації клінічних онкологів; Майкл Драммонд (Michael Drummond), професор економіки здоров’я Центру з економіки здоров’я Йоркського університету (Великобританія), під час яких спікери дискутували, як новий розвиток системи охорони здоров’я в США впливає на різні зацікавлені сторони, оскільки в останні роки професійні організації в галузі онкології та кардіології зайнялися детальними дослідженнями показників витрати-ефективність та значимості методів лікування в розвитку та оновленні клінічних керівництв та практичних вказівок. Також програма включала 2 сесії навчальних симпозіумів: «Розвиток в дослідженнях медичних великих даних: США і Китай» та «Поширення доказової бази з економіки охорони здоров’я з використанням закону про модернізацію FDA». Під час другого дня також було проведено 6 форумів за ініціативи учасників фокус-груп ISPOR, 2 наукові сесії стендових доповідей, 10 панельних сесій, 14 нарад.

Третій день пленарної сесії був присвячений темі «Великі обсяги даних про пацієнтів (Big Data) — фундамент для нового етапу розвит­ку медицини. Як це можливо?». Сучасні медичні технології, що генерують великі обсяги даних, впливають на надання медичної допомоги. Сьогодні Big Data — це інструмент, який має необмежені можливості й сприяє отриманню нових рішень, перетворенню процесів у медичній допомозі і всього суспільства. Керівники компаній у всьому світі визнають необхідність використання Big Data. Як обробляти й аналізувати величезний масив інформації з користю для покращення якості надання медичних послуг? Вченими проводяться дослідження можливості використання великих обсягів даних для поліпшення рівня доказовості і прийняття клінічних рішень. Чи є потреба в нових аналітичних підходах? На даний час великі дані використовуються для:

  • покращення показників щодо доведеної ефективності ліків з урахуванням даних, отриманих під час реальної практики;
  • удосконалення прийняття рішень у клініці;
  • виявлення пацієнтів групи ризику, у яких виникли побічні реакції або встановлено не­ефективність лікарських засобів;
  • для підвищення якості індивідуального обслуговування пацієнтів з метою отримання кращих результатів;
  • для поліпшення планування ресурсів охорони здоров’я.

Ведучим засідання був професор Ендрю Товс (Adrian Towse), президент ISPOR у 2014–2015 рр., директор Управління з економіки охорони здоров’я (Лондон, Великобританія). Серед доповідачів — Ері Керолін (Ari Caroline), голова аналітичного відділу Центру раку Слоан-Кеттерінг (Нью-Йорк, США); Емі Егленбергер (Ami Eglenberger), директор сектору по роботі з пацієнтами IBM Watsons Group (Нью-Йорк, США). Вони зазначили, що отримані дані, які мають певну глибину та ширину пошуку, доцільно використовувати для прийняття регуляторних рішень. Акцентовано увагу на розумінні середовища збору даних як одного з елементів Big Data. Доповідачами було розглянуто питання використання великих даних у наукових дослідженнях для проведення клінічних випробувань і підтримки прийняття рішень, продемонстровано результати тематичних досліджень серед пацієнтів з раком молочної залози й легенів.

Завершив третє пленарне засідання Пол Велас (Paul Wallace), доктор медицини, голова медичного офісу і віце-президент компанії «Optum Labs», один з директорів Академії охорони здоров’я Кембриджу (США), який про­аналізував використання великих обсягів даних у системі охорони здоров’я для поліпшення прогнозування ризиків і поліпшення результатів догляду на прикладі використання під час хірургічних втручаннях в області спини й при серцевій недостатності.

Насиченість програми та активність учасників була вражаючою і стендові сесії запам’яталися жвавим обговоренням аналізу епідеміологічних даних з лікування і профілактики грипу в Україні (М. Лелека, О. Заліська), оцінки схем лікування поширених гінекологічних захворювань (О. Піняжко, О. Заліська ) та фармакоекономічних аспектів лікування зоба в Україні (Ю. Вадзюк).

Також Філадельфія подарувала незабутні враження від «Індепенденс-Холл» (Independence Hall), де в 1776 р. було прийнято Декларацію незалежності, а в 1787 р. — Конституцію США. Поруч з ним у спеціальному павільйоні зберігається символ незалежності США — Дзвін Свободи (Liberty Bell), звук якого 8 липня 1776 р. сповістив про оголошення Декларації незалежності. Поруч — Зал Конгресу, де було підписано Білль про права. Усі ці історичні будівлі знаходяться в оточенні розкішних парків. А символи міста — фонтани та пам’ятник Любові у Філі, як лагідно називають місто городяни, підкреслюють його особливу ауру.

Ольга Заліська, Ореста Піняжко,
Марія Лелека, Григорій Іринчин, В’ячеслав Толубаєв

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи