Державні закупівлі: МОЗ обіцяє фармринку прозорі правила гри

9 липня 2015 р. у Великому залі засідань МОЗ України відбулася розширена зустріч представників провідних міжнародних і локальних виробників та дистриб’юторів лікарських засобів та виробів медичного призначення з керівництвом МОЗ України під головуванням Олександра Квіташвілі, міністра охорони здоров’я України. Метою даного заходу стало обговорення механізмів та процедур, які впроваджує Міністерство для забезпечення прозорих державних закупівель у 2015 р., питань щодо дерегуляції фармацевтичного ринку та локалізації виробництва заради розширення доступу пацієнтів до якісного лікування в Україні.

Вітаючи присутніх, Олександр Квіташвілі підкреслив: система охорони здоров’я не буде ефективною, якщо МОЗ не співпрацюватиме з фармацевтичним ринком: «Незважаючи на те що мене звинувачують в недостатній агресивності, хочу зазначити, що часи агресії закінчилися. Ми повин­ні далі працювати разом за багатьма напрямками». Говорячи про державні закупівлі 2015 р., він наголосив, що співвідношення «ціна/якість» буде єдиним критерієм під час визначення переможців тендеру, а сам процес буде прозорим та відкритим. О. Квіташвілі висловив впевненість, що всі страшні історії про державні закупівлі нарешті залишаться в минулому, МОЗ багато що змінило в цьому процесі в кращий бік, щоб ринок відчував себе комфортно. Що стосується закупівель через міжнародні організації, то міністр запевнив присутніх: це не означає утиск вітчизняного виробника. Навпаки, Міністерство готове надавати їм підтримку.

Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я, підкреслив, що в Україні формується нова система державних закупівель в охороні здоров’я. Він проінформував присутніх, що майже завершено процес формування номенклатур, над якими працювала Експертно-технічна група, і найближчим часом буде підписано решту наказів. Регіони отримали запит на надання потреб, після чого розпочнуться процедури закупівель.

Увазі присутніх були представлені шляхи спрощення основних умов проведення відкритих торгів, розроблені МОЗ. Основна мета державних закупівель — придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення в найкоротші строки за найнижчою ціною. Цьому перешкоджають такі проблеми:

  • відсутність конструктивного діалогу з учасниками процедур закупівель, через що до Антимонопольного комітету України (АМКУ) надходить багато скарг, які затягують процес;
  • недотримання формальних вимог, через що відхиляються пропозиції, у тому числі й найкращі за ціною;
  • через вимоги, що носять дискримінаційний характер, на торги виходить мала кількість учасників.

Для вирішення цих проблем І. Перегінець запропонував скористатися нормою Закону України «Про здійснення державних закупівель» та щотижнево проводити зустрічі для учасників торгів з метою надання роз’яснень щодо підготовки документації для конкурсних торгів (інформація про які оприлюднюватиметься на сайті МОЗ). Їх також можна вирішити шляхом спрощення до мінімально доцільного рівня вимог до документального підтвердження. Будуть доопрацьовані вимоги до документації конкурсних торгів з метою уникнення їх подвійного трактування, видалені вимоги щодо необхідності документального підтвердження від недержавних організацій та установ, які можуть нести суб’єктивний, послаблювальний щодо конкуренції характер.

І. Перегінець підкреслив, що буде скасована вимога стосовно надання у складі пропозиції конкурсних торгів гарантійних листів від виробників та їх представників на здійснення поставок препаратів. Думки учасників зустрічі з приводу цієї ініціативи розділилися: з одного боку, це спростить дистриб’юторам підготовку до торгів, а з іншого — гарантійний лист є єдиною підставою для притягнення виробника до відповідальності у разі невиконання зобов’язань. Однак, як зазначив міністр, попри те, що минулого року всі переможці торгів мали такі листи, виникнення проблем з поставками це не попередило.

Заступник міністра у виступі торкнувся питання застосування механізмів закупівлі ліків через міжнародні організації. Планується, що обрання міжнародних організації, з якими будуть підписані контракти, відбудеться до кінця липня 2015 р. 7 липня в МОЗ відбулося обговорення механізмів передачі максимально можливої кількості національних програм державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів міжнародним спеціалізованим агенціям. Критерії відбору агенцій будуть затверджені нормативним актом — відповідний проект постанови вже знаходиться у КМУ. Планується, що таким чином будуть закуповуватися препарати для антиретровірусної терапії, проти гепатитів, для імунопрофілактики, а також протитуберкульозні ліки. У майбутньому цей перелік може бути розширений.

Задля забезпечення прозорості процесу закупівель МОЗ звернулося за допомогою до міжнародного партнеру — Програми розвитку ООН (ПРООН), і сьогодні в Міністерстві працюють 5 незалежних експертів, які допомагають розвивати й удосконалювати систему закупівель. Тому всі рекомендації МОЗ ретельно вивірені, відповідають потребам часу та підтримані на міжнародному рівні.

Коментуючи ініціативи Міністерства, представники виробників зазначали, що під час минулорічних закупівель значна частина скарг до АМКУ стосувалася відсутності положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Сьогодні ситуація може повторитися у зв’язку з прийняттям постанови КМУ від 22.04.2015 р. № 449 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Відповідно до п. 9 Положення про реєстр оптово-відпускних цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення та порядок внесення до нього змін затверджуються МОЗ, проте строки розробки не вказані. За словами Тараса Лясковського, виконуючого обов’язки начальника Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції, найближчим часом МОЗ опублікує роз’яснення для суб’єктів ринку з приводу нового порядку декларування зміни оптово-відпускної ціни.

Представники компаній — виробників медичної техніки зазначали, що принцип мінімальної ціни у разі закупівель їх продукції не спрацює. Є складне обладнання, яке потребує сервісного обслуговування. МОЗ може стикнутися з тією проблемою, що обладнання буде дешеве, але воно буде простоювати. Для важкого обладнання потрібна двоступенева система торгів. По-перше, потрібний технічний скринінг, а вже потім — відбір за мінімальною ціною.

Під час зустрічі також було обговорено питання імпортозаміщення та локалізації виробництва, розвитку державно-приватного партнерства. За словами Віктора Шафранського, заступника міністра охорони здоров’я, МОЗ має знайти баланс, надаючи одночасно підтримку вітчизняним виробникам і заохочуючи зарубіжних виводити нову продукцію на наш ринок. Доступ громадян до якісного лікування та медичного забезпечення є на сьогодні питанням національної безпеки. «Якщо проаналізувати Британський національний формуляр, нині в Україні одночасно імпортується і виробляється всередині країни близько 35% лікарських препаратів, що увійшли до нього, тільки імпортується — 34%. Взагалі відсутні на ринку — 32% лікарських засобів. Тобто є широке поле для діяльності як для вітчизняних, так і для міжнародних виробників», — підкреслив він.

Кшиштоф Седлецьки, голова представництва «Астеллас Фарма» в Україні, наголосив, що великі фармвиробники зацікавлені у співпраці з МОЗ, адже це серйозний та надійний партнер. Але їм потрібно знати плани держави у короткостроковій та довгостроковій перспективі. Він запропонував керівництву Міністерства провести ряд зустрічей із виробниками, під час яких визначити, які напрями медикаментозного забезпечення є пріоритетними.

У рамках обговорення було наголошено, що існують компанії, які мають в портфелі ексклюзивні продукти. Саме до цих препаратів слід застосовувати переговорну процедуру, що скоротить час та ресурси як виробника, так і Міністерства.

Під час зустрічі неодноразово наголошувалося, що імпортозаміщення для вітчизняних виробників, локалізація виробництва для міжнародних партнерів, питання державно-приватного партнерства є для Міністерства пріоритетними. У свою чергу, суб’єкти ринку зазначили, що в такому разі необхідно розпочинати з викорінення корупції та бюрократії. Крім того, влада має представити чітку стратегію з приводу локалізації виробництва та імпортозаміщення. Що бажає держава? Знизити залежність від імпорту чи створити умови для появи нових препаратів? Поки що відповіді на ці питання незрозумілі. Також була висловлена пропозиція щодо надання преференцій в тендерах вітчизняним препаратам за умови однакової ціни, особливо якщо для його виготовлення використаний вітчизняний активний фармацевтичний інгредієнт (АФІ). Це дасть поштовх для розвитку локальних виробників як готових лікарських форм, так і виробників АФІ.

На думку Філі Жебровської, генерального директора ВАТ «Фармак», більшості виробників потрібні не пільгові законодавчі зміни, а чіткі правила гри (у першу чергу щодо реєстрації ліків) та очищення законодавства від непотрібних норм. Це припинить всі спекуляції навколо фармацевтичного ринку.

Як зазначив Анатолій Редер, генеральний директор компанії «ІнтерХім», питання підтримки вітчизняного виробника слід розглядати на декількох рівнях. На міжнародному рівні необхідне продовження інтеграції України в міжнародне співтовариство. Вступ країни до Cистеми співробітництва фармацевтичних інспекцій (Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme — РIC/S) не можна назвати реальним механізмом інтеграції, потрібно впровадити процедуру визнання результатів інспектування виробництва лікарських засобів на відповідність вимогам GMP.

На національному рівні слід передбачити звільнення компаній, які інвестують у розвиток фармвиробництва, від якихось мінімальних платежів. На галузевому рівні також є багато актуальних питань, які можуть бути терміново вирішені. Зокрема, це внесення змін до наказів МОЗ від 26.08.2005 р. № 426 «Про затвердження Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення», від 27.12.2012 р. № 1130 «Про внесення змін до Порядку проведення підтвердження відповідності умов виробництва лікарських засобів вимогам належної виробничої практики».

В. Шафранський запросив бажаючих взяти участь у роботі експертної робочої групи з питань дерегуляції фармацевтичного ринку та вирішити всі вищезазначені питання.

До участі в нараді долучилася народний депутат Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Вона подякувала О. Квіташвілі за проекти щодо реформування галузі, які днями було зареєстровано у Парламенті.

Підбиваючи підсумки, міністр висловив побажання, щоб фармацевтичний ринок виступав на боці Міністерства. Він попросив у присутніх підтримки під час проведення закупівель 2015 р., адже увага суспільства сьогодні прикута до цього процесу.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи