Проект роботу завершив. Тепер справа за нами…

Більше двох з половиною років тому в нашій державі розпочав роботу проект ЄС «Фінансування та управління у сфері охорони здоров’я в Україні» (далі — Проект). Наше видання, зважаючи на загальнодержавне значення реалізації засад Проекту, неодноразово приділяло увагу його роботі («Щотижневик АПТЕКА» № 31 (452) від 16.08.2004 р., № 38 (459) від 4.10.2004 р., № 42 (463) від 1.11.2004 р., № 45 (466) від 22.11.2004 р., № 49 (470) від 20.12.2004 р., № 33 (504) від 29.08.2005 р., № 1 (522) від 9.01.06 р., № 8 (529) 27.02.06 р., № 16 (537) від 24.04.06 р.). Тому й зараз, коли Проектом у зв’язку зі згортанням діяльності в Україні 29–30 червня цього року було проведено заключну конференцію, наша редакція не могла залишитися осторонь. Крім того, в рамках цієї події було підведено підсумки спеціального конкурсу для представників ЗМІ, які брали участь у висвітленні роботи Проекту в Україні. Спробував свої сили в цьому конкурсі й автор цієї публікації. Але про все по черзі.

Яку мету переслідували працівники Проекту — вітчизняні спеціалісти та фахівці з країн ЄС, — розпочинаючи роботу в нашій державі? Про це присутнім нагадав д-р Донат Томанек, координатор від міжнародного консорціуму GVG, під егідою якого в Україні реалізується не лише цей, але й інші проекти ЄС. Як зазначив доповідач, стратегічною метою Проекту було зробити внесок у розробку ефективної та продуктивної фінансової та управлінської системи в медичній галузі України. Складовими та етапами реалізації задуманого стало створення в нашій державі оптимальних нормативно-правових передумов для запровадження системи загальнообов’язкового медичного страхування (ЗМС); практичне втілення нових форм господарювання, фінансування та організації надання медичної допомоги на базі двох пілотних регіонів: центральних районних лікарень (ЦРЛ) Попільнянського району Житомирської області та Золочівського — Харківської з подальшою перспективою запровадження позитивного досвіду на національному рівні. Окремим пунктом роботи Проекту була освітницька діяльність: протягом двох років за спеціально розробленими програмами з менеджменту системи охорони здоров’я, в основу яких було покладено провідний світовий управлінський досвід у медичній галузі та зроблено «поправку» на реалії української системи охорони здоров’я, підвищували свій фаховий рівень керівники вітчизняних лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) та представники виконавчої влади, які опікуються питаннями медичної галузі. Відповідним чином проводилася інформаційно-роз’яснювальна робота серед працівників вітчизняної системи охорони здоров’я та фахових державних установ.

Щодо основних елементів стратегії подальшого реформування української системи охорони здоров’я в контексті засад Проекту, то їх у загальному презентаційному контексті озвучив д-р Антоніс Малагардіс, керівник Проекту. На його думку, управлінцям української медичної галузі слід зосередитися на ефективному розподілі бюджетних коштів та залученні додаткових матеріальних ресурсів із передбачених законодавством альтернативних джерел. Прикладом цього може бути автономізація ЛПЗ та створення на їх базі комунальних неприбуткових підприємств (КНП), яким надається більша господарська та фінансово-економічна незалежність. Це дозволяє не лише оптимізувати систему звітності, розподілу бюджетних коштів усередині закладу, але й самим КНП укладати контракти на медичне обслуговування населення з місцевими органами виконавчої влади та надавати пацієнтам більш широкий спектр додаткових платних послуг. Таким чином реалізується ще один принцип реформування системи охорони здоров’я: чітке розмежування замовників — у даному випадку спеціально створених районних відділів охорони здоров’я — та виконавців медичних послуг для населення, а також створення прозорої та спрощеної системи розрахунків між ними. Що стосується зміни принципів бюджетного фінансування медичної галузі, то, на думку А. Малагардіса, слід інтенсифікувати процес запровадження контрактних взаємовідносин не лише між замовником та надавачем медичних послуг, але й між працівниками та ЛПЗ, а також між медичним закладом та пацієнтами. Як зазначив доповідач, важливо запроваджувати сучасні принципи обрахунку вартості діяльності ЛПЗ, зокрема медичних послуг. У цьому контексті є перспективною спеціальна електронна програма, розроблена фахівцями Проекту та успішно апробована в деяких ЛПЗ України.

<IMG SRC="images/130_1.jpg" WIDTH="317" HEIGHT="168" BORDER="0" ALT="Під час заключної конференції: про результати роботи доповідає координатор від міжнародного консорціуму GVG Донат Томанек“>
Під час заключної конференції: про результати роботи доповідає координатор від міжнародного консорціуму GVG Донат Томанек

В цілому, як зазначив А. Малагардіс, заключна конференція — слушний момент оцінити пройдений Проектом за 2,5 роки шлях, охарактеризувати здобутки в його роботі та забезпечити створення умов для подальшого реформування української системи охорони здоров’я згідно із загальноєвропейським досвідом.

Ефективне програмне забезпечення діяльності електронних розрахункових систем ЛПЗ — важлива запорука успішної діяльності медичного закладу. Тому не дивно, що цьому питанню працівники Проекту приділили окрему увагу й під час заключної конференції, тим паче, що ця тема продовжує цікавити медичну спільноту. Доповідь з цього приводу зробив Ееро Ліннакко, заступник керівника Проекту. Він, зокрема, висвітлив це питання, спираючись на відповідний досвід пілотних регіонів. Так, у розташованих там центральних ЛПЗ заведено систему єдиної електронної реєстрації даних про пацієнтів — паспортної частини, результатів проведених лікувально-діагностичних маніпуляцій та подальшого ведення хворого. Відповідні дані можуть використовуватися не лише для статистичної обробки та відповідних фінансових розрахунків, але в перспективі можуть бути уніфіковані на національному рівні. Також в ЛПЗ пілотних регіонів користуються сучасними програмами бухгалтерського та фінансового обліку та планування, розробленими та адаптованими фахівцями Проекту. Це дозволило оптимізувати процедуру розрахунку та структуризації витрат ЛПЗ, а також більш змістовно готувати заявки на подальші об’єми бюджетного фінансування. Згодом планується встановити програмне забезпечення для обробки даних лабораторних та інструментальних досліджень, зокрема систему для роботи із зображеннями та рентгенологічними знімками. Подібний досвід, на думку Е. Ліннакко, може бути успішно спроектований на загальноукраїнський рівень, наприклад, створення спеціальних медичних реєстрів населення («потенційних пацієнтів») — загальнонаціонального та локальних, — з якими могли б ознайомитися різні підрозділи та заклади системи охорони здоров’я і відповідним чином коректувати свою лікувально-профілактичну роботу. Також можливе створення офіційних національних баз медичної інформації, електронних державних реєстрів медичних закладів та медичних працівників, розвиток електронної мережі обміну відповідною інформацією між ЛПЗ. Водночас Е. Ліннакко наголосив, що однією з головних умов успішної реалізації цих проектів є створення надійної системи захисту електронної інформації від несанкціонованого доступу та знищення з технічних причин.

Іншою стратегічною складовою змісту роботи Проекту стало доведення ефективності та доцільності зміни статусу ЛПЗ з державного чи комунального медичного закладу на КНП та чітке визначення постачальника і замовника медичних послуг для населення. Базуючись на результатах відповідних реформ у пілотних регіонах, де центральні районні ЛПЗ набули нового вищезазначеного статусу та стали виконувати роль постачальника медичних послуг для населення на замовлення місцевих органів виконавчої влади, директор Проекту в Україні Володимир Рудий підсумував досягнення в цьому напрямку роботи. Як зазначив доповідач, завдяки набуттю ЛПЗ в пілотних регіонах статусу КНП відбулося чітке визначення основного постачальника медичних послуг для місцевого населення та автономізація медичних закладів (підвищення рівня управлінської та фінансової автономії). Останнє надало працівникам цих КНП більшу свободу в прийнятті медичних, адміністративних, кадрових та фінансових рішень, таких як подальше визначення власної організаційної структури і тактики надання медичних послуг, управління людськими та матеріально-технічними ресурсами, право на самостійне освоєння бюджетних, благодійних, інвестиційних чи зароблених коштів. Також можливе створення власної системи оплати праці, заохочень та стягнень. Надати ж легітимності відносинам між замовником (районний відділ охорони здоров’я) та надавачем медичних послуг (КНП) має запровадження системи контрактів між ними. Це юридично зафіксує всі нюанси співпраці між ними, закріпить автономний статус КНП, певним чином гарантуватиме якість медичних послуг та своєчасну систему оплати за них, сприятиме формуванню конкурентного середовища на ринку медичних послуг, а також гарантуватиме дотримання прав кожної зі сторін, у тому числі безпосередніх споживачів медичних послуг — пацієнтів. На завершення своєї доповіді В. Рудий також зазначив, що КНП як автономні суб’єкти господарювання мають право безпосередньо отримувати грошові кредити для розробки чи виконання програм з охорони здоров’я.

Після виступу представників керівної ланки Проекту слово було надано головним лікарям ЛПЗ пілотних регіонів — Золочівської та Попільнянської ЦРЛ. Адже, мабуть, ніхто краще за них не може оцінити практичний зміст реформ, проведених в їх медичних закладах за ініціативи Проекту.

Як повідомив головний лікар Золочівської ЦРЛ Олексій Гавва, відповідно до рішень Золочівської районної ради та розпоряджень Золочівської районної державної адміністрації, прийнятих у жовтні–листопаді минулого року, ЦРЛ передано в управління районній державній адміністрації для забезпечення її фінансування з районного бюджету. На її базі створено КНП «Центральна районна лікарня» з районним центром первинної медико-санітарної допомоги. Найближчим часом планується відокремлення останнього та створення на його базі ще одного КНП. Рішеннями селищних і сільських рад Золочівського району передано до спільної власності територ

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті