Зменшення видатків на охорону здоров’я у 2016 р. є неприпустимим: профільний комітет

Народні депутати одноголосно підтримали законопроект «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо узгодження норм Бюджетного кодексу зі змінами до галузевого та податкового законодавства)» (реєстраційний № 3629, ініціатор — КМУ), який унормовує питання спрямування закладами охорони здоров’я коштів медичної субвенції на поточні видатки, а у разі забезпечення такої потреби — на капітальні видатки.

Очікуваний бюджет–2016

Гарячі дискусії викликав законопроект «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (реєстраційний № 3000 від 11.12.2015 р.). Прим. ред.: 25 грудня Верховна Рада України ухвалила відповідний Закон України з техніко-юридичними правками. Наразі його текст не оприлюднено.

За словами Володимира Якубовського, директора Департаменту фінансово-ресурсного забезпечення МОЗ України, згідно з проектом Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на охорону здоров’я передбачено видатки в сумі 57,251 млрд грн., що включає субвенцію та видатки із загального та спеціального фонду.

Фактична різниця в зменшенні обсягу фінансування МОЗ України в порівнянні з 2015 р. становить 2,572 млрд грн., але це позначилося лише на кількості коштів, передбачених на регіональну субвенцію. За словами доповідача, скорочення бюджету жодним чином не погіршить якість медичної допомоги, оскільки вирішено питання раціонального використання фінансування. Так, зменшення кількості ліжко-місць у медичних закладах на 25% — з 80 до 60 ліжко-місць на 10 тис. осіб (затверджено постановою КМУ від 25.11.2015 р. № 1024) дозволить областям спрямувати гроші на поліпшення якості медичних послуг, адже очікувана економія коштів становитиме 4,9 млрд грн.

16 грудня 2015 р. схвалено постанову КМУ про перерозподіл деяких видатків державного бюджету з тимчасово окупованих територій місцевим бюджетам у сумі 2,38 млрд грн. До кінця року ці кошти буде перераховано на рахунки медичних закладів, а їх використання стане можливим як у кінці поточного року, так і з початку наступного, оскільки залишки невикористаного фінансування, починаючи з цього року, не списуються в дохід державного бюджету. Ці кроки дозволять стабілізувати фінансовий стан медичної галузі.

Ігор Перегінець, заступник міністра охорони здоров’я України, пояснив ситуацію щодо ліжкового фонду. Наразі МОЗ України розробляються методичні рекомендації щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення, у яких буде зазначено, які саме ліжка скорочуватимуться (зокрема офтальмологічні та неврологічні).

Він додав, що на централізовану закупівлю ліків та виробів медичного призначення бюджет на наступний рік не зменшено, він залишається на рівні 4 млрд грн. МОЗ звернулося до Міністерства фінансів та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету з пропозицією виділити на закупівлі більше 8 млрд грн., що дозволило б на 100% забезпечити хворих за всіма державними програмами. Проте в процесі формування проекту бюджету це не було враховано.

У 2016 р. МОЗ планує передати 100% закупівель міжнародним організаціям. Передбачається, що відомство буде займатися технічними питаннями — визначати кількість необхідних лікарських засобів та виробів медичного призначення, їх перелік, а самі закупівлі здійснюватимуться винятково через міжнародні організації. Це дозволить уникнути корупційних ризиків та забезпечить доступ до препаратів значно ширшому колу пацієнтів.

Оксана Корчинська, перший заступник голови Комітету, повідомила, що вона взяла участь в акції протесту пацієнтів «Приречені», що відбулася 24 грудня під КМУ. У разі прийняття проекту бюджету сотні тисяч людей зі смертельно небезпечними хворобами приречені померти, адже коштів для них не вистачить. У першу чергу це стосується програм лікування орфанних та онкологічних захворювань, у рамках яких буде закуплено лікарських засобів лише на 7% від потреби. О. Корчинська закликала народних депутатів не здаватися та вимагати збільшення фінансування державних програм, надавши такі пропозиції до парламентського Комітету з питань бюджету. Цю ініціативу було одноголосно підтримано всіма членами Комітету.

Як зазначали народні депутати — члени Комітету, аналіз видатків Державного бюджету на охорону здоров’я в наступному році свідчить про те, що реальні потреби системи охорони здоров’я враховано під час формування проекту бюджету лише на 30–40%, а фінансування не забезпечує належного рівня медичної допомоги населенню, його захист від поширення соціально небезпечних хвороб та призводить до подальшого зниження рівня соціальної захищеності медичних працівників. Насамперед це стосується рівнів гарантованого державою забезпечення хворих життєво необхідними лікарськими засобами, імунобіологічними препаратами, витратними матеріалами, виробами медичного призначення, передбаченого державними програмами у сфері охороні здоров’я, а також гідної оплати праці медичних працівників.

Так, заплановані видатки на закупівлю лікарських засобів покривають реальну потребу для хворих: на СНІД — на 24%; на туберкульоз — на 28%; на вірусні гепатити В і С — на 9,4%; на гемофілію — на 27%; на серцево-судинні й судинно-мозкові захворювання — на 63%; на легеневу артеріальну гіпертензію — на 58%; на онкологічні патології — на 74%. Для дітей: з хворобою Гоше — на 35%; хворих на аутизм — на 27%; з мукополісахаридозом — на 29%; хворих на гемофілію — на 58%; з онкологічними та онкогематологічними захворюваннями — на 66%.

При цьому за станом здоров’я громадян Україна посідає одне з найнижчих рейтингових місць у Європейському регіоні й займає 1-е місце в Європі за розповсюдженістю вірусних гепатитів, 2-е — за темпами поширення онкопатології та поширеністю мультирезистентного туберкульозу, а також є однією з найбільш уражених ВІЛ/СНІДом країн в Європі.

Вкрай малі обсяги фінансування заплановано для забезпечення належним лікування осіб з трансплантованими органами (32% від потреби); розвитку донорства крові та її компонентів (19%); закупівлі ендопротезів і наборів інструментів для імплантації (28%), забезпечення дітей, хворих на фенілкетонурію, продуктами лікувального харчування (52%).

На лікування за кордоном наших громадян, яким не може бути надано відповідну медичну допомогу в Україні, передбачено 203,9 млн грн. За ці кошти орієнтовно можна буде пролікувати лише 50 хворих, що становить практично половину від тих важко хворих, хто нині очікує в черзі на лікування за кордоном. За оцінками МОЗ України, потреба на 2016 р. на цю програму становить 354,8 млн грн.

Незважаючи на заплановане проектом Державного бюджету на 2016 р. поетапне збільшення розміру мінімальної заробітної плати, а, відповідно, й розмірів заробітних плат у бюджетній сфері, у ньому, як і в минулі роки не вирішується проблема приведення зарплати працівника бюджетної сфери першого тарифного розряду до розміру мінімальної заробітної плати, внаслідок чого працівники закладів охорони здоров’я щомісячно недоотримуватимуть до заробітної плати від 265 грн. (для працівників 1-го тарифного розряду) до 641 грн. (для працівників 14-го тарифного розряду — лікарі), не передбачено кошти для проведення індексації заробітних плат працівників охорони здоров’я. Проектом Державного бюджету не передбачено кошти на оновлення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я.

Ірина Сисоєнко, заступник голови Комітету, нагадала присутнім, що 20 травня народні депутати підтримали в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо соціальних гарантій працівників охорони здоров’я)» (реєстраційний № 1332), яким передбачено виплати надбавок, доплат та грошових винагород за вислугу років працівникам охорони здоров’я. Крім того, 21 квітня народними депутатами було прийнято в першому читанні проект закону України № 1164, яким пропонується ввести надбавки для всіх працівників екстреної медицини (молодших медичних сестер, водіїв). Прийняти ці законопроекти в 2-му читанні слід якнайшвидше. І. Сисоєнко звернулася до Ольги Богомолець, голови Комітету, винести це питання на розгляд Погоджувальної ради.

Крім того, заступник голови Комітету запропонувала передбачити в бюджеті на наступний рік 690 млн грн. на поновлення реалізації пілотного проекту щодо часткового відшкодування вартості лікарських засобів для лікування осіб з гіпертонічною хворобою.

Народний депутат Олександр Біловол підняв питання фінансування медичної науки. Відповідно до проекту Державного бюджету 5 галузевих академій наук та Національна академія наук втратять статус розпорядників бюджетних коштів. Так, Національна академія медичних наук (НАМН) визначається відповідальним виконавцем у системі Міністерства охорони здоров’я України. На думку народного депутата, НАМН потрібно залишити в нинішньому статусі та не позбавляти її самоврядності шляхом вилучення ст. 30 проекту бюджету та внесення відповідних змін до додатку № 3. Крім того, це положення суперечить і чинному Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», прийнятому в листопаді, який гарантує самоврядність національних академій.

І. Перегінець категорично не погодився з О. Біловолом: «НАМН деградує з великою швидкістю, і треба приймати рішення стосовно визначення пріоритетів наукової діяльності та потреб у наукових розробках. Наразі МОЗ України розглядає можливість взяти у своє підпорядкування окремі інститути НАМН, які в іншому випадку можуть просто зникнути. Це Інститут гематології та трансфузіології, Інститут епідеміології та інфекційних хвороб». Заступник міністра закликав народних депутатів зважено підходити до цього питання — НАМН не має бути заповідником заслужених осіб, а продукувати наукові розробки для потреб охорони здоров’я на грантових засадах.

Народні депутати надали свої пропозиції щодо збільшення розміру видатків, які було враховано в рішенні Комітету. Прим. ред. : як повідомила на сторінці у Facebook І. Сисоєнко, у прийнятому Державному бюджеті видатки на охорону здоров’я так і залишили зменшеними на 2,5 млрд грн. порівняно з минулим роком. Жодна поправка (на збільшення медичної субвенції для місцевих бюджетів, коштів за програмами на лікування гіпертонії, туберкульозу, онкології, всіх інших потреб) так і не було враховано. Зазначимо, що за проект закону віддали свої голоси наступні члени Комітету: Ольга Богомолець, Сергій Березенко, Костянтин Яриніч, Олександр Біловол, Андрій Шипко, Ірина Колганова, Тетяна Донець, Олексій Кириченко. Проти виступили Ігор Шурма та Олег Мусій, утрималася Ірина Сисоєнко, не голосувала Оксана Корчинська, Тетяна Бахтеєва була відсутня на засіданні.

Забезпечення регіонів вакцинами

Наступним питанням на порядку денному стояв звіт МОЗ України щодо забезпечення закладів охорони здоров’я імунобіологічними препаратами, що використовуються для вакцинації населення (планової та за епідемічними показаннями). І. Перегінець повідомив, що станом на 1 грудня регіони забезпечено вакцинами за рахунок закупівель минулого року та гуманітарної допомоги:

•  проти туберкульозу — на 38%;
•  проти поліомієліту — на 44%;
•  проти правця, дифтерії, кашлюку — на 25%;
•  проти гемофільної інфекції — на 42%;
•  проти кору, краснухи, паротиту — на 60%;
•  проти гепатиту В — на 23%.

23 грудня Дитячому фонду ООН (ЮНІСЕФ) перераховано 24 млн дол., за які буде закуплено вакцини. Перші поставки, за словами заступника міністра, відбудуться в січні.

Відповідаючи на запитання щодо подальшої долі серії оральної поліовакцини (ОПВ), яку було завезено навесні та повторно заморожено, він відповів, що наразі вона знаходиться на складах ДП «Укрвакцина» і чекає на свій час. «Канадське посольство неодноразово зверталося до МОЗ із проханням пояснити долю вакцини, що було закуплено за гроші канадських платників податків та подаровано Україні» — зазначив він. Ці серії ОПВ будуть використані після того, як закінчаться запаси вакцини, що надійшла у вересні. До цього часу всі необхідні документи вже буде отримано.

Члени Комітету нагадали І. Перегінцю, що на минулому засіданні 9 грудня вони прийняли рішення звернутися до МОЗ з вимогою призупинити вакцинацію дітей проти поліомієліту серією ОПВ, що використовувалася в Київській обл., до моменту завершення розслідування (нагадаємо, що в області було зафіксовано 3 випадки смерті дітей, які співпали в часі з вакцинацією). Заступник міністра повідомив, ці випадки розглянуто регіональною та центральною групами оперативного реагування щодо розслідування несприятливої події після імунізації. Їх висновки свідчать про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між смертю та вакцинацією. Тому юридичних причин призупиняти обіг вакцини не існувало. Серія вакцини використана повністю — нею щеплено понад 80 тис. дітей.

Онлайн-доступ до інформації про залишки ліків

О. Корчинська виступила з ініціативою підготувати від Комітету звернення до міністра охорони здоров’я України, міністра внутрішніх справ України, міністра оборони України, міністра інфраструктури України, президента НАМН України щодо запровадження відкритого онлайн-доступу до інформації про перелік і реальну кількість залишків лікарських засобів та виробів медичного призначення, придбаних за рахунок бюджетних коштів та наявних у лікувальних закладах, що входять до сфери їх відання, на сайтах очолюваних ними міністерств, НАМН України та/або безпосередньо на сайтах підпорядкованих ним лікувальних закладів. Такий сервіс вже запроваджено в Києві й Одеській обл., де громадяни можуть вільно отримати інформацію, які саме ліки наявні в будь-якій лікарні. О. Корчинська запропонувала оприлюднювати цю інформацію двічі на місяць.

За словами народного депутата Костянтина Яриніча, така ініціатива дійсно може забезпечити прозорість використання закуплених ліків, проте, з іншого боку, це значно ускладнить роботу адміністрацій багатьох лікарень. Крім того, виникає ряд проблем. Наприклад, онкологічні хворі забезпечені лише на 7–10%, усі закуплені за державні кошти препарати буде використано за 1 міс для всіх хворих. І тоді лікарі не зможуть у подальшому допомогти пацієнтам, які дійсно не в змозі придбати ліки. Механізм інформування може ефективно запрацювати лише за умови, якщо держава забезпечить на 80–100% потребу в ліках.

Відсторонення МОЗ від державних закупівель

Члени Комітету розглянули пропозицію свого колеги Ігоря Шурми щодо необхідності відсторонення МОЗ України від процесу державних закупівель. На його думку, це можливо вирішити 3 шляхами:

• передача цих повноважень на місця (регіони будуть закуповувати те, що їм потрібно, а не використовувати те, що закупило МОЗ);
• передача функцій Міністерства щодо державних закупівель до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України;
• створення нового органу, що буде займатися виключно закупівлями.

І. Шурма запропонував колегам ознайомитися із цими пропозиціями та обговорити їх на наступному засіданні.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!