Народні депутати дійшли згоди щодо питання автономізації медичних закладів

9 грудня 2015 р. відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) під головуванням народного депутата Ольги Богомолець. Під час заходу планувався розгляд звіту Олександра Квіташвілі, міністра охорони здоров’я України, щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України в частині реформування системи охорони здоров’я. Проте міністр надіслав листа з проханням перенести це питання на наступний тиждень. Народні депутати не погодилися з такою пропозицією. 11 грудня міністри КМУ звітуватимуть про свою роботу перед Парламентом і наступного тижня звіт О. Квіташвілі буде вже неактуальним.

За словами Олега Мусія, заступника голови комітету, міністр охорони здоров’я в черговий раз ігнорує звітування перед членам Комітету. Він запропонував звернутись до Прем’єр-міністра України з проханням внести подання до Верховної Ради щодо звільнення О. Квіташвілі у зв’язку з незадовільною роботою. Більшістю голосів цю пропозицію було підтримано.

Розслідування зв’язку між смертю дитини та вакцинацією

Першим питанням на порядку денному за ініціативи народного депутата Тетяни Бахтеєвої стояв розгляд результатів розслідування причин смерті 3 дітей у Київській обл., щеплених проти поліомієліту в період проведення І туру кампанії додаткової імунізації дитячого населення проти поліомієліту в Україні. Як зазначив Сергій Платов, заступник директора Департаменту громадського здоров’я МОЗ України, для першого туру вакцинації було поставлено 4 серії вакцини ОПВ у кількості 2,2 млн доз. Вона прибула в Україну у вересні, транспортувалася та зберігалася в належних умовах. У Київську обл. надійшла серія М 50942. На сьогодні зафіксовано 3 випадки смерті дітей у цьому регіоні, що співпали в часі з поствакцинальним періодом.

Що стосується летального випадку в Білій Церкві, який стався 25 листопада, після детального вивчення всієї документації з урахуванням матеріалів групою фахівців як на регіональному, так і на центральному рівні, зроблено висновок про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між смертю дитини та проведеною вакцинацією проти поліомієліту. Остаточну причину клініко-експертна комісія МОЗ України визначить після отримання результатів бактеріологічного, вірусологічного, гістологічного дослідження.

Анатолій Рогов, начальник Управління охорони здоров’я Білоцерківської міської ради, проінформував народних депутатів, що дитина, яка померла, жодного разу не перебувала в лікувальних закладах, у 3 роки пройшла комплексний медичний огляд перед вступом до дитячого садка та була визнана здоровою, мала щеплення за віком. У вересні та жовтні вона двічі перенесла гостру респіраторну вірусну інфекцію. Щеплення проти поліомієліту проводилося 6 листопада, перед цим дитина була оглянута педіатром. Із мультидозного флакону вакцини ОПВ також було імунізовано ще 9 дітей, стан яких є задовільним. Таким чином, дитина померла на 19-й день після щеплення. За результатами паталогоанатомічного розтину причина смерті — гостра респіраторна вірусна інфекція, кардіоміопатія, спленомегалія. Уже отримано дані вірусологічного дослідження, відповідно до яких у бронхах та легенях виявлено аденовірус.

За словами народного депутата Ігора Шурми, представники Міністерства надали неповну інформацію щодо причин смерті дитини. Зокрема, вони не вказали, що було констатовано набряк легень. Члени Комітету висловили бажання ознайомитися з висновком судово-медичної експертизи та паталого-анатомічним висновком. Ці документи МОЗ надасть у найближчі дні в письмовій формі щодо усіх 3 випадків смерті.

Також депутати поцікавилися, чи призупинено на сьогодні процес щеплення вакциною вищезазначеної серії, відносно якої здійснюється перевірка. Людмила Горова, заступник директора Департаменту контролю якості Державної служби України з лікарських засобів (далі — Держлікслужба), зазначила, що повідомлення від МОЗ України та ДП «Державний експертний центр» про випадки смерті дітей до Держлікслужби не надходило.

Як наголосив Тарас Лясковський, в.о. начальника Управління фармацевтичної діяльності та якості фармацевтичної продукції МОЗ України, згідно з чинним законодавством призупинити обіг вакцини (як і будь-якого лікарського засобу) можна в разі, якщо вона визнана неякісною або виявлена непередбачувана побічна реакція (не зазначена в інструкції до медичного застосування). На сьогодні відсутні ознаки того, що ця серія ОПВ неякісна. А визначити, чи була реакція непередбачуваною, можна лише після отримання висновків групи моніторингу, яка має встановити, з чим пов’язаний даний летальний випадок. Тільки після цього можна приймати рішення щодо даної вакцини.

На думку народних депутатів, Міністерство не відреагувало належним чином на цю ситуацію. Вони одноголосно прийняли рішення звернутись до МОЗ з вимогою призупинити вакцинацію дітей проти поліомієліту вищезгаданою серією вакцини до моменту завершення розслідування, а також подати лист-запит до Міністерства внутрішніх справ щодо надання Комітетові результатів розгляду кримінальної справи, відкритої щодо смерті дитини. Народні депутати також запросили від МОЗ інформацію, скільки доз вакцини цієї серії було використано, скільки ще залишилося і де вона зберігається.

Народні депутати дійшли згоди щодо питання автономізації медичних закладів

Законотворча робота

Серед законопроектів, запланованих на порядку денному, першим було розглянуто проект Закону України, яким пропонується внесення змін до Закону України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров’я» (щодо забезпечення конституційних гарантій надання громадянам безоплатної медичної допомоги) (реєстраційний № 1483). Зміст документу представив його ініціатор — народний депутат Ігор Насалик. Зазначимо, що цей законопроект було доопрацьовано з урахуванням процесів децентралізації, яка зараз відбувається в країні.

Так, проект закону передбачає впровадження механізму взаємовідносин між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, з органами місцевого самоврядування щодо фінансового забезпечення безоплатної медичної допомоги. Суть та зміст механізму полягає в тому, що орган місцевого самоврядування за рахунок власних доходів місцевого бюджету буде забезпечувати часткове фінансування (50%) безоплатної медичної допомоги в умовах стаціонарного лікування.

Дане фінансування здійснюватиметься на підставі прийнятої бюджетної програми, яка є підставою для укладення договору між органом місцевого самоврядування та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування й реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я. Договір встановлює гарантію державного стимулювання (50%) безоплатної медичної допомоги в умовах стаціонарного лікування на території конкретної території (міста, району).

Прийняття проекту запустить механізми мобілізації власних фінансових ресурсів громад, посилить контроль громад за бюджетними коштами, покладе громадський заслін корупції та розкраданням місцевих бюджетів. У перспективі — додаткові бюджетні видатки буде повернуто через скорочення необґрунтованих та незаконних втрат фінансових ресурсів через забезпечення прозорості їх використання. Члени Комітету одноголосно підтримали цей законопроект, рекомендувавши Парламенту прийняти його в першому читанні.

Вони також підтримали доопрацьований законопроект щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я щодо їх автономізації, підготовлений Комітетом відповідно до ст. 110 Регламенту Верховної Ради України як альтернативний до раніше поданих законопроектів (реєстраційні №№ 2309а, 2309а-1, ініціатори — КМУ та народний депутат України О. Мусій). Як наголосив О  Мусій, законопроект буде зареєстровано в Парламенті найближчим часом за авторством усіх членів Комітету. У ньому враховано практично всі зауваження, що надійшли до Секретаріату Комітету, у тому числі від МОЗ.

За проханням народного депутата Андрія Шипка розгляд об’єднаного комітетського проекту закону «Про лікарські засоби» перенесено на наступне засідання, оскільки його підготовка зайняла дещо більше часу, ніж очікувалося, для вирішення всіх нюансів.

Нагадаємо, що рішення про створення єдиної редакції проекту нового Закону України «Про лікарські засоби» на основі 2 попередніх редакцій закону (№ 2162, ініціатор — А. Шипко, та альтернативний № 2162-1, ініціатор — О. Мусій), прийнято 16 листопада під час круглого столу на тему «Актуальні проблеми законодавчого регулювання обігу лікарських засобів та здійснення фармацевтичної діяльності». 1 та 3 грудня під головуванням Олександри Павленко, першого заступника міністра охорони здоров’я, відбулися засідання експертної групи з дерегуляції фармацевтичного ринку при МОЗ України, яка опрацювала кожний розділ об’єднаного законопроекту. За результатами розгляду всіх наданих пропозицій Міністерство підготувало узагальнені коментарі до кожної зі статей законопроекту та його структури в цілому (з урахуванням рекомендацій ВООЗ до законопроекту А. Шипка), які 4 грудня направлено до Комітету. Проте залишається питанням, чи буде їх враховано.

Було розглянуто законопроект «Про статус та діяльність закладів охорони здоров’я» (реєстраційний № 2463а, доопрацьований). За словами його ініціатора А. Шипка, це один із фундаментальних документів у галузі охорони здоров’я, адже він чітко регулює правові питання, пов’язані з роботою закладів охорони здоров’я. Такий заклад є базовою структурою, яка несе відповідальність за своєчасність та якість надання медичної допомоги громадянам України. Без юридичного визначення таких питань, як організаційно-правові форми закладів, їх права і обов’язки, договірна база, фінансовий механізм, система управління та організація роботи та ряду інших правове поле діяльності закладів не буде забезпечувати реалізації конституційних прав населення на отримання медичної допомоги.

До законопроекту № 2463а було включено частину законодавчих пропозицій, підготовлених Урядом та поданих на розгляд Верховної ради в липні 2015 р. У документі міститься визначення таких важливих елементів медичної системи, як «заклад охорони здоров’я», «медична послуга», «державне замовлення», «закупівля медичної допомоги»; надано повноцінну класифікацію закладів охорони здоров’я за такими ознаками, як форми власності, організаційно-правові форми, види медичної допомоги, відомча підпорядкованість; чітко визначено повноваження головного лікаря; висвітлено питання наглядових рад у закладах охорони здоров’я; визначено принципи функціонування мережі лікувальних закладів, фінансові механізми роботи.

А. Шипко повідомив, що експертами Національної ради реформ паралельно також розроблявся законопроект «Про медичні заклади». Він наголосив на необхідності об’єднання цих 2 документів та запросив усіх членів Комітету долучитися до цієї роботи та стати співавторами оновленого законопроекту. Народні депутати одноголосно підтримали пропозицію відправити його на доопрацювання.

Члени Комітету підтримали проект Постанови про відзначення 80-річчя створення Національного наукового центру «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» Національної академії медичних наук України та 140-річчя з дня народження академіка М.Д.Стражеска (реєстраційний № 3064). За словами Володимира Коваленка, директора Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска, Асоціація кардіологів України також виступила з ініціативою оголосити 2016 р. роком серця в Україні. Він попросив народних депутатів також додати цей пункт до проекту постанови.

Парламентські слухання «Про реформу охорони здоров’я в Україні»

Народні депутати обговорили заходи щодо підготовки запланованих на 16 грудня 2015 р. парламентських слухань на тему «Про реформу охорони здоров’я в Україні».

Як повідомила народний депутат О. Богомолець, до участі в обговоренні концепції реформування галузі буде запрошено голів обласних державних адміністрацій та обласних рад, керівників департаментів охорони здоров’я та профільних комісій обласних рад, головних лікарів обласних лікарень, а також представників громадських організацій, профспілок, профільних міжнародних організацій, науковців та експертів. Варто зазначити, що парламентські слухання будуть транслюватися в прямому ефірі Національної телекомпанії України та на Першому загальнонаціональному каналі Національної радіокомпанії України.

ПДВ на ліки

На завершення засідання було розглянуто питання ПДВ на лікарські засоби. О. Мусій підкреслив, що до Комітету надійшло багато звернень від представників фармацевтичного ринку, громадських та пацієнтських організацій щодо ініціативи Уряду в новому Податковому кодексі запровадити 20% ПДВ на лікарські засоби. У новій концепції податкової реформи, яку було представлено під час 16-го засідання Національної ради реформ, пільговий режим для фармацевтичної галузі збережено на рівні 7%. Незважаючи на це, на думку народного депутата, Комітет має звернутися до КМУ, Міністерства фінансів, парламентських комітетів з питань податкової та митної політики, з питань бюджету щодо категоричної неприпустимості запровадження 20% ставки. Цю ініціативу було одноголосно підтримано. Наступне засідання Комітету заплановано на 23 грудня.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті