Медична наука на шляху перетворень: НАМН отримала нове керівництво

15 січня 2016 р. відбулися загальні збори Національної академії медичних наук України (НАМН), під час яких було розглянуто основні результати діяльності у 2011–2015 рр., визначено напрями подальшої роботи на наступні 5 років, обрано нового президента НАМН України та членів Президії. Окрім членів академії, участь у заході взяли народні депутати Олександр Біловол та Оксана Корчинська, Максим Стріха, заступник міністра освіти та науки України, В’ячеслав Кошечко, віце-президент Національної академії наук України, Андрій Гуржій, віце-президент Націо­нальної академії педагогічних наук України, Максим Мельничук, віце-президент Національної академії аграрних наук України, представники наукової та освітянської громадськості, засобів масової інформації.

Андрій СердюкАндрій Сердюк, президент НАМН (2011–2015 рр.), доповів про результати діяльності НАМН України за період його каденції. На сьогодні до її складу входять 36 наукових установ, що розміщені в Києві, Дніпропетровську, Львові, Одесі, Харкові, в яких працюють понад 17 тис. фахівців, в тому числі 4428 науковців (серед яких майже 300 професорів, 600 докторів та 1262 кандидати медичних наук). Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака НАМН України в минулому році переведений з Донецька до Києва, але, на жаль, не в повному обсязі. Академія також об’єднує 41 академіка та 77 членів-кореспондентів. За звітний період проведено 6 сесій загальних зборів НАМН України та 74 засідання Президії.

Наукова та клінічна діяльність

А. Сердюк поінформував присутніх, що в інститутах та лабораторіях наукових установ НАМН України щорічно запроваджується близько 900 нововведень для покращання лікування, діагностики та профілактики захворювань.

Результати наукової діяльності вчені презентують в періодичних фахових виданнях — вітчизняних та зарубіжних наукових журналах. Щороку кількість публікацій сягає 2–2,5 тис. Протягом останніх років невпинно зростає кількість публікацій у зарубіжних виданнях, що підтверджує актуальність наукових тем, сучасний рівень досліджень та високу кваліфікацію українських вчених.

Загалом протягом останніх 5 років створено 4467 наукових методів, способів, технологій та інших наукових пропозицій. У практичну діяльність НАМН України впроваджено 100% цих нововведень, в мережі закладів охорони здоров’я МОЗ України, комунальної та приватної власності — лише 43,3%. За результатами досліджень отримано 1528 патентів України та подано 1524 заявки на отримання охоронних документів.

Провідні фахівці академії та їх дослідницька робота добре відомі у наукових медичних колах за кордоном. Понад 500 науковців академії є членами 100 міжнародних наукових товариств, медичних професійних асоціацій, зарубіжних академій, радниками або експертами таких авторитетних організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ. Гео­графія наукових контактів охоплює Європейський Союз, США та Канаду, країни Близького Сходу, Японію, Південну Корею, країни СНД (Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Латвія, Узбекистан).

Підписано декілька важливих двосторонніх угод про співпрацю: з Токійським університетом (Японія), Південнокорейським інститутом радіо­логічних та медичних наук — «КІРAMC», Університетом м. Нагасакі та ін.

Академік зазначив, що на розвиток сучасної медичної науки істотно вплинула «медична революція» останніх років у ряді наукоємних напрямків — в першу чергу в молекулярній біології, молекулярній генетиці, інформаційних технологіях. Це сприяло значному переоснащенню методичної бази наукових досліджень, переосмисленню ідеології та наукових основ проблем теоретичної та клінічної медицини.

Рада президентів академій наук України своїм рішенням від 12 липня 2014 р. визначила найважливіші напрями фундаментальних досліджень, в тому числі в галузі медицини:

  • вивчення геному, епігеному, протеому та метаболому живих організмів та шляхів їх регуляції;
  • сучасні біотехнології для медицини, ветеринарії, фармації та екології;
  • молекулярні, біохімічні, фізіологічні і морфологічні основи розвитку хвороб людини та розробки методів їх профілактики, діагностики і лікування;
  • створення стандартів і технологій щодо безпеки умов життєдіяльності людини, розвитку системи охорони здоров’я, формування здорового способу життя та розробка стандартів підвищення якості і безпеки навколишнього середовища і продуктів харчування;
  • геномні і клітинні технології в біомедицині;
  • медико-інженерні технології діагностики і лікування найбільш поширених захворювань, зокрема серцево-судинних;
  • розвиток фармакології, нанотоксикології та пошук нових безпечних та ефективних наноматеріалів.

На думку А. Сердюка, до цього переліку слід додати ще розвиток трансплантології (органної і тканинної).

Зазначене можливо реалізувати шляхом науково-технічного підприємництва, створення науково-виробничих підприємств у рамках академічних інститутів та вищих медичних навчальних закладів, ліквідації міжвідомчих бар’єрів, посилення комплексування наукової тематики, раціонального використання бюджетних коштів, активного впровадження результатів у практику охорони здоров’я.

25 академічних інститутів (93%) мають вищу акредитаційну категорію, перша категорія присвоєна двом інститутам (7%); 31 наукова установа має безстрокову ліцензію на медичну практику. У поліклінічних відділеннях протягом 2011–2015 рр. було проконсультовано 3,511 млн хворих, в стаціонарах проліковано 802 395 хворих, у тому числі 118 390 дітей, в хірургічних клініках за 5 років виконано 460 550 операцій (55 630 — дітям віком до 14 років).

В установах терапевтичного профілю надається високоспеціалізована допомога хворим з різноманітними захворюваннями, у тому числі серцево-судинними та судинно-мозковими, інфекційними, ендокринологічними, гематологічними, орфанними (рідкісними), генетично обумовленими та іншими.

Роль НАМН України у вирішенні проблем АТО

Ще з перших днів Революції гідності установи НАМН України долучилися до надання медичної допомоги постраждалим і значно розширили її у зв’язку з військовими діями на сході країни. В академічних інститутах створена постійно діюча госпітальна база на 550 ліжок, активно функціонує оперативний штаб, який очолює академік Віталій Цимбалюк.

Фахівцями проконсультовано близько 30 тис. переміщених осіб з Донецької та Луганської областей, 986 учасників антитерористичної операції (АТО), 602 були госпіталізовані, а також надано консультації 765 пораненим, що знаходилися в госпіталях Міністерства оборони України, Служби безпеки, Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби.

НАМН України взяла на себе і виконує функцію координатора науково-практичних медичних досліджень в зоні АТО. Це обумовлює необхідність обрання до академії когорти досвідчених військових і наших спеціалістів, які б забезпечували постійний супровід адекватної медичної допомоги учасникам бойових дій, АТО, інших заходів, де застосовуються збройні сили і військові формування, аналізували допущені помилки, готували сучасні вітчизняні підручники і посібники з військової медицини, втілювали в життя необхідні напрацювання.

Президія ініціювала проведення виборів до своїх лав медиків-фахівців з цих питань (20 посад) та отримала відповідний дозвіл влади.

Законотворча діяльність

НАМН України бере активну участь у законотворчій діяльності. Досвід, отриманий в ході виконання науково-дослідних робіт, використовується при підготовці нормативних актів Верховної Ради, Кабінету Міністрів, МОЗ України та інших органів влади. За звітний період для Верховної Ради України підготовлені матеріали до 119 документів; КМУ — 173; МОЗ України — 679. В цілому за 5 років опрацьовано понад 300 законопроектів, концепцій, проектів наказів, рішень, планів тощо. Вони мають на меті покращення організації та якості медичної допомоги населенню, подальший розвиток вітчизняної науки.

Виступаючий також звернув увагу присутніх на новий закон «Про наукову і науково-технічну діяльність» (набув чинності 16 січня), відповідно до якого національним академіям наук надається право створювати вищі навчальні заклади. А. Сердюк висловив впевненість, що новий склад Президії обов’язково повинен розглянути таку можливість.

Фінансові аспекти

Незважаючи на напружену економічну ситуацію в країні, гарячі дискусії у суспільстві щодо фінансування наукових досліджень, обсяги фінансування НАМН України протягом 2013–2015 рр. хоч незначно, але зростали. У 2013 р. на виконання фундаментальних досліджень, прикладних розробок за державними цільовими програмами та підготовку кадрів було виділено 224,6 млн грн., у 2014 р. — 235,0 млн грн., у 2015 р. — 239,7 млн грн. На жаль, понад 90% загального обсягу фінансування наукових досліджень становлять видатки на оплату праці. Коштів на придбання реактивів, лабораторного обладнання, утримання віваріїв практично не залишається. Це характерна проблема фінансування НАМН України протягом останнього десятиліття.

Завдяки підтримці з боку Уряду в 2011–2013 рр. академії (з часу заснування) вдалося суттєво оновити парк медичного обладнання та провести капітальні ремонти підвідомчих установ.

З 36 інститутів 30 отримали капітальні видатки протягом 2011–2013 рр. У 2013 р. з державного бюджету було виділено 1,142 млрд грн., що дозволило придбати 2619 одиниць медичного обладнання, переважна частина якого введена в експлуатацію, провести будівельні роботи.

«Сьогодні слід говорити не лише про нестачу грошей, а про їх раціональне використання. Ми повинні створити умови та мотивацію для ефективної роботи, навчитися легально заробляти кошти», — підкреслив академік.

Завершуючи свій виступ, він наголосив, що протягом останніх років медична наука стала малопрестижною галуззю для молоді. Тому необхідно прискорити інноваційний розвиток медичної науки на основі державно-приватного партнерства, запровадити грантову форму фінансування установ, персоналізацію фінансування «проривних» наукових досліджень, опрацювати медико-економічні стандарти надання високо­спеціалізованої допомоги. І це далеко не повний перелік необхідних справ. Важливо розширити практику організації досліджень і розробок у нових, ефективних формах. Це можуть бути ключові лабораторії за пріоритетними напрямами досліджень.

«Вважаю, до існуючої співпраці НАМН України та МОЗ вкрай необхідно залучити такі професійні об’єднання, як асоціації. Адже самоврядність та професійний контроль — найкращий важіль реформаторських змін. Охорона здоров’я та її невід’ємна складова — медична наука, без перебільшення, життєво важливі для кожного з нас. Мабуть, уперше в новітній історії нашої країни в умовах економічної кризи вони набули такої загальнодержавної ваги, стали одним із першочергових пріоритетів, затвердженим Указом Президента України № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна–2020».

Юрій КундієвАкадемік Юрій Кундієв, перший віце-президент НАМН України, представив у своїй доповіді концепцію розвитку академії у 2016–2020 рр. Він зазначив, що 16 січня набув чинності Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», який готувався та обговорювався за участю широкого кола науковців протягом майже 2 років: «Для нас з вами надзвичайно важливо, що цей закон закріпив статус національних державних академій (включаючи НАМН України) як вищих наукових установ в державі та підтверджує їх самоврядність. Його реалізація передбачає більшу демократичність, відкритість в питаннях виборів нових членів академій, а також вирішення інших кадрових питань. Ми вітаємо долучення до обговорення найбільш принципових питань академічного життя талановитої молоді. Тепер необхідно розробити зміни до законодавчих актів України, що пов’язані із цим законом, підготувати нову редакцію статуту національних академій наук, розробити та затвердити відповідні відомчі нормативні акти».

Функціонування мережі наукових закладів НАМН України, яка була створена в 1992 р., може слугувати прикладом комплексної організації та проведення не тільки фундаментальних і прикладних досліджень, а й надання вузькоспеціалізованої, високотехнологічної медичної допомоги.

При створенні НАМН України було сформульовано і затверджено три основних напрями, які є важливими для теоретичної і практичної медицини і за якими ведуться науково-дослідні роботи в інститутах і дотепер:

  • вивчення фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патології;
  • розробка й імплементація принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоров’я та подовження тривалості життя;
  • розкриття механізмів та профілактики несприятливої дії на організм чинників навколишнього середовища (в тому числі радіаційного) та умов праці.

При Президії були створені наукові ради (з теоретичної та профілактичної медицини, а також з клінічної медицини), завданнями яких є творче обговорення, контроль планування і виконання науково-дослідних робіт інститутами, співпраця з Вченою медичною радою МОЗ. Відповідно до нового законодавства наукові ради будуть трансформувати у відділення наук.

На думку Президії НАМН України, збільшення кількості відділень наук у найближчі 5 років є недоцільним, тому що його можна здійснити лише за рахунок існуючих, а це, в свою чергу, зменшить їх можливості.

Основною ланкою НАМН України є наукова установа — інститут, який відповідно до діючого законодавства є цілісним майновим комплексом та діє на підставі власного статуту, розробленого відповідно до типового статуту.

Основною проблемою в діяльності інститутів НАМН України, як і всієї мережі наукових закладів держави, є значна невідповідність між завданнями щодо запланованої кількості та якості наукових досліджень та існуючими обсягами бюджетного фінансування, а також незмінний з радянських часів принцип фінансування та управління майном, медичною, науковою та господарською діяльністю, який суперечить сучасним ринковим економічним відносинам.

Статус НАМН України як вищої наукової медичної установи держави передбачає провідну роль академії в організації та проведенні фундаментальних досліджень, координації прикладних робіт, надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню, участь в реформуванні системи охорони здоров’я.

Координація наукових досліджень та відбір проектів здійснюються на конкурсних засадах науковими радами, вченими радами наукових установ, а також проблемними комісіями НАМН України та МОЗ. Вагомою складовою координаційної діяльності академії є наукові форуми. За останні 5 років кількість заходів, які організують і проводять установи академії, перевищує 500 на рік. Крім того, НАМН України бере активну участь у формуванні державної наукової та науково-медичної політики, зокрема у підготовці законодавчих актів щодо пріоритетних напрямків медичної науки та охорони здоров’я, інноваційної діяльності, визначенні пріоритетних напрямків діяльності в окремих галузях медицини.

Медична наука на шляху перетворень: НАМН отримала нове керівництво

Основні завдання НАМН на наступні 5 років

За словами першого віце-президента, основ­ними напрямками роботи у наступні 5 років мають стати:

  • всебічний розвиток фундаментальних та прикладних наукових досліджень з медико-біологічних проблем;
  • активна участь у науково-медичному супроводженні обороноздатності держави, широке впровадження наукових розробок у військову медицину;
  • розширення програмно-цільового та конкурсного фінансування наукових досліджень, суттєве збільшення позабюджетних надходжень установ для поліпшення фінансового, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення науково-дослідних робіт;
  • цілеспрямоване посилення науково-експертної діяльності, підвищення якості експертних висновків, аналітичних та прогнозних матеріалів;
  • вирішення проблем кадрового забезпечення, залучення талановитої наукової молоді та підвищення рівня їх соціального захисту;
  • розвиток міжнародних наукових і науково-медичних зв’язків, забезпечення активної участі науковців НАМН України в європейських програмах;
  • удосконалення нормативно-правової бази наукової та науково-медичної діяльності в країні.

Оптимізація мережі наукових установ

НАМН України вже має певний досвід вдосконалення мережі наукових установ та організацій відповідно до нових завдань і умов. Так, у 2000 р. відповідно до складу академії увійшло 18 інститутів переважно Східного (Харків) та Західного (Львів) регіонів. Було проведено знач­ну за обсягом науково-організаційну роботу з метою ефективного входження цих установ до складу НАМН України, набуття ними академічного статусу.

Відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», починаючи з 2016 р., треба здійснювати ретельний аналіз роботи наукових установ, приділяючи перш за все увагу показникам результативності наукової роботи та впровадженню результатів у практику охорони здоров’я. Саме цей аналіз має стати основою реорганізації мережі наукових установ та удосконалення їх структури. Підготовка пропозицій щодо оптимізації існуючої мережі, а також шляхів її реалізації слід покласти на відділення та Президію НАМН України.

Ю. Кундієв повідомив, що планується провести об’єднання близьких за профілем інститутів, а також ліквідацію (передачу до іншої системи управління) установ, тематика досліджень яких не повною мірою відповідає пріоритетним напрямкам та сучасним тенденціям розвитку академічної науки.

Взаємодія з освітянською галуззю

Співпраця НАМН України з вищими медичними навчальними закладами охоплює широке коло питань, серед яких проведення спільних наукових досліджень, підготовка кадрів високої кваліфікації, написання спільними зусиллями монографій, словників, навчальної і довідкової літератури. У складі членів академії працює близько 60% професорів з вищих медичних навчальних закладів. Але можливості ефективної взаємодії використовуються не повною мірою. Підготовка молодих кваліфікованих фахівців для потреб академії здійснюється також в Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка, Національному технічному університеті України «КПІ» та ін.

Щороку у наукових установах академії навчаються більше 350 аспірантів і докторантів. Випускники вищих навчальних закладів залучаються до наукової та клінічної роботи в установах академії, а також проходять післядипломну підготовку в клінічній ординатурі.

На думку доповідача, у перспективі варто визначитися зі створенням при НАМН України академічного університету з підготовки молодих фахівців з новітніх напрямків медико-біологічних наук, з яких вищі медичні навчальні заклади не мають достатнього кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Крім того, слід запровадити фінансову і матеріально-технічну підтримку науково-дослідних проектів, які виконуються спільно академічними науковими установами та вищими навчальними закладами.

Науково-видавнича діяльність

Протягом останніх 4 років інститутами видано понад 460 наукових книг, з них майже 210 монографій та близько 50 підручників. За ініціативою Президії НАМН України в межах напряму «Енциклопедичні видання» здійснюється проект «Видатні постаті медичної науки України».

Нині інститути є засновниками або співзасновниками 42 наукових журналів, деякі з них перевидаються англійською мовою зарубіжними видавничими компаніями, суттєво збільшилася кількість електронних версій наукових видань.

Стратегічним завданням на майбутнє є якнайширше представлення результатів наукових досліджень інститутів НАМН України у сучасній доступній світовій науковій спільноті формі.

Матеріально-технічне та інформаційне забезпечення

Як підкреслив академік, основним недоліком матеріально-технічної бази наукових установ НАМН України є застарілість — близько 80% наукового обладнання і приладів експлуатуються вже понад 20 років. У 2013 р. академія отримала цільові капітальні видатки на придбання унікального імпортного обладнання, але в той же час не було передбачено коштів для його встановлення. Незважаючи на те, що Президія НАМН України провела низку заходів для вирішення цього питання, академія і понині звинувачується у порушені існуючих правил.

У галузі інформаційного забезпечення наукової діяльності та інтенсифікації наукового спілкування за останні 5 років є певні позитивні зрушення: практично всіма науковими установами підтримуються власні веб-сайти, інститути НАМН України беруть активну участь в роботі наукової електронної бібліотеки Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського, розроб­люються та впроваджуються окремі засоби для автоматизації діяльності основних ланок науково-організаційних підрозділів. У найближчому майбутньому згідно зі світовою практикою слід створити відповідну інфраструктуру, яка здатна забезпечити як швидке переміщення первинних та оброблених даних, так й інтенсивне наукове спілкування, що засновані на використанні глобальних мереж.

Фінансове забезпечення наукових досліджень

Реальне фінансування державою наукової сфери постійно скорочується. У структурі видатків академії постійно зберігається лише частка видатків загального фонду державного бюджету за захищеними статтями. На сьогодні найбільшу частку видатків на науку становлять заробітна плата працівників з нарахуваннями на неї, оплата вартості комунальних послуг та енергоносіїв. Обсяг видатків загального фонду державного бюджету закупівлю нового обладнання і приладів в цьому році не передбачає.

Як зазначив Ю. Кундієв, оптимальною формулою організації медичних наукових господарюючих суб’єктів, які використовують державні чи комунальні основні засоби та інше майно, є самоврядні неприбуткові (некомерційні) організації (громадські об’єднання), які здійснюють свою наукову, медичну, господарську, фінансову та соціальну діяльність, розпоряджаються майном та доходами виключно відповідно до прийнятих та погоджених Урядом статутів.

Для здійснення такої діяльності на основі госпрозрахунку та 100% самоокупності державне чи комунальне майно у вигляді цілісних майнових комплексів передається таким організаціям у безстрокову оренду за пільговою ставкою орендної плати. Держава чи місцева громада (відповідно) залишаються власниками такого майна та несуть відповідальність за його поновлення, модернізацію та перспективні інвестиції.

Для тих медичних наукових господарю­ючих суб’єктів, які з об’єктивних обставин не можуть забезпечити самоокупності своєї діяльності, але їх наявність та робота є стратегічно важливими для держави, повинно бути передбачене та забезпечуватися 100% бюджетне фінансування на утримання та виконання ними визначених наукових та медичних функцій.

Доповідач проінформував присутніх, що станом на 1 червня 2015 р. в користуванні сторонніх організацій на умовах оренди знаходиться 30 389 кв. м. Це 5,1% загальної площі будівель та споруд. Від передання в оренду майна НАМН України протягом 2014 р. отримано 17,475 млн грн. орендної плати.

Невирішеною проблемою залишається оформлення права на постійне користування землею окремих установ. Це пов’язано переважно зі зволіканням прийняття відповідних рішень органами місцевого самоврядування.

Міжнародне співробітництво

НАМН України в останні роки постійно розширює міжнародне наукове і науково-медичне співробітництво. Оновлюється договірна база, яка забезпечує двосторонню співпрацю академічних установ із зарубіжними та міжнародними науковими центрами. На сьогодні чинними є 53 угоди. Академія постійно співпрацює із Все­світньою організацією охорони здоров’я, Європейським регіональним бюро, програмою ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП), ЮНЕСКО, Міжнародною організацією праці та ін. Провідні вчені НАМН України постійно обираються в керівні органи міжнародних наукових товариств та асоціацій.

МАГАТЕ та профільні установи розвинених країн високо оцінюють досвід установ НАМН України з проблем радіаційної медицини. Здійснено міжнародні епідеміологічні дослідження з розповсюдження раку щитоподібної залози у дітей, променевої катаракти у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, з розповсюдження лейкемії серед постраждалих контингентів. Результати цих досліджень надали підстави для зміни міжнародних нормативів та стандартів. Цей напрямок набув особливого значення після аварії на атомній електростанції «Фукусіма-1». Вчені обмінюються досвідом та співпрацюють з колегами з Японії, Південної Кореї та ін.

Основним завданням у цій галузі є збільшення обсягів стажування молодих вчених у провідних зарубіжних наукових центрах, тривалість такого стажування слід збільшити до одного року. Необхідно активізувати участь вчених НАМН України в програмах та проектах Єврокомісії, адже результати міжнародної співпраці мають важливе значення для розвитку медичної науки в Україні.

«Попри все ми маємо підстави з оптимізмом дивитися у майбутнє. Але для цього протягом наступних 5 років нам потрібні постійний творчий пошук нових можливостей, натхненна праця, взаєморозуміння та злагода, підтримка з боку Уряду і всього суспільства. Врешті-решт, кожен член НАМН України повинен усвідомити відповідальність, яку він несе в разі завдання шкоди репутації своїх колег та авторитету академії в цілому», — підкреслив Ю. Кундієв.

За його словами, сьогодні особливого значення набувають питання етики вченого: «На жаль, Кодекс етики вченого України, прийнятий загальними зборами НАН України ще у 2009 р., ігнорується. Деякі діячі повністю втратили відповідальність за чесну й об’єктивну оцінку наукових результатів, мають місце прояви шахрайства, піратства та плагіату. Натомість, вони створили обстановку підозри, відвертих наклепів, що аж ніяк не сприяє творчій діяльності. На мою думку, у Статуті академії слід передбачити більшу відповідальність (аж до позбавлення звання) за свідоме вчинення дій, які завдають непоправної шкоди НАМН, її моральному авторитету та суспільству в цілому».

Віталій Іванович ЦимбалюкВіталій Іванович Цимбалюк (народився 26.01.1947 р.) — академік НАМН України (обраний 13.09.2010 р. за спеціальністю нейротрансплантологія); член Президії НАМН України, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки, лауреат двох Державних премій України в галузі науки і техніки, лауреат премії НАМН України, лауреат премії ім. А. Везалія Американської асоціації нейрохірургів, нейрохірург вищої категорії, заступник директора ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України», завідувач кафедри нейрохірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, начальник оперативного штабу при НАМН України з надання допомоги постраждалим на Майдані та в Східному регіоні України. В.І. Цимбалюк — автор понад 1000 наукових робіт, у тому числі 59 книг та 4 науково-популярних фільмів. Він є віце-президентом Української асоціації ней­рохірургів, віце-президентом Української протиепілептичної ліги, членом Всесвітньої та Європейської асоціацій нейрохірургів, Європейського товариства функціональної та стереотаксичної нейрохірургії, Європейського товариства кріохірургів, Європейського товариства нейрореабілітологів, Європейського товариства нейронаук, Української асоціації трансплантологів, почесним членом Російської асоціації нейрохірургів, почесним академіком Полтавської стоматологічної академії, почесним професором Тернопільського медичного університету, головним редактором журналів «Вісник епілептології», «Клітинна та органна трансплантологія» та членом редколегій 10 фахових журналів.

Обрання нового керівництва

Друга частина зборів була присвячена обранню нового президента НАМН України та членів Президії. З метою уникнення тиску та впливу на вибір членів НАМН голосування згідно зі Статутом відбувалося у закритому режимі та було рейтинговим — тобто кожен з членів академії міг голосувати «за» або «проти» одночасно за одного або за двох і навіть за трьох кандидатів.

За результатами таємного голосування, з 3 кандидатів (академіків Андрія Сердюка, Валерія Запорожана, Віталія Цимбалюка) на посаду президента НАМН на 2016–2020 рр. переважною більшістю голосів було обрано академіка Віталія Цимбалюка. Так, за нього було віддано 71 голос (21 — проти), в той час як за В. Запорожана — 29 (63 — проти), А. Сердюка — 19 (73 проти).

Віце-президентами НАМН України стали:

  • Дмитро Заболотний, академік НАМН України, директор Інституту отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України;
  • Володимир Коваленко, академік НАМН України, директор Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска НАМН України;
  • Юрій Кундієв, академік НАН і НАМН України, директор ДУ «Інститут медицини праці»;
  • Микола Тронько, академік НАМН України, директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України.

Головним вченим секретарем НАМН України академіки і члени-кореспонденти НАМН переобрали на другий термін члена-кореспондента НАМН України Володимира Міхньова.

Членами Президії НАМН України обрані академіки:

  • Юрій Антіпкін, директор ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології»;
  • Олександр Біловол;
  • Юрій Вороненко, ректор Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика;
  • Георгій Дзяк, ректор Дніпропетровської державної медичної академії;
  • Юрій Зозуля;
  • Сергій Комісаренко, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України;
  • Євгеній Педаченко, директор ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України»;
  • Аліна Романенко;
  • Андрій Сердюк, директор ДУ «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України»;
  • Юрій Фещенко, директор ДУ «Інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського НАМН України»;
  • Петро Фомін.

Редакція «Щотижневика АПТЕКА» вітає нового президента НАМН України та бажає йому успіхів в усіх починаннях, нових досягнень та звершень на шляху розбудови вітчизняної нау­ки. Переконані, що його мудрість та професіоналізм стануть гідним прикладом для багатьох управлінців в Україні.

Ганна Барміна,
фото Сергія Бека
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті