Питання підвищення економічної доступності ліків та ціноутворення опрацьовано експертною групою

Пропозиції МОЗ України

Участь у засіданні експертної групи також взяв заступник міністра — керівник апарату Роман Василишин, який повідомив, що у зв’язку зі звільненням Олександра Квіташвілі згідно із Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» до призначення нового міністра його повноваження здійснюватиме він (прим. ред.: 27 квітня розпорядженням КМУ № 314-р Віктора Шафранського було призначено виконуючим обов’язки міністра охорони здоров’я).

Перейшовши до питання економічної доступності ліків для населення, заступник мініс­тра — керівник апарату звернувся до присутніх з проханням озвучити свої пропозиції. «Я прекрасно розумію, що видати якусь постанову, яка не буде працювати, — це неправильно», — наголосив Р. Василишин.

Олександра Павленко повідомила, що під час нарад з новопризначеним Прем’єр-міністром України та віце-прем’єр-міністром України з боку профільного міністерства роз’яснено існуючі механізми ціноутворення на лікарські засоби та окреслено законодавство у цій сфері. «Новий склад Уряду хотів би мати оперативні інструменти зниження вартості ліків. Ми також говоримо про стратегічні інструменти», — зауважила вона.

Минулого тижня фахівці профільного міністерства спільно з представниками ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ) та експертами вже окреслили певні механізми, за допомогою яких планується підвищити економічну доступність ліків для окремих категорій населення. Зокрема, мова йде про запровадження безоплатного забезпечення ліками дітей віком до 18 років. Наразі згідно з постановою КМУ від 17 серпня 1998 р. № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» безоплатними ліками забезпечуються діти віком до 3 років, 50% оплати — діти віком 3–6 років. З переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно, пропонується виключити ті, які покриваються державними програмами. Натомість планується включити до цього переліку серцево-судинні захворювання.

Пропонується значно звузити перелік лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів (далі — Перелік). «Критерій, за яким ми будемо зменшувати перелік — це має бути базовий перелік основних лікарських засобів, рекомендований ВООЗ», — зауважила О. Павленко.

Окремого обговорення потребує механізм внутрішнього реферування, зокрема, чи потрібно розробляти окремий нормативно-правовий акт.

Ціноутворення в роздрібному сегменті

Перейшовши до обговорення механізмів ціноутворення на ліки в роздрібному сегменті, О. Павленко підняла питання необхідності скасування граничних постачальницько-збутових (10%) та торговельних (роздрібних) надбавок на препарати (25%). Наскільки це ризиковано зараз? З цього приводу є думки Антимонопольного комітету України та Мінекономрозвитку, які не вбачають нічого страшного у скасуванні граничних надбавок, оскільки наразі середня націнка в роздрібі не перевищує 25% і ринок спроможний самостійно врегулювати це питання. «Але надати розрахунки й сказати, яким чином працює закон економіки, ніхто не може», — зауважила О. Павленко.

Президент Об’єднання організацій роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України (ООРММПУ) Валерій Печаєв повідомив, що попередньо, 25 квітня, з цього приводу ООРММПУ провела робочу зустріч за участю членів об’єднання та генерального директора ДЕЦ Тетяни Талаєвої.

«Ми пропонуємо розділити план заходів на 3 блоки», — зазначив В. Печаєв. Перший напрямок — централізовані закупівлі, частину яких передано міжнародним організаціям. За його словами, торги пройшли непрозоро. Зокрема, ООРММПУ вже двічі зверталася до Міністерства з проханням надати інформацію щодо переліку ліків та цін, за якими їх закуплено Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ). «Тендери в Україні взагалі не були оголошені. Ні один український резидент не взяв участь у закупівлях», — наголосив доповідач.

Що стосується закупівельної агенції Crown Agents, яка у тому числі закупила онкологічні препарати для дорослих, то, за словами В. Печаєва, на сьогодні в офіційних джерелах також відсутня інформація щодо закуплених ліків та цін.

Неодноразово Уряд заявляв про економію коштів за рахунок передачі централізованих закупівель ліків міжнародним організаціям. «Ми хочемо подивитися, скільки саме зекономлено. Це державні кошти, які ми сплачуємо зі своїх кишень», — зауважив В. Печаєв.

Другий блок — це регіональні закупівлі ліків. У торгах на регіональному рівні, за словами доповідача, практично не задіяні вітчизняні та іноземні виробники. Натомість активну участь беруть дистриб’ютори. Технічне завдання замовниками формується за торговельними назвами ліків, у лотах все об’єднується. «З метою зниження витрат з місцевого бюджету на придбання лікарських засобів, удосконалення ціноутворення на препарати у 2015 р. ми підписали меморандуми з Харківською та Одеською ОДА», — поінформував В. Печаєв. На його переконання, цей блок також необхідно включити в план щодо підвищення економічної доступності ліків.

Третій блок — роздрібний сегмент. Тут є декілька критичних аспектів. По-перше, не виконується норма законодавства щодо виписування рецептів на лікарські засоби за міжнародною непатентованою назвою. Контроль з боку держави відсутній. Тому одна з пропозицій ООРММПУ — передача повноважень контролю за відпуском рецептурних препаратів з аптек за рецептом територіальним органам Державної служби України з лікарських засобів спільно з органами місцевого самоврядування.

Що стосується ціноутворення на ліки, то ні для кого не секрет, що різниця у вартості одного й того самого препарату в різних аптеках може сягати десятків гривень. При цьому аптекам вигідно реалізовувати високомаржинальні ліки. Розуміючи, що у держави відсутні кошти, які можна було б направити на реімбурсацію, ООРММПУ пропонує декларувати відпускну (для кінцевого споживача) ціну на препарати, включені до Переліку, заклавши в них частку виробника, дистриб’ютора і аптеки.

Реєстр відповідних цін має бути загальнодоступним, щоб кожен споживач знав, яка мінімальна ціна зареєстрована на той чи інший препарат.

Ще одна ініціатива — зазначення фіксованих цін на упаковці. «Я думаю, що ми до цього прийдемо разом зі створенням Національного переліку основ­них лікарських засобів, робота над яким ведеться», — наголосив В. Печаєв.

Присутні також підняли питання маркетингових договорів, за рахунок яких аптечні мережі отримують прибутки. При цьому аптеки-дискаунтери більшою мірою заробляють не за рахунок реалізованих ліків, а за рахунок бек-маржі, отриманої від виробника. «Ми не вирішимо це питання, примушуючи лікаря виписувати рецепт правильно. Тут потрібен паралельний компенсаторний механізм, щоб провізор також не був зацікавлений у такій мотивації», — наголосив голова ради Громадської організації «Фармварта» Денис Шевченко і додав, що необхідно в обов’язковому порядку забезпечити аптеки каталогом аналогів, щоб споживач зміг знайти виписану йому МНН і ознайомитися з аналогами.

Віце-президент ООРММПУ Віктор Чумак пропонує погодитися з позицією АМКУ і Мін­економрозвитку України щодо скасування обмежень на націнки. Що стосується озвученої В. Печаєвим пропозиції щодо декларування кінцевої відпускної ціни, то цей процес, на його думку, має відбуватися за заявницьким принципом. «Це не прос­тий процес, але у нас зараз такий стан ринку, що терапія вже не допоможе, необхідне «хірургічне втручання»», — наголосив він.

Директор ВГО «Аптечна професійна асоціація України» Володимир Руденко зупинився на структурі ціни на препарат. За його словами, вплив виробника на ціну є абсолютно неконтрольованим. Натомість дистриб’ютор та аптека встановлюють націнки в межах постанови КМУ від 17 жовтня 2008 р. № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення».

До того ж на сьогодні немає кому забезпечити, щоб хворий прийшов до аптеки з рецептурним бланком. «Якби був цей порядок, то тоді можна було б говорити про обслуговування рецептурного бланка, як це діє в Німеччині», — зауважив В. Руденко і закликав присутніх знаходити компроміси й контролювати не лише аптеки. (Прим. ред.: Редакція «Щотижневика АПТЕКА» проаналізувала політику фіксування цін на лікарські засоби на прикладі економічно розвиненої країни з найбільшим фармринком ЄС — Німеччини, і держави, що розвивається, — Індії).

Коментуючи це, представник ТДВ «Інтерхім» Олександр Чумак пояснив, що мова не йде про введення контролю за націнками й заробітком аптек, а про діалог і переговорний процес між 3 ланками, за результатом якого буде визначатися і декларуватися роздрібна ціна.

Голова ГО «Всеукраїнське об’єднання «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада» Олена Пруднікова вважає, що скасовувати постанову КМУ № 955 не потрібно. Натомість можна внести до неї зміни, виключивши з-під державного регулювання націнок ліки вітчизняного і зарубіжного виробництва вартістю до 30 грн.

«По-друге. Нас турбує те, що виробники будуть реєструвати роздрібну ціну. Ми б хотіли, щоб реєструвалася ціна виробника, дистриб’ютора і аптеки окремо. Втрьох ми ніколи не домовимося», — зауважила вона.

Її позицію підтримав В. Руденко, зазначивши, що такий варіант був би найбільш прозорим.

За словами Тетяни Котляр, голови правління ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА», скасовувати постанову КМУ № 955 можна лише тоді, коли є інші механізми регулювання цін. О. Павленко зазначила, що паралельно із запровадженням декларування роздрібної ціни скасування постанови КМУ № 955 сприятиме внутрішній конкуренції на ринку, оскільки, наприклад, одна аптека може закладати у вартість 25% націнку, а інша — 17% чи менше.

Таким чином, суть пропозиції ООРММПУ полягає в наступному. Виробник (вітчизняний та зарубіжний) в обов’язковому порядку декларує кінцеві споживчі (роздрібні) ціни на свої препарати в гривні. Ціни декларуватимуться на лікарські засоби, включені до Переліку. При цьому реалізовувати препарати за цінами, вищими, ніж задекларована, не можна.

За результатами обговорення учасники засідання прийняли наступні рішення:

• В. Чумак спільно з Олексієм Михайловим, менеджером зі стратегічних проектів представництва компанії «ЕббВі Біофармасьютікалз Гмбх», відповідають за підготовку проекту змін до постанови КМУ № 1303 в частині груп населення, яким лікарські засоби відпускаються безоплатно або на пільгових умовах. Строк виконання — до 28.04.2016 р.;
• перегляд Переліку з метою його скорочення з 1067 до 106 МНН здійснює ДЕЦ;
• до 26 квітня учасники засідання готують довідки «за» та «проти» скасування постанови КМУ № 955 з обґрунтуванням і проекцією на позицію «пацієнт». (Прим. ред.: планувалося, що 27 квітня щодо цього питання представники МОЗ України доповідатимуть під час засідання Уряду);
• О. Чумак є відповідальним за підготовку проекту змін до постанови КМУ від 2 липня 2014 р. № 240 «Питання декларування зміни оптово-відпускних цін на лікарські засоби та вироби медичного призначення» з метою встановлення механізму декларування роздрібної ціни.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!