Проект Плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік

20 Травня 2016 4:57 Поділитися

Проект

оприлюднений на офіційному сайті

Уряду 20.05.2016 р.

ПЛАН

ПРІОРИТЕТНИХ ДІЙ УРЯДУ НА 2016 РІК

ВИТЯГ

Мета, яку ставить перед собою Уряд

Україна перебуває у виняткових обставинах, переживши глибоку політичну та економічну кризу на тлі окупації Криму та війни на Сході. Однак, причина даної кризи глибша, ніж поточні політичні та економічні потрясіння, чи російська агресія. До неї призвело зволікання з проведенням необхідних реформ протягом 25 років незалежності. Серед східноєвропейських країн Україна є одним з найслабших реформаторів – зміни, які відбулися в країні з часів краху комуністичного табору, значно менші, ніж в сусідніх країнах-членах ЄС. Наслідки такого зволікання стали катастрофічними для громадян України. Починаючи на початку 90-х приблизно на одному рівні економічного розвитку з такими країнами, як Польща, Словаччина та Румунія, зараз ми відстаємо від них у кілька разів. Темпи економічного зростання в Україні значно нижчі за темпи зростання економік наших західних сусідів. Заробітні плати українців в 3-5 разів менші, ніж заробітні плати поляків, словаків та румун.

Втім, українці можуть наздогнати своїх сусідів та добитися такого ж рівня економічного розвитку та добробуту. Якісний людський капітал, вигідне географічне положення та потужна база природних ресурсів створюють високий потенціал не тільки для виходу з кризи, але й для стрімкого розвитку країни. Цей потенціал може бути реалізований лише шляхом рішучих та ефективних європейських реформ, які мають принести помітні для громадян результати.

Мета, яку ставить перед собою Уряд, – забезпечити зростання рівня життя громадян і підвищення його якості завдяки сталому економічному розвитку.

Передумовами її досягнення є забезпечення національної безпеки, макроекономічна стабільність, створення сприятливого бізнес-клімату, утвердження верховенства права та протидія корупції та підвищення якості державного управління.

Ці стратегічні пріоритети в свою чергу визначають набір тих першочергових кроків, які Уряд планує реалізувати до кінця поточного року.

Стратегічні пріоритети Уряду

I. Макроекономічна стабілізація, яка передбачає стабільність державних фінансів, невисоку інфляцію, високу стійкість фінансової системи. Значну частину своєї історії останніх десятиріч Україна перебувала у стані постійної макроекономічної нестабільності – населення біднішало через високу інфляцію та девальвацію, банкрутства підприємств призводили до втрати робочих місць, заощадження громадян зникали при обвалах банківської системи. Значною мірою, саме постійні економічні потрясіння спричинили велике відставання України від її східноєвропейських сусідів.

Закріплення так важко досягнутої за останній рік макроекономічної стабілізації є одним з ключових пріоритетів Уряду. Проте метою та результатом реформ має стати не тільки стабілізація поточної ситуації, а й досягнення довгострокової макроекономічної стабільності, без якої Україні буде дуже важко досягти високого рівня економічного розвитку. Для цього, Уряд провадитиме виважену та відповідальну економічну політику.

II. Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для того, аби Україна досягла більш високого рівня економічного розвитку та успішно інтегрувалася до країн Європи. Лише за рахунок стабільного зростання ВВП можна забезпечити громадянам стабільний та високий рівень доходів та соціальних виплат.

III. Встановлення верховенства права та протидія корупції були головною з вимог Революції Гідності, адже саме безкарність злочинців, неможливість добитися чесного правосуддя та всепроникаюча корупція вивели людей на Майдан. Рівень довіри суспільства до судової системи залишається вкрай низьким, а оцінки рівня корупції – дуже високими.

Після Революції Гідності було зроблено певні кроки щодо відновлення верховенства права та подолання корупції. Створено ланцюжок антикорупційних інституцій, які доповнюють одна одну й метою яких є подолання найбільш руйнівної корупції на вищому рівні. Проте масштаб проблем з правосуддям та корупцією все ще залишається великим і їхнє подолання потребує подальших зусиль з боку державної влади.

IV. Підвищення якості державного управління та державних послуг відновить довіру громадян до своєї держави, а бізнесу дозволить ефективно працювати, створювати робочі місця та зростати. Після Революції Гідності були запущені важливі реформи у даній сфері – такі як децентралізація та реформа державної служби – які Уряд має намір активно продовжити.

Дані цілі доповнюють одна одну. Довгострокова макроекономічна стабільність недосяжна без сталого зростання економіки. Стале економічне зростання, у свою чергу, потребує як макроекономічної стабільності, так і верховенства права. Верховенство права та здатність протидіяти корупції базуються як на якісному державному управлінні, так і на ліквідації можливостей для корупційних дій шляхом дерегуляції економіки та мінімізації втручання чиновників в економічну діяльність. Побудова якісного державного управління та надання якісних державних послуг потребують підґрунтя у вигляді верховенства права та здатності ефективно протидіяти корупції.

Саме на досягнення вищезазначених стратегічних цілей і спрямовані наведені у даному документі пріоритетні реформістські заходи, їхня послідовність, шляхи реалізації та користь, яку вони принесуть безпосередньо громадянам України.

V. Відновлення безпеки громадян, поставленої під загрозу російською агресією, війною на Сході та пов’язаним з війною погіршенням криміногенної обстановки та соціальними проблемами.

Агресивні дії Росії, від окупації нею українських територій та прямого військового вторгнення до інформаційної та торгівельної війн, становлять загрозу для суверенітету України та самого її існування як держави. Успішна протидія російській агресії – як у військовій, так і в зовнішньополітичній, інформаційній та інших сферах – є ключовою задачею Уряду. Особливу увагу на цьому шляху буде приділено максимальному посиленню співпраці з країнами НАТО.

Не менш важливим є посилення внутрішньої згуртованості, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, відновлення нормальної життєдіяльності на територіях, які постраждали в результаті російської агресії, відновлення комунікацій з мешканцями окупованих територій Донбасу і Криму.

І. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

І. 8. Розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади (інституційна реформа)

Постановка проблеми:

Залишається не вирішеним гостре питання розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності. Органам місцевого самоврядування необхідно передати повноваження передусім у сферах: освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, охорони громадського порядку.

Мета

Забезпечення населення громади доступними та якісними послугами

Цільові показники:

Формування оптимальної системи закладів освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, дільничних інспекторів. Формування субвенції на охорону здоров’я, освіту на первинному рівні, виходячи з розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості ;

Що уже було зроблено в попередній період:

Схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади та План заходів щодо її реалізації. Прийнято у першому читанні законопроект «Про муніципальну варту» (реєстр.2890 від 18.05.2015).

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети

з/п Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни (квартал) Що дасть реалізація цього кроку
ПРОВЕДЕННЯ СЕКТОРАЛЬНОЇ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ:
у сфері охорони здоров’я
Визначення чітких критеріїв розмежування відповідальності органів місцевого самоврядування на рівні громад, районів, областей та сприяння територіальним громадам (передусім об’єднаним територіальним громадам) у формуванні оптимальної мережі закладів охорони здоров’я Необхідність запровадження справедливого розподілу коштів на утримання одного хворого закладів охорони здоров’я МОЗ, Мінфін та інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування Перше півріччя Забезпечення високого рівня надання медичних послуг закладів охорони здоров’я та формування оптимальної мережі закладів охорони здоров’я, зокрема в об’єднаних територіальних громадах
Удосконалення формули розрахунків субвенції у сфері охорони здоров’я на основі обґрунтованих нормативів,затвердження методики розрахунку вартості надання послуг в галузі охорони здоров’я на базовому рівні Удосконалення формули розрахунків субвенції у сфері охорони здоров’я на основі обґрунтованих нормативів необхідно для визначення обсягу кошті на ці цілі у Державному бюджеті на кожний наступний рік МОЗ, Мінфін та інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування Перше півріччя Забезпечення високого рівня надання медичних послуг закладів охорони здоров’я

Ключові наступні кроки, які потрібно реалізувати у середньостроковій перспективі

Розблокування можливості фінансування охорони здоров’я на базовому рівні в об’єднаних територіальних громадах (прийняття відповідного наказу МОЗ про центри первинної медичної допомоги);

Розрахунок та формування субвенції на охорону здоров’я та надання послуг в галузі освіти на базовому рівні;

Затвердження методики формування госпітальних округів (постанова КМУ);

Формування мережі опорних шкіл;

Прийняття у вартісному вигляді соціальних нормативів за кожним із делегованих державою місцевому самоврядуванню повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю;

Створення умов для формування мережі дільничних поліцейських в об’єднаних територіальних громадах

І. 9. Реформа урядових і стратегічних комунікацій та комунікаційна підтримка реформ Уряду

Постановка проблеми:

Нинішня система урядових, стратегічних та кризових комунікацій державних органів є неефективною, неповороткою та не відповідає вимогам часу – часто не встигаючи за швидкими змінами порядку денного. Крім того, відсутні: послідовна комунікація Уряду з населенням щодо реформ; комплексний підхід щодо соціальних інформаційних кампаній; внутрішня комунікація органів влади щодо спільних цілей.

Мета:

Створити прозору дієву систему урядових комунікацій, яка злагоджено реалізуватиме державні задачі в рамках визначеного порядку денного. Така система успішно реалізуватиме комунікацію з населенням щодо реформ Уряду, доноситиме особливості та специфіку тих чи інших заходів Кабінету Міністрів України. Також в рамках підвищення обороноздатності країни передбачається реалізація Дорожньої карти з партнерства України та НАТО у сфері стратегічних комунікацій.

Цільові показники на 2016 рік:

  • ввести в дію три пілотних проект щодо єдиного офісу комунікацій в міністерствах та ЦОВВ
  • провести п’ять комплексних комунікаційних кампаній на підтримку ключових реформ Уряду з метою донесення до населення їхньої специфіки: децентралізації, енергоефективності, електронних послуг для населення, реформи освіти та медицини

Що вже було зроблено в попередній період:

  • Проведено аналіз існуючих проектів реформ урядових комунікацій та реалізовано програму тренінгів;
  • Реалізовано комплексні кампанії першого етапу децентралізації, енергоефективності, онлайн-послуг для населення, підтримки контрактної армії;
  • Залучено кошти донорів до проведення кампанії із максимально широким охопленням аудиторії.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року:

Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни (квартал) Що дасть реалізація цього кроку
Пілотне впровадження трьох систем єдиного офісу урядових комунікацій Необхідність впровадження єдиного підходу до державних комунікацій МІП, інші ЦОВВ ІІ-ІІІ квартали Реалізація проекту в реальному житті
Реалізація єдиної системи моніторингу та аналітики для всіх органів державної влади Можливість централізованого відстеження результатів та оцінки ефективності діяльності органів державної влади МІП ІІІ квартал Економія державних коштів
Проведення п’яти комплексних комунікаційних соціальних кампаній: децентралізація, енергоефективність, електронні послуги для населення, реформа освіти, реформа системи охорони здоров’я Підтримка реформ Уряду МІП протягом року Максимальне поширення інформації про реформи Уряду, особливості реформ, якісні зрушення для населення

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізовувати у середньостроковій перспективі:

Реалізація проекту Єдиного Урядового Офісу Комунікацій; ухвалення комунікаційної стратегії Уряду на 2017 рік; проведення комунікаційних кампаній з інших реформ Уряду.

II. МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА СТАЛЕ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

II. 8. Активізація і залучення інвестицій

Постановка проблеми:

Залученню інвестицій в Україну перешкоджає:

  • слабка інституційна спроможність залучення та супроводу іноземних інвесторів,
  • високий ступінь зношення більшості об’єктів економічної та соціальної інфраструктури та наявність недобудованих об’єктів державної власності,
  • низька ефективність використання інвестиційних фінансових ресурсів держави (в т.ч. залучених ресурсів МФО та іноземних держав).

Обсяг залучених прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) (ПІІ)
в економіку України на початок 2016 року становив 43,37 млрд.дол. 

За даними Держстату у 2015 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3,76 млрд. дол. (у 2014 році – 2,45 млрд. дол.).

Обсяги капітальних інвестицій підприємств України у 2016 році склали
251,2 млрд. грн.. (98,3 % до показника 2014 року).

На початок 2016 року в Україні зафіксовано понад 350 об’єктів незавершеного будівництва державної власності (кошторисною вартістю понад 50 млрд. грн.).

Обсяг кредитних ресурсів, що залучаються для реалізації інвестиційних проектів під державні гарантії складає біля 15 млрд. дол. .

Сьогодні реалізується лише 2 договори на умовах державно-приватного партнерства, укладених з дотриманням відповідних процедур, до Реєстру індустріальних парків включено 12 індустріальних парків.

Мета:

Залучити іноземні інвестиції, забезпечити ефективне державне інвестування, зокрема, в оновлення та розвиток загальнодержавної і місцевої інфраструктури, сприяти створенню індустріальних парків, активізувати застосування механізмів ДПП для реалізації інфраструктурних проектів, створити офіс підтримки інвестицій.

Цільові показники на 2016 рік:

Збільшити обсяги залучення ПІІ.

Збільшити кількість проектів ДПП до 10 (до кінця 2016 року 3 проекти).

Збільшити кількість індустріальних парків, включених до Реєстру на 30% (до кінця 2016 року – 5 парків).

Що уже було зроблено в попередній період

Щодо індустріальних парків. Прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні».

Щодо управління державними інвестиціями. Прийнято Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів», а також постанову КМУ  »Деякі питання управління державними інвестиціями».

У 2015 році за результатами відбору до Державного бюджету України на 2016 рік включено 10 проектів (загальний обсяг капітальних вкладень – 1 млрд. грн.), у таких сферах: соціально-культурна (2), охорони здоров’я (4), транспортна (1) та охорони навколишнього природного середовища (3).

Щодо ДПП. Прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні».

Щодо залучення інвестицій і супроводу інвесторів. Розроблено концепцію створення та функціонування Установи із залучення інвестицій і супроводу інвесторів, проведено зустрічі з потенційними донорами щодо визначення можливості фінансування її утворення та діяльності.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети:

Щодо управління державними інвестиціями

Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни (квартал) Що дасть реалізація даного кроку
1 Супроводження проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про інвестиційну діяльність» (р.н. 4132) Виконання абзацу другого пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів». Мінекономрозвитку ІІ квартал Спрощення управління державними інвестиціями та державною підтримкою інвестиційних проектів
2 Відбір державних інвестиційних проектів для формування проекту Держбюджету на 2017 рік Виконання ст.32 Бюджетного Кодексу України Мінекономрозвитку ІІ квартал Визначення проектів для фінансування у 2017 році
3 Запровадження постійного моніторингу реалізації державних інвестиційних проектів Виконання п.26 Порядку відбору державних інвестиційних проектів, виявлення причин відставання від графіку реалізації на ранніх стадіях Мінекономрозвитку,Мінфін ІІ-ІІІ квартали звіт про результати моніторингу за І півріччя 2016р.Запобігання збільшенню необґрунтованих витрат
4 Визначення проектів (об’єктів) незавершеного будівництва Проведення аналізу проектів (об’єктів) незавершеного будівництва, для виявлення об’єктів для залучення приватних інвестицій Мінекономрозвитку,ЦОВВ ІІІ-IV квартали Оптимізація державних інвестицій та залучення приватних інвестицій

Щодо механізму ДПП

Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни (квартал) Що дасть реалізація цього кроку
1 Проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових бюджетних зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства» Стимулювання залучення приватних інвестицій для реалізації проектів ДПП Мінекономрозвитку (Департамент залучення інвестицій ) Потребує першочергового розгляду,ІІ квартал Збільшення кількості проектів ДПП
2 Приведення положень нормативно-правових актів у відповідність із Законом України № 817-VIII від 24.11.2015 «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар’єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні» Удосконалення правового регулювання ДПП Мінекономрозвитку (Департамент залучення інвестицій ) ІІІ квартал Удосконалення інституційного середовища у сфері ДПП для залучення інвестицій в інфраструктуру

Щодо залучення інвестицій і супроводу інвесторів

Кроки Пояснення, обґрунтування Відповідальні Терміни (квартал) Що дасть реалізація цього кроку
1 Формування правових передумов для утворення установи із залучення інвестицій і супроводу інвесторів Відповідно до цілей і особливостей функціонування установи та положень законодавства Мінекономрозвитку До кінця року Покращення інвестиційного клімату та збільшення обсягів залучення іноземних інвестицій

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:

Щодо індустріальних парків Забезпечення методологічної та інформаційної підтримки суб’єктів індустріальних парків, сприяння в отриманні ними державної підтримки відповідно до законодавства, а також в залученні інвестицій для їх облаштування та функціонування.

Щодо управління державними інвестиціями. Удосконалення системи управління в частині застосування аналізу вигід і витрат при підготовці проектів та їх відборі, запровадження постійного моніторингу реалізації державних інвестиційних проектів. Запровадження аудиту державних інвестиційних проектів після завершення їх інвестиційної фази. Аналіз та оптимізація портфелю незавершених проектів (об’єктів) будівництва, сприяння залученню приватних інвестицій для їх добудови.

Щодо ДПП. Підготовка пілотних проектів концесії, зокрема, за підтримки МФО, та сприяння суб’єктам ДПП у реалізації проектів ДПП.

Щодо залучення інвестицій і супроводу інвесторів. Маркетинг інвестиційних процесів у світі і країнах регіону. Аналіз/пошук інвестиційних можливостей. Налагодження та забезпечення співпраці з відповідними іноземними і регіональними установами. Структурування та просування «флагманських» проектів.

II.13. Забезпечення повноцінної роботи Держпродспоживслужби

Постановка проблеми:

Існує необхідність забезпечити повноцінну та ефективну діяльність Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів – державного органу, що забезпечує розширення експортних ринків збуту та належну безпечність продукції для споживачів.

Для цього першочерговим завданням є наближення законодавства України у сфері санітарних та фіто санітарних заходів до законодавства ЄС.

Мета:

Забезпечити розширення українського експорту харчових товарів на зовнішні ринки, що дозволить створити в Україні нові робочі місця, та підвищити безпечність харчових товарів, які споживають українці.

Що уже було зроблено в попередній період:

Схвалено Всеохоплюючу стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети:

  Кроки Пояснення,обґрунтування Відповідальні,включаючиінші

Міністерства і
інституції

Терміни(квартал)  Що дасть
реалізація
цього кроку
 
1 Розгляд Всеохоплюючої стратегії імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС двостороннім органом між Україною та Європейським Союзом згідно із Угодою про асоціацію між Україною та ЄС Дані заходи забезпечать наближення норм українського законодавства до ЄС да дозволять розширити доступ українських харчових товарів до європейського ринку та підвищить безпечність харчових товарів на внутрішньому ринку МінагрополітикиДержпродспоживслужба ІІІ квартал Схвалення стратегії двостороннім органом між Україною та ЄС
Розроблення пропозицій до плану заходів з імплементації Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії та їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2014—2017 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2014 р. № 847, щодо виконання Стратегії. МінагрополітикиДержпродспоживслужба ІІІ квартал Розроблення та прийняття необхідних нормативно-правових актів для забезпечення виконання функцій компетентним органом в сфері санітарних та фіто санітарних заходів.

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:

Аудит, оптимізація та дооснащення мережі лабораторій. Підвищення кваліфікації персоналу та його переатестація. Запровадження ризик-орієнтованих принципів контролю.

IV. СОЦІАЛЬНА І ГУМАНІТАРНА ПОЛІТИКА

IV.5 Рішучий крок до сучасної системи фінансування охорони здоров’я

Постановка проблеми:

В Україні законодавчо закріплено такий обсяг державних гарантій в медицині, що його неможливо покрити лише за рахунок публічних фінансів. Через це громадяни змушені значно витрачатися на оплату медичних послуг та ліків. Поширеними залишаються неформальні платежі («винагорода» лікарям, «благодійні внески» тощо) та купівля медикаментів за власний кошт. При цьому оплата праці лікарів, як і раніше, перебуває на критично низькому рівні. Застаріла модель фінансування медицини передбачає спрямування бюджетних коштів на утримання медичної інфраструктури, а не на відшкодування фінансових ризиків громадян у разі хвороби.

Загальні витрати на охорону здоров’я в Україні суттєві. Вони складають 7,6% від ВВП (Угорщина – 7,4%; Польща – 6,4%; Румунія – 5,6%; Туреччина – 5,4%). Державні видатки покривають лише 56,2% цих витрат. Решту доплачують пацієнти – 43,6% (Угорщина – 26,6%; Польща – 23,5%; Румунія – 18,9%; Туреччина – 17,8). При цьому щороку в Україні близько 600 тис. домогосподарств зазнають катастрофічних фінансових витрат на охорону здоров’я (в європейських країнах – близько 0,5%). У 2015 році 29% домогосподарств не змогли отримати медичну допомогу або ліки – переважно через фінансову недоступність медичних послуг.

Мета:

Зробити етапний крок до запровадження 2019 року нової моделі фінансування охорони здоров’я на принципах медичного страхування.

Цільові показники на 2016 рік:

Створити нормативну базу, яка, серед іншого, запровадить гарантований державою універсальний пакет медичних послуг, механізм «гроші йдуть за пацієнтом», автономізацію закладів охорони здоров’я.

Що було зроблено у попередній період:

  • Розроблено проект Концепції реформи фінансування охорони здоров’я. Концепція містить основні етапи та покроковий план впровадження реформи.
  • У першому читанні прийнято законопроект, який передбачає надання закладам охорони здоров’я управлінської та фінансової автономії.
  • Розпочато роботу над розробкою механізмів оплати медичним закладами фактично наданих послуг.

Ключові наступні кроки, які треба буде реалізувати у середньостроковій перспективі:

  • Подати до Верховної Ради законопроект, який передбачає інституційні та правові основи для запровадження нової моделі фінансування охорони здоров’я.

IV.6  Реорганізація системи первинної та вторинної медичної допомоги

Постановка проблеми:

Завдяки децентралізації громадяни повинні відчути підвищення якості медичних послуг на первинному та вторинному рівнях. Саме там відбувається найбільше контактів пацієнта з системою охорони здоров’я. Об’єднані територіальні громади, які вже мають суттєвий фінансовий ресурс, повинні самостійно формувати мережу первинної допомоги, що надаватиме якісні послуги. Ця мережа може включати центри первинної медико-санітарної допомоги, амбулаторії, приватні лікарські практики тощо. З іншого боку, необхідно створювати госпітальні округи – об’єднані мережі медичних закладів, які надають вторинну медичну допомогу. Це дасть змогу створити з таких закладів єдиний медичний простір, що фінансується з одного каналу та має одне джерело управління.

За даними ВООЗ (2013 р.) в Україні налічується 4,7 лікарень на 100 тис. населення. У Польщі та Іспанії цей показник становить 2,78 та 1,64 відповідно. При цьому українці часто отримують неякісну та несвоєчасну допомогу.

Мета:

Створити організаційно-фінансові умови для впровадження нової моделі надання первинної медичної допомоги на рівні об’єднаних територіальних громад та вторинної допомоги через госпітальні округи.

Цільові показники на 2016 рік:

Що було зроблено в попередній період:

  • МОЗ та Мінрегіон погодили спільний план дій щодо досягнення описаних завдань;
  • Підготовлено наказ МОЗ, який дає змогу об’єднаним територіальним громадам створювати центри первинно-санітарної медичної допомоги та фінансувати їх;
  • Підготовлено проект розпорядження КМУ щодо порядку створення госпітальних округів.

КРОКИ:

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі:

  • Подати до Верховної Ради зміни до законодавства, які дадуть змогу амбулаторіям та приватним лікарським практикам бути постачальниками медичних послуг.
  • Затвердити гарантований обсяг первинної медичної допомоги.
  • Спростити умови ліцензування приватних лікарських практик, які працюють в об’єднаних територіальних громадах.
  • Затвердити порядок створення госпітальних округів.

IV.7: Боротьба з серцево-судинними захворюваннями

Постановка проблеми:

Серцево-судинні захворювання (ССЗ) є найбільш поширеними неінфекційними захворюваннями і основною причиною смерті в Україні.  ССЗ  складають 67,3% в загальній структурі смертності населення країни. Щорічно від серцево-судинних захворювань помирає понад 426 тисяч українців (в середньому щодня помирає  майже 1 тисяча  осіб). Щодня в Україні від гострого інфаркту міокарда помирає 22 людини. Показник стаціонарної летальності від гострого інфаркту міокарда протягом останніх років залишається високим (у 2015 році – 14,11). Це свідчить про недостатнє впровадження сучасних технологій лікування.

У 2015 р. в Україні зареєстровано 40 749 випадків захворюваності на гострий інфаркт міокарда. Реперфузійної терапії потребують як мінімум 23954 особи (61,6% від усіх випадків гострого інфаркту міокарда). При цьому у 2015 році було виконано лише 5 383 перкутанні реперфузії (тобто 32%), загальний брак втручань – 68%.

Мета:

Створення в країні регіональних реперфузійних мереж.

Цільові показники на 2016 рік:

  • Забезпечення до 50% осіб, що мають показання, відповідними лікарськими засобами та консультуванням.
  • Збільшення кількості перкутанних втручань в системі лікування гострого інфаркту міокарда до 180  на 1 млн. населення

Що зроблено в попередній період

  • 2012 р. – в трьох регіонах (близько 10% населення України) перкутанна реперфузійна терапія використовувалася в лікуванні пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ).
  • 2013 р. – 7 областей України (близько 30% населення країни) використовували перкутанні процедури реперфузїй; більш, ніж 10 клінік організували відповідну роботу в режимі «24/7/365».
  • 2015 р. Перкутанна реперфузійна терапія впроваджена в 14 регіонах України; первинне стентування систематично проводиться в режимі «24/7/365».

Послідовність кроків, які планується зробити до кінця року для досягнення мети

Кроки Пояснення обґрунтування Відповідальні Терміни (квартал) Що дасть реалізація цього кроку
Розбудова регіональних реперфузійних мереж Низький рівень виявлення, діагностування та госпіталізації пацієнтів з гострим інфарктом міокарда МОЗ, МінфінОргани місцевого самоврядування із залученням цільових видатків на рівні місцевих бюджетів Протягом 2016 року Знизити госпітальну летальність у пацієнтів з ГІМ з елевацією сегмента ST (до 5-7%). У лікувальних закладах

Ключові наступні кроки, які потрібно буде реалізувати у середньостроковій перспективі

  • Розбудова реперфузійних мереж в областях, де вони сьогодні відсутні, або розширення існуючих (375 млн. грн.).
  • Фінансування функціонування та медичного забезпечення державної реперфузійної мережі (275 млн. грн.).

IV.8: Збільшення доступності лікарських засобів

Постановка проблеми:

Україна залишається єдиною країною Європи, де громадяни несуть на собі весь тягар необхідності сплати вартості лікарських засобів у випадку хвороби. Обсяг ринку лікарських засобів, які продаються через роздрібну аптечну мережу, склав у 2015 році близько 45 млрд.грн., 100% з цих витрат були сплачені безпосередньо людьми з власної кишені.

Не дивлячись на те, що більшість генеричних лікарських засобів в Україні є дешевшими, ніж в країнах найближчого оточення, їх вартість є суттєвою для громадян, адже вони змушені нести повну вартість курсів лікування з власного бюджету.

Це призводить до того, що українці:

–   споживають менше лікарських засобів, аніж потребують;

–   вживають здебільшого дешеві препарати (на низький та середній ціновий сегменти припадає близько 85–90% загального обсягу реалізації);

–   споживають велику кількість лікарських засобів, які не є життєво необхідними та не використовуються в настановах та формулярах країн Європи (серед топ-30 лідерів продажу роздрібного сектору 50% складають другорядні засоби).

Мета:

Забезпечити більшу фінансову доступність лікарських засобів для громадян шляхом реалізації трьох складових реформи:

  • Етапне запровадження системи реімбурсації основних лікарських засобів.

Основним механізмом, який дозволяє знизити фінансову вразливість пацієнтів перед необхідністю оплачувати вартість ліків є реімбурсація – часткове або повне відшкодування вартості лікарського засобу через систему національного медичного страхування. Вона буде впроваджена паралельно з реформою фінансування охорони здоров’я (зокрема, державного гарантованого пакету медичної допомоги).

Система реімбурсації повинна бути запроваджена:

–   для лікування хвороб, що першочергово впливають на основні показники здоров’я населення (серцево-судинні хвороби, цукровий діабет та інші);

–   для лікування хвороб, які ефективно лікуються на амбулаторному (менш витратному) етапі;

–   лише для лікарських засобів, які входять до Національного переліку лікарських засобів.

Запровадження цієї системи також призведе до здешевлення основних лікарських засобів, збільшення обсягів їх споживання, що, в свою чергу, призведе до підвищення інвестиційної привабливості українського фармацевтичного ринку.

Мета на 2016-2017 рік: запровадити пілотний проект з реімбурсації лікарських засобів за обраними медичними станами (зокрема, серцево-судинними захворюваннями).

  • Спрощення виходу на ринок для якісних ліків (дерегуляція ринку лікарських засобів), основними складовими якого є:

–   спрощення реєстрації лікарських засобів, що пройшли реєстрацію в країнах з жорсткою регуляторною юрисдикцією;

–   автоматичне визнання, без додаткових документальних експертиз та процедур, сертифікатів Належної виробничої практики (GMP) країн PIC/S (The Pharmaceutical Inspection Cooperation Scheme) та скасування процедури підтвердження їх відповідності;

  • Реформування принципу регулювання цін на ліки.

Держава регулює ціни виключно на лікарські засоби, що закуповуються або відшкодовуються за бюджетні (державні) кошти. Регулювання ціни на вільному ринку відбувається за принципами вільної конкуренції.

Регулювання цін на ліки, що закуповуються або відшкодовуються за бюджетні (державні) кошти, включатиме:

в державних закупівлях:

–   зовнішнє реферування цін для оригінальних основних лікарських засобів іноземного виробництва;

–   за формулою ціноутворення «собівартість плюс» для оригінальних основних лікарських засобів вітчизняного виробництва;

–   для генеричних основних лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва граничне зменшення ціни кожного наступного зареєстрованого генеричного лікарського засобу (на 10-15%) по відношенню до оригінального або вперше зареєстрованого генерика.

в системі реімбурсації:

–   визначення рівнів референтних цін (цін відшкодування) на рівні найменшої ціни наявної генеричної або терапевтичної альтернативи.

Що вже було зроблено:

–   У 2012-2013 проведено успішний пілотний проект з реімбурсації лікарських засобів проти гіпертонії. Проект призвів до збільшення обсягу споживання ліків проти гіпертонії. Кількість звернень до лікарів первинної ланки та поліклінік зросла з 4% до 51%, а звернення по невідкладну допомогу знизились на 20%. Ціни на дороговартісні препарати, що підлягали реімбурсації, знизились на 10%.

–   У квітні 2016 р. подано до парламенту законопроект про спрощення процедури реєстрації лікарських засобів, зареєстрованих в країнах зі строгим регуляторним полем.

Наступні кроки:

–   Затвердити національну політику щодо забезпечення лікарськими засобами;

–   Затвердити оновлений Національний перелік основних лікарських засобів;

–   Затвердити автоматичне визнання, без додаткових документальних експертиз та процедур, сертифікатів Належної виробничої практики (GMP) країн PIC/S;

–   Підготовка до запровадження системи реімбурсації визначених основних лікарських засобів з 2017 р.: визначення переліку лікарських засобів з Національного переліку та визначення категорій захворювань, які підлягають реімбурсації.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті