Рух у «ProZorro»: як відбувається трансформація закупівель у медичній галузі?

Історія проекту «ProZorro» почалася в березні 2014 р. з розробки концепції групою волонтерів. На початку 2015 р. система електронних закупівель почала свою роботу у пілотному режимі. Протягом 2 років проект активно розвивався і наразі повноцінно функціонує. З 1 серпня 2016 р. використання системи електронних закупівель стало обов’язковим для державних замовників (відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі»). Для багатьох учасників це все ще новий і невідомий механізм. Як проходить трансформація госпітальних закупівель, з якими труднощами стикаються учасники і як з цим впоратися — майданчиком для обговорення цих нагальних питань став III Всеукраїнський форум-практикум «Рух у «ProZorro» в медичній галузі», який відбувся 4 листопада 2016 р. Організаторами заходу виступили компанія «LAV CONSULT» і ДП «ПроЗорро».

Компанія «LAV CONSULT», прогресивний оператор медичного та фармацевтичного ринку України, продовжує організовувати заходи у рамках освітньо-практичного проекту «Рух у напрямку «ProZorro».

Форум-практикум відкрила Олена Лукашевич, голова організаційного комітету заходу, привітавши учасників. Вона зазначила, що формат форуму-практикуму передбачає багато дискусій та обговорень, адже, напевно, багато питань накопичилися за час, протягом якого працює система «ProZorro», зокрема пов’язаних із щоденною роботою з елект­ронною системою державних закупівель.

Сфера охорони здоров’я України наразі переживає період змін. Основні напрямки, в яких планується реформування, — це впровадження референтного ціноутворення та системи реімбурсації. Більш детально стосовно реформування розповів Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я України.

Реформування у сфері фінансування системи охорони здоров’я України передбачає перехід до принципу «гроші йдуть за пацієнтом», держава буде відходити від ролі утримувача інфраструктури медичних закладів та переходити до оплати медичним закладам медичних послуг, наданих пацієнтам.

П. Ковтонюк також висловив свої думки стосовно системи «ProZorro». Так, запровадження цієї системи, на погляд доповідача, є надихаючим прикладом застосування електронних засобів, зокрема для економії коштів.

За словами спікера, у рамках переходу на закупівлі медичних послуг велику роль відіграватиме розвиток електронної охорони здоров’я. Ідея в тому, щоб гроші в системі розподілялися автоматично, у міру того, як пацієнти отримують медичні послуги. Існують електронні рішення, які здатні це забезпечити.

Реформування почнеться з первинної ланки у 2017 р. Кабінет Міністрів України підтримав відповідні зміни до Державного бюджету на наступний рік. Очікується, що в бюджеті буде передбачено додатково 500 млн грн. на реімбурсацію. Кошти на реформування первинної ланки закладено в рамках медичної субвенції.

Далі робота форуму-практикуму перейшла до аналітичного блоку та висвітлення основних тенденцій у госпітальному сегменті фармацевтичного ринку України та аналітики тендерних закупівель у сфері фармації.

АНАЛІТИКА ТЕНДЕРНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ У СФЕРІ ФАРМАЦІЇ

Дмитро Москаленко, керівник проекту «Госпітальні закупівлі» компанії «Proxima Research», розпочав доповідь з короткого огляду ринку лікарських засобів. Левова частка споживання лікарських засобів фінансується з кишені споживачів. За підсумками 9 міс 2016 р., обсяг роздрібного сегменту становив 35 млрд грн. (86% загального обсягу ринку), а госпітального — 5,5 млрд грн. (14%). У натуральному вираженні питома вага роздрібного та госпітального сегментів становила 92 і 8% відповідно.

У грошовому вираженні структура госпітального ринку розподілена приблизно порівну між вітчизняними та зарубіжними виробниками, в натуральному вираженні превалюють препарати українського виробництва.

Згідно з даними про суму акцептованих тендерів лікарських засобів за підсумками 9 міс 2016 р., у регіональному розрізі найбільший обсяг тендерних закупівель акумулює Київ. У числі лідерів також Одеська і Дніпропетровська області.

Кількість тендерів, що проводяться на майданчиках «ProZorro», збільшується. Однак варто зазначити, що суми таких закупівель дуже невеликі. У розрізі областей, за підсумками 9 міс 2016 р., лідерами за кількістю акцептованих тендерів на електронних майданчиках є Дніпропетровська обл. і Київ, а також Вінницька, Миколаївська області.

Також Д. Москаленко представив аналітичні дані щодо динаміки акцептованих тендерів у розрізі джерела фінансування (кошти державного та місцевих бюджетів). Він зазначив, що протягом останніх місяців обсяг акцептованих тендерів у грошовому вираженні йде на спад. Також доповідач представив рейтинги постачальників — переможців тендерних закупівель лікарських засобів у грошовому вираженні, а також рейтинги міжнародних непатентованих найменувань (МНН) і брендів у розрізі фінансування.

На завершення свого виступу доповідач представив аналіз ефективності тендерів на електронних майданчиках. Порівнювалися суми акцептованих тендерів і запланований бюджет (сума, яку замовники планували витратити на проведення закупівель) за підсумками 9 міс 2016 р. На тендери, що зафіксовані в інформаційному бюлетені «Вісник державних закупівель», фактично було витрачено на 4,6% менше порівняно з планом. У той же час сума акцептованих тендерів на майданчиках «ProZorro» на 38,3% менше порівняно із запланованим бюджетом.

Д. Москаленко зазначив, що доступність даних, на основі яких зроблено аналіз, можлива завдяки реалізації проекту з моніторингу тендерних закупівель в системі «PharmXplorer». В основі методології лежить регулярний збір і обробка даних, які публікуються на офіційному веб-порталі державних закупівель, веб-ресурсах галузевих установ і на сайті «ProZorro». Проект реалізований у вигляді зручного і доступного інструменту з інтегрованими еталонними довідниками компанії «МОРІОН», що дозволяє оперативно проводити аналіз закупівель лікарських засобів і медичних виробів закладами охорони здоров’я України.

Ірина Горлова, генеральний директор компанії «SMD», виділила декілька рівнів фінансування тендерних закупівель: рівень централізованих закупівель, рівень регіональних тендерів та рівень тендерних закупівель лікувально-профілактичних закладів.

За словами доповідача, основними нозологіями, які фінансує державний бюджет, є цукровий діабет, ВІЛ/СНІД, антибактеріальні засоби для системного застосування. Причому препарати для лікування діабету в основному фінансуються за рахунок коштів з регіональних субвенцій і коштів лікувально-профілактичних закладів, ВІЛ/СНІД — у рамках централізованих закупівель. Антибактеріальні засоби для системного застосування в основному фінансуються за рахунок коштів лікувально-профілактичних закладів.

За централізованими програмами найбільший обсяг госпітальних закупівель складають антибактеріальні засоби для системного застосування (ВІЛ/СНІД, вакцини, туберкульоз), антинеопластичні та імуномодулюючі засоби та засоби, що впливають на систему крові та гемопоез, та ін.

За кошти регіональних субвенцій закуповуються в основному засоби, що впливають на систему травлення та метаболізм (в тому числі інсуліни), фактори згортання крові, антинеопластичні та імуномодулюючі засоби.

Тендерні закупівлі лікувально-профілактичних закладів можуть суттєво відрізнятися залежно від типу або спеціалізації закладу. Загалом в основ­ному закуповуються інсуліни, розчини для перитонеального діалізу, опіоїди та ін.

На завершення доповіді І. Горлова розглянула структуру захворюваності і смертності в Україні. Серед найбільш поширених причин захворюваності та смертності — хвороби системи кровообігу, злоякісні новоутворення, захворювання органів дихання, травлення, а також травми та отруєння. Доповідач звернула увагу на те, що пацієнти із захворюваннями системи кровообігу в основному оплачують лікування з власної кишені. На думку І. Горлової, саме найбільш поширені захворювання потребують додаткового фінансування з боку держави.

СПРИЙНЯТТЯ «PROZORRO» СУСПІЛЬСТВОМ

Про основні етапи сприйняття системи «ProZorro» суспільством, зокрема замовниками, розповів Олександр Стародубцев, директор департаменту регулювання державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, ДП «ПроЗорро». У світі широко відома концепція, яку в 1960-ті роки представила Елізабет Кублер-Росс. У своїй книзі «Про смерть і вмирання» вона описала емоційні реакції тяжкохворих і помираючих людей і виділила 5 ключових стадій емоційного реагування: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. Майже такі ж стадії проходять люди в своїх емоційних реакціях, стикнувшись із необхідністю адаптації до нової реальності. Тому дана модель часто використовується для опису реакції людей на ті чи інші зміни.

За словами доповідача, як показує практика, в прийнятті системи «ProZorro» замовники проходять схожі стадії. Перша реакція на дане нововве­дення — це заперечення. Наступна реакція, після того, як настає розуміння, що ця система все-таки буде введена як обов’язкова, — гнів або агресія, адже це новий механізм і не зовсім зрозуміло, як тепер відбуватиметься процес закупівлі. Наступний етап — торг, спроба відкласти неминуче (залишається деяка надія, що все ж таки вдасться уникнути змін). Наступна стадія — депресія, настає розуміння неминучості змін. Після цього починають виникати конструктивні питання, настає стадія прийняття.

Система закупівель «ProZorro» складається з централізованої бази даних та комерційних майданчиків, з якими працюють клієнти — замовники та постачальники. Серед переваг системи — прозорість (кожен може побачити все), конкуренція між майданчиками, крос-доступ до системи (користувачі бачать на своєму майданчику всі закупівлі, які відбуваються у загальній системі).

Важливо зазначити, що система закупівель «ProZorro» отримала світове визнання. Так, система електронних закупівель «ProZorro» отримала міжнародну премію World Procurement Awards 2016. Також українську си­стему «ProZorro» включено в рекомендовані моделі електронних закупівель Європейського банку реконструкції та розвитку, а реформу закупівель визнано найуспішнішою реформою минулого року за вер­сією Національної ради реформ.

Доповідач звернув увагу, що проект «ProZorro» включає навчальні механізми. На сайті prozorro.gov.ua доступний модуль бізнес-аналітики bi.prozorro.org, а також інформаційний онлайн-ресурс infobox.prozorro.org, де представлені нормативна інформація, бібліотека типових специфікацій, а також надана можливість замовникам та учасникам спілкуватися в рамках форуму-практикуму.

Тетяна Думенко, директор Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров’я України» (далі — ДЕЦ), у своїй доповіді зазначила, що забезпечення доступності лікарських засобів для населення — важлива задача як бізнесу, так і менеджерів системи охорони здоров’я. Доступність може бути фізичною й економічною. Фізична доступність забезпечується за рахунок системи рішень щодо допуску препарату на ринок. Фізична й економічна доступність між собою пов’язані, адже для формування конкурентного середовища важливо, щоб було з чого вибирати. На думку Т. Думенко, система «ProZorro» є ефективним механізмом упорядкування тендерної процедури закупівлі.

Користуючись нагодою, Т. Думенко відповіла на деякі питання учасників форуму-практикуму стосовно формування Національного переліку основ­них лікарських засобів (далі — Національний перелік). Основою для розробки Національного переліку є останнє видання Базового переліку основ­них лікарських засобів, рекомендованих Все­світньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Тобто Національний перелік включатиме препарати з переліку ВООЗ, які застосовуються для лікування захворювань, що відмічаються в Україні.

Перелік може бути розширений після розгляду експертним комітетом з відбору та використання основних лікарських засобів. Окрім цього, мають бути визначені пріоритетні для системи охорони здоров’я хвороби та стани (що є особливо важливим завданням в умовах недостатнього фінансування). Заявники матимуть право подавати заявки за пріоритетними хворобами і станами (за показаннями, які будуть визначені наказом МОЗ). До кінця року очікується затвердження нового Національного переліку.

Т. Думенко звернула увагу, що у нього можуть бути включені незареєстровані в Україні форми випуску і дозування препаратів. Це буде додатковою інформацією для заявників, що держава зацікавлена у наявності на ринку такої продукції. Після розробки і затвердження оновленого Національного переліку постанову КМУ від 25.03.2009 р. № 333, якою затверджено чинний на сьогодні Національний перелік, буде скасовано. Так само планується скасувати постанову КМУ від 5.09.1996 р. № 1071.

Передбачається, що лікарські засоби, включені до оновленого Національного переліку, мають бути обов’язково наявні на будь-якому рівні медичної допомоги.

МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЕЛЕКТРОННИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Бачення того, як може бути застосований електронний механізм у системі охорони здоров’я, презентував Юрій Бугай, керівник напрямку розвитку електронних закупівель проекту Агентства США з міжнародного розвит­ку (U.S. Agency for International Development — USAID) «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах».

Впровадження проекту «ProZorro» базується на співпраці «золотого трикутника»: держави (яка встановлює загальні правила гри), бізнесу (у тому числі комерційних майданчиків, які відповідають за залучення постачальників та клієнтську підтримку) та суспільства (що здійснює моніторинг та контроль). На думку доповідача, важливість ролі цих учасників у процесі розвит­ку проекту залежить від стадії його реалізації. Так, на етапі формування концепції та запуску проекту найважливішу роль відіграють громадські організації. Так, проект «ProZorro» розпочинався на волонтерських засадах, тобто перші кроки і розробка концепту здійснювалися групою волонтерів. На етапі реалізації пілотного проекту найважливіший гравець — це бізнес, перші учасники, які рухають проект вперед. Коли йде мова про розгортання масштабів проекту на національному рівні, дуже важливу роль відіграють держава, а також бізнес.

106551

На думку доповідача, деякі ідеї, які лежали в основі розробки проекту «ProZorro», можуть бути розвинені та застосовані й у інших сферах охорони здоров’я.

З якими незручностями стикаються більшість пацієнтів? Це складність та непрозорість запису до лікаря і пов’язані з цим втрати часу, непрозорість та низька ефективність використання фінансових ресурсів у сфері охорони здоров’я, використання застарілих методів ведення обліку та історій хвороб, низький рівень сервісу надання послуг пацієнтам та зручності взаємодії між пацієнтами і медичними закладами.

Напрямок реформування сфери охорони здоров’я за принципом «гроші йдуть за пацієнтом», на думку доповідача, у поточній паперовій системі здійснювати буде досить складно. Тому доцільним було б запровадити систему використання електронних інструментів у сфері охорони здоров’я (eHealth). Наприклад, створення можливості запису до лікаря в електронній системі бази даних, що будуть містити інформацію про пацієнтів (master patient index), і т.п.

Яким міг би бути підхід до електронізації? Це може бути створення серверу обміну даними, на якому могли б зберігатися електронні лікарняні листи, направлення, рецепти, а також протоколи лікування, шаблони документів тощо. Майданчики можуть пропонувати такі сервіси, як профілі (пацієнтів, лікарів), електронні медичні записи.

Ключовими напрямками запровадження eHealth можуть бути:

  • орієнтованість на пацієнта;
  • підвищення ефективності та прозорості;
  • створення інфраструктури для розвитку принципу «гроші за пацієнтом»;
  • можливості роботи з великим масивом даних (Big Data) та розвиток аналітики;
  • підвищення захищеності інформації та зручності доступу до неї у разі необхідності.

Безумовно, запровадження eHealth буде пов’язане з необхідністю забезпечити медичні заклади програмним забезпеченням, здійснювати супровід та навчання тощо.

ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУР ЗАКУПІВЕЛЬ у «PROZORRO»

Наталія Шимко, заступник директора департаменту регулювання державних закупівель, начальник відділу політики державних закупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, на початку своєї доповіді повідомила, що планується внесення змін до наказу Міністерства економіки України від 26.07.2010 р. № 921 «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі. Зокрема, кожна позиція буде визначатися за окремим лотом.

Зокрема, Н. Шимко детально розповіла про проведення процедур закупівель у системі «ProZorro». На сьогодні здійснено повний перехід на нову систему закупівель — електрон­ну. Помилкою було б думати, що можна попередній досвід паперових закупівель просто перенести на нову систему. На жаль, такий підхід не працює. Тому основна задача доповіді — дати роз’яснення щодо того, як саме слід працювати у системі «ProZorro».

Доповідач наголосила, що на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org є розділ «Доступно про публічні закупівлі», де сконцентровано багато інформації для замовників та учасників, доступною мовою описана кожна процедура.

Згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» замовники зобов’язані проводити закупівлі з використанням електронної системи за умови, що вартість предмета закупівлі (товарів або послуг) дорівнює або перевищує 200 тис. грн. (так звані українські пороги). Під час здійснення закупівлі товарів і послуг, вартість яких є меншою за вказану, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару або надавача послуги для укладення договору (так звані допорогові закупівлі або допороги). У разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тис. грн. та є меншою за 200 тис. грн., замовники мають оприлюднити звіт про укладені договори у системі електронних закупівель. Якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну 133 тис. євро (для товарів і послуг), оголошення про проведення пуб­лічної закупівлі додатково оприлюднюється англійською мовою (так звані європейські пороги). Крім цього, в такому випадку сам порядок проведення процедури закупівлі дещо видозмінюється. Це зумовлено тим, що в Угоді про Асоціацію між ЄС та Україною є розділ, що стосується державних заку­півель, зокрема зобов’язує слідувати директивам ЄС при закупівлях на суму більше 133 тис. євро.

Таким чином, доповідач виділила такі види закупівель: допороги (очікувана вартість закупівлі до 200 тис. грн.), українські пороги (200 тис. грн.–133 тис. євро), європейські пороги (більше 133 тис. євро).

Допороги. Якщо сума закупівель нижча за 200 тис. грн., може мати місце пряма закупівля (без «ProZorro»). При цьому якщо сума закупівель становить 50–200 тис. грн., обов’язково необхідно оприлюднити звіт про укладені договори у системі електронних закупівель. Також укладаючи прямий договір, необхідно дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель (добросовісна конкуренція серед учасників, максимальна економія та ефективність, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, недискримінація учасників, об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій, запобігання корупційним діям і зловживанням). За бажанням можна скористатися системою «ProZorro» для закупівлі товарів або послуг.

Алгоритм проведення допорогової закупівлі через систему «ProZorro» схожий на алгоритм проведення відкритих торгів. Замовник розміщує оголошення про закупівлі і встановлює строки, в які потенційні учасники можуть подати свої пропозиції. Після завершення прийому пропозицій система автоматично встановлює дату і час проведення аукціону. Аукціон проходить в 3 раунди, в ході яких учасники можуть знижувати подані цінові пропозиції. Це відбувається почергово: спочатку свій хід робить учасник, який подав найвищу за ціною пропозицію, останнім — найменшу. Торги проходять анонімно. Тільки після завершення аукціону розкривається інформація про учасників, і замовники починають розгляд пропозицій, починаючи з найменшої за ціною. Якщо пропозиція учасника відповідає усім вимогам замовника, він визначається переможцем, якщо ні — замовник відхиляє пропозицію і розглядає наступну.

У допорогових закупівлях важливо пам’ятати, що розгляд пропозицій відбувається почергово. Також є можливість використовувати нецінові критерії. Не слід відміняти закупівлю, якщо участь взяли менше 2 учасників. Подання скарги є безкоштовним, оскарження розглядається окремою комісією, рішення якої носять рекомендаційний характер (на відміну від відкритих торгів, де скарги розглядаються Антимонопольним комітетом України, виконання рішення якого є обов’язковим).

Відкриті торги: українські та європейські пороги. Є важлива різниця між процедурою проведення торгів в українських та у європейських порогах. Якщо в українських відкритих торгах (закупівля на суму від 200 тис. грн. до 133 тис. євро) розгляд пропозицій відбувається після завершення аукціону, то в європейських відкритих торгах (сума закупівлі перевищує 133 тис. євро) відповідно до законодавства ЄС спочатку відбувається розгляд пропозицій, а потім проводиться аукціон, до якого допускаються учасники, які відповідають технічним і кваліфікаційним вимогам. У першому випадку строк подання пропозицій — не менше 15 днів, розгляд пропозицій відбувається почергово, не складається протокол розгляду пропозицій, не може бути відміни торгів у зв’язку з допущенням до оцінки менше 2 пропозицій (оскільки оцінка (аукціон), що проводиться системою, передує розгляду пропозицій). У другому — додатково необхідно розміщувати оголошення англійською мовою, строк подання пропозицій — не менше 30 днів, розгляд усіх поданих пропозицій відбувається одночасно, складається та оприлюднюється протокол розгляду пропозицій, може мати місце відміна торгів у зв’язку із допущенням до оцінки (аукціо­ну) менше 2 пропозицій.

В електронних закупівлях запроваджена така процедура, як конкурентний діалог, що проходить у 2 етапи. Перший етап — визначення технічних вимог. На цьому етапі відбувається оголошення закупівлі, після завершення прийому пропозицій та розкриття — оцінка та вибір учасників другого етапу. Є можливість провести переговори з учасниками, після чого можуть бути внесені зміни до тендерної документації. На другому етапі проводяться відкриті торги. Підставами для проведення такої процедури можуть бути ситуації, коли неможливо визначити необхідні технічні, якісні характеристики або вид послуг, або предметом закупівлі є консультаційні, юридичні послуги, розробка інформаційних систем, програмних продуктів. До переговорів має бути допущено щонайменше 3 учасники. Другий етап відбувається за процедурою відкритих торгів залежно від очікуваної вартості (українські або європейські).

Закупівля також може здійснюватися шляхом застосування переговорної процедури закупівлі. Частина цієї процедури проводиться поза системою (на папері), частина інформації публікується в електронній системі (онлайн).

На завершення виступу Н. Шимко закликала активно користуватися корисними ресурсами, про які розповів О. Стародубцев.

ПРИМІРНІ СПЕЦИФІКАЦІЇ

У рамках «ProZorro» реалізовується проект, який покликаний допомагати замовникам прописувати вимоги до предмету закупівлі — база даних примірних специфікацій та конструктор примірних специфікацій. Детально про можливості цієї опції розповів Віталій Власенко, керівник проекту по примірних специфікаціях проекту «ProZorro».

Іноді навіть найпростіші речі важко детально описати словами, не кажучи вже про необхідні параметри та технічні вимоги до лікарського засобу або медичного виробу. При цьому важливо не створити дискримінаційних умов для учасників. У нагоді можуть стати специфікації — перелік параметрів та характеристик (та їх значень) відповідно до сфери застосування. На думку спікера, грамотне визначення предмету закупівлі — ключ до успішного проведення процедури, адже зниження ціни на аукціоні відбуватиметься на товари, що відповідають висунутим вимогам. Без цього існує ризик того, що аукціон виграє найдешевший товар сумнівної якості.

На інформаційному порталі infobox.prozorro.org доступна база специфікацій на найбільш популярні групи товарів. Пошук специфікацій можна здійснювати за ключовим словом або кодом CPV (Common Procurement Vocabulary). Також є можливість сформувати індивідуальні специфікації за допомогою онлайн-конструктора примірних специфікацій. У конструкторі є можливість додавати важливі характеристики та їх значення відповідно до технічних вимог.

З боку учасників було зазначено, що за багатьма позиціями фармацевтичних товарів немає примірних специфікацій. З іншого боку, важливо розуміти, що проект розвивається, розробка примірних специфікацій може займати багато часу, адже це дуже складний процес, що потребує фахових знань. Якщо потрібної специфікації ще немає, користувачі мають можливість повідомити про необхідність створення такої специфікації. Наприклад, якщо пошукова система не знайшла потрібної специфікації, на сайті передбачена можливість додати її до переліку бажаних специфікацій.

ІНСТРУМЕНТИ ПРОЗОРОСТІ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ФІНАНСІВ

Наталя Кравченко, керівник проекту «Пошуково-аналітична система 007», керівник громадської організації «Має бути», розповіла про інструменти прозорості у сфері публічних фінансів, які нещодавно з’явилися, і чим вони можуть бути корисні. Розпочала свою доповідь Н. Кравченко з розгляду передумов створення системи відкритих даних у сфері публічних фінансів. У лютому 2015 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про відкритість використання публічних коштів», який зобов’язав розпорядників бюджетних коштів оприлюднювати інформацію про їх використання. При Міністерстві фінансів було створено проектну команду «Є-data», яка розробила та запустила онлайн-портал.

Офіційний портал публічних фінансів України «Є-data», який можна знайти за адресою spending.gov.ua, було відкрито у вересні 2015 р. На цьому порталі оприлюднюється інформація про те, як використовуються розпорядниками кошти бюджету. На порталі є 2 великих блоки інформації:

  • трансакції казначейства (кошти розпорядників бюджетних коштів, які пройшли через Державну казначейську службу України);
  • звітність розпорядників (договори, додаткові угоди до договорів, акти виконаних робіт, фінансові звіти).

Відповідну інформацію розпорядники вносять на портал самостійно за допомогою службового кабінету. На сайті можна здійснювати пошук двома способами — за трансакціями та за розпорядниками. Існує також мобільна версія порталу. Опубліковані дані можна скачати у доступному для використання вигляді.

Доповідач також розповіла про сервіс пошуку даних з відкритих джерел щодо використання державою бюджетних коштів — «Пошуково-аналітична система 007» (http://www.007.org.ua). Це веб-ресурс, мета якого — забезпечити простий спосіб пошуку та візуалізації даних. На даному сервісі об’єднані відкриті дані з декількох ресурсів, у тому числі spending.gov.ua (проект «Є-data»), data.gov.ua (Єдиний державний портал відкритих даних), http://www.spfu.gov.ua (Фонд державного майна України), ukrstat.gov.ua (Державна служба статистики України), prozorro.gov.ua (сайт проекту «ProZorro»). За допомогою інтеграційного сервісу формується сервіс «Пошуково-аналітичної системи 007». На порталі містяться дані про використання бюджетних коштів, починаючи з 15 вересня 2015 р.

Спільно з проектом «ProZorro» реалізовано можливість слідкувати за трансакціями, як здійснюється оплата по кожній закупці. Щоб скористатися цією опцією, на сайті «ProZorro» необхідно обрати тендер у статусі «завершений» та замовника. Другим кроком необхідно відкрити деталі тендерної закупівлі, в полі «укладений договір» натиснути посилання «Перевірити оплати». Ви опинитесь на сайті «Пошуково-аналітичної системи 007», де на запит буде автоматично сформовано перелік трансакцій між замовником та переможцем тендеру.

Слід зазначити, що форум-практикум був багатий на палкі дискусії. Зокрема, під час однієї з них було висловлено думку про те, що проект «ProZorro» вже зарекомендував себе як ефективний інструмент закупки продукту за найнижчою ціною пропозиції. Але у випадку з лікарськими засобами та медичними виробами такий підхід може негативно вплинути на якість, ефективність та безпеку, що загрожуватиме здоров’ю українських пацієнтів. При закупівлі цієї категорії продукції ціна не є вирішальним фактором для прийняття рішення, що важливо врахувати ініціаторам переходу на систему електронних закупівель.

Продовження огляду тем і доповідей, що прозвучали під час форуму-практикуму, читайте у наступних номерах «Щотижневика АПТЕКА».

Катерина Дмитрик,
фото надані організаторами форуму-практикуму
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті