19-й Європейський конгрес ISPOR: управління доступом до медичних інновацій

29 жовтня — 2 листопада 2016 р. відбувся щорічний 19-й Європейський конгрес Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) у Відні (Австрія) під гаслом «Управління доступом до інновацій в охороні здоров’я: зміцнення зв’язку між методологією, практикою і прийняттям рішень». Учасниками 19-го Європейського конгресу ISPOR були 4750 представників із 85 країн світу. Перебіг попередніх європейських конгресів ISPOR вже висвітлювався на сторінках «Щотижневика АПТЕКА»: 2015 р. — у Мілані, 2014 р. — у Амстердамі, в яких щорічно беруть участь представники Українського центру фармакоекономічних досліджень UCPOR.

Програма цієї важливої події для європейських країн включала три пленарні засідання, панельні дискусії, спеціалізовані семінари, форуми, подіумні та стендові доповіді, під час яких розглядалися ключові аспекти доступу до інноваційних лікарських засобів, виробів медичного призначення та регулювання вимог до їх обігу у країнах ЄС.

За період 2010–2016 рр. Європейською агенцією з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA) було схвалено 130 інноваційних препаратів за 156 терапевтичними показаннями. З них майже половина (46%) — це препарати-сироти для лікування рідкісних (орфанних) захворювань, онкологічні (36%) і біологічні (18%) препарати. Після схвалення ЕМА лише 24% інноваційних препаратів пройшли оцінку у 4 агентствах з оцінки технологій охорони здоров’я (Health Technology Assessment — НТА) та були рекомендовані до відшкодування, що свідчить про зниження доступності до інновацій у Європі.

Середній час від оцінки препарату до прий­няття рішення щодо відшкодування його варто­сті становив 7,6 міс. Найменший час цей процес займав у Німеччині (7 міс), а у Франції, Шотландії та Великобританії становив 8; 9 і 16 міс відповідно. Це свідчить про відмінності у процесі підготовки звітів з НТА і прийняття рішень у цих країнах. Для певних груп інноваційних препаратів характерні значні розбіжності у прийнятті рішень HTA-агентствами. Більш тривалий період затвердження — у Великобританії. Найвищий показник кількості препаратів, ухвалених до відшкодування, зафіксовано у Німеччині, Франції, Великобританії і Шотландії. Рішення про відшкодування у Німеччині і Франції приймаються на базі клінічних доказів, проте у Великобританії і Шотландії HTA-агентства вимагають показників економічної ефективності інноваційних лікарських засобів.

На запрошення Оргкомітету ISPOR участь у 19-му Європейському конгресі взяли представники Українського центру фармакоекономічних досліджень UCPOR, серед яких викладачі Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Національного фармацевтичного університету, Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, представники віт­чизняної фармацевтичної компанії «Фармак», консалтингової компанії Digital Health Outcomes (Київ).

Слід підкреслити, що в офіційну програму конгресу 31 листопада 2016 р. був включений спеціальний форум UCPOR за участю 20 фахівців з України, які представили власні розробки щодо впровадження системи НТА у практику та освітній процес підготовки провізорів, напрями реалізації нових стратегій спільно з іноземними партнерами у 2016 р.

Український форум відвідали почесні гості — Влад Зах (Vlad Zah), керівник Центрально-Східної європейської мережі ISPOR CEENET; Даніель Малон (Daniel Malone), професор фармації університету Аризони, США. Учасниками Українського форуму також були Надія Мальдонадо (Nadia Maldonado), виконавчий менеджер із міжнародного розвитку в країнах Європи та Азії; Олена Мендрік (Olena Mandrik), яка жила і працювала у Києві, а на даний час є науковим співробітником університету Еразмус (Нідерланди) та Агентства з дослідження раку ВООЗ (Франція); Берталан Немет (Bertalan Nemeth), нау­ковий співробітник із дослідницького інституту Сиреон (Угорщина); Талгат Нургожин, директор Центру наук про життя університету Назарбаєва, професор (Казахстан); Олександр Костюк, президент відділу ISPOR у Казахстані; Натія Квішинадзе (Natia Kvizhinadze), президент грузинського відділу ISPOR; Євгеній Дворцин (Eugeniy Dvortsin) науковець Гронінгенського університету (Нідерланди).

Український форум проводили англійською мовою. Його ведучою та доповідачем була професор Ольга Заліська, президент Українського цент­ру фармакоекономічних досліджень UCPOR, завідувач кафедри організації й економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, яка презентувала результати діяльності Українського центру фармакоекономічних досліджень UCPOR, основні ключові напрямки роботи та діючі науково-дослідні проекти, методичні розробки для впровадження НТА у практику фармацевтичної допомоги та у навчальні програми післядипломної освіти провізорів.

Ореста Піняжко, керівник Українського студентського відділу ISPOR, асистент кафедри організації й економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, висвітлила тематику підходів до розробки Національного переліку основних лікарських засобів та впровадження НТА (схем фармакотерапії) в Україні, напрями використання мультикритеріального аналізу рішень.

Професор Костянтин Косяченко, завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, розглянув проблематику законодавчого регулювання НТА в Україні. Оксана Міщенко, професор кафедри фармакоекономіки Національного фармацевтичного університету, представила основні підходи до забезпечення прозорості прийняття рішень в сфері охорони здоров’я. Доктор наук Олена Мендрік представила обґрунтоване бачення необхідності створення цілісної системи НТА, а не окремих її елементів, і висвітлила ключові проблемні питання, що стосуються впровадження НТА в Україні; Олександр Топачевський, засновник та представник компанії Digital Health Outcomes®, презентував сучасні можливості візуалізації даних результатів наукових досліджень та перспективи системного використання ІТ-забезпечення для електронних медичних карт і реєстрів пацієнтів в Україні.

Слід відзначити, що в офіційну програму був включений форум Європейської мережі Центральних та Східноєвропейських країн CEENET на тему «Використання мультикритеріального аналізу рішень: вибір критеріїв та переваги для країн СЕЕ», в ході якого О. Піняжко представила подіумну презентацію англійською мовою за результатами власних наукових досліджень на тему «Results from MCDA payer criteria: weights and prefe­rences in the CEE region».

106701

Студенти і молоді науковці з України взяли участь у спеціальному засіданні ISPOR Student Network & Faculty Advisor Luncheon, на якому Софія Готь, аспірант кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, представила проекти для студентів та молодих спеціалістів у сфері фармакоекономіки та НТА в Україні, а також розповіла про основні напрямки діяльності Українського студентського відділу ISPOR.

У програму 19-го Європейського конгресу було включено і представлено 12 постерних презентацій від українських науковців, які викликали жвавий інтерес та обговорення. Серед них:

  • «Результати міжнародної наукової співпраці із застосування мультикритеріального аналізу рішень в країнах Центральної та Східної Європи: вибір найважливіших критеріїв на основі досліджень у партнерстві з дослідницьким інститутом Сиреон, Угорщина» (Б. Немет, О. Піняжко, Львів-Будапешт, яка отримала відзнаку та номінацію за кращу постерну презентацію);
  • «Оцінка реального споживання та порівняльної ефективності лікарських засобів для лікування безпліддя в Україні відповідно до ISPOR Task Force» (О. Піняжко, О. Заліська, Б. Вонс, В. Пирогова, М. Малачинська, Н. Вереснюк);
  • «Результати міжнародної наукової співпраці щодо виявлення переваг платників у країнах Центральної та Східної Європи: кейс-дослідження з мультикритеріального аналізу» (О. Піняжко, О. Заліська, В. Зах); «Реалії та перспективи використання оцінки технологій охорони здоров’я в Україні» (О. Заліська, О. Піняжко, В. Толубаєв);
  • «Перспективи впровадження реімбурсації інсулінів для лікування діабету в Україні» (О. Сяркевич, О. Піняжко, О. Заліська);
  • «Аналіз реальних даних фармацевтичного забезпечення вагітних жінок в Україні» (Н. Максимович, О. Заліська, О. Брездень);
  • «Аналіз медичних виробів у стоматології» (С. Готь, О. Заліський, О. Заліська, В. Вовк);
  • «Оцінка витрат на вакцинацію від грипу для груп ризику в Україні» (М. Лелека, О. Заліська, С. Кіт);
  • «Оцінка забезпечення лікарськими засобами лікування захворювань щитовидної залози» (Ю. Вадзюк);
  • «Оцінка споживання та доступності лікарських засобів з групи інгібіторів протонної помпи та статинів в Україні» (Л. Яковлєва, О. Герасимова, О. Міщенко, Н. Бездітко, О. Ткачова, О. Кириченко, Н. Матяшова).

У перший день 19-го Європейського конгресу на пленарному засіданні обговорювалося питання «Який синергізм може бути між регуляторними органами та НТА-агентствами?». Модератором засідання виступив ГансГеорг Ейшлер (Hans-Georg Eichler) співробітник EMA (Великобританія). Серед доповідачів — Джуїдо Ресі (Guido Rasi), виконавчий директор EMA; Вім Гоетч (Wim Goettsch), директор секретаріа­ту Європейської мережі НТА агентств — EUnetHTA (Нідерланди); Анджей Рис (Andrzei Rys), директор Системи охорони здоров’я, медичних виробів та інновацій Європейської комісії (Бельгія); Єнс Грюгер (Jens Grueger), віце-президент та керуючий стратегією ціноутворення та ринкової доступності Hoffmann-La Roche (Швейцарія).

Доповідачі відзначили необхідність інтеграції та посиленої співпраці між регуляторними органами та НТА-агентствами, що поліпшить доступність якісних медичних послуг та забезпечить економічну вигоду для платників.

Під час другого пленарного засідання 1 листопада 2016 р. увага акцентувалася на проблематиці диференційованого ціноутворення в Європі та його використанні для підвищення доступно­сті інновацій. Щороку у світі впроваджується 30–40 нових ліків. З огляду на відмінності між країнами щодо здатності та готовності оплачувати їх вартість, фармакоекономісти попередньо обґрунтували, що диференційоване ціноутворення на ліки в різних країнах могло б глобально підвищити їх доступність.

Доповідачі Сабіна Воглер (Sabina Vogler, PhD), координатор програми фармакоекономічного аналізу та фармацевтичної політики Австрійського інституту охорони здоров’я, голова центру співпраці ВООЗ з питань фармацевтичного ціноутворення та реімбурсації; Джо Де Кок (Jo De Cock), керівник групи Національного інституту охорони здоров’я та страхування від інвалідності (Бельгія); Панос Канавос (Panos Kanavos) з Лондонської школи економіки (Великобританія); Адріан Тоус (Adrian Towse), директор Офісу з економіки охорони здоров’я (Великобританія), розглянули системний підхід до сприяння ефективному диференційованому ціноутворенню в Європі.

Третє пленарне засідання відбулося під гаслом «Як контролювати витрати і вдосконалювати доступність ліків: міжнародний досвід». Ведучим засідання був професор Томаш Германовскі (Tomas Hermanowski), керуючий Міжнародним дослідницьким проектом з якості фінансування охорони здоров’я (InterQuality Project) факультету фармакоекономіки Медичного університету Варшави (Польща). Серед доповідачів — Анна Завада (Anna Zawada), директор відділу забезпечення прозорості та тарифів Агентства з оцінки технологій охорони здоров’я та системи тарифів (Польща); Джоанна Ліс (Joanna Lis), доцент факультету фармакоекономіки Медичного університету Варшави та директор з досліджень ринку компанії Sanofi Aventis (Польща); Алекс Мюхлбахер (Alex Muhlbacher), співробітник Управління з економіки охорони здоров’я (Німеччина).

Під час засідання обговорювали важливість роботи Міжнародного дослідницького проекту з якості фінансування охорони здоров’я (InterQuality Project) щодо вивчення впливу різних систем фінансування на якість медичної допомоги в Польщі, у тому числі шляхом впровадження оплати за телеконсультації для певних категорій пацієнтів, з метою ефективного використання коштів системи.

Питання, які розглядалися під час роботи конгресу у Відні, є надзвичайно актуальними для України в умовах створення Національного переліку основних лікарських засобів, системи реімбурсації на ліки для певних категорій пацієнтів та формування системи ціноутворення на лікарські засоби. Величний і теплий Відень запам’ятався вражаючими відреставрованими архітектурними ансамблями, гостинністю і надзвичайними аптеками, які зберігають історичні інтер’єри та оснащені сучасними комп’ютерними технологіями для надання високого рівня фармацевтичної допомоги.

Ольга Заліська, Ореста Піняжко,
Наталія Максимович, Марія Лелека,
Софія Готь
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті